❓ Давати собі пʼять. Як саме мені це розпочати?»
🟢 «Дуже просто. Щоранку, перш ніж подивитися на телефон чи впустити в себе світ, виділяй хвилинку, щоб побути з своїм відображенням.
.. ця хвилинка щоранку — для вас. Вона складається з двох простих, але потужних кроків:
1️⃣ Станьте перед дзеркалом і просто побудьте трохи самі із собою.
Не зосереджуйтеся на зовнішності. Дивіться глибше. Побачте людину всередині цього тіла. Дух під шкірою та душу за обличчям.
2️⃣ Коли відчуєте, що готові, дайте собі 👋 п’ять у дзеркалі. Зверніть увагу на те, як заспокоюється ваша свідомість. Ви можете відчути приплив енергії.
Можете відчути заспокоєння:
«Усе буде гаразд». Можете подумати: «Я впораюсь».
🌼 Це потужна мить. Без жодного слова ви кажете собі: «Я люблю
тебе. Я бачу тебе. Я вірю в тебе. Уперед». Не поспішайте. Насолоджуйтеся. Ця мить — для вас.»
❓ Навіщо робити це вранці найперше?
Є дві причини на те, щоб перетворити такий ритуал на початок вашого дня:
✅ Це впливає на вашу продуктивність і на те, як ви показуватиме себе весь день. Коли даєте собі п’ять уранці перед усіма іншими справами,
то задаєте позитивний тон усьому дню — і дослідження показують, що ваш настрій уранці впливає на продуктивність до самого вечора.
✅ Це вчить вас ставити власні потреби на перше місце, щойно прокинетеся. Замість вставати й читати соцмережі чи імейли або піклуватися про всіх навколо, просто приділяйте хвилинку й даруйте такі самі любов, підтримку та увагу самі собі.
❓ Чи обов’язково торкатися дзеркала?
Дзеркало потрібне! Наука пояснює чому: ви поєднуєте позитивну асоціацію, яку ваш мозок має зі звичкою давати п’ять («Я в тебе вірю!»), з вашим відображенням. Ця звичка — початок чудового нового партнерства із самим собою.
❓ Чому щось таке просте працює?
Геніальність і сила цієї звички саме в тому, що вона така проста. Але працює вона саме тому: інструменти дієві лише тоді, коли ви їх використовуєте.
❓ «А чи звичка давати п’ять
не лише для випадків, коли є що святкувати?»
Ні. Заохочувати себе на кожному кроці шляху — ось таємна формула перемоги в житті.
❓ «Гаразд, я готовий/ва. Як найкраще почати і як не забувати про цю звичку?»
П’ять днів поспіль прокидайтесь і починайте день із привітання себе у дзеркалі. Оце й усе».
Приємної тобі практики від Мел Роббінс , видавництва Vivat і нашого каналу😉👇:
☘️ Психолог на звʼязку
🟢 «Дуже просто. Щоранку, перш ніж подивитися на телефон чи впустити в себе світ, виділяй хвилинку, щоб побути з своїм відображенням.
.. ця хвилинка щоранку — для вас. Вона складається з двох простих, але потужних кроків:
1️⃣ Станьте перед дзеркалом і просто побудьте трохи самі із собою.
Не зосереджуйтеся на зовнішності. Дивіться глибше. Побачте людину всередині цього тіла. Дух під шкірою та душу за обличчям.
2️⃣ Коли відчуєте, що готові, дайте собі 👋 п’ять у дзеркалі. Зверніть увагу на те, як заспокоюється ваша свідомість. Ви можете відчути приплив енергії.
Можете відчути заспокоєння:
«Усе буде гаразд». Можете подумати: «Я впораюсь».
🌼 Це потужна мить. Без жодного слова ви кажете собі: «Я люблю
тебе. Я бачу тебе. Я вірю в тебе. Уперед». Не поспішайте. Насолоджуйтеся. Ця мить — для вас.»
❓ Навіщо робити це вранці найперше?
Є дві причини на те, щоб перетворити такий ритуал на початок вашого дня:
✅ Це впливає на вашу продуктивність і на те, як ви показуватиме себе весь день. Коли даєте собі п’ять уранці перед усіма іншими справами,
то задаєте позитивний тон усьому дню — і дослідження показують, що ваш настрій уранці впливає на продуктивність до самого вечора.
✅ Це вчить вас ставити власні потреби на перше місце, щойно прокинетеся. Замість вставати й читати соцмережі чи імейли або піклуватися про всіх навколо, просто приділяйте хвилинку й даруйте такі самі любов, підтримку та увагу самі собі.
❓ Чи обов’язково торкатися дзеркала?
Дзеркало потрібне! Наука пояснює чому: ви поєднуєте позитивну асоціацію, яку ваш мозок має зі звичкою давати п’ять («Я в тебе вірю!»), з вашим відображенням. Ця звичка — початок чудового нового партнерства із самим собою.
❓ Чому щось таке просте працює?
Геніальність і сила цієї звички саме в тому, що вона така проста. Але працює вона саме тому: інструменти дієві лише тоді, коли ви їх використовуєте.
❓ «А чи звичка давати п’ять
не лише для випадків, коли є що святкувати?»
Ні. Заохочувати себе на кожному кроці шляху — ось таємна формула перемоги в житті.
❓ «Гаразд, я готовий/ва. Як найкраще почати і як не забувати про цю звичку?»
П’ять днів поспіль прокидайтесь і починайте день із привітання себе у дзеркалі. Оце й усе».
Приємної тобі практики від Мел Роббінс , видавництва Vivat і нашого каналу😉👇:
☘️ Психолог на звʼязку
🔥56❤30👍14👏2😢1😍1
🌱 Підтримуюча онлайн-група для батьків, які виховують дітей під час війни
👋 Запрошуємо тих, хто:
❇️ стикається зі складнощами у взаєминах з дітьми під час воєнних дій та/або при переселенні (внутрішньому або за кордон);
❇️ хоче допомогти собі та дитині впоратись з інтенсивним переживанням почуттів (гнів, сум, розпач, безнадія…);
❇️ потребує підтримки в безпечному колі інших батьків;
❇️ шукає інформацію та практичні рекомендації щодо підтримки та виховання.
💡Форми роботи: міні-лекції, запитання-відповіді, обговорення, практичні вправи.
⏰ Щочетверга, 17:00-18:30.
Група відкритого формату. Після реєстрації надійде вся детальна інформація.
🔸 Можна прийти на одну зустріч або ходити щотижня.
Конфіденційно, безкоштовно.Для українців, які проживають зараз будь-де.❗️
Обов’язкова реєстрація тут.
🟩 Ведуча:
Тищенко Катерина - практична психологиня, ведуча груп підтримки БФ «Право на захист».
🍀 Психолог на зв‘язку
👋 Запрошуємо тих, хто:
❇️ стикається зі складнощами у взаєминах з дітьми під час воєнних дій та/або при переселенні (внутрішньому або за кордон);
❇️ хоче допомогти собі та дитині впоратись з інтенсивним переживанням почуттів (гнів, сум, розпач, безнадія…);
❇️ потребує підтримки в безпечному колі інших батьків;
❇️ шукає інформацію та практичні рекомендації щодо підтримки та виховання.
💡Форми роботи: міні-лекції, запитання-відповіді, обговорення, практичні вправи.
⏰ Щочетверга, 17:00-18:30.
Група відкритого формату. Після реєстрації надійде вся детальна інформація.
🔸 Можна прийти на одну зустріч або ходити щотижня.
Конфіденційно, безкоштовно.Для українців, які проживають зараз будь-де.❗️
Обов’язкова реєстрація тут.
🟩 Ведуча:
Тищенко Катерина - практична психологиня, ведуча груп підтримки БФ «Право на захист».
🍀 Психолог на зв‘язку
❤29👍12😍2👌1
Сховище тривожних думок🧳
🟠 Час від часу в нашому мозоку можуть проноситись небажані слова, тривоги, образи і спогади. І часто, коли ми змушуємо себе не думати про це, ми навпаки посилюємо свої думки.
➡️ Наприклад, спробуй зараз не думати про червоне ферарі. От просто не думай. І все Ну і як? Чи вдається😉?
❓Що можна зробити замість цього?
1️⃣ Спробуй уявити сховище своїх думок. Це може бути сейф, сундук або шафа.
2️⃣ Тепер уяви, як ти усі ці небажані слова, думки, тривоги і спогади, розміщуєш у цьому сховищі.
4️⃣ Зачини їх там на ключ.
⭕️ Оскільки ключ є тільки у тебе, то ти можеш не відчиняти це сховище до тих пір, поки не будеш готовим/ою.
🟢 Навчитись зберігати думки в «сховищі», які викликають тривогу і хвилювання – це вже чудовий старт!
❓Але як можна замінити ці думки на інші?
➡️ У цьому тобі допоможе процес, який називається «запам’ятовування».
🔶 Як тільки ти розмістив/ла у сховищі якусь свою проблемну думку, почни раз за разом повторювати щось інше замість цього.
👉 Це може бути улюблена пісня, вірш, молитва, цитата, вираз, прислів’я – що завгодно, що може бути перетворено на «мантру моменту».
І нехай вона несе тобі спокій і тільки приємні почуття.
☘️ Психолог на звʼязку
🟠 Час від часу в нашому мозоку можуть проноситись небажані слова, тривоги, образи і спогади. І часто, коли ми змушуємо себе не думати про це, ми навпаки посилюємо свої думки.
➡️ Наприклад, спробуй зараз не думати про червоне ферарі. От просто не думай. І все Ну і як? Чи вдається😉?
❓Що можна зробити замість цього?
1️⃣ Спробуй уявити сховище своїх думок. Це може бути сейф, сундук або шафа.
2️⃣ Тепер уяви, як ти усі ці небажані слова, думки, тривоги і спогади, розміщуєш у цьому сховищі.
4️⃣ Зачини їх там на ключ.
⭕️ Оскільки ключ є тільки у тебе, то ти можеш не відчиняти це сховище до тих пір, поки не будеш готовим/ою.
🟢 Навчитись зберігати думки в «сховищі», які викликають тривогу і хвилювання – це вже чудовий старт!
❓Але як можна замінити ці думки на інші?
➡️ У цьому тобі допоможе процес, який називається «запам’ятовування».
🔶 Як тільки ти розмістив/ла у сховищі якусь свою проблемну думку, почни раз за разом повторювати щось інше замість цього.
👉 Це може бути улюблена пісня, вірш, молитва, цитата, вираз, прислів’я – що завгодно, що може бути перетворено на «мантру моменту».
І нехай вона несе тобі спокій і тільки приємні почуття.
☘️ Психолог на звʼязку
❤51👍26😍4🤔1🎉1
💍 Перстень царя Соломона
#з_джерел_мудрості
#притча
🟠 За переказами, цар Соломон володів перстнем, на якому був напис: “Все минає”.
У хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.
Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова замість того, щоб утішити, викликали у нього напад люті.
Зірвав цар Соломон кільце з пальця й кинув його на підлогу. Коли воно покотилось, Соломон раптом побачив, що на внутрішній стороні кільця також є якийсь напис.
Зацікавившись, він підняв кільце з підлоги і прочитав: “І це також пройде”.
Голосно засміявшись, цар надів перстень на палець, та більше з ним ніколи не розлучався.
#корисні_питання:
❓Про що тобі ця притча?
❓ Які події твого життя «все ж минали», незважаючи на їх складність?
❓ Якими були твої почуття, коли ти усвідомлював/ла це?
❓ Чому б з твого актуального життя ти б хотів/ла сказати «все мине»?
🤗 Підтримуємо тебе: «І це теж колись мине».
☘️ Психолог на звʼязку
#з_джерел_мудрості
#притча
🟠 За переказами, цар Соломон володів перстнем, на якому був напис: “Все минає”.
У хвилину горя і тяжких переживань Соломон дивився на напис і заспокоювався.
Але одого разу сталося таке нещастя, що мудрі слова замість того, щоб утішити, викликали у нього напад люті.
Зірвав цар Соломон кільце з пальця й кинув його на підлогу. Коли воно покотилось, Соломон раптом побачив, що на внутрішній стороні кільця також є якийсь напис.
Зацікавившись, він підняв кільце з підлоги і прочитав: “І це також пройде”.
Голосно засміявшись, цар надів перстень на палець, та більше з ним ніколи не розлучався.
#корисні_питання:
❓Про що тобі ця притча?
❓ Які події твого життя «все ж минали», незважаючи на їх складність?
❓ Якими були твої почуття, коли ти усвідомлював/ла це?
❓ Чому б з твого актуального життя ти б хотів/ла сказати «все мине»?
🤗 Підтримуємо тебе: «І це теж колись мине».
☘️ Психолог на звʼязку
👍66❤41🔥3😍2👏1🙏1
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌻 Ти можеш розрізняти і усвідомлювати те, що є важливим і цінним для тебе, а що ні.
🌻 Ти можеш відмовлятись від того, що тобі не подобається, або не є корисним зараз.
🌻 Будь ласка, турбуйся про своє емоційне благополуччя і добре почуття. Ти варта/ий цього🫶
☘️ Психолог на звʼязку
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌻 Ти можеш розрізняти і усвідомлювати те, що є важливим і цінним для тебе, а що ні.
🌻 Ти можеш відмовлятись від того, що тобі не подобається, або не є корисним зараз.
🌻 Будь ласка, турбуйся про своє емоційне благополуччя і добре почуття. Ти варта/ий цього🫶
☘️ Психолог на звʼязку
❤57👍8😍4
🏠 «Сумую за домом»
💌 #нам_пишуть: «Вже майже два роки, як я змушена була переїхати через війну, і ніби потроху облаштувалася з дітьми на новому місці, вчу мову, маю знайомих, але все одно дуже часто сумую за своїм рідним домом, який вже, на жаль, зруйнували росіяни. Як у цьому собі допомогти?»
Навіть коли ми виростаємо, пам‘ять про дім дитинства залишається з нами довго. Тим більше, якщо через війну ми втрачаємо свій дім. Це дуже несправедливо, що ворог забирає в нас таке цінне та важливе. З досвідом втрат ми дуже вразливі, і сумувати про своє минуле - це абсолютно нормально, це ще один важливий крок до проживання втрати.
💭 Ренос Пападопулус, британський психотерапевт та клінічний психолог, виділяє три категорії домівок, з якими пов‘язані внутрішньо переміщені особи чи біженці:
🏠 рідна домівка (фактичне місце народження або місце колишнього проживання);
🏠 нинішні «домівки», у яких люди мешкають зараз або тимчасово перебувають на шляху до релокації та ймовірного переселення;
🏠 бажані та ідеалізовані образи домівок, у яких би хотілося бути.
➡️ До всіх цих домівок ми можемо ставитися по-різному. Ми можемо сумувати за своїм втраченим домом, і разом з тим іти в мріях до нашого уявного бажаного та і далі робити своє житло комфортним для себе, додавати елементи, які роблять зараз мій дім - саме моїм, таким, як я хочу і уявляю його.
▫️ Разом з сумом за рідною домівкою ми можемо сумувати і за людьми, які в нас там були. Якщо є можливість і бажання підтримувати контакти з людьми, дотичними до ваших спогадів, то пробуйте їх відновити і побути в цьому разом. Якщо ж ні - то спільноти у нових місцях дуже помічні, пробуйте спиратися на людей навколо і стосунки, які будуєте з ними.
▫️ Традиції та ритуали теж дуже підтримують на новому місці, можна спробувати мати подібні ритуали, але вже на новому місці, що дасть прорости попередньому досвіду у нинішньому житті.
▫️ Парадоксально, як наші спогади можуть відносити нас в минуле. Ми можемо туди повертатися і горювати про втрату. Разом з тим, важливо помічати, що з нами відбувається тут і зараз, як ви облаштовуєте свій новий (чи вже навіть звичний) дім.
❓ Що з вдячністю до попереднього дому ти можеш перенести у свій досвід зараз: контакти, традиції, ритуали, деталі тощо?
❓ Як ти можеш зараз зробити свій дім комфортнішим для себе? Можливо, привнести до нього щось з мрій чи бажань, які давно хотілось би, але раніше не будо можливості до цього?
🛤️ Ми можемо сумувати, і можемо пробувати рухатися далі.
Якщо ти покинув/ла через різні обставини свій дім, проговори з теплотою до себе: «Зараз мій дім там, де я є». Знайди потрібні слова підтримки, які ти можеш з ніжністю та щирістю промовити до себе.
І пробуй зробити для себе сьогодні щось хороше та приємне, що додасть тобі натхнення облаштовувати свою домівку далі, бо ти робиш це для себе та свого майбутнього 💚
❗️ Нагадуємо, ви можете звернутися за консультацією психолога, якщо відчуваєте потребу. Безкоштовно та конфіденційно.
🇵🇱🇺🇦Для українців, що знаходяться в Польщі - за покликанням.
🌏 🇺🇦 Для українців, що знаходяться в Україні та світі - за покликанням або ☎️ 093 700 22 20 (пн-пт, 9-18).
🍀 Психолог на зв‘язку
💌 #нам_пишуть: «Вже майже два роки, як я змушена була переїхати через війну, і ніби потроху облаштувалася з дітьми на новому місці, вчу мову, маю знайомих, але все одно дуже часто сумую за своїм рідним домом, який вже, на жаль, зруйнували росіяни. Як у цьому собі допомогти?»
Навіть коли ми виростаємо, пам‘ять про дім дитинства залишається з нами довго. Тим більше, якщо через війну ми втрачаємо свій дім. Це дуже несправедливо, що ворог забирає в нас таке цінне та важливе. З досвідом втрат ми дуже вразливі, і сумувати про своє минуле - це абсолютно нормально, це ще один важливий крок до проживання втрати.
💭 Ренос Пападопулус, британський психотерапевт та клінічний психолог, виділяє три категорії домівок, з якими пов‘язані внутрішньо переміщені особи чи біженці:
🏠 рідна домівка (фактичне місце народження або місце колишнього проживання);
🏠 нинішні «домівки», у яких люди мешкають зараз або тимчасово перебувають на шляху до релокації та ймовірного переселення;
🏠 бажані та ідеалізовані образи домівок, у яких би хотілося бути.
➡️ До всіх цих домівок ми можемо ставитися по-різному. Ми можемо сумувати за своїм втраченим домом, і разом з тим іти в мріях до нашого уявного бажаного та і далі робити своє житло комфортним для себе, додавати елементи, які роблять зараз мій дім - саме моїм, таким, як я хочу і уявляю його.
▫️ Разом з сумом за рідною домівкою ми можемо сумувати і за людьми, які в нас там були. Якщо є можливість і бажання підтримувати контакти з людьми, дотичними до ваших спогадів, то пробуйте їх відновити і побути в цьому разом. Якщо ж ні - то спільноти у нових місцях дуже помічні, пробуйте спиратися на людей навколо і стосунки, які будуєте з ними.
▫️ Традиції та ритуали теж дуже підтримують на новому місці, можна спробувати мати подібні ритуали, але вже на новому місці, що дасть прорости попередньому досвіду у нинішньому житті.
▫️ Парадоксально, як наші спогади можуть відносити нас в минуле. Ми можемо туди повертатися і горювати про втрату. Разом з тим, важливо помічати, що з нами відбувається тут і зараз, як ви облаштовуєте свій новий (чи вже навіть звичний) дім.
❓ Що з вдячністю до попереднього дому ти можеш перенести у свій досвід зараз: контакти, традиції, ритуали, деталі тощо?
❓ Як ти можеш зараз зробити свій дім комфортнішим для себе? Можливо, привнести до нього щось з мрій чи бажань, які давно хотілось би, але раніше не будо можливості до цього?
🛤️ Ми можемо сумувати, і можемо пробувати рухатися далі.
Якщо ти покинув/ла через різні обставини свій дім, проговори з теплотою до себе: «Зараз мій дім там, де я є». Знайди потрібні слова підтримки, які ти можеш з ніжністю та щирістю промовити до себе.
І пробуй зробити для себе сьогодні щось хороше та приємне, що додасть тобі натхнення облаштовувати свою домівку далі, бо ти робиш це для себе та свого майбутнього 💚
❗️ Нагадуємо, ви можете звернутися за консультацією психолога, якщо відчуваєте потребу. Безкоштовно та конфіденційно.
🇵🇱🇺🇦Для українців, що знаходяться в Польщі - за покликанням.
🌏 🇺🇦 Для українців, що знаходяться в Україні та світі - за покликанням або ☎️ 093 700 22 20 (пн-пт, 9-18).
🍀 Психолог на зв‘язку
❤37👍7💔7🙏2😢1
🗓️ 27 лютого о 15:30 Служба турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист» проведе соціодраматичну зустріч-дослідження.
👥 Соціодраматичний метод («драма» означає дію) передбачає взаємодію соціальних ролей, що проявляють позиції різних соціальних груп. Він спрямований на усвідомлення колективних уявлень і переживань у соціальному середовищі, взаємин між групами й елементами систем.
Це експеримент тут і тепер: не хтось потім робить висновки про вас, а ви самі спостерігаєте за собою й іншими під час події. Найцікавіше - побачити й почути українців у їхній різноманітності й спільності водночас.
💚 Ця зустріч важлива для нас, спільноти українців, адже дасть змогу побачити, ким ми є після двох років повномасштабної агресивної війни.
Учасники заходу матимуть можливість:
✳️ разом у безпечних умовах осмислити, що з нами відбувається зараз, який наш стан, настрої, побачити, почути, зрозуміти й прийняти інших;
✳️ відреагувати на соціальні почуття;
✳️ ознайомитися з методом соціодрами як інструментом глибинного психологічного аналізу та взаємодії.
❗ Перед реєстрацією на подію уважно ознайомтеся з правилами участі:
1️⃣ Подія передбачає повне залучення учасників протягом усього часу.
2️⃣ Учасники мають бути присутні з увімкненою камерою, за можливістю й бажанням активно включатися в дискусію.
3️⃣ Подію буде записано, тому ми просимо вашої згоди на це у формі реєстрації. Запис або його частини може бути використано у цілях Фонду.
4️⃣ Учасники мають дотримуватися етичної комунікації.
👩🏼💼 Експеримент проведуть досвідчені психологині Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»:
🟢 Олена Ступак - реєстрова психотерапевтка Української спілки психотерапевтів (УСП) й голова секції психодрами, терапевтка, викладачка, супервізорка.
🟢 Анастасія Склярук - докторка психологічних наук, професорка кафедри практичної психології Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), реєстрова психотерапевтка УСП.
📅 27.02, 15:30–18:00.
💻 Онлайн, платформа Zoom
➡️ Реєстрація на подію за покликанням.
👥 Соціодраматичний метод («драма» означає дію) передбачає взаємодію соціальних ролей, що проявляють позиції різних соціальних груп. Він спрямований на усвідомлення колективних уявлень і переживань у соціальному середовищі, взаємин між групами й елементами систем.
Це експеримент тут і тепер: не хтось потім робить висновки про вас, а ви самі спостерігаєте за собою й іншими під час події. Найцікавіше - побачити й почути українців у їхній різноманітності й спільності водночас.
💚 Ця зустріч важлива для нас, спільноти українців, адже дасть змогу побачити, ким ми є після двох років повномасштабної агресивної війни.
Учасники заходу матимуть можливість:
✳️ разом у безпечних умовах осмислити, що з нами відбувається зараз, який наш стан, настрої, побачити, почути, зрозуміти й прийняти інших;
✳️ відреагувати на соціальні почуття;
✳️ ознайомитися з методом соціодрами як інструментом глибинного психологічного аналізу та взаємодії.
❗ Перед реєстрацією на подію уважно ознайомтеся з правилами участі:
1️⃣ Подія передбачає повне залучення учасників протягом усього часу.
2️⃣ Учасники мають бути присутні з увімкненою камерою, за можливістю й бажанням активно включатися в дискусію.
3️⃣ Подію буде записано, тому ми просимо вашої згоди на це у формі реєстрації. Запис або його частини може бути використано у цілях Фонду.
4️⃣ Учасники мають дотримуватися етичної комунікації.
👩🏼💼 Експеримент проведуть досвідчені психологині Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»:
🟢 Олена Ступак - реєстрова психотерапевтка Української спілки психотерапевтів (УСП) й голова секції психодрами, терапевтка, викладачка, супервізорка.
🟢 Анастасія Склярук - докторка психологічних наук, професорка кафедри практичної психології Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), реєстрова психотерапевтка УСП.
📅 27.02, 15:30–18:00.
💻 Онлайн, платформа Zoom
➡️ Реєстрація на подію за покликанням.
❤24👍12🔥3
🚦Світлофор для думок
Ця #психологічна_вправа та техніка #кпт дозволить переключити увагу, якщо час від часу ти маєш справу з нав’язливими неприємними або деструктивнии думками.
🗯️ Скажімо, промайнула думка «Мені не впоратися зараз з викликами, що я маю» або «У мене нічого не виходить».
Якщо в цей момент ти відчуваєш пригнічення, виконай такий алгоритм дій:
1️⃣ Уяви світлофор, на якому горить червоне світло.
🔴 Червоне світло означає «зупинка», в цей момент скажи собі «стоп».
2️⃣ Уяви, що на світлофорі загорілося жовте світло.
🟡 Жовте світло означає «зверни увагу на свою думку» (переключитися фокус увагу на те, що відбувається всередині).
3️⃣ Уяви, що на світлофорі загорілося зелене світло.
🟢 Зелене світло означає «дій»! Почни будь-яку конструктивна дію, що можеш виконати прямо зараз, наприклад, просто дихати. Виконай будь-яку дихальну вправу.
🍀 Психолог на зв‘язку
Ця #психологічна_вправа та техніка #кпт дозволить переключити увагу, якщо час від часу ти маєш справу з нав’язливими неприємними або деструктивнии думками.
🗯️ Скажімо, промайнула думка «Мені не впоратися зараз з викликами, що я маю» або «У мене нічого не виходить».
Якщо в цей момент ти відчуваєш пригнічення, виконай такий алгоритм дій:
1️⃣ Уяви світлофор, на якому горить червоне світло.
🔴 Червоне світло означає «зупинка», в цей момент скажи собі «стоп».
2️⃣ Уяви, що на світлофорі загорілося жовте світло.
🟡 Жовте світло означає «зверни увагу на свою думку» (переключитися фокус увагу на те, що відбувається всередині).
3️⃣ Уяви, що на світлофорі загорілося зелене світло.
🟢 Зелене світло означає «дій»! Почни будь-яку конструктивна дію, що можеш виконати прямо зараз, наприклад, просто дихати. Виконай будь-яку дихальну вправу.
🍀 Психолог на зв‘язку
❤45👍19🔥3😍2
«Синдром річниці»: що відбувається з нами напередодні 24 лютого (1/2)
🔵 Наближається дата, яка розділила наше життя навпіл, на «до» і «після». Вже майже два роки повномасштабного вторгнення росії в Україну і 10 років війни, протягом якої наші люди, кожен на своєму місці в ній, мужньо виборюють своє право жити незалежним і вільним життям.
🔲 24 лютого. Що з нами відбувається напередодні цієї дати?
Ми вже багато чого пережили і змогли адаптуватись до звуків сирен, вибухів, переміщень, жахливих новин із фронту.
Створити (наскільки це можливо) затишок там, де ми є зараз. Зробити нові кроки в своєму новому житті. І наче все частіше відчуваємо і чуємо від інших «Все більш-менш стабільно, нормально. Витримуємо». Але чим ближче до річниці війни, тим більше можемо відчувати неспокій, мати проблеми зі сном, відчувати депресивні симптоми або навіть фізично захворіти.
➡️ «Синдром річниці» важко переживається, але знання про нього і про те, чого очікувати, разом із добрим, співчутливим ставленням до себе – зроблять тобі добру справу.
❓Що таке «синдром річниці»?
🟠 Це набір тривожних почуттів, думок та/або спогадів, які можуть виникнути в річницю травматичної події або близько неї.
Людина може відчувати симптоми посттравматичного стресового розладу, включаючи кошмари, спогади, нав’язливі образи, тривогу, страх, гнів або труднощі зі сном. Інші стани/почуття, які можуть виникнути - це депресія, смуток і страх.
🟩 Загальні реакції на річницю включають👇:
✔️ Флешбеки: раптові, яскраві спогади про подію. Може здатися, що подія відбувається в теперішній час і залучає всі органи чуття, включаючи смак, нюх або відчуття тіла.
✔️ Страх: коли виникають травматичні спогади, мигдалеподібне тіло посилає сигнали тілу, щоб підготувати його до боротьби чи втечі. Для тих, хто наближається до річниці травматичної події, ці відчуття тіла можуть бути такими ж реальними, як і в день, коли ця подія відбулася.
Це може включати пітливість долонь, прискорене серцебиття та відчуття тиску в грудях або утруднене дихання.
✔️ Розчарування та злість: річниця травматичної події може викликати почуття розчарування, особливо якщо людина продовжує перебувати в ній. Люди також можуть відчувати гнів через несправедливість, що це взагалі сталося, і через те, як це змінило життя з тих пір.
✔️ Спогади, думки та почуття: підсвідомість має спосіб пов’язувати дати з травматичними подіями. Іноді спогади, думки та почуття виникають ще до того, як людина навіть усвідомлює зв’язок із річницею.
✔️ Відчуття і біль в тілі: деякі люди напередодні або під час річниці можуть помітити ті ж самі відчуття в тілі або біль, які вони відчували ще рік тому, під час травматичної події.
✔️ Сни та кошмари: можуть знов з’явитись неприємні сни, кошмари. Це спосіб мозку все ще намагатися обробити та осмислити подію. Звернути нашу увагу на те, що потребує уваги і зцілення.
✔️ Уникання: коли наближається річниця травматичної події, люди можуть намагатись уникати місць, людей, ситуацій, які б нагадували про травматичну подію.
☘️ Психолог на звʼязку
🔵 Наближається дата, яка розділила наше життя навпіл, на «до» і «після». Вже майже два роки повномасштабного вторгнення росії в Україну і 10 років війни, протягом якої наші люди, кожен на своєму місці в ній, мужньо виборюють своє право жити незалежним і вільним життям.
🔲 24 лютого. Що з нами відбувається напередодні цієї дати?
Ми вже багато чого пережили і змогли адаптуватись до звуків сирен, вибухів, переміщень, жахливих новин із фронту.
Створити (наскільки це можливо) затишок там, де ми є зараз. Зробити нові кроки в своєму новому житті. І наче все частіше відчуваємо і чуємо від інших «Все більш-менш стабільно, нормально. Витримуємо». Але чим ближче до річниці війни, тим більше можемо відчувати неспокій, мати проблеми зі сном, відчувати депресивні симптоми або навіть фізично захворіти.
➡️ «Синдром річниці» важко переживається, але знання про нього і про те, чого очікувати, разом із добрим, співчутливим ставленням до себе – зроблять тобі добру справу.
❓Що таке «синдром річниці»?
🟠 Це набір тривожних почуттів, думок та/або спогадів, які можуть виникнути в річницю травматичної події або близько неї.
Людина може відчувати симптоми посттравматичного стресового розладу, включаючи кошмари, спогади, нав’язливі образи, тривогу, страх, гнів або труднощі зі сном. Інші стани/почуття, які можуть виникнути - це депресія, смуток і страх.
🟩 Загальні реакції на річницю включають👇:
✔️ Флешбеки: раптові, яскраві спогади про подію. Може здатися, що подія відбувається в теперішній час і залучає всі органи чуття, включаючи смак, нюх або відчуття тіла.
✔️ Страх: коли виникають травматичні спогади, мигдалеподібне тіло посилає сигнали тілу, щоб підготувати його до боротьби чи втечі. Для тих, хто наближається до річниці травматичної події, ці відчуття тіла можуть бути такими ж реальними, як і в день, коли ця подія відбулася.
Це може включати пітливість долонь, прискорене серцебиття та відчуття тиску в грудях або утруднене дихання.
✔️ Розчарування та злість: річниця травматичної події може викликати почуття розчарування, особливо якщо людина продовжує перебувати в ній. Люди також можуть відчувати гнів через несправедливість, що це взагалі сталося, і через те, як це змінило життя з тих пір.
✔️ Спогади, думки та почуття: підсвідомість має спосіб пов’язувати дати з травматичними подіями. Іноді спогади, думки та почуття виникають ще до того, як людина навіть усвідомлює зв’язок із річницею.
✔️ Відчуття і біль в тілі: деякі люди напередодні або під час річниці можуть помітити ті ж самі відчуття в тілі або біль, які вони відчували ще рік тому, під час травматичної події.
✔️ Сни та кошмари: можуть знов з’явитись неприємні сни, кошмари. Це спосіб мозку все ще намагатися обробити та осмислити подію. Звернути нашу увагу на те, що потребує уваги і зцілення.
✔️ Уникання: коли наближається річниця травматичної події, люди можуть намагатись уникати місць, людей, ситуацій, які б нагадували про травматичну подію.
☘️ Психолог на звʼязку
❤39👍9🙏4🤔3
❓ «Синдром річниці»:
чим ти можеш допомогти собі зараз? (2/2)
✅ Піклуйся про свої першочергові потреби вдвічі більше, ніж це було до цього періоду. Здоровий сон, якісне і смачне харчування, фізична активність, прогулянки, перерви в роботі, теплий душ або ванна.
✅ Ще більше міцних обіймів і теплого, якісного часу із близькими.
✅ Поговори з тими, хто може розділити твої почуття З тими, з ким є спільний досвід проживання подій цих двох складних років. Це може бути твій друг, колеги, психолог або психотерапевт.
✅ Ретельно структуруй свій час. Склади і проговори із близькими свої плани А, B і C на випадок непередбачуваних обставин або посилення бойових дій в твоєму регіоні у дні річниці.
✅ Згадай те, як багато ти зробив/ла за цей рік. Що завдяки тобі відбулось, частиною чого ти став/ла? Які зміни відбулись в тобі? У чому ти став/ла сильнішим/шою? Чому навчився/лась?
✅ Нормалізуй свої відчуття в тілі, якщо такі виникають.
У когось, хто відчуває синдром річниці, можуть пітніти долоні, прискорюватися серцебиття, з’являтись задишка. Це так мозок сигналізує тілу виділяти кортизол і адреналін у відповідь на пам’ять тих днів.
💭 Було б корисно пам’ятати про це і проговорювати: «Це просто адреналін. Це не означає, що я зараз в небезпеці. Навпаки, саме зараз я в безпечному місці». Допоміжними є фізичні вправи.
✅ Заплануй додаткову підтримку на цей період.
Турбуймося про себе, проживаємо свій досвід, живемо і йдемо далі💙💛!
Текст підготовлено за допомогою матеріалів: mentalhelp.net
☘️ Психолог на звʼязку
чим ти можеш допомогти собі зараз? (2/2)
✅ Піклуйся про свої першочергові потреби вдвічі більше, ніж це було до цього періоду. Здоровий сон, якісне і смачне харчування, фізична активність, прогулянки, перерви в роботі, теплий душ або ванна.
✅ Ще більше міцних обіймів і теплого, якісного часу із близькими.
✅ Поговори з тими, хто може розділити твої почуття З тими, з ким є спільний досвід проживання подій цих двох складних років. Це може бути твій друг, колеги, психолог або психотерапевт.
✅ Ретельно структуруй свій час. Склади і проговори із близькими свої плани А, B і C на випадок непередбачуваних обставин або посилення бойових дій в твоєму регіоні у дні річниці.
✅ Згадай те, як багато ти зробив/ла за цей рік. Що завдяки тобі відбулось, частиною чого ти став/ла? Які зміни відбулись в тобі? У чому ти став/ла сильнішим/шою? Чому навчився/лась?
✅ Нормалізуй свої відчуття в тілі, якщо такі виникають.
У когось, хто відчуває синдром річниці, можуть пітніти долоні, прискорюватися серцебиття, з’являтись задишка. Це так мозок сигналізує тілу виділяти кортизол і адреналін у відповідь на пам’ять тих днів.
💭 Було б корисно пам’ятати про це і проговорювати: «Це просто адреналін. Це не означає, що я зараз в небезпеці. Навпаки, саме зараз я в безпечному місці». Допоміжними є фізичні вправи.
✅ Заплануй додаткову підтримку на цей період.
Турбуймося про себе, проживаємо свій досвід, живемо і йдемо далі💙💛!
Текст підготовлено за допомогою матеріалів: mentalhelp.net
☘️ Психолог на звʼязку
❤46👍26🙏2😍1
🖌️ Запрошуємо на практичне арттерапевтичне заняття ОНЛАЙН, на якому ви зможете в екологічний та безпечний спосіб, через малюнок та техніки тілесно-орієнтованої терапії опрацювати пережите й отримати підтримку, ресурс та віру в себе💚
❓ Що знадобиться:
🎨 фарби (пензель), олівці або маркери, два аркуші паперу і будь-який клей.
🗓️ 29 лютого о 18:00
Ведуча: психологиня Ростислава Пекарюк
➡️ Реєстрація за покликанням.
Конфіденційно, безкоштовно.
До зустрічі на події!
❓ Що знадобиться:
🎨 фарби (пензель), олівці або маркери, два аркуші паперу і будь-який клей.
🗓️ 29 лютого о 18:00
Ведуча: психологиня Ростислава Пекарюк
➡️ Реєстрація за покликанням.
Конфіденційно, безкоштовно.
До зустрічі на події!
❤59👍17🔥3😍3
📚 10 цитат про стійкість та витривалість у складні часи
#з_джерел_мудрості
🔶 «Стійкість дуже відрізняється від заціпеніння. Стійкість означає, що ви переживаєте, ви відчуваєте, ви зазнаєте невдач, вам завдано болю. Ви падаєте. Але ви продовжуєте» - Ясмін Могахед
🔶 «Життя не стає легшим або поблажливішим, ми стаємо сильнішими та витривалішими»― Стів Мараболі
🔶 «Не судіть мене за моїм успіхом, оцініть мене, скільки разів я впав і знову піднявся» ― Нельсон Мандела
🔶 «Можливо, вам доведеться битися в битві більше одного разу, щоб виграти її»― Маргарет Тетчер
🔶 «Я вважаю, що якщо людина має щось один раз, щось із цього завжди залишається» ― Ернест Хемінгуей
🔶 «Сім разів впади, вісім разів встань» ― японське прислів'я
🔶 «Виклики - це подарунки, які змушують нас шукати новий центр тяжіння. Не боріться з ними. Просто знайдіть новий спосіб стояти» – Опра Вінфрі
🔶 «Успіх — це крокувати від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму» – Вінстон С. Черчилль
🔶 «Ми повинні бути готові відмовитися від життя, яке ми планували, щоб мати життя, яке чекає на нас» ― Джозеф Кемпбелл
🔶 «Коли одні двері щастя зачиняються, інші відкриваються; але часто ми так довго дивимося на зачинені двері, що не бачимо тих, які нам відчинили» – Хелен Келлер
🍀 Психолог на зв’язку
#з_джерел_мудрості
🔶 «Стійкість дуже відрізняється від заціпеніння. Стійкість означає, що ви переживаєте, ви відчуваєте, ви зазнаєте невдач, вам завдано болю. Ви падаєте. Але ви продовжуєте» - Ясмін Могахед
🔶 «Життя не стає легшим або поблажливішим, ми стаємо сильнішими та витривалішими»― Стів Мараболі
🔶 «Не судіть мене за моїм успіхом, оцініть мене, скільки разів я впав і знову піднявся» ― Нельсон Мандела
🔶 «Можливо, вам доведеться битися в битві більше одного разу, щоб виграти її»― Маргарет Тетчер
🔶 «Я вважаю, що якщо людина має щось один раз, щось із цього завжди залишається» ― Ернест Хемінгуей
🔶 «Сім разів впади, вісім разів встань» ― японське прислів'я
🔶 «Виклики - це подарунки, які змушують нас шукати новий центр тяжіння. Не боріться з ними. Просто знайдіть новий спосіб стояти» – Опра Вінфрі
🔶 «Успіх — це крокувати від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму» – Вінстон С. Черчилль
🔶 «Ми повинні бути готові відмовитися від життя, яке ми планували, щоб мати життя, яке чекає на нас» ― Джозеф Кемпбелл
🔶 «Коли одні двері щастя зачиняються, інші відкриваються; але часто ми так довго дивимося на зачинені двері, що не бачимо тих, які нам відчинили» – Хелен Келлер
🍀 Психолог на зв’язку
❤84👍17😍5
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌾 Ти варта/ий ніжності та турботи від інших.
🌾 Добре ставлення до себе - це твоя відповідальність.
🌾 Радіємо, коли ти про себе турбуєшся.
☘️ Психолог на звʼязку
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌾 Ти варта/ий ніжності та турботи від інших.
🌾 Добре ставлення до себе - це твоя відповідальність.
🌾 Радіємо, коли ти про себе турбуєшся.
☘️ Психолог на звʼязку
❤59👍26😍4
🗓️ 27 лютого о 15:30 Служба турботи про психічне здоров'я БФ «Право на захист» проведе соціодраматичну зустріч-дослідження.
👥 Соціодраматичний метод («драма» означає дію) передбачає взаємодію соціальних ролей, що проявляють позиції різних соціальних груп. Він спрямований на усвідомлення колективних уявлень і переживань у соціальному середовищі, взаємин між групами й елементами систем.
Це експеримент тут і тепер: не хтось потім робить висновки про вас, а ви самі спостерігаєте за собою й іншими під час події. Найцікавіше - побачити й почути українців у їхній різноманітності й спільності водночас.
💚 Ця зустріч важлива для нас, спільноти українців, адже дасть змогу побачити, ким ми є після двох років повномасштабної агресивної війни.
Учасники заходу матимуть можливість:
✳️ разом у безпечних умовах осмислити, що з нами відбувається зараз, який наш стан, настрої, побачити, почути, зрозуміти й прийняти інших;
✳️ відреагувати на соціальні почуття;
✳️ ознайомитися з методом соціодрами як інструментом глибинного психологічного аналізу та взаємодії.
❗ Перед реєстрацією на подію уважно ознайомтеся з правилами участі:
1️⃣ Подія передбачає повне залучення учасників протягом усього часу.
2️⃣ Учасники мають бути присутні з увімкненою камерою, за можливістю й бажанням активно включатися в дискусію.
3️⃣ Подію буде записано, тому ми просимо вашої згоди на це у формі реєстрації. Запис або його частини може бути використано у цілях Фонду.
4️⃣ Учасники мають дотримуватися етичної комунікації.
👩🏼💼 Експеримент проведуть досвідчені психологині Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»:
🟢 Олена Ступак - реєстрова психотерапевтка Української спілки психотерапевтів (УСП) й голова секції психодрами, терапевтка, викладачка, супервізорка.
🟢 Анастасія Склярук - докторка психологічних наук, професорка кафедри практичної психології Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), реєстрова психотерапевтка УСП.
📅 27.02, 15:30–18:00.
💻 Онлайн, платформа Zoom
➡️ Реєстрація на подію за покликанням.
👥 Соціодраматичний метод («драма» означає дію) передбачає взаємодію соціальних ролей, що проявляють позиції різних соціальних груп. Він спрямований на усвідомлення колективних уявлень і переживань у соціальному середовищі, взаємин між групами й елементами систем.
Це експеримент тут і тепер: не хтось потім робить висновки про вас, а ви самі спостерігаєте за собою й іншими під час події. Найцікавіше - побачити й почути українців у їхній різноманітності й спільності водночас.
💚 Ця зустріч важлива для нас, спільноти українців, адже дасть змогу побачити, ким ми є після двох років повномасштабної агресивної війни.
Учасники заходу матимуть можливість:
✳️ разом у безпечних умовах осмислити, що з нами відбувається зараз, який наш стан, настрої, побачити, почути, зрозуміти й прийняти інших;
✳️ відреагувати на соціальні почуття;
✳️ ознайомитися з методом соціодрами як інструментом глибинного психологічного аналізу та взаємодії.
❗ Перед реєстрацією на подію уважно ознайомтеся з правилами участі:
1️⃣ Подія передбачає повне залучення учасників протягом усього часу.
2️⃣ Учасники мають бути присутні з увімкненою камерою, за можливістю й бажанням активно включатися в дискусію.
3️⃣ Подію буде записано, тому ми просимо вашої згоди на це у формі реєстрації. Запис або його частини може бути використано у цілях Фонду.
4️⃣ Учасники мають дотримуватися етичної комунікації.
👩🏼💼 Експеримент проведуть досвідчені психологині Служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист»:
🟢 Олена Ступак - реєстрова психотерапевтка Української спілки психотерапевтів (УСП) й голова секції психодрами, терапевтка, викладачка, супервізорка.
🟢 Анастасія Склярук - докторка психологічних наук, професорка кафедри практичної психології Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), реєстрова психотерапевтка УСП.
📅 27.02, 15:30–18:00.
💻 Онлайн, платформа Zoom
➡️ Реєстрація на подію за покликанням.
❤19👍8🔥5
🌅 «Вікно толерантності»: здатність справлятися зі стресом
У кожного з нас траплялися моменти, коли навіть під час переживання стресу ми відчували себе зібраними, здатними мислити раціонально, робити необхідні дії. Або навпаки - у відповідь на виникнення перешкод - завмирали, відчували розгубленість, безпорадність тощо. Такі наші реакції залежать від того, чи перебуваємо ми у нашому «вікні толерантності» на певний момент, чи, під тиском обставин, виходимо за його межі.
🟢 «Вікно толерантності» — це стан, у якому ми добре функціонуємо, залишаючись спокійними та врівноваженими перед обличчям стресу. Ми відчуваємо, що можемо впоратися із життєвими викликами та стабільно рухатися далі у повсякденному житті.
👉 Ти можеш зрозуміти, що знаходишся зараз у своєму «вікні толерантності», коли:
☑️ усвідомлюєш власні особисті межі і межі інших;
☑️ відчуває емпатію;
☑️ маєш здатність реагувати відповідно до ситуації;
☑️ перебуваєш в контакті із своїми почуттями, потребами і знаєш, як їх задоволити;
☑️ зберігаєш надію щодо оптимального вирішення ситуації.
⭕️ Стрес або будь-які інші складні події протягом дня/тижня/місяця можуть «виштовхувати» нас за межі «вікна толерантності», і тоді ми можемо почуватися приголомшеними і опинятися в стані «гіперзбудження» або «гіпозбудження». Це може відбуватися з нами навіть протягом одного дня.
⤴️ Ознаками «гіперзбудження» є:
☑️ відчуття себе перевантаженим;
☑️ тремтіння в тілі;
☑️ емоції наче «затоплюють»;
☑️ голова сповнена «негативними думками»;
☑️ забагато імпульсивних дій;
☑️ відчуття гніву, хочеться постійно захищатись.
⤵️ Коли ж навпаки, ми входимо в стан «гіпозбудження», або ще його називають «звуження» вікна толерантності, ми можемо:
☑️ втрачати контакт із нашими почуттями;
☑️ відчувати оніміння в тілі;
☑️ мати мало або зовсім не мати енергії;
☑️ відчувати себе відірваним (від себе та інших);
☑️ відчувати складність думати.
🟧 Пропонуємо тобі дослідити своє «вікно толерантності» (ВТ), а також способи, які допоможуть тобі повертатись в нього:
✅ Пригадай випадок, коли ти залишався/лась в межах свого ВТ перед обличчям чогось стресового чи тривожного.
❓Як це відчувалось в середині (якими були твої почуття, відчуття, думки)?
❓ Що допомагало тобі залишатись в ньому?
✅ А тепер пригадай, коли ти відчуваєш, що виходиш за межі свого ВТ.
❓ Якими є ознаки того, що ти входиш в стан «гіперзбудження»?
❓ Які практичні речі ти можеш зробити, щоб повернутися до свого ВТ у цьому стані? Наприклад, зробити кілька глибоких вдихів, взяти тайм-аут, прогулятись, послухати щось приємне тощо.
❓ А якими є ознаки, що твоє ВТ «звужується» і ти входиш в стан «гіпозбудження»?
❓Що ти можеш робити для себе, щоб повернутися до свого ВТ? Наприклад, ти можеш піти зробити якісь фізичні активні вправи, або покликати друга/подругу, щоб проговорити складну ситуацію, чи зробити якусь письмову практику, щоб вивільнити приховані емоції.
Цікавого тобі дослідження!
☘️ Психолог на звʼязку
У кожного з нас траплялися моменти, коли навіть під час переживання стресу ми відчували себе зібраними, здатними мислити раціонально, робити необхідні дії. Або навпаки - у відповідь на виникнення перешкод - завмирали, відчували розгубленість, безпорадність тощо. Такі наші реакції залежать від того, чи перебуваємо ми у нашому «вікні толерантності» на певний момент, чи, під тиском обставин, виходимо за його межі.
🟢 «Вікно толерантності» — це стан, у якому ми добре функціонуємо, залишаючись спокійними та врівноваженими перед обличчям стресу. Ми відчуваємо, що можемо впоратися із життєвими викликами та стабільно рухатися далі у повсякденному житті.
👉 Ти можеш зрозуміти, що знаходишся зараз у своєму «вікні толерантності», коли:
☑️ усвідомлюєш власні особисті межі і межі інших;
☑️ відчуває емпатію;
☑️ маєш здатність реагувати відповідно до ситуації;
☑️ перебуваєш в контакті із своїми почуттями, потребами і знаєш, як їх задоволити;
☑️ зберігаєш надію щодо оптимального вирішення ситуації.
⭕️ Стрес або будь-які інші складні події протягом дня/тижня/місяця можуть «виштовхувати» нас за межі «вікна толерантності», і тоді ми можемо почуватися приголомшеними і опинятися в стані «гіперзбудження» або «гіпозбудження». Це може відбуватися з нами навіть протягом одного дня.
⤴️ Ознаками «гіперзбудження» є:
☑️ відчуття себе перевантаженим;
☑️ тремтіння в тілі;
☑️ емоції наче «затоплюють»;
☑️ голова сповнена «негативними думками»;
☑️ забагато імпульсивних дій;
☑️ відчуття гніву, хочеться постійно захищатись.
⤵️ Коли ж навпаки, ми входимо в стан «гіпозбудження», або ще його називають «звуження» вікна толерантності, ми можемо:
☑️ втрачати контакт із нашими почуттями;
☑️ відчувати оніміння в тілі;
☑️ мати мало або зовсім не мати енергії;
☑️ відчувати себе відірваним (від себе та інших);
☑️ відчувати складність думати.
🟧 Пропонуємо тобі дослідити своє «вікно толерантності» (ВТ), а також способи, які допоможуть тобі повертатись в нього:
✅ Пригадай випадок, коли ти залишався/лась в межах свого ВТ перед обличчям чогось стресового чи тривожного.
❓Як це відчувалось в середині (якими були твої почуття, відчуття, думки)?
❓ Що допомагало тобі залишатись в ньому?
✅ А тепер пригадай, коли ти відчуваєш, що виходиш за межі свого ВТ.
❓ Якими є ознаки того, що ти входиш в стан «гіперзбудження»?
❓ Які практичні речі ти можеш зробити, щоб повернутися до свого ВТ у цьому стані? Наприклад, зробити кілька глибоких вдихів, взяти тайм-аут, прогулятись, послухати щось приємне тощо.
❓ А якими є ознаки, що твоє ВТ «звужується» і ти входиш в стан «гіпозбудження»?
❓Що ти можеш робити для себе, щоб повернутися до свого ВТ? Наприклад, ти можеш піти зробити якісь фізичні активні вправи, або покликати друга/подругу, щоб проговорити складну ситуацію, чи зробити якусь письмову практику, щоб вивільнити приховані емоції.
Цікавого тобі дослідження!
☘️ Психолог на звʼязку
👍30❤15👏5
Вимушений переїзд до іншої країни — це не лише фізична зміна місця проживання, а й неабияке емоційне випробування, особливо для підлітків.
Нова школа, незнайомі обличчя й зміна звичного середовища — усе це може стати джерелом стресу й дискомфорту для підлітка. Додайте до цього зміну країни, культури та мови, і ви отримаєте складне еміграційне середовище.
📲Часто батьки стикаються з тим, що їхня дитина здається відчуженою та замкнутою, проводячи багато часу за комп'ютером. Але можливо, вона просто не знає, як впоратися зі змінами, або їй важко висловити свої бажання.
Міграція через війну ще більше ускладнює ситуацію. Багато підлітків мріють про повернення додому й тимчасово не хочуть адаптуватися до нових умов життя.
На нашому вебінарі ми поговоримо про те, як допомогти підлітку адаптуватися м'яко й ефективно. Приєднуйтеся, щоб дізнатися більше про цю складну тему та поділитися своїм досвідом.
⏰Четвер, 29.02 о 18:00 (за Варшавою), 19:00 (за Києвом).
👥Реєстрація: https://bit.ly/4bj54Iu
📍Онлайн на платформі Zoom
Конфіденційно, безкоштовно.
✋ До зустрічі!
Нова школа, незнайомі обличчя й зміна звичного середовища — усе це може стати джерелом стресу й дискомфорту для підлітка. Додайте до цього зміну країни, культури та мови, і ви отримаєте складне еміграційне середовище.
📲Часто батьки стикаються з тим, що їхня дитина здається відчуженою та замкнутою, проводячи багато часу за комп'ютером. Але можливо, вона просто не знає, як впоратися зі змінами, або їй важко висловити свої бажання.
Міграція через війну ще більше ускладнює ситуацію. Багато підлітків мріють про повернення додому й тимчасово не хочуть адаптуватися до нових умов життя.
На нашому вебінарі ми поговоримо про те, як допомогти підлітку адаптуватися м'яко й ефективно. Приєднуйтеся, щоб дізнатися більше про цю складну тему та поділитися своїм досвідом.
⏰Четвер, 29.02 о 18:00 (за Варшавою), 19:00 (за Києвом).
👥Реєстрація: https://bit.ly/4bj54Iu
📍Онлайн на платформі Zoom
Конфіденційно, безкоштовно.
✋ До зустрічі!
❤29👍8🔥3
🌻 Рухаємось від «треба» до «чим це є важливим?»
#психологічна_вправа
👉 Пригадай, як часто, розмовляючи про себе чи своє життя, ти використовуєш слово «потрібно»?
Наприклад:
🔘 Мені потрібно більше займатися спортом;
🔘 Мені потрібно перестати їсти шкідливу їжу;
🔘 Мені потрібно працювати більше;
🔘 Мені потрібно проводити більше часу із сім'єю;
🔘 Мені потрібно більше заробляти;
🔘 Мені треба перестати турбуватися і стати більш спокійним/ною.
👉 Доповни цей перелік тими фразами із «потрібно», якими ти найчастіше звертаєшся до себе:
_______________________________.
Які у тебе почуття від цих фраз? Скоріше за все, «не дуже»😕 Адже думки зі словом «потрібно» часто викликають тривогу, внутрішню напругу та підвищують стрес.
❓ Що ж робити, коли дійсно потрібно знайти сили і енергію для вирішення певних задач?
🟩 Пропонуємо тобі розглянути пʼять кроків, які допоможуть перейти цей «місточок» від «треба» до «хочу»:
1️⃣ Виявити: упіймай той момент, коли ти звертаєшся до себе із словами «мені потрібно…»;
2️⃣ Дати визнання: прийми, що так, така думка зʼявилась в твоїй голові. Спробуй визначити, яке її послання до тебе?
3️⃣ Запитати: дай собі відповідь на запитання:
❓Задля чого мені потрібно це робити?
❓ Чим це важливо?
❓ Як це співвідноситься із моїми життєвими цілями і цінностями?
4️⃣ Переформулювати: свої цілі/звертання до себе згідно отриманих відповідей.
Наприклад:
«Я буду/планую зробити…, бо це для мене важливо, тому що…».
«Коли я зроблю …, це дозволить мені…»
5️⃣ Діяти: продовжуй робити маленькими кроками те, що ти можеш і хочеш, заради поставлених цілей.
Бажаємо натхненних цілей і успіхів в їх реалізації!
☘️ Психолог на звʼязку
#психологічна_вправа
👉 Пригадай, як часто, розмовляючи про себе чи своє життя, ти використовуєш слово «потрібно»?
Наприклад:
🔘 Мені потрібно більше займатися спортом;
🔘 Мені потрібно перестати їсти шкідливу їжу;
🔘 Мені потрібно працювати більше;
🔘 Мені потрібно проводити більше часу із сім'єю;
🔘 Мені потрібно більше заробляти;
🔘 Мені треба перестати турбуватися і стати більш спокійним/ною.
👉 Доповни цей перелік тими фразами із «потрібно», якими ти найчастіше звертаєшся до себе:
_______________________________.
Які у тебе почуття від цих фраз? Скоріше за все, «не дуже»😕 Адже думки зі словом «потрібно» часто викликають тривогу, внутрішню напругу та підвищують стрес.
❓ Що ж робити, коли дійсно потрібно знайти сили і енергію для вирішення певних задач?
🟩 Пропонуємо тобі розглянути пʼять кроків, які допоможуть перейти цей «місточок» від «треба» до «хочу»:
1️⃣ Виявити: упіймай той момент, коли ти звертаєшся до себе із словами «мені потрібно…»;
2️⃣ Дати визнання: прийми, що так, така думка зʼявилась в твоїй голові. Спробуй визначити, яке її послання до тебе?
3️⃣ Запитати: дай собі відповідь на запитання:
❓Задля чого мені потрібно це робити?
❓ Чим це важливо?
❓ Як це співвідноситься із моїми життєвими цілями і цінностями?
4️⃣ Переформулювати: свої цілі/звертання до себе згідно отриманих відповідей.
Наприклад:
«Я буду/планую зробити…, бо це для мене важливо, тому що…».
«Коли я зроблю …, це дозволить мені…»
5️⃣ Діяти: продовжуй робити маленькими кроками те, що ти можеш і хочеш, заради поставлених цілей.
Бажаємо натхненних цілей і успіхів в їх реалізації!
☘️ Психолог на звʼязку
👍63❤32🤩3👌2
🏃 Рухова медитація
🟢 Вітаємо тебе із першим днем весни і запрошуємо сьогодні на усвідомлену прогулянку – рухову медитацію.
➡️ Цей тип медитації передбачає зосередження на рухах тіла і усвідомленні того, що відбувається із тобою в моменті. Сприяє заспокоєнню і наповненню енергією.
🧩 Інструкцію до медитації можна:
1️⃣ уважно прочитати, запам’ятати основні моменти і звертати увагу на них під час прогулянки;
2️⃣ або записати на аудіо і прослуховувати.
Ну що, прогуляємось😉?
🌳 Вийди на вулицю і зроби глибокий вдих. Спостерігай, як свіже повітря наповнює твої легені.
👣 Продовжуй йти і дихати у звичному для тебе ритмі.
☝️ А тепер зверни увагу на те:
▫️Чи ти поспішаєш, як і зазвичай, чи крокуєш повільно?
▫️Чи ти насолоджуєшся тим, що бачиш навколо? Що саме привертає твою увагу?
▫️Чи вдається тобі відключитись від подій дня і ти знаходишся тут і зараз?
▫️Чи відчуваєш навколишні запахи?
Повернись до себе і відчуй цей момент. Те, що відбувається з тобою «тут і зараз».
🫁 Дихай повільно і наповнюй свої легені свіжим повітрям.
👀 А тепер подивись на світ навколо. Що ти бачиш?
◽️ Можливо, це природа – дерева, трава, квіти🌾. Які вони мають колір, запах?
◽️ А можливо - це люди🚶, які йдуть тобі назустріч. Вони різні: хтось сумний, а хтось радісний; побажай їм добра.
🔅 Подякуй людям за те, що зустрічаються на твоєму шляху.
Знов зосередься на своєму подиху, на повітрі, на землі, по якій ти йдеш і знову подякуй всьому, що бачиш.
🔅 Подякуй землі за те, що дає деревам і квітам рости і наповнювати світ життям.
🔅 Подякуй повітрю, що наповнює твої легені свіжим повітрям і енергією.
🔅 Подякуй собі за те, що турбуєшся про себе і побажай собі здоров’я, любові і усього того, що важливо для тебе.
Поринь в ці почуття з усією силою.
◽️ Закінчи медитацію за декілька хвилин і продовжуй ходьбу.
❓А тепер запитай себе:
🔸 Як ти? Чи змінилось твоє відчуття оточення?
🔸 Як змінився твій рівень енергії?
🔸 Якщо захочеться посміхнутись, посміхнись.
Твоя посмішка прикрашає цей світ😊💛
☘️ Психолог на звʼязку
🟢 Вітаємо тебе із першим днем весни і запрошуємо сьогодні на усвідомлену прогулянку – рухову медитацію.
➡️ Цей тип медитації передбачає зосередження на рухах тіла і усвідомленні того, що відбувається із тобою в моменті. Сприяє заспокоєнню і наповненню енергією.
🧩 Інструкцію до медитації можна:
1️⃣ уважно прочитати, запам’ятати основні моменти і звертати увагу на них під час прогулянки;
2️⃣ або записати на аудіо і прослуховувати.
Ну що, прогуляємось😉?
🌳 Вийди на вулицю і зроби глибокий вдих. Спостерігай, як свіже повітря наповнює твої легені.
👣 Продовжуй йти і дихати у звичному для тебе ритмі.
☝️ А тепер зверни увагу на те:
▫️Чи ти поспішаєш, як і зазвичай, чи крокуєш повільно?
▫️Чи ти насолоджуєшся тим, що бачиш навколо? Що саме привертає твою увагу?
▫️Чи вдається тобі відключитись від подій дня і ти знаходишся тут і зараз?
▫️Чи відчуваєш навколишні запахи?
Повернись до себе і відчуй цей момент. Те, що відбувається з тобою «тут і зараз».
🫁 Дихай повільно і наповнюй свої легені свіжим повітрям.
👀 А тепер подивись на світ навколо. Що ти бачиш?
◽️ Можливо, це природа – дерева, трава, квіти🌾. Які вони мають колір, запах?
◽️ А можливо - це люди🚶, які йдуть тобі назустріч. Вони різні: хтось сумний, а хтось радісний; побажай їм добра.
🔅 Подякуй людям за те, що зустрічаються на твоєму шляху.
Знов зосередься на своєму подиху, на повітрі, на землі, по якій ти йдеш і знову подякуй всьому, що бачиш.
🔅 Подякуй землі за те, що дає деревам і квітам рости і наповнювати світ життям.
🔅 Подякуй повітрю, що наповнює твої легені свіжим повітрям і енергією.
🔅 Подякуй собі за те, що турбуєшся про себе і побажай собі здоров’я, любові і усього того, що важливо для тебе.
Поринь в ці почуття з усією силою.
◽️ Закінчи медитацію за декілька хвилин і продовжуй ходьбу.
❓А тепер запитай себе:
🔸 Як ти? Чи змінилось твоє відчуття оточення?
🔸 Як змінився твій рівень енергії?
🔸 Якщо захочеться посміхнутись, посміхнись.
Твоя посмішка прикрашає цей світ😊💛
☘️ Психолог на звʼязку
❤75👍14😍6🔥3
📚 «Сміливість - це не відсутність розпачу, а швидше здатність рухатися вперед попри розпач»: Ролло Мей
#з_джерел_мудрості
🟩 Ролло Ріс Мей - відомий американський психолог і психотерапевт, теоретик екзистенційної психології. У своїх творах ретельно розглядає основні проблеми людської екзистенції: добро і зло, свобода, відповідальність і доля, творчість, вина і тривога, любов і насильство.
🔸 « «Я» стає тим, яким воно є, лише у розвитку»;
🔸 «Свобода – це здатність людини якось брати участь у власному розвитку. Це наша здатність формувати себе»;
🔸 «Те, що любов і влада взаємопов'язані, найкраще доводить той факт, що кожен має насамперед мати внутрішню силу, щоб бути здатним любити»;
🔸 «Відмова від можливостей породжує вину перед собою»;
🔸 «Припинити бажати означає померти або, принаймні, жити в країні мертвих. Іншою характеристикою є перенасичення: якщо розглядати бажання тільки як потяг до задоволення, що завершується із задоволенням потреби, то... порожнеча, вакуум і безглуздість найбільші там, де виконуються всі бажання»;
🔸 «Емоції – не тільки поштовх у спину, а й вказівник, імпульс до формотворчості, вказівник у майбутнє, можливість зрозуміти, яку форму я хочу надати чомусь… Почуття у їхніх правильних проявах є спосіб спілкування з людьми, які значимі для нас у нашому світі, це прагнення зав'язати із нею відносини; вони є мовою, за допомогою якої зводимо мости від особистості до особистості»;
🔸 «Людина не може довго жити в умовах порожнечі: якщо вона не прагне чогось, то вона не просто опиняється у стагнації. Стримуваний потенціал трансформується у болючість і розпач і, зрештою, – у деструктивну діяльність»;
🔸 «Сміливість - це не просто відсутність розпачу, а швидше здатність рухатися вперед, попри розпач».
☘️ Психолог на звʼязку
#з_джерел_мудрості
🟩 Ролло Ріс Мей - відомий американський психолог і психотерапевт, теоретик екзистенційної психології. У своїх творах ретельно розглядає основні проблеми людської екзистенції: добро і зло, свобода, відповідальність і доля, творчість, вина і тривога, любов і насильство.
🔸 « «Я» стає тим, яким воно є, лише у розвитку»;
🔸 «Свобода – це здатність людини якось брати участь у власному розвитку. Це наша здатність формувати себе»;
🔸 «Те, що любов і влада взаємопов'язані, найкраще доводить той факт, що кожен має насамперед мати внутрішню силу, щоб бути здатним любити»;
🔸 «Відмова від можливостей породжує вину перед собою»;
🔸 «Припинити бажати означає померти або, принаймні, жити в країні мертвих. Іншою характеристикою є перенасичення: якщо розглядати бажання тільки як потяг до задоволення, що завершується із задоволенням потреби, то... порожнеча, вакуум і безглуздість найбільші там, де виконуються всі бажання»;
🔸 «Емоції – не тільки поштовх у спину, а й вказівник, імпульс до формотворчості, вказівник у майбутнє, можливість зрозуміти, яку форму я хочу надати чомусь… Почуття у їхніх правильних проявах є спосіб спілкування з людьми, які значимі для нас у нашому світі, це прагнення зав'язати із нею відносини; вони є мовою, за допомогою якої зводимо мости від особистості до особистості»;
🔸 «Людина не може довго жити в умовах порожнечі: якщо вона не прагне чогось, то вона не просто опиняється у стагнації. Стримуваний потенціал трансформується у болючість і розпач і, зрештою, – у деструктивну діяльність»;
🔸 «Сміливість - це не просто відсутність розпачу, а швидше здатність рухатися вперед, попри розпач».
☘️ Психолог на звʼязку
❤50👍9🔥3😍3
📘 Радіємо, бо вже 10 000 завантажень електронної книжки «Психолог на зв‘язку» авторства Анни Могильник та Марії Яцухненко.
Ми щиро радіємо, що вона є корисною та актуальною для вас.💚
«Психолог на зв‘язку» — це збірник просвітницьких, практичних і терапевтичних текстів про життя, стресостійкість та відновлення людини в часи війни.
Вона стане опорою в самодопомозі тим, хто має обмежений доступ до психологічної підтримки й буде корисною широкому колу читачів, які цікавляться психічним здоров’ям.
📖 Якщо ви ще не читали «Психолог на зв‘язку», переходьте за посиланням і завантажуйте її в зручному форматі: 🔗 https://r2p.org.ua/page/psykholoh-na-zviazku
💚 Книгу створено на основі текстів телеграм-каналу «Психолог на зв'язку».
Підписуйся!
Ми щиро радіємо, що вона є корисною та актуальною для вас.💚
«Психолог на зв‘язку» — це збірник просвітницьких, практичних і терапевтичних текстів про життя, стресостійкість та відновлення людини в часи війни.
Вона стане опорою в самодопомозі тим, хто має обмежений доступ до психологічної підтримки й буде корисною широкому колу читачів, які цікавляться психічним здоров’ям.
📖 Якщо ви ще не читали «Психолог на зв‘язку», переходьте за посиланням і завантажуйте її в зручному форматі: 🔗 https://r2p.org.ua/page/psykholoh-na-zviazku
💚 Книгу створено на основі текстів телеграм-каналу «Психолог на зв'язку».
Підписуйся!
❤76👍17🔥5😍3🙏1
☀️ Традиційні #добрі_послання починають цей тиждень.
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌸 Твоє тіло варте твоєї уваги і турботи.
🌸 Прислухайся до нього зараз - про що тіло тобі сповіщає.
🌸 Довіряй реакціям свого тіла, бо воно перше відчуває і дає знати, що є для тебе добрим, а що ні.
☘️ Психолог на звʼязку
***Якщо якісь з них тобі відгукуватимуться, можеш їх час від часу промовляти - до себе чи близьких людей.
І нагадувати цим про важливе.
🌸 Твоє тіло варте твоєї уваги і турботи.
🌸 Прислухайся до нього зараз - про що тіло тобі сповіщає.
🌸 Довіряй реакціям свого тіла, бо воно перше відчуває і дає знати, що є для тебе добрим, а що ні.
☘️ Психолог на звʼязку
❤76👍8😍7🥰2👏2