Лекція з кризової психологічної обізнаності для дорослих
📍 Тема #7: «Проживання втрат».
⏰ 9 червня, 19.00
❓ Що може допомогти протистояти гнітючому впливу скорботи і полегшити вихід з неї?
❓ Як спрямувати процес переживання втрати у здорове русло та знизити додаткові навантаження, привнесені почуттям горя?
Записи попередніх лекцій можна знайти на нашому YouTube-каналі:
#1 «Перша психологічна допомога»
#2 «Де брати ресурси, аби справлятись з кризою? (частина перша)»
#3 «Шукаємо ресурси, аби справлятись з кризою (частина друга)»
#4 «Стрес-менеджмент в умовах війни»
#5 «Управління емоціями»
# 6 «Стабілізація та самопідтримка»
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
📍 Тема #7: «Проживання втрат».
⏰ 9 червня, 19.00
❓ Що може допомогти протистояти гнітючому впливу скорботи і полегшити вихід з неї?
❓ Як спрямувати процес переживання втрати у здорове русло та знизити додаткові навантаження, привнесені почуттям горя?
Записи попередніх лекцій можна знайти на нашому YouTube-каналі:
#1 «Перша психологічна допомога»
#2 «Де брати ресурси, аби справлятись з кризою? (частина перша)»
#3 «Шукаємо ресурси, аби справлятись з кризою (частина друга)»
#4 «Стрес-менеджмент в умовах війни»
#5 «Управління емоціями»
# 6 «Стабілізація та самопідтримка»
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤9👍3🔥3
👨👩👧 Рідним тих, хто зараз на фронті чи в зоні активних бойових дій
Підготували для вас корисності для підтримки в ситуаціях, коли ваша близька людина на фронті чи повернулася з нього.
1️⃣ «Любити, жити і чекати»: путівник для родин військових, які перебувають у зоні бойових дій.
2️⃣ «Ми це пережили»: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних та дітей.
3️⃣ «Повернення із зони бойових дій»: пам‘ятка для сімей військовослужбовців, які повернулися із зони АТО
4️⃣ «Я повернувся»: психологічний порадник для учасників бойових дій та членів їх сімей
Завантажуй файли👇 та поділись з тим, хто цього потребує.
👉 Психолог на зв’язку :
допомагаємо прожити війну
Підготували для вас корисності для підтримки в ситуаціях, коли ваша близька людина на фронті чи повернулася з нього.
1️⃣ «Любити, жити і чекати»: путівник для родин військових, які перебувають у зоні бойових дій.
2️⃣ «Ми це пережили»: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних та дітей.
3️⃣ «Повернення із зони бойових дій»: пам‘ятка для сімей військовослужбовців, які повернулися із зони АТО
4️⃣ «Я повернувся»: психологічний порадник для учасників бойових дій та членів їх сімей
Завантажуй файли👇 та поділись з тим, хто цього потребує.
👉 Психолог на зв’язку :
допомагаємо прожити війну
❤9🔥4👍3
Як переконати людину старшого віку спуститися в укриття?
🟡 Надай детальний опис укриття
Розкажи, що там є, які умови, куди людина зможе сходити в туалет, де пересидіти, де спатиме, якщо доведеться затриматися надовго, чи можна буде зарядити телефон тощо.
Зміна місця перебування є великим стресом для людини старшого віку, тому в укритті мають бути максимально комфортні умови, щоб його зменшити.
🟡 Організуйте місце в укритті разом
Ви можете долучитися до організації цього простору разом, якщо є змога. Врахуй побажання людини та реалізуй їх за можливості. Визначені дії нехай будуть зроблені особисто нею — це додасть участі до спільної справи. Якщо наразі ти далеко - спробуй дистанційно про це дізнатися.
Потурбуйся, щоб щось особисте і дороге нагадувало там про дім — улюблена ковдра, чашка чи зручна подушка.
🟡 План дій
Розроби готовий план дій - максимально детальний та зрозумілий: почули сирену — взяли визначені речі та кота — зачинили двері — спустилися вниз — знайшли підготовлене місце і т.д. Проговоріть його кілька разів, поясни незрозуміле.
❗️ Пройдіть всі етапи разом, щоб не було так тривожно це робити вперше під сирени.
Зберіть разом речі 👝, які треба взяти в укриття: ліки, їжу, одяг, воду тощо. Це має бути готове заздалегідь у легкодоступному місці.
🟡 Придумайте заняття в укритті
Визначте разом, що б це могло бути: в’язання, серіали на планшеті, читання, музика, вишивання тощо. Додаткове заняття в укритті, особливо щось робити руками, зніме частину внутрішньої тривоги.
🟡 Поясни кожен аргумент проти
Наприклад, якщо людина каже, що в укритті їй не буде так зручно, як вдома, ти можеш сказати:
«Так, підвал чи бомбосховище — це не зручний диван вдома. Втім, саме там буде більш безпечно під час обстрілу чи ракетного удару. І якщо ти будеш спускатися в укриття, шанси вціліти в цій війні стануть значно вищими».
🟡 Став влучні питання
Постав питання, на які тобі відповідали би ствердно. Наприклад: “Тобі важливе твоє життя?”, “Ти б хотів/-ла бути у більшій безпеці?”, “Ти погоджуєшся, що в укритті набагато безпечніше?” тощо.
Потім уже запитуй про спуск в укриття. Після попередніх стверджувальних відповідей погодитися людині психологічно буде легше.
🟡 Переконуй без примусу та агресії
Уникай відверто агресивних, примусових, насильницьких речень типу: “Я краще знаю, як тобі робити”, “Ти повинен/-а це зробити, бо я так сказав/-ла”, “Не сперечайся зі мною, мені видніше”, “Роби так, як я тобі кажу”.
Такі фрази стимулюють до супротиву та не допоможуть встановити контакт, навіть якщо терпець тобі вже уривається.
🟡 Право вибору
Якщо ти є опікуном чи несеш за домовленістю пряму відповідальність за людину похилого віку (можливо, в разі певних хвороб) і ухвалюєш рішення, то можеш додати директивності: “Я ухвалив/-ла це рішення, тому що в нас така домовленість / так вирішила соціальна служба / ти не можеш ухвалювати рішення через хворобу”.
В інших випадках схожа риторика може призвести до розриву контакту. Хай яким недоречним чи безглуздим тобі здається рішення батьків, дідуся чи бабусі лишатися в себе вдома, вони — дорослі люди, і якщо їхні розумові здібності без порушень, то вони мають право робити свій вибір.
🟡 Підкреслюй цінність людини
Розкажи, чому ти так хочеш вберегти близьку людину. Це можуть бути фрази, побудовані через “я-повідомлення”:
🟡 Знайди компанію
Дізнайся, хто з близьких чи знайомих так само ходить в укриття. Розуміння, що «свої» люди так роблять, додасть мотивації робити так само. До того ж, якщо ти мешкаєш окремо, можна домовитися з цими людьми про супровід рідних.
І хоча розмова про спуск в укриття людини старшого віку може бути нелегкою, пам‘ятай: краще робити це для неї з повагою, цінуванням її думки та терплячістю. Це кращий та надійніший шлях, ніж маніпуляції та примус.
🟩 Більше читай у статті Марії Яцухненко для Vikna.tv.
👉 Психолог на зв’язку :
допомагаємо прожити війну
🟡 Надай детальний опис укриття
Розкажи, що там є, які умови, куди людина зможе сходити в туалет, де пересидіти, де спатиме, якщо доведеться затриматися надовго, чи можна буде зарядити телефон тощо.
Зміна місця перебування є великим стресом для людини старшого віку, тому в укритті мають бути максимально комфортні умови, щоб його зменшити.
🟡 Організуйте місце в укритті разом
Ви можете долучитися до організації цього простору разом, якщо є змога. Врахуй побажання людини та реалізуй їх за можливості. Визначені дії нехай будуть зроблені особисто нею — це додасть участі до спільної справи. Якщо наразі ти далеко - спробуй дистанційно про це дізнатися.
Потурбуйся, щоб щось особисте і дороге нагадувало там про дім — улюблена ковдра, чашка чи зручна подушка.
🟡 План дій
Розроби готовий план дій - максимально детальний та зрозумілий: почули сирену — взяли визначені речі та кота — зачинили двері — спустилися вниз — знайшли підготовлене місце і т.д. Проговоріть його кілька разів, поясни незрозуміле.
❗️ Пройдіть всі етапи разом, щоб не було так тривожно це робити вперше під сирени.
Зберіть разом речі 👝, які треба взяти в укриття: ліки, їжу, одяг, воду тощо. Це має бути готове заздалегідь у легкодоступному місці.
🟡 Придумайте заняття в укритті
Визначте разом, що б це могло бути: в’язання, серіали на планшеті, читання, музика, вишивання тощо. Додаткове заняття в укритті, особливо щось робити руками, зніме частину внутрішньої тривоги.
🟡 Поясни кожен аргумент проти
Наприклад, якщо людина каже, що в укритті їй не буде так зручно, як вдома, ти можеш сказати:
«Так, підвал чи бомбосховище — це не зручний диван вдома. Втім, саме там буде більш безпечно під час обстрілу чи ракетного удару. І якщо ти будеш спускатися в укриття, шанси вціліти в цій війні стануть значно вищими».
🟡 Став влучні питання
Постав питання, на які тобі відповідали би ствердно. Наприклад: “Тобі важливе твоє життя?”, “Ти б хотів/-ла бути у більшій безпеці?”, “Ти погоджуєшся, що в укритті набагато безпечніше?” тощо.
Потім уже запитуй про спуск в укриття. Після попередніх стверджувальних відповідей погодитися людині психологічно буде легше.
🟡 Переконуй без примусу та агресії
Уникай відверто агресивних, примусових, насильницьких речень типу: “Я краще знаю, як тобі робити”, “Ти повинен/-а це зробити, бо я так сказав/-ла”, “Не сперечайся зі мною, мені видніше”, “Роби так, як я тобі кажу”.
Такі фрази стимулюють до супротиву та не допоможуть встановити контакт, навіть якщо терпець тобі вже уривається.
🟡 Право вибору
Якщо ти є опікуном чи несеш за домовленістю пряму відповідальність за людину похилого віку (можливо, в разі певних хвороб) і ухвалюєш рішення, то можеш додати директивності: “Я ухвалив/-ла це рішення, тому що в нас така домовленість / так вирішила соціальна служба / ти не можеш ухвалювати рішення через хворобу”.
В інших випадках схожа риторика може призвести до розриву контакту. Хай яким недоречним чи безглуздим тобі здається рішення батьків, дідуся чи бабусі лишатися в себе вдома, вони — дорослі люди, і якщо їхні розумові здібності без порушень, то вони мають право робити свій вибір.
🟡 Підкреслюй цінність людини
Розкажи, чому ти так хочеш вберегти близьку людину. Це можуть бути фрази, побудовані через “я-повідомлення”:
• «мені важливе твоє життя»; • «я би дуже хотів/-ла вберегти тебе»; • «мені спокійніше, коли ти в безпеці»; • «я турбуюся про тебе, ти мені важливий/-а».🟡 Знайди компанію
Дізнайся, хто з близьких чи знайомих так само ходить в укриття. Розуміння, що «свої» люди так роблять, додасть мотивації робити так само. До того ж, якщо ти мешкаєш окремо, можна домовитися з цими людьми про супровід рідних.
І хоча розмова про спуск в укриття людини старшого віку може бути нелегкою, пам‘ятай: краще робити це для неї з повагою, цінуванням її думки та терплячістю. Це кращий та надійніший шлях, ніж маніпуляції та примус.
🟩 Більше читай у статті Марії Яцухненко для Vikna.tv.
👉 Психолог на зв’язку :
допомагаємо прожити війну
Вікна
“Як переконати людину старшого віку спуститися в укриття?”
Детальні поради, як умовити людей похилого віку спускатися в укриття. Читай, щоб зберегти життя найріднішим.
❤11👍5
День внутрішньої дитини 👧👶
У кожного з нас є своя частина - «внутрішня дитина». Вона дуже важлива і відповідає за нашу радість, творчість, спонтанність. Контакт із нею відроджує енергію жити, отримувати задоволення, придумувати всілякі дивні штуки.
Ми такі серйозні🧐, заклопотані🏃♂️ останнім часом і вже геть стомлені.
Тому зробімо невеличку перерву у наших важливих справах і позначемо цей день, як День нашої внутрішньої дитини 🐣. І відсвяткуємо його, присвятивши їй час.
А ось декілька вправ, які допоможуть в цьому👻:
🔹 Підійди до зеркала сьогодні і скажи: «Вау! Та це ж…» (назви своє ім’я).
🔸 Сидячи у ванній або миючи руки, зроби фонтанчик із води.
🔹 Непомітно нявкни.
🔸 Випий водички, голосно і смачно підсьорбуючи.
🔹 Заплющ очі, хаотично постав на аркуші паперу 20 виразних крапок. Розплющ очі, з’єднай точки лініями і вигадай, на що схожа фігура.
🔸 Поплескай себе по плечу зі словами «Уххх, я молодець!».
🔹 Йдучи вулицею, змахни широко руками, як крилами.
🔸 Напиши очима в повітрі своє ім’я.
І на завершення поклади руку собі на груди, відчуй стукіт серця і скажи йому в такт: «Лю-блю»❤️
У кожного з нас є своя частина - «внутрішня дитина». Вона дуже важлива і відповідає за нашу радість, творчість, спонтанність. Контакт із нею відроджує енергію жити, отримувати задоволення, придумувати всілякі дивні штуки.
Ми такі серйозні🧐, заклопотані🏃♂️ останнім часом і вже геть стомлені.
Тому зробімо невеличку перерву у наших важливих справах і позначемо цей день, як День нашої внутрішньої дитини 🐣. І відсвяткуємо його, присвятивши їй час.
А ось декілька вправ, які допоможуть в цьому👻:
🔹 Підійди до зеркала сьогодні і скажи: «Вау! Та це ж…» (назви своє ім’я).
🔸 Сидячи у ванній або миючи руки, зроби фонтанчик із води.
🔹 Непомітно нявкни.
🔸 Випий водички, голосно і смачно підсьорбуючи.
🔹 Заплющ очі, хаотично постав на аркуші паперу 20 виразних крапок. Розплющ очі, з’єднай точки лініями і вигадай, на що схожа фігура.
🔸 Поплескай себе по плечу зі словами «Уххх, я молодець!».
🔹 Йдучи вулицею, змахни широко руками, як крилами.
🔸 Напиши очима в повітрі своє ім’я.
І на завершення поклади руку собі на груди, відчуй стукіт серця і скажи йому в такт: «Лю-блю»❤️
❤33👍6
#корисний_понеділок #2:
Підготували для вас підбірку постів на тему:
🟢 Як жити у війну своє життя?
📍 Бути зі своїми
📍 Здатність надіятися
📍 War-life balance
📍Зберігати неперервність буття
📍 Чи є вихідні у війну?
📍 Чому мене радують фото мертвих ворогів, або як це - жити в межовому стані війни
📍 «Ти не маєш права сміятись, коли інші плачуть»:
заборонена радість під час війни
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
Підготували для вас підбірку постів на тему:
🟢 Як жити у війну своє життя?
📍 Бути зі своїми
📍 Здатність надіятися
📍 War-life balance
📍Зберігати неперервність буття
📍 Чи є вихідні у війну?
📍 Чому мене радують фото мертвих ворогів, або як це - жити в межовому стані війни
📍 «Ти не маєш права сміятись, коли інші плачуть»:
заборонена радість під час війни
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤11🔥4
Про слова підтримки
Часто складно їх підібрати. Інститут психології здоров‘я нагадав, як краще замінити фрази-кліше, які насправді не підтримують.
Часто складно їх підібрати. Інститут психології здоров‘я нагадав, як краще замінити фрази-кліше, які насправді не підтримують.
❤24👍2
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): коли чекати і чи чекати?
📩 #нам_пишуть : «Коли вже настане той ПТСР і що від нього чекати?», «А у мене вже є ПТСР?», «Не знаходжу жодних симптомів ПТСР після пережитих подій, чи це нормально?», «У мене майже всі симптоми, все погано?»
Нагадаємо, що ПТСР – це крайня реакція на ситуацію, яка загрожує життю і цілісності людини. Зазвичай ПТСР починає проявлятися приблизно на третій - шостий місяць після травмуючої події. Але, якщо остання триває відносно довгий період (наприклад, ти постійно перебуваєш в зоні бойових дій, під обстрілами, окупацією, чуєш вий сирен), вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується.
Що впливає на те, чи виникне ПТСР:
📌 інтенсивність травмуючої події, її тривалість, несподіваність та неконтрольованість;
📌 сила захисних механізмів особистості та наявність соціальної підтримки, стосунків;
📌 особисті фактори ризику: вік на момент травмуючих подій, наявність травмуючих подій та психічних розладів в попередні періоди життя людини.
❗️Проте ПТСР розвивається далеко не у кожного. Статистика говорить, що після травматичної події ПТСР розвивається приблизно у 8% чоловіків і 20% жінок. Також варто пам’ятати, що війна триває і у багатьох можуть проявлятись симптоми хронічної ретравматизації, кризового психологічного стану і це не є ПТСР. Багато із симптомів схожих на ПТСР, можуть проходити за 2-3 тижні – місяць, і більше не повторюватись.
Але якщо:
🔹 симптоми тривають більше 1 місяця;
🔹 перетворюються на постійну проблему;
🔹 впливають на якість твого життя☘️: неможливо фізично відновлюватись, з‘являються труднощі у виконанні буденних справ, складнощі у спілкуванні із людьми, побудові стосунків, то це може вказувати на розвиток ПТСР.
Для встановлення діагнозу ПТСР варто звернутись до медичних працівників, які повинні підтвердити, що людина пережила усе наступне протягом принаймні одного місяця👇:
📍 Симптоми вторгнення (≥ 1 з наступних):
· Наявність повторюваних, мимовільних, нав'язливих, тривожних спогадів;
· Повторювані гнітючі сновидіння (наприклад, нічні кошмари) про подію;
· Дії або відчуття, нібито подія відбувається знову; різної інтенсивності;
· Відчуття інтенсивного психологічного або фізіологічного дистресу при нагадуваннях про подію (наприклад, у день її річниці, при звуках, схожих на ті, що людина чула під час події).
📍Симптоми уникання (≥ 1 з наступних):
· Уникання думок, почуттів або спогадів, пов'язаних з подією;
· Уникання дій, місць, розмов або людей, які провокують появу спогадів про подію.
📍Негативний вплив на когнітивну функцію та настрій (≥ 2 з наступних):
· Втрата пам'яті про значні частини події;
· Стійкі та перебільшені негативні переконання або очікування щодо себе, інших або світу;
· Постійні викривлені думки про причину або наслідки травми, які призводять до звинувачення себе або інших;
· Постійний негативний емоційний стан (наприклад, страх, жах, гнів, вина, сором);
· Значне зниження інтересу або участі у важливих видах діяльності;
· Відчуття відстороненості або відчуженості від інших;
· Стійка нездатність відчувати позитивні емоції (наприклад, щастя, задоволення, любов).
📍Змінена збудливість та реактивність (≥ 2 з наступних):
· Труднощі зі сном;
· Дратівливість або спалахи гніву;
· Безрозсудна або саморуйнівна поведінка;
· Проблеми з концентрацією;
· Посилена реакція переляку;
· Надмірна пильність.
‼️Підтвердити або спростувати діагноз ПТСР можуть тільки медичні працівники.
Дієвими у лікуванні ПТСР є методи когнітивно-поведінкової психотерапіі або денсенсибілазації та переробки травми за допомогую руху очей (EMDR).
🌳Якщо ти помічаєш поодинокі ознаки ПТСР, які тобі не заважають, можна звернутись до технік стабілізації та заземлення, які ми запропонуємо тобі далі.
📩 #нам_пишуть : «Коли вже настане той ПТСР і що від нього чекати?», «А у мене вже є ПТСР?», «Не знаходжу жодних симптомів ПТСР після пережитих подій, чи це нормально?», «У мене майже всі симптоми, все погано?»
Нагадаємо, що ПТСР – це крайня реакція на ситуацію, яка загрожує життю і цілісності людини. Зазвичай ПТСР починає проявлятися приблизно на третій - шостий місяць після травмуючої події. Але, якщо остання триває відносно довгий період (наприклад, ти постійно перебуваєш в зоні бойових дій, під обстрілами, окупацією, чуєш вий сирен), вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується.
Що впливає на те, чи виникне ПТСР:
📌 інтенсивність травмуючої події, її тривалість, несподіваність та неконтрольованість;
📌 сила захисних механізмів особистості та наявність соціальної підтримки, стосунків;
📌 особисті фактори ризику: вік на момент травмуючих подій, наявність травмуючих подій та психічних розладів в попередні періоди життя людини.
❗️Проте ПТСР розвивається далеко не у кожного. Статистика говорить, що після травматичної події ПТСР розвивається приблизно у 8% чоловіків і 20% жінок. Також варто пам’ятати, що війна триває і у багатьох можуть проявлятись симптоми хронічної ретравматизації, кризового психологічного стану і це не є ПТСР. Багато із симптомів схожих на ПТСР, можуть проходити за 2-3 тижні – місяць, і більше не повторюватись.
Але якщо:
🔹 симптоми тривають більше 1 місяця;
🔹 перетворюються на постійну проблему;
🔹 впливають на якість твого життя☘️: неможливо фізично відновлюватись, з‘являються труднощі у виконанні буденних справ, складнощі у спілкуванні із людьми, побудові стосунків, то це може вказувати на розвиток ПТСР.
Для встановлення діагнозу ПТСР варто звернутись до медичних працівників, які повинні підтвердити, що людина пережила усе наступне протягом принаймні одного місяця👇:
📍 Симптоми вторгнення (≥ 1 з наступних):
· Наявність повторюваних, мимовільних, нав'язливих, тривожних спогадів;
· Повторювані гнітючі сновидіння (наприклад, нічні кошмари) про подію;
· Дії або відчуття, нібито подія відбувається знову; різної інтенсивності;
· Відчуття інтенсивного психологічного або фізіологічного дистресу при нагадуваннях про подію (наприклад, у день її річниці, при звуках, схожих на ті, що людина чула під час події).
📍Симптоми уникання (≥ 1 з наступних):
· Уникання думок, почуттів або спогадів, пов'язаних з подією;
· Уникання дій, місць, розмов або людей, які провокують появу спогадів про подію.
📍Негативний вплив на когнітивну функцію та настрій (≥ 2 з наступних):
· Втрата пам'яті про значні частини події;
· Стійкі та перебільшені негативні переконання або очікування щодо себе, інших або світу;
· Постійні викривлені думки про причину або наслідки травми, які призводять до звинувачення себе або інших;
· Постійний негативний емоційний стан (наприклад, страх, жах, гнів, вина, сором);
· Значне зниження інтересу або участі у важливих видах діяльності;
· Відчуття відстороненості або відчуженості від інших;
· Стійка нездатність відчувати позитивні емоції (наприклад, щастя, задоволення, любов).
📍Змінена збудливість та реактивність (≥ 2 з наступних):
· Труднощі зі сном;
· Дратівливість або спалахи гніву;
· Безрозсудна або саморуйнівна поведінка;
· Проблеми з концентрацією;
· Посилена реакція переляку;
· Надмірна пильність.
‼️Підтвердити або спростувати діагноз ПТСР можуть тільки медичні працівники.
Дієвими у лікуванні ПТСР є методи когнітивно-поведінкової психотерапіі або денсенсибілазації та переробки травми за допомогую руху очей (EMDR).
🌳Якщо ти помічаєш поодинокі ознаки ПТСР, які тобі не заважають, можна звернутись до технік стабілізації та заземлення, які ми запропонуємо тобі далі.
👍14🔥3❤1💩1
Самодопомога при ознаках ПТСР
Якщо ти виявив/ла у себе поодинокі ознаки ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), або знаходишся у кризовому психологічному стані, скористайся вправами нижче👇, які допоможуть тобі стабілізуватись і заземлитись:
1️⃣ Інтелектуальне заземлення
🔸 Детально опиши середовище навколо тебе, використовуючи всі органи чуття, наприклад:
«Стіни - білі. П’ять рожевих стільців, біля стіни - дерев’яна книжкова полиця…»);
🔸 Опиши свої буденні, щоденні заняття в деталях (наприклад, покрокове приготування страви…);
🔸 Скажи твердження безпеки: «Мене звати… Я в безпеці, я тут і тепер, не в минулому»;
🔸 Порахуй до 10, 100, зворотний рахунок, можна співати або продекламувати вірш.
2️⃣ Антистресове дихання 4:8 🫁
▪️ Дихай повільно;
▪️ Вдих: рахуй 1–2–3–4;
▪️ Пауза. Затримуй дихання на 1–2;
▪️ Видих: рахуй 1–2–3–4–5–6–7–8.
Важливо, щоби видих був удвічі довшим. Роби цю вправу не менше 10 разів. Можеш уявити, що ти «видихуєш» напругу.
3️⃣ Фізична стабілізація 🏋️
✔️ Пусти прохолодну або теплу воду собі на руки;
✔️ Поплескай себе по зовнішній поверхні плечей і стегон, порухай великими пальцями стоп;
✔️ Потягнись, покрути головою, стисни і розтисни кулаки, випрям пальці;
✔️ Втисни п’яти в підлогу і зверни увагу, як вони напружились;
Зверни увагу на своє тіло (вага тіла на стільці, як тисне крісло на тіло…).
✔️ Візьми в руку щось тверде, наприклад, маленьке каміння. Стискай його із силою і розстикай;
✔️ Торкнись свого «заземлюючого» предмета після реакції на тригер.
🟩 Джерело: Факультет наук про здоров’я УКУ
Якщо ти виявив/ла у себе поодинокі ознаки ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), або знаходишся у кризовому психологічному стані, скористайся вправами нижче👇, які допоможуть тобі стабілізуватись і заземлитись:
1️⃣ Інтелектуальне заземлення
🔸 Детально опиши середовище навколо тебе, використовуючи всі органи чуття, наприклад:
«Стіни - білі. П’ять рожевих стільців, біля стіни - дерев’яна книжкова полиця…»);
🔸 Опиши свої буденні, щоденні заняття в деталях (наприклад, покрокове приготування страви…);
🔸 Скажи твердження безпеки: «Мене звати… Я в безпеці, я тут і тепер, не в минулому»;
🔸 Порахуй до 10, 100, зворотний рахунок, можна співати або продекламувати вірш.
2️⃣ Антистресове дихання 4:8 🫁
▪️ Дихай повільно;
▪️ Вдих: рахуй 1–2–3–4;
▪️ Пауза. Затримуй дихання на 1–2;
▪️ Видих: рахуй 1–2–3–4–5–6–7–8.
Важливо, щоби видих був удвічі довшим. Роби цю вправу не менше 10 разів. Можеш уявити, що ти «видихуєш» напругу.
3️⃣ Фізична стабілізація 🏋️
✔️ Пусти прохолодну або теплу воду собі на руки;
✔️ Поплескай себе по зовнішній поверхні плечей і стегон, порухай великими пальцями стоп;
✔️ Потягнись, покрути головою, стисни і розтисни кулаки, випрям пальці;
✔️ Втисни п’яти в підлогу і зверни увагу, як вони напружились;
Зверни увагу на своє тіло (вага тіла на стільці, як тисне крісло на тіло…).
✔️ Візьми в руку щось тверде, наприклад, маленьке каміння. Стискай його із силою і розстикай;
✔️ Торкнись свого «заземлюючого» предмета після реакції на тригер.
🟩 Джерело: Факультет наук про здоров’я УКУ
👍8❤6🔥6
Лекція з кризової психологічної обізнаності для дорослих
📍 Тема #8: «Попередження ПТСР та посттравматичне зростання».
⏰ 16 червня, 19.00
❓ Що таке ПТСР?
❓ Які способи можуть йому запобігти?
❓ Як посттравматичне зростання може змінити життя людини в іншу сторону?
Записи попередніх лекцій можна знайти на нашому YouTube-каналі.
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
📍 Тема #8: «Попередження ПТСР та посттравматичне зростання».
⏰ 16 червня, 19.00
❓ Що таке ПТСР?
❓ Які способи можуть йому запобігти?
❓ Як посттравматичне зростання може змінити життя людини в іншу сторону?
Записи попередніх лекцій можна знайти на нашому YouTube-каналі.
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤17👍2
Лист підтримки 💌
#психологічна_вправа
Зараз кожен з нас проходить повз складні переживання, втрати, зміну безпечної реальності, у якій ми жили. Усі ми потребуємо підтримки - її не буде забагато.
🟡 Уяви старшу людину, яка все про тебе знає і любить тебе. Цей образ може бути реальний, але краще - уявний.
🟡 Розкажи їй подумки, що зараз тобі переживається найважче.
🟡 Уяви, як ця людина уважно тебе слухає і хоче підтримати.
🟡 Візьми аркуш паперу і напиши листа 📨 , у якому ця людина підтримує тебе. Він починається словами «Люба/ий (ваше ім‘я)…». Це може бути кілька речень, а може бути і довгий лист, написаний щиро і з любов‘ю.
🟡 Як завершиш записувати, прочитай цей лист собі вголос.
🟡 Дозволь собі в цей момент бути чутливим/ою.
🟡 Можеш повертатися до образу цієї людини у складні моменти і згадувати/перечитувати ті слова з листа. Сам лист можеш зберігати в «своєму» місці.
#психологічна_вправа
Зараз кожен з нас проходить повз складні переживання, втрати, зміну безпечної реальності, у якій ми жили. Усі ми потребуємо підтримки - її не буде забагато.
🟡 Уяви старшу людину, яка все про тебе знає і любить тебе. Цей образ може бути реальний, але краще - уявний.
🟡 Розкажи їй подумки, що зараз тобі переживається найважче.
🟡 Уяви, як ця людина уважно тебе слухає і хоче підтримати.
🟡 Візьми аркуш паперу і напиши листа 📨 , у якому ця людина підтримує тебе. Він починається словами «Люба/ий (ваше ім‘я)…». Це може бути кілька речень, а може бути і довгий лист, написаний щиро і з любов‘ю.
🟡 Як завершиш записувати, прочитай цей лист собі вголос.
🟡 Дозволь собі в цей момент бути чутливим/ою.
🟡 Можеш повертатися до образу цієї людини у складні моменти і згадувати/перечитувати ті слова з листа. Сам лист можеш зберігати в «своєму» місці.
❤28👍5
Ефект стороннього спостерігача: як ми поводимося в критичних ситуаціях
#дослідження #експеримент
🔵 Феномен допомоги іншим як свідка в критичній ситуації отримав багато уваги після скандальної статті в «Times» після смерті Кетрін Дженовезе.
📰 28-річна дівчина вночі 13.03.1964, о 3:20 поверталася додому з роботи. Біля входу до будинку на неї напав злочинець, завдавши кілька ударів ножем. Кетрін кричала на ґвалт, але жодний з сусідів навколо (у статті було заявлено 38, хоча згодом виявилося, що насправді близько 10 сусідів спостерігали за злочином, чули крики та бачили напад) не зателефонував у поліцію. Усі вони сподівалися, що це зробить хтось інший. Лише о 3:50 поліції нарешті повідомили про вбивство. Якби це сталося раніше, дівчину, імовірно, можна було б врятувати.
➡️ Як показала трагічна ситуація, чим більшою є група людей, тим слабшим є внутрішнє прагнення допомогти тим, хто цього потребує. Кожен із свідків думав, що допомогти має хтось інший. Ефект свідка пов‘язаний із стадним інстинктом: перш ніж допомогти комусь, люди мають побачити, як це робить хтось іще. ❗️Йдеться лише про групове явище.
Коли ж на місці нещасного випадку чи кризової ситуації тільки одна людина і жертва, зазвичай ця людина допомагає постраждалому. Свідок ніби опиняється у безвихідній ситуації, коли неможливо перекласти відповідальність на іншого.
🔵 Одразу після голосного вбивства, Дж. Дарлі та Б. Латане почали досліджували цей феномен. Одним з експериментів була ситуація, де незнайомій жінці на вулиці ставало погано. 70% учасників, які були самі, пропонували допомогу після того, як бачили, що жінка падає. Але якщо поруч знаходилися інші люди, допомагало лише 40%.
Вчені визначили, що свідки проходять 5 стадій внаслідок кризової чи небезпечної події з іншим:
1️⃣ Помітити, що відбувається
2️⃣ Зрозуміти, що ситуація екстренна
3️⃣ Відчути рівень відповідальності
4️⃣ Обрати форму співучасті
5️⃣ Реалізувати обрану дію
▫️Згодом інтернаціональна група вчених частково спростувала ідею про пасивність людей поряд з іншими при потребі допомоги постраждалому, принаймні при надзвичайних ситуаціях (див. статтю в “American Psychologist”, 2020).
🎞 Вчені аналізували 219 реальних відеозаписів надзвичайних ситуацій в громадських місцях з камер спостереження
, де на кожну подію приходилося приблизно 16 свідків. У 90% випадків принаймні одна людина приходила на допомогу - і постраждалий виживав.
Втім, якщо подія не є прямою загрозою життю, вона може ігноруватися значною кількістю свідків.
➡️ Чому це важливо?
Зараз наше суспільство перебуває у кризі, де багато хто може потребувати допомоги або ж ми можемо бути свідками надзвичайних подій. Будучи серед інших, за стадним інстинктом свою участь ми можемо часто ігнорувати при щирому співчутті чи бажанні допомогти: хтось інший це зробить або вже зробив (згадаймо волонтерські збори, заклики до розгрузки гуманітарки, випадки необхідності першої медичної допомоги тощо). Аналізуючи ситуацію в такому випадку, спитай себе:
❓Найчастіше в небезпечній ситуації я допомагаю чи ні?
❓ Якщо я хочу допомогти, чи розглядаю я паралельно ситуацію, що інший теж може допомогти?
❓ Чи можу я якось підтвердити/спростувати його наміри?
❓ Що конкретно я можу і хочу зробити в цій ситуації, незалежно від дій інших?
#дослідження #експеримент
🔵 Феномен допомоги іншим як свідка в критичній ситуації отримав багато уваги після скандальної статті в «Times» після смерті Кетрін Дженовезе.
📰 28-річна дівчина вночі 13.03.1964, о 3:20 поверталася додому з роботи. Біля входу до будинку на неї напав злочинець, завдавши кілька ударів ножем. Кетрін кричала на ґвалт, але жодний з сусідів навколо (у статті було заявлено 38, хоча згодом виявилося, що насправді близько 10 сусідів спостерігали за злочином, чули крики та бачили напад) не зателефонував у поліцію. Усі вони сподівалися, що це зробить хтось інший. Лише о 3:50 поліції нарешті повідомили про вбивство. Якби це сталося раніше, дівчину, імовірно, можна було б врятувати.
➡️ Як показала трагічна ситуація, чим більшою є група людей, тим слабшим є внутрішнє прагнення допомогти тим, хто цього потребує. Кожен із свідків думав, що допомогти має хтось інший. Ефект свідка пов‘язаний із стадним інстинктом: перш ніж допомогти комусь, люди мають побачити, як це робить хтось іще. ❗️Йдеться лише про групове явище.
Коли ж на місці нещасного випадку чи кризової ситуації тільки одна людина і жертва, зазвичай ця людина допомагає постраждалому. Свідок ніби опиняється у безвихідній ситуації, коли неможливо перекласти відповідальність на іншого.
🔵 Одразу після голосного вбивства, Дж. Дарлі та Б. Латане почали досліджували цей феномен. Одним з експериментів була ситуація, де незнайомій жінці на вулиці ставало погано. 70% учасників, які були самі, пропонували допомогу після того, як бачили, що жінка падає. Але якщо поруч знаходилися інші люди, допомагало лише 40%.
Вчені визначили, що свідки проходять 5 стадій внаслідок кризової чи небезпечної події з іншим:
1️⃣ Помітити, що відбувається
2️⃣ Зрозуміти, що ситуація екстренна
3️⃣ Відчути рівень відповідальності
4️⃣ Обрати форму співучасті
5️⃣ Реалізувати обрану дію
▫️Згодом інтернаціональна група вчених частково спростувала ідею про пасивність людей поряд з іншими при потребі допомоги постраждалому, принаймні при надзвичайних ситуаціях (див. статтю в “American Psychologist”, 2020).
🎞 Вчені аналізували 219 реальних відеозаписів надзвичайних ситуацій в громадських місцях з камер спостереження
, де на кожну подію приходилося приблизно 16 свідків. У 90% випадків принаймні одна людина приходила на допомогу - і постраждалий виживав.
Втім, якщо подія не є прямою загрозою життю, вона може ігноруватися значною кількістю свідків.
➡️ Чому це важливо?
Зараз наше суспільство перебуває у кризі, де багато хто може потребувати допомоги або ж ми можемо бути свідками надзвичайних подій. Будучи серед інших, за стадним інстинктом свою участь ми можемо часто ігнорувати при щирому співчутті чи бажанні допомогти: хтось інший це зробить або вже зробив (згадаймо волонтерські збори, заклики до розгрузки гуманітарки, випадки необхідності першої медичної допомоги тощо). Аналізуючи ситуацію в такому випадку, спитай себе:
❓Найчастіше в небезпечній ситуації я допомагаю чи ні?
❓ Якщо я хочу допомогти, чи розглядаю я паралельно ситуацію, що інший теж може допомогти?
❓ Чи можу я якось підтвердити/спростувати його наміри?
❓ Що конкретно я можу і хочу зробити в цій ситуації, незалежно від дій інших?
👍9🔥5❤3
«Гора»⛰
Ця #психологічна_вправа допомагає відчути стабільність та впевненість💪🏻.
Дає відчуття заземленості, себе як частини природи, та вчить, що можна бути в контакті зі змінами навколо та при цьому відчувати спокій🧘🏼.
🔅 Займи зручну позу. Краще сядь. Випрями спину. Закрий очі.
🔅 Зроби глибокий вдих і видих і пригадай💭, коли останнього разу ти відчував/ла себе у безпеці. Що це за відчуття? Де воно знаходиться в твоєму тілі? Дозволь собі зупинитись і побути в цьому місці.
🔅 Уяви велику гору із засніженими вершинами🏔. Відчуй, як вона міцно вросла в землю. Зосередься на відчуттях в тілі, коли ти дивишся на цю гору.
🔅 А тепер уяви, що ти і є ця гора. Ти міцно стоїш на землі👣. У тебе стільки ж сили та непохитності, а довкола – вільний простір.
🔅 Відчуйте свої ноги, стегна і таз як основу гори, тулуб – як кістяк, плечі – як скелі, а голову – неначе вершину.
🔅 На видиху посилюй відчуття себе як гори.
🔅 Уяви, що зараз розпал літа🌻, і ти спостерігаєш за життям навколо гори: співають птахи, зеленіють рослини🌿, бігають тварини🐿.
🔅 На зміну літу спочатку йде осінь🍁, потім настає зима❄️, і, нарешті, навесні знову все починає оживати🌱.
🔅 Ти, як гора, спостерігаєш за зміною пір року. Незважаючи на всі зміни, всередині тебе - спокій, сила та стабільність.
🔅 Побудь в цьому стані стільки, скільки тобі треба і розплющ очі, коли будеш готовий/ва.
Ця #психологічна_вправа допомагає відчути стабільність та впевненість💪🏻.
Дає відчуття заземленості, себе як частини природи, та вчить, що можна бути в контакті зі змінами навколо та при цьому відчувати спокій🧘🏼.
🔅 Займи зручну позу. Краще сядь. Випрями спину. Закрий очі.
🔅 Зроби глибокий вдих і видих і пригадай💭, коли останнього разу ти відчував/ла себе у безпеці. Що це за відчуття? Де воно знаходиться в твоєму тілі? Дозволь собі зупинитись і побути в цьому місці.
🔅 Уяви велику гору із засніженими вершинами🏔. Відчуй, як вона міцно вросла в землю. Зосередься на відчуттях в тілі, коли ти дивишся на цю гору.
🔅 А тепер уяви, що ти і є ця гора. Ти міцно стоїш на землі👣. У тебе стільки ж сили та непохитності, а довкола – вільний простір.
🔅 Відчуйте свої ноги, стегна і таз як основу гори, тулуб – як кістяк, плечі – як скелі, а голову – неначе вершину.
🔅 На видиху посилюй відчуття себе як гори.
🔅 Уяви, що зараз розпал літа🌻, і ти спостерігаєш за життям навколо гори: співають птахи, зеленіють рослини🌿, бігають тварини🐿.
🔅 На зміну літу спочатку йде осінь🍁, потім настає зима❄️, і, нарешті, навесні знову все починає оживати🌱.
🔅 Ти, як гора, спостерігаєш за зміною пір року. Незважаючи на всі зміни, всередині тебе - спокій, сила та стабільність.
🔅 Побудь в цьому стані стільки, скільки тобі треба і розплющ очі, коли будеш готовий/ва.
❤26👍8
Лекція «Попередження ПТСР та посттравматичне зростання» вже доступна на YouTube!
❓ Що таке ПТСР?
❓ Які способи можуть йому запобігти?
❓ Як посттравматичне зростання може змінити життя людини в іншу сторону?
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
😌 На картинці відгуки тих, хто був з нами онлайн. Ми турбуємося про твій час та всі лекції зберігаємо в записі на каналі тут.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❓ Що таке ПТСР?
❓ Які способи можуть йому запобігти?
❓ Як посттравматичне зростання може змінити життя людини в іншу сторону?
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
😌 На картинці відгуки тих, хто був з нами онлайн. Ми турбуємося про твій час та всі лекції зберігаємо в записі на каналі тут.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤11👍2