📣 «Я чую сирени, але їх немає»: синдром фантомних сирен

🔴 Останніми тижнями відбулась нова хвиля тривог по всій Україні, почастішали ракетні, шахедні та артилерійські обстріли. Ставлення до тривог у багатьох людей почало знов змінюватися від «волає, ну і хай собі волає» до знайомого слизького відчуття всередині: суміші тривоги і страху.

☝️І це є нормальним, бо саме така реакція на небезпеку дозволяє потурбуватися про себе.

⭕️ Разом із цим, усе більше українців стикаються з незвичним для них станом: навіть за відсутності повітряної тривоги чують її звук.
Цей феномен має назву «фантомні сирени».

У такі моменти люди переживають все те ж саме, як і при сигналі реальної тревоги.

🟠 Симптом фантомної сирени – це коли реальної сирени не має, але людина чує її звук. Уважно прислуховується, підбігає до вікна – перевіряє, чи це так, починає переглядати новини, телефонувати близьким, чи є сирена зараз.

Але врешті розуміє, що це сигнал її внутрішньої тривоги, який сповіщає про високий рівень напруги всередині.   

Фантомні ознаки починають виникати на тлі хронічного стресу та переживань.
 
👉 Як можна із цим впоратись?
 
1️⃣ Перевір реальність. Якщо є хтось поруч, запитай чи він/вона чує сирени? Чи є оповіщення по офіційних каналах?

2️⃣ Присядь декілька разів і перелічи предмети, які бачиш у кімнаті.

3️⃣ Вмий обличчя або руки холодною водою. Зроби декілька дихальних вправ.

4️⃣ Зроби легкі прохлопування по всьому тілу – це допоможе повернути себе через тіло до реальності.

5️⃣ Намагайся уповільнити внутрішній темп, розмову.

6️⃣ Поїж, або випий щось тепленьке. За можливості спробуй поспати.

7️⃣ Обійми того, хто поруч. Поговори з кимось про своє напруження.

8️⃣ Зроби собі «новинний детокс» і відпочивай від телефону принаймні одну годину на день.

9️⃣ Заведи щоденник, у якому ти зможеш викладами свої думки і емоції на папір, звільняючи їх зсередини. Коли емоції накопичуються і не вивільняються, виникає велика ймовірність стресу, а, відповідно, і сирен у твоїй голові.

🔟 Пам’ятай, що ти не один/одна така. Цей стан точно зміниться, бо це просто одна із захисних реакцій твоєї психіки.  
 
Бережи себе у твоєму сьогодні🍀❤️! 

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🫙 Практика «Банка горя»

Коли ми проживаємо горе, втрату, то прощання з важливим може приходити хвилями. Ми можемо говорити про нього, плакати, згадувати. Але разом з тим маємо й продовжувати жити — вставати, працювати, турбуватися про дітей, відповідати на повідомлення, купувати продукти. Продовження життя може сприйматися як зрада втраченого.

І тому дуже важливо виділити легальне місце своєму горюванню, щоб повертатися туди за готовності.

➡️ Візьми звичайну банку, коробку або іншу невелику ємність. Можеш підписати її так, як тобі відгукується зараз:
🔸 «Памʼять про …»,
🔸 «Мій дім»,
🔸 «Моє попереднє життя» тощо.

Поруч поклади маленькі аркуші паперу.

➡️ Коли приходить важка думка, спогад, туга або щось, що хочеться сказати тому, кого вже немає поруч, — запиши це.

Наприклад:
🗒️ «Сьогодні мені особливо тебе бракує»;
🗒️ «Я побачив/ла це і одразу згадав/ла про тебе»;
🗒️ «Я досі злюся через те, що так сталося»;
🗒️ «Шкода, що ти цього не побачиш»;
🗒️ «Сьогодні вперше сталося щось хороше, і мені боляче, що я не можу тобі розповісти»;
🗒️ «Я сумую за своїм садом за вікном»;
🗒️ «Я не знаю, як тепер бути без цього».

📦 Можна також складати туди маленькі символи: фотографії, квитки, сухоцвіти, листівки, малюнки — усе, що пов’язане з тим, за чим ти горюєш.

🤍 Час від часу відкривай свою банку чи коробку. Тоді, коли відчуваєш, що маєш для цього трохи сил і простору.
Дозволяй собі згадувати, сумувати, плакати, злитися, усміхатися — або й навіть нічого особливого не відчувати. Усе це нормально для горювання.

Спробуй побути зі своїм горем чи втраченим трохи дбайливіше, турбуючись про свій стан.

Ти можеш обійтися з банкою чи коробкою так, як забажаєш. Можливо, берегти її в шухляді і діставати, коли захочеться. Або в памʼятні дати так відчувати звʼязок з тим, що було так важливо.
Можливо, колись ти відчуєш, що рідше зазираєш у банку/коробку. Або захочеш відкласти її на горище, закопати в памʼятному місці чи навіть спалити за теплими спогадами. Усе підходить, бо немає правильного способу горювати.

Перш за все орієнтуйся на свої відчуття та потреби. Та памʼятай, що в горюванні нам теж важливо вчитися жити далі.

🌿 Ми віримо, що мине час, і нинішні емоції і почуття зміняться іншими. За гострим болем прийде печаль та сумні спогади, а потім ці спогади набудуть світлих кольорів. Це буде означати, що ти пережив/ла цей важкий період.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

📑 Бажані слова

#з_джерел_мудрості

🗯️ Те, що нам казали, коли ми були дітьми:

Не біжи;
йди повільно;
швидко;
їж все;
мий руки;
чисти зуби;
мовчи;
кажи;
вибачся;
привітайся;
йди сюди;
відчепися від мене;
йди грати;
не заважай;
не біжи;
дивись, бо впадеш;
тим гірше тобі;
ти не вмієш;
ти маленький/а;
я сам/а зроблю;
ти вже великий/а;
йди спати;
вставай, вже пізно;
я працюю;
грай сам/а;
одягнися;
не стій на сонці;
йди на сонце;
не розмовляй з повним ротом...

💭 Те, що ми хотіли б почути:

Ти красивий/а;
я щасливий/а, що тебе маю;
поговорімо про тебе;
як почуваєшся? боїшся?;
чому не хочеш?;
ти дуже славний/а;
ти дуже гарний/а;
розкажи, що ти відчував/ла?;
ти щасливий/а?;
мені приємно, коли ти смієшся;
плач, якщо хочеш;
кажи те, що хочеш;
чому страждаєш?;
що тобі не подобається?;
довіряю тобі;
мені здорово з тобою;
хочу розмовляти з тобою;
мені цікаво слухати тебе;
ти подобаєшся мені такою/им, якою/им є;
добре бути разом;
скажи, якщо я помиляюся...
Люблю тебе.

❤️ Навколо нас багато людей, що чекають на слова, які хотіли б почути... Будь ласка, будь щедрим/ю з близькими та важливими для тебе людьми.

❇️ За матеріалами Бруно Ферреро.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

🍓 Дозволь собі хоч іноді насолоджуватися.

🍓 Згадай, що дає тобі насолоду, і зроби щось приємне для себе протягом дня.

🍓 Будь ласка, будь чуйним/ою до себе, особливо коли ти вразливий/а.

*** Відгукуються ці слова?
Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🧠 Деменція та хвороба Альцгеймера: як розпізнати їх прови?

21 вересня — Всесвітній день привернення уваги до хвороби Альцгеймера та деменції.

🌍 Понад 57 мільйонів людей у світі живуть із деменцією. Кожні 3 секунди хтось дізнається про цей діагноз. Але 46% людей з них та їхніх доглядальників відкладають візит до лікаря через страх і стигму.

🟤 Деменція — це стійкий і прогресивний синдром порушення когнітивних функцій (пам’яті, мислення, мовлення, орієнтації, сприйняття, уваги, орієнтації) внаслідок органічниз змін у мозку. Цей синдром значно ускладнює життя людини, і тому часто їй треба допомога доглядальників.

🟣 Хвороба Альцгеймера — найпоширеніша причина деменції. За даними ВООЗ, на неї припадає приблизно 60–70% випадків.

❗️ Ні деменція, ні хвороба Альцгеймера не є нормальними станами при старінні.

❓ На які зміни в поведінці себе чи близьких варто звернути увагу?

Хвороба Альцгеймера зазвичай розвивається поступово. На початку зміни можуть бути настільки непомітними, що їх легко пояснити втомою, віком або неуважністю.

➡️ Звернутися до лікаря варто, якщо людина:

🔸 часто забуває нещодавні події чи розмови та багаторазово ставить ті самі запитання;
🔸 губиться у знайомих місцях або має труднощі з орієнтацією в часі;
🔸 починає відчувати труднощі зі звичними справами: приготуванням їжі, оплатою рахунків, користуванням побутовими приладами;
🔸 дедалі частіше не може дібрати слова або підтримувати розмову;
🔸 демонструє помітні зміни поведінки, настрою чи здатності ухвалювати повсякденні рішення.

Звісно, окремий випадок забудькуватості ще не означає деменцію. Значення мають характер змін, їхнє наростання та вплив на повсякденне життя.

🇺🇦 Лише в Україні у 2019 році було близько 652 тис. людей з деменцією, прогноз — до 1 млн у 2050 році. Шкода, але деменція за кілька останніх десятиліть «молодшає»: все більше людей з нею стикаються раніше, порівняно з попередніми поколіннями. ❗️ Приголомшливо: за прогнозами, до 2040 року деменція стане третьою причиною смертності у світі.

❤️‍🩹 Через стигму та брак знань мільйони людей відкладають звернення до лікаря й залишаються без діагнозу та потрібної підтримки. Вчасна діагностика та підтримка допомагають людям з деменцією довше залишатися самостійними й жити гідно. Але для цього суспільство має стати дружнім до людей із деменцією — від державного рівня до громади й кожного з нас.

📍 Наш партнер — БФ «Незабутні» — допомагає людям з деменцією та їхнім близьким. Якщо у вас є питання чи потрібна підтримка — телефонуйте на гарячу лінію: 0800 30 88 30.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

⚡️ Вже за 30 хв!

 «Перша українська конференція з супервізії MHPSS у гуманітарному секторі: професійний діалог практиків, менеджерів та системних лідерів»,
організована БФ «Право на захист».

⏰ 22.09, 10:00–17:00.
💻 Онлайн, ZOOM, за посиланням:
https://us02web.zoom.us/j/87016093821?pwd=GbyBm93660CmHMKVlxk8IsbKXvvw0j.1

Код для входу до конференції: 220926

❗️ Під час входу до Zoom необхідно буде пройти реєстрацію, тому радимо підключитися за кілька хвилин до початку конференції.

📌 Програма конференції тут.

💚 Будемо раді зустрітися з вами та провести цей день у професійному діалозі, обміні досвідом і практичними напрацюваннями.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🛠️ Збирати себе знову

#психологічна_вправа

⛓️‍💥 Останні тижні все більше обстрілів, все небезпечніші засоби ураження, все більше втоми. Декому це може нагадувати весну 2022-го.

Можливо, ти відчуваєш зараз щось з цього:
🔹 страх-хвилювання чи тваринний страх виживання,
🔹 розгубленість,
розпач, розчарування,
🔹 лють чи безпомічність,
🔹 втому, при якій неможливо навіть думати, стан «будь, що буде».

🫂 Тож і практики зараз корисні ті, що допомагають стабілізуватися. Ось одна з таких.

👉 Крок 1.
Що мені вже допомагало під час війни?

✨ Коли було так само, як зараз, що підтримувало?
✨ Що повертало сили і дозволяло мислити більш тверезо?
✨ Чи можливо це зараз повторити чи повернутися до тих дій?

Якщо ні, то чого я тоді навчилася/вся? Як можна адаптувати той досвід тепер?

⌛️ Дай собі кілька хвилин згадати і подумати.

👉 Крок 2.
Дихати і відчути опору фізично.

🤲 Сядь або міцно за щось ухопися. Відчуй опору в спині, під ногами і зробити кілька довших повільних видихів та коротших вдихів.

👉 Крок 3.
Знайти слова про те, що з тобою зараз.

Що я відчуваю прямо тут і тепер?
🔹 Сум
🔹 Страх
🔹 Злість, роздратування, гнів
🔹 Радість, втіху
🔹 Тривогу
🔹 Розгубленість
🔹 Здивування
🔹 Виснаження, втому
🔹 Безсилля, безпомічність

📍 Глянь тут ширший список почуттів та емоцій.

✏️ Запиши те, що відчуваєш. Записати наразі достатньо, щоб відпустити почуття. Психіка швидше заспокоюється тоді, коли ми знаходимо слова, які описують наш стан.

👉 Проговори до себе:

💭 «Зараз я почуваюся так, але так буде не завжди. Я впоралась/вся раніше, я впораюся і тепер».

🫶 Ми віримо, що в тобі більше сил, ніж здається на перший погляд. Шкода, що є саме така необхідність їх проявляли. Обіймаємо 🫂

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

💟 Сила самоподяки

📆 Завершується ще один тиждень. У кожного він був наповненим своїм: у когось волонтерством, роботою, хтось більше займався сім’єю, дітками, а хтось і тим і іншим, комусь вдалось трохи відпочити і перезавантажитися, а хтось нарешті видихнув після чергової хвилі напруги.

▶️ І усе це - важливе!

❓ Як часто ми можемо не помічати і не присвоювати собі своїх дій?

Тобто не надавати значення тому, що відбувалось. Щось робити протягом тижня, але переводити це в норму, не помічати і казати (можливо, навіть трохи знецінливо):

💬 «А що я такого зробив/да?»,
💬 «Я просто робив/ла свою роботу»,
💬 «А я взагалі нічого не зробив/ла, бо займався/лась дітьми увесь тиждень»,
💬 «Пару годин відпочинку для себе – це що, геройство?».

👉 А дехто наприкінці тижня може навіть вже і не пам’ятати, що саме відбулось завдяки їй/йому в їхньому житті.

🤲 Похвала і подяка собі за зроблене – це саме те, що допомагає нам присвоїти собі свій вклад і дії. Це те, що зігріває нас зсередини, те, що наповнює позитивними емоціями, допомагає долати складності, підтримує, надихає на подальші кроки.

❓Як часто взагалі ти говориш собі слова подяки?
❓Чи відчуваєш ти подяку до себе самого/самої?
❓Чи думаєш про себе з вдячністю?

➡️ Коли ми вміємо дякувати собі, ми починаємо краще ставитися до себе, поважати себе, наші можливості розширюються, ми відчуваємо контакт із нашою внутрішньою силою і бажання щось робити і далі.

😔 Коли ж, навпаки, ми безперервно працюємо, щось робимо у своєму житті, не помічаючт цього і не дякуючи собі за це, ми набагато швидше втомлюємось, втрачаємо мотивацію й інтерес.

☘️ Так само, як любов до інших починається з любові до себе, також і вміння відчувати щиру подяку по відношенню до інших людей починається з щирої подяки собі.

🤍 Подяка собі - це здатність приймати, тоді як подяка іншим людям - це здатність давати. І дуже важливо, щоб віддача та прийняття перебували у нас у гармонії.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

💰 Притча про коло 99

Жив колись король, який мав усе: палац, багатство, владу. Та попри це майже завжди був похмурим і незадоволеним.

Одного дня він звернув увагу на свого слугу. Той жив скромно, але постійно усміхався й наспівував під час роботи.

— Чому ти такий щасливий? — запитав король.

— А чому мені бути нещасним? У мене є родина, дах над головою, їжа і робота. Мені вистачає.

Король не зрозумів його відповіді й звернувся до мудреця.

— Він щасливий, бо ще не потрапив до кола 99, — сказав той.

Тієї ж ночі біля дверей слуги залишили мішечок із золотими монетами.

Слуга висипав їх на стіл і почав рахувати. Дев’яносто дев’ять. Він перерахував ще раз: знову дев’яносто дев’ять.

— Напевно, одна загубилася!

Відтоді він почав працювати більше, витрачати менше й постійно думати, як заробити соту монету. Став дратівливим, рідше бачився з родиною і перестав співати.

І хоч у нього було дев’яносто дев’ять золотих монет, але бачив він лише ту одну, якої бракувало.

➡️ Дай відповіді на питання:

❓ Яка твоя власна «сота монета», без якої ти не дозволяєш собі бути задоволеним/ою?

❓ Що хорошого вже є у твоєму житті, але стало настільки звичним, що ти майже перестав/ла це помічати?

❓ Чого тобі коштує постійне прагнення до «ще трохи»?

❓ Як би змінилося твоє життя, якби сьогодні ти дозволив/ла собі відчути: «цього вже достатньо, щоб порадіти»?

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

🫶 Ти зможеш. Вдихни, видихни і вперед.

🫶 Прислухайся до своїх почуттів. Вони мають всі необхідні відповіді.

🫶 Мрії мають значення. Навіть в найтемніші часи. Дозволь собі трішки мрій.

*** Відгукуються ці слова?
Збережи собі. І час від часу нагадуй їх собі та близьким.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

😣 Про почуття зради і розчарування

🌪️ Є великий шанс, що тобі знайомий стан, коли ти дізнаєшся щось, і ця інформація бʼє тебе морально, як грім серед ясного неба. Коли холонуть кінцівки, млосно в животі і голова починає боліти, наче вибухає зсередини.

🗯️ Ми переживаємо відчуття зради тоді, коли не очікували цього,наприклад: «ну різне буває, але ну не аж вже так».

👉 «Бути зрадженим/ою» означає, що хтось дуже змарнував твій кредит довіри, і стосунок з ним/нею сильно пошкоджено конкретними діями. Часто це почуття повʼязане з відкриттям правди, коли щось не було явним, але в певний час прихована інформація проступає на поверхню.

🔇 Це не про «зраду» з жовтих медіа чи анонімних телеграм каналів, які спекулюють емоціями заради переглядів. Це почуття глибокого розчарування, адже очікування вірності, порядності чи доброчесності було знищено.

⤵️ Ми можемо відчувати біль зради у різних стосунках, наприклад:

🔸 у любовних: хтось з пари зробив щось, що неприйнятне для іншого і для правил їх пари (секс з іншим/іншою, любов з іншим/іншою, порушені домовленості про гроші, нехтування спільним планом майбутнього чи стилю життя тощо);

🔸 у ділових/робочих стосунках найчастіше це про гроші чи інші форми ресурсів, коли хтось один використав/ла можливості або спільні ресурси на власну користь чи підставив/ла іншого, що призвело до втрат;

🔸 у дружні/родинних стосунках, коли хтось використав близькість задля власної вигоди чи навмисної шкоди;

🔸 у стосунку держава-громадяни, коли хтось з державних діячів порушив/ла домовленості чи використав/ла делеговану владу задля власної вигоди, а не заради виконання посадових обовʼязків та розвитку інституцій на благо всіх громадян;

🔸 у стосунку з Богом: часто відчувають близькі тих, хто помер чи загинув, це звучить словами: «Як Ти міг забрати його/її? Чому не захистив?».

❓ Що робити, коли маємо такі почуття і вони розʼїдають нас, псують настрій, витрачають емоційні ресурси, яких і так небагато?

1️⃣ Помітити і назвати ці почуття. Визначити, до кого вони виникли і за яких дій. На цьому етапі вже трохи полегшає, адже напруга спадає від визнання того, що відчуваєш.

2️⃣ Візьми паузу, коли можна нічого не робити. Не для того, щоб забути. Навпаки, щоб набратися сил для дій у відповідь. Подихай, побігай, помалюй, запиши переживання в щоденник, поговори з довіреною людиною, займися чимось іншим, що може переключити твою увагу.

3️⃣ Коли відчуєш хоч трохи полегшення в думках та почуттях, подумай про наслідки, компенсацію шкоди і дії у відповідь, яких би тобі хотілося. Вже тоді може розпочатися новий шлях пошуку взаємодії на нових умовах.

❓ Що треба зробити, щоб в цій ситуації захистити себе?

👉 На цьому етапі може бути додаткова порція суму, адже ти зустрінешся з певною втратою. Так само, важливо назвати це для себе: що саме було втрачено у звʼязку з ситуацією?

4️⃣ Пошукай способи прямого діалогу. Бо саме така взаємодія даватиме полегшення.

➡️ Наприклад: розмова, листування.
➡️ З фігурами релігійними — молитва.
➡️ З фігурами соціальними — скарги, журналістські матеріали, мітинги.
➡️ Коли зовсім неможливо або небезпечно — напиши в щоденник прямою мовою зі звертанням або листом, який не буде надіслано.

🌀 Найважливіше памʼятати, що відчуття болю, суму від зради і розчарування — це завжди великий обʼєм переживань. Його важливо: визнати, виговорити, виписати. Повторити стільки разів, скільки буде потреба. Ці емоції скінченні, як будь-які. І як і будь-які —потребують бути побаченими і сказаними.

Дай собі час, щоб оговтатися. Тоді і знайдеться найкраще рішення.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

👶 «Не носіть немовлят на руках, бо звикнуть»

Таке речення чула кожна мама і кожен батько щонайменше сотню разів. Так каже старше покоління, так кажуть навіть «розумні експертні люди», так думає дуже багато людей.

⛔️ Натомість, немає жодного емпіричного дослідження, які це доводять. І є чимало нових наукових висновків, які підтверджують протилежне.

📑 Дослідження 2025 року, огляд 29-ти наукових статей найповніше описує, що носіння на руках:
💛 зменшує дистрес дитини,
💛 допомагає сну,
💛 зменшує кількість плачу,
💛 знижує післяпологову депресію матерів,
💛 покращує грудне годування,
💛 покращує здатність матерів розпізнавати сигнали і потреби дитини,
💛 покращує батьківську залученість (для тат, а не лише мам).

📑 Дослідження 2022 року:
💛 спростовує ідею, що носіння на руках формує залежну дитину,
💛 також описує користь для сну немовляти, грудного годування та зниження післяпологової депресії,
💛 покращує формування надійної прив’язаності.

Наявність цього міфу шкодить як батькам, так і дітям.

😔 Матері, які чують такі коментарі, починають відчувати сором, провину і страх. Бо міф категоричний і породжує сумніви у правильності дій та в доречності проявів любові.

😩 Діти недоотримують тактильного піклування, мають недостатньо підтримки для того, щоб навчитися самостійного регулювати емоції (заспокоюватися) і почуваються більш схвильованими.

👉 Четвертий триместр

Вагітність триває три триместри, тобто три періоди по три місяці. Їх так ділять, оскільки дитина і мама мають окремі задачі в межах кожного триместру.

Педіатр Харві Карп популяризував поняття «четвертий триместр», наголошуючи на важливості додаткового піклування про дитину в перші три місяці її життя. Він звертає увагу на те, що тіло і нервова система новонароджених недостатньо розвинені. Велика голова і великий мозок людини еволюційно змушують нас народжуватися «передчасно», бо інакше це надто велика дитина, щоб народитися природньо. Тож дитя потребує бути дуже близько (фактично на руках) перші три місяці життя, щоб продовжити відчуття, які були в утробі матері.

🫂 Під час війни втома охоплює багатьох. І матері, і батьки, і опікуни немовлят, звісно, дуже втомлені ще більше. Цілком може бути недостатньо сил, щоб тримати на руках багато.

❣️Важливо пам’ятати, що немає одного ідеального материнства чи батьківства і ви можете робити так, як вам видніше. Дитя не потребує ідеалу, воно потребує любові.

Ми пишемо цей текст, щоб більше людей не боялися брати немовлят на руки і щоб не лякали інших. Важливо знижувати стигму для матерів і батьків, які хочуть і можуть брати малят на руки багато.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🌱 До Всесвітнього дня психічного здоровʼя запрошуємо на онлайн-презентацію нової книги

📘«Психолог на зв’язку 3. Про стосунки із собою, близькими та світом на фоні війни»,

створеної з просвітницькою ціллю Службою турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».

🟢 Авторки книги — Марія Яцухненко й Анна Шийчук

📌 Під час презентації обговоримо, як:
• виник канал, книги, інстаграм-сторінка «Психолог на зв‘язку»;
• користуватися ресурсами;
• отримати електронний примірник;
• замовити паперову версію.

Також будуть відповіді на ваші питання та трохи теплого спілкування.

Трансляція відбудеться:
📺 на сторінці БФ «Право на захист» у фейсбуці;.
🗓 9 жовтня;
🕖 з 15:00 до 16:30.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/YHhbui8267kBzU5B7

❗️ Під час презентації відкриємо реєстрацію на 200 безоплатних паперових примірників. Не пропустіть!

Будемо раді розділити цю подію з вами ✨

До зустрічі на презентації!

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі