«Хороший лікар» (2017)
Молодий хірург-аутист, переїжджає з села до хірургічного відділення престижної лікарні Св. Бонавентура. Мерфі має проблему з соціалізацією, через яку йому доводиться терпіти нерозуміння з боку своїх колег. Єдиним захисником Шона стає нейрохірург, професор Аарон Глассман. Він кидає виклик скептицизму та упередженням правління та персоналу лікарні, коли запрошує нового співробітника приєднатися до команди. Шону доводиться працювати більш старанно, ніж будь-коли раніше, щоб довести оточуючим, що його видатні медичні здібності дозволять врятувати багато життів пацієнтів.
Молодий хірург-аутист, переїжджає з села до хірургічного відділення престижної лікарні Св. Бонавентура. Мерфі має проблему з соціалізацією, через яку йому доводиться терпіти нерозуміння з боку своїх колег. Єдиним захисником Шона стає нейрохірург, професор Аарон Глассман. Він кидає виклик скептицизму та упередженням правління та персоналу лікарні, коли запрошує нового співробітника приєднатися до команди. Шону доводиться працювати більш старанно, ніж будь-коли раніше, щоб довести оточуючим, що його видатні медичні здібності дозволять врятувати багато життів пацієнтів.
Що по культурі?🤔
Українська музика, кіно, театр, подкасти, стендап, виставки - все цікаве та трендове на одному каналі.
Долучайтеся, щоб не проґавити важливе та діліться інформацією з друзями!
⤵️
https://t.me/schopoculturi
Українська музика, кіно, театр, подкасти, стендап, виставки - все цікаве та трендове на одному каналі.
Долучайтеся, щоб не проґавити важливе та діліться інформацією з друзями!
⤵️
https://t.me/schopoculturi
Telegram
Що по культурі?
Слухати, дивитися, читати: сучасна українська культура і більше
Для зворотного зв‘язку: info@cognitive.com.ua
З питань реклами: https://t.me/AR_partnership
Для зворотного зв‘язку: info@cognitive.com.ua
З питань реклами: https://t.me/AR_partnership
Як виявити насильство у стосунках?
Щорічно в Україні понад 1,1 мільйона осіб стикається з домашнім насильством, найбільше страждають від нього жінки. На жаль, з початком повномасштабного вторгнення ситуація стала гіршою: через стрес, психологічну напругу та виснаження насильство може зʼявлятися навіть у тих стосунках, де раніше його не було.
Завжди складно прийняти той факт, що обраний партнер завдає шкоди, особливо, коли початок стосунків нагадував казку. І це одна з причин, чому так багато жінок мають труднощі із розірванням аб’юзивних стосунків.
Стосунки, в яких є насильство, можна довго намагатися рятувати — замовчуючи, пробачаючи й терплячи усе. Але, на жаль, це вкрай негативно впливає на вас у перспективі: погіршується самооцінка, підвищується тривожність, з’являються проблеми з довірою, порушуються соціальні зв’язки з іншими людьми, а внаслідок тривалого стресу з’являються численні проблеми зі здоров’ям.
Насильство у стосунках може бути не лише фізичним і зовсім не обов’язково залишає за собою синці. Також вирізняють такі види насильства:
💔 сексуальне (примус до дій сексуального характеру);
💔 економічне (контроль фінансів, заборона працювати чи навчатися);
💔 психологічне (маніпуляції, погрози, газлайтинг, переслідування, ізолювання).
Чи вважається насильством, якщо ви сваритеся? Ні, конфлікти є нормою у здорових стосунках.
Але якщо в конфліктах партнер раз за разом не чує ваших аргументів або потреб, раптово вибухає і проявляє агресію, починає маніпулювати, аби досягти бажаного результату, або починає ображати вас, аби переконати в чомусь, — це чіткі ознаки психологічного насильства.
Ось ще приклади дій партнера, яких не має бути у здорових стосунках:
💔 відмовляється чути ваше «ні»;
💔 порушує ваші кордони;
постійно ревнує;
💔 виміщає злість на слабших;
гнівно реагує на будь-що, що не подобається;
💔 вірить у стереотипні гендерні ролі;
💔 приймає рішення за вас;
💔 прагне контролювати ваші витрати, переміщення чи спілкування.
Якщо чимало з описаних ознак є вашою рутиною, варто пошукати сили, аби розірвати коло домашнього насильства.
Для отримання психологічної, юридичної чи соціальної консультацій ви можете звернутися до безоплатних гарячих ліній:
1547 — урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
116 123 — національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству.
Джерело: pleso.me
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Щорічно в Україні понад 1,1 мільйона осіб стикається з домашнім насильством, найбільше страждають від нього жінки. На жаль, з початком повномасштабного вторгнення ситуація стала гіршою: через стрес, психологічну напругу та виснаження насильство може зʼявлятися навіть у тих стосунках, де раніше його не було.
Завжди складно прийняти той факт, що обраний партнер завдає шкоди, особливо, коли початок стосунків нагадував казку. І це одна з причин, чому так багато жінок мають труднощі із розірванням аб’юзивних стосунків.
Стосунки, в яких є насильство, можна довго намагатися рятувати — замовчуючи, пробачаючи й терплячи усе. Але, на жаль, це вкрай негативно впливає на вас у перспективі: погіршується самооцінка, підвищується тривожність, з’являються проблеми з довірою, порушуються соціальні зв’язки з іншими людьми, а внаслідок тривалого стресу з’являються численні проблеми зі здоров’ям.
Насильство у стосунках може бути не лише фізичним і зовсім не обов’язково залишає за собою синці. Також вирізняють такі види насильства:
💔 сексуальне (примус до дій сексуального характеру);
💔 економічне (контроль фінансів, заборона працювати чи навчатися);
💔 психологічне (маніпуляції, погрози, газлайтинг, переслідування, ізолювання).
Чи вважається насильством, якщо ви сваритеся? Ні, конфлікти є нормою у здорових стосунках.
Але якщо в конфліктах партнер раз за разом не чує ваших аргументів або потреб, раптово вибухає і проявляє агресію, починає маніпулювати, аби досягти бажаного результату, або починає ображати вас, аби переконати в чомусь, — це чіткі ознаки психологічного насильства.
Ось ще приклади дій партнера, яких не має бути у здорових стосунках:
💔 відмовляється чути ваше «ні»;
💔 порушує ваші кордони;
постійно ревнує;
💔 виміщає злість на слабших;
гнівно реагує на будь-що, що не подобається;
💔 вірить у стереотипні гендерні ролі;
💔 приймає рішення за вас;
💔 прагне контролювати ваші витрати, переміщення чи спілкування.
Якщо чимало з описаних ознак є вашою рутиною, варто пошукати сили, аби розірвати коло домашнього насильства.
Для отримання психологічної, юридичної чи соціальної консультацій ви можете звернутися до безоплатних гарячих ліній:
1547 — урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
116 123 — національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству.
Джерело: pleso.me
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Коли майбутнє лякає: як подолати тривожні думки
В умовах війни, коли немає стабільності, особливо страшно за своє майбутнє. Людині стає важко приймати рішення, або ж вона сумнівається у зробленому виборі. Мрії для такої людини під забороною, а будувати плани складно, навіть якщо це плани на найближчий тиждень. Через це – відчуття безпорадності.
Коли людина зіштовхується з невідомим, мозок спершу намагається зрозуміти, що трапилося – суть подій, їхні причини та наслідки. Потім починає будувати прогнози: як розвиватимуться події і що мені при цьому робити. З-поміж усіх варіантів мозок відбирає найбільш реалістичний, і людина починає до нього готуватися.
Проте якщо спрогнозувати майбутнє складно, коли воно є невизначеним, і при цьому негативні варіанти розвитку подій видаються більш очевидними, людина може оцінити ситуацію як справжню катастрофу і почати панікувати. Це називається катастрофізацією – когнітивним викривленням, при якому людина розцінює найнегативніший сценарій як найбільш вірогідний, не розглядаючи альтернативи. Водночас людина спирається не на факти, а підганяє факти під негативні думки, шукаючи підтвердження своїй правоті. Оскільки катастрофа видається людині настільки всеохопною, справжнім “кінцем світу”, то людина нічого не робить для її запобігання, а просто впадає у відчай.
Як зруйнувати цей негативний сценарій?
Сформулюйте чотири варіанти майбутнього: перший – найстрашніший, другий – “середньої важкості”, третій – реалістично позитивний, четвертий – нереалістично позитивний (казковий), в якому все обов’язково буде добре, і ситуація розв’яжеться ледь не сама собою.
Наявність декількох варіантів розвитку подій допоможе повернутися в реальність. Дасть усвідомлення, що ніхто точно не знає, яким виявиться майбутнє, і варіантів майбутнього завжди більше ніж один.
Також корисно буде щоразу, коли вас лякає думка про майбутнє, давати відповідь на запитання: “Чому я боюсь?”, “Для чого?”, “Через що?”. Можливо, виявиться, що причин для паніки немає.
Ці вправи допоможуть зменшити тривожність і дадуть сили жити життя тут і зараз.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
В умовах війни, коли немає стабільності, особливо страшно за своє майбутнє. Людині стає важко приймати рішення, або ж вона сумнівається у зробленому виборі. Мрії для такої людини під забороною, а будувати плани складно, навіть якщо це плани на найближчий тиждень. Через це – відчуття безпорадності.
Коли людина зіштовхується з невідомим, мозок спершу намагається зрозуміти, що трапилося – суть подій, їхні причини та наслідки. Потім починає будувати прогнози: як розвиватимуться події і що мені при цьому робити. З-поміж усіх варіантів мозок відбирає найбільш реалістичний, і людина починає до нього готуватися.
Проте якщо спрогнозувати майбутнє складно, коли воно є невизначеним, і при цьому негативні варіанти розвитку подій видаються більш очевидними, людина може оцінити ситуацію як справжню катастрофу і почати панікувати. Це називається катастрофізацією – когнітивним викривленням, при якому людина розцінює найнегативніший сценарій як найбільш вірогідний, не розглядаючи альтернативи. Водночас людина спирається не на факти, а підганяє факти під негативні думки, шукаючи підтвердження своїй правоті. Оскільки катастрофа видається людині настільки всеохопною, справжнім “кінцем світу”, то людина нічого не робить для її запобігання, а просто впадає у відчай.
Як зруйнувати цей негативний сценарій?
Сформулюйте чотири варіанти майбутнього: перший – найстрашніший, другий – “середньої важкості”, третій – реалістично позитивний, четвертий – нереалістично позитивний (казковий), в якому все обов’язково буде добре, і ситуація розв’яжеться ледь не сама собою.
Наявність декількох варіантів розвитку подій допоможе повернутися в реальність. Дасть усвідомлення, що ніхто точно не знає, яким виявиться майбутнє, і варіантів майбутнього завжди більше ніж один.
Також корисно буде щоразу, коли вас лякає думка про майбутнє, давати відповідь на запитання: “Чому я боюсь?”, “Для чого?”, “Через що?”. Можливо, виявиться, що причин для паніки немає.
Ці вправи допоможуть зменшити тривожність і дадуть сили жити життя тут і зараз.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Чому порівнювати себе з іншими – погана ідея?
Усі ми робимо це – порівнюємо себе з іншими. З друзями, колегами, знайомими, зірками із соцмереж... Порівнюємо зовнішність, успіхи, стосунки, матеріальні здобутки. І часто ці порівняння роблять нас нещасливими.
Чому ж так важко стриматися від того, щоб не мірятися з іншими?
🔸 Соціальне програмування. Із самого дитинства нас вчать бути кращими, прагнути до успіху, перемагати. І де як не в порівнянні з іншими можна оцінити свій "прогрес"?
🔸 Необ'єктивність. Ми схильні порівнювати свої слабкі сторони з чужими сильними. Звичайно ж, на такому тлі ми будемо програвати.
🔸 Чужий успіх завжди блискучий. У соцмережах люди публікують лише найкращі моменти свого життя, створюючи ілюзію бездоганного життя. Ми ж бачимо лише цю картинку, забуваючи про те, що за нею ховаються проблеми і невдачі, як і в усіх.
🔸 Заздрість. Чим більше ми порівнюємо себе з іншими, тим більше шансів відчути заздрість. А заздрість – це руйнівна емоція, яка шкодить нашому самопочуттю і взаєминам із людьми.
Що ж робити?
✅ Перестаньте фокусуватися на інших. Зосередьтеся на собі, на своїх цілях і бажаннях.
✅ Відзначайте свої досягнення. Нехай це будуть навіть маленькі перемоги – важливо хвалити себе за них.
✅ Порівнюйте себе лише із собою в минулому. Так ви будете бачити реальний прогрес, а не зациклюватися на недосяжних ідеалах.
✅ Пам'ятайте, що всі люди різні. У кожного своя унікальна життєва траєкторія. Немає сенсу йти чужим шляхом.
✅ Будьте вдячні за те, що маєте. Замість того, щоб шкодувати про те, чого у вас немає, цінуйте те, що вже є у вашому житті.
Порівнювати себе з іншими – можна. Їхній успіх може стати для вас мотивацією, щоб розпочати діяти. Життя – це подорож, а не пункт призначення. Тому беріть ініціативу, навчайтеся, розвивайтеся, рухайтеся.
Завжди пам'ятайте, що ви – унікальна і неповторна особистість, яка з кожним кроком стає кращою версією себе.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Усі ми робимо це – порівнюємо себе з іншими. З друзями, колегами, знайомими, зірками із соцмереж... Порівнюємо зовнішність, успіхи, стосунки, матеріальні здобутки. І часто ці порівняння роблять нас нещасливими.
Чому ж так важко стриматися від того, щоб не мірятися з іншими?
🔸 Соціальне програмування. Із самого дитинства нас вчать бути кращими, прагнути до успіху, перемагати. І де як не в порівнянні з іншими можна оцінити свій "прогрес"?
🔸 Необ'єктивність. Ми схильні порівнювати свої слабкі сторони з чужими сильними. Звичайно ж, на такому тлі ми будемо програвати.
🔸 Чужий успіх завжди блискучий. У соцмережах люди публікують лише найкращі моменти свого життя, створюючи ілюзію бездоганного життя. Ми ж бачимо лише цю картинку, забуваючи про те, що за нею ховаються проблеми і невдачі, як і в усіх.
🔸 Заздрість. Чим більше ми порівнюємо себе з іншими, тим більше шансів відчути заздрість. А заздрість – це руйнівна емоція, яка шкодить нашому самопочуттю і взаєминам із людьми.
Що ж робити?
✅ Перестаньте фокусуватися на інших. Зосередьтеся на собі, на своїх цілях і бажаннях.
✅ Відзначайте свої досягнення. Нехай це будуть навіть маленькі перемоги – важливо хвалити себе за них.
✅ Порівнюйте себе лише із собою в минулому. Так ви будете бачити реальний прогрес, а не зациклюватися на недосяжних ідеалах.
✅ Пам'ятайте, що всі люди різні. У кожного своя унікальна життєва траєкторія. Немає сенсу йти чужим шляхом.
✅ Будьте вдячні за те, що маєте. Замість того, щоб шкодувати про те, чого у вас немає, цінуйте те, що вже є у вашому житті.
Порівнювати себе з іншими – можна. Їхній успіх може стати для вас мотивацією, щоб розпочати діяти. Життя – це подорож, а не пункт призначення. Тому беріть ініціативу, навчайтеся, розвивайтеся, рухайтеся.
Завжди пам'ятайте, що ви – унікальна і неповторна особистість, яка з кожним кроком стає кращою версією себе.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Як побороти страх зробити помилку?
Нав'язливе бажання зробити все правильно псує людям життя, адже їм складно спілкуватися з незнайомцями і займатися творчістю, вони не розуміють своїх бажань. Інколи таким людям складно наважитися на таку банальну річ, як купівля нового одягу: будь-які зміни лякають.
Звідки береться цей страх? Можливо, це через батьків, які постійно були незадоволені поведінкою дитини або ж карали за помилки. Або через вчителів, які висміювали за невдачі.
У результаті дитина, яка росла в такій атмосфері, стає дорослим, якому непросто спілкуватися та проявляти себе. Адже в житті немає чітких правил, яких треба дотримуватися. А отже, неможливо робити все правильно і без помилок. Тому такі люди в багатьох випадках не досягають успіху, адже залишаються осторонь, бо нічого не роблять через страх помилитися.
Але є й хороші новини: бути спонтанним – це навичка, а отже, цього можна навчитися.
Допоможе вправа “Неправильні назви”
🔸 Вказуйте на вибіркові предмети навколо вас та називайте їх неправильними словами: на стілець кажіть собака, а на машину – чотири.
Спробуйте прямо зараз. Вправа займає приблизно 30 секунд. Саме тому її можна виконувати будь-де: поки їдете в метро або навіть у ліфті.
🔸 Після цього проаналізуйте, як поводиться мозок. Найімовірніше, він буде прагнути внести в цей хаос якийсь порядок. Наприклад, подавати слова з однієї категорії: дерево, ліс, квітка, листок. Або тільки іменники.
🔸 Опирайтеся цьому прагненню мозку повернути нас на шлях правильності. Для цього виконайте вправу ще раз. Але вже тепер використовуйте словниковий запас максимально.
Ця вправа навчить бути спонтанними “тут і зараз”.
Тренуйтеся щодня і з часом ви позбудетеся бажання робити все правильно. Як наслідок, будь-які рішення будуть прийматися швидше, навіть у бажанні обирати нетиповий для вас одяг. Зрештою, буде легше відкритися для нових можливостей і кращого життя.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Нав'язливе бажання зробити все правильно псує людям життя, адже їм складно спілкуватися з незнайомцями і займатися творчістю, вони не розуміють своїх бажань. Інколи таким людям складно наважитися на таку банальну річ, як купівля нового одягу: будь-які зміни лякають.
Звідки береться цей страх? Можливо, це через батьків, які постійно були незадоволені поведінкою дитини або ж карали за помилки. Або через вчителів, які висміювали за невдачі.
У результаті дитина, яка росла в такій атмосфері, стає дорослим, якому непросто спілкуватися та проявляти себе. Адже в житті немає чітких правил, яких треба дотримуватися. А отже, неможливо робити все правильно і без помилок. Тому такі люди в багатьох випадках не досягають успіху, адже залишаються осторонь, бо нічого не роблять через страх помилитися.
Але є й хороші новини: бути спонтанним – це навичка, а отже, цього можна навчитися.
Допоможе вправа “Неправильні назви”
🔸 Вказуйте на вибіркові предмети навколо вас та називайте їх неправильними словами: на стілець кажіть собака, а на машину – чотири.
Спробуйте прямо зараз. Вправа займає приблизно 30 секунд. Саме тому її можна виконувати будь-де: поки їдете в метро або навіть у ліфті.
🔸 Після цього проаналізуйте, як поводиться мозок. Найімовірніше, він буде прагнути внести в цей хаос якийсь порядок. Наприклад, подавати слова з однієї категорії: дерево, ліс, квітка, листок. Або тільки іменники.
🔸 Опирайтеся цьому прагненню мозку повернути нас на шлях правильності. Для цього виконайте вправу ще раз. Але вже тепер використовуйте словниковий запас максимально.
Ця вправа навчить бути спонтанними “тут і зараз”.
Тренуйтеся щодня і з часом ви позбудетеся бажання робити все правильно. Як наслідок, будь-які рішення будуть прийматися швидше, навіть у бажанні обирати нетиповий для вас одяг. Зрештою, буде легше відкритися для нових можливостей і кращого життя.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Живеш у Києві або на Київщині?
Хочеш бути в курсі подій у столиці? Тоді тобі на канал «Київ сіті». Актуальні новини, цікаві факти та просто вайбові фото улюбленого Києва 😍
Як тебе не любити ❤️
Долучайся! ⤵️
https://t.me/kyiv_capitalcity
Хочеш бути в курсі подій у столиці? Тоді тобі на канал «Київ сіті». Актуальні новини, цікаві факти та просто вайбові фото улюбленого Києва 😍
Як тебе не любити ❤️
Долучайся! ⤵️
https://t.me/kyiv_capitalcity
Встановіть межі: візьміть життя під свій контроль!
Знайома ситуація? На роботі колеги скидають на вас свою роботу, вдома батьки постійно чогось від вас вимагають, а друзі нескінченно потребують вашої уваги або допомоги? Чи здається вам, що всі навколо чогось від вас хочуть, але ніхто не цінує ваших зусиль? Якщо ви відповіли "так" на будь-яке із цих запитань, то ваші кордони, ймовірно, порушені.
Особисті кордони – це уявні межі, які ви окреслюєте навколо себе. У вас мають бути захищені фізичні кордони – ваш особистий простір, який ви не хочете, щоб інші порушували. Емоційні кордони – ваші почуття та емоції, якими ви не хочете ділитися з іншими. Ментальні кордони – ваші думки, переконання та цінності, які ви не хочете, щоб інші ставили під сумнів. Сексуальні кордони – ваш комфорт стосовно фізичних дотиків та сексуальної близькості.
Це надважливо, адже вони:
✅ Дають відчуття контролю над своїм життям. Ви вирішуєте, з ким спілкуватися, коли і як.
✅ Захищають від експлуатації. Ви не дозволяєте іншим людям використовувати вас або змушувати робити те, що вам не подобається.
✅ Зберігають психічне та емоційне здоров'я. Чіткі кордони допомагають вам уникати стресу, тривоги та вигорання.
✅ Допомагають побудувати здорові стосунки. Коли ви поважаєте власні кордони та кордони інших людей, це сприяє довірі та взаєморозумінню.
Деякі люди можуть не усвідомлювати, що порушують ваші кордони, коли просять про допомогу або діляться своїми думками та почуттями. Хтось навмисно маніпулює вами. А іноді причиною стає ваша надмірна доброта чи вихованість, які просто не дають вам сказати "ні".
Як себе захистити?
🔸 Визначте свої кордони
Що ви готові зробити, а що ні? Які ваші пріоритети? Спокійно поясніть їх іншим. Використовуйте тверді, але шанобливі формулювання, наприклад: "Мені некомфортно, коли...", "Я не хочу, щоб...", "Я прошу вас...".
🔸 Навчіться говорити "ні"
Це не егоїстично, а цілком нормально ставити свої потреби на перше місце. Вам не потрібно виправдовуватися або пояснювати причини вашої відмови. Світ чекає на ваше чітке і лаконічне "ні".
🔸 Будьте тверді у своїх межах
Якщо людина наполягає, чітко дайте їй зрозуміти, що ви не зміните свою думку.
🔸 Не бійтеся конфліктів
Іноді конфлікти неминучі, але це нормально – відстоювати себе. Якщо людина продовжує порушувати ваші кордони, поясніть їй, які наслідки це матиме: обмеження спілкування, відмову від спільних планів або навіть припинення стосунків.
🔸 Не почувайтеся винними
Ви не зобов'язані робити те, що вам не подобається або що вас обтяжує, бо це просто шкідливо для вас.
🔸 Пошукайте підтримку
Поговоріть із друзями, членами сім'ї або психотерапевтом про те, що ви відчуваєте.
Пам’ятайте, ви маєте силу змінити ситуацію. Ви гідні того, щоб вас поважали та цінували. Вірте в себе і не здавайтеся!
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Знайома ситуація? На роботі колеги скидають на вас свою роботу, вдома батьки постійно чогось від вас вимагають, а друзі нескінченно потребують вашої уваги або допомоги? Чи здається вам, що всі навколо чогось від вас хочуть, але ніхто не цінує ваших зусиль? Якщо ви відповіли "так" на будь-яке із цих запитань, то ваші кордони, ймовірно, порушені.
Особисті кордони – це уявні межі, які ви окреслюєте навколо себе. У вас мають бути захищені фізичні кордони – ваш особистий простір, який ви не хочете, щоб інші порушували. Емоційні кордони – ваші почуття та емоції, якими ви не хочете ділитися з іншими. Ментальні кордони – ваші думки, переконання та цінності, які ви не хочете, щоб інші ставили під сумнів. Сексуальні кордони – ваш комфорт стосовно фізичних дотиків та сексуальної близькості.
Це надважливо, адже вони:
✅ Дають відчуття контролю над своїм життям. Ви вирішуєте, з ким спілкуватися, коли і як.
✅ Захищають від експлуатації. Ви не дозволяєте іншим людям використовувати вас або змушувати робити те, що вам не подобається.
✅ Зберігають психічне та емоційне здоров'я. Чіткі кордони допомагають вам уникати стресу, тривоги та вигорання.
✅ Допомагають побудувати здорові стосунки. Коли ви поважаєте власні кордони та кордони інших людей, це сприяє довірі та взаєморозумінню.
Деякі люди можуть не усвідомлювати, що порушують ваші кордони, коли просять про допомогу або діляться своїми думками та почуттями. Хтось навмисно маніпулює вами. А іноді причиною стає ваша надмірна доброта чи вихованість, які просто не дають вам сказати "ні".
Як себе захистити?
🔸 Визначте свої кордони
Що ви готові зробити, а що ні? Які ваші пріоритети? Спокійно поясніть їх іншим. Використовуйте тверді, але шанобливі формулювання, наприклад: "Мені некомфортно, коли...", "Я не хочу, щоб...", "Я прошу вас...".
🔸 Навчіться говорити "ні"
Це не егоїстично, а цілком нормально ставити свої потреби на перше місце. Вам не потрібно виправдовуватися або пояснювати причини вашої відмови. Світ чекає на ваше чітке і лаконічне "ні".
🔸 Будьте тверді у своїх межах
Якщо людина наполягає, чітко дайте їй зрозуміти, що ви не зміните свою думку.
🔸 Не бійтеся конфліктів
Іноді конфлікти неминучі, але це нормально – відстоювати себе. Якщо людина продовжує порушувати ваші кордони, поясніть їй, які наслідки це матиме: обмеження спілкування, відмову від спільних планів або навіть припинення стосунків.
🔸 Не почувайтеся винними
Ви не зобов'язані робити те, що вам не подобається або що вас обтяжує, бо це просто шкідливо для вас.
🔸 Пошукайте підтримку
Поговоріть із друзями, членами сім'ї або психотерапевтом про те, що ви відчуваєте.
Пам’ятайте, ви маєте силу змінити ситуацію. Ви гідні того, щоб вас поважали та цінували. Вірте в себе і не здавайтеся!
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Як у важкі часи може нашкодити порада “Не розкисай!”
Від початку повномасштабного вторгнення люди часто намагаються підбадьорити один одного фразами на кшталт “не час розкисати”, “треба триматися”, “не можна розклеюватися”. Начебто у важкі часи погано проявляти сум чи страждання. Але чи можна і справді “триматися” все життя? Чи піде на користь порада стиснути зуби й жити в напрузі?
Насправді ні. Згадаймо, як працює здорова психіка: є періоди напруги й періоди розслаблення, які весь час чергуються. Після активності повинен слідувати відпочинок. Це правило для нашої психіки, за порушення якого доведеться дорого заплатити підвищеною тривожністю, панічними атаками, безсонням, постійною втомою, апатією або й депресією.
Тому навіть у складні періоди важливо вчасно “розклеюватись”.
🔸 Організуйте собі комфортне місце і дайте волю негативним емоціям:
- випишіть усі почуття в нотатник;
- пожалійте себе та поспівчувайте;
- прислухайтеся до себе, до того, що у вас на душі.
Це не обов’язково робити самостійно, а можливо, навіть і краще разом із близькою людиною. Головна умова: аби ви почувались у безпеці.
🔸 І не забувайте про регулярний душ, смачну їжу та здоровий сон – це основа як фізичного, так і ментального здоров’я.
Ви доросла людина, тому ваш стан – ваша відповідальність. Ми переживаємо надзвичайно складні часи, і нам потрібні сили, щоб подолати цей “марафон”. А ще більше сил необхідно для того, щоб зберегти любов до життя та здатність отримувати задоволення.
Тому не варто жити, стиснувши зуби: дозволяйте собі час від часу і “розкисати”.
Джерело: upsihologa.com.ua
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Від початку повномасштабного вторгнення люди часто намагаються підбадьорити один одного фразами на кшталт “не час розкисати”, “треба триматися”, “не можна розклеюватися”. Начебто у важкі часи погано проявляти сум чи страждання. Але чи можна і справді “триматися” все життя? Чи піде на користь порада стиснути зуби й жити в напрузі?
Насправді ні. Згадаймо, як працює здорова психіка: є періоди напруги й періоди розслаблення, які весь час чергуються. Після активності повинен слідувати відпочинок. Це правило для нашої психіки, за порушення якого доведеться дорого заплатити підвищеною тривожністю, панічними атаками, безсонням, постійною втомою, апатією або й депресією.
Тому навіть у складні періоди важливо вчасно “розклеюватись”.
🔸 Організуйте собі комфортне місце і дайте волю негативним емоціям:
- випишіть усі почуття в нотатник;
- пожалійте себе та поспівчувайте;
- прислухайтеся до себе, до того, що у вас на душі.
Це не обов’язково робити самостійно, а можливо, навіть і краще разом із близькою людиною. Головна умова: аби ви почувались у безпеці.
🔸 І не забувайте про регулярний душ, смачну їжу та здоровий сон – це основа як фізичного, так і ментального здоров’я.
Ви доросла людина, тому ваш стан – ваша відповідальність. Ми переживаємо надзвичайно складні часи, і нам потрібні сили, щоб подолати цей “марафон”. А ще більше сил необхідно для того, щоб зберегти любов до життя та здатність отримувати задоволення.
Тому не варто жити, стиснувши зуби: дозволяйте собі час від часу і “розкисати”.
Джерело: upsihologa.com.ua
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
«Тетріс» (2023)
Будучи головою технологічної компанії, бізнесменом-авантюристом та ідеалістом, Генк Роджерс є присутнім на виставці побутової електроніки в Лас-Вегасі, де його увагу привертає незвичайна гра «Тетріс» і він намагається купити права на неї. Сподіваючись зробити «Тетріс» популярним у всьому світі, Генк починає укладати серію угод, намагаючись привернути увагу великого гравця — «Nintendo». Однак на шляху до успіху Роджерса стоять впливові та цілеспрямовані суперники: продавець програмного забезпечення Роберт Стейн, який також володіє правами на гру, та гігантська компанія «Mirrorsoft».
«Бідолашні створіння» (2023)
У вікторіанському Лондоні молода вагітна жінка накладає на себе руки, стрибнувши з високого мосту в Темзу. Блискучий, але злегка божевільний учений Годвін Бакстер реанімує жінку, пересадивши їй мозок її ненародженого немовля, щоб вона не пам'ятала своє минуле життя, в якому була нещаслива. Так починається історія Белли Бакстер, яка дивиться на світ очима дитини, будучи абсолютно вільною від упереджень свого часу. Одного разу вона втікає з дому з адвокатом Дунканом Веддерберном, намагаючись пізнати навколишній світ і себе..
«Не відпускай мене» (2010)
Дія розгортається в альтернативній реальності, де прорив у медицині дозволив значно збільшити середню тривалість людського життя, а Велика Британія стала тоталітарною державою. Сюжет зосереджений навколо Рут, Кеті та Томмі, сиротах, які виховуються у закритій школі-інтернаті Гейлшем, де їм заборонено мати контакти із зовнішнім світом. У міру дорослішання молоді люди утворюють своєрідний любовний трикутник, проте не будують ілюзій на довге та щасливе життя, коли дізнаються про тривожну правду свого походження...
Джерело: uaserials.pro
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Будучи головою технологічної компанії, бізнесменом-авантюристом та ідеалістом, Генк Роджерс є присутнім на виставці побутової електроніки в Лас-Вегасі, де його увагу привертає незвичайна гра «Тетріс» і він намагається купити права на неї. Сподіваючись зробити «Тетріс» популярним у всьому світі, Генк починає укладати серію угод, намагаючись привернути увагу великого гравця — «Nintendo». Однак на шляху до успіху Роджерса стоять впливові та цілеспрямовані суперники: продавець програмного забезпечення Роберт Стейн, який також володіє правами на гру, та гігантська компанія «Mirrorsoft».
«Бідолашні створіння» (2023)
У вікторіанському Лондоні молода вагітна жінка накладає на себе руки, стрибнувши з високого мосту в Темзу. Блискучий, але злегка божевільний учений Годвін Бакстер реанімує жінку, пересадивши їй мозок її ненародженого немовля, щоб вона не пам'ятала своє минуле життя, в якому була нещаслива. Так починається історія Белли Бакстер, яка дивиться на світ очима дитини, будучи абсолютно вільною від упереджень свого часу. Одного разу вона втікає з дому з адвокатом Дунканом Веддерберном, намагаючись пізнати навколишній світ і себе..
«Не відпускай мене» (2010)
Дія розгортається в альтернативній реальності, де прорив у медицині дозволив значно збільшити середню тривалість людського життя, а Велика Британія стала тоталітарною державою. Сюжет зосереджений навколо Рут, Кеті та Томмі, сиротах, які виховуються у закритій школі-інтернаті Гейлшем, де їм заборонено мати контакти із зовнішнім світом. У міру дорослішання молоді люди утворюють своєрідний любовний трикутник, проте не будують ілюзій на довге та щасливе життя, коли дізнаються про тривожну правду свого походження...
Джерело: uaserials.pro
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Перемогти дракона: інструкція з подолання робочих конфліктів
Конфлікти на роботі, певне, можуть розважити лише в ромкомах. Насправді ж напруга на робочому місці може створити купу проблем, які далеко не смішні. Хронічний стрес, дратівливість вдома, зниження продуктивності – це лише деякі з наслідків, з якими доводиться стикатися людям, які постійно перебувають у конфліктній атмосфері.
Більшість конфліктів на роботі відбуваються з 3 причин:
✅ Оцінювання. Ми часто робимо висновки про інших людей, їхню роботу або ситуації, що може призвести до зайвої критики й емоційної напруги.
✅ Відмова від відповідальності. Не всі хочуть визнавати свою роль у проблемах, тому можуть заперечувати факти, наслідки або свою провину.
✅ Різні цінності. Коли люди мають різні пріоритети та цілі, це може призводити до розбіжностей у думках і діях, що іноді виливається у сварки.
Ми не можемо контролювати, що кажуть або роблять інші, але можемо контролювати свою реакцію. Зміна мислення з режиму “проблема” на режим “рішення” допоможе вам краще розуміти свої емоції та чіткіше бачити, що робити далі.
Кроки до вирішення конфліктів:
🔸 Визначте свої потреби. Запитайте себе, чого вам не вистачає в цій ситуації, чому це важливо для вас та які переваги матиме задоволення ваших потреб. Чи не варто вам просто пристосуватися? Адже прагнення бути завжди правим – це шлях у глухий кут.
🔸 Використовуйте “я”-висловлювання. Підготуйтеся до розмови. Потренуйтеся обговорювати ситуацію не з позиції звинувачення, а з власної сторони. Наприклад, замість того, щоб казати “Ти завжди…”, спробуйте сказати “Я почуваюся…”, “Я буду вдячна/вдячний, якщо мені…” тощо.
🔸 Зрозумійте потреби іншої сторони. Спокійно поговоріть з іншою людиною, щоб дізнатися, чого вона хоче і чому це для неї важливо. Повністю зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник, перш ніж ділитися своїми думками.
🔸 Знайдіть спільну точку опори. Визначте сфери згоди або спільні цілі, на яких ви можете будувати конструктивне спілкування.
🔸 Перефразуйте слова іншої людини. Повторіть те, що ви почули від іншої людини, своїми словами, щоб переконатися, що ви правильно її зрозуміли. Це допоможе уникнути непорозумінь та зменшити напругу.
🔸 Підкресліть цінність взаємин. Нагадуйте собі та іншій стороні про важливість підтримки позитивних взаємин, навіть під час конфлікту.
🔸 Обговоріть варіанти вирішення. Співпрацюйте, щоб знайти компроміс, який буде задовольняти потреби обох сторін.
🔸 Робіть перерви. Якщо конфлікт стає надто емоційним, зробіть паузу, щоб охолонути.
🔸 Залучіть посередника. Якщо самостійно не можете вирішити конфлікт, зверніться до нейтрального посередника: керівника, HR-менеджера або психолога.
Пам’ятайте, конфлікти на роботі майже неминучі. Навчіться конструктивно вирішувати їх, щоб зберегти позитивні взаємини, емоційне благополуччя як на роботі, так і вдома.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Конфлікти на роботі, певне, можуть розважити лише в ромкомах. Насправді ж напруга на робочому місці може створити купу проблем, які далеко не смішні. Хронічний стрес, дратівливість вдома, зниження продуктивності – це лише деякі з наслідків, з якими доводиться стикатися людям, які постійно перебувають у конфліктній атмосфері.
Більшість конфліктів на роботі відбуваються з 3 причин:
✅ Оцінювання. Ми часто робимо висновки про інших людей, їхню роботу або ситуації, що може призвести до зайвої критики й емоційної напруги.
✅ Відмова від відповідальності. Не всі хочуть визнавати свою роль у проблемах, тому можуть заперечувати факти, наслідки або свою провину.
✅ Різні цінності. Коли люди мають різні пріоритети та цілі, це може призводити до розбіжностей у думках і діях, що іноді виливається у сварки.
Ми не можемо контролювати, що кажуть або роблять інші, але можемо контролювати свою реакцію. Зміна мислення з режиму “проблема” на режим “рішення” допоможе вам краще розуміти свої емоції та чіткіше бачити, що робити далі.
Кроки до вирішення конфліктів:
🔸 Визначте свої потреби. Запитайте себе, чого вам не вистачає в цій ситуації, чому це важливо для вас та які переваги матиме задоволення ваших потреб. Чи не варто вам просто пристосуватися? Адже прагнення бути завжди правим – це шлях у глухий кут.
🔸 Використовуйте “я”-висловлювання. Підготуйтеся до розмови. Потренуйтеся обговорювати ситуацію не з позиції звинувачення, а з власної сторони. Наприклад, замість того, щоб казати “Ти завжди…”, спробуйте сказати “Я почуваюся…”, “Я буду вдячна/вдячний, якщо мені…” тощо.
🔸 Зрозумійте потреби іншої сторони. Спокійно поговоріть з іншою людиною, щоб дізнатися, чого вона хоче і чому це для неї важливо. Повністю зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник, перш ніж ділитися своїми думками.
🔸 Знайдіть спільну точку опори. Визначте сфери згоди або спільні цілі, на яких ви можете будувати конструктивне спілкування.
🔸 Перефразуйте слова іншої людини. Повторіть те, що ви почули від іншої людини, своїми словами, щоб переконатися, що ви правильно її зрозуміли. Це допоможе уникнути непорозумінь та зменшити напругу.
🔸 Підкресліть цінність взаємин. Нагадуйте собі та іншій стороні про важливість підтримки позитивних взаємин, навіть під час конфлікту.
🔸 Обговоріть варіанти вирішення. Співпрацюйте, щоб знайти компроміс, який буде задовольняти потреби обох сторін.
🔸 Робіть перерви. Якщо конфлікт стає надто емоційним, зробіть паузу, щоб охолонути.
🔸 Залучіть посередника. Якщо самостійно не можете вирішити конфлікт, зверніться до нейтрального посередника: керівника, HR-менеджера або психолога.
Пам’ятайте, конфлікти на роботі майже неминучі. Навчіться конструктивно вирішувати їх, щоб зберегти позитивні взаємини, емоційне благополуччя як на роботі, так і вдома.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Покращити стосунки зі складними батьками: інструкція у 5 кроків
Батьки є нашими провідниками в цей світ. Проте не завжди стосунки з ними є легкими. Якщо під час спілкування з мамою чи татом ви відчуваєте роздратування, сором, провину, втому або й страх, це може бути наслідком маніпуляцій чи пасивної агресії з їхнього боку. Також складні батьки можуть порушувати кордони, шантажувати, перекладати відповідальність, вдаватися до гіперопіки, демонстративних страждань або руйнівної поведінки.
Але навіть зі складними й токсичними батьками можна налагодити спілкування у 5 кроків:
1. Прийміть.
Усвідомте, що ви не у змозі змінити ваших батьків. Можна лише навчитися безпечно та екологічно взаємодіяти з ними.
2. Станьте спостерігачем.
Намагайтеся під час спілкування відключити емоції та відсторонитися: наче ви споглядаєте за ситуацією зі сторони. Водночас відстежуйте, що при цьому відчуваєте, яким є ваш внутрішній стан.
3. Говоріть прямо та відверто.
Не відповідайте на маніпуляцію маніпуляцією. Кажіть про свої почуття прямо та відкрито. Це спонукатиме й ваших батьків до відвертого діалогу.
4. Задавайте тон розмови.
Не реагуйте на провокації, натомість самі задайте стиль комунікації. Ви в цьому діалозі повинні бути в позиції дорослого, який рухає розмову в потрібному напрямку.
5. Контролюйте реакції.
Не дайте втягнути себе в маніпулятивну гру. Ви – дорослий, а тому повинні вміти контролювати емоції і, відповідно, – вибирати свої реакції на провокації матері чи батька.
Якщо вам здається, що у спілкуванні з вашими батьками ці поради не матимуть результату, то ймовірно, ви не пройшли всі стадії сприйняття батьків і зупинилися на етапі “знецінювання”. Нагадаємо, є три стадії сприйняття батьків, які має пройти людина:
🔸 ідеалізація: коли для малої дитини мама є найкраща
🔸 знецінювання: коли підліток вважає, що його батьки “нічого не розуміють”
🔸 деідеалізація: доросла людина приходить до усвідомлення, що його тато і мама, як і кожна жива людина, мають свої як позитивні, так і негативні риси.
І поки ви не дійдете у своєму сприйнятті батьків до стадії деідеалізації, вам не вдасться навчитися з ними комфортно спілкуватися. Побачте у своїх матері й батькові реальних людей зі своїми плюсами й мінусами: вже від самого цього усвідомлення комунікувати з ними стане набагато простіше.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Батьки є нашими провідниками в цей світ. Проте не завжди стосунки з ними є легкими. Якщо під час спілкування з мамою чи татом ви відчуваєте роздратування, сором, провину, втому або й страх, це може бути наслідком маніпуляцій чи пасивної агресії з їхнього боку. Також складні батьки можуть порушувати кордони, шантажувати, перекладати відповідальність, вдаватися до гіперопіки, демонстративних страждань або руйнівної поведінки.
Але навіть зі складними й токсичними батьками можна налагодити спілкування у 5 кроків:
1. Прийміть.
Усвідомте, що ви не у змозі змінити ваших батьків. Можна лише навчитися безпечно та екологічно взаємодіяти з ними.
2. Станьте спостерігачем.
Намагайтеся під час спілкування відключити емоції та відсторонитися: наче ви споглядаєте за ситуацією зі сторони. Водночас відстежуйте, що при цьому відчуваєте, яким є ваш внутрішній стан.
3. Говоріть прямо та відверто.
Не відповідайте на маніпуляцію маніпуляцією. Кажіть про свої почуття прямо та відкрито. Це спонукатиме й ваших батьків до відвертого діалогу.
4. Задавайте тон розмови.
Не реагуйте на провокації, натомість самі задайте стиль комунікації. Ви в цьому діалозі повинні бути в позиції дорослого, який рухає розмову в потрібному напрямку.
5. Контролюйте реакції.
Не дайте втягнути себе в маніпулятивну гру. Ви – дорослий, а тому повинні вміти контролювати емоції і, відповідно, – вибирати свої реакції на провокації матері чи батька.
Якщо вам здається, що у спілкуванні з вашими батьками ці поради не матимуть результату, то ймовірно, ви не пройшли всі стадії сприйняття батьків і зупинилися на етапі “знецінювання”. Нагадаємо, є три стадії сприйняття батьків, які має пройти людина:
🔸 ідеалізація: коли для малої дитини мама є найкраща
🔸 знецінювання: коли підліток вважає, що його батьки “нічого не розуміють”
🔸 деідеалізація: доросла людина приходить до усвідомлення, що його тато і мама, як і кожна жива людина, мають свої як позитивні, так і негативні риси.
І поки ви не дійдете у своєму сприйнятті батьків до стадії деідеалізації, вам не вдасться навчитися з ними комфортно спілкуватися. Побачте у своїх матері й батькові реальних людей зі своїми плюсами й мінусами: вже від самого цього усвідомлення комунікувати з ними стане набагато простіше.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Не пропусти безкоштовний марафон з англійської мови! 🇬🇧
Мрієте зануритися в англомовне середовище та прокачати свої навички? Не втрачайте шанс! Englishdom дарує вам 5-денний безкоштовний марафон, де ви зможете:
🔸 Повністю поринути в англомовне середовище на 5 днiв
🔸 Покращити розмовну мову та граматику
🔸 Розширити словниковий запас на +200 слiв
🔸 Подолати мовний бар'єр
Старт марафону вже 12 травня!
❗️А для тих, хто дійде до кінця, нагорода - стипендія на вивчення англійської мови у школі Englishdom!
Не упускайте цю чудову можливість оволодіти англійською!
Зареєструйтесь на марафон вже зараз
ℹ️Промоція
Мрієте зануритися в англомовне середовище та прокачати свої навички? Не втрачайте шанс! Englishdom дарує вам 5-денний безкоштовний марафон, де ви зможете:
🔸 Повністю поринути в англомовне середовище на 5 днiв
🔸 Покращити розмовну мову та граматику
🔸 Розширити словниковий запас на +200 слiв
🔸 Подолати мовний бар'єр
Старт марафону вже 12 травня!
❗️А для тих, хто дійде до кінця, нагорода - стипендія на вивчення англійської мови у школі Englishdom!
Не упускайте цю чудову можливість оволодіти англійською!
Зареєструйтесь на марафон вже зараз
ℹ️Промоція
Тиранія грошей: як розпізнати та зупинити фінансове насильство
Фінансове насильство — це форма домашнього насильства. Воно може проявлятися у вигляді обмеження доступу до грошей, повного контролю над сімейним бюджетом або виключення вас із процесу прийняття фінансових рішень.
Фінансове насильство — тактика, яку використовують кривдники для посилення контролю над своєю жертвою. Така форма аб'юзу часто заважає жертвам розірвати стосунки, тому що вони не мають фінансових можливостей для незалежного існування.
І головне: це може трапитися з будь-ким, будь-коли, незалежно від того, чи перебуває людина у шлюбі зі своїм партнером роками чи тільки починає нові стосунки.
Що включає фінансове насильство:
✅ Контроль над доходом. Заборона працювати, вимога віддавати всі зароблені гроші, обмеження доступу до банківських рахунків та кредитних карток.
✅ Економічне зловживання. Використання грошей для покарання або приниження (наприклад, відмова, необхідні речі, навмисне псування майна).
✅ Борги. Накопичення боргів на ім'я жертви без її згоди, змушування нести відповідальність за спільні борги.
✅ Шантаж. Загроза позбавлення фінансової підтримки, якщо жертва не буде робити те, що хоче кривдник.
Дана ситуація може призвести до серйозних психологічних проблем. Це:
1. Низька самооцінка. Жертва може почати відчувати, що вона нічого не варта, якщо не може забезпечити себе сама.
2. Тривога та депресія.
Постійний стрес і страх перед фінансовою нестабільністю можуть призвести до розвитку цих розладів.
3. ПТСР. У деяких випадках фінансове насильство може бути настільки травматичним, що призводить до розвитку посттравматичного стресового розладу.
4. Соціальна ізоляція. Жертва може уникати спілкування з друзями та родиною, щоб приховати те, що відбувається.
Якщо ви відчуваєте, що не маєте сил вирішити ситуацію самостійно, зверніться по допомогу:
🔸Психолог чи психотерапевт допоможе вам зрозуміти ситуацію, емоційно впоратися з насильством та розробити план дій.
🔸Соціальний працівник надасть інформацію про доступні ресурси та послуги, такі як допомога з житлом, працевлаштуванням та юридичною консультацією.
🔸Юрист допоможе зрозуміти й захистити свої права та інтереси.
🔸Гарячі лінії. 1547 — урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству. 116 123 — національна гаряча лінія.
Пам'ятайте, ви не самотні. Існують люди, які можуть вам допомогти. Ви маєте право на безпечне та щасливе життя.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Фінансове насильство — це форма домашнього насильства. Воно може проявлятися у вигляді обмеження доступу до грошей, повного контролю над сімейним бюджетом або виключення вас із процесу прийняття фінансових рішень.
Фінансове насильство — тактика, яку використовують кривдники для посилення контролю над своєю жертвою. Така форма аб'юзу часто заважає жертвам розірвати стосунки, тому що вони не мають фінансових можливостей для незалежного існування.
І головне: це може трапитися з будь-ким, будь-коли, незалежно від того, чи перебуває людина у шлюбі зі своїм партнером роками чи тільки починає нові стосунки.
Що включає фінансове насильство:
✅ Контроль над доходом. Заборона працювати, вимога віддавати всі зароблені гроші, обмеження доступу до банківських рахунків та кредитних карток.
✅ Економічне зловживання. Використання грошей для покарання або приниження (наприклад, відмова, необхідні речі, навмисне псування майна).
✅ Борги. Накопичення боргів на ім'я жертви без її згоди, змушування нести відповідальність за спільні борги.
✅ Шантаж. Загроза позбавлення фінансової підтримки, якщо жертва не буде робити те, що хоче кривдник.
Дана ситуація може призвести до серйозних психологічних проблем. Це:
1. Низька самооцінка. Жертва може почати відчувати, що вона нічого не варта, якщо не може забезпечити себе сама.
2. Тривога та депресія.
Постійний стрес і страх перед фінансовою нестабільністю можуть призвести до розвитку цих розладів.
3. ПТСР. У деяких випадках фінансове насильство може бути настільки травматичним, що призводить до розвитку посттравматичного стресового розладу.
4. Соціальна ізоляція. Жертва може уникати спілкування з друзями та родиною, щоб приховати те, що відбувається.
Якщо ви відчуваєте, що не маєте сил вирішити ситуацію самостійно, зверніться по допомогу:
🔸Психолог чи психотерапевт допоможе вам зрозуміти ситуацію, емоційно впоратися з насильством та розробити план дій.
🔸Соціальний працівник надасть інформацію про доступні ресурси та послуги, такі як допомога з житлом, працевлаштуванням та юридичною консультацією.
🔸Юрист допоможе зрозуміти й захистити свої права та інтереси.
🔸Гарячі лінії. 1547 — урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству. 116 123 — національна гаряча лінія.
Пам'ятайте, ви не самотні. Існують люди, які можуть вам допомогти. Ви маєте право на безпечне та щасливе життя.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Як правильно розвивати креативність школярів?
🌟 Шановні батьки, допоможіть вашій дитині виразити свої таланти, зареєструйте на БЕЗОПЛАТНИЙ марафон «Магія дизайну в Гоґвортсі» ➡️ https://bit.ly/3JUHFAT
Цей марафон розробили професійні педагоги, щоб подарувати дітям унікальну можливість:
✅ Спробувати три найпопулярніші напрямки дизайну і знайти корисне хобі, яке допоможе реалізувати талант вашої дитини
✅ Попрацювати у професійних програмах Tinkercad, Canva та Figma, щоб потім користуватися цими навичками в школі: творчо виконувати завдання з різноманітних предметів
✅ Здобути стипендію в розмірі 1000 гривень для подальшого навчання в DarwinLand
✅ Зустріти нових друзів з подібними інтересами, адже від оточення залежить формування особистості
Марафон почнеться 15 травня і триватиме 3 дні: у фіналі учасників чекають подарунки від партнерів проєкту! 🎁
Тож поспішайте зареєструватися за посиланням ➡️ https://bit.ly/3JUHFAT
Не упустіть цю нагоду розвинути таланти вашої дитини у магічному світі дизайну! 🌟
ℹ️Промоція
🌟 Шановні батьки, допоможіть вашій дитині виразити свої таланти, зареєструйте на БЕЗОПЛАТНИЙ марафон «Магія дизайну в Гоґвортсі» ➡️ https://bit.ly/3JUHFAT
Цей марафон розробили професійні педагоги, щоб подарувати дітям унікальну можливість:
✅ Спробувати три найпопулярніші напрямки дизайну і знайти корисне хобі, яке допоможе реалізувати талант вашої дитини
✅ Попрацювати у професійних програмах Tinkercad, Canva та Figma, щоб потім користуватися цими навичками в школі: творчо виконувати завдання з різноманітних предметів
✅ Здобути стипендію в розмірі 1000 гривень для подальшого навчання в DarwinLand
✅ Зустріти нових друзів з подібними інтересами, адже від оточення залежить формування особистості
Марафон почнеться 15 травня і триватиме 3 дні: у фіналі учасників чекають подарунки від партнерів проєкту! 🎁
Тож поспішайте зареєструватися за посиланням ➡️ https://bit.ly/3JUHFAT
Не упустіть цю нагоду розвинути таланти вашої дитини у магічному світі дизайну! 🌟
ℹ️Промоція
Комплекс рятівника: коли бажання допомогти шкодить
Є люди, які люблять нав’язувати свою допомогу або поспішають розв’язувати чужі проблеми. Найімовірніше, вони мають так званий комплекс рятівника.
Які причини його появи?
В основі комплексу рятівника – невпевненість людини у своїй самоцінності. Вона бачить свою цінність лише тоді, коли корисна іншим. Ймовірно, в дитинстві людина мусила “заробляти” любов батьків. Вона виросла, і тепер у неї є стійка потреба бути корисною оточенню, демонструвати їм свою безвідмовність.
Проте винагородою за постійне бажання допомогти далеко не завжди є вдячність. З часом інші починають приймати безвідмовність як належне і зляться, коли замість звичної готовності допомогти людина відмовляє.
Чому ж комплекс рятівника так складно розпізнати та позбутися його? Бо роль рятівника має декілька прихованих “вигод”:
🔸 Людина набуває відчуття власного достоїнства, а її самооцінка росте, коли вона допомагає іншим.
🔸 Помічник має можливість контролювати різні аспекти. Цим часто зловживають батьки щодо своїх вже дорослих дітей, постійно нав’язуючи їм свою допомогу. Водночас самих дітей ніхто не запитує, потрібна їм поміч чи ні.
🔸 Самотня людина може через допомогу іншим шукати собі друзів.
🔸 Людиною може керувати ідеалістичне бажання рятувати світ. І щоб навести лад у всесвіті, вона допомагає іншим.
🔸 Рятувати когось – спосіб забути про свої нерозв’язані проблеми. І дуже часто рятівник буде прагнути допомогти саме тому, в кого такі ж проблеми, що й у нього.
Проаналізуйте свою поведінку. Згадайте, коли проявлявся ваш комплекс рятівника? Можливо, ви давали подрузі поради в особистому житті тоді, коли самі мали із цим проблеми. Або ж рятували від небезпеки рідних тоді, коли самим було дуже страшно. Усвідомте: варто передусім покращити своє життя, а не рятувати усіх підряд.
А що ж робити, коли вас просять про допомогу або намагаються навалити на вас свої проблеми? Наприклад, друг забирає ваш час та псує настрій постійними розповідями про власні невдачі. Або ви один раз допомогли, і після цього людина звертається до вас знову і знову.
🔸 Спробуйте найперше зрозуміти, чому саме до вас звернулися по допомогу? Причин може бути декілька. Або ж ви усвідомите свій власний комплекс рятівника. А можливо, ви маєте слабкі або взагалі відсутні особисті кордони, чи не вмієте казати “ні”.
🔸 Важливо також розподілити відповідальність. Чи справді ви повинні розв’язувати проблеми замість іншої людини? Якщо про допомогу просить доросла людина, яка не має серйозних проблем зі здоров’ям, то вона здатна навести лад у власному житті без вашої участі. Інша річ, що людина цього робити не хоче, а тому звертається до вас.
Тому знову ж повертаємося до того, про що казали вище: зверніть увагу на власне життя, адже у вас теж є нерозв’язані питання, тому займіться ними і будьте щасливі.
Є люди, які люблять нав’язувати свою допомогу або поспішають розв’язувати чужі проблеми. Найімовірніше, вони мають так званий комплекс рятівника.
Які причини його появи?
В основі комплексу рятівника – невпевненість людини у своїй самоцінності. Вона бачить свою цінність лише тоді, коли корисна іншим. Ймовірно, в дитинстві людина мусила “заробляти” любов батьків. Вона виросла, і тепер у неї є стійка потреба бути корисною оточенню, демонструвати їм свою безвідмовність.
Проте винагородою за постійне бажання допомогти далеко не завжди є вдячність. З часом інші починають приймати безвідмовність як належне і зляться, коли замість звичної готовності допомогти людина відмовляє.
Чому ж комплекс рятівника так складно розпізнати та позбутися його? Бо роль рятівника має декілька прихованих “вигод”:
🔸 Людина набуває відчуття власного достоїнства, а її самооцінка росте, коли вона допомагає іншим.
🔸 Помічник має можливість контролювати різні аспекти. Цим часто зловживають батьки щодо своїх вже дорослих дітей, постійно нав’язуючи їм свою допомогу. Водночас самих дітей ніхто не запитує, потрібна їм поміч чи ні.
🔸 Самотня людина може через допомогу іншим шукати собі друзів.
🔸 Людиною може керувати ідеалістичне бажання рятувати світ. І щоб навести лад у всесвіті, вона допомагає іншим.
🔸 Рятувати когось – спосіб забути про свої нерозв’язані проблеми. І дуже часто рятівник буде прагнути допомогти саме тому, в кого такі ж проблеми, що й у нього.
Проаналізуйте свою поведінку. Згадайте, коли проявлявся ваш комплекс рятівника? Можливо, ви давали подрузі поради в особистому житті тоді, коли самі мали із цим проблеми. Або ж рятували від небезпеки рідних тоді, коли самим було дуже страшно. Усвідомте: варто передусім покращити своє життя, а не рятувати усіх підряд.
А що ж робити, коли вас просять про допомогу або намагаються навалити на вас свої проблеми? Наприклад, друг забирає ваш час та псує настрій постійними розповідями про власні невдачі. Або ви один раз допомогли, і після цього людина звертається до вас знову і знову.
🔸 Спробуйте найперше зрозуміти, чому саме до вас звернулися по допомогу? Причин може бути декілька. Або ж ви усвідомите свій власний комплекс рятівника. А можливо, ви маєте слабкі або взагалі відсутні особисті кордони, чи не вмієте казати “ні”.
🔸 Важливо також розподілити відповідальність. Чи справді ви повинні розв’язувати проблеми замість іншої людини? Якщо про допомогу просить доросла людина, яка не має серйозних проблем зі здоров’ям, то вона здатна навести лад у власному житті без вашої участі. Інша річ, що людина цього робити не хоче, а тому звертається до вас.
Тому знову ж повертаємося до того, про що казали вище: зверніть увагу на власне життя, адже у вас теж є нерозв’язані питання, тому займіться ними і будьте щасливі.
«Друге життя Уве» (2015)
Після смерті коханої дружини Уве Ліндал перетворився на закінченого мізантропа. Старий буркун і зануда зводить причіпками всіх оточуючих. Найменший непорядок його страшенно дратує: кинутий недопалок, криво припаркований автомобіль, залишений де попало велосипед, невідсортоване сміття, розкидані в пісочниці іграшки, приблудна кішка або нещільно зачинені ворота. Нове покоління Уве вважає легковажними ідіотами, життя втратило для нього будь-який сенс, він уже готовий звести з ним рахунки. Проте суїцидальні плани Уве руйнуються з появою нових сусідів. Шумне сімейство змушує Уве знову шукати спільну мову зі світом.
«Я, Деніел Блейк» (2016)
Тесляр Деніел Блейк пережив смерть дружини і переніс інфаркт прямо на роботі. Держава відмовляє Блейку в фінансовій допомозі, і тепер у нього є тільки один шанс на апеляцію. Так починається протистояння звичайного, але аж ніяк не дурного трудяги і кам'яної стіни бюрократії. У центрі з працевлаштування Блейк зустрічає Кеті, жінку з двома дітьми, теж несправедливо обділену соціальною допомогою, і разом вони відправляються в Нью-Касл.
«Кімната» (2015)
Молода жінка Джой і її син Джек замкнені в крихітній ізольованій кімнаті. Хлопчик в ній народився і ніколи не виходив за двері. Джой переконує його, що це і є цілий світ, в якому знайдеться місце для любові і радості. Правда, пізно увечері Джеку доводиться закриватися в шафі, поки в кімнату заходить чоловік на ім'я Старий Нік. Цей суворий тюремник викрав Джой, коли вона була ще підлітком.
Джерело: uaserials.pro
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Після смерті коханої дружини Уве Ліндал перетворився на закінченого мізантропа. Старий буркун і зануда зводить причіпками всіх оточуючих. Найменший непорядок його страшенно дратує: кинутий недопалок, криво припаркований автомобіль, залишений де попало велосипед, невідсортоване сміття, розкидані в пісочниці іграшки, приблудна кішка або нещільно зачинені ворота. Нове покоління Уве вважає легковажними ідіотами, життя втратило для нього будь-який сенс, він уже готовий звести з ним рахунки. Проте суїцидальні плани Уве руйнуються з появою нових сусідів. Шумне сімейство змушує Уве знову шукати спільну мову зі світом.
«Я, Деніел Блейк» (2016)
Тесляр Деніел Блейк пережив смерть дружини і переніс інфаркт прямо на роботі. Держава відмовляє Блейку в фінансовій допомозі, і тепер у нього є тільки один шанс на апеляцію. Так починається протистояння звичайного, але аж ніяк не дурного трудяги і кам'яної стіни бюрократії. У центрі з працевлаштування Блейк зустрічає Кеті, жінку з двома дітьми, теж несправедливо обділену соціальною допомогою, і разом вони відправляються в Нью-Касл.
«Кімната» (2015)
Молода жінка Джой і її син Джек замкнені в крихітній ізольованій кімнаті. Хлопчик в ній народився і ніколи не виходив за двері. Джой переконує його, що це і є цілий світ, в якому знайдеться місце для любові і радості. Правда, пізно увечері Джеку доводиться закриватися в шафі, поки в кімнату заходить чоловік на ім'я Старий Нік. Цей суворий тюремник викрав Джой, коли вона була ще підлітком.
Джерело: uaserials.pro
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
У нові стосунки без помилок минулого
Кожна людина шукає партнера, який би розділяв наші цінності. Але виходить не одразу. Стосунки закінчуються, інколи досить болісно. Причини бувають різні. Інколи у вас не вистачає ресурсу підтримувати теплі та люблячі стосунки. Через це можете засумніватись, а чи ви взагалі здатні побудувати міцний союз. Або ви зустріли людину, що завдала вам болю. Після цього вам страшно закохатися знову: а що як людина ще раз зрадить.
Але негативний досвід – не привід припиняти пошуки. Бо якщо ви не дасте собі другий шанс, ви ніколи не дізнаєтеся, що таке щасливе кохання.
Тож як уникнути старих помилок у нових стосунках?
🔸 Усвідомте, хто ви є. Дайте собі відповіді на запитання: “Чого я очікую від життя?”, “Яким бачу своє майбутнє?”, “Чого очікую від свого майбутнього партнера?”, “Які стосунки прагну побудувати?”
Перед тим, як закохуватися знову, розберіться у власних почуттях, потребах та цілях. Якщо внутрішні конфлікти розв’язано, тоді й менше буде претензій до майбутнього партнера.
🔸 Проаналізуйте свої попередні стосунки. Щоб не повторювати помилки в майбутньому, вам слід зрозуміти, чому попередні взаємини не переросли в надійний союз. Подумайте, чому стосунки не склалися, які були основні розбіжності між вами як партнерами, як ви вирішували конфлікти.
🔸 Шукайте свою людину. Перед тим, як зануритись у нові стосунки, добре вивчіть нового партнера. Зверніть увагу, чи є у вас розбіжності у ключових питаннях. Чи цінує ця людина вас, ваші прагнення та амбіції? Чи однакові у вас погляди на розвиток стосунків і на сім’ю? Та чи схожі ваші погляди на життя загалом?
🔸 Пам’ятайте: минуле – не обов’язково має вплив на сьогодення. Ваші попередні стосунки залишились у минулому, а зараз у вас новий партнер. Не переносьте старі образи та претензії в нові стосунки. Нехай основою для старту ваших взаємин стане розуміння та довіра.
🔸 Не бійтеся відкритися та бути вразливою. Спілкуйтесь усвідомлено, кажіть прямо, якщо вам щось потрібно чи вам щось не сподобалося: жодних маніпуляцій чи пасивної агресії. Допоможіть партнеру краще зрозуміти вас. Поважайте одне одного.
🔸 Цінуйте стосунки. Не нехтуйте можливістю стати щасливим із новим партнером. Будьте вдячні за все хороше, що він робить для вас, цінуйте кожну мить та шукайте в ній задоволення.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Кожна людина шукає партнера, який би розділяв наші цінності. Але виходить не одразу. Стосунки закінчуються, інколи досить болісно. Причини бувають різні. Інколи у вас не вистачає ресурсу підтримувати теплі та люблячі стосунки. Через це можете засумніватись, а чи ви взагалі здатні побудувати міцний союз. Або ви зустріли людину, що завдала вам болю. Після цього вам страшно закохатися знову: а що як людина ще раз зрадить.
Але негативний досвід – не привід припиняти пошуки. Бо якщо ви не дасте собі другий шанс, ви ніколи не дізнаєтеся, що таке щасливе кохання.
Тож як уникнути старих помилок у нових стосунках?
🔸 Усвідомте, хто ви є. Дайте собі відповіді на запитання: “Чого я очікую від життя?”, “Яким бачу своє майбутнє?”, “Чого очікую від свого майбутнього партнера?”, “Які стосунки прагну побудувати?”
Перед тим, як закохуватися знову, розберіться у власних почуттях, потребах та цілях. Якщо внутрішні конфлікти розв’язано, тоді й менше буде претензій до майбутнього партнера.
🔸 Проаналізуйте свої попередні стосунки. Щоб не повторювати помилки в майбутньому, вам слід зрозуміти, чому попередні взаємини не переросли в надійний союз. Подумайте, чому стосунки не склалися, які були основні розбіжності між вами як партнерами, як ви вирішували конфлікти.
🔸 Шукайте свою людину. Перед тим, як зануритись у нові стосунки, добре вивчіть нового партнера. Зверніть увагу, чи є у вас розбіжності у ключових питаннях. Чи цінує ця людина вас, ваші прагнення та амбіції? Чи однакові у вас погляди на розвиток стосунків і на сім’ю? Та чи схожі ваші погляди на життя загалом?
🔸 Пам’ятайте: минуле – не обов’язково має вплив на сьогодення. Ваші попередні стосунки залишились у минулому, а зараз у вас новий партнер. Не переносьте старі образи та претензії в нові стосунки. Нехай основою для старту ваших взаємин стане розуміння та довіра.
🔸 Не бійтеся відкритися та бути вразливою. Спілкуйтесь усвідомлено, кажіть прямо, якщо вам щось потрібно чи вам щось не сподобалося: жодних маніпуляцій чи пасивної агресії. Допоможіть партнеру краще зрозуміти вас. Поважайте одне одного.
🔸 Цінуйте стосунки. Не нехтуйте можливістю стати щасливим із новим партнером. Будьте вдячні за все хороше, що він робить для вас, цінуйте кожну мить та шукайте в ній задоволення.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
З понеділка починається нове життя
Як часто ви намагалися розпочати нове життя з понеділка або, наприклад, з літа чи нового року? Сповнені рішучості будували плани. Проте поступово з’являлося багато “але”, запал вичерпувався й нічого “грандіозного” так і не виходило.
Чому ж це відбувається? Все тому, що ми зосереджуємося на далеких, не завжди чітко окреслених цілях, нехтуючи конкретними кроками, які до них ведуть. Саме ці “маленькі кроки” – це ті самі завдання, виконуючи які, ми поступово та невпинно йдемо до мети.
Отже, чому нам не вдається досягти мети?
🔸Відсутність чіткого плану. Визначте чіткі цілі, розбийте їх на менші кроки з конкретними термінами виконання.
🔸Нещирість цілей. Не всі бажання є істинно нашими. Деякі нав’язані суспільством, але ми настільки звикли мислити в цьому напрямку, що вважаємо їх своїми. І коли ми починаємо діяти для досягнення такої мети, то втрачаємо до неї інтерес.
🔸Відсутність мотивації. Якщо мета не ваша, ви підсвідомо чините їй опір. Коли ви усвідомлюєте причини, чому вам потрібно досягти цієї мети, ви зможете ефективніше вибудувати план дій.
🔸Перевантаження. Не кидайтеся відразу за кілька справ, бо нічого не доведете до кінця. Зміна звичок – це стрес для мозку.
🔸Відсутність підтримки. На перших етапах важлива моральна підтримка близьких. У колі однодумців або просто людей, які вас підтримують, почати нове буде набагато простіше.
Роки минають, а життя на краще не змінюється? Але чи можна насправді змінити життя, скажімо, за рік. Відповідь – так. І ось низка ключових кроків:
✅ Сформулюйте чітку мету.
✅ Розбийте мету на дрібні кроки.
✅ Створіть план дій із чіткими термінами.
✅ Знайдіть мотивацію.
✅ Не перевантажуйте себе.
✅ Відшукайте підтримку.
✅ Будьте послідовні.
✅ Не здавайтеся.
Зміна життя – це не спринт, а марафон. Будьте готові до труднощів, але продовжуйте рухатися. Пам’ятайте, що навіть маленькі кроки ведуть до великої мети.
Повірте в себе – і у вас все вийде!
Як часто ви намагалися розпочати нове життя з понеділка або, наприклад, з літа чи нового року? Сповнені рішучості будували плани. Проте поступово з’являлося багато “але”, запал вичерпувався й нічого “грандіозного” так і не виходило.
Чому ж це відбувається? Все тому, що ми зосереджуємося на далеких, не завжди чітко окреслених цілях, нехтуючи конкретними кроками, які до них ведуть. Саме ці “маленькі кроки” – це ті самі завдання, виконуючи які, ми поступово та невпинно йдемо до мети.
Отже, чому нам не вдається досягти мети?
🔸Відсутність чіткого плану. Визначте чіткі цілі, розбийте їх на менші кроки з конкретними термінами виконання.
🔸Нещирість цілей. Не всі бажання є істинно нашими. Деякі нав’язані суспільством, але ми настільки звикли мислити в цьому напрямку, що вважаємо їх своїми. І коли ми починаємо діяти для досягнення такої мети, то втрачаємо до неї інтерес.
🔸Відсутність мотивації. Якщо мета не ваша, ви підсвідомо чините їй опір. Коли ви усвідомлюєте причини, чому вам потрібно досягти цієї мети, ви зможете ефективніше вибудувати план дій.
🔸Перевантаження. Не кидайтеся відразу за кілька справ, бо нічого не доведете до кінця. Зміна звичок – це стрес для мозку.
🔸Відсутність підтримки. На перших етапах важлива моральна підтримка близьких. У колі однодумців або просто людей, які вас підтримують, почати нове буде набагато простіше.
Роки минають, а життя на краще не змінюється? Але чи можна насправді змінити життя, скажімо, за рік. Відповідь – так. І ось низка ключових кроків:
✅ Сформулюйте чітку мету.
✅ Розбийте мету на дрібні кроки.
✅ Створіть план дій із чіткими термінами.
✅ Знайдіть мотивацію.
✅ Не перевантажуйте себе.
✅ Відшукайте підтримку.
✅ Будьте послідовні.
✅ Не здавайтеся.
Зміна життя – це не спринт, а марафон. Будьте готові до труднощів, але продовжуйте рухатися. Пам’ятайте, що навіть маленькі кроки ведуть до великої мети.
Повірте в себе – і у вас все вийде!
РХП – це не тільки про їжу
Абревіатура РХП розшифровується як “розлад харчової поведінки”. Але тут йдеться не про проблеми із травленням, проблеми надмірного апетиту чи його відсутності. Передусім – це нездоровий психічний стан.
Розлади харчової поведінки можуть проявлятися як:
🔸 нервова анорексія;
🔸 нервова булімія;
🔸 патологічне переїдання;
🔸 патологічне вибірково-обмежувальне споживання їжі.
У нормальному стані їжа сприймається як спосіб забезпечення життєдіяльності. Проте якщо людина за допомогою їжі розв’язує свої проблеми та адаптується до реальності, коли єдиним варіантом переживання емоцій стає заїдання стресу чи винагородження себе їжею, то це вже РХП.
Про наявність розладу харчової поведінки свідчить той факт, що людина:
🔸 зациклена на власній вазі й від цього залежить її самооцінка. Через це – постійні зважування, зацикленість на контенті з рекомендаціями щодо харчування. Водночас часто власне відображення у дзеркалі викликає огиду. Задля бажання мати “ідеальні” форми людина здатна викликати в себе блювання, вживати проносні та діуретики, відпрацьовувати спожиту їжу надмірними фізичними навантаженнями у спортзалі;
🔸 багато уваги зосереджує на раціоні, ділить їжу на “здорову” та “нездорову” і відчуває сором, коли вживає “нездорову”. Також може виключати з раціону окремі продукти самостійно – без рекомендації лікаря;
🔸 перетворює прийом їжі на ритуал;
🔸 здійснює періодичні імпульсивні неконтрольовані переїдання.
Усе це може мати негативні наслідки для організму, а іноді навіть призвести до летального фіналу. Також РХП може спричиняти депресивні і тривожні розлади. Через розлади, пов’язані з обмеженням прийому їжі (анорексія чи булімія), пошкоджуються серцево-судинна, травна та статева системи організму. Наслідками компульсивного переїдання можуть бути патології травної системи, жовчнокам’яна хвороба, цукровий діабет, ожиріння чи гіпертонічна хвороба.
Тому важливо спостерігати за собою, щоб вчасно зрозуміти:
ви їсте, щоб втамувати голод, чи таким способом лише справляєтеся зі стресом?
за допомогою харчування ви піклуєтеся про себе чи вже перейшли межу?
Якщо ж усвідомлюєте, що маєте проблеми зі ставленням до їжі та власного тіла, – зверніться до психотерапевта вже зараз.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Абревіатура РХП розшифровується як “розлад харчової поведінки”. Але тут йдеться не про проблеми із травленням, проблеми надмірного апетиту чи його відсутності. Передусім – це нездоровий психічний стан.
Розлади харчової поведінки можуть проявлятися як:
🔸 нервова анорексія;
🔸 нервова булімія;
🔸 патологічне переїдання;
🔸 патологічне вибірково-обмежувальне споживання їжі.
У нормальному стані їжа сприймається як спосіб забезпечення життєдіяльності. Проте якщо людина за допомогою їжі розв’язує свої проблеми та адаптується до реальності, коли єдиним варіантом переживання емоцій стає заїдання стресу чи винагородження себе їжею, то це вже РХП.
Про наявність розладу харчової поведінки свідчить той факт, що людина:
🔸 зациклена на власній вазі й від цього залежить її самооцінка. Через це – постійні зважування, зацикленість на контенті з рекомендаціями щодо харчування. Водночас часто власне відображення у дзеркалі викликає огиду. Задля бажання мати “ідеальні” форми людина здатна викликати в себе блювання, вживати проносні та діуретики, відпрацьовувати спожиту їжу надмірними фізичними навантаженнями у спортзалі;
🔸 багато уваги зосереджує на раціоні, ділить їжу на “здорову” та “нездорову” і відчуває сором, коли вживає “нездорову”. Також може виключати з раціону окремі продукти самостійно – без рекомендації лікаря;
🔸 перетворює прийом їжі на ритуал;
🔸 здійснює періодичні імпульсивні неконтрольовані переїдання.
Усе це може мати негативні наслідки для організму, а іноді навіть призвести до летального фіналу. Також РХП може спричиняти депресивні і тривожні розлади. Через розлади, пов’язані з обмеженням прийому їжі (анорексія чи булімія), пошкоджуються серцево-судинна, травна та статева системи організму. Наслідками компульсивного переїдання можуть бути патології травної системи, жовчнокам’яна хвороба, цукровий діабет, ожиріння чи гіпертонічна хвороба.
Тому важливо спостерігати за собою, щоб вчасно зрозуміти:
ви їсте, щоб втамувати голод, чи таким способом лише справляєтеся зі стресом?
за допомогою харчування ви піклуєтеся про себе чи вже перейшли межу?
Якщо ж усвідомлюєте, що маєте проблеми зі ставленням до їжі та власного тіла, – зверніться до психотерапевта вже зараз.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
