Психологічна обізнаність для дорослих 🌿
Розклад та теми #курс_лекцій (можливі незначні зміни):
✨ 26 травня: “Управління емоціями”.
✨ 2 червня: “Стабілізація та самопідтримка”.
✨ 9 червня: “Проживання втрат”.
✨ 16 червня: “Попередження ПТСР”.
✨ 23 червня: “Арттерапія в допомогу собі (готуємо олівці, фарби та папір)”.
✨ 30 червня: “Психологічна стійкість в час війни”.
✨ 7 липня: “Допомога при панічних атаках”.
✨ 14 липня: “Посттравматичне зростання після пережитого”.
✨ 21 липня: “Як знаходити спокій в непрості часи?”
Записи попередніх лекцій можна знайти на нашому YouTube-каналі:
#1 «Перша психологічна допомога»
#2 «Де брати ресурси, аби справлятись з кризою? (частина перша)»
#3 «Шукаємо ресурси, аби справлятись з кризою (частина друга)»
#4 «Стрес-менеджмент в умовах війни»
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
🕖 Щочетверга 19:00-20:00.
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
Розклад та теми #курс_лекцій (можливі незначні зміни):
✨ 26 травня: “Управління емоціями”.
✨ 2 червня: “Стабілізація та самопідтримка”.
✨ 9 червня: “Проживання втрат”.
✨ 16 червня: “Попередження ПТСР”.
✨ 23 червня: “Арттерапія в допомогу собі (готуємо олівці, фарби та папір)”.
✨ 30 червня: “Психологічна стійкість в час війни”.
✨ 7 липня: “Допомога при панічних атаках”.
✨ 14 липня: “Посттравматичне зростання після пережитого”.
✨ 21 липня: “Як знаходити спокій в непрості часи?”
Записи попередніх лекцій можна знайти на нашому YouTube-каналі:
#1 «Перша психологічна допомога»
#2 «Де брати ресурси, аби справлятись з кризою? (частина перша)»
#3 «Шукаємо ресурси, аби справлятись з кризою (частина друга)»
#4 «Стрес-менеджмент в умовах війни»
👤 Лекторка - Ростислава Пекарюк — кризова психотерапевтка, травмафокусована терапевтка, арт-терапевтка, тренерка, консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
🕖 Щочетверга 19:00-20:00.
➡️ ZOOM (ідентифікатор конференції: 895 2730 1466).
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
🔥10👍5❤4
Як підтримати партнера на війні: тривога як оберіг від нещастя
🔸 Бажання контролювати те, що відбувається з партнером на фронті, є природним. За цією емоцією може ховатись кілька підґрунть: це бажання все контролювати, бажання піклуватись про близьку людину або переконання, що тривога відведе нещастя від партнера.
🔸 Тривога може спонукати до дій: наприклад, подбати про те, аби у військового було необхідне екіпірування, їжа та спальник. У такому разі, зазначає сімейна психологиня Катерина Гольцберг, така тривога-контроль має позитивний і корисний характер.
"Наша українська жінка потребує контролю, вона все має відстежувати: чи він у шапці, чи в броніку, чи є що їсти.
Такий контроль сприяє перемозі, адже жінки об’єднуються в тилу задля спільної справи та збирають гроші на допомогу армії", – зазначає сімейна психологиня Катерина Гольцберг.
🔸 Співучасть допомагає людині почуватись краще і проживати життя у цю конкретну мить війни, не втрапити в режим очікування і замороження власного життя.
"Ми часто робимо помилку, замикаючись в очікуванні. Війна надовго, тому ми мусимо навчитись жити й воювати одночасно. Не поставити життя на паузу, мовляв повоюю, зроблю все, що можна, а потім продовжу жити. Ні, так не вийде", – зауважує психотерапевтка, керівниця Служби турботи про психічне здоров‘я БФ "Право на захист" Анна Шийчук.
🔸 Фахівчиня додає, що за тривогою-контролем ховається також і недовіра. Людині здається, що якщо вона цього не зробить, то все піде шкереберть. Треба "скинути" ці налаштування в голові та повірити, що твій партнер робить все найкращим чином там, де він є. У тилу треба страхувати.
🔸 Людині, котра у відносній безпеці, треба ретельно контролювати думки та відстежувати почуття. Психологи зазначають, що стикаються із тим, що партнер передчасно починає горювати за близькою людиною. У той час, коли з коханим/-ю все добре.
"Коли ми працюємо в мирний час з тривогою, ми працюємо з низьким відсотком небезпеки. Під час війни вірогідність висока. Ми не можемо спростовувати ці думки для людей.
Варто зрозуміти, що ховається за надмірною тривогою, бо іноді за нею стоїть упередження: якщо я буду тривожитись – нічого не трапиться.
Така захисна поведінка людини ставить завдання завжди тривожитись, не допускати розслаблення ані на хвилину, аби нічого не трапилось", – зауважує психотерапевтка Марія Жиган.
🟩 Статтю повністю можна прочитати тут: «Українська правда. Життя».
🔸 Бажання контролювати те, що відбувається з партнером на фронті, є природним. За цією емоцією може ховатись кілька підґрунть: це бажання все контролювати, бажання піклуватись про близьку людину або переконання, що тривога відведе нещастя від партнера.
🔸 Тривога може спонукати до дій: наприклад, подбати про те, аби у військового було необхідне екіпірування, їжа та спальник. У такому разі, зазначає сімейна психологиня Катерина Гольцберг, така тривога-контроль має позитивний і корисний характер.
"Наша українська жінка потребує контролю, вона все має відстежувати: чи він у шапці, чи в броніку, чи є що їсти.
Такий контроль сприяє перемозі, адже жінки об’єднуються в тилу задля спільної справи та збирають гроші на допомогу армії", – зазначає сімейна психологиня Катерина Гольцберг.
🔸 Співучасть допомагає людині почуватись краще і проживати життя у цю конкретну мить війни, не втрапити в режим очікування і замороження власного життя.
"Ми часто робимо помилку, замикаючись в очікуванні. Війна надовго, тому ми мусимо навчитись жити й воювати одночасно. Не поставити життя на паузу, мовляв повоюю, зроблю все, що можна, а потім продовжу жити. Ні, так не вийде", – зауважує психотерапевтка, керівниця Служби турботи про психічне здоров‘я БФ "Право на захист" Анна Шийчук.
🔸 Фахівчиня додає, що за тривогою-контролем ховається також і недовіра. Людині здається, що якщо вона цього не зробить, то все піде шкереберть. Треба "скинути" ці налаштування в голові та повірити, що твій партнер робить все найкращим чином там, де він є. У тилу треба страхувати.
🔸 Людині, котра у відносній безпеці, треба ретельно контролювати думки та відстежувати почуття. Психологи зазначають, що стикаються із тим, що партнер передчасно починає горювати за близькою людиною. У той час, коли з коханим/-ю все добре.
"Коли ми працюємо в мирний час з тривогою, ми працюємо з низьким відсотком небезпеки. Під час війни вірогідність висока. Ми не можемо спростовувати ці думки для людей.
Варто зрозуміти, що ховається за надмірною тривогою, бо іноді за нею стоїть упередження: якщо я буду тривожитись – нічого не трапиться.
Така захисна поведінка людини ставить завдання завжди тривожитись, не допускати розслаблення ані на хвилину, аби нічого не трапилось", – зауважує психотерапевтка Марія Жиган.
🟩 Статтю повністю можна прочитати тут: «Українська правда. Життя».
Українська правда. Життя
Як підтримати близьку людину на війні. Поради психологів
Багато сімей розділилися, коли один із партнерів пішов воювати, а інший – допомагає в тилу. Як підтримати один одного, розповідають психологи.
❤8🤔2👍1
Тіло та емоції
Часто кажуть: «Емоції живуть в тілі». Чи так це насправді?
Людина є цілісною. Наше життя - це складне функціонування тіла і психіки, організму і середовища.
Емоційні реакції ⚡️стартують у мозку 🧠 як відповідь на певну стимуляцію (і позитивну, і негативну). І далі проявлення емоцій залежить від багатьох факторів: попереднього досвіду, зовнішнього тиску, звичного реагування тощо.
➡️ Коли нам страшно, пришвидшується серцебиття чи ми пітніємо. Коли радісно, зіниці ширші, а м’язи обличчя більш розслаблені. Почуття провини та сорому зазвичай передає тілу сигнал сховатися, зменшитися, «провалитися крізь землю».
📍Емоції існують «тут і зараз», але у випадку стримування чи не вираження можуть проявитися значно пізніше тілесно. Перенесений стрес може бути причиною загострення багатьох хронічних захворювань. Не в активній фазі, а зазвичай постфактум, оскільки в гострому стресі тіло максимально мобілізує ресурси, щоб вижити. А після такої мобілізації ресурси необхідно поповнити - можна це зробити за рахунок добровільного відпочинку або ж «примусового» - коли тіло через хворобу виборює собі замедлення та відпочинок.
Наша культура обмежує спонтанне емоційне реагування - з дитинства це критикують та чітко регламентують: «не плач», «злих дівчат не люблять», «ти диви, які ми ніжні» тощо. Мова не тільки про вираження злості, страху, болю, печалі, а й про радість, захоплення, бажання. Будучи непроявленими назовні, емоції знаходять свій прихисток всередині людини. І тоді може запускатися два тілесних процеси непроживання емоцій:
🟡 певний орган чи система органів обираються як об’єкт проживання емоції і «відгрібають» хворобами чи фізичним дискомфортом (соматизація);
🟡 психологічні питання фіксуються на м’язовому рівні та проявляються на рівні м’язових зажимів (морфологізація).
➡️ Тілесні симптоми часто є фізіологічним віддзеркаленням емоційного досвіду. Наприклад, зціплена щелепа є відображенням злості та агресії. Нудота може бути психосоматичним симптомом того, що емоційно «проковтнув/ла» щось, що неможливо переварити (читай: прожити). Комок у горлі сигналізує про уникнення плачу чи образи. Похилена спина чи біль в попереку можуть бути маркерами того, що зараз у людини забагато відповідальності.
❗️ Це не значить, що всі хвороби лиш через непроявлені емоції. Втім, якщо симптоми при лікуванні не зникають за класичний відрізок часу, варто замислитися, що відбувається не тільки з тілом, а і з відчуттями. Вплив психологічних факторів на соматичні захворювання вивчає психосоматика.
Якщо ти спостерігаєш нетипові реакції тіла, звернися до сімейного лікаря та психолога / психотерапевта щодо консультації. Онлайн можна отримати консультацію у Службі турботи про психічне здоров‘я тут.
І наостанок - корисні питання:
❓ Що ти зараз відчуваєш в тілі?
❓ Що нового з‘явилося / зникло з тілесних відчуттів в тебе за останній час? Де саме вони зосереджені?
❓ Про що сигналізує тобі тіло останнім часом?
❓ Якби тіло могло відправити тобі повідомлення, як би це звучало?
Часто кажуть: «Емоції живуть в тілі». Чи так це насправді?
Людина є цілісною. Наше життя - це складне функціонування тіла і психіки, організму і середовища.
Емоційні реакції ⚡️стартують у мозку 🧠 як відповідь на певну стимуляцію (і позитивну, і негативну). І далі проявлення емоцій залежить від багатьох факторів: попереднього досвіду, зовнішнього тиску, звичного реагування тощо.
➡️ Коли нам страшно, пришвидшується серцебиття чи ми пітніємо. Коли радісно, зіниці ширші, а м’язи обличчя більш розслаблені. Почуття провини та сорому зазвичай передає тілу сигнал сховатися, зменшитися, «провалитися крізь землю».
📍Емоції існують «тут і зараз», але у випадку стримування чи не вираження можуть проявитися значно пізніше тілесно. Перенесений стрес може бути причиною загострення багатьох хронічних захворювань. Не в активній фазі, а зазвичай постфактум, оскільки в гострому стресі тіло максимально мобілізує ресурси, щоб вижити. А після такої мобілізації ресурси необхідно поповнити - можна це зробити за рахунок добровільного відпочинку або ж «примусового» - коли тіло через хворобу виборює собі замедлення та відпочинок.
Наша культура обмежує спонтанне емоційне реагування - з дитинства це критикують та чітко регламентують: «не плач», «злих дівчат не люблять», «ти диви, які ми ніжні» тощо. Мова не тільки про вираження злості, страху, болю, печалі, а й про радість, захоплення, бажання. Будучи непроявленими назовні, емоції знаходять свій прихисток всередині людини. І тоді може запускатися два тілесних процеси непроживання емоцій:
🟡 певний орган чи система органів обираються як об’єкт проживання емоції і «відгрібають» хворобами чи фізичним дискомфортом (соматизація);
🟡 психологічні питання фіксуються на м’язовому рівні та проявляються на рівні м’язових зажимів (морфологізація).
➡️ Тілесні симптоми часто є фізіологічним віддзеркаленням емоційного досвіду. Наприклад, зціплена щелепа є відображенням злості та агресії. Нудота може бути психосоматичним симптомом того, що емоційно «проковтнув/ла» щось, що неможливо переварити (читай: прожити). Комок у горлі сигналізує про уникнення плачу чи образи. Похилена спина чи біль в попереку можуть бути маркерами того, що зараз у людини забагато відповідальності.
❗️ Це не значить, що всі хвороби лиш через непроявлені емоції. Втім, якщо симптоми при лікуванні не зникають за класичний відрізок часу, варто замислитися, що відбувається не тільки з тілом, а і з відчуттями. Вплив психологічних факторів на соматичні захворювання вивчає психосоматика.
Якщо ти спостерігаєш нетипові реакції тіла, звернися до сімейного лікаря та психолога / психотерапевта щодо консультації. Онлайн можна отримати консультацію у Службі турботи про психічне здоров‘я тут.
І наостанок - корисні питання:
❓ Що ти зараз відчуваєш в тілі?
❓ Що нового з‘явилося / зникло з тілесних відчуттів в тебе за останній час? Де саме вони зосереджені?
❓ Про що сигналізує тобі тіло останнім часом?
❓ Якби тіло могло відправити тобі повідомлення, як би це звучало?
❤12👍7
Тілесна карта емоцій
Фінські 🇫🇮 вчені з Університету міста Аалто провели #експеримент з 700 добровольцями з Швеції, Фінляндії та Тайваню. Їм запропонували слухати емоційно забарвлені слова та історії, дивитися відеофрагменти або розглядали фотографії з різними виразами облич. Після цього на прохання науковців вони розфарбовували контури фігури людини 👤, відзначаючи, що і в яких місцях відчувають тілом.
📍До уваги бралися не лише базові емоції (лють, страх, відраза, щастя, сум, здивування/інтерес), а й інші - тривога, любов, депресія, презирство, гордість, сором, заздрість. Отже, на карті дослідження знайшли місце 13 емоцій та нейтральний (спокійний) стан.
💬 «Численні дослідження показують, що емоції готують нас до змін навколишньої обстановки, активуючи серцево-судинну, скелетно-м'язову, нервову та ендокринну ситстеми» – йдеться у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Також карта емоцій не змінюється в залежності від статі, раси, національності.
Як бачимо, щастя і любов інтенсивно «підсвічують» практично все тіло. Здивування концентрується в голові та легенях (згадайте затамування подиху). Сум живе у очах, горлі та грудях. Відраза для себе обирає травну систему та верхню частину тіла. Дослідники вважають, що результати експерименту можна використовувати в психіатрії, оскільки порушення виявлених закономірностей може бути ознакою емоційного розладу.
Фінські 🇫🇮 вчені з Університету міста Аалто провели #експеримент з 700 добровольцями з Швеції, Фінляндії та Тайваню. Їм запропонували слухати емоційно забарвлені слова та історії, дивитися відеофрагменти або розглядали фотографії з різними виразами облич. Після цього на прохання науковців вони розфарбовували контури фігури людини 👤, відзначаючи, що і в яких місцях відчувають тілом.
📍До уваги бралися не лише базові емоції (лють, страх, відраза, щастя, сум, здивування/інтерес), а й інші - тривога, любов, депресія, презирство, гордість, сором, заздрість. Отже, на карті дослідження знайшли місце 13 емоцій та нейтральний (спокійний) стан.
💬 «Численні дослідження показують, що емоції готують нас до змін навколишньої обстановки, активуючи серцево-судинну, скелетно-м'язову, нервову та ендокринну ситстеми» – йдеться у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Також карта емоцій не змінюється в залежності від статі, раси, національності.
Як бачимо, щастя і любов інтенсивно «підсвічують» практично все тіло. Здивування концентрується в голові та легенях (згадайте затамування подиху). Сум живе у очах, горлі та грудях. Відраза для себе обирає травну систему та верхню частину тіла. Дослідники вважають, що результати експерименту можна використовувати в психіатрії, оскільки порушення виявлених закономірностей може бути ознакою емоційного розладу.
❤12🔥2🥰2👍1👌1
Провина вцілілого та як допомогти собі в цьому стані
Багато хто з українців за останні місяці відчуває провину 😣. Друге її “ім’я” у війну та при інших травматичних подіях — провина вцілілого. Здається, за останній час кожен в тій чи іншій мірі відчував щось подібне.
І це не залежить від того, де людина знаходиться зараз — у безпеці чи на передовій.
➡️ Почуття провини — це про перевищене сприйняття особистих меж і можливостей: своїх ресурсів, провини, відповідальності.
З початком війни дуже часто реальні можливості не збігаються з тим, на що людина може розраховувати. Вона не отримує той результат, на якій сподівалась і це породжує розчарування, сум.
Людина зазнає втрат: минулого життя, очікувань від нього і від себе, своїх мрій, в найгіршому випадку — близьких. Від цього зростає внутрішня напруга, яка породжує почуття провини.
❗️ Нашій психіці витримувати почуття провини набагато легше, ніж проживати втрату. Бо горювання — це велика робота, яка потребує значних ресурсів і часу. Тому досить часто почуття провини з’являється там, де біль проживання втрати стає дуже болісним.
🟩 Як витримувати і допомагати собі проживати це почуття, читайте більше у статті для «Вікна» Анни Могильник, психотерапевтки, співавторки психологічного каналу «Психолог на зв’язку», кризової консультантки БФ «Право на захист».
Багато хто з українців за останні місяці відчуває провину 😣. Друге її “ім’я” у війну та при інших травматичних подіях — провина вцілілого. Здається, за останній час кожен в тій чи іншій мірі відчував щось подібне.
І це не залежить від того, де людина знаходиться зараз — у безпеці чи на передовій.
➡️ Почуття провини — це про перевищене сприйняття особистих меж і можливостей: своїх ресурсів, провини, відповідальності.
З початком війни дуже часто реальні можливості не збігаються з тим, на що людина може розраховувати. Вона не отримує той результат, на якій сподівалась і це породжує розчарування, сум.
Людина зазнає втрат: минулого життя, очікувань від нього і від себе, своїх мрій, в найгіршому випадку — близьких. Від цього зростає внутрішня напруга, яка породжує почуття провини.
❗️ Нашій психіці витримувати почуття провини набагато легше, ніж проживати втрату. Бо горювання — це велика робота, яка потребує значних ресурсів і часу. Тому досить часто почуття провини з’являється там, де біль проживання втрати стає дуже болісним.
🟩 Як витримувати і допомагати собі проживати це почуття, читайте більше у статті для «Вікна» Анни Могильник, психотерапевтки, співавторки психологічного каналу «Психолог на зв’язку», кризової консультантки БФ «Право на захист».
👍8🔥2
⭕️ Кола підтримки
Коли людина переживає стрес, або виснажена, вона часто відчуває себе самотньо.
І у такому стані забуває, що може просити про допомогу. Але це робити не просто можна, але й варто!
Ті, кого ти перерахуєш нижче утворюють твоє ⭕️ коло підтримки і це саме ті люди, до кого ти можеш звернутись в такі часи.
Намалюй 5 кіл один поруч з одним і в кожному запиши відповіді на запитання:
⭕️ Хто може тебе обійняти?
⭕️ Хто може пояснити незрозуміле?
⭕️ Хто може допомогти зробите те, на що не вистачає сил та вміння?
⭕️ Хто може помовчати поруч?
⭕️ Хто може розсмішити?
🟩 Авторка - Світлана Ройз.
Ще більше її вправ ти можеш знайти в її брошюрі «Твоя Сила».
Коли людина переживає стрес, або виснажена, вона часто відчуває себе самотньо.
І у такому стані забуває, що може просити про допомогу. Але це робити не просто можна, але й варто!
Ті, кого ти перерахуєш нижче утворюють твоє ⭕️ коло підтримки і це саме ті люди, до кого ти можеш звернутись в такі часи.
Намалюй 5 кіл один поруч з одним і в кожному запиши відповіді на запитання:
⭕️ Хто може тебе обійняти?
⭕️ Хто може пояснити незрозуміле?
⭕️ Хто може допомогти зробите те, на що не вистачає сил та вміння?
⭕️ Хто може помовчати поруч?
⭕️ Хто може розсмішити?
🟩 Авторка - Світлана Ройз.
Ще більше її вправ ти можеш знайти в її брошюрі «Твоя Сила».
🔥13❤9
Чим займається Служба турботи про психічне здоров‘я?
Служба є окремим підрозділом БФ «Право на захист». Проєкт став відповіддю на зростаючу потребу в психологічній підтримці з початку повномасштабної війни.
➡️ Що ми робимо?
🌿 безкоштовні кризові консультації для дорослих і щодо батьківства онлайн, запис тут ;
🍀 онлайн-група для батьків, які виховують дітей під час війни, щочетверга 15.00-16.30, запис тут ;
🌱 просвітницькі вебінари щочетверга 19.00-20.00 в ZOOM ;
записи попередніх зустрічей в YouTube тут ;
🪴 психологічний телеграм-канал «Психолог на зв‘язку» з анонсами подій Служби та матеріалами про те, як проживати війну.
Лого та ілюстрації: Nata Schepy.
Усі послуги - безкоштовні для українців. Зберігай пост, щоб бути в курсі всіх подій та приєднуйся до подій!
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
Служба є окремим підрозділом БФ «Право на захист». Проєкт став відповіддю на зростаючу потребу в психологічній підтримці з початку повномасштабної війни.
➡️ Що ми робимо?
🌿 безкоштовні кризові консультації для дорослих і щодо батьківства онлайн, запис тут ;
🍀 онлайн-група для батьків, які виховують дітей під час війни, щочетверга 15.00-16.30, запис тут ;
🌱 просвітницькі вебінари щочетверга 19.00-20.00 в ZOOM ;
записи попередніх зустрічей в YouTube тут ;
🪴 психологічний телеграм-канал «Психолог на зв‘язку» з анонсами подій Служби та матеріалами про те, як проживати війну.
Лого та ілюстрації: Nata Schepy.
Усі послуги - безкоштовні для українців. Зберігай пост, щоб бути в курсі всіх подій та приєднуйся до подій!
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤18👍5
Рослинні історії з шелтера у Дніпрі
🏛 Згідно грецького міфу, у той день, коли Прометей приніс 🔥 людям, на небі з‘явилася прекрасна яскрава 🌈. Вона світилася навіть після заходу сонця. А на ранок ☀️ вийшло, 🌈 розсипалася на друзки і розлетілася - і у тих місцях зацвіли яскраві іриси.
🌸 Квіти та травневі рослини 🌿 з гофропаперу малювали та творили діти з психологами шелтера у Дніпрі. Хтось повторював існуючі, а хтось сміливо генерував нові сорти рослин. Для натхнення маленьких творців був букет ірисів🌷, відсилка до грецького міфу.
🌱 Рослинний світ нагадує, що життя - продовжується, і ми також ростемо та живемо навіть у війну.
➡️ Чим більше творити, малювати, робити поробки з дітьми, додаючи турботу та любов, - тим легше малечі буде переносити #хронічний_стрес , у якому ми зараз. Насолода творити доступна кожному, треба лише експерементувати, шукати своє джерело натхнення.
🟩 За матеріалами Лариси Медведєвої - психологині Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
🏛 Згідно грецького міфу, у той день, коли Прометей приніс 🔥 людям, на небі з‘явилася прекрасна яскрава 🌈. Вона світилася навіть після заходу сонця. А на ранок ☀️ вийшло, 🌈 розсипалася на друзки і розлетілася - і у тих місцях зацвіли яскраві іриси.
🌸 Квіти та травневі рослини 🌿 з гофропаперу малювали та творили діти з психологами шелтера у Дніпрі. Хтось повторював існуючі, а хтось сміливо генерував нові сорти рослин. Для натхнення маленьких творців був букет ірисів🌷, відсилка до грецького міфу.
🌱 Рослинний світ нагадує, що життя - продовжується, і ми також ростемо та живемо навіть у війну.
➡️ Чим більше творити, малювати, робити поробки з дітьми, додаючи турботу та любов, - тим легше малечі буде переносити #хронічний_стрес , у якому ми зараз. Насолода творити доступна кожному, треба лише експерементувати, шукати своє джерело натхнення.
🟩 За матеріалами Лариси Медведєвої - психологині Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
❤7
Обійми метелика 🦋
#психологічна_вправа
#самодопомога
Техніка заспокоєння «Обійми метелика» відома також як техніка подолання ПТСР. Вона була розроблена в Мексиці для дітей, що пережили ураган🌪, щоб посилити відчуття безпечного місця й зняти стрес.
🟢 Схрести руки на грудях так, щоб права кисть лягла на ліве плече, а ліва – на праве.
🟢 Почни повільні почергові постукування пальцями, синхронізуючи їх з диханням. Повторюй разів вісім-десять. Це допоможе подолати неспокій.
🟢 Потім уяви, що тебе обіймає метелик та дихає разом з тобою при постукуваннях, що уповільнюються.
🟢 Виконуй вправу 2-4 хвилини, поки твоє дихання 🫁 та серцебиття 🫀 не стабілізуєються.
#психологічна_вправа
#самодопомога
Техніка заспокоєння «Обійми метелика» відома також як техніка подолання ПТСР. Вона була розроблена в Мексиці для дітей, що пережили ураган🌪, щоб посилити відчуття безпечного місця й зняти стрес.
🟢 Схрести руки на грудях так, щоб права кисть лягла на ліве плече, а ліва – на праве.
🟢 Почни повільні почергові постукування пальцями, синхронізуючи їх з диханням. Повторюй разів вісім-десять. Це допоможе подолати неспокій.
🟢 Потім уяви, що тебе обіймає метелик та дихає разом з тобою при постукуваннях, що уповільнюються.
🟢 Виконуй вправу 2-4 хвилини, поки твоє дихання 🫁 та серцебиття 🫀 не стабілізуєються.
❤25👍1
Жити у невизначеності
📩 #нам_пишуть: «З чого взагалі починати жити, якщо навколо повністю незрозуміла ситуація? Як самоорганізовуватися в умовах невизначеності?»
➡️ Для нашої психіки витримувати невизначеність, неясність і нестабільність – найскладніша задача. Але все наше життя складається із невизначеностей, малих чи великих. Навіть за мирних часів ми ніколи не могли на 💯 % гарантувати собі виконання того, що запланували на день. Завжди може з’явитись те, що скорегує плани тим чи іншим чином.
📍 Історично психіка пристосувалась вже до цього і щось неочікуване протягом дня вже не так турбує нас. Поступово, у процесі свого дорослішання і розвитку, ми вчимось витримувати тривогу, яка підіймається у відповідь на нестабільність і непрогнозованість, і між тим продовжувати діяти і приймати рішення. Мовою психології – розвиваємо свою толерантність до невизначеності. 💭 Ще Карл Юнг говорив: «зрілість людини визначається саме тим, як багато невизначеності вона може витримати».
Часи, які настали зараз, є великим викликом для цієї нашої здатності і її потужним тренажером 🏋️.
Зараз, коли не маємо ані стабільності, ані розуміння та ясності до того, що чекає нас кожного дня, психіка працює ⚙️ на «підвищених обертах». Немає розуміння, коли настане завершення війни, коли вже можна буде безпечно повертатись до своїх домівок 🏠, що буде із роботою найближчим часом, як планувати своє принаймні найближче майбутнє.
↪️ Усі ці фактори викликають тривогу, страх, підвищену дратівливість, небажання дивитись у майбутнє, відчуття безсилля - наче «руки опускаються».
🗣 «Навіщо я буду щось робити, планувати, якщо не розумію, на який результат можу розраховувати і чи не зазнають руйнувань мої зусилля».
Так, наразі невідомих складників набагато більше, ніж відомих. І в цих умовах важливим є фокусуватись саме на останніх.
У невизначеності багато хаосу і мало контролю. І головною задачею є повернути собі контроль у тих межах і обставинах, у яких перебуваєш зараз.
🔴 Питання, над якими варто замислитись:
❓Що я можу в цих обставинах?
❓ А чого не можу?
Корисною буде вправа, яку ми описали у статті Анни Могильник для «Вікон»:
⭕️ Кола впливу
Намалюй три кола - кожне всередині іншого.
⤵️ Всередині найбільшого впиши те, на що ти впливати взагалі не можеш.
⤵️ У середньому колі – те, на що ти маєш лише певну частину впливу. Наприклад, ти йдеш до стоматолога. Твоя відповідальність – прийти до нього, коли тобі щось болить, а ось якісне лікування - це вже відповідальність самого лікаря.
⤵️ І в колі, яке по центру, – напиши те, на що ти впливаєш на 100%. Бажано, щоб саме в цьому колі ти написав/ла не менше 7+/-2 пункти. Врахуй виконання цих пунктів у своєму щоденному графіку.
🗒 Корисним наприкінці дня є підсумування (❗️бажано письмово) того, що ти зробив/ла за день. Сьогодні ти це зміг/ла, зможеш і завтра.
📩 #нам_пишуть: «З чого взагалі починати жити, якщо навколо повністю незрозуміла ситуація? Як самоорганізовуватися в умовах невизначеності?»
➡️ Для нашої психіки витримувати невизначеність, неясність і нестабільність – найскладніша задача. Але все наше життя складається із невизначеностей, малих чи великих. Навіть за мирних часів ми ніколи не могли на 💯 % гарантувати собі виконання того, що запланували на день. Завжди може з’явитись те, що скорегує плани тим чи іншим чином.
📍 Історично психіка пристосувалась вже до цього і щось неочікуване протягом дня вже не так турбує нас. Поступово, у процесі свого дорослішання і розвитку, ми вчимось витримувати тривогу, яка підіймається у відповідь на нестабільність і непрогнозованість, і між тим продовжувати діяти і приймати рішення. Мовою психології – розвиваємо свою толерантність до невизначеності. 💭 Ще Карл Юнг говорив: «зрілість людини визначається саме тим, як багато невизначеності вона може витримати».
Часи, які настали зараз, є великим викликом для цієї нашої здатності і її потужним тренажером 🏋️.
Зараз, коли не маємо ані стабільності, ані розуміння та ясності до того, що чекає нас кожного дня, психіка працює ⚙️ на «підвищених обертах». Немає розуміння, коли настане завершення війни, коли вже можна буде безпечно повертатись до своїх домівок 🏠, що буде із роботою найближчим часом, як планувати своє принаймні найближче майбутнє.
↪️ Усі ці фактори викликають тривогу, страх, підвищену дратівливість, небажання дивитись у майбутнє, відчуття безсилля - наче «руки опускаються».
🗣 «Навіщо я буду щось робити, планувати, якщо не розумію, на який результат можу розраховувати і чи не зазнають руйнувань мої зусилля».
Так, наразі невідомих складників набагато більше, ніж відомих. І в цих умовах важливим є фокусуватись саме на останніх.
У невизначеності багато хаосу і мало контролю. І головною задачею є повернути собі контроль у тих межах і обставинах, у яких перебуваєш зараз.
🔴 Питання, над якими варто замислитись:
❓Що я можу в цих обставинах?
❓ А чого не можу?
Корисною буде вправа, яку ми описали у статті Анни Могильник для «Вікон»:
⭕️ Кола впливу
Намалюй три кола - кожне всередині іншого.
⤵️ Всередині найбільшого впиши те, на що ти впливати взагалі не можеш.
⤵️ У середньому колі – те, на що ти маєш лише певну частину впливу. Наприклад, ти йдеш до стоматолога. Твоя відповідальність – прийти до нього, коли тобі щось болить, а ось якісне лікування - це вже відповідальність самого лікаря.
⤵️ І в колі, яке по центру, – напиши те, на що ти впливаєш на 100%. Бажано, щоб саме в цьому колі ти написав/ла не менше 7+/-2 пункти. Врахуй виконання цих пунктів у своєму щоденному графіку.
🗒 Корисним наприкінці дня є підсумування (❗️бажано письмово) того, що ти зробив/ла за день. Сьогодні ти це зміг/ла, зможеш і завтра.
❤14👍8
Як підтримати дитину під час війни?
📆 1 червня - Міжнародний день захисту дітей. Експертки Служби турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист» Анна Шийчук та Юлія Осіпова розкажуть, як захистити наших дітей від шкідливого впливу війни та зберегти психіку наступних поколінь, які відбудовуватимуть Україну.
🔅 Чи потрібно говорити з дитиною про війну? Якщо так, то як?
🔅 Що я, як батько/мати можу зробити, щоб підтримувати дитину та мінімізувати травматичний вплив?
🔅 Як підтримувати себе?
🔅 Що робити з емоціями та почуттями? (своїми та дитини)
🔅 «Я бачу, що багато часу зараз присвячую організації навчання, побуту та адаптації до нових умов життя, але ніби втрачаю емоціональний зв‘язок з дитиною». Як це змінити?
⏰ 1 червня, 19:00.
📍 Пряма трансляція на сторінці «Право на захист».
Деталі у події https://fb.me/e/4PBqZMTsD
📆 1 червня - Міжнародний день захисту дітей. Експертки Служби турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист» Анна Шийчук та Юлія Осіпова розкажуть, як захистити наших дітей від шкідливого впливу війни та зберегти психіку наступних поколінь, які відбудовуватимуть Україну.
🔅 Чи потрібно говорити з дитиною про війну? Якщо так, то як?
🔅 Що я, як батько/мати можу зробити, щоб підтримувати дитину та мінімізувати травматичний вплив?
🔅 Як підтримувати себе?
🔅 Що робити з емоціями та почуттями? (своїми та дитини)
🔅 «Я бачу, що багато часу зараз присвячую організації навчання, побуту та адаптації до нових умов життя, але ніби втрачаю емоціональний зв‘язок з дитиною». Як це змінити?
⏰ 1 червня, 19:00.
📍 Пряма трансляція на сторінці «Право на захист».
Деталі у події https://fb.me/e/4PBqZMTsD
❤7👍1
Корисні ресурси з інформування про мінну небезпеку
💣 За даними ДСНС, 300 000 км2 вже забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни (а це майже половина української землі).
📍 Протимінна діяльність включає:
▫️ власне розмінування (за попередніми прогнозами, займе кілька десятиліть);
▫️ інформування про мінну небезпеку.
➡️ Підготували збірку корисних матеріалів для дорослих і дітей, що допоможуть вберегтися:
🟢 «Стопміна» - онлайн-курс про мінну небезпеку та інформаційний портал Данської ради у справах біженців
🟢 Комікс «Суперкоманда проти мін» від UNICEF, сайт з героями
🟢 Книжка «Мінна небезпека не без ПЕКа» видавництва «Ранок», можна завантажити онлайн:
🔸 1 частина
🔸 2 частина
🟢 Комікс «Савка і баклан - замінована прогулянка» від ЦДБС «Прометей»
🟢 Серія відео «Навчаємось мінній безпеці» з псом Патроном від UNICEF
🟢 Серія мультфільмів «Діткам про небезпеку мін» від UNICEF
❗️Ця інформація може врятувати життя. Пам’ятай: якщо бачиш міну чи боєприпас⤵️
❌ Не підходь!
❌ Не чіпай!
☎️ Телефонуй 101!
Більше про загрозу мін та вибухонебезпечних предметів в Україні та орієнтовний шлях, що проходять постраждалі діти, читайте у статті Марії Яцухненко для WoMo.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
💣 За даними ДСНС, 300 000 км2 вже забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни (а це майже половина української землі).
📍 Протимінна діяльність включає:
▫️ власне розмінування (за попередніми прогнозами, займе кілька десятиліть);
▫️ інформування про мінну небезпеку.
➡️ Підготували збірку корисних матеріалів для дорослих і дітей, що допоможуть вберегтися:
🟢 «Стопміна» - онлайн-курс про мінну небезпеку та інформаційний портал Данської ради у справах біженців
🟢 Комікс «Суперкоманда проти мін» від UNICEF, сайт з героями
🟢 Книжка «Мінна небезпека не без ПЕКа» видавництва «Ранок», можна завантажити онлайн:
🔸 1 частина
🔸 2 частина
🟢 Комікс «Савка і баклан - замінована прогулянка» від ЦДБС «Прометей»
🟢 Серія відео «Навчаємось мінній безпеці» з псом Патроном від UNICEF
🟢 Серія мультфільмів «Діткам про небезпеку мін» від UNICEF
❗️Ця інформація може врятувати життя. Пам’ятай: якщо бачиш міну чи боєприпас⤵️
❌ Не підходь!
❌ Не чіпай!
☎️ Телефонуй 101!
Більше про загрозу мін та вибухонебезпечних предметів в Україні та орієнтовний шлях, що проходять постраждалі діти, читайте у статті Марії Яцухненко для WoMo.
👉 Психолог на зв’язку:
допомагаємо прожити війну
❤4👍2🔥1