Потрібна підтримка тут і зараз?
Запрошуємо на безкоштовні 30-хвилинні інформаційні індивідуальні сесії онлайн з фахівчинею Служби турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист». 🤍

Це безпечний простір, де ви можете:

- краще зрозуміти свій емоційний стан;
- проаналізувати складну життєву ситуацію;
- оцінити власні ресурси для змін;
- покращити навички спілкування та самодопомоги.

🔵 Як проходить зустріч?

✔️ 30 хвилин;
✔️ онлайн;
✔️ одна індивідуальна сесія;
✔️ 1 з 11 актуальних тем – обираєте ту, що хвилює саме вас.

Запис тут: https://forms.gle/rJvRJZpBeqSxi7Zp7

🔵 Щоб зустріч була максимально корисною, заздалегідь оберіть одну тему подбайте про зручне та безпечне місце для розмови.

👩‍⚕️ Проводить психологиня Катерина Тищенко, фахівчиня БФ «Право на захист» — спеціалізується на підтримці в умовах війни, працює у підходах емоційно-фокусованої терапії, символічного моделювання, арттерапії та когнітивно-поведінкової терапії (КПТ).

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🧭 Психологічна вправа «Шукаємо справжнє джерело мого гніву»

Ця #психологічна_вправа може бути корисною, якщо ти помітив/ла несподіваний спалах гніву, різкість, внутрішнє кипіння або сильне роздратування через щось незначне чи неспівмірне з твоєю реакцією.

1️⃣ Зупинись, візьми трохи часу і спитай себе:

❓ Що саме стало тригером у ситуації, де ти вибухнув/ла?

Можливо, це слово, дія, певна ситуація, конфлікт з кимось із близьких.

2️⃣ Знайди мішень гніву в той момент

«Мішені» зазвичай легко потрапляють під руку у ситуаціях, коли ми були вже «підігріті» чимось чи кимось іншим. Хоч це і несправедливо, але почасти розгніватись на того, хто ближче, уявляється безпечніше, ніж адресувати гнів реальному обʼєкту.

Закінчи фразу:

💭 «Я злився/лася на…»
(… партнера, дитину, колегу, ДТЕК, людину в черзі тощо).

3️⃣ Знайди справжнє джерело твого гніву

Спробуй поглянути ширше на ситуацію та обставини, у яких ти знаходишся, взяти до уваги, що могло тебе теж напружувати раніше. Тепер повільно й уважно запитай себе:

❓ «А на що / на кого я злюся насправді?»

Це може бути війна, вороги, той, хто вимагає забагато чи продукує постійну напругу, безсилля, втрата контролю, страх за майбутнє, виснаження та втома, обмеженість ресурсів, які тобі доступні тощо.

Часто, щоб злитися на справжнього винуватця чи причину, необхідні безпека, можливість впливу, відчуття, що гнів не зруйнує іншого/у чи тебе.

4️⃣ Знайди емоцію чи почуття, які може маскувати твій гнів

➡️ Закінчи одну з фраз:

💭 «Під цим гнівом є…»
💭 «Насправді мені зараз…» (страшно / сумно / боляче / самотньо / виснажливо / нестерпно / зневірливо тощо)

5️⃣ Поверни гнів справжньому адресату

Подумки або вголос скажи:

«Мій гнів не про цю людину / ситуацію. Він про ____________».

Оскільки психіка так отримує ясність, це вже може зняти частину напруги.

6️⃣ Обери безпечний спосіб розрядки

Запитай себе:

❓ Що допоможе моєму тілу випустити цю енергію без шкоди?

🔸 рух (пройтися, напружити м’язи, присісти);
🔸 голос (виговоритися, проговорити вголос);
🔸 письмо (виписати все без цензури);
🔸 контакт (обійми, тепло, якщо це доречно);
🔸 пауза (вийти, подихати, побути наодинці);
🔸 щось, що працювало в подібних ситуаціях з тобою раніше.

7️⃣ Відновлення контакту

Якщо під гарячу руку тобі потрапив хтось інший, незле буде вибачитися та пояснити, чому так сталося. Наші близькі не мусять бути контейнерами для наших переживань.

Ми всі час від час помиляємося, можемо бути грубими чи нестерпними.
Зараз багато хто з нас може потрапляти в такі ситуації, і важливо не лишати їх без пояснень. Зрештою, теплий контакт може бути потужним джерелом підтримки🤍

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🌳 Притча про два дерева

#з_джерел_мудрості #притча

Давним-давно росли в лісі два дерева.

Коли дощ падав на листя першого чи напував його коріння, дерево всотувало зовсім трошечки.
«Як можна забирати все, можливо, іншим це потрібніше? Мені точно варто бути скромнішим… » — ніби думало воно.

Натомість його сусід випивав усю вологу, яку щедро дарувала природа - бо насправді ніхто це не обмежував.
Так само й із сонцем: коли воно світило, даруючи тепло всьому живому, перше дерево відмовляло собі в задоволенні зігрітися,
а друге — купалося в золотих потоках, спрагло вбираючи тепло корою й листям.

Минали роки.

Гілки й листочки першого дерева стали такими маленькими, що вже не могли всотати бодай краплину дощу.
А плоди настільки здрібніли, що сонячні промені просто не могли їх дістатися крізь щільну завісу гілля інших дерев.

— Я повсякчас поступалося і старалося для інших, а тепер не маю нічого… — тужливо промовляло знедолене дерево.

А тим часом його сусід, рясно обсипаний стиглими плодами, щиросердно говорив:

— Дякую тобі, матінко-Природо, за те, що ти дала мені в цьому житті все необхідне.
Тепер я хочу віддати в сотні разів більше, вчинивши так, як робиш ти.
Мої могутні крони захистять мандрівників від спеки та дощу.
А плоди втамують голод кожного, хто їх скуштує, і потішать будь-кого чудовим смаком.
Дякую за можливість дарувати і ділитися, якої мене навчила ти …

➡️ Дай відповіді на питання:

❓ У яких сферах життя я більше схожий/а на перше дерево, а в яких — на друге?
❓ Чи є ситуації, де я надмірно обмежую себе, називаючи це турботою про інших?
❓ Чи дозволяю я собі приймати — тепло, підтримку, ресурси — без провини?
❓ Що в моєму житті страждає через постійне «я потерплю»?
❓ Як могло б виглядати моє життя, якби я спочатку наповнював/ла себе, а вже потім ділився/лася?

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🌿 Усі почуття нормальні. І гнів, і сум, і навіть радість.

🌿 Коли навколо всього так багато, відчуй своє світло всередині.

🌿 Зупинись і видихни. Ти маєш право на відпочинок. Інколи достатньо навіть кількох хвилин.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

На вебінарі «Як не потонути у новинах: психологія інформаційної гігієни» ми:

- дослідимо, чому новини так сильно впливають на нас;
- поговоримо про те, як бути поінформованими й водночас зберігати психологічну стійкість;
- визначимо ознаки інформаційного перевантаження та способи відновлення опори після важких новин;
- сформуємо вашу персональну скриньку інформаційної гігієни.

🎓 Учасники отримають іменні сертифікати про участь.

Спікерка: Катерина Тищенко - психологиня БФ «Право на захист», спеціалістка з досвідом підтримки в умовах війни. Працює у підходах емоційно фокусованої терапії, символічного моделювання, арттерапії та КПТ 🎨🧩🧠

Цей вебінар розрахований на дорослих, які живуть у постійному потоці новин і відчувають втому, тривогу або інформаційне перевантаження.

💻 Формат: онлайн, платформа Zoom
🗓️ Початок: 28 січня, 18:30–20:30
🆓 Участь безоплатна

📥 Заповнити заявку на участь: https://forms.gle/6EYwxZKxwdJTCeMC6

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

❤️‍🩹 Сльози — це горе, яке покидає тіло

Чому плакати корисно і як саме це допомагає стабілізувати емоційний стан?

❓Наскільки складно тобі плакати?
❓Чи це допомагає в складні моменти чи, навпаки, ще більше стресує тебе?
❓Думаєш, чоловіки не плачуть, тому цей пост не для тебе?
❓Думаєш, сльози для слабаків, а ти не така/ий?

❗️О, тоді цей текст точно для тебе!

🌿 З психологічного боку, коли ми плачемо, то відчуваємо полегшення і звільнення від надлишку емоцій. Найчастіше це — надлишок суму, а саме процес горювання. Проте і при інших емоціях ми можемо відчувати бажання розплакатися, коли забагато зворушення, радості, страху, розпачу, болю чи безсилля.

🫀 Психофізіологічно плач — це перехід від симпатичної нервової системи (стан «бийся або біжи») до парасимпатичної (стан спокою та відновлення). У сльозах містяться: АКТГ (адренокортикотропний гормон), який є маркером стресу; і енкефалін - природний опіат, який знижує відчуття болю. Після плачу серцебиття сповільнюється, дихання стабілізується, а організм повертається до рівноваги.

🙌 Згідно соціологічної науки, коли ми бачимо сльози інших, то несвідомо і свідомо зчитуємо це як потребу в захисті та співчутті. Це допомагає людям навколо нас зрозуміти: нам погано і ми потребуємо підтримки. Сльози — еволюційний механізм, який змушує людей навколо знижувати рівень агресії та проявляти емпатію.

💧 Часом ми переживаємо стан «очі повні сліз, проте не можу заплакати» або «комок в горлі». Це ознака того, що почуттів надто багато, проте:

🔹 ти передбачаєш, що плакати небезпечно (тебе засудять, ще дужче скривдять чи принизять, якщо побачать сльози); це може бути досвід минулого або спостереження про теперішнє. Справді, не завжди є безпечний простір для прояву почуттів;

🔹 можливо, коли раніше тобі вдавалося поплакати, тебе критикували, соромили і забороняли це робити (наприклад:
🗯️ «Ти що дівка, щоб плакати?»,
🗯️ «Зберися і не розпускай нюні»,
🗯️ «Припини ці телячі ніжності»,
🗯️ «Ти надто чутливий/а, тонкослізка!»);

🔹 коли ти плакав/ла раніше, то сліз було надто багато, і паралельно приходив страх, що ти втрачаєш контроль, що щось діється з тобою без твого відома і «сльози затоплюють тебе»;

🔹 ти остерігаєшся, що сліз надто багато всередині і здається, що якщо заплачеш, то не витримаєш.

➡️ У таких випадках важливо пам’ятати:

💧 Сльози завжди мають дно. Вони точно скінченні, і після плачу зазвичай приходить полегшення.

💧 Якщо психіка відкриває доступ до певних почуттів, то ти точно справишся і маєш досить ресурсів, щоб витримати. Те, що надто складне для нас, ми просто не бачимо, не відчуваємо. Інколи навіть до провалів в пам’яті чи дисоціацій.

💧 Важливо знайти відповідне місце і оточення, де можна буде поплакати. Можливо, на самоті, можливо з кимось з близьких, можливо з фахівцем з психічного здоровʼя.

🟢 Тож, якщо ти хочеш плакати, це значить:

- є на то причини і обставини, це не випадковість;
- ти точно справишся;
- сльози закінчаться і тобі полегшає.

❓Як допомогти собі наплакатися:

1️⃣ Знайди місце і оточення.
Тобі краще плачеться на самоті чи біля певних людей?
Поміть, хто і що навколо тебе, коли сльози накочуються. Як відчуваєш: краще залишитися тут, бо це підтримуюче середовище, чи краще відійти?

2️⃣ Плач і дихай. Цього цілком достатньо.

3️⃣ Якщо не плачеться, то що може бути добрим «сльозливим фоном»? Може кіно чи книга, прогулянка на природу чи певне символічне місце? Зроби це. У таких обставинах з’являється відчуття доречності сліз, і психіка дозволяє собі пройти крізь ці переживання.

❤️‍🩹 Пам’ятай: коли очі можуть бути мокрими, то серце починає відчувати спокій.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

⛩️ Психологічна техніка «Афективний місток»

❓ Чому якісь прості ситуації вибивають землю з-під ніг, а інші абсолютно не зачіпають?

Сьогодні познайомимо тебе з EMDR-технікою, яка допомагає при дослідженні життєвої історії (власної чи клієнта) перед опрацюванням стресового матеріалу.
❗️Звісно, повноцінна робота відбувається лише з фахівцем методу.

🔖 Для довідки:
👀 EMDR — це Eye Movement Desensitization and Reprocessing, українською - Десенсибілізація і переробка стресового
матеріалу за допомогою руху очей або білатеральної стимуляції (наприклад, постукування себе по колінах чи плечах). Метод набув свого широкого розвитку в 1987-1991 роках завдяки докторці Френсін Шапіро (США). Завдяки своїй високій ефективності, метод EMDR визнаний та рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) як метод першого вибору для лікування наслідків психологічної травми чи профілактики ПТСР.

#психологічна_техніка

⭐️ Тож, ми можемо говорити про «афективний місток», коли одна історія емоційно пов’язана з іншою. І тому, коли виникає «теперішня» ситуація, то емоційно ми проживаємо не лише те, що ось вже відбувається, а й те, що пов’язане з минулим.

Наприклад:

🔹 Ми почали говорити про одну ситуацію, але продовжуємо вже про іншу, або і про третю, четверту.
🔹 На питання «Як ти?» ти відповідаєш про нинішні справи, але в думках починають лунати історії минулого.
🔹 Коли трапляється емоційно значима ситуація, проте об’єм реакції значно більший по відчуттях за цю історію (ніби тебе це «вибиває з колії»).
⬇️⬇️⬇️

📋 Почнімо роботу з трьох кроків

1️⃣ Згадай ситуацію, яка останнім часом тебе розхвилювала (у стосунках, на роботі, в транспорті тощо). Запиши кілька речень, що відбулося.

🖋️________________________

2️⃣ Що ти відчував/ла, коли це відбувалося? Запиши також.

🖋️________________________

3️⃣ Подумай і згадай, на яку ситуацію в минулому схожі ці почуття? Якщо подібних ситуацій багато (що зазвичай відбувається), то: яка з них була найдавнішою серед тих, що виділяються? Запиши цю ситуацію.

🖋️________________________

🌟 Ось і є твій афективний місток. Тобто поєднання двох історій через афект, а саме схожість сильних емоцій.

📚 Далі в методі EMDR йде десинсибілізація за допомогою руху очей та інтеграція досвіду.

🫶 Якщо тобі вдалося знайти свій афективний місток, ми можемо зробити наступне:

🔸 Перечитай ще раз те, що записано.
❗️ Зверни увагу, що це дві різні ситуації.

🔸 Коли буде виникати подібне (тобто до теперішньої ситуації «домішуватиметься» старий досвід), нагадуй собі:

це — дві різні ситуації.

💭 «Зараз відбувається лише це. Те, що було раніше — завершилося, це спогад. Я зараз вирішу актуальну ситуацію. А до спогадів повернуся згодом».

🔶 Усі ми маємо афективні містки. Це обов’язкова частина життя і нашої особистості. Важливо бачити їх і розділяти: минулі ситуації і ті, що тут і зараз відбуваються з нами. Найчастіше проживання теперішніх ситуацій не таке жахливе. Особливо якщо вдасться відкласти минуле і повернутися до нього пізніше, коли будуть сили і доречне місце (наприклад, психотерапія).

💚 Так, розрізняти ситуації теперішнього і минулого не просто. Це велика робота над собою. Та ми віримо в те, що ти впораєшся!

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі