Психологічні групи підтримки онлайн: п’ятий набір

🟢 Для сімей та рідних військовослужбовців (щопонеділка 19.00-20.30): запис тут https://forms.gle/Wjca4Sfez9WigNcJ8
⏰ Старт 12 грудня.

🟣 Для дорослих у проживанні війни (щочетверга 19.00-20.30): запис тут https://forms.gle/Y43hbMwtoq92zMdq6
⏰ Старт 15 грудня.

Ведучі:

🟢 Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арттерапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

🟢 Марія Хомів - лікарка-психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позитивної психотерапії; консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

Конфіденційно. Безкоштовно.

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо знайти опОри і рухатися далі

8 головних емоційних потреб у стосунках:
☝️Потреба у впливі
 
🔷 Кожен з нас має потребу знати, що ми досить значимі, щоб впливати на інших людей.

Безпечна форма вираження цієї потреби виявляється в тому, що ми можемо викликати емоції у наших близьких. Вони можуть сумувати і радіти разом із нами, бути готовими вислухати і прислухатися до нас, скористатися нашими порадами, а потім висловити нам подяку за них (якщо пощастить😉).

➡️ Мабуть, це можна охарактеризувати фразою: "Я досить значущий, щоб зі мною рахувалися".
 
🔶 Здорові відносини припускають зростання кожного з партнерів. І важливо, щоб ці зміни були помічені. Ми хочемо привернути увагу іншого, зацікавити, вплинути.
 
Як ти можеш дати знати іншому, що він впливає на тебе?

👉 Найліпшим способом є вислухати і дати свій зворотній зв’язок про те, що ти відчуваєш у відповідь, які думки з’являються, показати, що ти серйозно ставишся до того, що людина говорить тобі.

Подосліджуймо цю потребу:

❓Чи відчуваєш ти, що маєш вплив на інших? Як ти це відчуваєш?

❓Як ти зазвичай впливаєш на людей? Чи є якісь улюблені «стратегії»?

❓Чи дозволяєш своїм близьким людям впливати на себе?

❓Що заважає і що допомагає тобі в цьому в контакті з іншою людиною?

🫠 Виснаження та втома як наслідки блекаутів: що робити?

Константа останніх місяців: ми не можемо бути так само ефективними, як колись (до війни, до повномасштабного вторгнення, до переїзду, до відключень світла - потрібне виберіть 🙂).

Час від часу можуть з’являтися деструктивні думки:
💭«я менше працюю, а зарплату отримую, як раніше»;
💭 «вже 16 година, а я тільки 2 години за комп’ютером, бо не було світла»;
💭 «не можу геть концентруватися в холоді - в мене не вийде нічого»;
💭 «нічого корисного за цілий день не встиг/ла - і день пройшов дарма» тощо.

Основною незручністю для багатьох з нас зараз є відсутність стабільного електропостачання та перебої зі зв’язком.

Така ситуація запускає ланцюжок:
💡 Відсутність електрики ➡️
невідомість і неможливість планувати ➡️ сил щось робити стає менше ➡️
фокус уваги знижується і неможливо концентруватися ➡️
втома та виснаження приходять швидше.

З’являється великий ризик потрапити у стан токсичної продуктивності: коли ти відчуваєш, що робиш недостатньо, і постійно намагаєшся зробити краще і більше, але відчуття задоволення все одно немає.

Імовірно, останнім часом у тебе почастішали випадки перевтоми та перевиснаження від намагань утримуватися в попередніх результатах по різних сферах життя.❗️І це - дуже шкідливі намагання для нашого ментального здоров‘я.

Бо зараз ми геть в іншому середовищі. Уявімо, що твоя працездатність та функціональність - ніби двигун машини🚘. Раніше машина їхала по прямій дорозі, і розхід палива був 6-7 л/100 км. А зараз дорога місцями стала звивистою, гіршою, з’явилися ями, більше небезпеки. І карти в тебе більше взагалі нема! (Бо ми не знаємо, як буде далі). Розхід палива збільшився до 12-14 л/100 км.

▶️ Щоб уникнути аварії, ми мусимо їхати повільніше та обережніше. Лиш так можна вберегти себе!

Варто це прийняти. Ми витрачаємо зараз набагато більше ресурсів, щоб просто утримуватися в рутині минулих місяців.

Тому:
🔸 по можливості - скороти свою робочу та лінійну діяльність;
🔸 не допрацьовуй на вихідних - зроби правило хоча б один день відпочинку повноцінним;
🔸 не бери додаткової роботи та не ведись на «ой, це треба до свят»;
🔸 якщо з’явиться обвинувачувальний внутрішній голос «ти мало робиш», нагадай йому: «я роблю найкраще з можливого»;
🔸 твоє здоров‘я і цілісність «даху» точно важливіші за затриманий дедлайн.

🎢 Схоже, звивиста та небезпечна дорога поки не закінчується, але в твоїй владі - їхати по ній повільніше та обережніше.
🫂 Бережи себе!

8 головних емоційних потреб:
🖐 Потреба в ініціативі від іншого

➡️ Турбота про іншого:

📞 подзвонити і дізнатись, чи все в порядку,

🏠 чи всі близькі в безпеці,

🙇‍♂️ як почуваються зараз,

💡чи всі з нагальних потреб закриті -

звичайна річ майже для кожного останнім часом.

⭕️ Але часом так хочеться, щоб хтось інший теж проявив ініціативу: попіклувався, дізнався, як справи, запропонував допомогу, свою підтримку. Запросив на прогулянку, зробив якийсь сюрприз.

Так, нам хочеться, щоб ініціатива у спілкуванні виходила не лише від нас.

👉 Будь-які стосунки, де хтось один завжди робить перший крок, зрештою стають однобокими чи навіть болючими. Незабаром ми почнемо сумніватися в тому, що по-справжньому цікаві іншому і такі стосунки варто продовжувати.

Усім хочеться, щоб інший також був ініціатором спільного дозвілля, спілкування, змін у житті.

Ця потреба тісно пов'язана з усіма іншими. Вона дозволяє відчувати і безпеку, і цінність, і поділ досвіду та прийняття.

❓А як часто ти проявляєш ініціативу в своїх стосунках?

❓Що допомагає і що заважає тобі в цьому?

❓Як ти реагуєш на ініціативу від іншої людини?

❓Як ти реагуєш, коли потреба в ініціативі від іншого не задовольняється?

❓Як ти можеш давати знати іншому, що потребуєш від нього/неї ініціативи зараз?

❓До кого прямо зараз хочеш/можеш проявити ініціативу?

✨ Чат-бот зі Святим Миколаєм:
трошки дива для дітей та дорослих

🎄І дітям, і дорослим потрібен дозвіл на відчуття радості - можливо, навіть більше, ніж минулі роки.

Чат-бот є спробою доторкнутися до дива у ці буремні часи.

💫 Як побудовано спілкування в чат-боті:

1️⃣ Пояснюємо дітям, що Святий Миколай дуже зайнятий, але зміг записати привітання. Заходимо в чат і скеровуємо на текст в листівці, що може допомогти і дорослим знайти слова для розмови з дитиною.

2️⃣ Важливо попередити дитину, що це буде дуже короткий контакт, і у неї не буде можливості в цьому чат-боті написати про своє бажання - на цьому важливо наголосити, щоб уникнути розчарування (лист до Миколая можна приготувати окремо).

3️⃣ Спілкування завершується пропозицією активності - будь ласка, запропонуйте дитині зробити щось із того, що там прочитаєте (або й долучіться до неї).

4️⃣ Можете бути поряд з дитиною, емоційно підтримувати та допомагати, якщо щось незрозуміло.

💭 «В найскладніші часи ми маємо зберігати контакт з життєвістю та радістю. Розуміємо, що чат-бот не досконалий… Але він створений із турботою та любов'ю, і сподіваємося, додасть дітям та дорослим радості» (Світлана Ройз).

👉 Посилання на Чат-бот тут:
https://t.me/StNicholasbot

🟩 Авторки проєкту: Світлана Ройз та Євгенія Мацибора.

8 головних емоційних потреб:
❤️Потреба у прояві любові
 
Це потреба виявляти любов і турботу по відношенню до іншої людини (людей) і бути прийнятим/ою в цьому.

🔶 Кожен з нас висловлює любов по-своєму: теплими словами, обіймами, подарунками, допомогою, проведенням часу та турботою. Нам важливо бути почутими і зрозумілими незалежно від того, яку мову ми використовуємо, так само, як і нашому партнеру/партнерці, важливо бути почутими нами.
 
➡️ Потреба давати людині любов, якщо людина нам дорога, – природня. Та, коли цю потребу не задовольняють, відхиляють наші прояви любові, - це супроводжується емоційним болем. Ті, хто стикався з цим, запам’ятали такий досвід на все життя.
 
👶 Уяви собі дитину, яка тягнеться ручками до мами, або батька, щоб обняти й поцілувати спонтанно, а вони відсторонюються від неї, бо «не час зараз», зайняті. Усі ніжності – потім. Емоційний біль дитини в цей момент передати складно.   
 
Якщо ми стикаємося з чимось подібним, то сприймаємо це як ігнорування чи знецінення, стосунки стають холодними і можуть зійти нанівець.
 
⭕️ Ця потреба дуже близька до потреби у впливі. Дуже важливо мати змогу і простір виявляти тепле ставлення до близьких людей, і дозволяти їм любити нас. Це дуже природно – відчувати прихильність, здорову залежність та подяку до тих людей, яких ми любимо.
 
І нормально хотіти виявляти цю любов діями, словами, почуттями, ставленням.
 
♥️ Пропонуємо, щоб цей день став днем прояву Любові. До себе, до близьких, до життя ♥️
 
❓Якою є мова твоєї любові до інших (подарунки, теплі дотики, прояви турботи, уваги, якісний час разом)? А яка до себе?

❓А яка мова любові твоєї близької людинки/людей? 

❓Як твоє життя може почути твою любов? А як ти відчуваєш його любов?

❓Що відбувається всередині, коли прояви твоєї любові приймають і відповідають на неї?

❓Як це для тебе, коли твої прояви турботи і уваги відхиляють? Як ти обходишся із цим?

❓До кого тягнеться твоя душа сьогодні? Кому з свого оточення ти хотів/хотіла би проявити свою любов?

❓Як ти хочеш/можеш це зробити?

🎄Що робити зі святами у війну?

📨 #нам_пишуть: «Я не знаю, як інші можуть зараз щось святкувати, коли навколо то нові обстріли, то вимкнення світла. У мене геть немає ні настрою, ні сил. Я дратуюся на подруг, які купують подарунки, ялинки. Це таке недоречне зараз мені… Але дочка чекає на Новий рік. А я не хочу ніяких свят. Чи це нормально?»

➡️ У воєнний час і правда важко уявити святковий настрій, проте час іде своїм колом. Скоро - Різдво та Новий Рік, свята, що часто збирали в одному домі родини українців за спільними вечерями.

🎄 Вибір, святкувати їх чи ні, тільки твій. Звісно, «в тилу» ми можемо переживати багато сорому і провини перед тими, хто на передовій, і саме через це залишати себе без звичних задоволень. Разом з тим, донати, створення окопних свічок для захисників чи допомога тим, хто потребує, допомагають справлятися з токсичними соромом та виною та давати собі дозволи на приємнощі.

✨ Там, де з’являється сум, час від часу може з’являтися і радість - навіть у війну (іноді ж ми жартуємо, попадаємо в курйозні випадки, розділяємо щось хороше і приємне з близькими). Це - нормально. Війна не зупинила життя. Радість - це наш «акумулятор енергії», який теж час від часу необхідно заряджати.

🍭 Діти можуть просити про свята та чекати на них, бо це стабільне легальне місце порадіти, перепочити від школи та отримати свою порцію подарунків. Для них (та і нас теж) це традиційна подія, що сприймається як частина річної рутини. Неодноразово ми наголошували, що саме компоненти звичного життя допомагають нам втримуватися в балансі. Свята - їх частина.

🌨️ Ніхто не забороняє їх адаптувати під себе зараз - де б і з ким би ви не були. Якщо тобі чи родині важливо, ти можеш змінити якісь традиції чи - навпаки - ввести нові в ваше життя. Це дозволить зблизитися та «погрітися» один біля одного.

🍥 Ми всі змінилися за цей рік. І наші реакції дуже різні. Прислухайся до себе. І вибери дійсно свій варіант:
👉з ялинкою чи без,
👉з привітаннями чи ні,
👉 широким колом чи вузьким,
👉 дарувати подарунки чи витратити гроші на щось інакше….
… варіантів багато. Головне, щоб саме тобі по відчуттях з ними було добре.

❄️ Кожен з нас має право обирати, як проводити свята. Вибір іншого може ображати чи робити боляче, якщо він не збігається з твоїм по цінностях. Тому іноді ми злимося на радісні фото з новорічних ярмарок чи знаходимо дивним, що хтось відмовляється від святкувань. Ми всі - різні. І по-різному проживаємо події. Буває складно прийняти вибір інших, проте вони теж мають на нього право.

🌟 Нехай буде тепло і затишно, де б ти не був/ла цього року!