Робота над стосунками: фактор безсвідомого
Безсвідоме — це складна сфера психіки, яка має великий вплив на наше життя в будь-якому віці. Це місце, де зберігаються думки, почуття і пам'ять, які ми не можемо легко викликати або зрозуміти.
Якщо ми хочемо побудувати гармонійні та прийнятні стосунки, ми повинні приділити увагу не лише зовнішнім проявам, але й глибокому психологічному корінню, яке закладається ще в дитинстві. Кожен партнер має свої очікування, базовані на дитячих переживаннях. Часто люди виявляють, що намагаються знайти в іншій людині те, що вони втратили чи не отримали в дитинстві. Такі нерозв'язані проблеми можуть призвести до злості, обвинувачень та розчарувань, які не завжди легко вирішити. Таким чином виходить, що робота над стосунками — це… робота над собою.
Кроки розв'язання проблеми:
🔸Саморефлексія
✅ Поглиблено вивчайте свої емоції. Розуміння своїх реакцій та емоцій є першим кроком до їхньої трансформації.
✅ Спостерігайте за шаблонами поведінки. Визначте ситуації, які викликають у вас стандартні реакції, і подумайте про їхнє походження.
🔸Визначення дитячих травм
✅ Працюйте з професіоналами. Психотерапевт чи консультант може допомогти вам розкрити та розібратися з можливими дитячими травмами.
✅ Діліться своєю історією. Відкриті розмови з близькими чи професіоналами можуть допомогти вам легше зрозуміти своє минуле.
🔸Співпраця з партнером
✅ Залучайте партнера до процесу. Робота над стосунками — це спільні зусилля. Поділіться своїми відкриттями та прагненням до змін.
✅ Практикуйте спільні стратегії. Обговоріть шляхи подолання труднощів й конфліктів та засоби підтримки один одного.
🔸Практика самолюбові
✅ Працюйте над самооцінкою. Важливо вірити у власну цінність та любити себе.
✅ Даруйте собі моменти самопідтримки. Звертайте увагу на свої потреби та задовольняйте їх.
Робота над проблемами у стосунках — це постійний процес, і робота повинна починатися з нас самих.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Безсвідоме — це складна сфера психіки, яка має великий вплив на наше життя в будь-якому віці. Це місце, де зберігаються думки, почуття і пам'ять, які ми не можемо легко викликати або зрозуміти.
Якщо ми хочемо побудувати гармонійні та прийнятні стосунки, ми повинні приділити увагу не лише зовнішнім проявам, але й глибокому психологічному корінню, яке закладається ще в дитинстві. Кожен партнер має свої очікування, базовані на дитячих переживаннях. Часто люди виявляють, що намагаються знайти в іншій людині те, що вони втратили чи не отримали в дитинстві. Такі нерозв'язані проблеми можуть призвести до злості, обвинувачень та розчарувань, які не завжди легко вирішити. Таким чином виходить, що робота над стосунками — це… робота над собою.
Кроки розв'язання проблеми:
🔸Саморефлексія
✅ Поглиблено вивчайте свої емоції. Розуміння своїх реакцій та емоцій є першим кроком до їхньої трансформації.
✅ Спостерігайте за шаблонами поведінки. Визначте ситуації, які викликають у вас стандартні реакції, і подумайте про їхнє походження.
🔸Визначення дитячих травм
✅ Працюйте з професіоналами. Психотерапевт чи консультант може допомогти вам розкрити та розібратися з можливими дитячими травмами.
✅ Діліться своєю історією. Відкриті розмови з близькими чи професіоналами можуть допомогти вам легше зрозуміти своє минуле.
🔸Співпраця з партнером
✅ Залучайте партнера до процесу. Робота над стосунками — це спільні зусилля. Поділіться своїми відкриттями та прагненням до змін.
✅ Практикуйте спільні стратегії. Обговоріть шляхи подолання труднощів й конфліктів та засоби підтримки один одного.
🔸Практика самолюбові
✅ Працюйте над самооцінкою. Важливо вірити у власну цінність та любити себе.
✅ Даруйте собі моменти самопідтримки. Звертайте увагу на свої потреби та задовольняйте їх.
Робота над проблемами у стосунках — це постійний процес, і робота повинна починатися з нас самих.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
"Зелена книга" (2018)
Фільм розповідає реальну історію подорожі півднем США відомого джазового піаніста і звичайного водія, між якими, з часом, виникла дружба.
"Теорія всього" (2014)
Біографічна драма була знята на основі мемуарів першої дружини вченого Джейн Гокінґ «Подорож у безкінечне. Моє життя зі Стівеном» («Travelling to Infinity: My life with Stephen»). Картина розповість історію кохання молодого Гокінґ і студентки Кембриджського університету Джейн Вайлд, про роботу знаменитого вченого й боротьбу його родини зі страшною хворобою.
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Фільм розповідає реальну історію подорожі півднем США відомого джазового піаніста і звичайного водія, між якими, з часом, виникла дружба.
"Теорія всього" (2014)
Біографічна драма була знята на основі мемуарів першої дружини вченого Джейн Гокінґ «Подорож у безкінечне. Моє життя зі Стівеном» («Travelling to Infinity: My life with Stephen»). Картина розповість історію кохання молодого Гокінґ і студентки Кембриджського університету Джейн Вайлд, про роботу знаменитого вченого й боротьбу його родини зі страшною хворобою.
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Апатія та відсутність сил: як боротися
Для людини нормально перебувати у стані апатії та потребувати відпочинку. Але нормально лише в тому разі, якщо це трапляється рідко і не псує якість життя.
Сучасне суспільство вимагає від людини бути активною 24/7, бути успішною в усіх сферах життя. А це часто на межі людських можливостей.
Можливо, у вашому житті є конкретні причини для втоми. Проаналізуйте: чи ви переживаєте втрату (зокрема матеріальну), чи в пошуку нової роботи, або ж намагаєтеся втримати на плаву бізнес? До того ж війна додає переживань, які також впливають на нашу продуктивність та активність. Ви можете хвилюватися через обстріли, за близьких людей “на нулі”, або намагаєтесь адаптуватись до життя в чужій країні — все це вимагає значного ресурсу. І не дивно, що в таких випадках ви прокрастинуєте і вам не вистачає сил на розвиток і умовне “читання 12 книг на рік”.
Потрібна допомога спеціаліста у разі, коли:
🔸 ви протягом тривалого часу перебуваєте у стані апатії, у вас немає сил і мотивації;
🔸 цей стан поглинає вас настільки, що ви не можете працювати та підтримувати стосунки із близькими.
У такому разі це вже симптоми депресії. Тоді слід звернутися до психотерапевта чи психіатра і якнайшвидше розпочати лікування, щоб жити далі це життя якісно.
Джерело: Христина Муренко, психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Для людини нормально перебувати у стані апатії та потребувати відпочинку. Але нормально лише в тому разі, якщо це трапляється рідко і не псує якість життя.
Сучасне суспільство вимагає від людини бути активною 24/7, бути успішною в усіх сферах життя. А це часто на межі людських можливостей.
Можливо, у вашому житті є конкретні причини для втоми. Проаналізуйте: чи ви переживаєте втрату (зокрема матеріальну), чи в пошуку нової роботи, або ж намагаєтеся втримати на плаву бізнес? До того ж війна додає переживань, які також впливають на нашу продуктивність та активність. Ви можете хвилюватися через обстріли, за близьких людей “на нулі”, або намагаєтесь адаптуватись до життя в чужій країні — все це вимагає значного ресурсу. І не дивно, що в таких випадках ви прокрастинуєте і вам не вистачає сил на розвиток і умовне “читання 12 книг на рік”.
Потрібна допомога спеціаліста у разі, коли:
🔸 ви протягом тривалого часу перебуваєте у стані апатії, у вас немає сил і мотивації;
🔸 цей стан поглинає вас настільки, що ви не можете працювати та підтримувати стосунки із близькими.
У такому разі це вже симптоми депресії. Тоді слід звернутися до психотерапевта чи психіатра і якнайшвидше розпочати лікування, щоб жити далі це життя якісно.
Джерело: Христина Муренко, психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
📌 До уваги ВПО: безкоштовна юридична допомога.
Платформа, на якій ви можете знайти відповіді на всі ваші питання по ВПО абсолютно безкоштовно.
👉 Просто перейдіть за цим посиланням та запишіться на консультацію.
💼 Велика мережа професійних юристів готова вам допомогти.
Платформа, на якій ви можете знайти відповіді на всі ваші питання по ВПО абсолютно безкоштовно.
👉 Просто перейдіть за цим посиланням та запишіться на консультацію.
💼 Велика мережа професійних юристів готова вам допомогти.
Коли тато в ЗСУ…
У багатьох дітей відсутність батька, котрий перебуває на війні, може викликати складні емоції та реакції. Наприклад, дитина раптом перестає спілкуватися з однокласниками, друзями, стає дратівливою, неврівноваженою, емоційною. Така реакція типова для ситуацій, коли у школі чи серед оточення у всіх дітей батьки поруч, і лише в неї єдиної — батько боронить країну в лавах ЗСУ. Також ця реакція може з’явитися й щодо родичів, якщо дитина не відчуває від них підтримки та розуміння.
Як допомогти дитині?
У таких ситуаціях важливо знайти баланс між чесністю та чутливістю. Замість уникання запитань необхідно розмовляти з дитиною відкрито. Діти виражають свої емоції по-різному. Надайте їм підтримку, висловлюйте свою любов і розуміння. Створюйте безпечне середовище для вираження їхніх почуттів, дозволяючи їм розмовляти про свій біль, страх тощо.
Реакції дітей на відсутність батька
🔸Емоційна відданість
Дитина може виявляти надзвичайну гордість та відданість своєму батькові, який служить на передовій. Вона може це виражати у своїх словах, діях, а також у шануванні та наслідуванні військового способу життя.
🔸Пасивність та втрата інтересів
Деякі діти можуть впасти в пасивність, втратити інтерес до своїх улюблених занять, таких як спорт, мистецтво чи гра. Вони можуть відчувати втому і втрату мотивації через тривожність і прагнення бути ближче до відсутнього батька.
🔸Занадто рання дорослість
Деякі діти можуть намагатися взяти на себе ролі та відповідальність, які зазвичай відводяться дорослим. Вони можуть відчувати необхідність брати на себе більше обов’язків у сім’ї.
🔸Підвищена залежність
Також дитина може стати більш залежною від інших дорослих, намагаючись знайти заміну відсутньому батькові. Вона може шукати підтримку і захист у бабусі, дідуся, інших родичів або вчителів.
🔸Соматизація
Головний біль, біль у животі, нездужання, алергічні реакції — можуть бути реакцією на емоційний стрес. Надавайте дитині необхідну медичну допомогу разом із психологічною підтримкою.
🔸Втеча в уявний світ
Зависання в гаджетах, комп’ютерних іграх, втеча у власну альтернативну реальність — розглядайте це як механізм виживання дитини, спосіб зняття стресу, але водночас допомагайте їй зберігати зв’язок із реальністю.
🔸Релігійні та духовні пошуки
Дитина може звернутися до релігії й духовності як до джерела підтримки та відповідей на свої запитання, якщо не отримує цього від рідних.
Джерело: Наталія Гаєвська, психологиня
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
У багатьох дітей відсутність батька, котрий перебуває на війні, може викликати складні емоції та реакції. Наприклад, дитина раптом перестає спілкуватися з однокласниками, друзями, стає дратівливою, неврівноваженою, емоційною. Така реакція типова для ситуацій, коли у школі чи серед оточення у всіх дітей батьки поруч, і лише в неї єдиної — батько боронить країну в лавах ЗСУ. Також ця реакція може з’явитися й щодо родичів, якщо дитина не відчуває від них підтримки та розуміння.
Як допомогти дитині?
У таких ситуаціях важливо знайти баланс між чесністю та чутливістю. Замість уникання запитань необхідно розмовляти з дитиною відкрито. Діти виражають свої емоції по-різному. Надайте їм підтримку, висловлюйте свою любов і розуміння. Створюйте безпечне середовище для вираження їхніх почуттів, дозволяючи їм розмовляти про свій біль, страх тощо.
Реакції дітей на відсутність батька
🔸Емоційна відданість
Дитина може виявляти надзвичайну гордість та відданість своєму батькові, який служить на передовій. Вона може це виражати у своїх словах, діях, а також у шануванні та наслідуванні військового способу життя.
🔸Пасивність та втрата інтересів
Деякі діти можуть впасти в пасивність, втратити інтерес до своїх улюблених занять, таких як спорт, мистецтво чи гра. Вони можуть відчувати втому і втрату мотивації через тривожність і прагнення бути ближче до відсутнього батька.
🔸Занадто рання дорослість
Деякі діти можуть намагатися взяти на себе ролі та відповідальність, які зазвичай відводяться дорослим. Вони можуть відчувати необхідність брати на себе більше обов’язків у сім’ї.
🔸Підвищена залежність
Також дитина може стати більш залежною від інших дорослих, намагаючись знайти заміну відсутньому батькові. Вона може шукати підтримку і захист у бабусі, дідуся, інших родичів або вчителів.
🔸Соматизація
Головний біль, біль у животі, нездужання, алергічні реакції — можуть бути реакцією на емоційний стрес. Надавайте дитині необхідну медичну допомогу разом із психологічною підтримкою.
🔸Втеча в уявний світ
Зависання в гаджетах, комп’ютерних іграх, втеча у власну альтернативну реальність — розглядайте це як механізм виживання дитини, спосіб зняття стресу, але водночас допомагайте їй зберігати зв’язок із реальністю.
🔸Релігійні та духовні пошуки
Дитина може звернутися до релігії й духовності як до джерела підтримки та відповідей на свої запитання, якщо не отримує цього від рідних.
Джерело: Наталія Гаєвська, психологиня
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
«Вигнанець» (2000)
Чак Нолан, скурпульозний педант, працює в службі доставки "Федерал Експрес". Життя інспектора міжнародних відділень розписане по хвилинах, яких катастрофічно не вистачає ні на особисте життя, ні на кохану жінку. Та одного разу літак, на якому подорожує Чак, падає в океан. Тепер Нолан вимушений роками боротись за виживання на безлюдному острові.
«Код да Вінчі» (2006)
Гарвардського професора Роберта Ленгдона підозрюють у жахливому злочині, якого він не чинив. Ленгдон знайомиться з криптографом паризької поліції Софі Нево і разом з нею намагається розкрити таємницю, яка може підірвати могутність католицької церкви. Роберт і Софі повинні це зробити до того, як їх візьмуть охоронці закону або зупинять противники, готові на все заради збереження великої релігійної таємниці...
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Чак Нолан, скурпульозний педант, працює в службі доставки "Федерал Експрес". Життя інспектора міжнародних відділень розписане по хвилинах, яких катастрофічно не вистачає ні на особисте життя, ні на кохану жінку. Та одного разу літак, на якому подорожує Чак, падає в океан. Тепер Нолан вимушений роками боротись за виживання на безлюдному острові.
«Код да Вінчі» (2006)
Гарвардського професора Роберта Ленгдона підозрюють у жахливому злочині, якого він не чинив. Ленгдон знайомиться з криптографом паризької поліції Софі Нево і разом з нею намагається розкрити таємницю, яка може підірвати могутність католицької церкви. Роберт і Софі повинні це зробити до того, як їх візьмуть охоронці закону або зупинять противники, готові на все заради збереження великої релігійної таємниці...
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Як захистити власні кордони
Можливо, вам не подобається публічно виражати свої почуття (обійми, поцілунки, триматися за руки). Ймовірно, вам дуже ніяково, коли хтось торкається вас або натякає на сексуальний підтекст. Вас може дратувати, коли вашу думку або ідею не враховують, а намагаються нав'язати власну. Або вам досить складно розповідати друзям і навіть партнеру про свої почуття. Врешті-решт ви можете не хотіти позичати гроші, наприклад, другу або подрузі.
Це типові ситуації, котрі часто викликають неабияку напругу у стосунках. Але, напевне, ще більший конфлікт відбувається всередині вас, адже ваші особисті кордони в такі моменти знаходяться під тиском або навіть під досить агресивною атакою.
Стратегія захисту особистих кордонів
🔸 Визначте свої межі
Передусім для успішного захисту кордонів важливо чітко розуміти, що для вас насправді має значення. Це можуть бути емоційні, фізичні, інтелектуальні, сексуальні, фінансові межі.
🔸 Будьте впевнені у своїх правах
Пам'ятайте про своє право на власні кордони. Ніхто не повинен порушувати їх без вашого дозволу.
🔸 Використовуйте чіткі висловлювання
Щоб не було непорозумінь, говоріть максимально чітко: "Мені важливо, щоб..." чи "Я впевнений (-а), що...", "Мені потрібно…" — це сприятиме ефективній комунікації.
🔸 Не виправдовуйтеся
Слід розуміти, що необов'язково виправдовуватися за те, чому вам важливо захищати свої кордони. Просто висловіть свою позицію та почуття без зайвих пояснень.
🔸 Будьте наполегливими
Наполегливість у вираженні своїх кордонів важлива. У протилежному разі оточення не буде ставитися до ваших кордонів як до чогось серйозного, принципового.
🔸 Поважайте кордони інших
Як і ви, інші мають право на свої кордони. Поважайте їхні рішення та демонструйте взаємну повагу.
🔸 Будьте терплячими із собою
Майстерність захисту кордонів — це поступовий шлях. Можливо, вам знадобиться час, щоб розібратися в собі, та знайте, що кожен крок уперед — це крок до вашого особистого успіху.
Пам'ятайте: встановлення меж — це, по суті, спосіб турботи про себе, як, наприклад, збалансоване харчування й фізичні вправи.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Можливо, вам не подобається публічно виражати свої почуття (обійми, поцілунки, триматися за руки). Ймовірно, вам дуже ніяково, коли хтось торкається вас або натякає на сексуальний підтекст. Вас може дратувати, коли вашу думку або ідею не враховують, а намагаються нав'язати власну. Або вам досить складно розповідати друзям і навіть партнеру про свої почуття. Врешті-решт ви можете не хотіти позичати гроші, наприклад, другу або подрузі.
Це типові ситуації, котрі часто викликають неабияку напругу у стосунках. Але, напевне, ще більший конфлікт відбувається всередині вас, адже ваші особисті кордони в такі моменти знаходяться під тиском або навіть під досить агресивною атакою.
Стратегія захисту особистих кордонів
🔸 Визначте свої межі
Передусім для успішного захисту кордонів важливо чітко розуміти, що для вас насправді має значення. Це можуть бути емоційні, фізичні, інтелектуальні, сексуальні, фінансові межі.
🔸 Будьте впевнені у своїх правах
Пам'ятайте про своє право на власні кордони. Ніхто не повинен порушувати їх без вашого дозволу.
🔸 Використовуйте чіткі висловлювання
Щоб не було непорозумінь, говоріть максимально чітко: "Мені важливо, щоб..." чи "Я впевнений (-а), що...", "Мені потрібно…" — це сприятиме ефективній комунікації.
🔸 Не виправдовуйтеся
Слід розуміти, що необов'язково виправдовуватися за те, чому вам важливо захищати свої кордони. Просто висловіть свою позицію та почуття без зайвих пояснень.
🔸 Будьте наполегливими
Наполегливість у вираженні своїх кордонів важлива. У протилежному разі оточення не буде ставитися до ваших кордонів як до чогось серйозного, принципового.
🔸 Поважайте кордони інших
Як і ви, інші мають право на свої кордони. Поважайте їхні рішення та демонструйте взаємну повагу.
🔸 Будьте терплячими із собою
Майстерність захисту кордонів — це поступовий шлях. Можливо, вам знадобиться час, щоб розібратися в собі, та знайте, що кожен крок уперед — це крок до вашого особистого успіху.
Пам'ятайте: встановлення меж — це, по суті, спосіб турботи про себе, як, наприклад, збалансоване харчування й фізичні вправи.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Перфекціонізм псує життя: як його позбутись?
Якщо ви в усьому прагнете до ідеалу, водночас не приймаєте власних недоліків та гостро реагуєте на критику, ймовірно, вам притаманний перфекціонізм.
Властивий перфекціонізм людям, від яких ще в дитинстві вимагали тільки найвищого результату, яких постійно порівнювали з іншими. В результаті така особистість у дорослому віці буде зациклена у своїх діях до найвищого результату через переконання, що в іншому разі її не будуть любити та приймати.
Ознаки перфекціоніста:
🔸 має низьку самооцінку, через що встановлює до себе надмірні вимоги;
🔸 постійно прагне до ідеалу;
🔸 вважає, що будь-яка робота має бути виконана досконало, а тому результат її ніколи не задовольнить;
🔸 переконаний, що досягти хороших результатів можливо лише, якщо ти кращий за інших;
🔸 живе за встановленими правилами: це для перфекціоніста можливість досягти поставленої планки;
🔸 знецінює власні досягнення.
Як перфекціонізм псує життя?
Нічого ідеального не існує, а якщо наполегливе прагнення до досконалого результату переростає в одержимість, зростає тривожність. Людина постійно потребує схвалення своїх дій, у неї розвивається “синдром самозванця”, коли здобутки вважають причиною удачі, а не наполегливої праці.
Перфекціоністам може бути властива прокрастинація. Їм складно почати щось робити через страх помилки. Або ж перфекціонізм може проявлятись у надмірному трудоголізмі, коли людина вкладає всі свої сили та час задля максимального результату, часто нехтуючи здоров’ям.
Таку людину супроводжує постійний стрес через можливість зазнати невдачі або помилитись.
Як побороти перфекціонізм:
🔸 намагайтеся фіксувати думки, які провокують стрес через страх можливої невдачі;
🔸 вчіться розрізняти реалістичні цілі та недосяжні стандарти;
🔸 усвідомте, що помилок і критики на шляху до успіху не оминути;
🔸 не порівнюйте себе з іншими людьми, які мають інакший досвід;
🔸 відпочивайте, знаходьте час на розваги;
🔸 якщо самостійно позбутися перфекціонізму не виходить, зверніться до психотерапевта.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Якщо ви в усьому прагнете до ідеалу, водночас не приймаєте власних недоліків та гостро реагуєте на критику, ймовірно, вам притаманний перфекціонізм.
Властивий перфекціонізм людям, від яких ще в дитинстві вимагали тільки найвищого результату, яких постійно порівнювали з іншими. В результаті така особистість у дорослому віці буде зациклена у своїх діях до найвищого результату через переконання, що в іншому разі її не будуть любити та приймати.
Ознаки перфекціоніста:
🔸 має низьку самооцінку, через що встановлює до себе надмірні вимоги;
🔸 постійно прагне до ідеалу;
🔸 вважає, що будь-яка робота має бути виконана досконало, а тому результат її ніколи не задовольнить;
🔸 переконаний, що досягти хороших результатів можливо лише, якщо ти кращий за інших;
🔸 живе за встановленими правилами: це для перфекціоніста можливість досягти поставленої планки;
🔸 знецінює власні досягнення.
Як перфекціонізм псує життя?
Нічого ідеального не існує, а якщо наполегливе прагнення до досконалого результату переростає в одержимість, зростає тривожність. Людина постійно потребує схвалення своїх дій, у неї розвивається “синдром самозванця”, коли здобутки вважають причиною удачі, а не наполегливої праці.
Перфекціоністам може бути властива прокрастинація. Їм складно почати щось робити через страх помилки. Або ж перфекціонізм може проявлятись у надмірному трудоголізмі, коли людина вкладає всі свої сили та час задля максимального результату, часто нехтуючи здоров’ям.
Таку людину супроводжує постійний стрес через можливість зазнати невдачі або помилитись.
Як побороти перфекціонізм:
🔸 намагайтеся фіксувати думки, які провокують стрес через страх можливої невдачі;
🔸 вчіться розрізняти реалістичні цілі та недосяжні стандарти;
🔸 усвідомте, що помилок і критики на шляху до успіху не оминути;
🔸 не порівнюйте себе з іншими людьми, які мають інакший досвід;
🔸 відпочивайте, знаходьте час на розваги;
🔸 якщо самостійно позбутися перфекціонізму не виходить, зверніться до психотерапевта.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
"Шоу Трумена" (1998)
Усе своє життя від самого народження Трумен Бурбенк, навіть не здогадуючись про це, цілодобово проводить перед об'єктивами телекамер. Він безвиїзно живе і працює на маленькому острові Сігейвен, який насправді є знімальним майданчиком і населений акторами шоу, головним героєм якого і є Трумен. На тридцятому році життя у вигаданому світі Трумен через випадкову помилку знімальної групи починає замислюватися про несправжність Сігейвена і намагається втекти за його межі. Цьому активно перешкоджає керівник шоу Крістоф, який боїться втратити зірку свого проекту.
"Легковажна Я" (2010)
Молодіжна комедія про відмінницю, якій плітки псують репутацію, але дівчина знаходить спосіб змінити кепську ситуацію на свою користь.
Головна героїня – мила але непримітна старшокласниця на ім’я Олів. Однокласники не помічають її, а хлопці дивляться на неї як на порожнє місце. Ситуацію змінить випадкова брехня:
збрехавши подрузі, що втратила невинність, Олів стає зіркою - плітка розлітається по школі, і дівчині присвоюється горде звання головної повії містечка. У подібного роду популярності виявляються як приємні плюси, так і очевидні мінуси…
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Усе своє життя від самого народження Трумен Бурбенк, навіть не здогадуючись про це, цілодобово проводить перед об'єктивами телекамер. Він безвиїзно живе і працює на маленькому острові Сігейвен, який насправді є знімальним майданчиком і населений акторами шоу, головним героєм якого і є Трумен. На тридцятому році життя у вигаданому світі Трумен через випадкову помилку знімальної групи починає замислюватися про несправжність Сігейвена і намагається втекти за його межі. Цьому активно перешкоджає керівник шоу Крістоф, який боїться втратити зірку свого проекту.
"Легковажна Я" (2010)
Молодіжна комедія про відмінницю, якій плітки псують репутацію, але дівчина знаходить спосіб змінити кепську ситуацію на свою користь.
Головна героїня – мила але непримітна старшокласниця на ім’я Олів. Однокласники не помічають її, а хлопці дивляться на неї як на порожнє місце. Ситуацію змінить випадкова брехня:
збрехавши подрузі, що втратила невинність, Олів стає зіркою - плітка розлітається по школі, і дівчині присвоюється горде звання головної повії містечка. У подібного роду популярності виявляються як приємні плюси, так і очевидні мінуси…
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
📢 ГО «Нові Українські Наративи» запускає інноваційну навчальну програму - «Зміст», щоб допомогти внутрішньо переміщеним жінкам знайти свій шлях у новому житті.
Навчальна програма охоплює такі теми:
▪️лідерство;
▪️продажі;
▪️фінанси та бухгалтерський облік;
▪️управління проєктами;
▪️основи цифрової та інформаційної гігієни;
▪️комунікації.
✅Старт першого курсу «Лідерство» вже 6 грудня о 18.00.
❗️ Навчання БЕЗОПЛАТНЕ❗️
У відборі можуть брати участь внутрішньо переміщені жінки (ВПО) від 21 року, чиї чоловіки воюють та/або які зазнали втрати рідних через війну.
Деталі проєкту та посилання на сайт для реєстрації👇
https://www.zmist.online/
____________
Ініціатива впроваджується за технічної підтримки ООН Жінки в Україні @unwomenukraine та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) @wphfund.
Навчальна програма охоплює такі теми:
▪️лідерство;
▪️продажі;
▪️фінанси та бухгалтерський облік;
▪️управління проєктами;
▪️основи цифрової та інформаційної гігієни;
▪️комунікації.
✅Старт першого курсу «Лідерство» вже 6 грудня о 18.00.
❗️ Навчання БЕЗОПЛАТНЕ❗️
У відборі можуть брати участь внутрішньо переміщені жінки (ВПО) від 21 року, чиї чоловіки воюють та/або які зазнали втрати рідних через війну.
Деталі проєкту та посилання на сайт для реєстрації👇
https://www.zmist.online/
____________
Ініціатива впроваджується за технічної підтримки ООН Жінки в Україні @unwomenukraine та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) @wphfund.
Психосоматичні захворювання
Ви захворіли в найбільш неслушний момент? Говорячи мовою психосоматики, ви втекли від нестерпного тиску, який ви чинили на себе або дозволили йому впливати на вас.
Психосоматика — це напрям у медицині, що вивчає взаємозв'язок між психічним та фізичним станом людини. Причиною психосоматичних захворювань часто є внутрішній конфлікт, тривалий стрес, втрата близької людини, тривога, страх, гнів тощо. Поширена помилкова думка, що психосоматичний розлад є надуманим. Але насправді психосоматичні симптоми реальні й потребують лікування, як і будь-яка інша хвороба.
Як дізнатися, чи є моя хвороба психосоматичною?
Для відповіді на це запитання необхідно уважно проаналізувати ситуацію. Зверніть увагу, чи є ваш стан тривалим, чи спостерігається циклічність. Чи з’являється хвороба саме перед стресовою подією. Симптоми психосоматичного захворювання можуть зникати, а потім знову посилюватися. На жаль, іноді хвороба або проблема немає симптомів, як, наприклад, рак або безпліддя.
Лікування психосоматичних захворювань
🔸 Психотерапія
Психосоматичне захворювання — це завжди індивідуальна історія. Терапевт спочатку вивчає контекст кожної проблеми. Після цього ви працюєте над розумінням та керуванням емоціями, щоб зменшити вплив стресу на організм.
🔸 Медикаментозна діагностика й лікування
Навіть, якщо ви впевнені, що, наприклад, ваш висип на шкірі має психосоматичну природу, все ж варто звернутися до лікаря. Є симптоми або захворювання, які потребують невідкладної медичної допомоги.
🔸 Фізична активність
Спорт знижує рівень адреналіну й кортизолу, які відповідають за фізіологічну реакцію на стрес. Стимулює вироблення ендорфінів — які не лише покращують настрій, а й є природними знеболювальними засобами.
🔸 Релаксаційні техніки
Знайдіть те, що дійсно знімає вашу напругу, стрес. Йога, медитації, дихальні вправи. У вас є власний рецепт? Не зволікайте!
Пам’ятайте: безумовно, важливо розуміти взаємозв’язок між тілом і психікою. Але не варто все переносити на психосоматику чи навпаки. Істина десь посередині.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Ви захворіли в найбільш неслушний момент? Говорячи мовою психосоматики, ви втекли від нестерпного тиску, який ви чинили на себе або дозволили йому впливати на вас.
Психосоматика — це напрям у медицині, що вивчає взаємозв'язок між психічним та фізичним станом людини. Причиною психосоматичних захворювань часто є внутрішній конфлікт, тривалий стрес, втрата близької людини, тривога, страх, гнів тощо. Поширена помилкова думка, що психосоматичний розлад є надуманим. Але насправді психосоматичні симптоми реальні й потребують лікування, як і будь-яка інша хвороба.
Як дізнатися, чи є моя хвороба психосоматичною?
Для відповіді на це запитання необхідно уважно проаналізувати ситуацію. Зверніть увагу, чи є ваш стан тривалим, чи спостерігається циклічність. Чи з’являється хвороба саме перед стресовою подією. Симптоми психосоматичного захворювання можуть зникати, а потім знову посилюватися. На жаль, іноді хвороба або проблема немає симптомів, як, наприклад, рак або безпліддя.
Лікування психосоматичних захворювань
🔸 Психотерапія
Психосоматичне захворювання — це завжди індивідуальна історія. Терапевт спочатку вивчає контекст кожної проблеми. Після цього ви працюєте над розумінням та керуванням емоціями, щоб зменшити вплив стресу на організм.
🔸 Медикаментозна діагностика й лікування
Навіть, якщо ви впевнені, що, наприклад, ваш висип на шкірі має психосоматичну природу, все ж варто звернутися до лікаря. Є симптоми або захворювання, які потребують невідкладної медичної допомоги.
🔸 Фізична активність
Спорт знижує рівень адреналіну й кортизолу, які відповідають за фізіологічну реакцію на стрес. Стимулює вироблення ендорфінів — які не лише покращують настрій, а й є природними знеболювальними засобами.
🔸 Релаксаційні техніки
Знайдіть те, що дійсно знімає вашу напругу, стрес. Йога, медитації, дихальні вправи. У вас є власний рецепт? Не зволікайте!
Пам’ятайте: безумовно, важливо розуміти взаємозв’язок між тілом і психікою. Але не варто все переносити на психосоматику чи навпаки. Істина десь посередині.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Відчуття самотності
Сьогодні як ніколи легко підтримувати зв’язок із соціумом: можна спілкуватися з близькими на будь-якій відстані, ми стали більш мобільними — легше та швидше долаємо сотні або й тисячі кілометрів. Проте все ж люди іноді відчувають самотність.
Не слід плутати самотність з усамітненням. Адже усамітнення — це цілком комфортне добровільне перебування людини на самоті. А самотність — це відчуття тривоги під час усамітнення або й серед інших людей. Стан самотності пригнічує людину і може погіршувати її психічний та фізичний стан.
У сучасному суспільстві панує думка про те, що щасливе життя можливе тільки поруч із людьми та у стосунках, і лише “невдахи” залишаються наодинці із собою.
Тому коли людина втрачає стосунки або з будь-яких інших причин опиняється в самотності, це викликає тривогу. З’являється страх зближуватися з іншими, або ж навпаки людина шукає абияку компанію, тільки щоб не бути на самоті. Коли ж ми намагаємося заповнити порожнечу будь-ким, через відсутність близькості розвивається відчуття, що “нас ніхто не розуміє”.
Як подолати самотність?
Займіться своїм здоров’ям. Можливо, причиною страху самотності є низький рівень життєвих сил чи загалом проблеми зі здоров’ям. Тоді спробуйте зайнятися спортом для відновлення життєвої енергії.
Реалізуйте свій потенціал. Якщо ви боїтеся залишитися самотніми через страх не мати достатньо коштів для існування, подумайте, як ви можете забезпечити своє життя самостійно.
Займіться чимось цікавим. Знайдіть собі нове хобі чи помалюйте, потанцюйте, послухайте улюблену музику — спробуйте насолодитися часом, проведеним із собою наодинці.
Поновіть зв’язки зі старими знайомими. Нагадайте про себе тим, з ким ви давно не спілкувались, але вам було приємно проводити час разом. Домовтеся про зустріч, спільну вечерю.
Зверніться до психотерапевта. Методів для подолання відчуття самотності є чимало, але якщо ви самостійно не маєте ресурсу для їх практикування — зверніться до психотерапевта. Психотерапія, зокрема, дасть вам розуміння, що усамітнення — це природний стан, який може бути комфортним. До того ж час наодинці із собою потрібен кожному з нас.
Щасливе життя — це наш вибір, який не залежить від того, є поряд із нами хтось чи ні.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Сьогодні як ніколи легко підтримувати зв’язок із соціумом: можна спілкуватися з близькими на будь-якій відстані, ми стали більш мобільними — легше та швидше долаємо сотні або й тисячі кілометрів. Проте все ж люди іноді відчувають самотність.
Не слід плутати самотність з усамітненням. Адже усамітнення — це цілком комфортне добровільне перебування людини на самоті. А самотність — це відчуття тривоги під час усамітнення або й серед інших людей. Стан самотності пригнічує людину і може погіршувати її психічний та фізичний стан.
У сучасному суспільстві панує думка про те, що щасливе життя можливе тільки поруч із людьми та у стосунках, і лише “невдахи” залишаються наодинці із собою.
Тому коли людина втрачає стосунки або з будь-яких інших причин опиняється в самотності, це викликає тривогу. З’являється страх зближуватися з іншими, або ж навпаки людина шукає абияку компанію, тільки щоб не бути на самоті. Коли ж ми намагаємося заповнити порожнечу будь-ким, через відсутність близькості розвивається відчуття, що “нас ніхто не розуміє”.
Як подолати самотність?
Займіться своїм здоров’ям. Можливо, причиною страху самотності є низький рівень життєвих сил чи загалом проблеми зі здоров’ям. Тоді спробуйте зайнятися спортом для відновлення життєвої енергії.
Реалізуйте свій потенціал. Якщо ви боїтеся залишитися самотніми через страх не мати достатньо коштів для існування, подумайте, як ви можете забезпечити своє життя самостійно.
Займіться чимось цікавим. Знайдіть собі нове хобі чи помалюйте, потанцюйте, послухайте улюблену музику — спробуйте насолодитися часом, проведеним із собою наодинці.
Поновіть зв’язки зі старими знайомими. Нагадайте про себе тим, з ким ви давно не спілкувались, але вам було приємно проводити час разом. Домовтеся про зустріч, спільну вечерю.
Зверніться до психотерапевта. Методів для подолання відчуття самотності є чимало, але якщо ви самостійно не маєте ресурсу для їх практикування — зверніться до психотерапевта. Психотерапія, зокрема, дасть вам розуміння, що усамітнення — це природний стан, який може бути комфортним. До того ж час наодинці із собою потрібен кожному з нас.
Щасливе життя — це наш вибір, який не залежить від того, є поряд із нами хтось чи ні.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
📌 Безкоштовне навчання для тих, хто в пошуку нових можливостей.
Всього за 3 дні ви познайомитесь з основними робочими задачами дата-аналітика. Так зможете зрозуміти, чи підходить вам ця айтішна професія та які можливості відкриває. 😎
Марафон стартує регулярно, спробувати може кожен. Для участі потрібен лише ноутбук та 1 година вільного часу ввечері.
Якщо виконаєте всі домашки, берете участь у розіграші повного курсу Data Analyst в GoIT. Починайте хоч зараз!
📱 Реєстрація: https://i.goit.global/QtOkw
на правах реклами
Всього за 3 дні ви познайомитесь з основними робочими задачами дата-аналітика. Так зможете зрозуміти, чи підходить вам ця айтішна професія та які можливості відкриває. 😎
Марафон стартує регулярно, спробувати може кожен. Для участі потрібен лише ноутбук та 1 година вільного часу ввечері.
Якщо виконаєте всі домашки, берете участь у розіграші повного курсу Data Analyst в GoIT. Починайте хоч зараз!
📱 Реєстрація: https://i.goit.global/QtOkw
на правах реклами
"Реальне кохання" (2003)
Кохання - прекрасне, вічне, незабутнє, сумне, несподіване, небажане, незручне, нез'ясовне, граційне, нерівне тощо. Кохання справді керує всім навколо. Долі та любовні романи декількох лондонців стикаються, перемішуються і досягають апогею напередодні Різдва - знову, знову і знову, що призводить до романтичних, веселих і, часом, сумних наслідків...
"Врятувати Санту" (2013)
Ельф Бернард — дуже милий, веселий, і... трохи несерйозний. Але йому доведеться змінитись, адже у нього попереду приголомшлива і дуже небезпечна пригода! Хтось збирається викрасти Санту та його чарівні сани, в яких можна пересуватися у різні епохи. А без Санти Новий рік ніколи не настане! Бернарду доведеться переміститися в часі та перемогти лиходія.
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Кохання - прекрасне, вічне, незабутнє, сумне, несподіване, небажане, незручне, нез'ясовне, граційне, нерівне тощо. Кохання справді керує всім навколо. Долі та любовні романи декількох лондонців стикаються, перемішуються і досягають апогею напередодні Різдва - знову, знову і знову, що призводить до романтичних, веселих і, часом, сумних наслідків...
"Врятувати Санту" (2013)
Ельф Бернард — дуже милий, веселий, і... трохи несерйозний. Але йому доведеться змінитись, адже у нього попереду приголомшлива і дуже небезпечна пригода! Хтось збирається викрасти Санту та його чарівні сани, в яких можна пересуватися у різні епохи. А без Санти Новий рік ніколи не настане! Бернарду доведеться переміститися в часі та перемогти лиходія.
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Визначаємо цілі правильно: метод SMART
SMART – ефективна стратегія формулювання короткострокових і довгострокових цілей тривалістю до року. Цей метод допомагає раціонально сформулювати мету зрозумілими словами, які будуть актуальними саме для вас.
Щоб поставити ціль, треба проаналізувати її за допомогою п’яти кроків, які відповідають п’яти літерам назви методу:
🔸 S – specific – конкретність
Запитайте себе, чого саме ви хочете досягти. Будьте максимально конкретними, наприклад: «прокидатися щодня о восьмій ранку», «зібрати 10 тисяч» тощо.
🔸 M – measurable – вимірюваність
Визначте для себе, яким шляхом ви будете досягати мети. Оберіть посильну для вас планку і чітко її сформулюйте, наприклад: «відкладати з кожної зарплати 5%», «щодня проходити від 5 тисяч кроків» тощо.
🔸 А – achievable – досяжність
Починайте з маленьких кроків, які точно вам під силу. Наприклад, замість «займатися англійською щодня» – «займатися з репетитором двічі на тиждень» або замість «подорожувати щомісяця» – «поїхати в сусіднє місто у вихідні».
🔸 R – relevant – релевантність
Подивіться на поставлену мету з погляду своїх інтересів, рис характеру, способу життя, взаємин з людьми тощо. Підлаштуйте її під ваш спосіб життя, щоб вона була релевантна вашій особистості. Наприклад, замість «впоратися з тривожністю» може бути «вийти з токсичних стосунків», замість «стати більш впевненою людиною» – «почати активніше спілкуватися з новими колегами».
🔸 Т – time-bound – дедлайн
Зазначте, скільки даєте собі часу, щоб досягнути бажаного результату. Так вам буде легше дотримуватися плану й рухатися до мети. Наприклад: «не вживати алкоголь місяць», «накопичити 10 тисяч до Нового року», «щоранку робити йогу протягом трьох тижнів».
І пам’ятайте одне з базових правил: ваш шлях до мети має бути комфортним. Уважно ставтеся до своїх відчуттів та не тисніть на себе, якщо щось не виходить з першого разу. Усе вийде, коли ви будете до цього готові.
Джерело: mentoly.com.ua
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
SMART – ефективна стратегія формулювання короткострокових і довгострокових цілей тривалістю до року. Цей метод допомагає раціонально сформулювати мету зрозумілими словами, які будуть актуальними саме для вас.
Щоб поставити ціль, треба проаналізувати її за допомогою п’яти кроків, які відповідають п’яти літерам назви методу:
🔸 S – specific – конкретність
Запитайте себе, чого саме ви хочете досягти. Будьте максимально конкретними, наприклад: «прокидатися щодня о восьмій ранку», «зібрати 10 тисяч» тощо.
🔸 M – measurable – вимірюваність
Визначте для себе, яким шляхом ви будете досягати мети. Оберіть посильну для вас планку і чітко її сформулюйте, наприклад: «відкладати з кожної зарплати 5%», «щодня проходити від 5 тисяч кроків» тощо.
🔸 А – achievable – досяжність
Починайте з маленьких кроків, які точно вам під силу. Наприклад, замість «займатися англійською щодня» – «займатися з репетитором двічі на тиждень» або замість «подорожувати щомісяця» – «поїхати в сусіднє місто у вихідні».
🔸 R – relevant – релевантність
Подивіться на поставлену мету з погляду своїх інтересів, рис характеру, способу життя, взаємин з людьми тощо. Підлаштуйте її під ваш спосіб життя, щоб вона була релевантна вашій особистості. Наприклад, замість «впоратися з тривожністю» може бути «вийти з токсичних стосунків», замість «стати більш впевненою людиною» – «почати активніше спілкуватися з новими колегами».
🔸 Т – time-bound – дедлайн
Зазначте, скільки даєте собі часу, щоб досягнути бажаного результату. Так вам буде легше дотримуватися плану й рухатися до мети. Наприклад: «не вживати алкоголь місяць», «накопичити 10 тисяч до Нового року», «щоранку робити йогу протягом трьох тижнів».
І пам’ятайте одне з базових правил: ваш шлях до мети має бути комфортним. Уважно ставтеся до своїх відчуттів та не тисніть на себе, якщо щось не виходить з першого разу. Усе вийде, коли ви будете до цього готові.
Джерело: mentoly.com.ua
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Проблеми сепарації
У психології є термін «сепарація», і позначає він процес відділення людини від своїх батьків та її становлення як самостійної особистості.
Щоб сформуватися як незалежна особистість, людина повинна пройти всі чотири етапи сепарації:
– емоційний (особистість перестає залежати від схвалення чи несхвалення сім’ї);
– атитюдний (в людини формуються власні погляди на світ);
– функціональний (людина розуміє, що може самостійно дбати про себе);
– конфліктний (людина усвідомлює право жити своє життя).
Проте інколи процес сепарації не завершується, через що люди в дорослому віці залишаються залежними від батьків, не можуть жити відповідно до своїх цілей і переконань.
Чому ж виникають проблеми із сепарацією? Є декілька причин:
🔸 Батьки провокують у дитини почуття вини за те, що дали їй життя та забезпечували усім необхідним. Дитину наче зобов’язують «виплачувати» перед батьками борг. Шлях до здорової сепарації – усвідомлення того, що народження дитини є відповідальністю батьків, а не самої дитини. Тому забезпечувати малечу усім необхідним – обов’язок дорослих, а не те, за що потім дитина має почуватися винною.
🔸 Батьки ігнорують власні інтереси та бажання і наче «живуть заради дитини». В результаті вони і від свого сина чи доньки очікують на таку ж жертовність. І коли дитина виростає, то відчуває обов’язок відмовитися від власного «я» на користь жертовних батьків, відчуваючи за собою наявність «боргу» перед ними.
🔸 Інколи дитину використовують як основу для побудови стосунків: двоє байдужих одна одній людини об’єднуються лише для того, аби ростити малечу. Тоді дитині до останнього не дають покинути батьківський дім, щоб розпочати жити власне життя.
🔸 Батьки позбавляють дитину права голосу, наполягаючи, що вони, дорослі, знають, як краще для неї. В результаті вже доросла дитина сприймає навколишній світ вороже, не чує власних бажань.
🔸 Дорослий представляє малечі світ як щось страшне, постійно застерігаючи її від небезпеки за межами дому. Діти в таких сім’ях тривожні, і вже в дорослому віці живуть з думкою про те, що ні з чим не зможуть впоратися самотужки.
🔸 Батьки прагнуть самореалізуватися через дитину. Вони нав’язують їй свої бажання, захоплення, прагнення. Результат: дитині складно сепаруватись, адже вона не розуміє насправді, хто вона така і чого прагне.
Що ж тоді потрібно робити дорослим, щоб їхні син чи донька сформувались як самостійна особистість:
дозволяти дитині набути власного життєвого досвіду;
🔸 дати їй право на власні помилки;
🔸 навчити брати відповідальність за свої вчинки;
🔸 бути для них прикладом: йти за власними бажаннями та прагненнями.
Джерело: zebra.centr
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
У психології є термін «сепарація», і позначає він процес відділення людини від своїх батьків та її становлення як самостійної особистості.
Щоб сформуватися як незалежна особистість, людина повинна пройти всі чотири етапи сепарації:
– емоційний (особистість перестає залежати від схвалення чи несхвалення сім’ї);
– атитюдний (в людини формуються власні погляди на світ);
– функціональний (людина розуміє, що може самостійно дбати про себе);
– конфліктний (людина усвідомлює право жити своє життя).
Проте інколи процес сепарації не завершується, через що люди в дорослому віці залишаються залежними від батьків, не можуть жити відповідно до своїх цілей і переконань.
Чому ж виникають проблеми із сепарацією? Є декілька причин:
🔸 Батьки провокують у дитини почуття вини за те, що дали їй життя та забезпечували усім необхідним. Дитину наче зобов’язують «виплачувати» перед батьками борг. Шлях до здорової сепарації – усвідомлення того, що народження дитини є відповідальністю батьків, а не самої дитини. Тому забезпечувати малечу усім необхідним – обов’язок дорослих, а не те, за що потім дитина має почуватися винною.
🔸 Батьки ігнорують власні інтереси та бажання і наче «живуть заради дитини». В результаті вони і від свого сина чи доньки очікують на таку ж жертовність. І коли дитина виростає, то відчуває обов’язок відмовитися від власного «я» на користь жертовних батьків, відчуваючи за собою наявність «боргу» перед ними.
🔸 Інколи дитину використовують як основу для побудови стосунків: двоє байдужих одна одній людини об’єднуються лише для того, аби ростити малечу. Тоді дитині до останнього не дають покинути батьківський дім, щоб розпочати жити власне життя.
🔸 Батьки позбавляють дитину права голосу, наполягаючи, що вони, дорослі, знають, як краще для неї. В результаті вже доросла дитина сприймає навколишній світ вороже, не чує власних бажань.
🔸 Дорослий представляє малечі світ як щось страшне, постійно застерігаючи її від небезпеки за межами дому. Діти в таких сім’ях тривожні, і вже в дорослому віці живуть з думкою про те, що ні з чим не зможуть впоратися самотужки.
🔸 Батьки прагнуть самореалізуватися через дитину. Вони нав’язують їй свої бажання, захоплення, прагнення. Результат: дитині складно сепаруватись, адже вона не розуміє насправді, хто вона така і чого прагне.
Що ж тоді потрібно робити дорослим, щоб їхні син чи донька сформувались як самостійна особистість:
дозволяти дитині набути власного життєвого досвіду;
🔸 дати їй право на власні помилки;
🔸 навчити брати відповідальність за свої вчинки;
🔸 бути для них прикладом: йти за власними бажаннями та прагненнями.
Джерело: zebra.centr
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
"Чарівне різдво" (1985)
Драматична історія бідної сім'ї, в якій глава сімейства всіляко намагається заробити не тільки на хліб, але і на різдвяні подарунки своїм дітям. Мати, яка втратила чоловіка, а заодно і дух Різдва, і діти, які вірять у диво й ангелів. І саме одного з ангелів надсилають небеса цій сім'ї, щоби знайти сили впоратися з труднощами та допомогти повернути віру в Різдво.
"Тільки диво" (2019)
Історія юнака Северина та його сестри Аніки, які задля порятунку хворого батька, долають низку випробувань та потрапляють у вир пригод. Події фільму розгортаються в переддень свята Миколая. Під дією різдвяного дива головні герої не лише долають труднощі, а й знаходять справжнє кохання та будують міцну дружбу.
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Драматична історія бідної сім'ї, в якій глава сімейства всіляко намагається заробити не тільки на хліб, але і на різдвяні подарунки своїм дітям. Мати, яка втратила чоловіка, а заодно і дух Різдва, і діти, які вірять у диво й ангелів. І саме одного з ангелів надсилають небеса цій сім'ї, щоби знайти сили впоратися з труднощами та допомогти повернути віру в Різдво.
"Тільки диво" (2019)
Історія юнака Северина та його сестри Аніки, які задля порятунку хворого батька, долають низку випробувань та потрапляють у вир пригод. Події фільму розгортаються в переддень свята Миколая. Під дією різдвяного дива головні герої не лише долають труднощі, а й знаходять справжнє кохання та будують міцну дружбу.
Юлія Ворман, практичний психолог
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Знайти власне покликання: три методи пошуку
Якщо ви не можете знайти одну професію на все життя, не хвилюйтеся – це цілком нормально для 21 століття. Проте буває так, що вам все ніяк не вдається реалізувати свій потенціал: робота не приносить задоволення, ви не розвиваєтесь, є відчуття безглуздості роботи, хоча маєте водночас хороші результати. Тоді постає потреба в пошуку свого покликання.
Пропонуємо вам три методи пошуку:
🔸 Самостійно проаналізуйте власні інтереси, виділіть свої сильні сторони, розкрийте персональні цінності.
Справжнє покликання має бути пов’язане з вашими інтересами. Запитайте себе, в якій темі вам цікаво розвиватися, що цікаво вивчати, в якій сфері ви постійно вдосконалюєте свої знання?
Сильні сторони пов’язані з тим, що вам робити просто і без зусиль. Ваші здібності й таланти – те, що дозволяє легше та приємніше проявляти себе, що є запорукою швидкого та позитивного результату. Запитайте себе, що у вас виходить робити найкраще, або за якою допомогою до вас зазвичай звертаються?
Ваша робота має відповідати вашим цінностям, тоді справа вашого життя буде для нас важливою, у вас буде мотивація діяти. Подумайте, в чому може полягати ваша місія? Або ж який внесок ви хотіли б зробити в розвиток суспільства? Відповіді на ці запитання допоможуть зрозуміти, заради чого ви готові працювати та діяти.
Після того, як дасте відповіді на усі ці запитання, подумайте, в якій сфері, професії ви зможете реалізувати якнайкраще свої вміння та проявити свої сильні сторони, зберігаючи вірність своїм цінностям. З цього списку оберіть те, що найбільше припало до душі, і починайте робити кроки для своєї реалізації.
🔸 Ведіть робочий щоденник.
Щоденно записуйте, які важливі справи ви зробили сьогодні. Потім запишіть, наскільки ви просунулися в цій справі, скільки часу витратили на неї. Дайте відповіді на запитання:
- Наскільки було цікаво займатися цими справами?
- Які емоції були на початку роботи, посередині роботи, наприкінці?
- Що мотивує вас займатися цією справою?
- Чи могли б ви цим займатися більшою частиною життя?
Проаналізуйте записи, щоб відслідкувати, в якій сфері ви маєте більший прогрес, наскільки добре ви самі ставитеся до того чи іншого заняття, наскільки складним воно для вас є тощо. Все це дасть зрозуміти, які справи найбільше підходять для вас.
🔸 Пройти дослідження за допомогою тестування у психотерапевта.
Головна перевага цього методу: ви не самостійно аналізуєте себе, а маєте підтримку фахівця. Свої вподобання ви можете визначити самі, але тільки психотерапевт може підказати, які професії відповідають рисам вашої особистості або ж які психокорекційні заходи можливо застосувати для корекції.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Якщо ви не можете знайти одну професію на все життя, не хвилюйтеся – це цілком нормально для 21 століття. Проте буває так, що вам все ніяк не вдається реалізувати свій потенціал: робота не приносить задоволення, ви не розвиваєтесь, є відчуття безглуздості роботи, хоча маєте водночас хороші результати. Тоді постає потреба в пошуку свого покликання.
Пропонуємо вам три методи пошуку:
🔸 Самостійно проаналізуйте власні інтереси, виділіть свої сильні сторони, розкрийте персональні цінності.
Справжнє покликання має бути пов’язане з вашими інтересами. Запитайте себе, в якій темі вам цікаво розвиватися, що цікаво вивчати, в якій сфері ви постійно вдосконалюєте свої знання?
Сильні сторони пов’язані з тим, що вам робити просто і без зусиль. Ваші здібності й таланти – те, що дозволяє легше та приємніше проявляти себе, що є запорукою швидкого та позитивного результату. Запитайте себе, що у вас виходить робити найкраще, або за якою допомогою до вас зазвичай звертаються?
Ваша робота має відповідати вашим цінностям, тоді справа вашого життя буде для нас важливою, у вас буде мотивація діяти. Подумайте, в чому може полягати ваша місія? Або ж який внесок ви хотіли б зробити в розвиток суспільства? Відповіді на ці запитання допоможуть зрозуміти, заради чого ви готові працювати та діяти.
Після того, як дасте відповіді на усі ці запитання, подумайте, в якій сфері, професії ви зможете реалізувати якнайкраще свої вміння та проявити свої сильні сторони, зберігаючи вірність своїм цінностям. З цього списку оберіть те, що найбільше припало до душі, і починайте робити кроки для своєї реалізації.
🔸 Ведіть робочий щоденник.
Щоденно записуйте, які важливі справи ви зробили сьогодні. Потім запишіть, наскільки ви просунулися в цій справі, скільки часу витратили на неї. Дайте відповіді на запитання:
- Наскільки було цікаво займатися цими справами?
- Які емоції були на початку роботи, посередині роботи, наприкінці?
- Що мотивує вас займатися цією справою?
- Чи могли б ви цим займатися більшою частиною життя?
Проаналізуйте записи, щоб відслідкувати, в якій сфері ви маєте більший прогрес, наскільки добре ви самі ставитеся до того чи іншого заняття, наскільки складним воно для вас є тощо. Все це дасть зрозуміти, які справи найбільше підходять для вас.
🔸 Пройти дослідження за допомогою тестування у психотерапевта.
Головна перевага цього методу: ви не самостійно аналізуєте себе, а маєте підтримку фахівця. Свої вподобання ви можете визначити самі, але тільки психотерапевт може підказати, які професії відповідають рисам вашої особистості або ж які психокорекційні заходи можливо застосувати для корекції.
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Як впізнати тривожність?
Тривожність — це внутрішній стан напруження й нервовості, що може виникати в різних ситуаціях і визначається почуттям страху та душевного дискомфорту.
Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для когось тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння, це результат тривалого стресу, який може перерости у тривожний розлад.
Не поспішайте сваритися чи ображатися, якщо людина:
🔸 Довго не відповідає в чатах або ігнорує дзвінки. Це може свідчити про її тривожний стан, а навала чатів чи безліч дзвінків може лише підсилювати це відчуття.
🔸 Раптом змінює плани. Несподівана хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить. Їй буде складно пояснити причину тим, хто не мав такого досвіду.
🔸 Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людина залишається на самоті. Їй важко відвідувати заходи, зустрічатися з друзями чи колегами й вдавати, ніби все добре.
🔸 У розмові уникає зорового контакту. Це не завжди ознаки байдужості чи неповаги. Людина з тривожністю воліє, щоб на неї не звертали уваги. Розмови віч-на-віч можуть бути для неї некомфортними.
🔸 Говорить без упину, перебиває. У стані тривожності буває важко контролювати емоції й думки. Інколи людям настільки нестерпна тиша, яка виникає в розмові, що вони всіляко намагаються її заповнити.
🔸 Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом. Людина із тривожністю часто перебуває «на грані», і будь-яка емоція може стати «останньою краплею».
Якщо ви чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте:
✅ дотримуватися щоденної рутини;
✅ мати здорове харчування за графіком;
✅ мати повноцінний сон;
✅ обмежити час у соцмережах, стрічках новин;
✅ регулярно приділяти час собі (спорт, масаж, улюблені фільми, книги, музика тощо).
Якщо вам не вдається подолати тривожність самотужки, обов'язково зверніться до спеціаліста.
Джерело: howareu_program
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Тривожність — це внутрішній стан напруження й нервовості, що може виникати в різних ситуаціях і визначається почуттям страху та душевного дискомфорту.
Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для когось тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння, це результат тривалого стресу, який може перерости у тривожний розлад.
Не поспішайте сваритися чи ображатися, якщо людина:
🔸 Довго не відповідає в чатах або ігнорує дзвінки. Це може свідчити про її тривожний стан, а навала чатів чи безліч дзвінків може лише підсилювати це відчуття.
🔸 Раптом змінює плани. Несподівана хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить. Їй буде складно пояснити причину тим, хто не мав такого досвіду.
🔸 Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людина залишається на самоті. Їй важко відвідувати заходи, зустрічатися з друзями чи колегами й вдавати, ніби все добре.
🔸 У розмові уникає зорового контакту. Це не завжди ознаки байдужості чи неповаги. Людина з тривожністю воліє, щоб на неї не звертали уваги. Розмови віч-на-віч можуть бути для неї некомфортними.
🔸 Говорить без упину, перебиває. У стані тривожності буває важко контролювати емоції й думки. Інколи людям настільки нестерпна тиша, яка виникає в розмові, що вони всіляко намагаються її заповнити.
🔸 Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом. Людина із тривожністю часто перебуває «на грані», і будь-яка емоція може стати «останньою краплею».
Якщо ви чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте:
✅ дотримуватися щоденної рутини;
✅ мати здорове харчування за графіком;
✅ мати повноцінний сон;
✅ обмежити час у соцмережах, стрічках новин;
✅ регулярно приділяти час собі (спорт, масаж, улюблені фільми, книги, музика тощо).
Якщо вам не вдається подолати тривожність самотужки, обов'язково зверніться до спеціаліста.
Джерело: howareu_program
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Пригоди S Миколая (2018)
Українські Карпати. До другокласника Артема напередодні Дня Святого Миколая несподівано з'являється сам Миколай. Насправді, це злодій у костюмі чарівника. Хлопчику разом з сестрою-підлітком та місцевою дітворою доведеться проявити справжню сміливість, згуртованість і винахідливість, аби перемогти злодія і врятувати справжнього Супер Миколая.
Щедрик (2023)
На межі зіткнення імперій, у безвиході окупації та пастці Другої світової війни опинилися діти, яких каральні режими СРСР та Третього Рейху позбавили батьків. Знедолених дівчаток приймає викладачка співу Софія. Завершення Другої світової війни не принесло довгоочікуваного звільнення, а лише замінило добровільне ув’язнення на примусове: маленьких дівчаток силоміць вивезли зі створеного Софією прихистку до дитячого будинку. Попри жорстоке перевиховання, утиски та залізні завіси, дівчата крізь роки пронесли слова та музику «Щедрика» – пісні, яка поєднала їхні долі через десятиліття.
Юлія Ворман, практичний психолог
Українські Карпати. До другокласника Артема напередодні Дня Святого Миколая несподівано з'являється сам Миколай. Насправді, це злодій у костюмі чарівника. Хлопчику разом з сестрою-підлітком та місцевою дітворою доведеться проявити справжню сміливість, згуртованість і винахідливість, аби перемогти злодія і врятувати справжнього Супер Миколая.
Щедрик (2023)
На межі зіткнення імперій, у безвиході окупації та пастці Другої світової війни опинилися діти, яких каральні режими СРСР та Третього Рейху позбавили батьків. Знедолених дівчаток приймає викладачка співу Софія. Завершення Другої світової війни не принесло довгоочікуваного звільнення, а лише замінило добровільне ув’язнення на примусове: маленьких дівчаток силоміць вивезли зі створеного Софією прихистку до дитячого будинку. Попри жорстоке перевиховання, утиски та залізні завіси, дівчата крізь роки пронесли слова та музику «Щедрика» – пісні, яка поєднала їхні долі через десятиліття.
Юлія Ворман, практичний психолог