Близькі перебувають на тимчасово окупованій території й хочуть отримувати українські новини, але ви переживаєте за їхню безпеку?
Поділіться з ними посиланням на канал оперативних перевірених новин "Срочно". Канал свідомо ведеться російською мовою, щоб не привертати увагу та не наражати мешканців тимчасово окупованих територій на зайву небезпеку.
Поділіться з ними посиланням на канал оперативних перевірених новин "Срочно". Канал свідомо ведеться російською мовою, щоб не привертати увагу та не наражати мешканців тимчасово окупованих територій на зайву небезпеку.
Як навчитися говорити «ні»?
Вміння говорити «ні», або асертивність — це здатність обстоювати власні інтереси, бажання, особисті межі, не завдаючи шкоди стосункам із оточенням.
Якщо вам складно сказати «ні» або ви взагалі не вмієте відмовляти, то це найчастіше через низьку самооцінку, страх конфліктних ситуацій або побоювання втратити чиюсь симпатію чи популярність.
Пропонуємо кілька корисних технік:
Познайомтесь із собою. Чітко визначте, що для вас важливо, чого ви хочете, що вам подобається. Якщо ви не знаєте цих базових речей про себе, вам дійсно важко сказати «ні».
Відчуйте різницю. Ви відмовляєте не людині. Ви просто відхиляєте її прохання або запрошення. Важливо: будьте ввічливими й доброзичливими.
Поясніть, чому ви відмовляєте. Без деталей. Але назвіть причину: ви зайняті, вам щось не подобається, ви маєте інші плани тощо.
Ваша рішучість = їхня настирливість. Деякі люди легко не здаються. Особливо, якщо в них був досвід отримання від вас бажаного для них результату. Але не змінюйте свого рішення, за це вас поважатимуть.
Практикуйте. Скажіть «ні», наприклад, офіціанту чи продавцю. Зачиніться в кімнаті і впевнено десять разів скажіть: «Ні!». Звучить божевільно, але це просте тренування, як, наприклад, качання пресу і сідниць.
Робіть вибір на вашу користь. Ви не просто кажете «ні» тому, чого не бажаєте. Це ваше «так» тому, чого ви дійсно прагнете.
Тримайтеся. Усі звикли до вашої безвідмовності, тому чекайте на їхню бурхливу реакцію. Вам навіть може здатися, що ви когось підводите, не виправдовуєте очікувань, що ви — поганий друг, але це не так. Ви повертаєте себе і своє життя. Будьте сміливими і стійкими.
І пам’ятайте: найбагатші, найвпливовіші люди світу запевняють, що саме вміння говорити «ні» є важливою частиною їхнього успіху. І ви вже на цьому шляху!
Вміння говорити «ні», або асертивність — це здатність обстоювати власні інтереси, бажання, особисті межі, не завдаючи шкоди стосункам із оточенням.
Якщо вам складно сказати «ні» або ви взагалі не вмієте відмовляти, то це найчастіше через низьку самооцінку, страх конфліктних ситуацій або побоювання втратити чиюсь симпатію чи популярність.
Пропонуємо кілька корисних технік:
Познайомтесь із собою. Чітко визначте, що для вас важливо, чого ви хочете, що вам подобається. Якщо ви не знаєте цих базових речей про себе, вам дійсно важко сказати «ні».
Відчуйте різницю. Ви відмовляєте не людині. Ви просто відхиляєте її прохання або запрошення. Важливо: будьте ввічливими й доброзичливими.
Поясніть, чому ви відмовляєте. Без деталей. Але назвіть причину: ви зайняті, вам щось не подобається, ви маєте інші плани тощо.
Ваша рішучість = їхня настирливість. Деякі люди легко не здаються. Особливо, якщо в них був досвід отримання від вас бажаного для них результату. Але не змінюйте свого рішення, за це вас поважатимуть.
Практикуйте. Скажіть «ні», наприклад, офіціанту чи продавцю. Зачиніться в кімнаті і впевнено десять разів скажіть: «Ні!». Звучить божевільно, але це просте тренування, як, наприклад, качання пресу і сідниць.
Робіть вибір на вашу користь. Ви не просто кажете «ні» тому, чого не бажаєте. Це ваше «так» тому, чого ви дійсно прагнете.
Тримайтеся. Усі звикли до вашої безвідмовності, тому чекайте на їхню бурхливу реакцію. Вам навіть може здатися, що ви когось підводите, не виправдовуєте очікувань, що ви — поганий друг, але це не так. Ви повертаєте себе і своє життя. Будьте сміливими і стійкими.
І пам’ятайте: найбагатші, найвпливовіші люди світу запевняють, що саме вміння говорити «ні» є важливою частиною їхнього успіху. І ви вже на цьому шляху!
Як розпізнати депресію в себе чи близьких
За даними ВООЗ, на депресію страждає майже 280 мільйонів людей по всьому світу. Сьогодні це особливо гостра проблема для українців — кожен із нас відчуває неймовірну психологічну напругу, на яку наша психіка реагує по-різному.
Якщо ви помічаєте, що колись весела та легка у спілкуванні людина віддаляється, уникає зустрічей чи говорить про відсутність сенсу життя, прислухайтеся до неї, приділіть увагу. Можливо, вона страждає від депресії.
Депресивний епізод характеризується пригніченим станом майже кожного дня протягом щонайменше двох тижнів.
Основні симптоми депресії:
📍Пригнічений настрій
📍Відчуття хронічної втоми
📍Агедонія (нічого не приносить задоволення)
📍Труднощі з концентрацією уваги та пам’яттю
📍Бажання ізоляції, обмеження соціальних контактів
📍Втрата інтересу до життя, особливо майбутнього
📍Можуть бути порушення сну та апетиту
Також під час депресії можуть бути думки про суїцид, навіть суїцидальні спроби.
Депресія дуже підступна хвороба. Вам може здаватися, що з людиною все гаразд, а насправді вона переживає нестерпний біль.
Якщо ви чи ваша близька людина знаходитесь у такому важкому стані — не нехтуйте. Бо такий стан сам собою майже ніколи не проходить — звертайтеся по допомогу до фахівців.
Джерело: Олександра Беседіна, психотерапевтка
За даними ВООЗ, на депресію страждає майже 280 мільйонів людей по всьому світу. Сьогодні це особливо гостра проблема для українців — кожен із нас відчуває неймовірну психологічну напругу, на яку наша психіка реагує по-різному.
Якщо ви помічаєте, що колись весела та легка у спілкуванні людина віддаляється, уникає зустрічей чи говорить про відсутність сенсу життя, прислухайтеся до неї, приділіть увагу. Можливо, вона страждає від депресії.
Депресивний епізод характеризується пригніченим станом майже кожного дня протягом щонайменше двох тижнів.
Основні симптоми депресії:
📍Пригнічений настрій
📍Відчуття хронічної втоми
📍Агедонія (нічого не приносить задоволення)
📍Труднощі з концентрацією уваги та пам’яттю
📍Бажання ізоляції, обмеження соціальних контактів
📍Втрата інтересу до життя, особливо майбутнього
📍Можуть бути порушення сну та апетиту
Також під час депресії можуть бути думки про суїцид, навіть суїцидальні спроби.
Депресія дуже підступна хвороба. Вам може здаватися, що з людиною все гаразд, а насправді вона переживає нестерпний біль.
Якщо ви чи ваша близька людина знаходитесь у такому важкому стані — не нехтуйте. Бо такий стан сам собою майже ніколи не проходить — звертайтеся по допомогу до фахівців.
Джерело: Олександра Беседіна, психотерапевтка
Що таке насправді турбота про себе?
Турбота про себе є важливим аспектом нашого психологічного здоров’я і щастя. Вона сприяє підвищенню нашої ефективності, підтримує наше фізичне і емоційне самопочуття. Зневага ж до власних потреб може призвести до депресії, стресу та вигорання.
Якщо ж ви помічаєте, що повсякчас дбаєте про інших або займаєтеся роботою чи хатніми справами, забуваючи про власні сон, їжу, відпочинок, то пропонуємо прямо зараз спробувати відновити гармонію.
Отже, для кожної людини вкрай важливі:
Фізичне здоров’я. Правильне збалансоване харчування, регулярне помірне фізичне навантаження і повноцінний сон допомагають нам почуватися краще й бути більш енергійними та рішучими.
Емоційне самопіклування. Навчіться розпізнавати та виражати свої почуття, шукати способи релаксації та зняття стресу. Психотерапія, медитація та ведення щоденника можуть бути корисними інструментами в цьому процесі.
Інформаційна гігієна. Важливо регулювати час, котрий ви проводите в соцмережах і у стрічках новин. Його можна якісно використати для себе: почитати, зробити фізичні вправи, прийняти ванну чи врешті-решт поспати. Або хоча б візьміть за правило, наприклад, не гортати стрічку під час їжі, у транспорті, перед сном тощо.
Рефлексія та самовдосконалення. Ви можете визначити свої цілі та сформулювати бажання, а потім створити плани для досягнення їх. Виберіть щось одне й починайте втілювати задумане в життя.
Спілкування. Підтримуйте або відновіть стосунки із близькими та приємними вам людьми. Природно, що під час війни, після тривалої вимушеної розлуки люди можуть відчувати деяку стриманість. Але спілкування — це навичка, яку можна втратити, коли нею довго не користуватися, та яку можна знову напрацювати.
Відмова від почуття провини. Важливо розуміти, що турбота про себе не є егоїстичним вчинком. Вона допомагає зберегти емоційну стабільність і сприяє покращенню ваших стосунків з оточенням.
Коли ж ви відчуєте, що знову починаєте занадто багато турбуватися про інших і забуваєте про себе, згадайте слова, що ви неодноразово чули в літаку: "Спершу надіньте кисневу маску на себе, а потім допоможіть дитині". Оскільки лише сповнені сил ви здатні прийти на поміч іншим.
Турбота про себе є важливим аспектом нашого психологічного здоров’я і щастя. Вона сприяє підвищенню нашої ефективності, підтримує наше фізичне і емоційне самопочуття. Зневага ж до власних потреб може призвести до депресії, стресу та вигорання.
Якщо ж ви помічаєте, що повсякчас дбаєте про інших або займаєтеся роботою чи хатніми справами, забуваючи про власні сон, їжу, відпочинок, то пропонуємо прямо зараз спробувати відновити гармонію.
Отже, для кожної людини вкрай важливі:
Фізичне здоров’я. Правильне збалансоване харчування, регулярне помірне фізичне навантаження і повноцінний сон допомагають нам почуватися краще й бути більш енергійними та рішучими.
Емоційне самопіклування. Навчіться розпізнавати та виражати свої почуття, шукати способи релаксації та зняття стресу. Психотерапія, медитація та ведення щоденника можуть бути корисними інструментами в цьому процесі.
Інформаційна гігієна. Важливо регулювати час, котрий ви проводите в соцмережах і у стрічках новин. Його можна якісно використати для себе: почитати, зробити фізичні вправи, прийняти ванну чи врешті-решт поспати. Або хоча б візьміть за правило, наприклад, не гортати стрічку під час їжі, у транспорті, перед сном тощо.
Рефлексія та самовдосконалення. Ви можете визначити свої цілі та сформулювати бажання, а потім створити плани для досягнення їх. Виберіть щось одне й починайте втілювати задумане в життя.
Спілкування. Підтримуйте або відновіть стосунки із близькими та приємними вам людьми. Природно, що під час війни, після тривалої вимушеної розлуки люди можуть відчувати деяку стриманість. Але спілкування — це навичка, яку можна втратити, коли нею довго не користуватися, та яку можна знову напрацювати.
Відмова від почуття провини. Важливо розуміти, що турбота про себе не є егоїстичним вчинком. Вона допомагає зберегти емоційну стабільність і сприяє покращенню ваших стосунків з оточенням.
Коли ж ви відчуєте, що знову починаєте занадто багато турбуватися про інших і забуваєте про себе, згадайте слова, що ви неодноразово чули в літаку: "Спершу надіньте кисневу маску на себе, а потім допоможіть дитині". Оскільки лише сповнені сил ви здатні прийти на поміч іншим.
Відчуття дому
Якщо людину попросити пояснити, що для неї дім, найчастіше вона назве власне помешкання, в якому створює свою сім’ю. Стіл, за яким ви разом щоранку пили каву чи чай щовечора і спілкувалися про важливе. Картина на стіні як цінний подарунок або фотографії як спогади найтепліших моментів.
Або це батьківський дім, де на вас завжди чекають з обіймами рідні, де зберігаються як скарб ваші дитячі малюнки та шкільні грамоти, а на дверях досі є знайомі рубці: так щороку відмічали, як ви росли.
Окрім дому фізичного, є поняття психологічного дому — це про відчуття безпеки.
Багато людей в Україні втратили свій дім внаслідок воєнних дій. Фізичну втрату дому можна порівняти із втратою близької людини, тому і процес горювання в такому випадку триває за такою ж схемою: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. Усі процеси можуть тривати до року, якщо більше — зверніться до лікаря.
Інколи після пережитої травми в людини втрачається саме відчуття дому. Їй страшно від того, що в рідних стінах вона не може жити звичне життя. Через це не відчуває себе в домі господарем.
Відчуття дому після травми повернути можливо. Що допоможе:
🔸 Рутина. Якщо ви звикли щодня ходити на пробіжку, пити каву із красивої філіжанки, ходити на прогулянки — робіть це.
🔸 Створення затишку. За можливості оточуйте себе речами, які приносять естетичне задоволення, створюють затишок: плед, штори, красивий посуд. Починайте з малого, і з часом вам стане добре й у новому домі.
🔸 Спілкування — важливе. Спілкуйтеся із друзями та рідними, вам важливо їх бачити та чути. Якщо немає можливості зустрітися фізично — користуйтеся відеозв’язком. Формуйте нове коло спілкування: знайомтесь із сусідами, шукайте однодумців.
🔸 Творчість. Обов’язково малюйте, пишіть, танцюйте, співайте — робіть те, що приносить вам задоволення. Це допоможе пережити та перетравити негативні події у вашому житті.
🔸 Власні цінності та переконання. Віднайти або зберегти власні цінності — це розуміти, що для нас найважливіше в житті, яких принципів ви дотримуєтесь, яку кінцеву мету сповідуєте. Це те, що неможливо в нас забрати, і це те, що є для нас опорою навіть у найскладніші часи.
Якщо людину попросити пояснити, що для неї дім, найчастіше вона назве власне помешкання, в якому створює свою сім’ю. Стіл, за яким ви разом щоранку пили каву чи чай щовечора і спілкувалися про важливе. Картина на стіні як цінний подарунок або фотографії як спогади найтепліших моментів.
Або це батьківський дім, де на вас завжди чекають з обіймами рідні, де зберігаються як скарб ваші дитячі малюнки та шкільні грамоти, а на дверях досі є знайомі рубці: так щороку відмічали, як ви росли.
Окрім дому фізичного, є поняття психологічного дому — це про відчуття безпеки.
Багато людей в Україні втратили свій дім внаслідок воєнних дій. Фізичну втрату дому можна порівняти із втратою близької людини, тому і процес горювання в такому випадку триває за такою ж схемою: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. Усі процеси можуть тривати до року, якщо більше — зверніться до лікаря.
Інколи після пережитої травми в людини втрачається саме відчуття дому. Їй страшно від того, що в рідних стінах вона не може жити звичне життя. Через це не відчуває себе в домі господарем.
Відчуття дому після травми повернути можливо. Що допоможе:
🔸 Рутина. Якщо ви звикли щодня ходити на пробіжку, пити каву із красивої філіжанки, ходити на прогулянки — робіть це.
🔸 Створення затишку. За можливості оточуйте себе речами, які приносять естетичне задоволення, створюють затишок: плед, штори, красивий посуд. Починайте з малого, і з часом вам стане добре й у новому домі.
🔸 Спілкування — важливе. Спілкуйтеся із друзями та рідними, вам важливо їх бачити та чути. Якщо немає можливості зустрітися фізично — користуйтеся відеозв’язком. Формуйте нове коло спілкування: знайомтесь із сусідами, шукайте однодумців.
🔸 Творчість. Обов’язково малюйте, пишіть, танцюйте, співайте — робіть те, що приносить вам задоволення. Це допоможе пережити та перетравити негативні події у вашому житті.
🔸 Власні цінності та переконання. Віднайти або зберегти власні цінності — це розуміти, що для нас найважливіше в житті, яких принципів ви дотримуєтесь, яку кінцеву мету сповідуєте. Це те, що неможливо в нас забрати, і це те, що є для нас опорою навіть у найскладніші часи.
Що подивитись у вихідні
"Тетріс" (2023)
Фільм "Тетріс" заснований на реальних подіях і розповідає історію розробки та популяризації комп'ютерної гри "Тетріс", від якої було в повному захваті ціле покоління дітей 90-х. Події фільму розгортаються у 1980-ті. Радянський програміст Олексій Пажитнов створює унікальну графічну головоломку. Гра стає популярною у всьому світі. Ознайомившись із грою, успішний підприємець Хенк Роджерс стає одержимий "Тетрісом" і прагне всіма силами здобути права на гру, для чого прибуває до СРСР, щоб провести переговори. Однак тут Хенк стикається з усією тією правдою, яку замовчували. Йому доведеться познайомитися з корупцією, панібратством та іншими звичними для "совка" речами.
"Барбі" (2023)
Барбіленд – напрочуд прекрасний світ. Його мешканці – ідеальні та вічно молоді. Вони мають спортивні фігури, красиві обличчя. Постійно виглядаючи, як супермоделі, хлопці та дівчата одягаються в модний одяг. Гучні вечірки супроводжуються виключно сучасною музикою, а їхні учасники здатні танцювати всю ніч. Але варто придивитися, і помітно, що рухи надто механічні, а прагнення до ідеалу надто наполегливе. Барбі з Кеном усіляко намагалися відповідати стандартам. Але їхні спроби були марними, що призвело до кризи. У новому світі Барбі зрозуміла, що зовсім необов'язково прагнути недосяжних ідеалів, що можна просто залишатися собою. З якими викликами доведеться зіткнутися білявій красуні і чи зможе вона знайти нових друзів?
Юлія Ворман, практичний психолог
"Тетріс" (2023)
Фільм "Тетріс" заснований на реальних подіях і розповідає історію розробки та популяризації комп'ютерної гри "Тетріс", від якої було в повному захваті ціле покоління дітей 90-х. Події фільму розгортаються у 1980-ті. Радянський програміст Олексій Пажитнов створює унікальну графічну головоломку. Гра стає популярною у всьому світі. Ознайомившись із грою, успішний підприємець Хенк Роджерс стає одержимий "Тетрісом" і прагне всіма силами здобути права на гру, для чого прибуває до СРСР, щоб провести переговори. Однак тут Хенк стикається з усією тією правдою, яку замовчували. Йому доведеться познайомитися з корупцією, панібратством та іншими звичними для "совка" речами.
"Барбі" (2023)
Барбіленд – напрочуд прекрасний світ. Його мешканці – ідеальні та вічно молоді. Вони мають спортивні фігури, красиві обличчя. Постійно виглядаючи, як супермоделі, хлопці та дівчата одягаються в модний одяг. Гучні вечірки супроводжуються виключно сучасною музикою, а їхні учасники здатні танцювати всю ніч. Але варто придивитися, і помітно, що рухи надто механічні, а прагнення до ідеалу надто наполегливе. Барбі з Кеном усіляко намагалися відповідати стандартам. Але їхні спроби були марними, що призвело до кризи. У новому світі Барбі зрозуміла, що зовсім необов'язково прагнути недосяжних ідеалів, що можна просто залишатися собою. З якими викликами доведеться зіткнутися білявій красуні і чи зможе вона знайти нових друзів?
Юлія Ворман, практичний психолог
Осіння тривога
Осінь надзвичайно красива пора року, але часто ми не можемо сповна насолодитися нею через посилення тривоги. Її симптоми: дратівливість, втома, поганий настрій, надмірна тривога та хандра.
Звідки ж береться осіння тривога? Причин декілька. По-перше, зменшується кількість сонячного світла протягом доби, і як наслідок — падає рівень гормону серотоніну, який забезпечує нам позитивний настрій, міцний сон та хороший апетит.
Друга причина — організм починає виробляти більше мелатоніну, через який ми відчуваємо сонливість протягом дня.
Зрештою, закінчується сезон відпусток, ми все більше часу проводимо за роботою, в офісах. І це теж не додає позитивного настрою в наше життя.
❕Як боротися з осінньою тривогою?
✅ Більше світла. Прогулянки у світлі години доби мають стати обов’язковою рутиною: використайте сонячну енергію максимально.
✅ Сон. Налаштуйте режим дня: лягайте спати раніше, щоб мати змогу вчасно зранку прокинутися на роботу і не бути потім цілий день сонливим і в’ялим.
✅ Рухайтеся. Робіть фізичні вправи щоденно, хоча б по 30 хвилин. Будь-яка активність покращить ваше фізичне та ментальне самопочуття. Біг, піші прогулянки, йога, плавання — обирайте на власний смак.
✅ Харчуйтеся здорово. Восени чи не найлегше сформувати собі здорову тарілку на кожну трапезу, адже саме осінь багата на овочі та фрукти, що містять цінні вітаміни та корисні речовини. Тому у вас не може бути приводу відмовити собі в здоровому та повноцінному харчуванні. Пам’ятайте, ваш сніданок, обід чи вечеря повинні складатися з білків, вуглеводів та жирів. Особливо зверніть увагу на продукти, які мають високий вміст омега-3: морську рибу, горіхи, насіння льону.
✅ Цікаві заняття. Час згадати про улюблені хобі, які вам піднімуть настрій, і якими можна займатись у приміщенні: малювання, майстер-класи, походи на концерти і театральні вистави чи зустрічі з друзями. Підійде будь-що, що приносить радість.
Осінь надзвичайно красива пора року, але часто ми не можемо сповна насолодитися нею через посилення тривоги. Її симптоми: дратівливість, втома, поганий настрій, надмірна тривога та хандра.
Звідки ж береться осіння тривога? Причин декілька. По-перше, зменшується кількість сонячного світла протягом доби, і як наслідок — падає рівень гормону серотоніну, який забезпечує нам позитивний настрій, міцний сон та хороший апетит.
Друга причина — організм починає виробляти більше мелатоніну, через який ми відчуваємо сонливість протягом дня.
Зрештою, закінчується сезон відпусток, ми все більше часу проводимо за роботою, в офісах. І це теж не додає позитивного настрою в наше життя.
❕Як боротися з осінньою тривогою?
✅ Більше світла. Прогулянки у світлі години доби мають стати обов’язковою рутиною: використайте сонячну енергію максимально.
✅ Сон. Налаштуйте режим дня: лягайте спати раніше, щоб мати змогу вчасно зранку прокинутися на роботу і не бути потім цілий день сонливим і в’ялим.
✅ Рухайтеся. Робіть фізичні вправи щоденно, хоча б по 30 хвилин. Будь-яка активність покращить ваше фізичне та ментальне самопочуття. Біг, піші прогулянки, йога, плавання — обирайте на власний смак.
✅ Харчуйтеся здорово. Восени чи не найлегше сформувати собі здорову тарілку на кожну трапезу, адже саме осінь багата на овочі та фрукти, що містять цінні вітаміни та корисні речовини. Тому у вас не може бути приводу відмовити собі в здоровому та повноцінному харчуванні. Пам’ятайте, ваш сніданок, обід чи вечеря повинні складатися з білків, вуглеводів та жирів. Особливо зверніть увагу на продукти, які мають високий вміст омега-3: морську рибу, горіхи, насіння льону.
✅ Цікаві заняття. Час згадати про улюблені хобі, які вам піднімуть настрій, і якими можна займатись у приміщенні: малювання, майстер-класи, походи на концерти і театральні вистави чи зустрічі з друзями. Підійде будь-що, що приносить радість.
7 ознак емоційної близькості
Емоційна близькість — це глибокий інтелектуальний та емоційний зв’язок, в якому кожен із партнерів відчуває, що його добре знають, розуміють і приймають з усіма плюсами й мінусами. Це спілкування без слів, синергія особистостей, змістовність, котра робить стосунки особливими.
Зазвичай емоційна близькість робить і секс кращим. Глибока довіра між партнерами допомагає бути більш розкутими та чуйними, замість того, щоб, наприклад, хвилюватися через недосконалість свого тіла або напружуватися через брак сексуального досвіду.
Ознаки емоційної близькості:
🔸 Підтримка та заохочення до розвитку. У близьких стосунках обидва партнери надихають і підтримують один одного, допомагаючи стати найкращою версією себе.
🔸 Спільні хобі та інтереси. Емоційна близькість будується на багатьох спільних речах. Але партнери поважають й індивідуальні захоплення, цілі і заняття.
🔸 Можливість бути собою. Обидва партнери почуваються комфортно, коли не приховують свої недоліки, знаючи, що їх не критикуватимуть чи відштовхнуть.
🔸 Безпечний обмін емоціями. Партнери можуть поділитися своїми страхами, турботами й скаргами, знаючи, що їх вислухають і підтримають без засудження.
🔸 Глибокі розмови і комфортна тиша. Немає тем, котрі незручно або нецікаво обговорювати. І, навпаки, є здатність насолоджуватися компанією один одного абсолютно без слів.
🔸 Інтерес до дрібниць. Зацікавленість у повсякденних, звичайних речах. Ім’я колеги або порода хатнього улюбленця — все має значення.
🔸 Повага. Йдеться про цінування думок, мрій, кордонів і почуттів. У таких стосунках обидва партнери ставляться один до одного з добротою, увагою і захопленням.
Як розвинути емоційну близькість?
Цей процес вимагає зусиль від обох партнерів. Почніть із базових кроків:
✅ Будьте відвертими у спілкуванні.
✅ Проявляйте увагу, чуйність, співчуття.
✅ Піклуйтеся про взаємні потреби.
✅ Будуйте спільні інтереси й захоплення.
✅ У конфліктах шукайте рішення, а не винуватого.
Перш ніж ви зможете розвинути емоційний зв’язок із кимось іншим, ви маєте встановити його із собою. Це означає, що ви маєте чітко визначити власні потреби, бажання, почуття і цілі.
Емоційна близькість — це глибокий інтелектуальний та емоційний зв’язок, в якому кожен із партнерів відчуває, що його добре знають, розуміють і приймають з усіма плюсами й мінусами. Це спілкування без слів, синергія особистостей, змістовність, котра робить стосунки особливими.
Зазвичай емоційна близькість робить і секс кращим. Глибока довіра між партнерами допомагає бути більш розкутими та чуйними, замість того, щоб, наприклад, хвилюватися через недосконалість свого тіла або напружуватися через брак сексуального досвіду.
Ознаки емоційної близькості:
🔸 Підтримка та заохочення до розвитку. У близьких стосунках обидва партнери надихають і підтримують один одного, допомагаючи стати найкращою версією себе.
🔸 Спільні хобі та інтереси. Емоційна близькість будується на багатьох спільних речах. Але партнери поважають й індивідуальні захоплення, цілі і заняття.
🔸 Можливість бути собою. Обидва партнери почуваються комфортно, коли не приховують свої недоліки, знаючи, що їх не критикуватимуть чи відштовхнуть.
🔸 Безпечний обмін емоціями. Партнери можуть поділитися своїми страхами, турботами й скаргами, знаючи, що їх вислухають і підтримають без засудження.
🔸 Глибокі розмови і комфортна тиша. Немає тем, котрі незручно або нецікаво обговорювати. І, навпаки, є здатність насолоджуватися компанією один одного абсолютно без слів.
🔸 Інтерес до дрібниць. Зацікавленість у повсякденних, звичайних речах. Ім’я колеги або порода хатнього улюбленця — все має значення.
🔸 Повага. Йдеться про цінування думок, мрій, кордонів і почуттів. У таких стосунках обидва партнери ставляться один до одного з добротою, увагою і захопленням.
Як розвинути емоційну близькість?
Цей процес вимагає зусиль від обох партнерів. Почніть із базових кроків:
✅ Будьте відвертими у спілкуванні.
✅ Проявляйте увагу, чуйність, співчуття.
✅ Піклуйтеся про взаємні потреби.
✅ Будуйте спільні інтереси й захоплення.
✅ У конфліктах шукайте рішення, а не винуватого.
Перш ніж ви зможете розвинути емоційний зв’язок із кимось іншим, ви маєте встановити його із собою. Це означає, що ви маєте чітко визначити власні потреби, бажання, почуття і цілі.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» представляє спеціальний проєкт до Дня захисників і захисниць України
У короткому відеоролику українські діти звертаються до захисників, вкотре нагадуючи, як вони ними пишаються, вірять в них і чекають вдома.
Мета проєкту – підтримати захисників і захисниць України. Вкотре їм нагадати, що у них є тил, і цей тил – десятки мільйонів людей. І серед них багато маленьких українців, що стали учасниками або свідками травматичних подій війни, втратили батьків, втратили дім, але не втратили віру та любов. І в них стане сил, щоб поділитись цим з тими, хто залишив все і пішов боронити Україну.
У короткому відеоролику українські діти звертаються до захисників, вкотре нагадуючи, як вони ними пишаються, вірять в них і чекають вдома.
Мета проєкту – підтримати захисників і захисниць України. Вкотре їм нагадати, що у них є тил, і цей тил – десятки мільйонів людей. І серед них багато маленьких українців, що стали учасниками або свідками травматичних подій війни, втратили батьків, втратили дім, але не втратили віру та любов. І в них стане сил, щоб поділитись цим з тими, хто залишив все і пішов боронити Україну.
Як справитись із синдромом біженця та ностальгією за домом
Синдром біженця — це складна психологічна реакція в людей, які вимушено покинули свій дім.
Цей синдром не є хворобою, але має низку неприємних симптомів: постійна тривога, дратівливість, порушення сну, втрата інтересу до розваг, небажання адаптації, депресивні стани.
Справитися із травмою біженця та ностальгією за домом можна за допомогою різних стратегій та підходів.
🔸 Психологічна підтримка. Зверніться до психолога або психотерапевта, який спеціалізується на роботі з біженцями. Терапія може допомогти вам обробити травматичний досвід та розв’язати емоційні проблеми.
🔸 Спілкування із близькими. Зберігайте зв’язок зі своєю родиною та друзями, навіть якщо вони далеко. Розмови із близькими людьми можуть бути дуже корисними для вивільнення емоцій.
🔸 Самодопомога. Вивчайте прийоми релаксації, медитації та інші стратегії для зняття стресу та підвищення психологічного благополуччя.
🔸 Адаптація до нового середовища. Намагайтеся активно адаптуватися до нового місця проживання. Вивчайте мову та культуру нової країни, спілкуйтеся з місцевими жителями та розширюйте свої соціальні контакти.
🔸 Культурне середовище. Якщо це можливо, зберігайте зв’язок зі своєю країною через зустрічі з родичами, земляками, беріть участь у діяльності громадських організацій тощо.
🔸 Створіть затишок у новому домі. Намагайтеся знаходити нові місця та діяльність, яка вам до душі. Це може бути участь у групах інтересів, волонтерство або хобі.
🔸 Коло допомоги. Зверніться до спеціалістів із міграційних питань. Вони можуть надати вам корисні поради та інформацію про доступні ресурси та програми для біженців. Знайдіть у месенджерах групи українців, котрі знаходяться поруч із вами. Вони можуть поділитися своїм досвідом, дати цінну пораду.
Здатність адаптуватися до змін і позитивне ставлення до нових обставин є важливими для нашого життя. Травматичні досвіди можуть сприяти особистісному росту і виявленню сильних сторін, яких ми раніше не помічали.
Важливо пам’ятати, що кожна людина унікальна, і процес відновлення може займати певний час. Не соромтеся шукати допомогу й підтримку, коли це потрібно, і намагайтеся діяти активно задля свого фізичного та психологічного благополуччя.
Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я
Синдром біженця — це складна психологічна реакція в людей, які вимушено покинули свій дім.
Цей синдром не є хворобою, але має низку неприємних симптомів: постійна тривога, дратівливість, порушення сну, втрата інтересу до розваг, небажання адаптації, депресивні стани.
Справитися із травмою біженця та ностальгією за домом можна за допомогою різних стратегій та підходів.
🔸 Психологічна підтримка. Зверніться до психолога або психотерапевта, який спеціалізується на роботі з біженцями. Терапія може допомогти вам обробити травматичний досвід та розв’язати емоційні проблеми.
🔸 Спілкування із близькими. Зберігайте зв’язок зі своєю родиною та друзями, навіть якщо вони далеко. Розмови із близькими людьми можуть бути дуже корисними для вивільнення емоцій.
🔸 Самодопомога. Вивчайте прийоми релаксації, медитації та інші стратегії для зняття стресу та підвищення психологічного благополуччя.
🔸 Адаптація до нового середовища. Намагайтеся активно адаптуватися до нового місця проживання. Вивчайте мову та культуру нової країни, спілкуйтеся з місцевими жителями та розширюйте свої соціальні контакти.
🔸 Культурне середовище. Якщо це можливо, зберігайте зв’язок зі своєю країною через зустрічі з родичами, земляками, беріть участь у діяльності громадських організацій тощо.
🔸 Створіть затишок у новому домі. Намагайтеся знаходити нові місця та діяльність, яка вам до душі. Це може бути участь у групах інтересів, волонтерство або хобі.
🔸 Коло допомоги. Зверніться до спеціалістів із міграційних питань. Вони можуть надати вам корисні поради та інформацію про доступні ресурси та програми для біженців. Знайдіть у месенджерах групи українців, котрі знаходяться поруч із вами. Вони можуть поділитися своїм досвідом, дати цінну пораду.
Здатність адаптуватися до змін і позитивне ставлення до нових обставин є важливими для нашого життя. Травматичні досвіди можуть сприяти особистісному росту і виявленню сильних сторін, яких ми раніше не помічали.
Важливо пам’ятати, що кожна людина унікальна, і процес відновлення може займати певний час. Не соромтеся шукати допомогу й підтримку, коли це потрібно, і намагайтеся діяти активно задля свого фізичного та психологічного благополуччя.
Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я
Методики діагностування тривоги
Відчуття тривоги є дуже руйнівним для людини. Воно позбавляє людину сил, є причиною безпорадності, може також формувати емоційні розлади та негативно позначатися на розвитку особистості. Тривога і тривожність не є рідкісним явищем у сучасному світі, а під час війни люди й поготів не застраховані від цього стану. Тому так важлива діагностика тривоги.
Існує 9 методик діагностики тривоги та тривожності.
🔸Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна
Це опитувальник, який складається з 20 висловлювань, підтвердження чи спростування яких допоможе виміряти тривожність як стан (те, що людина відчуває в цей момент), і з 20 висловлювань на визначення властивості тривожності (те, наскільки особистість схильна до стану тривоги).
🔸Коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР
Ця методика дозволяє швидко виявити ознаки посттравматичного стресового розладу в людей, які пережили психічну травму. Вона досить проста і може застосовуватися для швидкого скринінгу в польових умовах, для самодіагностики. Опитувальник складається з 10 простих запитань, на які треба відповісти “так” або “ні”.
🔸Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS)
Шкала HADS є досить популярною для первинного виявлення тривоги й депресії. Це опитувальник, який складається з 14 тверджень для визначення тривоги та депресії. До кожного твердження є 4 варіанти відповіді, що відображають ступінь наростання симптоматики. Заповнення опитувальника зазвичай триває 2-5 хвилин.
🔸Шкала проявів тривоги Тейлор
Методика дозволяє вимірювати прояви тривожності. Респонденту пропонують 60 тверджень, які вимагають відповідей “так” або “ні”. Відповідати треба швидко, не задумуючись. Тестування триває 15-30 хвилин.
🔸Шкала тривоги Бека
Це один із перших тестів діагностики рівня депресивних розладів. Є окремий опитувальник депресії Бека для підлітків.
🔸Опитувальник з генералізованої тривоги – GAD-7
Опитувальник дозволяє оцінити рівень тривожності та провести скринінг генералізованого тривожного розладу (ГТР). За його допомогою можна також провести діагностику панічного розладу, соціофобії та ПТСР.
🔸Шкала тривоги Гамільтона (HAM-А)
Шкала допомагає виміряти ступінь вираженості тривожних розладів у дітей, підлітків і дорослих. Вона складається з переліку 14 симптомів, кожен з яких треба оцінити за 5-бальною шкалою від 0 (відсутній) до 4 (важкий).
🔸Тест рівня шкільної тривожності Філіпса (School Anxiety Scale, SAS)
Цей тест складається з 58 запитань, і дозволяє вивчити рівень та характер тривожності, пов’язаний зі школою. Оптимально застосовувати методику для дітей у 3-7 класах середньої школи.
🔸Шкала явної тривожності для дітей (CMAS)
Методика дозволяє виявляти пов’язану з навчанням тривожність у дітей 7-12 років. Шкала складається з 42 пунктів – найбільш показових з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей.
Відчуття тривоги є дуже руйнівним для людини. Воно позбавляє людину сил, є причиною безпорадності, може також формувати емоційні розлади та негативно позначатися на розвитку особистості. Тривога і тривожність не є рідкісним явищем у сучасному світі, а під час війни люди й поготів не застраховані від цього стану. Тому так важлива діагностика тривоги.
Існує 9 методик діагностики тривоги та тривожності.
🔸Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна
Це опитувальник, який складається з 20 висловлювань, підтвердження чи спростування яких допоможе виміряти тривожність як стан (те, що людина відчуває в цей момент), і з 20 висловлювань на визначення властивості тривожності (те, наскільки особистість схильна до стану тривоги).
🔸Коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР
Ця методика дозволяє швидко виявити ознаки посттравматичного стресового розладу в людей, які пережили психічну травму. Вона досить проста і може застосовуватися для швидкого скринінгу в польових умовах, для самодіагностики. Опитувальник складається з 10 простих запитань, на які треба відповісти “так” або “ні”.
🔸Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS)
Шкала HADS є досить популярною для первинного виявлення тривоги й депресії. Це опитувальник, який складається з 14 тверджень для визначення тривоги та депресії. До кожного твердження є 4 варіанти відповіді, що відображають ступінь наростання симптоматики. Заповнення опитувальника зазвичай триває 2-5 хвилин.
🔸Шкала проявів тривоги Тейлор
Методика дозволяє вимірювати прояви тривожності. Респонденту пропонують 60 тверджень, які вимагають відповідей “так” або “ні”. Відповідати треба швидко, не задумуючись. Тестування триває 15-30 хвилин.
🔸Шкала тривоги Бека
Це один із перших тестів діагностики рівня депресивних розладів. Є окремий опитувальник депресії Бека для підлітків.
🔸Опитувальник з генералізованої тривоги – GAD-7
Опитувальник дозволяє оцінити рівень тривожності та провести скринінг генералізованого тривожного розладу (ГТР). За його допомогою можна також провести діагностику панічного розладу, соціофобії та ПТСР.
🔸Шкала тривоги Гамільтона (HAM-А)
Шкала допомагає виміряти ступінь вираженості тривожних розладів у дітей, підлітків і дорослих. Вона складається з переліку 14 симптомів, кожен з яких треба оцінити за 5-бальною шкалою від 0 (відсутній) до 4 (важкий).
🔸Тест рівня шкільної тривожності Філіпса (School Anxiety Scale, SAS)
Цей тест складається з 58 запитань, і дозволяє вивчити рівень та характер тривожності, пов’язаний зі школою. Оптимально застосовувати методику для дітей у 3-7 класах середньої школи.
🔸Шкала явної тривожності для дітей (CMAS)
Методика дозволяє виявляти пов’язану з навчанням тривожність у дітей 7-12 років. Шкала складається з 42 пунктів – найбільш показових з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей.
«Призначення / Вартовий часу» (2014)
Заплутаний науково-фантастичний трилер про пошуки маніяка в лабіринтах простору та часу. За сюжетом, після винаходу машини часу уряд створив спеціальну організацію, чиє завдання — запобігати минулим злочинам. Найдосвідченіший агент патруля провів чимало успішних операцій, але всі його спроби зупинити загадкового терориста, який влаштував серію вибухів по всьому світу, виявилися невдалими. Подорожі в часі впливають на мозок і потроху зводять з розуму, тому ліміт безпечних переміщень агента добігає кінця, і його відправляють на останнє завдання. Він повинен завербувати для служби в патрулі людину з химерною фізіологією і біографією, в якого два імені — Джейн і Джон...
«Шеф Адам Джонс» (2015)
Фільм про іменитого кухаря, який зіпсував свою репутацію і вимушений вибудовувати команду заново. Три роки тому герой був на піку слави. Він працював в одному з кращих ресторанів Парижа і мав дві зірки Мішлен за видатні досягнення в кулінарному мистецтві. Проте тягар успіху Адам не витримав і піддався згубним звичкам, які потягли його на саме дно подалі від професії, друзів і благополуччя. Джонс пішов на некваліфіковану роботу, розгубив співробітників і втратив довіру інвесторів. Йому знадобилося кілька років, щоб змінити ситуацію і перегорнути сторінку. Тепер його мета — новий ресторан, набір перспективних кухарів до себе на кухню і поступове повернення на колишній рівень, де і третя заповітна зірка від критиків може стати реальністю. Шеф перебивається тимчасовими зупинками в нових знайомих, вишукує ще не відкриті таланти, а також намагається вмовити вподобану жінку сприймати його серйозно попри колишні помилки.
Юлія Ворман, практичний психолог
Заплутаний науково-фантастичний трилер про пошуки маніяка в лабіринтах простору та часу. За сюжетом, після винаходу машини часу уряд створив спеціальну організацію, чиє завдання — запобігати минулим злочинам. Найдосвідченіший агент патруля провів чимало успішних операцій, але всі його спроби зупинити загадкового терориста, який влаштував серію вибухів по всьому світу, виявилися невдалими. Подорожі в часі впливають на мозок і потроху зводять з розуму, тому ліміт безпечних переміщень агента добігає кінця, і його відправляють на останнє завдання. Він повинен завербувати для служби в патрулі людину з химерною фізіологією і біографією, в якого два імені — Джейн і Джон...
«Шеф Адам Джонс» (2015)
Фільм про іменитого кухаря, який зіпсував свою репутацію і вимушений вибудовувати команду заново. Три роки тому герой був на піку слави. Він працював в одному з кращих ресторанів Парижа і мав дві зірки Мішлен за видатні досягнення в кулінарному мистецтві. Проте тягар успіху Адам не витримав і піддався згубним звичкам, які потягли його на саме дно подалі від професії, друзів і благополуччя. Джонс пішов на некваліфіковану роботу, розгубив співробітників і втратив довіру інвесторів. Йому знадобилося кілька років, щоб змінити ситуацію і перегорнути сторінку. Тепер його мета — новий ресторан, набір перспективних кухарів до себе на кухню і поступове повернення на колишній рівень, де і третя заповітна зірка від критиків може стати реальністю. Шеф перебивається тимчасовими зупинками в нових знайомих, вишукує ще не відкриті таланти, а також намагається вмовити вподобану жінку сприймати його серйозно попри колишні помилки.
Юлія Ворман, практичний психолог
Чому тривожним людям комфортно в екстремальних ситуаціях
Люди, схильні до тривоги, у стресовій ситуації відчувають більший комфорт, ніж коли навколо звична спокійна атмосфера. Парадоксально, але це явище має своє пояснення:
🔸Зміщення пріоритетів. Для тривожних людей комфортне відчуття зосередженості. А в екстремальних ситуаціях зазвичай треба спрямувати свою увагу на конкретні завдання, виконувати чіткі дії. Через це тривожні думки відходять на другий план.
🔸Адреналін та фізична активність. У стресових умовах тривожні люди можуть відчути збільшення енергії та активності через виділення адреналіну. Цей гормон покращує кровообіг та налаштовує організм на повну фізичну готовність. Тому почуття тривоги стає менш інтенсивним.
🔸Нові враження та виклики. Екстремальні умови часто надають можливість для нових вражень і викликів. Для тривожних людей це може бути способом вийти зі звичайного рутинного середовища, що допомагає розсіяти тривожні думки та переживання.
🔸Зменшення соціального тиску. Люди можуть об’єднуватись у групи й концентруватися на спільних діях, щоб спільно розв’язувати проблеми в екстремальних ситуаціях. Водночас зменшується соціальний тиск, а разом із ним і тривога. Тривожна людина почувається менш самотньою, менш непотрібною.
🔸Зручність у невизначеності. У ситуаціях невизначеності не потрібно думати наперед, натомість кожна дія потребує негайного вирішення. Через це тривожні люди можуть відчувати більший комфорт, адже тимчасово рівень стресу знижується.
Пам’ятайте: все індивідуально, і реакція тривожних людей на екстремальні умови може бути різною. У декого стресові ситуації можуть лише поглибити тривогу. Проте розуміння та усвідомлення можливих позитивних аспектів може допомогти знайти нові способи копінгу та знизити рівень тривоги.
Вчіться слухати себе і свої потреби в різних ситуаціях.
Галина Волошина, психологиня
Люди, схильні до тривоги, у стресовій ситуації відчувають більший комфорт, ніж коли навколо звична спокійна атмосфера. Парадоксально, але це явище має своє пояснення:
🔸Зміщення пріоритетів. Для тривожних людей комфортне відчуття зосередженості. А в екстремальних ситуаціях зазвичай треба спрямувати свою увагу на конкретні завдання, виконувати чіткі дії. Через це тривожні думки відходять на другий план.
🔸Адреналін та фізична активність. У стресових умовах тривожні люди можуть відчути збільшення енергії та активності через виділення адреналіну. Цей гормон покращує кровообіг та налаштовує організм на повну фізичну готовність. Тому почуття тривоги стає менш інтенсивним.
🔸Нові враження та виклики. Екстремальні умови часто надають можливість для нових вражень і викликів. Для тривожних людей це може бути способом вийти зі звичайного рутинного середовища, що допомагає розсіяти тривожні думки та переживання.
🔸Зменшення соціального тиску. Люди можуть об’єднуватись у групи й концентруватися на спільних діях, щоб спільно розв’язувати проблеми в екстремальних ситуаціях. Водночас зменшується соціальний тиск, а разом із ним і тривога. Тривожна людина почувається менш самотньою, менш непотрібною.
🔸Зручність у невизначеності. У ситуаціях невизначеності не потрібно думати наперед, натомість кожна дія потребує негайного вирішення. Через це тривожні люди можуть відчувати більший комфорт, адже тимчасово рівень стресу знижується.
Пам’ятайте: все індивідуально, і реакція тривожних людей на екстремальні умови може бути різною. У декого стресові ситуації можуть лише поглибити тривогу. Проте розуміння та усвідомлення можливих позитивних аспектів може допомогти знайти нові способи копінгу та знизити рівень тривоги.
Вчіться слухати себе і свої потреби в різних ситуаціях.
Галина Волошина, психологиня
Forwarded from Олена Зеленська | Olena Zelenska
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Понад півтора року українці живуть в умовах щоденного стресу: багато болю, багато втрат. Та хоч би які випробування нам випадали, ми проходимо їх гідно та плекаємо в них нашу стійкість. Адже розуміємо, що правда на нашому боці й ми маємо перемогти зло. І це ми можемо зробити лише разом.
Війна та її наслідки дуже важкий тягар, який під силу не кожному. Ніхто в цих умовах не має лишатися наодинці зі своїм тягарем. Не можна дати йому зламати себе, а отже, не можна мовчати, коли бракує сил. Просіть про допомогу. Пропонуйте допомогу. Ми мусимо жити, тож мусимо говорити одне з одним.
🗓️ Всесвітній день ментального здоров’я – іще один привід нагадати, як важливо чесно відповісти собі на питання «Ти як?», поставити його друзям, близьким, простягнути руку допомоги.
Разом @kvittkova, @mashaefrosinina, @monatik_official, @vlad.shevchenko_, @yegorgordeev, @kazka.band, @timur.miroshnychenko, @katyasilchenko ми закликаємо не мовчати, не закриватися наодинці зі своїми страхами й випробуваннями, не дати тягарям, які приносить війна, нас зламати.
#worldmentalhealthday #flgsummit2023 #howareyou
Війна та її наслідки дуже важкий тягар, який під силу не кожному. Ніхто в цих умовах не має лишатися наодинці зі своїм тягарем. Не можна дати йому зламати себе, а отже, не можна мовчати, коли бракує сил. Просіть про допомогу. Пропонуйте допомогу. Ми мусимо жити, тож мусимо говорити одне з одним.
🗓️ Всесвітній день ментального здоров’я – іще один привід нагадати, як важливо чесно відповісти собі на питання «Ти як?», поставити його друзям, близьким, простягнути руку допомоги.
Разом @kvittkova, @mashaefrosinina, @monatik_official, @vlad.shevchenko_, @yegorgordeev, @kazka.band, @timur.miroshnychenko, @katyasilchenko ми закликаємо не мовчати, не закриватися наодинці зі своїми страхами й випробуваннями, не дати тягарям, які приносить війна, нас зламати.
#worldmentalhealthday #flgsummit2023 #howareyou
Травма свідка: як покращити психологічний стан
Травма свідка, або психотравма — виникає внаслідок травматичної події, зокрема спостерігання чиєїсь смерті або особистого переживання серйозної фізичної травми, нападу, зґвалтування та сексуального насильства, утримання в заручниках тощо.
До травми свідка можна віднести: розлад адаптації, ПТСР, депресію, тривожні розлади, фобії. Вона також по-різному може проявлятися: тривалий плач і смуток, страх, нічні жахи та труднощі зі сном, занепокоєння, нудота або головні болі, труднощі із зосередженням, дезорієнтація та розгубленість, неспокій.
Як допомогти травмованій людині?
🔸Професійна допомога: запропонуйте поміч фахівця, який спеціалізується на подібних кейсах.
🔸Поважайте особисті кордони: не вимагайте від людини говорити, коли вона не хоче, і вислухайте її, коли вона буде готова.
🔸Пропонуйте допомогу: часто травмованій людині важко висловити свої потреби. Але ви можете запропонувати купити продукти, приготувати їжу, підвезти або просто бути поруч.
🔸 Будьте уважними: проявляйте розуміння до страждань і емоцій травмованої особи.
🔸 Не порівнюйте: не кажіть, наприклад, «Я теж таке бачила, й нічого», «А ти подумай, як тим, хто на передовій» тощо.
🔸Не ображайтеся: людина може виявляти гнів, замкнутість або дратівливість. Це нормальна реакція на травматичну подію, і важливо не сприймати її особисто.
🔸Уникайте кліше: не говоріть фраз «Я знаю, що ти відчуваєш» або «Все буде добре».
🔸Дозвольте виразити емоції: сльози і сміх є частиною процесу одужання. Дозвольте травмованій особі виражати свої почуття так, як їй хочеться.
🔸Не намагайтеся все виправити: не можна подолати всі труднощі одразу. Просто будьте поруч.
🔸Знизьте свої очікування: дайте людині час відновити свій ритм життя. Покращення настане поступово.
Травма свідка — серйозний стан, який може суттєво вплинути на якість життя. Нехай ваша підтримка допоможе людині відновити рівновагу та поставити її на шлях до одужання.
Джерело: Марта Приріз, психологиня (українське науково-популярне медіа Куншт)
Травма свідка, або психотравма — виникає внаслідок травматичної події, зокрема спостерігання чиєїсь смерті або особистого переживання серйозної фізичної травми, нападу, зґвалтування та сексуального насильства, утримання в заручниках тощо.
До травми свідка можна віднести: розлад адаптації, ПТСР, депресію, тривожні розлади, фобії. Вона також по-різному може проявлятися: тривалий плач і смуток, страх, нічні жахи та труднощі зі сном, занепокоєння, нудота або головні болі, труднощі із зосередженням, дезорієнтація та розгубленість, неспокій.
Як допомогти травмованій людині?
🔸Професійна допомога: запропонуйте поміч фахівця, який спеціалізується на подібних кейсах.
🔸Поважайте особисті кордони: не вимагайте від людини говорити, коли вона не хоче, і вислухайте її, коли вона буде готова.
🔸Пропонуйте допомогу: часто травмованій людині важко висловити свої потреби. Але ви можете запропонувати купити продукти, приготувати їжу, підвезти або просто бути поруч.
🔸 Будьте уважними: проявляйте розуміння до страждань і емоцій травмованої особи.
🔸 Не порівнюйте: не кажіть, наприклад, «Я теж таке бачила, й нічого», «А ти подумай, як тим, хто на передовій» тощо.
🔸Не ображайтеся: людина може виявляти гнів, замкнутість або дратівливість. Це нормальна реакція на травматичну подію, і важливо не сприймати її особисто.
🔸Уникайте кліше: не говоріть фраз «Я знаю, що ти відчуваєш» або «Все буде добре».
🔸Дозвольте виразити емоції: сльози і сміх є частиною процесу одужання. Дозвольте травмованій особі виражати свої почуття так, як їй хочеться.
🔸Не намагайтеся все виправити: не можна подолати всі труднощі одразу. Просто будьте поруч.
🔸Знизьте свої очікування: дайте людині час відновити свій ритм життя. Покращення настане поступово.
Травма свідка — серйозний стан, який може суттєво вплинути на якість життя. Нехай ваша підтримка допоможе людині відновити рівновагу та поставити її на шлях до одужання.
Джерело: Марта Приріз, психологиня (українське науково-популярне медіа Куншт)
«Березневі іди» (2011)
Політична підкилимна боротьба під час виборчої кампанії кандидата в президенти США Говарда Діна сміливо і відверто показана в цій кінокартині. Як насправді відбувається агітація і якими способами можна схилити на свій бік велику частину електорату. Як можна керувати настроями натовпу і нав'язувати їй свою думку, не відмовляючись при цьому ставити на кін людські життя, які при функціонуванні такої системи виявляються просто сміттям.
«Штучна» (2022)
Дія сюжету цього незвичайного трилера відбувається виключно у приміщенні для допитів ФБР, яке є кімнатою без вікон. Глядачі знайомляться з двома спецагентами правоохоронної організації, які готуються допитати підозрюваного у певній сумнівній діяльності. Ці два агенти працюють у відділі, який відстежує та збирає докази у справах проти дорослих, які домагаються неповнолітніх в Інтернеті.
«Знахар» (2023)
У центрі уваги Рафал Вільчур, відомий та співчутливий хірург із Польщі 1920-х років. Рафал живе безіменним, збіднілим знахарем у віддаленому селі і заробляє на життя зціленням селян. Він набув слави завдяки своїм чудовим зціленням народними засобами. Через роки Рафал зустрічає молоду жінку на ім'я Аніела, яка шукає свого давно втраченого батька. Хоча його пам'ять залишається стертою, Рафал відчуває дивний зв'язок з Аніелою. Незабаром він розуміє, що насправді це його дочка Марися вже зовсім доросла.
Політична підкилимна боротьба під час виборчої кампанії кандидата в президенти США Говарда Діна сміливо і відверто показана в цій кінокартині. Як насправді відбувається агітація і якими способами можна схилити на свій бік велику частину електорату. Як можна керувати настроями натовпу і нав'язувати їй свою думку, не відмовляючись при цьому ставити на кін людські життя, які при функціонуванні такої системи виявляються просто сміттям.
«Штучна» (2022)
Дія сюжету цього незвичайного трилера відбувається виключно у приміщенні для допитів ФБР, яке є кімнатою без вікон. Глядачі знайомляться з двома спецагентами правоохоронної організації, які готуються допитати підозрюваного у певній сумнівній діяльності. Ці два агенти працюють у відділі, який відстежує та збирає докази у справах проти дорослих, які домагаються неповнолітніх в Інтернеті.
«Знахар» (2023)
У центрі уваги Рафал Вільчур, відомий та співчутливий хірург із Польщі 1920-х років. Рафал живе безіменним, збіднілим знахарем у віддаленому селі і заробляє на життя зціленням селян. Він набув слави завдяки своїм чудовим зціленням народними засобами. Через роки Рафал зустрічає молоду жінку на ім'я Аніела, яка шукає свого давно втраченого батька. Хоча його пам'ять залишається стертою, Рафал відчуває дивний зв'язок з Аніелою. Незабаром він розуміє, що насправді це його дочка Марися вже зовсім доросла.
Типові проблеми у стосунках
Труднощі є частиною будь-яких стосунків, і те, як ми їх розв'язуємо, визначає подальший розвиток наших зв'язків із близькими людьми.
Проблеми у стосунках можуть варіюватися залежно від конкретних осіб і контексту, але існують деякі загальні проблеми, які часто виникають у сучасних стосунках: відсутність спільної мови й довіри, фінансові питання, сексуальна дисгармонія, географічна віддаленість, різниця інтересів, цінностей, цілей тощо.
Цей список не повний, бо кожні стосунки є унікальними. Але задля збереження взаємин непорозуміння треба вирішувати. Для цього спробуйте:
🔸Знайти час для спілкування. Поговоріть про ваші почуття, потреби та докладно розберіть проблему.
🔸Вислухати уважно, про що говорить ваша половинка. Не намагайтеся ставати в позицію захисту. Спочатку відчуйте, зрозумійте свого партнера.
🔸Говорити конкретно та чітко, щоб уникнути непорозуміння. Намагайтеся не узагальнювати, наведіть конкретні приклади ситуацій, коли ви почувалися некомфортно.
🔸Не засуджувати й звинувачувати, а шукати спільний шлях виходу.
🔸Обговорити варіанти компромісів, які задовольнили б ваші потреби й вашого партнера.
🔸Набратися терпіння й терплячості, адже на все потрібен час, розуміння, емпатія.
🔸Придумати нові способи зближення. Розгляньте можливість змінити власну поведінку, очікування. Спробуйте також знайти нове спільне хобі та інтереси.
🔸Приділяти час, щоб побути разом. Це може бути відпустка, а, можливо, достатньо просто на пару годин визирнути із соцмереж і месенджерів.
🔸Звернутися до фахівців, адже іноді проблеми вимагають професійної допомоги.
Важливо пам'ятати, що розв'язання проблем може бути складним процесом. Однак відкритість та бажання працювати над ними можуть допомогти покращити ваші стосунки. Адже подібна співпраця — це можливість зміцнити зв'язок пари.
Інколи ж саме розрив може бути єдиною раціональною або здоровою опцією. Важливо бути готовими до цього варіанту, якщо інші способи не працюють і стосунки шкодять вам чи вашій половинці.
Джерело: hedepy.ua
Труднощі є частиною будь-яких стосунків, і те, як ми їх розв'язуємо, визначає подальший розвиток наших зв'язків із близькими людьми.
Проблеми у стосунках можуть варіюватися залежно від конкретних осіб і контексту, але існують деякі загальні проблеми, які часто виникають у сучасних стосунках: відсутність спільної мови й довіри, фінансові питання, сексуальна дисгармонія, географічна віддаленість, різниця інтересів, цінностей, цілей тощо.
Цей список не повний, бо кожні стосунки є унікальними. Але задля збереження взаємин непорозуміння треба вирішувати. Для цього спробуйте:
🔸Знайти час для спілкування. Поговоріть про ваші почуття, потреби та докладно розберіть проблему.
🔸Вислухати уважно, про що говорить ваша половинка. Не намагайтеся ставати в позицію захисту. Спочатку відчуйте, зрозумійте свого партнера.
🔸Говорити конкретно та чітко, щоб уникнути непорозуміння. Намагайтеся не узагальнювати, наведіть конкретні приклади ситуацій, коли ви почувалися некомфортно.
🔸Не засуджувати й звинувачувати, а шукати спільний шлях виходу.
🔸Обговорити варіанти компромісів, які задовольнили б ваші потреби й вашого партнера.
🔸Набратися терпіння й терплячості, адже на все потрібен час, розуміння, емпатія.
🔸Придумати нові способи зближення. Розгляньте можливість змінити власну поведінку, очікування. Спробуйте також знайти нове спільне хобі та інтереси.
🔸Приділяти час, щоб побути разом. Це може бути відпустка, а, можливо, достатньо просто на пару годин визирнути із соцмереж і месенджерів.
🔸Звернутися до фахівців, адже іноді проблеми вимагають професійної допомоги.
Важливо пам'ятати, що розв'язання проблем може бути складним процесом. Однак відкритість та бажання працювати над ними можуть допомогти покращити ваші стосунки. Адже подібна співпраця — це можливість зміцнити зв'язок пари.
Інколи ж саме розрив може бути єдиною раціональною або здоровою опцією. Важливо бути готовими до цього варіанту, якщо інші способи не працюють і стосунки шкодять вам чи вашій половинці.
Джерело: hedepy.ua
Чому дитині корисно вести щоденник?
Серед дітей та підлітків популярно заводити щоденники, де вони записують свої переживання та роздуми. Це не таке вже й просте заняття, як може здатися з першого погляду. Завдяки веденню щоденника людина розвивається, пізнає себе та удосконалює взаємини з навколишнім світом.
Розглянемо докладніше, в чому користь цієї практики.
🔸Спосіб самовираження. Дитині дуже важливо мати безпечний простір, де вона може бути собою. І саме в щоденнику вона може вільно висловлювати свої думки без остраху бути засудженою.
🔸Навички комунікації. Тут просто: чим більше людина висловлює свої думки на письмі, тим легше їй буде потім спілкуватися з іншими, простіше буде озвучувати свої думки. Покращується словниковий запас, удосконалюється граматика, вміння правильно будувати речення та навички сторітелінгу.
🔸Розвиток саморефлексії. Коли дитина робить записи в щоденник, вона автоматично аналізує вчинки свої та інших людей, а також свою реакцію на них. А відтак вчиться краще розуміти себе та свої потреби, свої почуття. У майбутньому це дозволить краще дослухатися до себе і приймати рішення, враховуючи свої потреби.
🔸Збереження цінних спогадів. Фіксація подій та вражень допомагає краще закріпити їх у пам’яті. А крім того, записи в щоденниках збережуться, і через роки буде приємно їх гортати та з ностальгією поринати в минуле.
Джерело: Міла Балагіна, Instagram/altera_psy
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
Серед дітей та підлітків популярно заводити щоденники, де вони записують свої переживання та роздуми. Це не таке вже й просте заняття, як може здатися з першого погляду. Завдяки веденню щоденника людина розвивається, пізнає себе та удосконалює взаємини з навколишнім світом.
Розглянемо докладніше, в чому користь цієї практики.
🔸Спосіб самовираження. Дитині дуже важливо мати безпечний простір, де вона може бути собою. І саме в щоденнику вона може вільно висловлювати свої думки без остраху бути засудженою.
🔸Навички комунікації. Тут просто: чим більше людина висловлює свої думки на письмі, тим легше їй буде потім спілкуватися з іншими, простіше буде озвучувати свої думки. Покращується словниковий запас, удосконалюється граматика, вміння правильно будувати речення та навички сторітелінгу.
🔸Розвиток саморефлексії. Коли дитина робить записи в щоденник, вона автоматично аналізує вчинки свої та інших людей, а також свою реакцію на них. А відтак вчиться краще розуміти себе та свої потреби, свої почуття. У майбутньому це дозволить краще дослухатися до себе і приймати рішення, враховуючи свої потреби.
🔸Збереження цінних спогадів. Фіксація подій та вражень допомагає краще закріпити їх у пам’яті. А крім того, записи в щоденниках збережуться, і через роки буде приємно їх гортати та з ностальгією поринати в минуле.
Джерело: Міла Балагіна, Instagram/altera_psy
Підписатися на канал «Психологічна підтримка»
"Люксембург, Люксембург" (2022)
Два брати, Вася та Коля,
які мають абсолютно різні
характери та життєві
цінності, вирішують знайти
свого батька. Незабаром
вони дізнаються, що в
Люксембурзі вмирає у
місцевій лікарні людина,
яка свого часу покинула
їх ще дітьми. Перший з
хлопців вважає тата поганою
людиною та негідником,
а другий – називає його
справжнім героєм.
"Останнє слово" (2017)
Успішна бізнес-леді Гаррієт
ще за життя вирішує написати
власний некролог. Для цього вона наймає журналістку
Енн, і коли остання береться за роботу, то розуміє, що
ніхто не може сказати
про замовницю жодного
хорошого слова. Тоді
головна героїня починає
розробляти новий план,
здатний змінити життя обох жінок.
Юлія Ворман, практичний психолог
Два брати, Вася та Коля,
які мають абсолютно різні
характери та життєві
цінності, вирішують знайти
свого батька. Незабаром
вони дізнаються, що в
Люксембурзі вмирає у
місцевій лікарні людина,
яка свого часу покинула
їх ще дітьми. Перший з
хлопців вважає тата поганою
людиною та негідником,
а другий – називає його
справжнім героєм.
"Останнє слово" (2017)
Успішна бізнес-леді Гаррієт
ще за життя вирішує написати
власний некролог. Для цього вона наймає журналістку
Енн, і коли остання береться за роботу, то розуміє, що
ніхто не може сказати
про замовницю жодного
хорошого слова. Тоді
головна героїня починає
розробляти новий план,
здатний змінити життя обох жінок.
Юлія Ворман, практичний психолог
Адреналінова залежність
Адреналінова залежність є психологічним станом, при якому людина відчуває сильну потребу в захопливих, ризикованих або екстремальних ситуаціях, що викликають виділення адреналіну та інших стресових гормонів в організмі.
Основною причиною є бажання відчути ейфорію та високий рівень відчуттів, які виникають під час стресових ситуацій. Підвищений пульс, різке підвищення активності мозку та інші фізіологічні зміни сприяють відчуттю живості, адреналіну та сили. Людина може розвивати толерантність до цих відчуттів, і це означає, що з часом їй потрібно буде ще більше екстремальних ситуацій, щоб відчути такий же рівень задоволення. Тобто, якщо особа відчула хоча б один раз задоволення від подій, які лоскочуть нерви, — їй захочеться повторювати це ще раз, аби відчути цей стан.
Однак, слід брати до уваги, що адреналінова залежність несе потенційну небезпеку. Постійне підвищення рівня адреналіну та стресових гормонів може впливати на фізичне й психічне здоров'я. Довготривалі стресові навантаження, як правило, призводять до депресії, тривожності та інших психічних розладів. Крім того, в екстремальних ситуаціях є ризик отримати фізичну шкоду.
Розглянемо приклад у контексті сучасних подій. Буває, що повертаючись із зони бойових дій до спокійного цивільного життя, де немає такого викиду адреналіну, воїн відчуває якусь безбарвність картинки, яка його оточує.
Військові психологи попереджають, що після повернення з війни людина може:
🔸 не мати власних сил, ініціативи, життєвої енергії;
🔸 не реагувати на певні речі;
🔸 знецінювати власну роботу;
🔸 різко або негативно реагувати на прості речі.
Допомога при адреналіновій залежності:
✅ рекомендовано звернутись по допомогу до фахівця (психолога, психотерапевта або інколи до психіатра);
✅ суспільству слід підвищувати свій рівень обізнаності стосовно того, чому наші захисники так почуваються та реагують.
Сьогодення диктує нові правила життя, які досі не всі люди у змозі прийняти, а тому слід розуміти: наші захисники захищають нас, а ми повинні допомагати їм! Підтримка ментального здоров'я — це не справа однієї людини, це справа усього суспільства!
Галина Волошина, психологиня
Адреналінова залежність є психологічним станом, при якому людина відчуває сильну потребу в захопливих, ризикованих або екстремальних ситуаціях, що викликають виділення адреналіну та інших стресових гормонів в організмі.
Основною причиною є бажання відчути ейфорію та високий рівень відчуттів, які виникають під час стресових ситуацій. Підвищений пульс, різке підвищення активності мозку та інші фізіологічні зміни сприяють відчуттю живості, адреналіну та сили. Людина може розвивати толерантність до цих відчуттів, і це означає, що з часом їй потрібно буде ще більше екстремальних ситуацій, щоб відчути такий же рівень задоволення. Тобто, якщо особа відчула хоча б один раз задоволення від подій, які лоскочуть нерви, — їй захочеться повторювати це ще раз, аби відчути цей стан.
Однак, слід брати до уваги, що адреналінова залежність несе потенційну небезпеку. Постійне підвищення рівня адреналіну та стресових гормонів може впливати на фізичне й психічне здоров'я. Довготривалі стресові навантаження, як правило, призводять до депресії, тривожності та інших психічних розладів. Крім того, в екстремальних ситуаціях є ризик отримати фізичну шкоду.
Розглянемо приклад у контексті сучасних подій. Буває, що повертаючись із зони бойових дій до спокійного цивільного життя, де немає такого викиду адреналіну, воїн відчуває якусь безбарвність картинки, яка його оточує.
Військові психологи попереджають, що після повернення з війни людина може:
🔸 не мати власних сил, ініціативи, життєвої енергії;
🔸 не реагувати на певні речі;
🔸 знецінювати власну роботу;
🔸 різко або негативно реагувати на прості речі.
Допомога при адреналіновій залежності:
✅ рекомендовано звернутись по допомогу до фахівця (психолога, психотерапевта або інколи до психіатра);
✅ суспільству слід підвищувати свій рівень обізнаності стосовно того, чому наші захисники так почуваються та реагують.
Сьогодення диктує нові правила життя, які досі не всі люди у змозі прийняти, а тому слід розуміти: наші захисники захищають нас, а ми повинні допомагати їм! Підтримка ментального здоров'я — це не справа однієї людини, це справа усього суспільства!
Галина Волошина, психологиня
