Як виховувати дитину в чужій хаті

Діти зараз поводять себе жахливо🤦🏻‍♀️, і це нормальна реакція на ненормальну реальність. У нас часто нема сил, щоб адекватно реагувати на всі дитячі витівки. Але ми стараємось.
⠀
🏠Ситуацію ускладнює те, що багато з нас зараз не в себе вдома. Навколо багато людей, яким можуть заважати крики та істерики нашої дитини.

❓Що робити? Як виховувати дитину гуманно, коли нема сил і постійно переживаєш, шо «якось невдобно».
⠀
Правило №1️⃣. Пам‘ятайте, що у вас в пріорітеті має бути ваша дитина і її психічне здоров‘я, а не те «шо люди скажуть».
⠀
Правило №2️⃣. Якщо поведінка дитини нестерпна, то причина не в дитині, а в тих умовах (зокрема, у вашому ставленні), в яких вона знаходиться. Тобто не треба наказувати і «виховувати» дитину. Треба змінити свій підхід!
⠀
Правило №3️⃣. Крім вас нікому. Щоб ваша дитина поводилась «пристойно», нею треба займатись. Гратись, обіймати, казати слова любові, розповідати цікаві історії і встановлювати рамки. Без вас не посвятиться, не сподівайтесь.
⠀
Правило №4️⃣. Приберіть вже ґаджети. Досить заміняти ними себе цілими днями. Вашим думкам «ну ще сьогодні хай подивиться, а завтра я вже приділятиму дитині час» пора втілитись в життя. Бо ґаджети більше ≈2х годин на добу гарантують проблеми з поведінкою.
⠀
Правило №5️⃣. Не бійтесь істерик. Не притискайте емоції дитини, а працюйте з ними! Часто для встановлення дисципліни треба пережити декілька істерик, щоб дитина адаптувалась. Далі буде легше. Але попередьте інших людей, що пару днів буде гучно, але ви все контролюєте і це треба для спокійного майбутнього.

Правило №6️⃣. Хочете дисциплінувати дошкільня — грайтесь з ним. Дитина має хотіти грати по ваших правилах у повсякденному житті. Тобто, це має бути цікаво і приємно.
⠀
Правило №7️⃣. Майже неможливо змусити дитину замовкнути силою. А якщо спробуєте, то ризикуєте зламати її характер. Заради чого?
⠀
Правило №8️⃣. Якщо вам незручно за поведінку дитини, вибачтесь.

ВИБАЧТЕСЬ ЗА НЕЗРУЧНОСТІ, А НЕ ПРЕСУЙТЕ ДИТИНУ. Бо це ви не справляєтесь. Поведінка дитини — відповідальність батьків, а не дитини.
⠀
🟢 Авторка: Марія Сичинська, експертка батьківсько-дитячих відносин.

Щочетверга діє безкоштовна #підтримуюча_група для батьків онлайн.
Група відкрита, можна прийти разово, можна ходити щотижня.

Якщо маєте будь-які питання стосовно виховання дітей ➡️ на них можна знайти відповіді у безпечному середовищі.

⏰ 15.00-16.30.

Попередній запис тут.

👉 Ведуча: Юлія Осіпова - сімейна психотерапевтка, консультантка з питань батьківства, кризова консультантка Служби турботи про психічне здоров‘я.

❗️Нагадуємо, що сьогодні о 20.00 стартує
#підтримуюча_група для сімей військовослужбовців

🔘 За попередніми реєстраціями група вже набрана. Листи 📨 з посиланнями на зустріч — на пошті або в телеграмі у всіх, хто реєструвався. ❗️Перевірте спам про всяк випадок.
Нові групи анонсуємо в найближчі дні.

Ведучі:

🟢 Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арттерапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

🟢 Марія Хомів - лікарка-психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позитивної психотерапії; консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

Тут можна зареєструватися на наступну групу. Конфіденційно. Безкоштовно.

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну

Твоє тіло: «партнер по життю» чи «корисна функція»?

❓Як часто ти помічаєш:

▪️ Що відбувається із твоїм тілом в моменті?
▪️ Які зараз його потреби?
▪️ Що відбувається в ньому?
▪️ Чого воно потребує? А від чого втрачає енергію?
▪️ І, взагалі, ти його помічаєш? Або просто знаєш, що воно в тебе є і, навпаки, добре, коли ти його не помічаєш: воно тебе не турбує і не треба носитись по лікарях?

🟠 Стосунки із тілом – це набагато глибше і важливе питання, ніж має здаватися. Бо саме тіло допомагає нам реалізовувати себе в світі: діяти, відчувати, переробляти життєвий досвід. Саме зараз, у війну, в найскладніші моменти життя воно бере «основний удар» - переробляє те, що наша свідомість не може осягнути. Саме у візерунку тіла ти можеш побачити і відчути непрожиті життєві травми. Воно є живою істотою, яка так саме, як і твоя душа, потребує уваги, турботи, часу, стосунків із ним.   

❓Але як часто ти замислюєшся про це?

Якщо тілу бракує сил, життєвої енергії, стійкості💪🏻, якщо воно випадково виходить із строю, то з ним стає неможливо торгуватися і домовлятися. Його вже не примусиш мовчки терпіти, а якщо і вдасться, то зовсім ненадовго, і наслідки вже будуть більш важкими.

❗️Тому вже зараз, не чекаючи гірких наслідків, пропонуємо присвятити час і подумати про свої стосунки із тілом.

Якими вони є зараз? Як ти сприймаєш своє тіло?

👜 «Тіло - річ». Воно має цінність тільки тоді, коли корисно. Це щось зовнішнє по відношенню до особистості. Щось, що час від часу потребує ремонту, коли «забарахлить». Це мехінізм, автомат, який на превеликий жаль, не можна замінити, якщо «гарантійний термін» завершиться.  

🫁 «Тіло - плоть». Це щось невід’ємне, органічне, дороге тобі, але в той же час вторинне, безслівне і трішки примітивне. У цьому випадку людина ставиться до свого тіла наче до домашньої тварини, про яку турбується, але майже не помічає.  

💰 «Тіло – капітал», гарант зростання і просування у світі. Тіло є способом вираження стосунків із світом. Від його працездатності і компетентності, природніх сил залежить благополуччя. Тому людина намагається його зберігати здоровим і сильним. Тіло повинно вселяти довіру людям навколо, воно має запам’ятовуватись, щоб людина могла стверджуватися у своєму житті.

👥 «Тіло – потенціал (партнер)». Воно є мудрим і довершеним. Воно точно знає, чого потребує. Воно є продуктом і умовою не тільки фізичного, емоційного, але і духовного розвитку особистості. В тілі відображається мій глибинний потенціал. Я маю завдячувати своєму тілу даруванням і здібностям, які живуть в мені, і які дозволяють витримувати увесь цей хаос війни і будувати своє подальше життя. Я маю дбати про нього так саме, як і про свою душу, свій спокій і добробут зараз.

❓Які твої стосунки зі своїм тілом: як із річчю, плоттю, капіталом або твоїм потенціалом (партнером)?

❓ Чи є щось, що ти хочеш змінити в ньому? Якщо відповідь «Так», то що саме?

❓Що з цього вже сьогодні ти зможеш втілити в своє життя? 

«Арт-терапія. Друге заняття»: фінальний епізод курсу з кризової психологічної обізнаності для дорослих

🎨 За допомогою фарб ти зможеш бережно доторкнутися до внутрішнього світу, делікатно відкрити та відтворити внутрішні ресурси, які служитимуть опорою під час війни.

❗️Необхідно те, чим можете малювати: ручка, папір, кольорові олівці, маркери, фломастери, пензлі.

💻 Сесія у записі, дивитися тут.

👤 Проводить Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

Весь #курс_лекцій доступний за посиланням на нашому YouTube-каналі.

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну

Тілесна карта емоцій: практикум

Нещодавно писали про те, як пов‘язане тіло та емоції. Для відновлення / покращення цього зв’язку пропонуємо наступну вправу.

1️⃣ Намалюйте 2 силуети людини на аркуші А4, спереду і ззаду.

2️⃣ Візьм кольорові олівці чи ручки і на цьому силуеті замалюй місце 👤 в тілі (або певний орган), де відчуваєш:

🎨 радість, сум, страх, злість, цікавість, роздратування, відчай, щастя, тривога, любов, презирство, гордість.

Для кожного обери свій колір і підпиши почуття. Не поспішай, спробуй «відчути» тілом кожне почуття, знайти йому місце.

3️⃣ Якщо переживання інтенсивні, можеш яскравіше замалювати обране місце на силуеті.

4️⃣ Прислухайся до себе: які ще почуття найчастіше за останні тижні відгукувалися в тілі? Можеш також додати їх на свою карту емоцій.

5️⃣ Запитай себе:
❓ Чи бачиш якісь закономірності серед дискомфорту в тілі та емоціями, які там живуть?
❓Якщо ти хворів/ла останнім часом чи відчував/ла біль в тілі, з якою емоцією на карті це пов‘язано?
❓Чим «відчуває» твоє тіло найчастіше?
❓А які зони є нечутливими?

6️⃣ Можеш порівняти власну карту з експериментом з деякими емоціями та результатами інших людей. Що в цьому спільне? Що відмінне?

Повернення додому: де шукати опори і як жити далі?

📄 За статистикою Єврокомісії, близько 3 млн тих, хто виїхав після 24 лютого, вже повернулися в Україну. У кожного свої причини для повернення: зрештою, ми самі обираємо, де нам проживати цей час. Вибір непростий, і тому варто утриматися від засудження тих, хто повертається, і тих, хто виїздит

🤦🏻‍♀️ Несподіваним відкриттям та розчаруванням для багатьох після повернення стало те, що приїхали вони не в 23 лютого, а в країну у стані війни. Усвідомлення, що до минулого життя вже не повернутися, складно дається психіці. Втім, чим швидше ми дозволимо собі перестати збирати попереднє життя з уламків ностальгічних спогадів, тим швидше запуститься пошук таких необхідних нових способів жити сьогодні.

Чи не найбільший виклик нової реальності після повернення - адаптуватися до неї. Розуміючи, що хронічний стрес лишається фоном для населення в Україні, дуже важливо мати опори, які б допомогли жити далі ↩️.

🟢 Більше про чотири опори, на яких може вистояти твоє життя, у статті Марії Яцухненко для Vikna.tv .

☘️ Чим займається Служба турботи про психічне здоров‘я Благодійного Фонду «Право на захист»?

1️⃣ Психологічний телеграм-канал. Щодня підтримуючі та освітні тексти про психологію війни, стресостійкість, самодопомогу: https://t.me/psyintouch

2️⃣ Кризові консультації: онлайн або очно в північному регіоні України: Київ (+Ірпінь, Буча, Васильків), Чернігів, Полтава, Суми, Черкаси, Львів, Вінниця, Дніпро
https://forms.gle/UsEcAWHHWzegGTrq8

3️⃣ Групи онлайн:

🟢 для дорослих у проживанні війни (щочетверга 20.00-21.30): https://forms.gle/Y43hbMwtoq92zMdq6

🟢 для сімей та рідних військовослужбовців (щопонеділка 20.00-21.30): https://forms.gle/Wjca4Sfez9WigNcJ8

🟢 для батьків, які виховують дітей під час війни (щочетверга 15.00-17.00): https://forms.gle/nPeUsYoifTpxzYoB8 

4️⃣ Просвітницькі психологічні вебінари, записи: https://youtube.com/playlist?list=PLmotQp8RoFj75OkDSkKxlOCyLiQ6AmjXM

❗️Усі сервіси є безкоштовними для українців та конфіденційними.

🌅 Карта цінностей
#психологічна_вправа

«Карти наративної практики» - це певні послідовні запитання, які були розроблені засновником наративної практики Майклом Уайтом. Вони допомагають перейти від опису переживань/певного досвіду до усвідомлення своїх сенсів, цінностей, життєвих принципів.

✅ Сьогодні, наприкінці тижня, ми пропонуємо тобі зробити свою особисту карту того цінного, що ти здобув/ла як результат своїх виборів, дій, певних події за останній період.

📍Візьми аркуш паперу, знайди комфортне місце, у якому тебе ніхто не потурбує, і приділи 30-40 хвилин свого часу тільки собі і своєму внутрішньому світу.    

1️⃣ Згадай події цього тижня, які викликають у тобі почуття задоволення, гордості, поваги до себе, або просто радості. Опиши їх коротко. Що ти робив/ла, у яких умовах, що вийшло з цього?

2️⃣ Задля чого ти робив/ла це? Чого хотілося отримати в результаті?

3️⃣ Що в цьому було найважливіше для тебе? З якими життєвими цінностями це пов’язано?

4️⃣ Як би виглядало твоє життями, якби ці цінності були реалізовані в ньому максимально?

5️⃣ Про що ти мрієш у зв’язку із цим? Про що говорять твої мрії про світ, людей в ньому, про тебе?

6️⃣ Чого прагнеш дотримуватись у своїх діях, виборах, щоб цінності/життєві принципи, які ти зараз усвідомлюєш, мали змогу максимально реалізовуватись у твоєму найближчому майбутньому?

7️⃣ Які мікро-рішення ти можеш прийняти прямо зараз, які допоможуть укріплювати ці цінності та піклуватися про них кожного дня?

8️⃣ Як ти можеш нагадувати собі про це?     

Спокійних і наповнених твоїми цінностями вихідних🌱🌈!  

Корисний понеділок #8

🟢 «Вправи на самодослідження та самодопомогу»:
актуальні техніки для тебе⬇️

📍Міст над прірвою (BACIC Ph)

📍Ресурсний рюкзачок

📍Кола підтримки

📍Внутрішній Чарівник

📍Генератори та поглиначі енергії

📍Лист підтримки

📍Карта цінностей

#корисний_понеділок

👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну

🟧 Приймаємо рішення: «Декартові координати»

#психологічна_вправа

Українці щодня мають справу із безліччю виборів, а разом із цим і з дилемою: «а який все ж таки буде найкращим для мене / моєї сім’ї?»

🔹 Залишатись в Україні / будувати своє життя за її межами найближчим майбутнім;

🔹 Змінювати роботу / триматись за ту, що є;

🔹Онлайн / оффлайн навчання для дітей під час війни,

🔹Отримувати нову професію / ні;

🔹Розпочинати нове навчання / поки що досить;

🔹 Їхати на відпочинок / ні, не зараз;

І багато-багато інших питань, які виникають щодня.

Як допомогти собі в усіх цих виборах?

Відомий французький філософ і математик Рене Декарт ще в XVII столітті запропонував одну просту, але дуже ефективну модель так званих декартових координат.
 
Згодом ця техніка була трансформована в систему питань, мета яких – отримати глибоке і всебічне дослідження ситуації з можливістю формування усвідомленого і розширеного бачення.
 
Спробуємо😉?

1️⃣ Вибери щось, що думаєш зробити, але маєш сумніви.

Наприклад, "Я збираюсь змінити роботу, але вагаюсь, що це не на часі".

2️⃣ Заповни всі чотири нижченаведені квадранти (див.малюнок), відповідаючи послідовно на запитання:
 
🔻 що я отримаю / що буде, якщо я зроблю це …;

🔻 що я отримаю / що буде, якщо НЕ зроблю це…;

🔻 що я втрачу / чого не буде, якщо зроблю це …;

🔻 що я втрачу / чого не буде, якщо НЕ зроблю буде…
 
3️⃣ Дай 6-10 відповідей на кожне запитання. Уникай копіювання відповідей з одного кадранту до іншого.

❗️Незважаючи на те, що питання можуть здатись схожими між собою, вони є різними, і висвітлюють інші фокуси уваги, тому відповіді будуть різними. Деякі відповіді можуть повторюватися, але вже під іншим кутом зору.
 
🟢 Виділи важливі для тебе результати, які ти отримав від своєї роботи, та дай відповіді на наступні запитання👇:
 
✔️ Як розширилось твоє уявлення про запитання?

✔️ У чому ти ствердився/лась?

✔️ Що відкрилось по-новому для тебе?

✔️ Чи є внутрішня згода із тим, що доведеться втратити / залишити, реалізуючи свою мету? Якщо ні, то як можна досягти мети та уникнути, або зменшити втрати? І чи можна?

✔️ Чого ти зможеш досягти через реалізацію цієї мети? Які плюси отримаєш і яких минусів позбавишся?

✔️ Коли ти думаєш про це, які виникають почуття? Як це відчувається в тілі?

✔️ До якого рішення ти зараз більше схиляєшся?

❗️Яке б рішення ти не прийняв/ла, головне, щоб воно було вірним перш за все тобі! Вірним твоєму серцю❤️

Фрірайтинг, або вільне письмо

#психологічна_техніка

🔵 Що це таке?

Фрірайтинг - це своєрідна техніка письма, коли всі думки з голови людина переносить на папір 📑 : така собі «чесна розмова з самим собою». Щоправда, зараз папір можна замінити нотатками в телефоні чи ноутбуці для зручності.

🔵 Для чого використовується?

Наш мозок 🧠 постійно генерує безліч думок: мрії, роздуми, бажання виникають самі по собі - їх не потрібно викликати зусиллям волі. Саме очищенням свідомості від накопленої інформації і займається фрірайтинг. Коли починаєш писати, відбувається і вивільнення емоцій: навіть якщо ти не можеш описати, що відчуваєш, на початку письма, у процесі виконання техніки це стає більш зрозумілим.

Часто вільне письмо використовують також в пошуках рішення в складній ситуації.
За допомогою цієї техніки ми можемо знайти відповідь на будь-яке питання, яке непокоїть - варто писати безперестанку все, що в цій темі думається.

🔵 На що звернути увагу?

🔹 Не став перед собою високу планку і не будуй очікувань. Це буде заважати розслабитися. Отримуй задоволення від процесу.

🔹 Пиши швидко 🖊 і безперервно - зупинятися не варто. Якщо не знаєш, як продовжити попереднє речення - починайте писати те, що відчуваєш в цей момент.

🔹 Лімітуй час ⏳ / обсяг сторінок. Орієнтуйся на 10-20 хвилин щодня або 1-2 сторінки. Це дозволить мозку активізуватися в певних рамках. Якщо робити великі паузи для роздумів, то пропадає інерція, за допомогою якої підсвідомість «виштовхує» нові думки.

🔹 Пиши усе, що приходить в голову. Не намагайся прикрасити свої думки чи будувати граматично правильні речення. Цей текст не будуть читати інші люди (і в перші дні також не радимо тобі його перечитувати). Редагування тексту відволікає, цього робити не варто.

🔵 Коли краще займатися фрірайтингом?

Обери будь-який зручний час, коли можеш зосередитися і бути в контакті з собою (важливо, щоб ніхто та ніщо в цей момент не відволікав/ли). Найчастіше фрірайтингу присвячують ранок після пробудження - думки не зайняті ще якимись клопотами чи роботою. Разом з тим, це може бути і вечірня, і обідня традиція: головне, щоб тобі було зручно. Системність дуже важлива, оскільки саме регулярні заняття фрірайтингом дозволяють мати омріяну розумову ясність.

Психологічні групи підтримки онлайн: другий набір

У зв‘язку з великою кількістю заявок анонсуємо другий набір психологічних груп:

🟢 Для сімей та рідних військовослужбовців (щовівторка 19.00-20.30): запис тут https://forms.gle/Wjca4Sfez9WigNcJ8
⏰ Старт 9 серпня.

🟣 Для дорослих у проживанні війни (щочетверга 19.00-20.30): запис тут https://forms.gle/Y43hbMwtoq92zMdq6
⏰ Старт 11 серпня.

Ведучі:

🔸 Володимир Паньков — психолог, психоаналітично-орієнтований психотерапевт, рекомендований фахівець Асоціації Психологів України, кризовий консультант і ведучий груп Служби турботи про психічне здоров'я БФ"Право на захист".

🔸 Катерина Тищенко - практична психологиня та ведуча груп психосоціальної підтримки, спеціалістка по роботі з підлітками та дорослими, кризова консультантка і ведуча груп Служби турботи про психічне здоров'я БФ"Право на захист".

Звикання до війни

Йде вже шостий місяць війни, і ми всі продовжуємо перебувати в травмагенній ситуації. Ми впорались з першим шоком, пройшли період мобілізації та існування в режимі форс-мажору, і зараз опинились на етапі пристосування. 
 
❓Чи можна звикнути до такого жаху, як війна?
 
☑️ Так, в певному сенсі, можна. Більше того, ми навіть мусимо з часом адаптуватись до обставин, у яких опинились, щоб не збожеволіти і мати змогу жити своє життя.

Психіка🧠, наша невтомна трудяга, постійно вишукує нові способи справлятись із реальністю і адаптуватись до нового світу, який зараз геть не-ОК. Під час війни він суттєво деформується, і якщо людина при цьому в умовному порядку, вона відчуває дисбаланс зі світом. Тому багато зусиль направляється на те, щоб віднайти точку балансу, з якою можна продовжувати бути в контакті зі світом.
 
Для цього людина несвідомо може починати сприймати «ненорму» як «норму».

➡️ Так, наприклад, для багатьох стає нормою відкривати зранку стрічку новин, читати про нові руйнування, загибель людей і вже не відчувати того жаху, який сповнював першим часом. Нормою стають звуки сирен протягом дня, звуки вибухів в певних містах України.
 
Усе це поступово стає звичним, навіть трохи буденним, і вже не викликає тієї тривоги, яка була вірною супутницею перші місяці.
 
❓Чи потрібно звикати до війни?  

Ні!❗️Ми маємо шукати свідомих способів адаптації до нової ситуації, але не звикати.

✅ Звикання може привести до того, що ми можемо втрачати пильність, ігнорувати з часом сигнали тривоги, а це вже загрожує життю.
 
✅ Також, як тільки людина погоджується з тим, що «шалена ситуація — норма, і вона назавжди», коли перестає ставити запитання «що я можу зробити, щоб це змінити?» та «яким буде моє життя, коли це закінчиться?», вона втрачає енергію і бажання щось змінювати, оскільки мозок починає вважати те, що відбувається за норму. Зменшується відчуття контролю над власним життям.
 
❓І як із цим усім впоратись?
 
🔶 Продовжуй визнавати і нагадувати собі, що війна і те, що відбувається в твоєму житті як її наслідок, –  це НЕНОРМАЛЬНА ситуація. Це із світом халепа, а з тобою все в порядку. І тобі потрібно зараз потурбуватись, щоб зберегти це своє «в порядку»;
 
🔶 Залишайся уважним до своїх бажань, потреб, почуттів. Прислухайся до того, про що вони говорять до тебе. По можливості задовольняй свої потреби і в першу чергу - потребу в безпеці;
 
🔶 Усвідомлюй те, що знаходиться під твоїм контролем, на що можеш впливати, які дії ти зараз робиш за власним вибором, з власної волі;
 
🔶 По можливості зберігай «неперервність буття»: ритуали і традиції з мирного життя;
 
🔶 Структуруй свій день певними планами. Додай конструктивної діяльності такими, як вивчення чогось нового. 

План – це спроба змоделювати майбутнє, намітити ціль. Але важливо усвідомлювати і той факт, що своє майбутнє ми насправді не контролювали ніколи;
 
🔶 Частіше заземлюйся в «тут і тепер». Усвідомлюй те, що бачиш перед собою, що відчуваєш на запах, смак, дотик;
 
🔶 Уникай зайвої деталізації того, що ти не контролюєш;
 
🔶 Турбуйся про себе щодня.
 
Війна - це частина нашого життя зараз. Але лише його частина. 
Життя значно більше за неї☘️