🌓 Наскільки наш стан залежать від пори року? Опитувальник оцінки сезонного патерну (SPAQ)
Нещодавно ми писали про сезонний афективний розлад, який часто називають «осінньою депресією».
Іноді пори року запускають невеличкі коливання у настрої, сні, психічному стані, але буває, що вони стають доволі відчутними й впливають на якість життя.
Щоб зрозуміти, наскільки сезонність впливає на твій стан, можна використати SPAQ — Seasonal Pattern Assessment Questionnaire (Опитувальник оцінки сезонного патерну).
📋 Як проходить опитування?
1. Оціни за шкалою від 0 до 4, наскільки змінюються ці сфери твого життя залежно від сезону:
🔸 Сон (тривалість)
🔸 Соціальна активність
🔸 Настрій
🔸 Вага тіла
🔸 Апетит
🔸 Енергія, життєвий тонус
0 = зовсім не змінюється
1 = трохи змінюється
2 = помірно
3 = сильно
4 = дуже сильно
2. Які місяці року для тебе найскладніші?
(можна вказати один або кілька)
3. Які місяці року для тебе найкращі?
4. Наскільки проблемними є для тебе ці сезонні зміни у повсякденному житті?
- Ніяк не заважають
- Ледь помітно
- Помірно
- Досить серйозно
- Дуже серйозно
📊 Як рахуються результати?
Складається Глобальний показник сезонності (GSS – Global Seasonality Score):
Сума балів за 6 пунктами 1-го питання (від 0 до 24).
• 0–7 – відсутня або мінімальна сезонність
• 8–10 – слабка
• 11–12 – помірна
• ≥13 – виражена (можливий сезонний афективний розлад)
Питання 2-4 є допоміжними і допомагають детальніше зрозуміти вплив сезонності.
⚠️ Важливо: високий GSS не означає діагноз, але може бути сигналом звернутися до спеціаліста, якщо зміни серйозно впливають на життя.
⏺️ Опитувальник опубліковано за матеріалами Андрія Бондарчука.
🌱 Будь ласка, потурбуйся про себе зараз трохи більше, ніж зазвичай 💚
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
Нещодавно ми писали про сезонний афективний розлад, який часто називають «осінньою депресією».
Іноді пори року запускають невеличкі коливання у настрої, сні, психічному стані, але буває, що вони стають доволі відчутними й впливають на якість життя.
Щоб зрозуміти, наскільки сезонність впливає на твій стан, можна використати SPAQ — Seasonal Pattern Assessment Questionnaire (Опитувальник оцінки сезонного патерну).
📋 Як проходить опитування?
1. Оціни за шкалою від 0 до 4, наскільки змінюються ці сфери твого життя залежно від сезону:
🔸 Сон (тривалість)
🔸 Соціальна активність
🔸 Настрій
🔸 Вага тіла
🔸 Апетит
🔸 Енергія, життєвий тонус
0 = зовсім не змінюється
1 = трохи змінюється
2 = помірно
3 = сильно
4 = дуже сильно
2. Які місяці року для тебе найскладніші?
(можна вказати один або кілька)
3. Які місяці року для тебе найкращі?
4. Наскільки проблемними є для тебе ці сезонні зміни у повсякденному житті?
- Ніяк не заважають
- Ледь помітно
- Помірно
- Досить серйозно
- Дуже серйозно
📊 Як рахуються результати?
Складається Глобальний показник сезонності (GSS – Global Seasonality Score):
Сума балів за 6 пунктами 1-го питання (від 0 до 24).
• 0–7 – відсутня або мінімальна сезонність
• 8–10 – слабка
• 11–12 – помірна
• ≥13 – виражена (можливий сезонний афективний розлад)
Питання 2-4 є допоміжними і допомагають детальніше зрозуміти вплив сезонності.
⚠️ Важливо: високий GSS не означає діагноз, але може бути сигналом звернутися до спеціаліста, якщо зміни серйозно впливають на життя.
⏺️ Опитувальник опубліковано за матеріалами Андрія Бондарчука.
🌱 Будь ласка, потурбуйся про себе зараз трохи більше, ніж зазвичай 💚
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤20👍8🔥4
📚 «Мистецтво любові»: Еріх Фромм
#з_джерел_мудрості
Еріх Фромм - німецький філософ та психоаналітик, який прославився своїми працями «Мистецтво любові», «Втеча від свободи», «Мати або бути». Роздуми над екзистенційними викликами та пошуком покликання людини допомагають читачеві зробити власні відкриття у вічних темах. Наводимо кілька цитат з праці Еріха Фромма «Мистецтво любові».
❣️ «Перший крок, який слід зробити, — це усвідомити, що любов становить собою мистецтво, подібно до того, як мистецтвом є саме життя. І якщо ми хочемо навчитися любити, то маємо йти тим самим шляхом, що ним зазвичай ідуть, прагнучи оволодіти будь-яким іншим мистецтвом, скажімо, музикою, живописом, теслярським ремеслом, медициною чи інженерною справою».
❣️ «Без любові людство не могло б прожити жодного дня».
❣️ «Повага означає зацікавленість у тому, щоб інша людина зростала й розкривала свою особистість. Отож вона передбачає відсутність експлуатації. Я хочу, щоб той, кого я люблю, ріс і розкривався заради себе самого — по-своєму, а не для того, щоб мені служити. Якщо я когось люблю, то відчуваю себе одним цілим із ним — але з таким, як він є, а не з таким, якого я хочу бачити об’єктом свого використання».
❣️ «Любов — це діяльність, а не пасивний вплив: у ній треба «перебувати», а не «впадати» в неї. Загалом активний характер любові можна описати твердженням про те, що любов переважно означає давати, а не брати».
❣️ «Хто нічого не знає — той нічого не любить. Хто нічого не робить — нічого не розуміє. Хто нічого не розуміє, той нічого не вартий. Але той, хто розуміє, — любить, помічає, бачить… І що більшими знаннями володієш із певного предмета, то сильніша любов. Той, хто гадає, що всі плоди достигають одночасно з полуницею, нічого не відає про виноград».
❣️ «Жодна людина не повинна бути засобом для досягнення цілей іншої людини».
❣️ «Той, хто врятував одне життя, вважай, врятував цілий світ. Той, хто зруйнував одне життя, зруйнував цілий світ».
❣️ «Дитяча любов дотримується принципу «Я люблю, бо люблять мене». Принцип зрілої любові — «Мене люблять, бо я люблю». Незріла любов каже: «Я люблю тебе, бо ти мені потрібен». Зріла твердить: «Ти потрібен мені, бо я тебе люблю».
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#з_джерел_мудрості
Еріх Фромм - німецький філософ та психоаналітик, який прославився своїми працями «Мистецтво любові», «Втеча від свободи», «Мати або бути». Роздуми над екзистенційними викликами та пошуком покликання людини допомагають читачеві зробити власні відкриття у вічних темах. Наводимо кілька цитат з праці Еріха Фромма «Мистецтво любові».
❣️ «Перший крок, який слід зробити, — це усвідомити, що любов становить собою мистецтво, подібно до того, як мистецтвом є саме життя. І якщо ми хочемо навчитися любити, то маємо йти тим самим шляхом, що ним зазвичай ідуть, прагнучи оволодіти будь-яким іншим мистецтвом, скажімо, музикою, живописом, теслярським ремеслом, медициною чи інженерною справою».
❣️ «Без любові людство не могло б прожити жодного дня».
❣️ «Повага означає зацікавленість у тому, щоб інша людина зростала й розкривала свою особистість. Отож вона передбачає відсутність експлуатації. Я хочу, щоб той, кого я люблю, ріс і розкривався заради себе самого — по-своєму, а не для того, щоб мені служити. Якщо я когось люблю, то відчуваю себе одним цілим із ним — але з таким, як він є, а не з таким, якого я хочу бачити об’єктом свого використання».
❣️ «Любов — це діяльність, а не пасивний вплив: у ній треба «перебувати», а не «впадати» в неї. Загалом активний характер любові можна описати твердженням про те, що любов переважно означає давати, а не брати».
❣️ «Хто нічого не знає — той нічого не любить. Хто нічого не робить — нічого не розуміє. Хто нічого не розуміє, той нічого не вартий. Але той, хто розуміє, — любить, помічає, бачить… І що більшими знаннями володієш із певного предмета, то сильніша любов. Той, хто гадає, що всі плоди достигають одночасно з полуницею, нічого не відає про виноград».
❣️ «Жодна людина не повинна бути засобом для досягнення цілей іншої людини».
❣️ «Той, хто врятував одне життя, вважай, врятував цілий світ. Той, хто зруйнував одне життя, зруйнував цілий світ».
❣️ «Дитяча любов дотримується принципу «Я люблю, бо люблять мене». Принцип зрілої любові — «Мене люблять, бо я люблю». Незріла любов каже: «Я люблю тебе, бо ти мені потрібен». Зріла твердить: «Ти потрібен мені, бо я тебе люблю».
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤51🔥7👍4
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌿 Ти можеш мати приймаючі, теплі, довірливі стосунки, у яких тобі буде добре і затишно.
🌿 Ти можеш просити близьку людину давати тобі те, чого потребуєш в стосунках. А він/вона може обирати: давати це тобі чи ні. Кожен з вас має право говорити про свої потреби і може висловлюватися.
🌿 Підтримуємо довіряти і зближатися в стосунках у комфортному для тебе темпі.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌿 Ти можеш мати приймаючі, теплі, довірливі стосунки, у яких тобі буде добре і затишно.
🌿 Ти можеш просити близьку людину давати тобі те, чого потребуєш в стосунках. А він/вона може обирати: давати це тобі чи ні. Кожен з вас має право говорити про свої потреби і може висловлюватися.
🌿 Підтримуємо довіряти і зближатися в стосунках у комфортному для тебе темпі.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤39👍8🥰7
🔵 Дисоціація як захисний механізм в травматичній події
➡️ Змінений стан, відчуття, що це відбувається не зі мною, а десь в іншому житті, відсутність будь-яких почуттів в ситуації, що несе загрозу – це все є ознаками дисоціації.
Ми можемо потрапляти в дисоціацію не тільки якщо ми є учасниками травматичної події. Це може траплятись навіть якщо ми є просто її свідками: читаємо новини про неї, передивляємось фото з місць подій, спілкуємось із постраждалими.
🟩 Дисоціація – це рефлекс. Це те, що трапляється із нами, а не те, що ми обираємо робити свідомо.
Цей механізм захищає нас від надмірних почуттів, тілесних реакцій у відповідь на травматичну/шокову/стресову ситуацію, з якою людина не може впоратись.
Разом із цим, ми втрачаємо контакт із реальністю, а також можливість робити щось корисне для себе в певний момент. Фактично ми потрапляємо в такий собі закляклий стан.
☝️У такі моменти важливо потурбуватись про те, щоб якомога менше перебувати в такому стані і зберігати активність через використання гніву на щось практичне.
Щодовше ми перебуваємо в дисоціації, тим більші наслідки будуть після виходу з неї.
❓Як виходити із дисоціації і повертати себе «у реальність»?
👉 Для цього потрібно працювати на трьох рівнях: тіло, психіка та ідентичність, або пошук сенсів.
1️⃣ На рівні тіла:
✔️ Потирання тіла і струшування: «уяви, що ти собачка, яка впала у воду і тобі треба обтруситись»;
✔️ Дихальні вправи.
Наприклад, вправа на вдих-видих із зворотнім відліком. Вдих - видих 30, вдих-видих– 29, вдих-видих – 28… і так далі;
✔️ Поплескувати себе по колінах і плечах.
✔️ Вправа «Обійми метелика»;
✔️ Пошук опори: обома ногами твердо стати на землю, зосередитись, подивитись на свої ноги. Це дає відчуття безпеки;
2️⃣ На рівні психіки:
Найбільше, чого ми потребуємо в момент стресу – відчуття безпеки і того, що ми хоча б щось можемо контролювати:
✔️ Подивись наліво-направо, візуально оціни свій простір і пересвідчись, що знаходишся в безпеці;
✔️ Перерахуй предмети, які ти бачиш навколо. Зосередитись на певному предметі, роздивитись його деталі;
✔️ Зроби щось дуже просте, але те, що в межах твого контролю: чай, склади речі навколо, полий квіти, напиши близьким.
3️⃣ На рівні ідентичності «Хто я?»
✔️ Проговори про себе, або вголос – хто ти, скільки тобі років, чим ти займаєшся;
✔️ Проговори або випиши свої емоції, почуття, озвуч усі свої стани і те, що відбувається з тобою в момент;
✔️ Повтори кілька разів фразу: «Я є. Я зараз в безпечному місці».
Бережи себе🍀
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
➡️ Змінений стан, відчуття, що це відбувається не зі мною, а десь в іншому житті, відсутність будь-яких почуттів в ситуації, що несе загрозу – це все є ознаками дисоціації.
Ми можемо потрапляти в дисоціацію не тільки якщо ми є учасниками травматичної події. Це може траплятись навіть якщо ми є просто її свідками: читаємо новини про неї, передивляємось фото з місць подій, спілкуємось із постраждалими.
🟩 Дисоціація – це рефлекс. Це те, що трапляється із нами, а не те, що ми обираємо робити свідомо.
Цей механізм захищає нас від надмірних почуттів, тілесних реакцій у відповідь на травматичну/шокову/стресову ситуацію, з якою людина не може впоратись.
Разом із цим, ми втрачаємо контакт із реальністю, а також можливість робити щось корисне для себе в певний момент. Фактично ми потрапляємо в такий собі закляклий стан.
☝️У такі моменти важливо потурбуватись про те, щоб якомога менше перебувати в такому стані і зберігати активність через використання гніву на щось практичне.
Щодовше ми перебуваємо в дисоціації, тим більші наслідки будуть після виходу з неї.
❓Як виходити із дисоціації і повертати себе «у реальність»?
👉 Для цього потрібно працювати на трьох рівнях: тіло, психіка та ідентичність, або пошук сенсів.
1️⃣ На рівні тіла:
✔️ Потирання тіла і струшування: «уяви, що ти собачка, яка впала у воду і тобі треба обтруситись»;
✔️ Дихальні вправи.
Наприклад, вправа на вдих-видих із зворотнім відліком. Вдих - видих 30, вдих-видих– 29, вдих-видих – 28… і так далі;
✔️ Поплескувати себе по колінах і плечах.
✔️ Вправа «Обійми метелика»;
✔️ Пошук опори: обома ногами твердо стати на землю, зосередитись, подивитись на свої ноги. Це дає відчуття безпеки;
2️⃣ На рівні психіки:
Найбільше, чого ми потребуємо в момент стресу – відчуття безпеки і того, що ми хоча б щось можемо контролювати:
✔️ Подивись наліво-направо, візуально оціни свій простір і пересвідчись, що знаходишся в безпеці;
✔️ Перерахуй предмети, які ти бачиш навколо. Зосередитись на певному предметі, роздивитись його деталі;
✔️ Зроби щось дуже просте, але те, що в межах твого контролю: чай, склади речі навколо, полий квіти, напиши близьким.
3️⃣ На рівні ідентичності «Хто я?»
✔️ Проговори про себе, або вголос – хто ти, скільки тобі років, чим ти займаєшся;
✔️ Проговори або випиши свої емоції, почуття, озвуч усі свої стани і те, що відбувається з тобою в момент;
✔️ Повтори кілька разів фразу: «Я є. Я зараз в безпечному місці».
Бережи себе🍀
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤28👍15🔥4
У часи змін і невизначеності особливо важливо не загубити себе. Запрошуємо на вебінар, де поговоримо про ресурси та як віднаходити силу навіть у непрості часи.
➡️ На зустрічі будемо:
- шукати ресурси й говорити, як долати щоденні виклики;
- досліджувати себе у складних життєвих ситуаціях;
- пройдемо коротке тестування, щоб краще зрозуміти свої внутрішні ресурси та способи долати труднощі;
- дізнаємось, як модель Basic PH допомагає розвивати власні інструменти підтримки;
- спробуємо практичні методи самодопомоги, які реально працюють у щоденному житті.
🟩 Спікерка: Катерина Тищенко - психологиня БФ «Право на захист», спеціалістка з досвідом підтримки в умовах війни. Працює у підходах емоційно-фокусованої терапії, символічного моделювання, арттерапії та КПТ 🎨🧩🧠
💻 Формат: онлайн, платформа Zoom
🗓️ 14 жовтня, 18:30–20:30
🆓 Участь безоплатна
📥 Залишити заявку на участь: https://forms.gle/6EYwxZKxwdJTCeMC6
Після відвідування вебінару можна буде отримати сертифікат учасника.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
➡️ На зустрічі будемо:
- шукати ресурси й говорити, як долати щоденні виклики;
- досліджувати себе у складних життєвих ситуаціях;
- пройдемо коротке тестування, щоб краще зрозуміти свої внутрішні ресурси та способи долати труднощі;
- дізнаємось, як модель Basic PH допомагає розвивати власні інструменти підтримки;
- спробуємо практичні методи самодопомоги, які реально працюють у щоденному житті.
🟩 Спікерка: Катерина Тищенко - психологиня БФ «Право на захист», спеціалістка з досвідом підтримки в умовах війни. Працює у підходах емоційно-фокусованої терапії, символічного моделювання, арттерапії та КПТ 🎨🧩🧠
💻 Формат: онлайн, платформа Zoom
🗓️ 14 жовтня, 18:30–20:30
🆓 Участь безоплатна
📥 Залишити заявку на участь: https://forms.gle/6EYwxZKxwdJTCeMC6
Після відвідування вебінару можна буде отримати сертифікат учасника.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤22👍9😍1
💙 Сьогодні – Всесвітній день психічного здоров’я. Психічне здоров’я — так само важливе, як фізичне. Воно впливає на те, як ми справляємося зі стресом, будуємо стосунки, ухвалюємо рішення та відчуваємо задоволення від життя.
➡️ Переглянь слайди та поміркуй над тим, як зараз виглядає твоє психічне здоровʼя.
❗️Нагадуємо: піклуватися про себе — це нормально, тому якщо ти потребуєш допомоги, не соромся звернутися по неї 💙
🌱 Запис тут (Донецька, Запорізька, Харківська, Сумська, Чернігівська області): https://forms.gle/L5gkrXam1UBYz2SR9
🌱 Підтримка для ветеранів, їхніх родин та родин військовослужбовців: https://forms.gle/RnceAhL9b1RcXdSR6
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
➡️ Переглянь слайди та поміркуй над тим, як зараз виглядає твоє психічне здоровʼя.
❗️Нагадуємо: піклуватися про себе — це нормально, тому якщо ти потребуєш допомоги, не соромся звернутися по неї 💙
🌱 Запис тут (Донецька, Запорізька, Харківська, Сумська, Чернігівська області): https://forms.gle/L5gkrXam1UBYz2SR9
🌱 Підтримка для ветеранів, їхніх родин та родин військовослужбовців: https://forms.gle/RnceAhL9b1RcXdSR6
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤43👍9🔥6👏1
📕 «Що з тобою сталося? Про травму, психологічну стійкість і зцілення: Брюс Д. Перрі, Опра Вінфрі
#з_джерел_мудрості
Глибокий аналіз травм минулого, негативних патронів і спогадів - спільна робота популярної телеведучої та психіатра. Це щира розмова, під час якої ви проживатимете різне: біль, що стихатиме, вражаючі спогади, з якими можна буде обійтися інакше, відчуття зростання над травмами. Книга допоможе інакше поглянути на травми минулого та розширити арсенал зцілюючих технік.
💭 «Любов, яку ми віддаємо та відчуваємо, залежить від нашої здатності бути присутнім, уважним, чутливим і реактивним стосовно іншої людини. Це вміння є клеєм людського суспільства: воно забезпечує виживання нашого виду та здоров'я і щастя кожної окремої особи».
💭 «Травма розбиває корабель, у якому ви пливли до цього моменту, і викидає вас на берег. Єдине, що вам залишається, це спробувати відбудувати свій внутрішній світ. Частиною процесу одужання є необхідність повернутися до старої, розтрощеної моделі світу. Ви перебираєте уламки в пошуках частин себе. Сни, нав’язливі картини травми й повторне проживання — це результат намагань вашого мозку розібратися в новій реальності. Повертаючись до того зламаного корабля, ви потроху знаходите шматочки свого світогляду, які можна вбудувати в нову, безпечнішу, хоч і змінену травмою, картину світу.
Так ви створюєте нову модель світу. На це знадобиться багато часу. Вам доведеться повернутися до зруйнованого корабля багато разів. Цей процес містить свідомі та несвідомі «перепроживання», або ж письмо, малювання, ліплення чи гру. Повертаючись до серця землетрусу, порозглядайте уламки в себе під ногами, візьміть щось і занесіть це в безпечну гавань. Це частина одужання — принаймні спрощений опис цього складного процесу».
💭 «Ми створені для стосунків одне з одним».
💭 «Нам вдалося вижити на цій планеті саме завдяки тому, що ми навчилися формувати та підтримувати ефективні групи. Наодинці ми вразливі. У гурті ми можемо захищати одне одного, разом полювати й збирати, ділитися зі слабшими членами сім’ї та нашого клану. Клей стосунків забезпечує виживання нашого виду, при цьому любов — це суперклей».
💭 «Дуже легко опустити руки й стати песимістом, поглянувши на всі проблеми нашого суспільства, і дати нерівності, жорстокості й травмі, які надто міцно вкоренилися в нашому світі, деморалізувати себе. Але, вивчаючи історію,
можна побачити, що загалом людство поступово йде на злет.
Наш світ повен добрих, здібних і творчих людей. Наш вид дуже допитливий. Ми й надалі досліджуватимемо, винаходитимемо й вчитимемося. Ми все-таки можемо зробити наш світ безпечнішим, справедливішим і гуманнішим для всіх».
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#з_джерел_мудрості
Глибокий аналіз травм минулого, негативних патронів і спогадів - спільна робота популярної телеведучої та психіатра. Це щира розмова, під час якої ви проживатимете різне: біль, що стихатиме, вражаючі спогади, з якими можна буде обійтися інакше, відчуття зростання над травмами. Книга допоможе інакше поглянути на травми минулого та розширити арсенал зцілюючих технік.
💭 «Любов, яку ми віддаємо та відчуваємо, залежить від нашої здатності бути присутнім, уважним, чутливим і реактивним стосовно іншої людини. Це вміння є клеєм людського суспільства: воно забезпечує виживання нашого виду та здоров'я і щастя кожної окремої особи».
💭 «Травма розбиває корабель, у якому ви пливли до цього моменту, і викидає вас на берег. Єдине, що вам залишається, це спробувати відбудувати свій внутрішній світ. Частиною процесу одужання є необхідність повернутися до старої, розтрощеної моделі світу. Ви перебираєте уламки в пошуках частин себе. Сни, нав’язливі картини травми й повторне проживання — це результат намагань вашого мозку розібратися в новій реальності. Повертаючись до того зламаного корабля, ви потроху знаходите шматочки свого світогляду, які можна вбудувати в нову, безпечнішу, хоч і змінену травмою, картину світу.
Так ви створюєте нову модель світу. На це знадобиться багато часу. Вам доведеться повернутися до зруйнованого корабля багато разів. Цей процес містить свідомі та несвідомі «перепроживання», або ж письмо, малювання, ліплення чи гру. Повертаючись до серця землетрусу, порозглядайте уламки в себе під ногами, візьміть щось і занесіть це в безпечну гавань. Це частина одужання — принаймні спрощений опис цього складного процесу».
💭 «Ми створені для стосунків одне з одним».
💭 «Нам вдалося вижити на цій планеті саме завдяки тому, що ми навчилися формувати та підтримувати ефективні групи. Наодинці ми вразливі. У гурті ми можемо захищати одне одного, разом полювати й збирати, ділитися зі слабшими членами сім’ї та нашого клану. Клей стосунків забезпечує виживання нашого виду, при цьому любов — це суперклей».
💭 «Дуже легко опустити руки й стати песимістом, поглянувши на всі проблеми нашого суспільства, і дати нерівності, жорстокості й травмі, які надто міцно вкоренилися в нашому світі, деморалізувати себе. Але, вивчаючи історію,
можна побачити, що загалом людство поступово йде на злет.
Наш світ повен добрих, здібних і творчих людей. Наш вид дуже допитливий. Ми й надалі досліджуватимемо, винаходитимемо й вчитимемося. Ми все-таки можемо зробити наш світ безпечнішим, справедливішим і гуманнішим для всіх».
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤35👍11🔥2
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌾 Тільки тобі вирішувати, яким/якою тобі бути.
🌾 Ти можеш довіряти своїй інтуції.
🌾 Все, що ти проявляєш в цей світ, - цінно!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌾 Тільки тобі вирішувати, яким/якою тобі бути.
🌾 Ти можеш довіряти своїй інтуції.
🌾 Все, що ти проявляєш в цей світ, - цінно!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤41🥰8🙏4👍1
⏺️ Самостигматизація: як ми самі стаємо проти себе
📩 #нам_пишуть: «Нещодавно у мене діагностували тривожний розлад. Боюся комусь в цьому зізнатися, навіть близьким. Мені здається, що це зробить мене слабкою і недолугою. Може, якби я така не була, я б і не захворіла?»
➡️ Нам дуже шкода, що в цьому буремному світі ми стикаємось з такою великою кількістю викликів. У війну ми особливо вразливі - і психічний розлад точно не є ознакою недолугості та слабкості. Психіка не завжди справляється з тим обсягом жаху, втрат, обстрілів, які ми проживаємо.
❗️ І дуже важливо не сварити і стигматизувати себе за це: такий підхід точно не буде помічним.
➡️ Самостигматизація - це коли людина починає вірити в негативні стереотипи про свій стан.
У цьому випадку може спрацювати зовнішній осуд та настороженість, які, на жаль, досі присутні в нашому суспільстві:
🗯️ «психічні розлади — це слабкість»;
🗯️ «треба просто взяти себе в руки» тощо.
Прикро, що з часом цей осуд стає внутрішнім.
Ми ніби ставимо на себе ярлик:
🗯️ «зі мною щось не так»;
🗯️ «я не такий/така, як усі»;
🗯️ «я гірший/а за інших»
І ці шкідливі переконання можуть переживатися болючіше, ніж сам стан хвороби.
▫️ Це може проявлятися як:
- приховування своїх переживань і станів;
- сором за те, що «не справляюсь»;
- уникання допомоги («не хочу, щоб подумали, що я слабкий/слаба»);
- постійна самокритика й відчуття провини.
🌱 Але важливо звільнятися від цих почуттів та переконань!
У цьому нам може допомагати:
🟠 Помічати внутрішні ярлики/негативні переконання.
➡️ Коли ловиш себе на думці «я слабкий/а чи недолугий/а», зупинись і спитай: «Чий це голос? Мій чи колись почутий інший?»
🟠 Відділяти стан від власної ідентичності.
➡️ У тебе може бути тривога, депресія, виснаження тощо — але це не весь/вся ти. Це лише досвід, який ти проживаєш.
🟠 Дозволити собі допомогу.
➡️ Психолог, психіатр чи група підтримки - це не ознака слабкості, а відповідальності за свою життя та свій стан.
🟠 Шукати слова, які підтримують, а не ранять.
➡️ Замість «я зламаний/а» — «я в процесі відновлення».
Замість «зі мною щось не так» — «я зараз маю складний досвід».
🌿 Самостигматизація змушує нас повторювати та вбирати в себе чужий осуд.
Утім, одужання починається там, де ми починаємо бути з собою людяними перш за все.
Будь ласка, не свари себе за свій досвід/хворобу/переживання. Це лише частина твого життя, і ми віримо, що ти впораєшся! 💚
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
📩 #нам_пишуть: «Нещодавно у мене діагностували тривожний розлад. Боюся комусь в цьому зізнатися, навіть близьким. Мені здається, що це зробить мене слабкою і недолугою. Може, якби я така не була, я б і не захворіла?»
➡️ Нам дуже шкода, що в цьому буремному світі ми стикаємось з такою великою кількістю викликів. У війну ми особливо вразливі - і психічний розлад точно не є ознакою недолугості та слабкості. Психіка не завжди справляється з тим обсягом жаху, втрат, обстрілів, які ми проживаємо.
❗️ І дуже важливо не сварити і стигматизувати себе за це: такий підхід точно не буде помічним.
➡️ Самостигматизація - це коли людина починає вірити в негативні стереотипи про свій стан.
У цьому випадку може спрацювати зовнішній осуд та настороженість, які, на жаль, досі присутні в нашому суспільстві:
🗯️ «психічні розлади — це слабкість»;
🗯️ «треба просто взяти себе в руки» тощо.
Прикро, що з часом цей осуд стає внутрішнім.
Ми ніби ставимо на себе ярлик:
🗯️ «зі мною щось не так»;
🗯️ «я не такий/така, як усі»;
🗯️ «я гірший/а за інших»
І ці шкідливі переконання можуть переживатися болючіше, ніж сам стан хвороби.
▫️ Це може проявлятися як:
- приховування своїх переживань і станів;
- сором за те, що «не справляюсь»;
- уникання допомоги («не хочу, щоб подумали, що я слабкий/слаба»);
- постійна самокритика й відчуття провини.
🌱 Але важливо звільнятися від цих почуттів та переконань!
У цьому нам може допомагати:
🟠 Помічати внутрішні ярлики/негативні переконання.
➡️ Коли ловиш себе на думці «я слабкий/а чи недолугий/а», зупинись і спитай: «Чий це голос? Мій чи колись почутий інший?»
🟠 Відділяти стан від власної ідентичності.
➡️ У тебе може бути тривога, депресія, виснаження тощо — але це не весь/вся ти. Це лише досвід, який ти проживаєш.
🟠 Дозволити собі допомогу.
➡️ Психолог, психіатр чи група підтримки - це не ознака слабкості, а відповідальності за свою життя та свій стан.
🟠 Шукати слова, які підтримують, а не ранять.
➡️ Замість «я зламаний/а» — «я в процесі відновлення».
Замість «зі мною щось не так» — «я зараз маю складний досвід».
🌿 Самостигматизація змушує нас повторювати та вбирати в себе чужий осуд.
Утім, одужання починається там, де ми починаємо бути з собою людяними перш за все.
Будь ласка, не свари себе за свій досвід/хворобу/переживання. Це лише частина твого життя, і ми віримо, що ти впораєшся! 💚
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤46👍10👏4😁1
Запрошуємо на вебінар: «Як екологічно спілкуватися з партнерами, що перебувають на війні» — зустріч про те, як зберігати довіру, турботу й рівновагу в складних обставинах.
Поговоримо про те, як:
✳️залишатися близькими, навіть коли ви далеко;
✳️війна впливає на тих, хто служить, і тих, хто чекає;
✳️подбати про себе, щоб мати сили бути поруч.
🟩 Спікерка: Катерина Тищенко - психологиня БФ «Право на захист», спеціалістка з досвідом підтримки в умовах війни. Працює у підходах емоційно-фокусованої терапії, символічного моделювання, арттерапії та КПТ 🎨🧩🧠
Вебінар розрахований на партнерів та партнерок військовослужбовців — дружин, чоловіків, наречених чи близьких у стосунках, а також на тих, хто підтримує кохану людину на відстані й прагне зберегти тепло, довіру та взаємопідтримку у часі війни.
💻 Формат: онлайн, платформа Zoom
🗓️ 22 жовтня, 18:30–20:30
🆓 Участь безоплатна
📥 Залишити заявку на участь: https://forms.gle/6EYwxZKxwdJTCeMC6
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
Поговоримо про те, як:
✳️залишатися близькими, навіть коли ви далеко;
✳️війна впливає на тих, хто служить, і тих, хто чекає;
✳️подбати про себе, щоб мати сили бути поруч.
🟩 Спікерка: Катерина Тищенко - психологиня БФ «Право на захист», спеціалістка з досвідом підтримки в умовах війни. Працює у підходах емоційно-фокусованої терапії, символічного моделювання, арттерапії та КПТ 🎨🧩🧠
Вебінар розрахований на партнерів та партнерок військовослужбовців — дружин, чоловіків, наречених чи близьких у стосунках, а також на тих, хто підтримує кохану людину на відстані й прагне зберегти тепло, довіру та взаємопідтримку у часі війни.
💻 Формат: онлайн, платформа Zoom
🗓️ 22 жовтня, 18:30–20:30
🆓 Участь безоплатна
📥 Залишити заявку на участь: https://forms.gle/6EYwxZKxwdJTCeMC6
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤14👍4🔥2
🌊 Арттерапевтична вправа «Ріка мого життя»
#арттерапія
Ця #психологічна_вправа допомагає побачити свій життєвий шлях цілісно - не як низку випадковостей чи помилок, а як потік досвіду, у якому є і бурхливі, і спокійні періоди.
Її можна робити індивідуально або в групі (з підлітками, дорослими, навіть у сімейному форматі).
1️⃣ Підготуй аркуш (бажано брати великого формату - А3 чи хоча б А4) і олівці, фарби або фломастери.
Обери колір, який асоціюється в тебе з рікою життя.
2️⃣ Проведи лінію ріки від лівого краю аркуша до правого.
Це твій життєвий шлях: від дитинства до сьогодні (а можеш і далі - у майбутнє).
3️⃣ Познач на ріці важливі події та елементи.
Вони можуть мати різне значення:
🏞 джерело - твоє дитинство;
🌊 притоки - люди чи події, що вплинули на тебе;
💨 круті повороти, пороги чи вир - кризи, втрати, переїзди;
🌤 тихі ділянки - спокій, любов, підтримка.
4️⃣ Додай береги.
❓ Що тебе тримало і не давало зійти з течії?
Це можуть бути люди, цінності, віра, улюблена справа.
5️⃣ Поглянь на свою ріку збоку.
❓ Як вона виглядає? Ріка пряма чи здебільшого звивиста? Широка чи вузька?
❓Який зараз її стан - повноводна чи пересихає?
❓ Про що для тебе говорить стан твоєї ріки?
Якщо захочеш, домалюй ще важливі елементи, які зроблять твою ріку особливою.
➡️ Коли завершиш, спитай себе:
❓Де у твоїй ріці життя найбільше сили?
❓Які «притоки» допомагали рухатися далі?
❓Що було найважчим поворотом? Чого він навчив?
❓ Які береги підтримують тебе зараз?
❓ Куди тече твоя ріка далі?
Якщо вправа виконується в груповому чи сімейному форматах, можна попросити учасників обрати один фрагмент своєї ріки (наприклад, «місце, де стало спокійніше» або «де я щось зрозумів/ла») і коротко розповісти про нього.
❗️ Коли ми малюємо свою ріку, ми бачимо не лише труднощі, а й те, що нас несло далі, допомагало долати складні періоди.
І навіть якщо зараз течія здається повільною чи проходить через перешкоди - вода все одно тече далі, ріка життя продовжує свій рух.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#арттерапія
Ця #психологічна_вправа допомагає побачити свій життєвий шлях цілісно - не як низку випадковостей чи помилок, а як потік досвіду, у якому є і бурхливі, і спокійні періоди.
Її можна робити індивідуально або в групі (з підлітками, дорослими, навіть у сімейному форматі).
1️⃣ Підготуй аркуш (бажано брати великого формату - А3 чи хоча б А4) і олівці, фарби або фломастери.
Обери колір, який асоціюється в тебе з рікою життя.
2️⃣ Проведи лінію ріки від лівого краю аркуша до правого.
Це твій життєвий шлях: від дитинства до сьогодні (а можеш і далі - у майбутнє).
3️⃣ Познач на ріці важливі події та елементи.
Вони можуть мати різне значення:
🏞 джерело - твоє дитинство;
🌊 притоки - люди чи події, що вплинули на тебе;
💨 круті повороти, пороги чи вир - кризи, втрати, переїзди;
🌤 тихі ділянки - спокій, любов, підтримка.
4️⃣ Додай береги.
❓ Що тебе тримало і не давало зійти з течії?
Це можуть бути люди, цінності, віра, улюблена справа.
5️⃣ Поглянь на свою ріку збоку.
❓ Як вона виглядає? Ріка пряма чи здебільшого звивиста? Широка чи вузька?
❓Який зараз її стан - повноводна чи пересихає?
❓ Про що для тебе говорить стан твоєї ріки?
Якщо захочеш, домалюй ще важливі елементи, які зроблять твою ріку особливою.
➡️ Коли завершиш, спитай себе:
❓Де у твоїй ріці життя найбільше сили?
❓Які «притоки» допомагали рухатися далі?
❓Що було найважчим поворотом? Чого він навчив?
❓ Які береги підтримують тебе зараз?
❓ Куди тече твоя ріка далі?
Якщо вправа виконується в груповому чи сімейному форматах, можна попросити учасників обрати один фрагмент своєї ріки (наприклад, «місце, де стало спокійніше» або «де я щось зрозумів/ла») і коротко розповісти про нього.
❗️ Коли ми малюємо свою ріку, ми бачимо не лише труднощі, а й те, що нас несло далі, допомагало долати складні періоди.
І навіть якщо зараз течія здається повільною чи проходить через перешкоди - вода все одно тече далі, ріка життя продовжує свій рух.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤33👍13🔥7
⚱️Притча про два глечики
#з_джерел_мудрості #притча
У одного чоловіка було два великих глечики для води. Вони висіли на кінцях палиці, яку він носив на плечах. Один з глечиків мав тріщини, тоді як інший був бездоганний: завжди доправляв повну порцію води після довгої прогулянки від джерела до будинку вчителя. А тріснутий глечик доносив лише половину.
Так тривало щодня впродовж двох років - чоловік доносив тільки півтора глечики води в будинок свого вчителя. Звичайно, цілий та бездоганний глечик пишався своїми досягненнями. А тріснутий глечик соромився своєї недосконалості і був дуже нещасний, оскільки робив тільки половину того, для чого був призначений.
Якось біля джерела він наважився звернутися до свого господаря:
⁃ Я соромлюся себе і хочу вибачитися перед тобою.
⁃ Чому? Чого ти соромишся?
⁃ Протягом цих двох років я міг донести тільки половину моєї ноші, оскільки через тріщину, яку я маю, на зворотному шляху до будинку твого вчителя вода витікає. Ти робив цю роботу і через мій недолік не отримував повного результату своїх зусиль, - пригнічено сказав глечик.
- Оскільки ми повертаємося до будинку вчителя, я хочу, щоб ти звернув увагу на красиві квіти, що ростуть край дороги.
Справді, коли вони піднялися на пагорб, тріснутий горщик помітив чудові квіти з одного боку дороги.
Тоді чоловік сказав глечику:
- Справа в тому, що я завжди знав про твій недолік і скористався цим. Я посіяв насіння квітів з одного боку дороги і щодня, коли ми поверталися від джерела, ти поливав їх. Протягом двох років я збирав ці красиві квіти, і прикрашав кімнату мого вчителя.
Без тебе, такого, як ти є, не було б цієї краси в його будинку!
➡️ Дай відповіді на питання:
❓ Якими непомітними на перший погляд унікальними особливостями ти володієш?
❓ Як вони впливають на твоє життя?
❓ А на життя інших?
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
#з_джерел_мудрості #притча
У одного чоловіка було два великих глечики для води. Вони висіли на кінцях палиці, яку він носив на плечах. Один з глечиків мав тріщини, тоді як інший був бездоганний: завжди доправляв повну порцію води після довгої прогулянки від джерела до будинку вчителя. А тріснутий глечик доносив лише половину.
Так тривало щодня впродовж двох років - чоловік доносив тільки півтора глечики води в будинок свого вчителя. Звичайно, цілий та бездоганний глечик пишався своїми досягненнями. А тріснутий глечик соромився своєї недосконалості і був дуже нещасний, оскільки робив тільки половину того, для чого був призначений.
Якось біля джерела він наважився звернутися до свого господаря:
⁃ Я соромлюся себе і хочу вибачитися перед тобою.
⁃ Чому? Чого ти соромишся?
⁃ Протягом цих двох років я міг донести тільки половину моєї ноші, оскільки через тріщину, яку я маю, на зворотному шляху до будинку твого вчителя вода витікає. Ти робив цю роботу і через мій недолік не отримував повного результату своїх зусиль, - пригнічено сказав глечик.
- Оскільки ми повертаємося до будинку вчителя, я хочу, щоб ти звернув увагу на красиві квіти, що ростуть край дороги.
Справді, коли вони піднялися на пагорб, тріснутий горщик помітив чудові квіти з одного боку дороги.
Тоді чоловік сказав глечику:
- Справа в тому, що я завжди знав про твій недолік і скористався цим. Я посіяв насіння квітів з одного боку дороги і щодня, коли ми поверталися від джерела, ти поливав їх. Протягом двох років я збирав ці красиві квіти, і прикрашав кімнату мого вчителя.
Без тебе, такого, як ти є, не було б цієї краси в його будинку!
➡️ Дай відповіді на питання:
❓ Якими непомітними на перший погляд унікальними особливостями ти володієш?
❓ Як вони впливають на твоє життя?
❓ А на життя інших?
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤60👍24🔥8🤩1
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌿 Кожна твоя дія є важливою.
🌿 Пригадай свої попередні досягнення. Подякую від серця собі за свої зусилля.
🌿 Давати собі регулярне визнання - то не просто добра річ, але й необхідна!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌿 Кожна твоя дія є важливою.
🌿 Пригадай свої попередні досягнення. Подякую від серця собі за свої зусилля.
🌿 Давати собі регулярне визнання - то не просто добра річ, але й необхідна!
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
❤37👍9🥰6