❤️🩹 Як відновлення зв’язку з традиціями може зцілювати наші травми?
🤝 Класична функція традицій — це допомога соціальній інтеграції. Обряди чи звичаї формують наш календар, створюють щорічну рутину взаємодії з іншими і форму, у якій ми розвиваємо стосунки в сім’ях, малих групах та родинах.
🫶 Зараз українці проживають різноманітний досвід, частина з якого є складним, травматичним або актуалізує трансгенераційні травми (це травми, що передаються крізь покоління через несвідомі паттерни поведінки). Розглянемо детальніше цей емоційний фон і те, як ми в ньому.
🔸 Постколоніальні рани українців породжують: розгубленість щодо свят, ніяковіють та опір до повернення автентичних обрядів. Частина старих традицій навмисно знищувалася, щоб ми дотримувалися лише колоніальних («совєтських») звичаїв, наприклад:
▫️ «Новий рік важливіший за Різдво»,
▫️ «колядування — то для селюків»,
▫️ «шампанське, олів’є, Дід Мороз і ніяких Святих Миколаїв»,
▫️ «Різдво 6 січня, а в жодному випадку не 25 грудня» тощо.
І тіло, і психіка звикли до того, як все було, навіть, якщо воно нав’язане. Старе відчувається своїм і дуже природнім, адже саме це приносило радість. Тож важко просто взяти і викреслити такі звички, замінивши на нові.
🔸 Неможливість святкувати так, як хочеться або так, як завжди. Чимало людей відчувають самотність через життя сімей порізно, втрати або вимушене переміщення. Хтось втратив дім, здоров’я чи стиль життя, хтось втратив того/ту, з ким зазвичай проходили свята. Відтак неможливо повернутися в минуле і відновити те, як було минулі роки або «до вторгнення».
🔸 Недоречність свят. Коли ми сумуємо за втратою найрідніших; коли хвилюємося за їх життя, бо навколо них багато небезпеки; коли багато працюємо задля перемоги; коли співпереживаємо болю навколо; коли все позитивне відкладено на «після перемоги» — то можна відчути, наскільки недолугими є святкування.
Кілька днів тому ми якраз писали про те, чому не хочеться святкувати.
🔸 Острах до традицій, якщо раніше це було про «обов’язок», «формальність», «правильні правила свят». Якщо минулий досвід свят був надто регламентований, коли традиція була вища за людей, їх почуття і бажання, то не видно анінайменшої користі традицій. Лише підпорядкування, контроль і несвобода. У такому випадку хочеться саботувати свята, робити все, що завгодно, аби не свято.
🟢 То в чому ж користь дотримання та відновлення традицій для нашого психічного здоров’я?
1️⃣ Підсилення гідності і самоцінності через відновлення зв’язку з корінням.
Коли ми згадуємо і пам’ятаємо, ким ми є, звідки ми прийшли, то наче цілі покоління наших пращурів стають за нашими плечима. Ми вже не відірвані самотні істоти, ми - продовження історії родини, громади, нації.
2️⃣ Інтеграція історії країни, громади.
Кожна традиція розповідає нам певну історію: про видатних людей минулого, про складні чи славетні епізоди історії. Культура відображає сильні сторони
людей та їх національні особливості. Наприклад, в українців — це доброта, творчість, щирість, вміння веселитися, працьовитість.
3️⃣ Нагода зустрітися та налагодити стосунки.
Протягом року так багато справ, планів, календарі зайняті і все розписано. На свята маємо хорошу нагоду взяти паузу і відчути близкісь спілкування.
З тими, хто поряд;
з тими, хто онлайн, але тим не менше дуже близькі;
з тими, хто вже не з нами, але завжди будуть в нашому серці.
4️⃣ Соціальний дозвіл на відпочинок і відновлення «бо свята».
Українці мають так багато викликів, завдань та обов’язків, що відпочивати ніяково, незручно, інколи соромно чи недоречно. На свята соціальний договір дає нам дозвіл: можна працювати менше, можна мати вихідні без телефонів, можна мати час для себе чи родини.
🌱 Тож бажаємо, щоб цьогорічний різдвяно-новорічний час був саме таким, як тобі потрібно ✨
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
🤝 Класична функція традицій — це допомога соціальній інтеграції. Обряди чи звичаї формують наш календар, створюють щорічну рутину взаємодії з іншими і форму, у якій ми розвиваємо стосунки в сім’ях, малих групах та родинах.
🫶 Зараз українці проживають різноманітний досвід, частина з якого є складним, травматичним або актуалізує трансгенераційні травми (це травми, що передаються крізь покоління через несвідомі паттерни поведінки). Розглянемо детальніше цей емоційний фон і те, як ми в ньому.
🔸 Постколоніальні рани українців породжують: розгубленість щодо свят, ніяковіють та опір до повернення автентичних обрядів. Частина старих традицій навмисно знищувалася, щоб ми дотримувалися лише колоніальних («совєтських») звичаїв, наприклад:
▫️ «Новий рік важливіший за Різдво»,
▫️ «колядування — то для селюків»,
▫️ «шампанське, олів’є, Дід Мороз і ніяких Святих Миколаїв»,
▫️ «Різдво 6 січня, а в жодному випадку не 25 грудня» тощо.
І тіло, і психіка звикли до того, як все було, навіть, якщо воно нав’язане. Старе відчувається своїм і дуже природнім, адже саме це приносило радість. Тож важко просто взяти і викреслити такі звички, замінивши на нові.
🔸 Неможливість святкувати так, як хочеться або так, як завжди. Чимало людей відчувають самотність через життя сімей порізно, втрати або вимушене переміщення. Хтось втратив дім, здоров’я чи стиль життя, хтось втратив того/ту, з ким зазвичай проходили свята. Відтак неможливо повернутися в минуле і відновити те, як було минулі роки або «до вторгнення».
🔸 Недоречність свят. Коли ми сумуємо за втратою найрідніших; коли хвилюємося за їх життя, бо навколо них багато небезпеки; коли багато працюємо задля перемоги; коли співпереживаємо болю навколо; коли все позитивне відкладено на «після перемоги» — то можна відчути, наскільки недолугими є святкування.
Кілька днів тому ми якраз писали про те, чому не хочеться святкувати.
🔸 Острах до традицій, якщо раніше це було про «обов’язок», «формальність», «правильні правила свят». Якщо минулий досвід свят був надто регламентований, коли традиція була вища за людей, їх почуття і бажання, то не видно анінайменшої користі традицій. Лише підпорядкування, контроль і несвобода. У такому випадку хочеться саботувати свята, робити все, що завгодно, аби не свято.
🟢 То в чому ж користь дотримання та відновлення традицій для нашого психічного здоров’я?
1️⃣ Підсилення гідності і самоцінності через відновлення зв’язку з корінням.
Коли ми згадуємо і пам’ятаємо, ким ми є, звідки ми прийшли, то наче цілі покоління наших пращурів стають за нашими плечима. Ми вже не відірвані самотні істоти, ми - продовження історії родини, громади, нації.
2️⃣ Інтеграція історії країни, громади.
Кожна традиція розповідає нам певну історію: про видатних людей минулого, про складні чи славетні епізоди історії. Культура відображає сильні сторони
людей та їх національні особливості. Наприклад, в українців — це доброта, творчість, щирість, вміння веселитися, працьовитість.
3️⃣ Нагода зустрітися та налагодити стосунки.
Протягом року так багато справ, планів, календарі зайняті і все розписано. На свята маємо хорошу нагоду взяти паузу і відчути близкісь спілкування.
З тими, хто поряд;
з тими, хто онлайн, але тим не менше дуже близькі;
з тими, хто вже не з нами, але завжди будуть в нашому серці.
4️⃣ Соціальний дозвіл на відпочинок і відновлення «бо свята».
Українці мають так багато викликів, завдань та обов’язків, що відпочивати ніяково, незручно, інколи соромно чи недоречно. На свята соціальний договір дає нам дозвіл: можна працювати менше, можна мати вихідні без телефонів, можна мати час для себе чи родини.
🌱 Тож бажаємо, щоб цьогорічний різдвяно-новорічний час був саме таким, як тобі потрібно ✨
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤31👍14😍6
💫 Знаходимо ресурси у традиціях
#психологічна_вправа
1️⃣ Згадай традиції, які тобі подобаються: сімейні, традиції громади, країни.
❓ Що це може бути?
Спільна вечеря, кутя, подарунки, колядування, листи/листівки/привітання, загадування бажань і мрій, послухати 12 ударів годинника, прикрасити дім/робоче місце/тимчасовий дім, запланувати спільний час і побачитися з тими, кого любиш, відвідати померлих, подякувати, сходити на різдвяний концерт/послухати різдвяну музику…
Обери з цього щось важливе чи згадай те, що не ввійшло у перелік вище.
2️⃣ Вигадай свою традицію на свята, яку буде хотітися повторювати в наступні роки. Можливо, вона вже утворилась у твоїй родині і живе пару років серед вас, а можливо, це те, що тобі би давно хотілося, але все бракувало зусиль то реалізувати. Ось саме зараз той час!
3️⃣ Заплануй і зроби це.
Знайди можливості, як можна доторкнутися до цих традицій.
❓ Де ти можеш це зробити? Вдома/на роботі/ на службі?
❓ Що тобі знадобиться, щоб це здійснилося?
❓ Хто може тебе в цьому підтримати з близьких чи допомогти.
💚 Ми потроху стаємо тими людьми, на яких скоро будуть орієнтуватися наступні покоління. То з чого тобі б хотілося почати цього року?
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#психологічна_вправа
1️⃣ Згадай традиції, які тобі подобаються: сімейні, традиції громади, країни.
❓ Що це може бути?
Спільна вечеря, кутя, подарунки, колядування, листи/листівки/привітання, загадування бажань і мрій, послухати 12 ударів годинника, прикрасити дім/робоче місце/тимчасовий дім, запланувати спільний час і побачитися з тими, кого любиш, відвідати померлих, подякувати, сходити на різдвяний концерт/послухати різдвяну музику…
Обери з цього щось важливе чи згадай те, що не ввійшло у перелік вище.
2️⃣ Вигадай свою традицію на свята, яку буде хотітися повторювати в наступні роки. Можливо, вона вже утворилась у твоїй родині і живе пару років серед вас, а можливо, це те, що тобі би давно хотілося, але все бракувало зусиль то реалізувати. Ось саме зараз той час!
3️⃣ Заплануй і зроби це.
Знайди можливості, як можна доторкнутися до цих традицій.
❓ Де ти можеш це зробити? Вдома/на роботі/ на службі?
❓ Що тобі знадобиться, щоб це здійснилося?
❓ Хто може тебе в цьому підтримати з близьких чи допомогти.
💚 Ми потроху стаємо тими людьми, на яких скоро будуть орієнтуватися наступні покоління. То з чого тобі б хотілося почати цього року?
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤16👍7🥰6
📚 «Минуле - це ті окуляри, крізь які ви дивитеся на сьогодення»: Ірвін Ялом
#з_джерел_мудрості
🟢 Ірвін Ялом - всесвітньо відомий психіатр і психотерапевт, який поєднав екзистенційну психологію з художньою прозою, роблячи складні теми терапії доступними й людяними.
У романі «Брехуни на кушетці» автор без ідеалізації показує внутрішній світ психотерапії через призму історій пацієнтів.
📖 «Найбільша спокуса терапії - повірити, що ти не вразливий до того, від чого лікуєш інших».
📖 «Уявіть, які муки повинні мучити жінку, яка десь у глибині душі відчуває, що витратила сорок років життя не на того чоловіка. Тож журиться вона не за своїм чоловіком чи не лише за ним. Вона оплакує своє власне життя».
📖 «Пацієнти приходять у терапію не лише з проблемами, а з надією бути побаченими такими, якими вони є».
📖 «Не можна прагнути стати універсальною нянькою для кожного. Якщо ти хочеш, щоб людина йшла шляхом особистісного зростання, допоможи їй навчитися бути собі і батьком, і матір’ю».
📖 «Брехня в терапії рідко буває просто брехнею; найчастіше це спосіб захистити себе від сорому або страху».
📖 «Ярлики – це насильство над людьми. Вилікувати ярлик ти не можеш, тобі доводиться лікувати людину, на яку цей ярлик повішений».
📖 «Пацієнти інтуїтивно відчувають нещирість, навіть коли не можуть її назвати».
📖 «Під маскою високої зарозумілості і впевненості зазвичай ховаються невпевненість у собі, сором і самоприниження. Зарозумілі, конфліктні люди зазвичай потребують гіперкомпенсації, щоб залишатися нарівні з іншими».
📖 «Терапевт, який вірить, що він позбавлений потреб і бажань, є найбільш небезпечним терапевтом».
📖 «Терапія - це небезпечна професія, бо вона вимагає близькості без захисту».
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#з_джерел_мудрості
🟢 Ірвін Ялом - всесвітньо відомий психіатр і психотерапевт, який поєднав екзистенційну психологію з художньою прозою, роблячи складні теми терапії доступними й людяними.
У романі «Брехуни на кушетці» автор без ідеалізації показує внутрішній світ психотерапії через призму історій пацієнтів.
📖 «Найбільша спокуса терапії - повірити, що ти не вразливий до того, від чого лікуєш інших».
📖 «Уявіть, які муки повинні мучити жінку, яка десь у глибині душі відчуває, що витратила сорок років життя не на того чоловіка. Тож журиться вона не за своїм чоловіком чи не лише за ним. Вона оплакує своє власне життя».
📖 «Пацієнти приходять у терапію не лише з проблемами, а з надією бути побаченими такими, якими вони є».
📖 «Не можна прагнути стати універсальною нянькою для кожного. Якщо ти хочеш, щоб людина йшла шляхом особистісного зростання, допоможи їй навчитися бути собі і батьком, і матір’ю».
📖 «Брехня в терапії рідко буває просто брехнею; найчастіше це спосіб захистити себе від сорому або страху».
📖 «Ярлики – це насильство над людьми. Вилікувати ярлик ти не можеш, тобі доводиться лікувати людину, на яку цей ярлик повішений».
📖 «Пацієнти інтуїтивно відчувають нещирість, навіть коли не можуть її назвати».
📖 «Під маскою високої зарозумілості і впевненості зазвичай ховаються невпевненість у собі, сором і самоприниження. Зарозумілі, конфліктні люди зазвичай потребують гіперкомпенсації, щоб залишатися нарівні з іншими».
📖 «Терапевт, який вірить, що він позбавлений потреб і бажань, є найбільш небезпечним терапевтом».
📖 «Терапія - це небезпечна професія, бо вона вимагає близькості без захисту».
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤35👍11🥰3👏1
💌 Цей тиждень починаємо з листівок, які хочеться надіслати тим, кого любимо. А ще їх не соромно перепостити в чат ОСББ ❤️
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤44🔥11🥰9
📝 Що я не встиг/ла зробити у 2025 році?
Культура успіху часто не сприяє психічному здоровʼю 🙃. Саме тому все частіше люди публікують списки того, що не зроблено. Це підтримує нас, визнає, що світ не бездоганний і дає нам право теж не бути надто ідеальними.
Ми пропонуємо поглянути на це з психологічного боку: що не було зроблено для свого внутрішнього світу. Можливо, тут є те, що нагадає тобі про важливе ⬇️
💌 У 2025 році я не встиг/ла…
1️⃣ …знаходити час на відновлення для себе.
2️⃣ …слухати своє тіло й зупинятися вчасно.
3️⃣ …бути в ресурсі так часто, як від себе очікував/ла.
4️⃣ …давати собі паузу, коли це було потрібно.
5️⃣ …помічати свою втому вчасно.
6️⃣ …дати собі стільки підтримки, скільки давав/ла іншим.
7️⃣ …не реагувати на тривожні новини.
8️⃣ …дозволяти собі відпочинок без відчуття провини.
9️⃣ …знаходити час на маленькі радості для себе.
🔟 …поставити себе на перше місце.
💚 Ми не завжди встигаємо турбуватися про себе, але сподіваємось, що ці нагадування дозволять тобі згадувати про важливі речі частіше!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
Культура успіху часто не сприяє психічному здоровʼю 🙃. Саме тому все частіше люди публікують списки того, що не зроблено. Це підтримує нас, визнає, що світ не бездоганний і дає нам право теж не бути надто ідеальними.
Ми пропонуємо поглянути на це з психологічного боку: що не було зроблено для свого внутрішнього світу. Можливо, тут є те, що нагадає тобі про важливе ⬇️
💌 У 2025 році я не встиг/ла…
1️⃣ …знаходити час на відновлення для себе.
2️⃣ …слухати своє тіло й зупинятися вчасно.
3️⃣ …бути в ресурсі так часто, як від себе очікував/ла.
4️⃣ …давати собі паузу, коли це було потрібно.
5️⃣ …помічати свою втому вчасно.
6️⃣ …дати собі стільки підтримки, скільки давав/ла іншим.
7️⃣ …не реагувати на тривожні новини.
8️⃣ …дозволяти собі відпочинок без відчуття провини.
9️⃣ …знаходити час на маленькі радості для себе.
🔟 …поставити себе на перше місце.
💚 Ми не завжди встигаємо турбуватися про себе, але сподіваємось, що ці нагадування дозволять тобі згадувати про важливі речі частіше!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤50👍10🔥7
🍲 Вправа «Психологічна кутя»
#психологічна_вправа
Сьогодні була б доречно готувати пампухи та вареники до різдвяного столу, але ж ми психологічний канал🙃. Тому пропонуємо приготувати екзотичну ресурсну страву - «Психологічну кутю».
📝 Спочатку приготуй нотатник і записуй відповіді.
➡️ Коли відчувається, що все розвалюється, опиши ці 4 пункти. Усі вони підсвічують ресурси, які доступні за будь-яких умов.
💭 К — КОГНІЦІЇ, тобто думки
Ми постійно щось думаємо. Коли день не дуже, ми думаємо щось страшне, хвилююче чи гнітюче. Коли день хороший, то і наші думки світлішають.
💭 Знайди думку, яка для тебе саме зараз є підтримкою. У різних життєвих обставини будуть пасувати різні думки, тож вибери ту, яка саме зараз тобі відгукується. І запиши її.
❗️Якщо немає ідей, використай наші #добрі_послання (можна шукати в каналі за хештегом). Можливо, там знайдеш готове формулювання, або щось надихне тебе на те, щоб знайти свої слова.
💡 У — УЯВА
Уяви місце, де тобі було або є добре. Але не просто добре, а по-справжньому добре. Коли ти почувався/лася безпечно, радісно і натхненно. Згадай існуюче, або вигадай своє.
❓ Що це за місце - серед природи чи у місті?
❓ Там є ще люди чи немає? А тварини, рослини?
❓ Як там пахне?
❓ Які чуєш звуки?
❓ Яка пора року і частина дня?
💪 Т — ТІЛО
У темні і світлі часи наше тіло завжди з нами. Воно може постраждати фізично, хворіти чи бути втомленим. І разом з цим, воно - наш незмінний партнер. Тіло не бреше. Якщо навчитися його слухати, то воно підкаже і про почуття, і про бажання, і про рішення. Часом нам не подобається те, що ми чуємо від нашого тіла. Бо тоді треба приймати непрості рішення. Часом воно почувається погано, і тоді ми втрачаємо з ним зв’язок.
👉 Приділи зараз кілька хвилин і прислухайся до тіла. Також запиши кілька слів про свої спостереження.
❓ Як твоє тіло почувається зараз? Чи воно сповнене енергії, чи втомилося?
❗️ Порухайся трохи, потягнися. Як зараз почуваєшся?
❓ Що хотілося б твоєму тілу сьогодні? Чи можеш ти це організувати для нього?
❓ Яка частина твого тіла - улюблена? Вибери щось, навіть якщо маєш поганий настрій сьогодні, і приклади туди теплу долоню.
✨ Я — Я ВНУТРІШНЄ
Що б не траплялося, те, ким ти є, — завжди з тобою. Це і сильні сторони особистості, і вміння, знання.
Дай відповіді на питання та запиши їх:
❓ Що тобі вдається найкраще?
❓ Які твої сильні сторони як людини? Якими своїми рисами ти пишаєшся?
❓ Що ти вмієш робити добре або чудово?
❓ Про що можеш розповідати годинами?
❓ На яку освіту (основну чи додаткову) ти можеш спиратися?
❓ Яка ти людина?
🫶 Пам’ятай: усе, що необхідно, — є всередині тебе. Знайде це 💚
🌟 Смачної тобі куті і КУТІ!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#психологічна_вправа
Сьогодні була б доречно готувати пампухи та вареники до різдвяного столу, але ж ми психологічний канал🙃. Тому пропонуємо приготувати екзотичну ресурсну страву - «Психологічну кутю».
📝 Спочатку приготуй нотатник і записуй відповіді.
➡️ Коли відчувається, що все розвалюється, опиши ці 4 пункти. Усі вони підсвічують ресурси, які доступні за будь-яких умов.
💭 К — КОГНІЦІЇ, тобто думки
Ми постійно щось думаємо. Коли день не дуже, ми думаємо щось страшне, хвилююче чи гнітюче. Коли день хороший, то і наші думки світлішають.
💭 Знайди думку, яка для тебе саме зараз є підтримкою. У різних життєвих обставини будуть пасувати різні думки, тож вибери ту, яка саме зараз тобі відгукується. І запиши її.
❗️Якщо немає ідей, використай наші #добрі_послання (можна шукати в каналі за хештегом). Можливо, там знайдеш готове формулювання, або щось надихне тебе на те, щоб знайти свої слова.
💡 У — УЯВА
Уяви місце, де тобі було або є добре. Але не просто добре, а по-справжньому добре. Коли ти почувався/лася безпечно, радісно і натхненно. Згадай існуюче, або вигадай своє.
❓ Що це за місце - серед природи чи у місті?
❓ Там є ще люди чи немає? А тварини, рослини?
❓ Як там пахне?
❓ Які чуєш звуки?
❓ Яка пора року і частина дня?
💪 Т — ТІЛО
У темні і світлі часи наше тіло завжди з нами. Воно може постраждати фізично, хворіти чи бути втомленим. І разом з цим, воно - наш незмінний партнер. Тіло не бреше. Якщо навчитися його слухати, то воно підкаже і про почуття, і про бажання, і про рішення. Часом нам не подобається те, що ми чуємо від нашого тіла. Бо тоді треба приймати непрості рішення. Часом воно почувається погано, і тоді ми втрачаємо з ним зв’язок.
👉 Приділи зараз кілька хвилин і прислухайся до тіла. Також запиши кілька слів про свої спостереження.
❓ Як твоє тіло почувається зараз? Чи воно сповнене енергії, чи втомилося?
❗️ Порухайся трохи, потягнися. Як зараз почуваєшся?
❓ Що хотілося б твоєму тілу сьогодні? Чи можеш ти це організувати для нього?
❓ Яка частина твого тіла - улюблена? Вибери щось, навіть якщо маєш поганий настрій сьогодні, і приклади туди теплу долоню.
✨ Я — Я ВНУТРІШНЄ
Що б не траплялося, те, ким ти є, — завжди з тобою. Це і сильні сторони особистості, і вміння, знання.
Дай відповіді на питання та запиши їх:
❓ Що тобі вдається найкраще?
❓ Які твої сильні сторони як людини? Якими своїми рисами ти пишаєшся?
❓ Що ти вмієш робити добре або чудово?
❓ Про що можеш розповідати годинами?
❓ На яку освіту (основну чи додаткову) ти можеш спиратися?
❓ Яка ти людина?
🫶 Пам’ятай: усе, що необхідно, — є всередині тебе. Знайде це 💚
🌟 Смачної тобі куті і КУТІ!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤41👍8🔥3🥰3
🌟 Вітаємо з Різдвом Христовим
тих, хто святкує у ці дні!
✨️️️️️️️ Коли навколо так багато темряви: і фізичної, і емоційної, ми бажаємо тобі внутрішнього світла. Нехай цей вогник гріє тебе і твоїх найрідніших. Чи це сім’я, чи побратими і посестри, чи друзі, чи сусіди або колеги.
✨️️️️️️️ Бажаємо, щоб світло в середині завжди було видиме. А в моменти, коли ти геть не відчуваєш цього світла — згадай, ким ти є насправді?
Відчуй знову, що світло завжди є, просто інколи його не видно за хмарами.
✨️️️️️️️ Ми шлемо тобі найдобріші думки і вболіваємо за найкращу долю для кожного і кожної.
🎶 Увімкни «Щедрика» Миколи Леонтовича. Слова його пісні лунають до нас з іншої темної сторінки нашої історії, з часів УНР. Проте прислухайся, як багато там: гідності, ніжності, краси, таланту і любові. Бо ми, українці, завжди тримаємо любов в серці💛.
Пам’ятаймо, ким ми є.
З теплом,
психологічна програма БФ «Право на захист» та ваші ведучі каналу -
Анна Шийчук та
Марія Яцухненко
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
тих, хто святкує у ці дні!
✨️️️️️️️ Коли навколо так багато темряви: і фізичної, і емоційної, ми бажаємо тобі внутрішнього світла. Нехай цей вогник гріє тебе і твоїх найрідніших. Чи це сім’я, чи побратими і посестри, чи друзі, чи сусіди або колеги.
✨️️️️️️️ Бажаємо, щоб світло в середині завжди було видиме. А в моменти, коли ти геть не відчуваєш цього світла — згадай, ким ти є насправді?
Відчуй знову, що світло завжди є, просто інколи його не видно за хмарами.
✨️️️️️️️ Ми шлемо тобі найдобріші думки і вболіваємо за найкращу долю для кожного і кожної.
🎶 Увімкни «Щедрика» Миколи Леонтовича. Слова його пісні лунають до нас з іншої темної сторінки нашої історії, з часів УНР. Проте прислухайся, як багато там: гідності, ніжності, краси, таланту і любові. Бо ми, українці, завжди тримаємо любов в серці💛.
Пам’ятаймо, ким ми є.
З теплом,
психологічна програма БФ «Право на захист» та ваші ведучі каналу -
Анна Шийчук та
Марія Яцухненко
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤36🥰31🎉3
💫 Сьогодні ми колядуємо!
🎶 Колядки - це спосіб почути себе крізь творчість і традиції. Як народ, ми співали про те, що було з нами раніше. Співаємо і зараз про те, що навколо. Співаємо, бо для розмови слів буває замало.
🎧 Увімкни цю пісню і відпусти почуття. Послухай серцем. Кожне слово так близько відображає нашу реальність. Можна співати разом з авторкою⬇️
🌟 Колядка «Зірка яскрава в небі тривожному»
Слова і музика: Віталія Грицак
Зірка яскрава в небі тривожному
Вість українцю показує кожному:
Мерехтить кажучи: «Діва на сіні
Вже оповила Божу дитину!»
Зірці різдвяній в цім боці планети
Зовсім байдужі ворожі ракети.
Хоче наш ворог свято забрати,
Та зоря сяє ясно й завзято!
Зірка освячує Схід благодаттю
І підглядає в окопи солдатів,
Знає, як хочуть в це свято додому,
Знає, що мають кутю вони й втому!..
Поки не згасла у темряві ночі,
Раптом солдат піднімає вверх очі,
Видно прохання у сильних очах:
До перемоги світи, зірко, шлях!
Зірка летить далі між узбереж
Криму, Херсону, Одеси, авжеж!
Світить, де темно, де купа болю,
Де окупанти поцупили волю!..
Темні освячуючи горизонти в домі,
Де рідних чекають із фронту,
Хоче теплом доторкнутись до серця
В домі, де хтось вже не повернеться...
Зірка різдвяна сяє вогнями,
Бо перемога точно за нами!
Не віддамо з Богом в серці свого!
Христос родився! Славімо Його!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
🎶 Колядки - це спосіб почути себе крізь творчість і традиції. Як народ, ми співали про те, що було з нами раніше. Співаємо і зараз про те, що навколо. Співаємо, бо для розмови слів буває замало.
🎧 Увімкни цю пісню і відпусти почуття. Послухай серцем. Кожне слово так близько відображає нашу реальність. Можна співати разом з авторкою⬇️
🌟 Колядка «Зірка яскрава в небі тривожному»
Слова і музика: Віталія Грицак
Зірка яскрава в небі тривожному
Вість українцю показує кожному:
Мерехтить кажучи: «Діва на сіні
Вже оповила Божу дитину!»
Зірці різдвяній в цім боці планети
Зовсім байдужі ворожі ракети.
Хоче наш ворог свято забрати,
Та зоря сяє ясно й завзято!
Зірка освячує Схід благодаттю
І підглядає в окопи солдатів,
Знає, як хочуть в це свято додому,
Знає, що мають кутю вони й втому!..
Поки не згасла у темряві ночі,
Раптом солдат піднімає вверх очі,
Видно прохання у сильних очах:
До перемоги світи, зірко, шлях!
Зірка летить далі між узбереж
Криму, Херсону, Одеси, авжеж!
Світить, де темно, де купа болю,
Де окупанти поцупили волю!..
Темні освячуючи горизонти в домі,
Де рідних чекають із фронту,
Хоче теплом доторкнутись до серця
В домі, де хтось вже не повернеться...
Зірка різдвяна сяє вогнями,
Бо перемога точно за нами!
Не віддамо з Богом в серці свого!
Христос родився! Славімо Його!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤39🙏5🥰4
📄 Підведення підсумків року
#психологічна_техніка
Передноворічна традиція підсумків року по-іншому сприймається під час війни.
Зараз цей процес може бути як натхненним (💭 «Ми вижили у війну!», «Я впорався/лася!»), так і дуже виснажливим та пригнічуючим (🗯️«Рік пройшов, але війна не скінчилася», «Нічим похвалитися»).
Важко підсумовувати рік, у якому кожен з нас зіткнувся з персональними викликами війни. Але підведення підсумків не є обов’язковим, тим паче у війну.
І відчувати будь-що в цьому контексті - нормально.
➡️ Якщо ти не маєш енергії чи натхнення, ти точно можеш не робити жодних підсумків.
Намагайся знайти комфортний спосіб для себе обійтися з цим.
🟢 Наприклад, спробуй помітити, що тобі вдалося, що ти зміг/змогла зробити за цей час, за що можеш дати собі визнання чи отримати його у інших значимих для тебе людей.
🟢Намагайся не сварити себе, не дорікати собі, якщо з’являються думки, що встиг/ла мало чи недостатньо. Ми живемо у складний час, коли мати до себе сильні вимоги - це точно не про самопідтримку.
🟢 Зосередься на тому, що тобі допомагало, підтримувало, надихало рухатися далі. Подякуй за це та намагайся взяти цей досвід у майбутній рік.
🟢 Обов’язково подякуй собі, що ти прожив/ла цей рік так, як зміг/ла.
ТИ ЦЕ ЗРОБИВ/ЛА!
➡️ Якщо все ж ти б хотів/ла підсумувати свій рік, пропонуємо обрати якийсь зі способів нижче:
1️⃣ Підсумки по сферах життя
Виділи сфери, які тобі важливо переосмислити у межах року. Наприклад, це можуть бути Тіло - Діло - Контакти - Сенси, про які ми вже писали.
Або ж інакший перелік, наприклад: здоров‘я, саморозвиток, стосунки, покликання, відпочинок тощо (вибери ті сфери, які важливі саме тобі).
Можна зазначити свій рівень задоволення в кожній сфері, за бажанням - порівнювати, як він змінюється з кожним роком.
Також є варіант обрати, на яких би 1-2 напрямках з цих сфер чи яких конкретних цілях ти хотів/ла б зосередитися наступного року (❗️не радимо вибирати багато таких цілей та напрямків, щоб не розпорошуватися).
2️⃣ Творчий продукт
Малюнок, картина, будь-яка композиція з матеріалів (кольоровий папір, пластилін, вирізки), створений власними руками, може бути твоїм способом зобразити рік, що минає.
3️⃣ Підбірка фото/відео
Можна відібрати 10-12 (чи іншу кількість) найбільш улюблених фото за рік та роздрукувати чи передивитися з близькими, чи заробити з різних нарізок коротке відео.
4️⃣ Спеціальні програми / платформи
Можна використати спеціальні платформи для підсумків. Наприклад, https://yearcompass.com (є безкоштовні опції).
5️⃣ Вільна рефлексія
Вільне осмислення року теж може мати своє місце. Якщо ти ведеш щоденник чи ранкові сторінки, можна це зробити в такому форматі. Або ж окремо записати свої враження на окремому аркуші і зробити з ним все, що хочеш
6️⃣ Виділення найважливіших / найбільш знакових подій
Можна виписати окремо найбільш значимі для тебе події, які складали цей рік.
7️⃣ Подяки собі та близьким
Практики вдячності допомагають нам бути більш щасливими. Можеш перерахувати, за що і кому ти вдячний за цей рік. Згадай обов’язково і про себе! 🧡
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#психологічна_техніка
Передноворічна традиція підсумків року по-іншому сприймається під час війни.
Зараз цей процес може бути як натхненним (💭 «Ми вижили у війну!», «Я впорався/лася!»), так і дуже виснажливим та пригнічуючим (🗯️«Рік пройшов, але війна не скінчилася», «Нічим похвалитися»).
Важко підсумовувати рік, у якому кожен з нас зіткнувся з персональними викликами війни. Але підведення підсумків не є обов’язковим, тим паче у війну.
І відчувати будь-що в цьому контексті - нормально.
➡️ Якщо ти не маєш енергії чи натхнення, ти точно можеш не робити жодних підсумків.
Намагайся знайти комфортний спосіб для себе обійтися з цим.
🟢 Наприклад, спробуй помітити, що тобі вдалося, що ти зміг/змогла зробити за цей час, за що можеш дати собі визнання чи отримати його у інших значимих для тебе людей.
🟢Намагайся не сварити себе, не дорікати собі, якщо з’являються думки, що встиг/ла мало чи недостатньо. Ми живемо у складний час, коли мати до себе сильні вимоги - це точно не про самопідтримку.
🟢 Зосередься на тому, що тобі допомагало, підтримувало, надихало рухатися далі. Подякуй за це та намагайся взяти цей досвід у майбутній рік.
🟢 Обов’язково подякуй собі, що ти прожив/ла цей рік так, як зміг/ла.
ТИ ЦЕ ЗРОБИВ/ЛА!
➡️ Якщо все ж ти б хотів/ла підсумувати свій рік, пропонуємо обрати якийсь зі способів нижче:
1️⃣ Підсумки по сферах життя
Виділи сфери, які тобі важливо переосмислити у межах року. Наприклад, це можуть бути Тіло - Діло - Контакти - Сенси, про які ми вже писали.
Або ж інакший перелік, наприклад: здоров‘я, саморозвиток, стосунки, покликання, відпочинок тощо (вибери ті сфери, які важливі саме тобі).
Можна зазначити свій рівень задоволення в кожній сфері, за бажанням - порівнювати, як він змінюється з кожним роком.
Також є варіант обрати, на яких би 1-2 напрямках з цих сфер чи яких конкретних цілях ти хотів/ла б зосередитися наступного року (❗️не радимо вибирати багато таких цілей та напрямків, щоб не розпорошуватися).
2️⃣ Творчий продукт
Малюнок, картина, будь-яка композиція з матеріалів (кольоровий папір, пластилін, вирізки), створений власними руками, може бути твоїм способом зобразити рік, що минає.
3️⃣ Підбірка фото/відео
Можна відібрати 10-12 (чи іншу кількість) найбільш улюблених фото за рік та роздрукувати чи передивитися з близькими, чи заробити з різних нарізок коротке відео.
4️⃣ Спеціальні програми / платформи
Можна використати спеціальні платформи для підсумків. Наприклад, https://yearcompass.com (є безкоштовні опції).
5️⃣ Вільна рефлексія
Вільне осмислення року теж може мати своє місце. Якщо ти ведеш щоденник чи ранкові сторінки, можна це зробити в такому форматі. Або ж окремо записати свої враження на окремому аркуші і зробити з ним все, що хочеш
6️⃣ Виділення найважливіших / найбільш знакових подій
Можна виписати окремо найбільш значимі для тебе події, які складали цей рік.
7️⃣ Подяки собі та близьким
Практики вдячності допомагають нам бути більш щасливими. Можеш перерахувати, за що і кому ти вдячний за цей рік. Згадай обов’язково і про себе! 🧡
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤14👍11🥰4
⏳ Притча про минуле, теперішнє і майбутнє
#з_джерел_мудрості #притча
Одного разу людина зустріла трьох мандрівників.
Перший ніс важкий мішок і постійно озирался.
- Я Минуле, - сказав він. - У моєму мішку спогади, помилки, втрати й радості. Я сформував тебе.
Людина спробувала взяти мішок - і він виявився надто важким.
Другий ішов поруч, нічого не ніс і дивився під ноги.
- Я Теперішнє, - сказав він. - Я не важкий і не легкий. Я є лише зараз. Але зі мною не всі хочуть іти, бо я не обіцяю і не пояснюю.
Третій мандрівник стояв трохи далі, немов у тумані.
- Я Майбутнє, - сказав він. - Я складаюся з надій, страхів і планів. Мене люблять уявляти, але я змінююся з кожним твоїм кроком.
Людина запитала:
- То з ким мені йти?
Минуле відповіло:
- Без мене ти не зрозумієш, ким є.
Майбутнє сказало:
- Без мене ти не знатимеш, куди йдеш.
А Теперішнє мовчки простягнуло руку.
І Людина зрозуміла:
минуле можна нести лише як досвід,
майбутнє - тримати як напрям,
а жити можна тільки тут і тепер.
Вона подякувала Минулому, кивнула Майбутньому -
і пішла з Теперішнім.
➡️ Дай відповіді на питання:
❓ Що з мого минулого я досі ношу як тягар, хоча могло б стати досвідом?
❓ Як я зараз ставлюся до теперішнього моменту: дозволяю собі в ньому бути чи намагаюся втекти, уникати?
❓ Які образи мого майбутнього підтримують мене, а які - позбавляють спокою?
❓ Який маленький крок я можу зробити сьогодні, щоб підтримати себе тут і тепер?
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#з_джерел_мудрості #притча
Одного разу людина зустріла трьох мандрівників.
Перший ніс важкий мішок і постійно озирался.
- Я Минуле, - сказав він. - У моєму мішку спогади, помилки, втрати й радості. Я сформував тебе.
Людина спробувала взяти мішок - і він виявився надто важким.
Другий ішов поруч, нічого не ніс і дивився під ноги.
- Я Теперішнє, - сказав він. - Я не важкий і не легкий. Я є лише зараз. Але зі мною не всі хочуть іти, бо я не обіцяю і не пояснюю.
Третій мандрівник стояв трохи далі, немов у тумані.
- Я Майбутнє, - сказав він. - Я складаюся з надій, страхів і планів. Мене люблять уявляти, але я змінююся з кожним твоїм кроком.
Людина запитала:
- То з ким мені йти?
Минуле відповіло:
- Без мене ти не зрозумієш, ким є.
Майбутнє сказало:
- Без мене ти не знатимеш, куди йдеш.
А Теперішнє мовчки простягнуло руку.
І Людина зрозуміла:
минуле можна нести лише як досвід,
майбутнє - тримати як напрям,
а жити можна тільки тут і тепер.
Вона подякувала Минулому, кивнула Майбутньому -
і пішла з Теперішнім.
➡️ Дай відповіді на питання:
❓ Що з мого минулого я досі ношу як тягар, хоча могло б стати досвідом?
❓ Як я зараз ставлюся до теперішнього моменту: дозволяю собі в ньому бути чи намагаюся втекти, уникати?
❓ Які образи мого майбутнього підтримують мене, а які - позбавляють спокою?
❓ Який маленький крок я можу зробити сьогодні, щоб підтримати себе тут і тепер?
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤39👍13👏5
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🍃 Тобі не треба завжди бути найкращим/щою. Світ любить і вітає будь-які твої прояви.
🍃 Так буває, що щось в тобі, або в твоїй поведінці може не подобатись іншим. І навпаки. Це нормально.
🍃 Але тільки тобі вирішувати, яким/якою тобі бути!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🍃 Тобі не треба завжди бути найкращим/щою. Світ любить і вітає будь-які твої прояви.
🍃 Так буває, що щось в тобі, або в твоїй поведінці може не подобатись іншим. І навпаки. Це нормально.
🍃 Але тільки тобі вирішувати, яким/якою тобі бути!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤25👍9🥰6
💌 Як часто ти надсилаєш листівки?
А наші як тобі?
Паперові вітальні листівки стали популярні на початку 19 століття по всій Європі. На території України, звісно, теж це було модно.
⭐️ Листівки відображають дух епохи, показують нам, що було важливо і цінно для людей того часу, як вони виглядали. Тож ми підготували добірку листівок України кінця 19-го та початку 20-го століття.
🔎 Роздивися їх. Спробуй бути уважним/уважною до людей і стилю.
Що ми можемо почерпнути про нас, українців, і наших предків, коли розглядаємо листівки?
1️⃣ Українці цінують красу. Навіть коли роки були складними, люди творили, малювали і робили це стильно.
2️⃣ На ілюстраціях можемо бачити гідність українців. Ми знаємо собі ціну. Ти можеш спитати:
❓«Як побачити гідність?».
За ошатністю одягу, поставі людей на зображеннях, сюжетах.
3️⃣ Українці люблять і підтримують стосунки. У музеях зберігається так багато листівок, які було надіслано. З щирими розповідями, любовними посланнями чи ввічливими привітаннями.
☀️ Бо в кризові періоди історії, коли ми підтримуємо стосунки зі своїми людьми — це робить і нас, і їх сильнішими. Міцна соціальна мережа здатна витримувати тиск та давати відсіч.
📨 Кому ти б хотів/хотіла надіслати листівку і написати кілька слів до свят?
Якщо тобі сподобалися ці старовинні листівки, то ось дві статті, де можна почитати більше: листівки Музею Києва, листівки часів УПА.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
А наші як тобі?
Паперові вітальні листівки стали популярні на початку 19 століття по всій Європі. На території України, звісно, теж це було модно.
⭐️ Листівки відображають дух епохи, показують нам, що було важливо і цінно для людей того часу, як вони виглядали. Тож ми підготували добірку листівок України кінця 19-го та початку 20-го століття.
🔎 Роздивися їх. Спробуй бути уважним/уважною до людей і стилю.
Що ми можемо почерпнути про нас, українців, і наших предків, коли розглядаємо листівки?
1️⃣ Українці цінують красу. Навіть коли роки були складними, люди творили, малювали і робили це стильно.
2️⃣ На ілюстраціях можемо бачити гідність українців. Ми знаємо собі ціну. Ти можеш спитати:
❓«Як побачити гідність?».
За ошатністю одягу, поставі людей на зображеннях, сюжетах.
3️⃣ Українці люблять і підтримують стосунки. У музеях зберігається так багато листівок, які було надіслано. З щирими розповідями, любовними посланнями чи ввічливими привітаннями.
☀️ Бо в кризові періоди історії, коли ми підтримуємо стосунки зі своїми людьми — це робить і нас, і їх сильнішими. Міцна соціальна мережа здатна витримувати тиск та давати відсіч.
📨 Кому ти б хотів/хотіла надіслати листівку і написати кілька слів до свят?
Якщо тобі сподобалися ці старовинні листівки, то ось дві статті, де можна почитати більше: листівки Музею Києва, листівки часів УПА.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤32🥰6👏4