Щочетверга діє безкоштовна #підтримуюча_група для батьків онлайн.
Група відкрита, можна прийти разово, можна ходити щотижня.

Якщо маєте будь-які питання стосовно виховання дітей ➡️ на них можна знайти відповіді у безпечному середовищі.

⏰ 15.00-17.00.

Попередній запис тут.

👉 Ведуча: Юлія Осіпова - сімейна психотерапевтка, консультантка з питань батьківства, кризова консультантка Служби турботи про психічне здоров‘я.

🥗 Харчування під час війни: стосунки з їжею

Безумовно, війна вплинула на всі сфери нашого життя. У кожного з нас є свої способи проживання складного для психіки часу. Разом з тим, часто превалюючою сферою опрацювання конфліктів є щось одне. Хтось обирає багато працювати або займатися спортом. Комусь легше адаптуватися, будучи в постійному контакті з близькими. Хтось зосереджується на мріях та планах, і це допомагає “переварити” реальність.

🥙 Харчування та їжа - здавалося б, така проста частина нашого життя, про яку ми часто навіть не замислюємося та пропускаємо повз важливіші справи. Ви згадаєте, чим обідали вчора чи о котрій снідали вранці? Іноді на це питання важко відповісти, до того ж, часто ми можемо оговтатися, коли вже доїдаємо плитку шоколаду до чаю (а планували взяти лиш шматочок) чи, навпаки, ввечері згадуємо, що крім ранкової кави з бутербродом, нічого не їли.

⚡️ Стресовий фон значно “розхитує” стосунки з їжею. Типова реакція більшості в гострому стресі (триває до місяця після несподіваної стресової події) - відсутність почуття голоду, недоїдання, пропуск прийомів їжі. У березні багато хто з нас міг спостерігати втрату ваги. А от #хронічний_стрес (=затяжний) частіше характеризується більш інтенсивним почуттям голоду, переїданнями, хаотичними прийомами їжі, - і як наслідок, цифри на вагах збільшуються і тривожать нас.

🤷‍♀️ І не дивно. Від народження їжа є найлегшим та найдоступнішим способом заспокоїтися. У рекомендаціях консультантів з грудного вигодовування перше, що робить мама, коли немовля плаче, - це пропонує груди. Звісно, чого б не користуватися цим способом і у дорослому віці? Так їжа 🌮 стала найбільш доступним способом впоратися з власними емоціями. Різних емоцій з початком повномасштабної війни стало більше, і не завжди є сили і бажання просити допомоги у інших, щоб впоратися з ними. Тому для багатьох зʼїсти улюблені десерти, додатково взяти порцію чогось смачненького, щоб було легше проживати біль і страх навколо, або навпаки, не їсти геть нічого, “бо шматок в горло не лізе”, - нова норма у стосунках з собою.

🍥 Відчуття безсилля, неможливість відвернути трагічні події та зупинити війну призводить до зневіри в тому, що ми взагалі можемо на щось впливати. І тут їжа також стає в нагоді, бо що ж тоді можна контролювати, як не те, що ти їси щоденно? Звідси бажання починати виснажливі дієти, худнути до Нового року, Великодня, літа (потрібне оберіть), карати себе “легкими” днями на кефірі після застіль чи взагалі голодуванням. Жодна з цих стратегій не принесе користі, а лиш виснажить організм, або, ще гірше, призведе до розладів харчової поведінки. Найбільш відомі з них - нервова анорексія, булімія, приступи переїдання.

Далі буде.

Група підтримки для дорослих:
третій набір

🤗 Запрошуємо тих, хто:

- зіткнувся з переживаннями, з якими важко справитись самостійно;
- потребує підтримки та переосмислення того, що відбувається;
- має потребу виговоритись та бути почутим;
- потребує зменшити емоційну напругу, щоб жити і рухатись далі.

🔻 Формат роботи: обговорення, обмін досвідом, міні-лекції, запитання-відповіді, тренінгові вправи.

🖥 Онлайн, Zoom, закрита група, до 15 учасників, 10 зустрічей. Можна доєднатися на першій або на другій зустрічі.

➡️ Старт: 15.09.2022.

⏰ Щочетверга: 18.00-19.30.

Ведучі:

🟢 Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арттерапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

🟢 Марія Хомів - лікарка психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позітум; консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

Реєстрація тут. Безкоштовно, конфіденційно.

🍲 Тривожні дзвіночки в стосунках з їжею

🔔 Уявлення про їжу як про «хорошу» чи «погану».

🔔 Постійні або нав’язливі думки про те, як я виглядаю.

🔔 Бажання контролювати форму тіла за допомогою їжі (постійні зважування чи щоденні заміри - як типові приклади).

🔔 Бажання «відпрацювати» з’їдене спортом чи подальшим обмеженням у їжі.

🔔 Відчуття сорому чи провини після трапези.

🔔 Відчуття сорому від того, скільки ти їси у присутності інших
(як наслідок - харчування наодинці або переїдання вдома після зустрічей в компанії).

🔔 Постійний підрахунок вжитих калорій
(***це може бути способом регуляції харчування ТИМЧАСОВО, якщо ти намагаєшся визначити, чи достатньо з’їдаєш макронутрієнтів та поживних речовин, і потім приблизно орієнтуватися по тому; але не постійно!)

🔔 Дієти, марафони, челенджі, у яких хочеться брати участь і якнайскоріше схуднути.

🔔 Введення в раціон лише «правильних продуктів» чи суто «здорової» їжі.

🔔 Приймання ліків чи інших засобів, щоб регулювати вагу
(сечогінні, БАДи, «приглушувачі апетиту», чаї для схуднення тощо).

➡️ Звісно, кілька тривожних дзвіночків у твоєму житті не свідчать про наявність розладу харчової поведінки (РХП), а лиш натякають: стосунки з їжею розвиваються в нездоровому напрямку. ❗️Лиш сукупність симптомів дозволяє поставити діагноз РХП, і це робить виключно лікар.

❓Що з перерахованих тривожних дзвіночків стосується тебе?
❓Чи створює це дискомфорт в твоєму житті?
❓ Чи хотів/ла б ти покращити свої стосунки з їжею?

Якщо серед відповідей принаймні одне «так» ➡️ наступний пост для тебе👇

Що ж робити: базові принципи у попередженні нездорових стосунків з їжею

🤷‍♀️ Як не дивно, це банальні на перший погляд речі, дотримання яких зменшує вплив стресових факторів на людину і тим самим є превенцією харчових порушень. Серед них:

1️⃣ Повноцінний сон (8-9 годин для жінок і 7-8 для чоловіків щоденно).

2️⃣ Різноманітне регулярне харчування.

3️⃣ Час на відпочинок.

4️⃣ Фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі.

5️⃣ Можливість регулювати емоційний стан не лише їжею, а й залученням інших способів (спілкування, спорт, рух, медитації, подорожі, масаж, психотерапія тощо)

❗️Якщо комплексно дотримуватися цього, ризик “розхитати” харчову поведінку значно знижується.

Як нам ставиться до нормалізації війни:
психотерапеатичний фокус

📍 «Найголовніше завдання для українців зараз – намагатися не шкодити психічному здоров’ю й продовжувати жити в нових реаліях. Для цього важливо зрозуміти, що адаптація до тих умов, у яких ми проживаємо, – це не значить звикання. До війни неможливо звикнути. Вона не є нормою нашого життя.

Говорячи про адаптацію, я маю на увазі, що ніхто з нас не може бути на піку емоцій нескінченно 🤷‍♀️.

⏪ Якщо ми пригадаємо, то кожен на своєму досвіді вже справлявся з якимись труднощами. Це не була війна, але, наприклад, незапланований переїзд, розлучення, утрата близьких. Тобто ми всі до чогось вже адаптовувалися. Зараз нам теж потрібно це робити. Після шоку, заперечення, агресії, суму відбувається процес прийняття. Тоді приходить розуміння, що є речі, на які ми не можемо вплинути. Однак можемо змінювати наше сприйняття цих подій.

❗️Абсолютно точно Україні зараз і в майбутньому дуже потрібні здорові фізично й психічно люди. Тоді кожен на своєму місці зможе відновлювати країну й допомагати тим, хто повернеться із зони бойових дій. І тому ми точно мусимо працювати над собою.

🧩 В умовах війни життєво необхідно за можливості забезпечувати базові потреби: спати, їсти, пити й намагатися дозовано споживати інформацію. Це важливо, тому що наша психіка теж потребує відпочинку.

❓ Далі варто чесно собі відповісти, що я можу й хочу робити зараз, що мені вдається добре? Не варто братися за все. Зосередьтеся на тому, в чому ви відчуваєте себе потрібними. Наступне – турбота. Проявляйте турботу до інших і просіть про підтримку для себе. Наш мозок насправді дуже люблячий, він хоче контакту, комунікації, любові. Тоді людина не відчуває себе покинутою.

🍀 Нам важливо не картати себе, а взяти відповідальність за свої стан і дії зараз. Кожен налагоджує життя, як може: хтось трохи відволікається від новин, хтось волонтерить, хтось ходить на роботу чи доглядає за дітьми. Дистанціювання від подій також дає нам можливість продовжувати жити.

❓Тому, чи можемо ми звикнути до війни?
➡️ Ні.
❓Чи можемо адаптуватися й жити в тих умовах, які в нас є?
➡️Так, можемо й повинні».

🟩 Авторка: Марія Хомів - лікарка психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позітум; консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

👉 Більше про нормалізацію війни з різних поглядів читай в матеріалі для Wonderzine

Група підтримки для сімей військовослужбовців:
третій набір

#підтримуюча_група

➡️ Якщо ви дружина/чоловік/мама/батько/сестра/брат/близький друг чи подруга/родич військовослужбовця - запрошуємо на онлайн-групу психологічної підтримки в колі людей, які проживають подібне.  

💡 Формат роботи: обговорення, обмін досвідом, міні-лекції, запитання-відповіді, вправи.

🖥 Онлайн, Zoom, закрита група, до 15 учасників. 10 зустрічей. Можна доєднатися на першій або на другій зустрічі.

📍 Старт: 19 вересня 2022 року

⏰ Щопонеділка: 18.00-19.30.

Ведучі:

🟢 Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арттерапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

🟢 Марія Хомів - лікарка-психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позитивної психотерапії; консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

Реєстрація тут. Конфіденційно. Безкоштовно.

🌳🌲«Йдіть до лісу»:
Японська терапія "синрін-йоку" (занурення в ліс, forest bathing)

👉 Синрін-йоку буквально перекладається як "лісова ванна"🍀🛀🏻. Ця практика є зануренням в атмосферу лісу, сприйняття лісу через п'ять основних сенсорних каналів (бачу, чую, відчуваю на запах, відчуваю на смак, відчуваю на дотик).

❇️ Колись люди були частиною природи. Проте з часом бурхливий соціальний розвиток, певні філософські ідеї та індустріалізація призвели до розколу та відчуження. Те, що відмежовує нас від природи - це те, що відмежовує нас від самих себе, призводить до розколу з самими собою.

🌾 Щоб повернутися до себе, потрібно поринути у природу. Не обов'язково дуже глибоко чи надовго. «Занурення в ліс» — це спорудження моста до себе.

Ця практика також допомагає:

✅ долати хронічний стрес, тривогу, депресивні стани,

✅ покращує роботу серцево-судинної і імунної систем;

✅ покращує якість сну, додає енергії.

➡️ Як практикувати «Занурення в ліс»:

1️⃣ Знайди 1-2 вільні години, протягом яких тебе ніхто не потребує. Цього часу достатню для оздоровчого ефекту. Деякі ефекти помітні вже через 20 хв. занурення в ліс.

2️⃣ Вийди на природу. Для того, щоб практикувати занурення в ліс годиться будь-який гарний ліс (❗️переконайся, що територія лісу, який ти обираєш, очищена від мін яи вибухонебезпечних залишків війни, якщо вона була під окупацією чи поблизу лінії фронту). Але якщо лісу поруч немає, то підійде парк, сад чи сквер. Дерево або кущ, крізь листя якого просвічує сонце (на крайній випадок — світло ліхтаря☺️).

3️⃣ Протягом прогулянки:

🔸 не вмикай телефон або фотокамеру;
🔸 йди повільно;
🔸 не прагни потрапити в якесь конкретне місце;
🔸 взагалі не зациклюйся на жодних очікуваннях;
🔸 розкрий увагу тому, що ти бачиш, чуєш, нюхаєш, відчуваєш на смак і на дотик у лісі;
🔸 знайди місце, де тобі добре і спокійно, де ти відчуваєш, що радість наповнює тебе просто так;
🔸 зупинись і наповнись цим місцем і моментом.

Якщо ти не можеш вийти в ліс, парк або сад:

🏞 знайди симпатичні фотографії лісу, садів або окремих рослин;

🎼 послухай звуки природи (співи птахів🕊, звуки проточної води, шум несильного вітру).

У дослідженнях було доведено👇:

🔹 техногенні звуки сприяють зверненню уваги всередину, що може призводити до фіксації на неконструктивній румінації (неконструктивному самоаналізі, самокритиці), «пережовуванні» проблем,

🔹 тоді як звуки природи допомагають звернути увагу на світ і центрувати себе у ньому.

⭕️ Окремо визначили, що дивитися на фотографії або відеоряд зображень природи у супроводі звуків природи корисніше для зняття стресу, ніж дивитися на фотографії чи відеоряд без звуку.

👉 Також для зняття стресу дуже корисно вдивлятися в природні патерни та фрактали - крони дерев, прожилки листя, забарвлення птахів, хмари, контури узбережжя, хвилі та завихрення води.

Гарної тобі прогулянки і спокійних, надихаючих вихідних☘️!

Корисний понеділок #11

🟢 «Як проживати складні емоції»: підготували актуальні пости для тебе ⬇️

📍 Коли емоцій забагато

📍Дай їм волю: що робити з емоціями під час війни

📍 Фрірайтинг, або вільне письмо

📍 Маніфест емоцій

📍Як давати можливість дитині проживати різні почуття?

📍 «Ти не маєш права сміятись, коли інші плачуть»: заборонена радість під час війни

📍 Вправа на вивільнення емоцій

#корисний_понеділок

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну

Як розпізнати та подолати психологічні травми, які з’явилися під час війни

📍YouTube-канал Vivat Publishing bit.ly/3osSIpr (прямий ефір)
⏰ 30 серпня о 18:00

📚 Обговорення буде навколо книжки «Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому» Бессела ван дер Колка — психіатра, який уже майже 50 років досліджує проблему посттравматичного стресового розладу.

Під час івенту дізнаєтеся:
🔵 що таке психологічна травма, реакції тіла та мозку на травму;
🔵 особливості психологічної травми, отриманої під час війни;
🔵 як допомогти собі при травмі: методи, вправи та поради.
⠀
Учасниці:
⠀
🟢 Анна Шийчук — психологиня, координаторка Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист».

🟢 Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист».

🟢 Ангеліна Левицька — когнітивно-поведінкова терапевтка.
⠀
До зустрічі!

Харчування під час війни: переїдання

Нещодавно ми писали про особливості харчування під час війни. Одна з найпоширеніших тем серед скарг людей зараз в межах харчування - переїдання.

🍿 Насправді переїдання не є окремим явищем у житті, а зазвичай є наслідком:

🔻 стресу,
🔻 голодування чи обмеження в їжі,
🔻 неможливістю чи невмінням обходитися з власними емоціями,
🔻 зниженою чутливістю до себе,
🔻 відсутністю почуття насичення.

🥟 Усі ми час від часу переїдаємо - і це нормально. Втім, проблемою це стає, якщо ти часто переїдаєш чи геть не знаєш, як ще інакше можна впоратися зі складними емоціями навколо.

🔴 Емоційно переїдання часто супроводжується почуттями сорому чи вини (а звідти і “відпрацюю в спортзалі” чи “посиджу завтра на фруктах” як покарання), відразою до себе, злістю чи безпомічністю від втрати контролю - рецепт індивідуальний. Під час стресу дуже легко втратити контакт з тілом, що може призводити до оманливого відчуття голоду, і як наслідок - перенасичення їжею, якої по факту насправді організм не потребував як їжі, але яка допомогла хоч трохи полегшити емоційний стан.