Тілесна карта емоцій
Фінські 🇫🇮 вчені з Університету міста Аалто провели #експеримент з 700 добровольцями з Швеції, Фінляндії та Тайваню. Їм запропонували слухати емоційно забарвлені слова та історії, дивитися відеофрагменти або розглядали фотографії з різними виразами облич. Після цього на прохання науковців вони розфарбовували контури фігури людини 👤, відзначаючи, що і в яких місцях відчувають тілом.
📍До уваги бралися не лише базові емоції (лють, страх, відраза, щастя, сум, здивування/інтерес), а й інші - тривога, любов, депресія, презирство, гордість, сором, заздрість. Отже, на карті дослідження знайшли місце 13 емоцій та нейтральний (спокійний) стан.
💬 «Численні дослідження показують, що емоції готують нас до змін навколишньої обстановки, активуючи серцево-судинну, скелетно-м'язову, нервову та ендокринну ситстеми» – йдеться у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Також карта емоцій не змінюється в залежності від статі, раси, національності.
Як бачимо, щастя і любов інтенсивно «підсвічують» практично все тіло. Здивування концентрується в голові та легенях (згадайте затамування подиху). Сум живе у очах, горлі та грудях. Відраза для себе обирає травну систему та верхню частину тіла. Дослідники вважають, що результати експерименту можна використовувати в психіатрії, оскільки порушення виявлених закономірностей може бути ознакою емоційного розладу.
Фінські 🇫🇮 вчені з Університету міста Аалто провели #експеримент з 700 добровольцями з Швеції, Фінляндії та Тайваню. Їм запропонували слухати емоційно забарвлені слова та історії, дивитися відеофрагменти або розглядали фотографії з різними виразами облич. Після цього на прохання науковців вони розфарбовували контури фігури людини 👤, відзначаючи, що і в яких місцях відчувають тілом.
📍До уваги бралися не лише базові емоції (лють, страх, відраза, щастя, сум, здивування/інтерес), а й інші - тривога, любов, депресія, презирство, гордість, сором, заздрість. Отже, на карті дослідження знайшли місце 13 емоцій та нейтральний (спокійний) стан.
💬 «Численні дослідження показують, що емоції готують нас до змін навколишньої обстановки, активуючи серцево-судинну, скелетно-м'язову, нервову та ендокринну ситстеми» – йдеться у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Також карта емоцій не змінюється в залежності від статі, раси, національності.
Як бачимо, щастя і любов інтенсивно «підсвічують» практично все тіло. Здивування концентрується в голові та легенях (згадайте затамування подиху). Сум живе у очах, горлі та грудях. Відраза для себе обирає травну систему та верхню частину тіла. Дослідники вважають, що результати експерименту можна використовувати в психіатрії, оскільки порушення виявлених закономірностей може бути ознакою емоційного розладу.
❤12🔥2🥰2👍1👌1
Провина вцілілого та як допомогти собі в цьому стані
Багато хто з українців за останні місяці відчуває провину 😣. Друге її “ім’я” у війну та при інших травматичних подіях — провина вцілілого. Здається, за останній час кожен в тій чи іншій мірі відчував щось подібне.
І це не залежить від того, де людина знаходиться зараз — у безпеці чи на передовій.
➡️ Почуття провини — це про перевищене сприйняття особистих меж і можливостей: своїх ресурсів, провини, відповідальності.
З початком війни дуже часто реальні можливості не збігаються з тим, на що людина може розраховувати. Вона не отримує той результат, на якій сподівалась і це породжує розчарування, сум.
Людина зазнає втрат: минулого життя, очікувань від нього і від себе, своїх мрій, в найгіршому випадку — близьких. Від цього зростає внутрішня напруга, яка породжує почуття провини.
❗️ Нашій психіці витримувати почуття провини набагато легше, ніж проживати втрату. Бо горювання — це велика робота, яка потребує значних ресурсів і часу. Тому досить часто почуття провини з’являється там, де біль проживання втрати стає дуже болісним.
🟩 Як витримувати і допомагати собі проживати це почуття, читайте більше у статті для «Вікна» Анни Могильник, психотерапевтки, співавторки психологічного каналу «Психолог на зв’язку», кризової консультантки БФ «Право на захист».
Багато хто з українців за останні місяці відчуває провину 😣. Друге її “ім’я” у війну та при інших травматичних подіях — провина вцілілого. Здається, за останній час кожен в тій чи іншій мірі відчував щось подібне.
І це не залежить від того, де людина знаходиться зараз — у безпеці чи на передовій.
➡️ Почуття провини — це про перевищене сприйняття особистих меж і можливостей: своїх ресурсів, провини, відповідальності.
З початком війни дуже часто реальні можливості не збігаються з тим, на що людина може розраховувати. Вона не отримує той результат, на якій сподівалась і це породжує розчарування, сум.
Людина зазнає втрат: минулого життя, очікувань від нього і від себе, своїх мрій, в найгіршому випадку — близьких. Від цього зростає внутрішня напруга, яка породжує почуття провини.
❗️ Нашій психіці витримувати почуття провини набагато легше, ніж проживати втрату. Бо горювання — це велика робота, яка потребує значних ресурсів і часу. Тому досить часто почуття провини з’являється там, де біль проживання втрати стає дуже болісним.
🟩 Як витримувати і допомагати собі проживати це почуття, читайте більше у статті для «Вікна» Анни Могильник, психотерапевтки, співавторки психологічного каналу «Психолог на зв’язку», кризової консультантки БФ «Право на захист».
👍8🔥2
⭕️ Кола підтримки
Коли людина переживає стрес, або виснажена, вона часто відчуває себе самотньо.
І у такому стані забуває, що може просити про допомогу. Але це робити не просто можна, але й варто!
Ті, кого ти перерахуєш нижче утворюють твоє ⭕️ коло підтримки і це саме ті люди, до кого ти можеш звернутись в такі часи.
Намалюй 5 кіл один поруч з одним і в кожному запиши відповіді на запитання:
⭕️ Хто може тебе обійняти?
⭕️ Хто може пояснити незрозуміле?
⭕️ Хто може допомогти зробите те, на що не вистачає сил та вміння?
⭕️ Хто може помовчати поруч?
⭕️ Хто може розсмішити?
🟩 Авторка - Світлана Ройз.
Ще більше її вправ ти можеш знайти в її брошюрі «Твоя Сила».
Коли людина переживає стрес, або виснажена, вона часто відчуває себе самотньо.
І у такому стані забуває, що може просити про допомогу. Але це робити не просто можна, але й варто!
Ті, кого ти перерахуєш нижче утворюють твоє ⭕️ коло підтримки і це саме ті люди, до кого ти можеш звернутись в такі часи.
Намалюй 5 кіл один поруч з одним і в кожному запиши відповіді на запитання:
⭕️ Хто може тебе обійняти?
⭕️ Хто може пояснити незрозуміле?
⭕️ Хто може допомогти зробите те, на що не вистачає сил та вміння?
⭕️ Хто може помовчати поруч?
⭕️ Хто може розсмішити?
🟩 Авторка - Світлана Ройз.
Ще більше її вправ ти можеш знайти в її брошюрі «Твоя Сила».
🔥13❤9
Чим займається Служба турботи про психічне здоров‘я?
Служба є окремим підрозділом БФ «Право на захист». Проєкт став відповіддю на зростаючу потребу в психологічній підтримці з початку повномасштабної війни.
➡️ Що ми робимо?
🌿 безкоштовні кризові консультації для дорослих і щодо батьківства онлайн, запис тут ;
🍀 онлайн-група для батьків, які виховують дітей під час війни, щочетверга 15.00-16.30, запис тут ;
🌱 просвітницькі вебінари щочетверга 19.00-20.00 в ZOOM ;
записи попередніх зустрічей в YouTube тут ;
🪴 психологічний телеграм-канал «Психолог на зв‘язку» з анонсами подій Служби та матеріалами про те, як проживати війну.
Лого та ілюстрації: Nata Schepy.
Усі послуги - безкоштовні для українців. Зберігай пост, щоб бути в курсі всіх подій та приєднуйся до подій!
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
Служба є окремим підрозділом БФ «Право на захист». Проєкт став відповіддю на зростаючу потребу в психологічній підтримці з початку повномасштабної війни.
➡️ Що ми робимо?
🌿 безкоштовні кризові консультації для дорослих і щодо батьківства онлайн, запис тут ;
🍀 онлайн-група для батьків, які виховують дітей під час війни, щочетверга 15.00-16.30, запис тут ;
🌱 просвітницькі вебінари щочетверга 19.00-20.00 в ZOOM ;
записи попередніх зустрічей в YouTube тут ;
🪴 психологічний телеграм-канал «Психолог на зв‘язку» з анонсами подій Служби та матеріалами про те, як проживати війну.
Лого та ілюстрації: Nata Schepy.
Усі послуги - безкоштовні для українців. Зберігай пост, щоб бути в курсі всіх подій та приєднуйся до подій!
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤18👍5
Рослинні історії з шелтера у Дніпрі
🏛 Згідно грецького міфу, у той день, коли Прометей приніс 🔥 людям, на небі з‘явилася прекрасна яскрава 🌈. Вона світилася навіть після заходу сонця. А на ранок ☀️ вийшло, 🌈 розсипалася на друзки і розлетілася - і у тих місцях зацвіли яскраві іриси.
🌸 Квіти та травневі рослини 🌿 з гофропаперу малювали та творили діти з психологами шелтера у Дніпрі. Хтось повторював існуючі, а хтось сміливо генерував нові сорти рослин. Для натхнення маленьких творців був букет ірисів🌷, відсилка до грецького міфу.
🌱 Рослинний світ нагадує, що життя - продовжується, і ми також ростемо та живемо навіть у війну.
➡️ Чим більше творити, малювати, робити поробки з дітьми, додаючи турботу та любов, - тим легше малечі буде переносити #хронічний_стрес , у якому ми зараз. Насолода творити доступна кожному, треба лише експерементувати, шукати своє джерело натхнення.
🟩 За матеріалами Лариси Медведєвої - психологині Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
🏛 Згідно грецького міфу, у той день, коли Прометей приніс 🔥 людям, на небі з‘явилася прекрасна яскрава 🌈. Вона світилася навіть після заходу сонця. А на ранок ☀️ вийшло, 🌈 розсипалася на друзки і розлетілася - і у тих місцях зацвіли яскраві іриси.
🌸 Квіти та травневі рослини 🌿 з гофропаперу малювали та творили діти з психологами шелтера у Дніпрі. Хтось повторював існуючі, а хтось сміливо генерував нові сорти рослин. Для натхнення маленьких творців був букет ірисів🌷, відсилка до грецького міфу.
🌱 Рослинний світ нагадує, що життя - продовжується, і ми також ростемо та живемо навіть у війну.
➡️ Чим більше творити, малювати, робити поробки з дітьми, додаючи турботу та любов, - тим легше малечі буде переносити #хронічний_стрес , у якому ми зараз. Насолода творити доступна кожному, треба лише експерементувати, шукати своє джерело натхнення.
🟩 За матеріалами Лариси Медведєвої - психологині Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
❤7
Обійми метелика 🦋
#психологічна_вправа
#самодопомога
Техніка заспокоєння «Обійми метелика» відома також як техніка подолання ПТСР. Вона була розроблена в Мексиці для дітей, що пережили ураган🌪, щоб посилити відчуття безпечного місця й зняти стрес.
🟢 Схрести руки на грудях так, щоб права кисть лягла на ліве плече, а ліва – на праве.
🟢 Почни повільні почергові постукування пальцями, синхронізуючи їх з диханням. Повторюй разів вісім-десять. Це допоможе подолати неспокій.
🟢 Потім уяви, що тебе обіймає метелик та дихає разом з тобою при постукуваннях, що уповільнюються.
🟢 Виконуй вправу 2-4 хвилини, поки твоє дихання 🫁 та серцебиття 🫀 не стабілізуєються.
#психологічна_вправа
#самодопомога
Техніка заспокоєння «Обійми метелика» відома також як техніка подолання ПТСР. Вона була розроблена в Мексиці для дітей, що пережили ураган🌪, щоб посилити відчуття безпечного місця й зняти стрес.
🟢 Схрести руки на грудях так, щоб права кисть лягла на ліве плече, а ліва – на праве.
🟢 Почни повільні почергові постукування пальцями, синхронізуючи їх з диханням. Повторюй разів вісім-десять. Це допоможе подолати неспокій.
🟢 Потім уяви, що тебе обіймає метелик та дихає разом з тобою при постукуваннях, що уповільнюються.
🟢 Виконуй вправу 2-4 хвилини, поки твоє дихання 🫁 та серцебиття 🫀 не стабілізуєються.
❤25👍1
Жити у невизначеності
📩 #нам_пишуть: «З чого взагалі починати жити, якщо навколо повністю незрозуміла ситуація? Як самоорганізовуватися в умовах невизначеності?»
➡️ Для нашої психіки витримувати невизначеність, неясність і нестабільність – найскладніша задача. Але все наше життя складається із невизначеностей, малих чи великих. Навіть за мирних часів ми ніколи не могли на 💯 % гарантувати собі виконання того, що запланували на день. Завжди може з’явитись те, що скорегує плани тим чи іншим чином.
📍 Історично психіка пристосувалась вже до цього і щось неочікуване протягом дня вже не так турбує нас. Поступово, у процесі свого дорослішання і розвитку, ми вчимось витримувати тривогу, яка підіймається у відповідь на нестабільність і непрогнозованість, і між тим продовжувати діяти і приймати рішення. Мовою психології – розвиваємо свою толерантність до невизначеності. 💭 Ще Карл Юнг говорив: «зрілість людини визначається саме тим, як багато невизначеності вона може витримати».
Часи, які настали зараз, є великим викликом для цієї нашої здатності і її потужним тренажером 🏋️.
Зараз, коли не маємо ані стабільності, ані розуміння та ясності до того, що чекає нас кожного дня, психіка працює ⚙️ на «підвищених обертах». Немає розуміння, коли настане завершення війни, коли вже можна буде безпечно повертатись до своїх домівок 🏠, що буде із роботою найближчим часом, як планувати своє принаймні найближче майбутнє.
↪️ Усі ці фактори викликають тривогу, страх, підвищену дратівливість, небажання дивитись у майбутнє, відчуття безсилля - наче «руки опускаються».
🗣 «Навіщо я буду щось робити, планувати, якщо не розумію, на який результат можу розраховувати і чи не зазнають руйнувань мої зусилля».
Так, наразі невідомих складників набагато більше, ніж відомих. І в цих умовах важливим є фокусуватись саме на останніх.
У невизначеності багато хаосу і мало контролю. І головною задачею є повернути собі контроль у тих межах і обставинах, у яких перебуваєш зараз.
🔴 Питання, над якими варто замислитись:
❓Що я можу в цих обставинах?
❓ А чого не можу?
Корисною буде вправа, яку ми описали у статті Анни Могильник для «Вікон»:
⭕️ Кола впливу
Намалюй три кола - кожне всередині іншого.
⤵️ Всередині найбільшого впиши те, на що ти впливати взагалі не можеш.
⤵️ У середньому колі – те, на що ти маєш лише певну частину впливу. Наприклад, ти йдеш до стоматолога. Твоя відповідальність – прийти до нього, коли тобі щось болить, а ось якісне лікування - це вже відповідальність самого лікаря.
⤵️ І в колі, яке по центру, – напиши те, на що ти впливаєш на 100%. Бажано, щоб саме в цьому колі ти написав/ла не менше 7+/-2 пункти. Врахуй виконання цих пунктів у своєму щоденному графіку.
🗒 Корисним наприкінці дня є підсумування (❗️бажано письмово) того, що ти зробив/ла за день. Сьогодні ти це зміг/ла, зможеш і завтра.
📩 #нам_пишуть: «З чого взагалі починати жити, якщо навколо повністю незрозуміла ситуація? Як самоорганізовуватися в умовах невизначеності?»
➡️ Для нашої психіки витримувати невизначеність, неясність і нестабільність – найскладніша задача. Але все наше життя складається із невизначеностей, малих чи великих. Навіть за мирних часів ми ніколи не могли на 💯 % гарантувати собі виконання того, що запланували на день. Завжди може з’явитись те, що скорегує плани тим чи іншим чином.
📍 Історично психіка пристосувалась вже до цього і щось неочікуване протягом дня вже не так турбує нас. Поступово, у процесі свого дорослішання і розвитку, ми вчимось витримувати тривогу, яка підіймається у відповідь на нестабільність і непрогнозованість, і між тим продовжувати діяти і приймати рішення. Мовою психології – розвиваємо свою толерантність до невизначеності. 💭 Ще Карл Юнг говорив: «зрілість людини визначається саме тим, як багато невизначеності вона може витримати».
Часи, які настали зараз, є великим викликом для цієї нашої здатності і її потужним тренажером 🏋️.
Зараз, коли не маємо ані стабільності, ані розуміння та ясності до того, що чекає нас кожного дня, психіка працює ⚙️ на «підвищених обертах». Немає розуміння, коли настане завершення війни, коли вже можна буде безпечно повертатись до своїх домівок 🏠, що буде із роботою найближчим часом, як планувати своє принаймні найближче майбутнє.
↪️ Усі ці фактори викликають тривогу, страх, підвищену дратівливість, небажання дивитись у майбутнє, відчуття безсилля - наче «руки опускаються».
🗣 «Навіщо я буду щось робити, планувати, якщо не розумію, на який результат можу розраховувати і чи не зазнають руйнувань мої зусилля».
Так, наразі невідомих складників набагато більше, ніж відомих. І в цих умовах важливим є фокусуватись саме на останніх.
У невизначеності багато хаосу і мало контролю. І головною задачею є повернути собі контроль у тих межах і обставинах, у яких перебуваєш зараз.
🔴 Питання, над якими варто замислитись:
❓Що я можу в цих обставинах?
❓ А чого не можу?
Корисною буде вправа, яку ми описали у статті Анни Могильник для «Вікон»:
⭕️ Кола впливу
Намалюй три кола - кожне всередині іншого.
⤵️ Всередині найбільшого впиши те, на що ти впливати взагалі не можеш.
⤵️ У середньому колі – те, на що ти маєш лише певну частину впливу. Наприклад, ти йдеш до стоматолога. Твоя відповідальність – прийти до нього, коли тобі щось болить, а ось якісне лікування - це вже відповідальність самого лікаря.
⤵️ І в колі, яке по центру, – напиши те, на що ти впливаєш на 100%. Бажано, щоб саме в цьому колі ти написав/ла не менше 7+/-2 пункти. Врахуй виконання цих пунктів у своєму щоденному графіку.
🗒 Корисним наприкінці дня є підсумування (❗️бажано письмово) того, що ти зробив/ла за день. Сьогодні ти це зміг/ла, зможеш і завтра.
❤14👍8
Як підтримати дитину під час війни?
📆 1 червня - Міжнародний день захисту дітей. Експертки Служби турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист» Анна Шийчук та Юлія Осіпова розкажуть, як захистити наших дітей від шкідливого впливу війни та зберегти психіку наступних поколінь, які відбудовуватимуть Україну.
🔅 Чи потрібно говорити з дитиною про війну? Якщо так, то як?
🔅 Що я, як батько/мати можу зробити, щоб підтримувати дитину та мінімізувати травматичний вплив?
🔅 Як підтримувати себе?
🔅 Що робити з емоціями та почуттями? (своїми та дитини)
🔅 «Я бачу, що багато часу зараз присвячую організації навчання, побуту та адаптації до нових умов життя, але ніби втрачаю емоціональний зв‘язок з дитиною». Як це змінити?
⏰ 1 червня, 19:00.
📍 Пряма трансляція на сторінці «Право на захист».
Деталі у події https://fb.me/e/4PBqZMTsD
📆 1 червня - Міжнародний день захисту дітей. Експертки Служби турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист» Анна Шийчук та Юлія Осіпова розкажуть, як захистити наших дітей від шкідливого впливу війни та зберегти психіку наступних поколінь, які відбудовуватимуть Україну.
🔅 Чи потрібно говорити з дитиною про війну? Якщо так, то як?
🔅 Що я, як батько/мати можу зробити, щоб підтримувати дитину та мінімізувати травматичний вплив?
🔅 Як підтримувати себе?
🔅 Що робити з емоціями та почуттями? (своїми та дитини)
🔅 «Я бачу, що багато часу зараз присвячую організації навчання, побуту та адаптації до нових умов життя, але ніби втрачаю емоціональний зв‘язок з дитиною». Як це змінити?
⏰ 1 червня, 19:00.
📍 Пряма трансляція на сторінці «Право на захист».
Деталі у події https://fb.me/e/4PBqZMTsD
❤7👍1
Корисні ресурси з інформування про мінну небезпеку
💣 За даними ДСНС, 300 000 км2 вже забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни (а це майже половина української землі).
📍 Протимінна діяльність включає:
▫️ власне розмінування (за попередніми прогнозами, займе кілька десятиліть);
▫️ інформування про мінну небезпеку.
➡️ Підготували збірку корисних матеріалів для дорослих і дітей, що допоможуть вберегтися:
🟢 «Стопміна» - онлайн-курс про мінну небезпеку та інформаційний портал Данської ради у справах біженців
🟢 Комікс «Суперкоманда проти мін» від UNICEF, сайт з героями
🟢 Книжка «Мінна небезпека не без ПЕКа» видавництва «Ранок», можна завантажити онлайн:
🔸 1 частина
🔸 2 частина
🟢 Комікс «Савка і баклан - замінована прогулянка» від ЦДБС «Прометей»
🟢 Серія відео «Навчаємось мінній безпеці» з псом Патроном від UNICEF
🟢 Серія мультфільмів «Діткам про небезпеку мін» від UNICEF
❗️Ця інформація може врятувати життя. Пам’ятай: якщо бачиш міну чи боєприпас⤵️
❌ Не підходь!
❌ Не чіпай!
☎️ Телефонуй 101!
Більше про загрозу мін та вибухонебезпечних предметів в Україні та орієнтовний шлях, що проходять постраждалі діти, читайте у статті Марії Яцухненко для WoMo.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
💣 За даними ДСНС, 300 000 км2 вже забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни (а це майже половина української землі).
📍 Протимінна діяльність включає:
▫️ власне розмінування (за попередніми прогнозами, займе кілька десятиліть);
▫️ інформування про мінну небезпеку.
➡️ Підготували збірку корисних матеріалів для дорослих і дітей, що допоможуть вберегтися:
🟢 «Стопміна» - онлайн-курс про мінну небезпеку та інформаційний портал Данської ради у справах біженців
🟢 Комікс «Суперкоманда проти мін» від UNICEF, сайт з героями
🟢 Книжка «Мінна небезпека не без ПЕКа» видавництва «Ранок», можна завантажити онлайн:
🔸 1 частина
🔸 2 частина
🟢 Комікс «Савка і баклан - замінована прогулянка» від ЦДБС «Прометей»
🟢 Серія відео «Навчаємось мінній безпеці» з псом Патроном від UNICEF
🟢 Серія мультфільмів «Діткам про небезпеку мін» від UNICEF
❗️Ця інформація може врятувати життя. Пам’ятай: якщо бачиш міну чи боєприпас⤵️
❌ Не підходь!
❌ Не чіпай!
☎️ Телефонуй 101!
Більше про загрозу мін та вибухонебезпечних предметів в Україні та орієнтовний шлях, що проходять постраждалі діти, читайте у статті Марії Яцухненко для WoMo.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤4👍2🔥1
Лекція з кризової психологічної обізнаності для дорослих
📍 Тема #5: «Стабілізація та самопідтримка».
⏰ 2 червня, 19.00
❓Як ми можемо впливати на свій стан?
❓ Що допоможе втриматися в здоровому глузді під час війни?
➡️ Більшу частину часу приділимо практичним методикам, які працюють одночасно з психікою та тілом. Будемо звертатися до своїх ресурсів, щоб навчитися повертатися в стан відчуття безпеки та рівноваги.
📍 Готуйте ручки 🖊 і папір🔖 !
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
🌱 Для твоєї зручності всі відео #курс_лекцій нашої служби живуть тут на Youtube.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
📍 Тема #5: «Стабілізація та самопідтримка».
⏰ 2 червня, 19.00
❓Як ми можемо впливати на свій стан?
❓ Що допоможе втриматися в здоровому глузді під час війни?
➡️ Більшу частину часу приділимо практичним методикам, які працюють одночасно з психікою та тілом. Будемо звертатися до своїх ресурсів, щоб навчитися повертатися в стан відчуття безпеки та рівноваги.
📍 Готуйте ручки 🖊 і папір🔖 !
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
🌱 Для твоєї зручності всі відео #курс_лекцій нашої служби живуть тут на Youtube.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
🔥6
Маніфест емоцій
Кожного дня ми переживаємо цілий вихор емоцій🌀. Деякі з них - радість, натхнення, вдячність, полегшення - подобаються нам і ми із задоволенням перебуваємо в них😇. Деяких ми намагаємось уникати, бо відчуваємо себе погано😫. Це можуть бути такі емоції як гнів, дратівливість, сум, безсилля, страх.
☝️ Але усі емоції - важливі, і кожна має певну функцію і визначає твою унікальність👑.
Саме завдяки твоїм емоціям і способам їх вираження ➡️ Ти - це Ти.
Візьми аркуш паперу і напиши:
Я _(ім’я)______ вважаю, що:
🔸 Відчувати радість – нормально.
🔸 Відчувати гнів – нормально.
🔸 Відчувати сум – нормально.
🔸 Відчувати страх – нормально.
🔸 Відчувати себе особливим/ -ою – нормально.
🔸 Відчувати ревнощі – нормально.
🔸 Відчувати збентеження – нормально.
🔸 Відчувати хвилювання – нормально.
🔸 Відчувати самотність – нормально.
🔸 Відчувати близькість – нормально.
🔸 Відчувати любов – нормально.
І коли я щось відчуваю, я маю право це висловлювати!
🟩 Автор - Тоні Вайт, транзакційний аналітик.
Кожного дня ми переживаємо цілий вихор емоцій🌀. Деякі з них - радість, натхнення, вдячність, полегшення - подобаються нам і ми із задоволенням перебуваємо в них😇. Деяких ми намагаємось уникати, бо відчуваємо себе погано😫. Це можуть бути такі емоції як гнів, дратівливість, сум, безсилля, страх.
☝️ Але усі емоції - важливі, і кожна має певну функцію і визначає твою унікальність👑.
Саме завдяки твоїм емоціям і способам їх вираження ➡️ Ти - це Ти.
Візьми аркуш паперу і напиши:
Я _(ім’я)______ вважаю, що:
🔸 Відчувати радість – нормально.
🔸 Відчувати гнів – нормально.
🔸 Відчувати сум – нормально.
🔸 Відчувати страх – нормально.
🔸 Відчувати себе особливим/ -ою – нормально.
🔸 Відчувати ревнощі – нормально.
🔸 Відчувати збентеження – нормально.
🔸 Відчувати хвилювання – нормально.
🔸 Відчувати самотність – нормально.
🔸 Відчувати близькість – нормально.
🔸 Відчувати любов – нормально.
І коли я щось відчуваю, я маю право це висловлювати!
🟩 Автор - Тоні Вайт, транзакційний аналітик.
❤11
Самодопомога в час війни: як не зійти з розуму🤯
Усе, що відбувається в час війни, має вплив на нас та наше ментальне здоров’я☘️. Фази реакцій на стрес змінюються або можуть подовжуватися і накладатися одна на одну.
1️⃣ Після паніки починається перша – так звана героїчна фаза🏋️♀️, у яку особливо включаються ті, що надають допомогу.
2️⃣ Потім настає фаза "медового місяця" 🙌: суспільство дуже сильно об’єднується.
3️⃣ Третя – це фаза розчарування та втрати ілюзій😢. Психоемоційна напруга може змінюватися підвищеною втомлюваністю та апатією.
4️⃣ Четверта – фаза реконструкції, коли відбувається розбудова нового фундаменту в суспільстві🌳. Вона може тривати роками.
Застрягання🔃 на будь-якій зі стадій може призвести до виникнення "синдрому героя", або "синдрому жертви".
Тому, щоб втриматися💪🏻, пройти усі фази і не вигоріти завчасно, усім нам важливо турбуватися не тільки про інших, але й про себе.
❗️А як саме це зробити, читай у статті для «УП. Життя» від Ростислави Пекарюк - кризової психотерапевтки, тренерки, консультантки Служби турботи про психічне здоров’я БФ "Право на захист".
Усе, що відбувається в час війни, має вплив на нас та наше ментальне здоров’я☘️. Фази реакцій на стрес змінюються або можуть подовжуватися і накладатися одна на одну.
1️⃣ Після паніки починається перша – так звана героїчна фаза🏋️♀️, у яку особливо включаються ті, що надають допомогу.
2️⃣ Потім настає фаза "медового місяця" 🙌: суспільство дуже сильно об’єднується.
3️⃣ Третя – це фаза розчарування та втрати ілюзій😢. Психоемоційна напруга може змінюватися підвищеною втомлюваністю та апатією.
4️⃣ Четверта – фаза реконструкції, коли відбувається розбудова нового фундаменту в суспільстві🌳. Вона може тривати роками.
Застрягання🔃 на будь-якій зі стадій може призвести до виникнення "синдрому героя", або "синдрому жертви".
Тому, щоб втриматися💪🏻, пройти усі фази і не вигоріти завчасно, усім нам важливо турбуватися не тільки про інших, але й про себе.
❗️А як саме це зробити, читай у статті для «УП. Життя» від Ростислави Пекарюк - кризової психотерапевтки, тренерки, консультантки Служби турботи про психічне здоров’я БФ "Право на захист".
❤10👍6🔥2
Коли емоції переповнюють
❓А що робити, коли емоцій забагато? Коли всередині наче цілий клубок почуттів і вони усі переплетені одне із одним?
🧶 Тоді почнімо цей клубок розплутувати через визнання і називання кожної емоції.
На окремому аркуші напиши:
😀Я радію, коли…
😡 Я гніваюся, коли / на те, що…
😲 Я боюся, коли…
😔 Мені самотньо, коли…
😢 Я сумую через…
😒 Мені прикро й образливо, коли…
🥰 Я відчуваю, що мене люблять, коли…
➡️Доповни цей перелік своїми емоціями, які ти відчуваєш прямо тут і тепер.
І саме в такій формі при нагоді розкажи про свої емоції тим, хто поруч.
❓А що робити, коли емоцій забагато? Коли всередині наче цілий клубок почуттів і вони усі переплетені одне із одним?
🧶 Тоді почнімо цей клубок розплутувати через визнання і називання кожної емоції.
На окремому аркуші напиши:
😀Я радію, коли…
😡 Я гніваюся, коли / на те, що…
😲 Я боюся, коли…
😔 Мені самотньо, коли…
😢 Я сумую через…
😒 Мені прикро й образливо, коли…
🥰 Я відчуваю, що мене люблять, коли…
➡️Доповни цей перелік своїми емоціями, які ти відчуваєш прямо тут і тепер.
І саме в такій формі при нагоді розкажи про свої емоції тим, хто поруч.
❤10