Психолог на зв‘язку
12.3K subscribers
618 photos
10 videos
7 files
1.19K links
Канал Служби турботи про психічне здоров’я Благодійного Фонду «Право на захист» 💙💛
Download Telegram
Тілесна імпровізація: твій особистий простір для руху

Ця #тілесна_вправа – чудовий спосіб дослідити себе, свої емоції та відчуття через свободу руху.

➡️ Нам важливо відкривати для себе нові грані руху, звільнятися від напруги та стресу, розвивати спонтанність та інтуїцію, навчитися виражати себе без слів.

1️⃣ Знайди місце, де тебе ніхто не потурбує, де ти зможеш рухатися вільно та без обмежень.

2️⃣ Одягни щось зручне, що не сковує рухів.

3️⃣ Якщо хочеш, увімкни музику, яка тебе надихає та викликає бажання рухатися.

4️⃣ Зосередься на відчуттях у своєму тілі, намагаючись не думати про інші турботи.

5️⃣ Почни з ніжних доторків, погладжувань, щоб підготувати своє тіло до руху.

6️⃣ Починай рухатися так, як тобі хочеться. Не думай про те, як це виглядає, просто слухай своє тіло та дозволь йому рухатися спонтанно та невимушено.

❗️ Рухайся так, як тобі комфортно та приємно. Не змушуй себе робити те, що тобі не подобається або викликає біль.

7️⃣ Експериментуй з різними рухами: обертання, підйоми, стрибки, хвилі тощо. Використовуй весь простір, змінюй темп та амплітуду рухів.

❗️ Під час імпровізації важливо відпустити всі оцінки та судження. Дозволь собі бути собою та рухатися вільно.

8️⃣ Спробуй виразити свої емоції та відчуття через рух. Дозволь своєму тілу розповісти історію або передати певний стан.

9️⃣ Закінчи вправу плавно та поступово. Подякуй своєму тілу за рух та за можливість мати простір для проявлення.

🔅 Практикуючи регулярно тілесну імпровізацію, можеш додавати різні предмети, змінювати музику чи рухатися в парі з кимось. Гарної практики!

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
35👍13🤩5🔥2
💟 Міфи та факти про стосунки

💭 «Любов, яку ми віддаємо та відчуваємо, залежить від нашої здатності бути присутнім, уважним, чутливим і реактивним стосовно іншої людини. Це вміння є клеєм людського суспільства: воно забезпечує виживання нашого виду та здоров'я і щастя кожної окремої особи», - зазначає Брюс Д. Перрі.

Стосунки – це складна та багатогранна тема, яка обросла безліччю шкідливих міфів. Розгляньмо найпоширеніші з них.

МІФ.
Справжнє кохання виникає з першого погляду і триває вічно.

ФАКТ.
Кохання часто розвивається поступово, і потребує зусиль обох партнерів для підтримки. Звичайно, бувають випадки кохання з першого погляду, але зазвичай це скоріше сильне захоплення, яке з часом може перерости в справжнє кохання, а може й згаснути.

МІФ.
У здорових стосунках не буває конфліктів.

ФАКТ. Конфлікти є нормальною частиною будь-яких стосунків. Важливо навчитися слухати та чути один одного, йти на компроміси та шукати спільні рішення у вирішенні конфліктних ситуацій.

МІФ.
Якщо парнер мене дійсно любить, то має знати мої думки та бажання та розуміти з півслова.

ФАКТ.
Ми не вміємо читати думки, хоча часто хотілось би🙃. Важливо відкрито говорити про свої потреби та бажання. Якщо ти прагнеш розуміння партнера/ки, навчися чітко та зрозуміло висловлювати свої думки та почуття, у т. ч. через «я-повідомлення».

МІФ.
«Ревнує - значить любить», або ревнощі - обовʼязковий елемент стосунків.

ФАКТ.
Ревнощі часто є проявом невпевненості (як в собі, так і в партнерові/ці) та можуть руйнувати стосунки. Здорові стосунки будуються на довірі та повазі. Якщо ти відчуваєш ревнощі, важливо розібратися в їх причинах та навчитися обходитися з цим почуттям.

МІФ.
Протилежності притягуються.

ФАКТ.
Дослідження показують, що ми здебільшого обираємо партнерів, які схожі на нас за цінностями, інтересами та навіть особистісними якостями. Звичайно, у стосунках можуть бути відмінності, але важливо, щоб партнери мали спільні погляди на важливі речі.

МІФ.
Якщо ти в стосунках, маєш себе повністю присвячувати партнеру, бо бажання мати особистий простір шкодить їх розвитку.

ФАКТ.
Важливо зберігати баланс між особистим простором та спільним часом. Дослідження показують, що пари, які мають власний простір та інтереси, а також проводять час разом, мають більш гармонійні стосунки.

МІФ.
Тривалі стосунки забирають багато енергії, і краще жити самому/ій.

Шлюб може позитивно впливати на тривалість життя. Люди, які перебувають у гармонійних стосунках, як правило, живуть довше, ніж ті, хто не одружений або розлучений.
‼️ Хоча якщо в стосунках присутні неповага, насильство, знецінення партнера/ки тощо, такі стосунки навряд чи позитивно впливатимуть на людину.

🫶 Бережімо один одного та цінуймо в стосунках. Зараз це так важливо для усіх нас💚.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
61👍14👏8🔥1
Що значить «здорові стосунки»: 9 ознак за Отто Кернбергом

#з_джерел_мудрості

Отто Кернберг, всесвітньо відомий психоаналітик та автор концепції зрілої любові, виділяє маркери здорових стосунків.
➡️ Ознайомся з ними та виділи, яким з них ти найбільше приділяєш увагу в житті, а які помічаєш менше:


1️⃣ Інтерес до життєвого плану партнера.

У парі вам обом цікаво, чим живе партнер/ка, про що мріє та чого прагне. Ви можете підтримувати прагнення та бажання один одного без заздрості.

2️⃣ Базова довіра.

Важливо бути відкритими та чесними один з одним, навіть щодо своїх недоліків та зон розвитку. Лише тоді інший має шанс задовільнити бажання іншого/ої, коли знає про них. ❗️Довіра – це фундамент міцних стосунків.

3️⃣ Здатність пробачати.

У стосунках трапляються різні ситуації, іноді навіть конфліктні. Гніватися на партнера/ку і бути чимось незадоволеним/ою - нормально. Важливо бути в діалозі щодо розбіжностей, шукати компроміси, вміти пробачати та відпускати образи, щоб рухатися далі.

4️⃣ Помірна скромність і вдячність.

Важливо цінувати те, що партнер/ка робить для тебе, і приймати це з вдячністю. Ми можемо усвідомлювати наші обмеження та не вимагати від партнера/ки неможливого.

5️⃣ Спільні цінності як основа спільного життя.

Схожі цінності та погляди на життя допомагають нам краще розуміти один одного та знаходити спільну мову.

6️⃣ Зріла залежність.

У парі ми як в одному човні: можемо приймати та надавати допомогу без страху, сорому чи провини. Цілком окей замість боротьби за владу чи пошуку винних розмежовувати зони відповідальності та говорити про зобовʼязання. Хоч ми і залежимо один від одного в парі, але ця залежність не є руйнівною.

7️⃣ Сексуальний потяг.

Секс є важливою частиною здорових стосунків, однією з базових потреб людини. Постійний сексуальний потяг у здорових стосунках дозволяє любити та приймати партнера/ку, незважаючи на фізіологічні чи тілесні зміни.

8️⃣ Визнання криз в стосунках.

У стосунках можуть виникати труднощі: ревнощі, потреба захищати кордони пари, виклики при народженні дітей та їх «виліт з гнізда» тощо. Важливо розуміти, що стосунки не можуть бути ідеальними та бути готовими долати кризи разом.

9️⃣ Любов і оплакування.

Ми маємо бути готовими відпустити партнера/ку, якщо це необхідно. Приймати завершення стосунків та проживати цей стан не лише з усіма емоціями, але й з усвідомленням того, яке місце партнер/ка займав/ла у нашому житті.

💔 Нам дуже прикро, що багато пар в нашій країні зараз переживають розлуку або втрату партнера/ки. Якщо тобі складно, ми підтримуємо шукати допомогу в ці непрості часи.

Наостанок хочемо поділитися мудрістю від Отто Кернберга:
💭 «Стосунки є здоровими, якщо людина знає, що здатна жити й без них, проте хоче перебувати в них та робить вибір на їхню користь».

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
82👍22🔥6😍5
🌤️ Новий тиждень традиційно починають #добрі_послання.

Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.


Ти можеш хотіти і отримувати багато. Це нормально.
Довіряй своїм бажанням.
Мріяти можна навіть в темні часи. Мрії підсвічують напрямок твого шляху.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
59👍11🥰5
🌵 Агресивна підтримка, або
добро, що ранить


💌 #нам_пишуть: «Мене оточують люди, які знають, як мені краще жити. «Тобі треба переїхати», «Я тобі ж хочу лише найкращого, тому тобі треба не спілкуватися з Н.» - часто чую це на свою адресу, але друзі не хочуть чути, що мені це неприємно, бо так вони ніби «підтримують». З іншого боку, це принаймні якась допомога, яку я маю, поки близькі далеко. Це взагалі ок чи ні, і як розпізнати таку поведінку та як реагувати?»

Зазвичай ми хочемо допомагати близьким, і це нормально. Але іноді наша «допомога» більше схожа на агресію.

🔸 Уявімо: ти ділишся з кимось із близьких своїми переживаннями, а у відповідь отримуєш:
🗯️ «Та ну, не драматизуй! Все ж гаразд! Думай краще про хороше!»

Подібні реакції і є агресивною підтримкою. Людина ніби хоче допомогти, але насправді знецінює твої почуття, або ж бачить сенс лише у своєму варіанті подій, не лишаючи вибору. Наприклад, якщо фразою
🗯️ «Я ж тобі тільки добра хочу, ти ж сам/а не впораєшся»
супроводжується постійний контроль, це є не підтримуючим, а навʼязливим.

Як розпізнати агресивну підтримку? Ось кілька прикладів:

Нав'язливість: інший/а постійно пропонує допомогу, навіть якщо її не просять, а відмови ігнорує.

🗯️ «Я бачу, що ти борешся з цим завданням. Давай я зроблю це набагато швидше і краще за тебе, в тебе вийде гірше».

Критика під виглядом поради:

🗯️ «От якби ти мене тоді послухав/ла, тоді б у тебе все вийшло».

Контроль: інший/а намагається контролювати кожен ваш крок. Вважає, що знає краще, як вам треба.

🗯️ «Ти не розумієш, лише так тобі буде краще, візьми і зроби так …. »

Знецінення: твої досягнення зменшують: «та хіба то зусилля», «тобі просто пощастило».

🗯️ «Не так вже й складно на твоїй роботі папірці перебирати, кожен би зміг це робити».

❗️ Дорога в пекло вимощена благими намірами, тож агресивно підтримуючі люди можуть навіть не усвідомлювати, що ранять.

Вони можуть керуватися:
🔸 Бажанням допомогти (але без знання, як саме тобі підходить);
🔸 Відчуттям власної важливості та цінності, коли «допомагає» іншим;
🔸 Страхом та недовірою, коли бояться, що ти не впораєшся.
🔸 Контролем, вважаючи, що це для твого ж блага.

➡️ Щоб протистояти агресивній підтримці, ти можеш:

Пояснити свою позицію:

💭 «Я ціную твою допомогу, але хочу впоратися самотужки».

Встановити межі дозволеного:

💭 «Мені не підходить, що ти щоразу просиш звіт про те, як я сьогодні працював/ла. Але якщо тобі щиро цікаво, я поділюся з тобою».

Якщо самостійно важко впоратися, ти можеш звернутися по допомогу до психолога і розібратися, чому так відбувається.

‼️ Агресивна підтримка може завдавати шкоди. Вона змушує людину відчувати себе невпевнено та залежно.

🌿 Ти маєш право на власні почуття та рішення. Твоя незалежність та самостійність важлива, не дозволяй іншим знецінювати тебе!

▫️ Памʼятай: у ході слідства з пошуку агресивно підтримуючих людей головне - не вийти на самого себе 🙃. Якщо ти впізнаєш в своїх діях агресивну підтримку, спробуй зрозуміти причини своєї поведінки та спробувати змінити це. Можливо, на допомогу тобі прийдуть такі слова підтримки.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
43👍20👏4🥰1🙏1
106👍19🔥18😍2🤩1🙏1
🌿 Психологічна вправа «Зустріч з Внутрішньою дитиною»

Кожен і кожна з нас повертаються до спогадів з дитинства з надією знову поринути у безтурботність та радість. Утім, Внутрішня дитина ніколи нас не покидає, навіть якщо ми вже давно дорослі.

Ця #психологічна_вправа допоможе тобі відновити зв'язок зі своєю Внутрішньою дитиною.

1️⃣ Знайди тихе місце, де тебе ніхто не потурбує. Сядь зручно, закрий очі та зроби кілька глибоких вдихів.
❗️ Памʼятай, що видих має бути довшим за вдих на етапі заспокоєння та стишення.

2️⃣ Уяви собі затишне місце, де почуваєшся в безпеці та комфорті (це може бути кімната з твого дитинства, казковий ліс або будь-яке інше безпечне місце).

3️⃣ Уяви, що в цьому місці з'являється твоя Внутрішня дитина. Розглянь її уважно:
Як вона виглядає?
У що одягнена?
Як рухається, що її цікавить?
Підійди до неї та привітайся.

4️⃣ Розпитай у своєї Внутрішньої дитини, як вона себе почуває і як їй живеться.
Вислухай її уважно, не перебиваючи та не оцінюючи.

Що їй так потрібно зараз, чого бракує?

Спробуй звернутися до Внутрішньої дитини та сказати:
💭 «Я так люблю і приймаю тебе такою, як ти є. Ти мені дуже важлива/ий. Я поруч з тобою і підтримаю тебе в цьому світі, що б не сталося».

Додай до цього ті слова, які так потрібні дитині.

5️⃣ Уяви, як ти обіймаєш свою внутрішню дитину та заспокоюєш її.

🧡 Поділися з нею тим, чого вона так потребує: любовʼю, увагою, турботою, ніжністю. Спробуй розділити переживання та усі важкі думки, які має маля.

Побудь з нею в контакті стільки, скільки потрібно.

6️⃣ Подякуй своїй внутрішній дитині за зустріч, яку ти зможеш повторити згодом.

7️⃣ Поступово повертайся в реальність з вдячністю до цього досвіду.

➡️ Після
вправи запиши свої враження від зустрічі:

Що ти відчув/ла під час зустрічі та після?
Що, на твою думку, найбільше потрібне Внутрішній дитині зараз?
Як ти можеш подбати про неї в повсякденному житті?
Які найближчі кроки ти можеш зробити для цього?

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
45👍14🥰4👎1🤔1
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.


🌱 Пишаємося тобою та твоєю силою.

🌱 Співчуваємо твоїм втратам і сумуємо разом з тобою.

🌱 Будь ласка, турбуйся про себе та знаходь способи рухатися далі.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
48👍9🥰8
«Синдром річниці»: що відбувається з нами 24 лютого (1/2)
 
🔵 Сьогодні 3 роки повномасштабного вторгнення росії в Україну і 11 років війни, протягом якої наші люди, кожен на своєму місці в ній, мужньо виборюють своє право жити незалежним і вільним життям.

🔲 24 лютого. Що з нами відбувається?  

Ми вже багато чого пережили і змогли адаптуватися до звуків сирен, вибухів, переміщень, жахливих новин із фронту.

Створити (наскільки це можливо) затишок там, де ми є зараз. Зробити нові кроки в своєму новому житті. І наче все частіше відчуваємо і чуємо від інших «Все більш-менш стабільно, нормально. Витримуємо». Незважаючи на невизначеність та шаленість реальності. 24 лютого ми можемо більше мати проблеми зі сном, відчувати неспокій, депресивні симптоми або навіть фізично захворіти. 

➡️ «Синдром річниці», незважаючи на те, що війна ще не скінчилася, важко переживається, але знання про нього і про те, чого очікувати, разом із добрим, співчутливим ставленням до себе – зроблять тобі добру справу.

Що таке «синдром річниці»?

🟠 Це набір тривожних почуттів, думок та/або спогадів, які можуть виникнути в річницю травматичної події або близько біля неї.

Людина може відчувати симптоми посттравматичного стресового розладу, включаючи кошмари, спогади, нав’язливі образи, тривогу, страх, гнів або труднощі зі сном.  Інші стани/почуття, які можуть виникнути - це депресія, смуток і страх.

🟩 Загальні реакції на річницю включають👇:

✔️ Флешбеки: раптові яскраві спогади про подію.  Може здатися, що минула подія відбувається зараз і залучає всі органи чуття, включаючи смак, нюх або відчуття тіла. 

✔️ Страх: коли виникають травматичні спогади, мигдалеподібне тіло посилає сигнали тілу, щоб підготувати його до боротьби чи втечі.  Для тих, хто наближається до річниці травматичної події, ці відчуття тіла можуть бути такими ж реальними, як і в день, коли ця подія відбулася. 

Це може включати пітливість долонь, прискорене серцебиття та відчуття тиску в грудях або утруднене дихання.

✔️ Розчарування та злість: річниця травматичної події може викликати почуття розчарування, особливо якщо людина продовжує перебувати в ній. Люди також можуть відчувати гнів через несправедливість, що це взагалі сталося, і через те, як це змінило життя з тих пір.

✔️ Спогади, думки та почуття: підсвідомість має спосіб пов’язувати дати з травматичними подіями. Іноді спогади, думки та почуття виникають ще до того, як людина навіть усвідомлює зв’язок із річницею.

✔️ Відчуття і біль в тілі: деякі люди напередодні або під час річниці можуть помітити ті ж самі відчуття в тілі або біль,  які вони відчували ще рік тому, під час травматичної події. 

✔️ Сни та кошмари: можуть знов з’явитись неприємні сни, кошмари.  Це спосіб мозку все ще намагатися обробити та осмислити подію. Звернути нашу увагу на те, що потребує уваги і зцілення.

✔️ Уникання: коли наближається річниця травматичної події, люди можуть намагатись уникати  місць, людей, ситуацій, які б нагадували про травматичну подію. 

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
💔2316👍7
«Синдром річниці»:
чим ти можеш допомогти собі зараз? (2/2)


Піклуйся про свої першочергові потреби вдвічі більше, ніж це було до цього періоду. Здоровий сон, якісне і смачне харчування, фізична активність, прогулянки, перерви в роботі, теплий душ або ванна.

Ще більше міцних обіймів і теплого, якісного часу із близькими.

Поговори з тими, хто може розділити твої почуття З тими, з ким є спільний досвід проживання подій цих двох складних років. Це може бути твій друг, колеги, психолог або психотерапевт.

Ретельно структуруй свій час. Склади і проговори із близькими свої плани А, B і C на випадок непередбачуваних обставин або посилення бойових дій в твоєму регіоні у дні річниці.  

Згадай те, як багато ти зробив/ла за цей рік. Що завдяки тобі відбулось, частиною чого ти став/ла? Які зміни відбулись в тобі? У чому ти став/ла сильнішим/шою? Чому навчився/лась?    

Нормалізуй свої відчуття в тілі, якщо такі виникають.

У когось, хто відчуває синдром річниці, можуть пітніти долоні, прискорюватися серцебиття, з’являтися задишка. Це так мозок сигналізує тілу виділяти кортизол і адреналін у відповідь на пам’ять тих днів. 

💭 Було б корисно пам’ятати про це і проговорювати: «Це просто адреналін. Це не означає, що я зараз в небезпеці. Навпаки, саме зараз я в безпечному місці (якщо це дійсно так)». Допоміжними є фізичні вправи.

Заплануй додаткову підтримку на цей період.
 
Турбуймося про себе, ми можемо проживати свій досвід, жити і рухатися далі разом.

Текст підготовлено за допомогою матеріалів: mentalhelp.net

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
45👍13💔2
⛵️ 4 драйви, що керують нашою мотивацією

Чи замислюєшся ти, що насправді рухає нами у житті?
Чому ми прагнемо до успіху, шукаємо зв'язки з іншими, жадаємо знань та захищаємо свої цінності?

➡️ Доктор Нітін Норіа та Пол Лоуренс, професори Гарвардської бізнес-школи, розробили модель 4 драйвів (потягів), яка пояснює мотивацію людської поведінки через емоційні потреби.

⭕️ Ці драйви лежать в основі мотивації та визначають, як ми взаємодіємо зі світом.

1️⃣ Потяг до здобутків, набуття досвіду (acquire) включає:

- прагнення до матеріального добробуту, статусу та вражень;
- бажання мати «більше», досягати успіху та насолоджуватися життям.

Щоб задовольнити цей драйв, ми орієнтуємося на цілі, відзначаємо досягнення та удосконалюємо професійні та особистісні навички. Але щоб не погрузнути в путах «успішного успіху», варто помічати і розвивати й інші важливі потяги.

2️⃣ Потяг до звʼязку/контактів (bond) включає:

- підтримку у близьких стосунках, любові та приналежності до групи;
- прагненні до спілкування, підтримки та відчуття, що ти не самотній/я.

Звʼязки з близькими та дорогими нам людьми помічні, оскільки у стосунку ми можемо почувати себе цінними та важливими. Спільноти зараз, як ніколи, необхідні нам, щоб бути зі своїми.

3️⃣ Потяг до навчання/розуміння (сomprehend) включає:

- прагнення до знань, розуміння та дослідження світу;
- цікавість, бажання розв'язувати загадки та знаходити сенси у житті.

Пошук та відкриття нового (дофамінові потреби) не тільки роблять життя цікавішим, але й створюють нові нейронні звʼзки, підвищуючи нашу нейропластичність.

4️⃣ Потяг до захисту (defend) включає:

- потребу у безпеці, справедливості та захисті твоїх цінностей;
- прагнення до захисту себе та близьких від загроз.

Зараз цей драйв у хронічному стресі найбільш атакований у нас через війну. Утім, ми можемо в межах нашого впливу намагатися захищати себе та усе, що нам доступно. Це важливо зберігати навіть в екстремальних умовах.

➡️ Дай відповідь на питання:

Які з цих потягів є найсильнішими у твоєму житті?
Як ти зараз задовольняєш кожен з них?
Чи є драйви, яким ти приділяєш недостатньо уваги? Що ти можеш робити для їх розвитку?

🌿 Звісно, нам потрібно збалансовано ставитися до потягів у нашому житті.
Нехай кожен твій день буде сповнений сенсом та гармонією, з місцем для усіх драйвів.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
27👍9🔥6
📋 Твій персональний план по роботі з тривогою

Чи можемо ми взяти під контроль нашу тривогу? У певному сенсі, так.

Для цього нам необхідно👇:

✔️ навчитись усвідомлювати і прогнозувати, у які моменти вона може зʼявлятись;
✔️ мати план, що робити, коли це станеться.

Наступні кроки допоможуть тобі в цьому.

📝 Візьми свій записник і напиши:

🖌️ Як я розумію, що зʼявляться тривога? Як я це відчуваю? Що відбувається в тілі? Де саме в тілі?

________________________

🖌️ Коли я починаю помічати тривогу, я можу робити наступне:

(наприклад, практикувати заземлення, повільне глибоке дихання або уважно зосередитись на кожному з моїх почуттів по черзі)

____

🖌️ Коли моя тривога починає потроху «відпускати» мене, я можу ще звернутись за додатковою підтримкою до:

(наприклад, найкращого друга, партнера або члена родини)

____

🖌️ Щодня я виконуватиму наступні дії, щоб тримати мою тривогу «на відстані та під контролем»:

(наприклад, практикувати майндфулнес, практики фокусування уваги, виходити на прогулянку, дихати свіжим повітрям, займатись фізичними вправами, зупинятись та випивати чашечку теплого чаю, інше)

____

🖌️ Я можу заспокоювати себе наступними фразами:

(Наприклад, «Я зараз в безпеці», «У мене є я, і разом ми точно впораємось», «Я завжди можу звернутись до інших по допомогу за необхідністю», додай своїх)

____

🖌️ Кожного разу, коли мені вдається вгамувати свою тривогу, я (фізично або подумки) обіймаю себе і говорю собі щось добре, на кшталт:

____

Бережи себе, і спокійного тобі дня🫶!

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
34👍12🔥6
❇️ Рецепт стійкості від Вінстона Черчилля

#з_джерел_мудрості

🔸 Вінстон Черчилль —прем'єр-міністр Великої Британії під час Другої світової війни. Він славиться своїми промовами та рішеннями, які надихали людей на боротьбу. Попри зухвалість, впертість, бундючність політика, цитати з його книг та промов можуть стати підтримкою у «темні часи» невизначеності та зневіри.

📜 «
Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо жбурлятимете каміння в кожного брехливого собаку».

📜 «Успіх — це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму».

📜 «Іноді навіть максимуму наших можливостей виявляється недостатньо, і нам доводиться робити те, що ми раніше вважали вище своїх сил».

📜 «Песиміст бачить труднощі в кожній можливості; оптиміст бачить можливості в кожній труднощі».

📜 «Мужність — це уміння зберігати гідність під пресом поганих обставин».

📜 «Хто забуває минуле, приречений на його повторення».

📜 «Ми заробляємо на життя тим, що отримуємо, але ми творимо життя тим, що віддаємо».

📜 «Ситуацію мало вміти використовувати, її треба вміти створювати».

📜 «Жодне слово, що летить на вашу адресу, не повинно змінювати вашу думку про себе».

📜 «Наше життя як дорога з одностороннім рухом, і важливо не пропустити свій поворот, адже шляху назад вже не буде».

📜 «Успіх — не остаточний, невдачі — не фатальні, значення має лише мужність продовжувати».

📜 «Завжди потрібно пам'ятати, що єдиний спосіб дійти до мети — це постійно йти вперед».

📜 «Ніколи не здавайтеся — ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому, ні у значному, ні в дрібному, ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі і здоровому глузду».

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
75👍22🔥12👏6🙏3
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.

***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.


🌱 Ти не маєш бути ідеальним/ою.

🌱 Усі ми - різні, і прекрасне є в кожному/їй з нас. Помічай це.

🌱 Будь ласка, будь добрішим/ою до себе.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
56👍9🥰6🙏4
⏺️ Взаємодія з людьми, звільненими з полону

Це один з найсумніших текстів, який нам довелося писати. Але ми не можемо оминути той страшний досвід, який українці отримали в полоні, фільтраційних таборах чи окупації.

❗️ Важливо бути уважними до досвіду, який отримали близькі нам люди, і бути бережними та уважними в контакті, щоб не ретравматизувати їх. 

Що варто враховувати при взаємодії з людьми, звільненими з полону?

1️⃣ Особлива увага – до кордонів людини (психологічних, тілесних, важливо дотримуватись часових рамок). Кордони в полоні чи окупації багато разів порушувалися, тому важливо людині дати час опанувати себе. 

2️⃣ Підтримувати відчуття безпеки, стабільності, спокою. Право вибору, яке повʼязане з поверненням людині контролю над власним життям. 

3️⃣ Варто не питати про подробиці, обставини полону, уникати тригерів, що можуть відтворити цей досвід. 

4️⃣ У близькому контакті варто бути обережними і  уважними до несподіваних тілесних проявів людини, чи прояву її психосоматичних захворювань. 

5️⃣ Будь уважним/ою до поступового повернення людині відповідальності, впливу, довіри, динаміки контролю. Це повільний процес, але дуже необхідний.

6️⃣ Будь терплячим/ою до прийняття рішень близькими, оскільки вони можуть приймати їх повільніше (як реакція на відсутність можливості чи обмежену можливість приймати рішення в досвіді полону чи окупації).

7️⃣ Підтримувати контакт з реальністю, прокласти місток між минулим, теперішнім та майбутнім, якщо людина «зависає лише в якомусь одному з вимірів».
Наприклад, акцентувати увагу на те, що виходило раніше добре (уміння, хобі тощо), і як зараз вдається повертатися до тих справ.  

8️⃣ Бути емпатійним свідком, берегти конфіденційність розповідей, якщо з вами вирішать поділитися.

9️⃣ Бережне залучення людини до спільнот важливо у перспективі, оскільки буде сприяти відновленню.

❤️‍🩹 Закликаємо всіх нас, українців, бути добрими, приймаючими, уважними до людей, які пережили чи переживають травми війни і фізичні, і психологічні. Це дуже важливо бути приязною спільнотою, до якої хочеться повертатися, у якій хочеться бути і посттравматично зростати. Дякуємо тобі за твій вклад!

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
46👍15💔14
Безсилля та повернення контролю

🗣 «Я не маю сил ні на що, все марно»
🗣 «Не хочу вставати з ліжка, енергія відсутня повністю»
🗣 «Навіть приготування їжі виснажує мене настільки, що більше не можу зробити нічого. Куди вже гратися з дітьми …»


Тривалий час ми вже витримуємо напругу, біль та невідомість війни. Адаптуючись до постійних змін в суспільстві, ми час від часу торкаємось точки безсилля, у якій власне «я» здається маленьким та безпомічним, а обставини - величезними та нездоланними.

Найбільш болісно безсилля відгукується на втрату контролю за чим-небудь. Ми не можемо масштабно вплинути зараз на хід війни, певні рішення, безпеку свого дому, інших людей, від дій яких залежать наші життя чи життя рідних. Іншими словами, блокується будь-яка здатність діяти, втрачається надія.

Можна ігнорувати факт неможливості впливу, боротися з ним, втікати від нього. Але дамо спойлер 👉
- врешті-решт, після витраченої енергії на це, залишиться лише внутрішньо погодитися, що зараз - так є.

Втім, ми можемо озирнутися і помітити реальність, у якій живемо - в межах свого простору, родини, «мильної бульбашки».

➡️ Коли ж запускається 🕹 важіль сил?

На погоду ми теж вплинути не можемо. Якщо холодно і температура опускається, звичайна людина, звісно, нічого не змінюючи в одязі, може змерзнути і навіть захворіти. А може одягнутися і вберегтися від того. Так само в спеку можна згоріти, а можна вдягти капелюха чи використати сонцезахисний крем.

Масштабно ми не змінюємо світ навколо. Але в якийсь момент доходимо до «точки невитримування». І тоді з‘являється питання: як бути з зовнішніми умовами, щоб мені було добре? Так услід за прийняттям відповідальності віднаходиться сила щось змінити. І неможливість глобального контролю змінюється контролем над власним життям або його елементами - якраз це рятівний місток для психіки.

Щоб зустрітися з власним безсиллям, спитай себе:

На що йде моя енергія? Де я її втрачаю?
Що я ігнорую, чого не приймаю?
Як зовнішній світ зараз на мене впливає?
Який найкращий вибір для себе я можу зробити, в тих умовах, які є зараз?

Те, чого у нас не відібрати, - вибір. Він може здаватися маленьким, але саме він повертає нам значення, важливість і життя.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
54👍16👏2🙏2
🆔 Криза самовизначення: практикум

Ми вже давно звикли до слова «війна» у щоденному спілкуванні, адаптувалися до нової реальності, своїх буденних процесів і справ у ній.

➡️ Час від часу ми питаємо себе:

Хто я зараз?
Який/а я зараз у всьому цьому? Що є важливим для мене?
Чи я там, де маю бути? А де саме моє місто?
Хто поруч зі мною? Чи то ті люди, які мені потрібні?

Це важливі запитання, і вони напряму пов‘язані із потребою людини у самовизначенні.

❗️ Визначення своєї позиції відносно інших, своїх ролей, того, що є важливим і створює зміст.

Коли ми це знаємо про себе, відчуваємо спокій і впевнено рухаємося вперед.
Наразі деякі наші уявлення про себе і світ похитнулися, а деякі геть зруйновані.

➡️ Як можна собі допомогти зібратись «докупи» в часи невизначеності та турбулентності?

1️⃣ Спочатку звернися до того, що було і залишається сталим. Які твої ідентичності і ролі? Це може бути, наприклад: «Я –жінка/чоловік», «Я – добра подруга/друг», «Я – турботливий син/дочка», «Я – українець/українка».

Якщо є змога, візьми аркуш паперу і кольорові олівці або просто ручку. Намалюй всередині себе і підпиши «Я», а поруч намалюй усі свої ідентичності і ролі, які залишились незмінними (як на малюнку).

2️⃣ Наступним кроком визначи свої нові ідентичності, навіть якщо вони тимчасові.
Якщо ти поїхав/ла з рідного міста або України, то варто відповісти собі на запитання: «Хто ти там?». Це може бути «я – біженець/ка», «я – гість/гостя», або «я – тимчасовий/а переселенець/ка».

Якщо ти був/була змушений/а залишити свою попередню професію і опанувати іншу, то як тепер ти можеш назвати себе в цій професії? Домалюй і ці ролі на аркуші.

А тепер постав собі додаткові запитання:

Коли я визнаю, хто я є прямо зараз, то що для мене стає важливим?
Які в мене є здібності чи можливості, щоб берегти це важливе у своєму житті?
Які прості дії я можу робити кожного дня, щоб підсилювати свої здібності, підтримувати важливі для мене речі, а також підтверджувати собі, що я є той, хто я зараз?
Хто в моєму оточенні може допомагати мені в цьому?

Додай відповіді на ці запитання на зворотню сторінку аркуша і заглядай в неї кожного разу, коли сумніви знов почнуть опановувати тебе.

❗️ Поєднуючи ті знання про себе, які не змінилися, з тим, як ми себе зараз самовизначаємо, ми отримуємо опори, на які можемо спиратися у щоденній діяльності.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
27👍17🔥6😍1
📚 «Гештальт-терапія, збудження і зростання людської особистості»: Фредерік Перлз

#з_джерел_мудрості

Фредерік (Фріц) Перлз німецький лікар-психіатр, психотерапевт єврейського походження. Основоположник гештальт-терапії. Разом із Полом Гудманом і Ральфом Гефферліном написав працю «Гештальт-терапія, збудження і зростання людської особистості».

Нижче наводимо цитати цього відомого психотерапевта, які, сподіваємось, стануть тобі у нагоді.

🖌️ «Залежність перетворює нас на рабів, особливо якщо в залежне становище потрапляє наша самооцінка. І якщо вам потрібне постійне схвалення та поплескування по плечу від кожного зустрічного – тоді ви робите кожного зустрічного своїм суддею»;

🖌️ «Я роблю своє, а ти робиш своє.
Я живу в цьому світі не для того, щоб відповідати твоїм очікуванням.
А ти живеш у цьому світі не для того, щоб відповідати моїм.
Ти це ти, а я це я.
І якщо нам доведеться знайти один одного — це чудово.
Якщо ні, цьому не можна допомогти»;

🖌️ «Почуття провини — це теж саме, що й невисловлена претензія. А тривога — те ж, що й розрив між «зараз» та «тим, що буде пізніше». Нездатність людей прийняти цю напругу змушує їх планувати, репетирувати, намагатися забезпечити своє майбутнє»;

🖌️ «Людина може виходити за межі лише спираючись на власну справжню природу, а не на амбіції і штучні цілі»;

🖌️ «Ти будеш тим, кого обступають, доки не захочеш здатися і стати самим собою»;

🖌️ «Зрілість - це перехід від очікування зовнішньої підтримки до набуття внутрішньої».

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
54👍22🔥8
☀️ Новий тиждень починають #добрі_послання від нас.

Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.

☘️ Зовсім не обов’язково з усім справлятися самостійно.
☘️ Ти можеш просити про допомогу близьких людей.
☘️ Спирайся на свій ресурс, коли приймаєш рішення про допомогу іншим.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
41👍19👏4🔥1
🌀 Лінь чи виснаження: що робити, коли енергії немає

💌 #нам_пишуть : «Дуже переживаю, що останній місяць не встигаю все, як раніше. Якось перед цим після роботи могла піти в спортзал, зустрічатися з друзями, щось придумувати вдома з дитиною… зараз на це все просто немає сил. Виключаюся о 10-й, хоча зазвичай спати лягаю близько 12-ї. Відчуваю, що енергії на звичні речі геть нема, витягую лиш роботу. Часом думаю, що я просто ледарка. Чому так? І що з цим робити?»

🟢 Останнім часом багато хто помічає виснаження і брак енергії. І це також є логічним етапом хронічного стресу, у якому ми живемо. Уявімо, що наша енергія - як батарейка телефона з певним зарядом. Якщо телефон поміщати в екстремальні умови (мороз чи надмірна спека), батарея розрядить в два-три рази швидше (і знос її теж пришвидшиться). Війна, обстріли, тяжкі лякаючі новини, виведення з ладу критичної інфраструктури - це все екстремальні умови у фоні, у якому ми живемо. Певний час можна триматися на попередніх запасах, але вже зараз доходимо до виснаження - і фізичного, і емоційного.

Що ж цим робити?

🔸 Намагатися бути добрішим/ою до себе. Імовірно, уникання попередніх активностей - це не твоя лінь, а неможливість робити більше з наявним сьогодні ресурсом.

🔸 За можливості скоротити активності, які можеш. Це не значить, що ок відмовлятися від важливих для тебе речей. Разом з тим, можна тимчасово скоротити цей список, щоб відновитися і трохи перепочити.

🔸 Вводити в своє життя приємності та активності, які завжди радували і підтримували. Вірогідно, лише вони повністю не відновлять внутрішній стан, але зможуть додати трохи заряду до твого внутрішнього акумулятора.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
53👍24🔥3
💻 Курс лекцій про вагітність та материнство під час війни: усі відео!

💡 Якщо ти пропустив/ла #курс_лекцій онлайн, у зручний час їх можна передивитися. Записи можна знайти на нашому YouTube-каналі:

# 1 «Вагітність у часи війни»: адаптації до змін та вікових етапів життя. Материнство та батьківство.

#2 «Післяпологова депресія»: симптоми, профілактика, як мати стабільний емоційний стан в час війни.

# 3 «Тривога під час вагітності»: робота зі страхами.

#4 «Навики турботи про себе на основі майндфуднес-підходу»: арт-терапевтичні техніки для творчої вагітності.

#5 «Втрата під час війни»: втрата вагітності, втрата партнера, втрата близьких.

👩🏻‍🦰 Лекторка: Марія Хомів - лікарка-психотерапевтка; авторка проектів для вагітних, підлітків та жінок; консультантка в методах КПТ, позитивної психотерапії.

🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
37👍10🔥6