«Аналітична кімната» - розмови про психоаналіз
142 subscribers
5 photos
10 links
від школи психології «Mental School”
Download Telegram
Анорексія та булімія

Сюзанна Орбах розглядала тіло не просто як «біологію», а як історію стосунків і почуттів, які воно носить. Її ключова думка: їжа й тіло — це мова, якою ми «розповідаємо» про наші емоційні потреби, біль і пошук безпеки.

🔹 Анорексія у Орбах — це відмова не лише від їжі, а й від самої ідеї залежати від когось. Це спосіб сказати: «Я не потребую, я сильна, я зникну, щоб не бути вразливою». Голод стає формою контролю, чистоти й протесту проти світу, який травмує.

🔹 Булімія — це інший полюс. Людина бере в себе надмірно (їжу, емоції, стосунки), але потім не витримує й відкидає. Це мова, якою психіка говорить: «Я хочу бути наповненою, але боюся бути поглинутою». Тут немає стерильності чи повного контролю — є хвилі сорому, провини, гніву й потреби.

Чекаємо на вас в цю пʼятницю на воркшопі з булімії 🙌
2👍2🔥2
🌪️Булімія - це не просто поведінка з їжею, це драматична постановка несвідомого на тіло як на сцену, де присвоєння й відторгнення стають ритуалами внутрішньої історії
Як відрізняється на практиці анорексія очисного типу від булімії?

Ми звертаємось до символізації:
-Анорексія очисного типу це ж на перший план можливість проявити незалежність, інаковість
Це можна чути як:-«я не залежу від обєкта і я вирішую самостійно що лишається в тілі, а що не лишається»

-У булімії ж головна амбівалентність.
Ковтнула обєкт і тут же відкидаю.
Хочу зливатися, але це небезпечно, тому виганяю його
Тут любов і ненависть звучить сильніше ніж потреба у всемогутньому контролі.

Тільки в мові можна вислухати що каже, до чого апелює, що ставить на перший план.
А що є вторинним.

Якщо дефіцит ваги, то все ж таки це більше про всемогутність, відмова від залежності та прагнення визнати самостійність

Якщо ж вага в нормі більш менш і демонструється поглинання -очищення чи відкидання, то тоді ведемо в дослідження любов і ненависть, почуття відторгнення та покинутості .

Випадок який я доповідала, звучав саме в логіці булімії, хоча вага дуже низька у людини, на межі ризику
🔥6
Що з тими хто отримує їжу за потреби?
Раніше годувала по годинам, зараз за потреби

З цього приводу психоаналіз має дуже великий досвід та дослідження.
Ось що з цього приводу говорять:

Фрейд:
• Годування як перший досвід задоволення потягу.
Немовля смокче не лише щоб насититися, а й щоб отримати еротичне (чуттєве) задоволення — це частина формування орального потягу.
• Тобто, вже тут видно, що годування виходить за межі біологічної «потреби» — воно стає відношенням, актом любові, контакту, насолоди, володіння.

Мелані Кляйн:
Немовля фантазує про груди як про «добрий» чи «злий» об’єкт, залежно від того, чи відгукується вона на його бажання.
-Коли годування йде «за вимогою», немовля отримує досвід, що об’єкт живий, відгукується, його бажання визнаються.
-Коли ж суворо «за графіком» — виникає досвід, що об’єкт мертвий або байдужий, не відчуває.

Це стає підґрунтям для ранньої тривоги, агресії, оральної ненависті.

Дональд Вінікотт:
«Мати - «досиатньо добра» і завдяки цьому відбувається первинна адаптація

• Вінікотт відмовляється від ідеї жорсткого режиму.
• Він каже: на початку життя мати повинна бути майже «злитою» з дитиною, майже повністю адаптованою до її потреб і імпульсів.
«Дитина не знає, що вона має потребу — мати це відчуває».
• Це не означає «виконувати всі вимоги», а означає бути чутливою, інтуїтивно налаштованою.
• У цій первинній злитості народжується довіра до об’єкта — база для пізнішої автономії.

Годування «за вимогою» у Вінікотта — це етап «достатньо доброї» адаптації, де немовля відчуває, що його сигнали сприймаються і мають сенс.

Потім, поступово, мати зменшує ступінь адаптації, і це створює простір для фантазії, відсутності, символізації.
6
1️⃣

Про гроші, які “ніколи не є лише грошима”

Ми звикли думати, що гроші — це про рахунки, оплату, тариф.
Але в кабінеті терапевта гроші — це мова несвідомого.
Через них клієнт може любити, карати, соромитись, контролювати.
Іноді саме через оплату він або вона говорить про те, на що бракує слів.

Клієнт не ділиться купюрами — він ділиться частинами свого досвіду.

Тому питання не тільки в тому, скільки він платить, а що саме він платить: любов, провину, страх бути винним, чи, може, бажання залишитись «маленьким» або «залежним»

Чи легко вам зрозуміти про що хоче сказати вам клієнт через оплату?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
5
2️⃣

Про несвідому владу грошей

Гроші створюють дивну ілюзію: ніби той, хто платить, має владу.
Але в терапії все складніше.
Іноді саме терапевт потрапляє у пастку - починає “служити”, догоджати, втрачати межі.

Тоді несвідоме клієнта отримує старий сценарій: Я плачу - мене люблять, цінять, я потрібен, від мене залежать і тп

А терапевт, можливо, свою несвідому вигоду: Мене не відкинуть, якщо я буду хорошим

Гроші можуть бути не лише оплатою, а й способом уникнути справжньої зустрічі зі своїми бажаннями чи внутрішніми конфліктами

Як ви себе почуваєте в питаннях оплати?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
5
3️⃣

Коли оплата стає способом не відчувати

Є клієнти, які платять, наприклад, «надмірно»
Вчасно, щедро, навіть із запасом

На перший погляд — ідеальні клієнти)
Та часто ця фінансова акуратність приховує інше, щось, що має не прозвучати
Платити стає способом не бути в боргу, не залежати, не відчувати потребу
Такі гроші не наближають - вони будують стіну
І терапевту важливо вчасно почути, що стоїть за цим надміром, наприклад, страх прив’язаності, або агресії. Або? Що ще може ховатися за такою фінансовою акуратністю ?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
6
4️⃣

Про несвідоме «забути платити»

Іноді клієнт забуває оплатити. Не один раз. І здається, що це дрібниця.
Але несвідоме не знає дрібниць.
«Забути» - може означати, наприклад: «Я не хочу віддавати», «Я хочу перевірити, чи любиш ти мене без грошей"

Кожен раз, коли терапевт чує «Я випадково забув», - це запрошення не до бухгалтерії, а до аналізу
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
5
5️⃣

Про сором, коли береш гроші за допомогу

Багато спеціалістів можуть відчувати сором, коли беруть гроші
Наче допомога й гроші - це речі несумісні
Але цей сором може бути не про мораль, а про дитячий досвід: що “брати” - небезпечно, соромно або егоїстично
Поки психолог не розпізнає свій власний сором, він не зможе допомогти клієнту зустрітися з його соромом, що дуже важливо в процесі психотерапії
Бо там, де терапевт соромиться брати, клієнт не зможе навчитися давати…

Що думаєте, колеги, на цю тему?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
5👍4
6️⃣

Гроші як дзеркало стосунків із любовʼю

Для деяких клієнтів гроші - це про любов.
«Я плачу - значить, я цінний, важливий»
І тоді будь-яка фінансова межа сприймається як відкидання: «Ти мене не любиш, бо я не можу заплатити більше»

А для когось навпаки - брати гроші означає «продавати» себе, зраджувати ідею чистоти почуттів.

Гроші оголюють те, як нас навчили любити - погоджуватися на умови або прагнути безумовних почуттів

А що вам говорили клієнти? Гроші для них це про що?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
7
Колеги та коліжанки, привіт!

18-19 грудня відбутися онлайн курс «Гроші в психотерапії», для тих, хто хоче зрозуміти свої почуття та почуття клієнтів, коли тема в кабінеті заходить про гроші 💰

📍Навчитеся бачити оплату не лише як домовленість, а як інструмент для роботи
📍Усвідомите власні “сліпі зони” у темі грошей і навчиться працювати з ними
📍Отримаєте навички, щоб розпізнавати приховані послання у фінансовій поведінці клієнтів.
Поглибите свій професійний рівень і зможе вийти на інший рівень у роботі з оплатою.

🪪2 дні навчання + 2 практичних воркшопи
📅з 10 до 13:30 🕜
💻Онлайн, сертифікат

📌Вартість курсу будете визначати ви самостійно, ми вирішили зробити оплату частиною навчального досвіду 🤓

Для волонтерів РМ - 30% знижки від вартості, яку ви для себе обрали в межах коридору. Деталі курсу на сайті https://rebrand.ly/azhuf55

P.S. Так, ця тема торкається важких почуттів, як у клієнта, так і у самих фахівців. Але вона вартує того, щоб з нею стикнутися 🙌
2
Що таке «борг» у психоаналітичному сенсі?

У класичній психоаналітичній теорії Фрейд майже не використовував слово “борг” буквально. Але він дуже точно описав те, що стоїть за боргом психологічно:

борг = форма несвідомої провини, спроба відплатити за любов, турботу, життя або бажання об’єкта

Фрейд писав, що:
📍моральна тривога виникає тоді, коли Я відчуває загрозу з боку Над-Я
📍почуття провини живе навіть тоді, коли людина нічого поганого не зробила
📍несвідоме почуття провини може бути настільки давнім і глибоким, що людина відчуває себе «завжди винною», хоча не знає - кому і за що.

Саме це Фрейд описував як невидимий, внутрішній «борг», який ми носимо з дитинства.

На практичному воркшопі в курсі «Гроші в психотерапії» ми будемо розбирати клінічні кейси боргу клієнтів, які ми можемо зустріти в кабінеті 📌

Приєднуйтесь 🙌
7
Як виглядає «борг» у психоаналітичному кабінеті?

Цей борг майже ніколи не звучить словами.Він проявляється діями, паузами, реакціями.

Ось кілька сценаріїв, які можуть бути проявами несвідомої провини:

1. Клієнт запізнюється, пропускає, забуває оплатити

Не тому, що «не організований».
А тому, що несвідомо «карає себе» за заборонені почуття, які виникають у стосунку з терапевтом, наприклад, агресію, бажання, залежність

Це як спосіб відплатити покаранням

2. Клієнт «переплачує» - дає більше, ніж треба

У цьому жесті часто звучить щось про минуле, дитяче:
«Я винен за те, що хочу уваги»,
«Я мушу заплатити за те, що мене приймають»

Фрейд називав це моральною тривогою, яка шукає виходу у символічній відплаті.

Більше сценаріїв ви зможете дізнатися на нашому курсі вже 18-19 грудня 2025 📍
7
Кредити: що стоїть за бажанням «взяти ще трошки»?

У Фрейда майже немає слова “кредит” у буквальному сенсі.
Але є те, що дуже нагадує психологічну форму кредиту -
коли суб’єкт отримує більше, ніж може “переварити”, а потім несвідомо шукає спосіб це повернути.

Фрейд писав, що несвідоме почуття провини часто активується тоді, коли людина отримує щось добре - любов, увагу, підтримку, розуміння.

І в терапії це інколи виглядає як тихий внутрішній “кредит”: клієнт бере більше часу, більше підтримки, більше включеності,
але всередині - відчуття, що “я мушу це віддати”.

У деяких випадках - «віддати» грошима. У інших - покорою, ідеалізацією, надмірною вдячністю.
Інколи - навіть опором.

Фрейд би сказав: у цьому місці проявляється не економіка, а давня динаміка об’єктних стосунків.

Але що саме робити терапевту, коли в стосунку починає з’являтися такий “кредит”?
І як зрозуміти, що це не просто питання грошей, а несвідомий процес?

Це вже складніше…
І саме з цього починається глибша робота, про яку ми говоримо на курсі «Гроші в психотерапії».

А чи були у вас такі клієнти?
3
Істина та правда осягається людиною через метафори та парадокси.
(В логіці Д.В.Віннікотта)


👩‍❤️‍👨Метафора і парадокс у психоаналізі — це інструменти мислення несвідомого.

🙎‍♀️Що таке метафора в логіці психоаналізу?

Метафора — це спосіб, яким несвідоме говорить про те, що не може сказати прямо.

Коли щось:
1.надто тривожне
2.заборонене
3.раннє
4.тілесне

воно переноситься на інший образ або слово

💁‍♀️Метафора дорівнює заміщення.

Те, що не можна усвідомити напряму,
психіка переносить на інший об’єкт.

Приклади:
1.гроші як «безпека»

2.їжа як «любов»

3.контроль як «порядок»

4.робота як «цінність Я»

Усі ці слова — метафори чогось більш первинного.

Фрейд не використовує слово «метафора» технічно,
але описує механізми:

зміщення (Verschiebung),
згущення (Verdichtung).

Саме вони й створюють метафоричну мову снів, симптомів і фантазій.

🙎‍♂️Що таке парадокс у психоаналізі?

👩‍❤️‍💋‍👨Парадокс — це коли дві протилежні речі одночасно правдиві.

Парадокс дорівнює структурна суперечність психіки.

Психіка одночасно може:

1. хотіти і боятися

2. прагнути і уникати

3. любити і ненавидіти

4. потребувати і відштовхувати.

Це не помилка —
це нормальна організація внутрішнього світу
.

Психоаналіз не намагається це зняти,
а вчиться це витримувати.

Ключовий парадокс Фрейда:
«Те, що приносить задоволення, може бути джерелом страждання»


Приклади:
1. близькість → заспокоює і лякає

2. гроші → дають свободу і викликають провину

3. залежність → рятує і руйнує.

1. Як це чути в терапевтичному полі?
2. 3 яких рушійних сил розвитку формується?
3. Як з цими явищами поводитись психотерапевту?
4. Та який зиск з цих явищ пацієнту?

Будемо розбиратися 18-19 грудня
На курсі: «Гроші в психотерапії»
Курс, вартість якого обираєте Ви!

Зареєструватися та оплатити можна за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe7BdqibL_n5NPM944XxtDPPKbs7n_uEROA_f9DaA1uaalheQ/viewform
«Аналітична кімната» - розмови про психоаналіз pinned «Істина та правда осягається людиною через метафори та парадокси. (В логіці Д.В.Віннікотта) 👩‍❤️‍👨Метафора і парадокс у психоаналізі — це інструменти мислення несвідомого. 🙎‍♀️Що таке метафора в логіці психоаналізу? Метафора — це спосіб, яким несвідоме…»
Як довести психотерапевта до нервового зриву. Методичний посібник.

Цей самовдоволений тип вирішив узятися за ваші проблеми? Отак, запросто? За ті самі, що мучили вас упродовж усього життя? Аж ніяк — така самовпевненість не мине для нього безслідно.

Одразу попередьте терапевта, що об ваш випадок уже зламало зуби чимало фахівців.

Наполягайте на тому, що вам ніколи й нічого не допоможе; що в терапію ви прийшли з відчаю, але тепер зрозуміли — даремно витратили час і гроші.

Повідомте терапевта, що, на вашу думку, він недостатньо «пропрацьований». Бажано детально це аргументувати — з прикладами безпосередньо з терапевтичного процесу.

Акцентуйте увагу на тому, що саме і як відчув та подумав терапевт у відповідь на ваші слова. Влаштовуйте докладні розпити, в’їдайтеся в дрібниці, ловіть на суперечностях.

Підозрюйте свого терапевта в нещирості.

Спробуйте з’ясувати, як часто він супервізує ваш «складний випадок» і що саме говорить йому супервізор.

Знайдіть терапевта в соціальних мережах, пишіть йому якомога більше приватних повідомлень, детально пояснюйте, де саме і в чому він помиляється.

Розкажіть терапевту, що обговорювали його на форумі — і зустріли там чимало співчуття.

На завершення можна поскаржитися на фінансові труднощі й попросити знижку.

У разі відмови — сміливо звинувачуйте терапевта в черствості та безсердечності.

А якщо серйозно, то все це справді можливо. І клієнт, який так поводиться, але водночас залишається в терапії й не йде, з часом може отримати цілком непоганий результат.

Текст зі сторінки Е. Голланд.
#гумор
😁75
Про близкість та сором

Лука Ніколі (
італійський психоаналітик) послідовно наголошує на тому, що:

✔️справжня близькість можлива лише там, де людина наважується ризикувати власною вразливістю

✔️вразливість неминуче супроводжується соромом, сором’язливістю, тремтінням межі між «я» та Іншим

✔️відсутність сорому є не свободою, а захисним оголенням - нарцисичним або маніакальним за своєю природою

✔️близькість без сором’язливості перетворюється або на вторгнення, або на експлуатацію.

Колеги, а що б ви добавили?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
10
⬇️Кому Може бути цікаво⬇️

Колеги та Коліжанки,

запрошую до участі в дослідженні про професійне вигорання психологів
.

Дослідження проводиться у форматі анонімних анкет і тестів та має на меті краще зрозуміти,
як психологи сьогодні переживають свою професію: втому, навантаження, сенс і межі.


Ви матимете можливість, за бажанням, отримати результати вашої особистої анкети, якщо залишите контакт куди надіслати результати, (обробка 2-6 днів)

також,в обмін на вашу участь та увагу, я готова ділитися знаннями: Ви можете обрати одну з моїх лекцій на сайті Mental school залишивши пошту gmail, та назву лекції, я надішлю доступ до лекції

Якщо вам відгукується, долучайтеся за посиланням

Дякую за вашу участь і присутність у професії.

З повагою, Галина Вдовичак
1
Психолог рідко вигорає від кількості клієнтів.

Емоційне перевантаження, відсутність умов для відновлення, недостатня саморегуляція - це така собі маленька крапелька, а ще:
– неможливості відмовити
– страху втратити
– постійного внутрішнього “я маю більше”
– роботи без меж
– несвідомої потреби бути потрібним
Причина — внутрішня позиція.

Коли професія стає способом:

– заслужити любов
– уникнути конфлікту
– компенсувати особистий біль
вигорання — лише питання часу.

Сама складна робота для психолога,- це робота над своїм Я

Професійна зрілість починається з питання:
З якої позиції я працюю?

Якщо вам цікаво досліджувати себе, розширювати розуміння себе і зростати в професії, то має нагоду використати один із інструментів, - пройти запропоновані тести
https://docs.google.com/forms/d/1T45OiuCkSQ_8GTaMYwI4gskqDmSz9Sh8tCb33k4F9gs/edit

І долучитись до вебінару, анонс якого буде згодом

На вебінарі ви будете мати змогу дізнатися про себе більше, за денними тесту, поки ж додаю відео, https://youtu.be/tHUbsapUHyc
отримали значну кількість відгуків які спонукають нас розвивати цю тему.
Будемо вдячні за зворотній зв’язок і від Вас.
З повагою, Mentalschool