📕 «Що з тобою сталося? Про травму, психологічну стійкість і зцілення: Брюс Д. Перрі, Опра Вінфрі

#з_джерел_мудрості

Глибокий аналіз травм минулого, негативних патронів і спогадів - спільна робота популярної телеведучої та психіатра. Це щира розмова, під час якої ви проживатимете різне: біль, що стихатиме, вражаючі спогади, з якими можна буде обійтися інакше, відчуття зростання над травмами. Книга допоможе інакше поглянути на травми минулого та розширити арсенал зцілюючих технік.

💭 «Любов, яку ми віддаємо та відчуваємо, залежить від нашої здатності бути присутнім, уважним, чутливим і реактивним стосовно іншої людини. Це вміння є клеєм людського суспільства: воно забезпечує виживання нашого виду та здоров'я і щастя кожної окремої особи».

💭 «Травма розбиває корабель, у якому ви пливли до цього моменту, і викидає вас на берег. Єдине, що вам залишається, це спробувати відбудувати свій внутрішній світ. Частиною процесу одужання є необхідність повернутися до старої, розтрощеної моделі світу. Ви перебираєте уламки в пошуках частин себе. Сни, нав’язливі картини травми й повторне проживання — це результат намагань вашого мозку розібратися в новій реальності. Повертаючись до того зламаного корабля, ви потроху знаходите шматочки свого світогляду, які можна вбудувати в нову, безпечнішу, хоч і змінену травмою, картину світу.

Так ви створюєте нову модель світу. На це знадобиться багато часу. Вам доведеться повернутися до зруйнованого корабля багато разів. Цей процес містить свідомі та несвідомі «перепроживання», або ж письмо, малювання, ліплення чи гру. Повертаючись до серця землетрусу, порозглядайте уламки в себе під ногами, візьміть щось і занесіть це в безпечну гавань. Це частина одужання — принаймні спрощений опис цього складного процесу».

💭 «Ми створені для стосунків одне з одним».

💭 «Нам вдалося вижити на цій планеті саме завдяки тому, що ми навчилися формувати та підтримувати ефективні групи. Наодинці ми вразливі. У гурті ми можемо захищати одне одного, разом полювати й збирати, ділитися зі слабшими членами сім’ї та нашого клану. Клей стосунків забезпечує виживання нашого виду, при цьому любов — це суперклей».

💭 «Дуже легко опустити руки й стати песимістом, поглянувши на всі проблеми нашого суспільства, і дати нерівності, жорстокості й травмі, які надто міцно вкоренилися в нашому світі, деморалізувати себе. Але, вивчаючи історію,
можна побачити, що загалом людство поступово йде на злет.
Наш світ повен добрих, здібних і творчих людей. Наш вид дуже допитливий. Ми й надалі досліджуватимемо, винаходитимемо й вчитимемося. Ми все-таки можемо зробити наш світ безпечнішим, справедливішим і гуманнішим для всіх».

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🌾 Тільки тобі вирішувати, яким/якою тобі бути.

🌾 Ти можеш довіряти своїй інтуції.

🌾 Все, що ти проявляєш в цей світ, - цінно!

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

⏺️ Самостигматизація: як ми самі стаємо проти себе

📩 #нам_пишуть: «Нещодавно у мене діагностували тривожний розлад. Боюся комусь в цьому зізнатися, навіть близьким. Мені здається, що це зробить мене слабкою і недолугою. Може, якби я така не була, я б і не захворіла?»

➡️ Нам дуже шкода, що в цьому буремному світі ми стикаємось з такою великою кількістю викликів. У війну ми особливо вразливі - і психічний розлад точно не є ознакою недолугості та слабкості. Психіка не завжди справляється з тим обсягом жаху, втрат, обстрілів, які ми проживаємо.

❗️ І дуже важливо не сварити і стигматизувати себе за це: такий підхід точно не буде помічним.

➡️ Самостигматизація - це коли людина починає вірити в негативні стереотипи про свій стан.
У цьому випадку може спрацювати зовнішній осуд та настороженість, які, на жаль, досі присутні в нашому суспільстві:
🗯️ «психічні розлади — це слабкість»;
🗯️ «треба просто взяти себе в руки» тощо.

Прикро, що з часом цей осуд стає внутрішнім.

Ми ніби ставимо на себе ярлик:
🗯️ «зі мною щось не так»;
🗯️ «я не такий/така, як усі»;
🗯️ «я гірший/а за інших»
І ці шкідливі переконання можуть переживатися болючіше, ніж сам стан хвороби.

▫️ Це може проявлятися як:
- приховування своїх переживань і станів;
- сором за те, що «не справляюсь»;
- уникання допомоги («не хочу, щоб подумали, що я слабкий/слаба»);
- постійна самокритика й відчуття провини.

🌱 Але важливо звільнятися від цих почуттів та переконань!
У цьому нам може допомагати:

🟠 Помічати внутрішні ярлики/негативні переконання.
➡️ Коли ловиш себе на думці «я слабкий/а чи недолугий/а», зупинись і спитай: «Чий це голос? Мій чи колись почутий інший?»

🟠 Відділяти стан від власної ідентичності.
➡️ У тебе може бути тривога, депресія, виснаження тощо — але це не весь/вся ти. Це лише досвід, який ти проживаєш.

🟠 Дозволити собі допомогу.
➡️ Психолог, психіатр чи група підтримки - це не ознака слабкості, а відповідальності за свою життя та свій стан.

🟠 Шукати слова, які підтримують, а не ранять.
➡️ Замість «я зламаний/а» — «я в процесі відновлення».
Замість «зі мною щось не так» — «я зараз маю складний досвід».

🌿 Самостигматизація змушує нас повторювати та вбирати в себе чужий осуд.
Утім, одужання починається там, де ми починаємо бути з собою людяними перш за все.
Будь ласка, не свари себе за свій досвід/хворобу/переживання. Це лише частина твого життя, і ми віримо, що ти впораєшся! 💚

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

Запрошуємо на вебінар: «Як екологічно спілкуватися з партнерами, що перебувають на війні» — зустріч про те, як зберігати довіру, турботу й рівновагу в складних обставинах.

Поговоримо про те, як:
✳️залишатися близькими, навіть коли ви далеко;
✳️війна впливає на тих, хто служить, і тих, хто чекає;
✳️подбати про себе, щоб мати сили бути поруч.

🟩 Спікерка: Катерина Тищенко - психологиня БФ «Право на захист», спеціалістка з досвідом підтримки в умовах війни. Працює у підходах емоційно-фокусованої терапії, символічного моделювання, арттерапії та КПТ 🎨🧩🧠

Вебінар розрахований на партнерів та партнерок військовослужбовців — дружин, чоловіків, наречених чи близьких у стосунках, а також на тих, хто підтримує кохану людину на відстані й прагне зберегти тепло, довіру та взаємопідтримку у часі війни.

💻 Формат: онлайн, платформа Zoom
🗓️ 22 жовтня, 18:30–20:30
🆓 Участь безоплатна
📥 Залишити заявку на участь: https://forms.gle/6EYwxZKxwdJTCeMC6

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🌊 Арттерапевтична вправа «Ріка мого життя»

#арттерапія

Ця #психологічна_вправа допомагає побачити свій життєвий шлях цілісно - не як низку випадковостей чи помилок, а як потік досвіду, у якому є і бурхливі, і спокійні періоди.
Її можна робити індивідуально або в групі (з підлітками, дорослими, навіть у сімейному форматі).

1️⃣ Підготуй аркуш (бажано брати великого формату - А3 чи хоча б А4) і олівці, фарби або фломастери.

Обери колір, який асоціюється в тебе з рікою життя.

2️⃣ Проведи лінію ріки від лівого краю аркуша до правого.

Це твій життєвий шлях: від дитинства до сьогодні (а можеш і далі - у майбутнє).

3️⃣ Познач на ріці важливі події та елементи.

Вони можуть мати різне значення:
🏞 джерело - твоє дитинство;
🌊 притоки - люди чи події, що вплинули на тебе;
💨 круті повороти, пороги чи вир - кризи, втрати, переїзди;
🌤 тихі ділянки - спокій, любов, підтримка.

4️⃣ Додай береги.

❓ Що тебе тримало і не давало зійти з течії?

Це можуть бути люди, цінності, віра, улюблена справа.

5️⃣ Поглянь на свою ріку збоку.

❓ Як вона виглядає? Ріка пряма чи здебільшого звивиста? Широка чи вузька?
❓Який зараз її стан - повноводна чи пересихає?
❓ Про що для тебе говорить стан твоєї ріки?

Якщо захочеш, домалюй ще важливі елементи, які зроблять твою ріку особливою.

➡️ Коли завершиш, спитай себе:
❓Де у твоїй ріці життя найбільше сили?
❓Які «притоки» допомагали рухатися далі?
❓Що було найважчим поворотом? Чого він навчив?
❓ Які береги підтримують тебе зараз?
❓ Куди тече твоя ріка далі?

Якщо вправа виконується в груповому чи сімейному форматах, можна попросити учасників обрати один фрагмент своєї ріки (наприклад, «місце, де стало спокійніше» або «де я щось зрозумів/ла») і коротко розповісти про нього.

❗️ Коли ми малюємо свою ріку, ми бачимо не лише труднощі, а й те, що нас несло далі, допомагало долати складні періоди.
І навіть якщо зараз течія здається повільною чи проходить через перешкоди - вода все одно тече далі, ріка життя продовжує свій рух.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

⚱️Притча про два глечики

#з_джерел_мудрості #притча

У одного чоловіка було два великих глечики для води. Вони висіли на кінцях палиці, яку він носив на плечах. Один з глечиків мав тріщини, тоді як інший був бездоганний: завжди доправляв повну порцію води після довгої прогулянки від джерела до будинку вчителя. А тріснутий глечик доносив лише половину.

Так тривало щодня впродовж двох років - чоловік доносив тільки півтора глечики води в будинок свого вчителя. Звичайно, цілий та бездоганний глечик пишався своїми досягненнями. А тріснутий глечик соромився своєї недосконалості і був дуже нещасний, оскільки робив тільки половину того, для чого був призначений.

Якось біля джерела він наважився звернутися до свого господаря:

⁃ Я соромлюся себе і хочу вибачитися перед тобою.

⁃ Чому? Чого ти соромишся?

⁃ Протягом цих двох років я міг донести тільки половину моєї ноші, оскільки через тріщину, яку я маю, на зворотному шляху до будинку твого вчителя вода витікає. Ти робив цю роботу і через мій недолік не отримував повного результату своїх зусиль, - пригнічено сказав глечик.

- Оскільки ми повертаємося до будинку вчителя, я хочу, щоб ти звернув увагу на красиві квіти, що ростуть край дороги.

Справді, коли вони піднялися на пагорб, тріснутий горщик помітив чудові квіти з одного боку дороги.

Тоді чоловік сказав глечику:

- Справа в тому, що я завжди знав про твій недолік і скористався цим. Я посіяв насіння квітів з одного боку дороги і щодня, коли ми поверталися від джерела, ти поливав їх. Протягом двох років я збирав ці красиві квіти, і прикрашав кімнату мого вчителя.
Без тебе, такого, як ти є, не було б цієї краси в його будинку!

➡️ Дай відповіді на питання:
❓ Якими непомітними на перший погляд унікальними особливостями ти володієш?
❓ Як вони впливають на твоє життя?
❓ А на життя інших?

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🌿 Кожна твоя дія є важливою.

🌿 Пригадай свої попередні досягнення. Подякую від серця собі за свої зусилля.

🌿 Давати собі регулярне визнання - то не просто добра річ, але й необхідна!

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🟠 Вікарна травма: як не захлиснутись чужим болем

Будь-хто, хто близько спілкується з людьми, які пережили ті чи інші травмуючі події в житті, теж опосередковано страждає і не застрахований від вікарної (непрямої) травми.

➡️ У групі ризику знаходяться медичні і соціальні співробітники, юристи, психологи, освітяни, психотерапевти, волонтери, працівники ДСНС. Але є висока ймовірність вікарної травми й у людей із сильним почуттям емпатії, здатністю співпереживати.

Люди, які чужий біль та страждання сприймають як особистий біль і буквально пропускають через себе.
 
☝️Вікарну травму часто плутають із вигорянням, але між ними є одна суттєва відмінність - емоційне вигоряння майже ніколи не пов’язане із травмуючою подією.
 
🟩 Основні ознаки вікарної травми:
 
🧩 поведінкові та фізичні:

▫️Уникання спілкування з іншими людьми. Пошук усамітнення. Людина може шукати «заспокоєння» в алкоголі та інших психоактивних речовинах. Або може свідомо навантажувати себе фізичною чи розумовою роботою та виконувати її до знемоги.
 
▫️Порушується апетит, сон. Можуть з’являтись головні болі, висипання на шкірі, виразки та печія в ЖКТ.
 
🧩 емоційні симптоми:

▫️ Відчуття тривоги, роздратування, суму, злості. Настрій може часто змінюватись протягом дня. Важко зосереджуватись навіть на простих задачах.
 
🧩 когнітивні симптоми:

▫️Проблеми із концентрацією уваги, запам’ятовуванням, та прийняттям рішень у повсякденному житті. Стає складно виконувати навіть прості задачі: приготувати собі їжу, прийняти душ, почистити зуби тощо.
 
▫️Людина також може помітити, що їй важко перестати думати про травму, яку пережив близький або той, з ким йому довелося спілкуватися. Ці думки набувають нав'язливого характеру, при цьому спроби переключити увагу часто виявляються безуспішними.
 
🧩 духовні симптоми:

▫️ Включають відчуття безнадійності, втрату життєвих орієнтирів, цілей та мрій.
▫️ З'являється відчуття відірваності від інших та світу загалом.
▫️Людина гостро відчуває втрату сенсу життя, може відчути себе непотрібною, такою, яка не гідна або не заслуговує на любов і увагу оточуючих.
 
❓Як зменшити ризик травмуючого впливу чужих переживань?
 
🔹 Переконайся, що ти достатньо часу відводиш для себе і свого відпочинку;
 
🔹Залишай роботу на роботі, чітко розмежовуй професійний і особистий простір;
 
🔹Виділяй достатньо часу для сімейного дозвілля, свого хоббі, інтересів;
 
🔹Корисним є ведення щоденника емоцій. Візьми за правило занотовувати свої емоції зранку, вдень і ввечері;
 
🔹 Фізичні навантаження можуть даватись складно, але вони є дуже доцільними для зняття напруги. Знайди те, що тобі подобається виконувати більш за все і приділяй цьому хоча б 15 хвилин вдень;

🔹Застосовуй вправи на зняття стресу і емоційну стабілізацію.

❗️Якщо стан не поліпшується, не відкладай і звернись по допомогу до фахівців.

➡️ У межах програм Служби турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» можна отримати послуги супервізії для фахівців першої лінії реагування у Чернігівській, Сумській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях. Запис за покликанням: https://forms.gle/QvGumELmCnRBnva6A

🟧 І, будь-ласка, не забувай дякувати собі за кожну виконану справу 💚

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

👣 Кроки до самоспівчуття

Самоспівчуття як визнаний спосіб покращення якості життя знаходиться по інший бік перфекціонізму, самозасудження, самоізоляції і влади «внутрішнього критика».

Крістін Нефф описує триєдину концепцію самоспівчуття, яку визначають:

🌱 Доброта до себе - здатність ставитися до себе з турботою, теплотою, лагідністю,
❌ а не самокритика.

🌱 Людяність - здатність знаходити спільне між нами у життєвих труднощах та стражданнях та об’єднуватися, співпереживати,
❌ а не ізоляція від інших у стражданні.

🌱 Усвідомлення при розгляді власної недосконалості та труднощах - ставлення без осуду до того, що відбувається тут і зараз,
❌ а не повторювання негативних думок та постійна оцінка себе.

Співчуття до себе є обов’язковим кроком до власної самоцінності. Шлях самоспівчуття неможливо пройти без визнання власної важливості, значимості.

➡️ Самоспівчуття - це дія. Тім Дезмонд зазаначає, що до нього нас ведуть такі кроки:

1️⃣ Усвідомлення власного страждання.
2️⃣ Усвідомлення, що ми хочемо бути щасливими, і намагаємося досягнути свого щастя, незважаючи на те, що шляхи, якими ми йдемо, можуть не приводити нас до цього.
3️⃣ Усвідомлення, що всі люди єдині та близькі у стражданні: вони страждають упродовж життя та намагаються уникнути цього.
4️⃣ Побажання собі добра.

🧩 Розвиток самоспівчуття - необхідний етап опанування стресостійкості, міжособистісних стосунків, доброго ставлення до себе та загального добробуту.

Пропонуємо відповісти на кілька питань, які допоможуть підсвітити твій шлях у співчутті до себе:

❓ Що дозволяє тобі бути толерантним до своїх якостей, які, на перший погляд, можуть здаватися тобі неприємними?
❓ Як ти ставишся до себе у складні часи?
❓ У які моменти ти можеш турботливо і любляче до себе ставитися? Що активує це ставлення?
❓ Які особисті кроки ти можеш зробити в бік доброго ставлення до себе?

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

📘 «Сяйво свідомого «Я». Як зцілити душу, тіло та розум ізсередини» : Ніколь Ле Пера

#з_джерел_мудрості

🟢 Ніколь Ле Пера, відома ще як The Holistic Psychologist, допомагає побачити, як наш мозок, тіло й емоції переплетені. У книзі «Сяйво свідомого «Я»» вона показує шлях до зустрічі зі своїм справжнім «я» - через усвідомлення дитячих переконань, тілесних реакцій і глибинних потреб. Ось кілька цитат з її бестселера:

🌱 «Підсвідомість обожнює зону комфорту. Як виявляється, найбезпечнішими є вже відомі ситуації, адже їх перебіг можна передбачити… Мозок радше функціонуватиме на автопілоті, адже це дає змогу економити енергію завдяки передбачуваності результату. Саме тому звички та буденний порядок здаються настільки заспокійливими, а їх порушення є до такої міри неприємним та навіть спустошливим. Біда в тому, що слідування буденній обумовленості нас у цій рутині й утримує». 

🌱 «Найбільший вплив справляють люди, з якими ми маємо найтісніший зв’язок - тобто батьківські фігури.
Новий напрям нейронауки підтверджує, що вплив батьків на мозок дитини є разючим: коли дорослі дивляться немовляті в очі, їхні мозкові хвилі синхронізуються, створюючи «спільну мережеву систему».

🌱 «Ми вже знаємо, що в дитинстві формуються базові переконання про нас самих та світ довкола, причому від моменту народження… [багато з них можуть бути негативними - прим. ред.].
Здатність не вірити всім своїм думкам та розуміти, що ми мислимо думки, але не є ними, дає незрівнянне відчуття свободи. Розум є потужним механізмом, але не усвідомлюючи розриву між нашим справжнім «я» та думками, ми надаємо їм забагато влади над своїм повсякденним життям». 

🌱 «Дитячий подив, гра, щирість - усе це прояви справжнього «я», яке я вважаю душею».

🌱 «У батьківських фігурах ми шукаємо підказок щодо спілкування з людьми, розуміння цього світу та подолання стресу.
Цей процес називається співрегуляцією - саме вона навчає не лише мозок, але й тіло».

🌱 «Дитинство - період високої вразливості.
Нездатні вижити самостійно, діти сприймають будь-яку відмову з боку батьків як загрозу життю, тому організм запускає реакцію стресу».

🌱 «З розвитком мозку зростають і потреби:
від базових у притулку, їжі та любові до ширших і тонших - у фізичній, емоційній та духовній цілісності.
На духовному рівні кожна душа має три головні потреби:
1. Бути побаченою;
2. Бути почутою;
3. Неповторно виражати своє справжнє «я».

🌱 «Якщо батьки, які не справляються або не «дружать» із власними емоціями, бачать, що дитині погано, вони можуть сказати: «Ти надто чутливий».
Дитина, яка понад усе прагне любові, починає ховати цю «чутливість» і далі шукає схвалення».

🌱 «Потреба у схваленні може проявлятись як співзалежність, постійне бажання догоджати іншим, мучеництво - або, з іншого боку, як тривога, гнів та ворожість».

🌱 «Що менше людина контактує із собою, то більш пригніченою, розгубленою та «застряглою» вона почувається.
А що сильніше відчуття безнадії, то більше ці емоції проектуються на людей навколо. Це одна з причин, чому практично кожен дорослий прагне бути побаченим і почутим, отримати схвалення ззовні».

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

🌾 Твоя думка має значення.

🌾 Твої міркування цінні для світу.

🌾 Це нормально, якщо твоя точка зору час від часу змінюється.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі

🌱 Служба турботи про психічне здоровʼя БФ «Право на захист» надає можливість ветеранам, рідним ветеранів і військових отримати підтримку психолога.

➡️ Цей сервіс безкоштовний, можна отримати до 10 зустрічей з психологом. Очно/онлайн.

📩 Запис на консультацію за покликанням: https://forms.gle/DFr3drqpYjShnvqNA

💚 Будь ласка, потурбуйтеся про своє психічне здоровʼя, якщо потребуєте цього 💚

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі