❓Як допомогти тим, хто переживає гострий стрес
Гостра стресова ситуація – це стан, коли існує загроза життю людини. Ті, хто опинився в такій ситуації, потребують психологічної допомоги. Як діяти і що робити, якщо ви той, хто повинен надати першу психологічну допомогу?
Є чіткий протокол допомоги людям, які щойно пережили гостру стресову ситуацію. Він простий у застосуванні та підходить не тільки для психологів, а й для всіх, хто бере участь у ліквідації наслідків. Його дотримання дозволить надати першу необхідну допомогу.
🔹Потрібно заспокоїтися самому. Працюйте лише у стабільному емоційному стані. Вам теж може бути страшно. Але ваша відмінність у тому, що ви можете контролювати емоції, тому зниження тривоги відбудеться швидше.
🔹Вкрай важливо! ПРО емоції не говоримо, нам потрібно «увімкнути» зовсім інші зони мозку.
🔹Не говоримо такі речі: «Заспокойтесь. Все буде добре. Все мине. Життя налагодиться» тощо. Такі слова замість надії дадуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить.
🔹Говоримо в набагато повільнішому темпі, ніж зазвичай. Навіщо це? Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ звалився, більше немає нічого стабільного. Тому ми маємо бути реальними і дати відчуття опори, впевненості, стабільності.
🔹Говоримо чіткими короткими фразами. «Поглянь на мене. Ти бачиш мене?» З цього можна розпочати. Людина відчуває ефект тунельного зору. Потрібно розширити цей тунель.
🔹Встановлюємо контакт і даємо перше відчуття, що є щось, крім пережитого жаху. Спочатку представтеся.
🔹Запитайте: «Як вас звати?»
🔹Далі – куди ви йшли, що робили, що збирались робити, коли …? (завила сирена, почалися постріли, всі почали бігти – назвіть ситуацію).
Гострий стрес може розірвати безперервність подій життя. Ці питання поєднують події в один ланцюг, повертають почуття безперервності життя.
🔹Повторіть за людиною відповідь – чітко та ясно. Доповніть, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.
🔹Ще потрібно включити мислення, відновити відчуття контролю та власної значущості. Цей етап вимагатиме вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, поміряти комусь тиск (якщо є тонометр), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання: «Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися, які номери біля прилеглих будинків – от того й того, але в мене поганий зір».
🔹Потім нормалізація. Говоримо: «Всі твої реакції, які ти відчуваєш (перерахувати те, що ви бачите, наприклад, сльози, розгубленість, тривога, спустошеність, жах, збентеження, загальмованість, агресія тощо) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію».
🔹Рідкісна ситуація – людина в ступорі. Якщо людина завмерла і не реагує, застосовуйте голос (скажіть щось впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна пробувати дати в руки щось контрастне (якщо поруч є швидка допомога, то можна взяти лід і дати в руки). Не треба бити по щоках (як ми бачили в кіно). Під час ступору людина чує і розуміє, але не може рухатися.
❗️ ВАЖЛИВО
❌ Не вступати в суперечки з людиною, якій надаєте допомогу, навіть якщо її думка відрізняється від вашої. Не переконуйте. Це не наше завдання. Наше завдання – допомога людині, яка переживає гостру реакцію на стрес.
❌ Пам'ятайте, ми надаємо допомогу людині, яка особливо схильна до навіювання. Кожне наше слово може бути як терапевтичним, так і руйнівним. Наше завдання – знизити вплив стресової ситуації. Тому не слід вживати складні розумні слова, які можуть заплутати.
Гостра стресова ситуація – це стан, коли існує загроза життю людини. Ті, хто опинився в такій ситуації, потребують психологічної допомоги. Як діяти і що робити, якщо ви той, хто повинен надати першу психологічну допомогу?
Є чіткий протокол допомоги людям, які щойно пережили гостру стресову ситуацію. Він простий у застосуванні та підходить не тільки для психологів, а й для всіх, хто бере участь у ліквідації наслідків. Його дотримання дозволить надати першу необхідну допомогу.
🔹Потрібно заспокоїтися самому. Працюйте лише у стабільному емоційному стані. Вам теж може бути страшно. Але ваша відмінність у тому, що ви можете контролювати емоції, тому зниження тривоги відбудеться швидше.
🔹Вкрай важливо! ПРО емоції не говоримо, нам потрібно «увімкнути» зовсім інші зони мозку.
🔹Не говоримо такі речі: «Заспокойтесь. Все буде добре. Все мине. Життя налагодиться» тощо. Такі слова замість надії дадуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить.
🔹Говоримо в набагато повільнішому темпі, ніж зазвичай. Навіщо це? Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ звалився, більше немає нічого стабільного. Тому ми маємо бути реальними і дати відчуття опори, впевненості, стабільності.
🔹Говоримо чіткими короткими фразами. «Поглянь на мене. Ти бачиш мене?» З цього можна розпочати. Людина відчуває ефект тунельного зору. Потрібно розширити цей тунель.
🔹Встановлюємо контакт і даємо перше відчуття, що є щось, крім пережитого жаху. Спочатку представтеся.
🔹Запитайте: «Як вас звати?»
🔹Далі – куди ви йшли, що робили, що збирались робити, коли …? (завила сирена, почалися постріли, всі почали бігти – назвіть ситуацію).
Гострий стрес може розірвати безперервність подій життя. Ці питання поєднують події в один ланцюг, повертають почуття безперервності життя.
🔹Повторіть за людиною відповідь – чітко та ясно. Доповніть, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.
🔹Ще потрібно включити мислення, відновити відчуття контролю та власної значущості. Цей етап вимагатиме вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, поміряти комусь тиск (якщо є тонометр), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання: «Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися, які номери біля прилеглих будинків – от того й того, але в мене поганий зір».
🔹Потім нормалізація. Говоримо: «Всі твої реакції, які ти відчуваєш (перерахувати те, що ви бачите, наприклад, сльози, розгубленість, тривога, спустошеність, жах, збентеження, загальмованість, агресія тощо) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію».
🔹Рідкісна ситуація – людина в ступорі. Якщо людина завмерла і не реагує, застосовуйте голос (скажіть щось впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна пробувати дати в руки щось контрастне (якщо поруч є швидка допомога, то можна взяти лід і дати в руки). Не треба бити по щоках (як ми бачили в кіно). Під час ступору людина чує і розуміє, але не може рухатися.
❗️ ВАЖЛИВО
❌ Не вступати в суперечки з людиною, якій надаєте допомогу, навіть якщо її думка відрізняється від вашої. Не переконуйте. Це не наше завдання. Наше завдання – допомога людині, яка переживає гостру реакцію на стрес.
❌ Пам'ятайте, ми надаємо допомогу людині, яка особливо схильна до навіювання. Кожне наше слово може бути як терапевтичним, так і руйнівним. Наше завдання – знизити вплив стресової ситуації. Тому не слід вживати складні розумні слова, які можуть заплутати.
💬 Що я скажу доньці, коли вона трохи підросте: принципи та поради
Які настанови чи поради можуть давати батьки своїм донькам, аби ті в майбутньому могли уникнути неприємностей та проблем й уміли відстоювати свої інтереси.
⚠️ Якщо тебе вдарили – негайно збирай речі. Не приймай вибачень, не вступай у переговори. Будь-яке «вибач мені» завтра обов'язково перетвориться на «ти мене довела». У це болото дуже легко впасти і дуже важко вилізти. Навіть не сумнівайся, біжи.
⚠️ Будь-яке «ти сама винна» і «ти мене доводиш» – брехня.
⚠️ Якщо відчуваєш, що тобі потрібна допомога – шукай її будь-де. Звертайся до батьків, друзів, знайомих чи психологів. Розповідай про те, що тобі болить, усім, хто готовий слухати. Ніколи не соромся приймати допомогу.
⚠️ Стосунки ніколи не починаються з побоїв. Перші ластівки виглядають як «якого біса ти втручаєшся», «так що ти розумієш», «я сказав, значить, ти йдеш». Спочатку прохання перетворюється в наказ. Потім дрібні приниження стають нормою. Хамство видається за близькість. Нікому не дозволяй принижувати тебе і спеціально завдавати болю.
⚠️ Якщо йдеться про домашнє насилля, то головний твій ворог – відчуття «ну начебто здалося». Сьогодні людина поводиться абсолютно адекватно, а завтра на неї щось находить, і вона перетворюється в роздратованого садиста. Тому тобі «не здалося». Якщо таке відбувається часто – варто насторожитися. Це відчуття – головний симптом, на який можна опиратися. У стосунках із такою людиною не заходь занадто далеко.
⚠️ Нехай у тебе завжди будуть власні гроші. Свої джерела заробітку. Обговори це з партнером до того, як опинишся в декреті. Це дуже важливо.
⚠️ Не дозволяй, щоб стосунки стали єдиним важливим у твоєму житті. Це небезпечна конструкція. Друзі, робота, спорт, захоплення – нехай все це обов'язково буде. Заробляй. Вчися.
⚠️ Стеж за своїм здоров'ям, дбай про себе та свої інтереси.
⚠️ Ніколи не потрапляй у пастку «всі так живуть». Це не правда.
⚠️ Експериментуй, пробуй нове. Нові роботи, нові стрижки, нові види спорту. Нові страви, нові правила в сім'ї. Чим більше нового ти зможеш впустити у своє життя, тим впевненіше почуватимешся у стосунках.
Які настанови чи поради можуть давати батьки своїм донькам, аби ті в майбутньому могли уникнути неприємностей та проблем й уміли відстоювати свої інтереси.
⚠️ Якщо тебе вдарили – негайно збирай речі. Не приймай вибачень, не вступай у переговори. Будь-яке «вибач мені» завтра обов'язково перетвориться на «ти мене довела». У це болото дуже легко впасти і дуже важко вилізти. Навіть не сумнівайся, біжи.
⚠️ Будь-яке «ти сама винна» і «ти мене доводиш» – брехня.
⚠️ Якщо відчуваєш, що тобі потрібна допомога – шукай її будь-де. Звертайся до батьків, друзів, знайомих чи психологів. Розповідай про те, що тобі болить, усім, хто готовий слухати. Ніколи не соромся приймати допомогу.
⚠️ Стосунки ніколи не починаються з побоїв. Перші ластівки виглядають як «якого біса ти втручаєшся», «так що ти розумієш», «я сказав, значить, ти йдеш». Спочатку прохання перетворюється в наказ. Потім дрібні приниження стають нормою. Хамство видається за близькість. Нікому не дозволяй принижувати тебе і спеціально завдавати болю.
⚠️ Якщо йдеться про домашнє насилля, то головний твій ворог – відчуття «ну начебто здалося». Сьогодні людина поводиться абсолютно адекватно, а завтра на неї щось находить, і вона перетворюється в роздратованого садиста. Тому тобі «не здалося». Якщо таке відбувається часто – варто насторожитися. Це відчуття – головний симптом, на який можна опиратися. У стосунках із такою людиною не заходь занадто далеко.
⚠️ Нехай у тебе завжди будуть власні гроші. Свої джерела заробітку. Обговори це з партнером до того, як опинишся в декреті. Це дуже важливо.
⚠️ Не дозволяй, щоб стосунки стали єдиним важливим у твоєму житті. Це небезпечна конструкція. Друзі, робота, спорт, захоплення – нехай все це обов'язково буде. Заробляй. Вчися.
⚠️ Стеж за своїм здоров'ям, дбай про себе та свої інтереси.
⚠️ Ніколи не потрапляй у пастку «всі так живуть». Це не правда.
⚠️ Експериментуй, пробуй нове. Нові роботи, нові стрижки, нові види спорту. Нові страви, нові правила в сім'ї. Чим більше нового ти зможеш впустити у своє життя, тим впевненіше почуватимешся у стосунках.
Що подивитись у вихідні:
"Загублені в льодах" (2018)
Хакслі – досвідчений пілот, який здійснив безліч небезпечних польотів і вважає, що зможе зорієнтуватися у будь-якій критичній ситуації. Якось герой вирушив у черговий рейс, але через низьку температуру двигуни його вертольота вийшли з ладу. Чоловік опинився посеред арктичної пустелі далеко від цивілізації, і зрозумів, що боротися за Життя йому доведеться самостійно.
"Бути Астрід Ліндгрен" (2018)
Біографічна стрічка про життя відомої шведської письменниці Астрід Ліндгрен. Незважаючи на нелегкі часи і суворе релігійне виховання, Астрід змогла прорватися крізь соціальні бар'єри і піти за своїм серцем. Пізнавши справжню біду і справжнє диво, Ліндгрен стала письменницею, яку полюбив весь світ, та жінкою, яка надихає!
"Древо життя" (2010)
Відмінна фентезі-драма про вічність, а також батьків і дітей, народження та смерть, Бога і демонів, всесвіт і сенс буття.
Сюжет намагається дати відповіді на два запитання. Перше – чи є Бог. Друге – якщо Бог є і він дозволяє існувати на Землі злу, то чи є сенс бути хорошим.
Головний герой – чоловік на ім'я Джек, згадує своє дитинство, стосунки з батьком, матір'ю і братами. Згадує, як змінювалося його сприйняття навколишнього світу, свої перші душевні травми і розчарування. Мати Джека розповідала про два людські шляхи Природи і Благодаті, де перша завжди бере своє, друга ж упокорюється і приймає виклики долі, як зробив це святий Іов. Батько ж вчить стояти за себе. Пізніше Джек зрозуміє, що Мати і Батько досi борються всередині нього...
Психологиня Юлія Ворман.
"Загублені в льодах" (2018)
Хакслі – досвідчений пілот, який здійснив безліч небезпечних польотів і вважає, що зможе зорієнтуватися у будь-якій критичній ситуації. Якось герой вирушив у черговий рейс, але через низьку температуру двигуни його вертольота вийшли з ладу. Чоловік опинився посеред арктичної пустелі далеко від цивілізації, і зрозумів, що боротися за Життя йому доведеться самостійно.
"Бути Астрід Ліндгрен" (2018)
Біографічна стрічка про життя відомої шведської письменниці Астрід Ліндгрен. Незважаючи на нелегкі часи і суворе релігійне виховання, Астрід змогла прорватися крізь соціальні бар'єри і піти за своїм серцем. Пізнавши справжню біду і справжнє диво, Ліндгрен стала письменницею, яку полюбив весь світ, та жінкою, яка надихає!
"Древо життя" (2010)
Відмінна фентезі-драма про вічність, а також батьків і дітей, народження та смерть, Бога і демонів, всесвіт і сенс буття.
Сюжет намагається дати відповіді на два запитання. Перше – чи є Бог. Друге – якщо Бог є і він дозволяє існувати на Землі злу, то чи є сенс бути хорошим.
Головний герой – чоловік на ім'я Джек, згадує своє дитинство, стосунки з батьком, матір'ю і братами. Згадує, як змінювалося його сприйняття навколишнього світу, свої перші душевні травми і розчарування. Мати Джека розповідала про два людські шляхи Природи і Благодаті, де перша завжди бере своє, друга ж упокорюється і приймає виклики долі, як зробив це святий Іов. Батько ж вчить стояти за себе. Пізніше Джек зрозуміє, що Мати і Батько досi борються всередині нього...
Психологиня Юлія Ворман.
Як допомогти собі та подбати про себе, якщо ви втратили близьку людину
Війна принесла українцям чимало горя і болю. Багато хто з нас втратив близьких, рідних людей. До цього неможливо підготуватися, це важко сприймати, а ще важче – пережити. Але навіть за таких обставин необхідно не забувати дбати про себе. Це важливо, бо це допоможе вам легше впоратися з болем втрати і поступово повернутися до життя.
⚠️Не нехтуйте фізичним здоров’ям. За необхідності обов’язково зверніться до лікаря. Якщо до втрати близької людини ви займалися спортом – спробуйте поступово відновлювати фізичні вправи.
⚠️Піклуйтеся про харчування. Їжа – це енергія. Не нехтуючи харчуванням, ви зможете відновити в собі сили і енергію продовжувати жити.
⚠️Говоріть про померлого. Це нормально часто говорити про людину, яку ви втратили. Згадуйте. Говоріть із кожним, хто може вас слухати. Розповідайте, як настала смерть. Навіть якщо вам здається, що ви нав’язливі. Це не так. Це нормально. Навіть добре.
⚠️Якщо ви відчуваєте, що вам потрібно усамітнитися, зробіть це. Плачте. Жалійте себе. Співчувайте собі. Горюйте.
⚠️Говоріть вголос "... помер (або померла)". Не кажіть "пішов", скажіть "помер". Навіть якщо язик не повертається, вимовляйте. Ви маєте почути себе.
⚠️Усі емоції при втраті близьких є нормальними. Не бійтеся своїх емоцій. Не лякайтеся сильних емоцій чи істерик – це нормальні реакції, і вони вам не зашкодять.
⚠️Дотримуйтеся свого режиму. Виходьте на вулицю, дихайте. Не варто заспокоювати себе пігулками чи алкоголем.
⚠️Дозвольте друзям/знайомим підтримати вас. Багато хто не знає, що сказати, але це не має значення. Важлива їхня присутність.
⚠️Якщо ви вірянин/вірянка, ви можете помітити, що вам складно молитися. Це нормально. Ви можете сердитися на Бога – це теж нормально. Віра все одно може вам допомогти.
⚠️Дозволяйте собі злі емоції. Не забороняйте собі сердитися, не блокуйте лють. Навіть якщо ви забаните весь світ загалом, і навіть Бога – це не нашкодить їм. І вам також. Не заважайте собі відчувати ці почуття. Бог точно зрозуміє вас.
⚠️Дозволяйте собі задавати заборонені запитання "чому?". Це природньо, навіть якщо ви знаєте відповідь.
⚠️У кожного свій процес горювання. Він індивідуальний. Ви можете горювати стільки – скільки необхідно. Лише, коли вам важко, ви не витримуєте – просіть про допомогу. Зверніться до фахівців.
Джерело: Наталія Простун, психологиня.
Війна принесла українцям чимало горя і болю. Багато хто з нас втратив близьких, рідних людей. До цього неможливо підготуватися, це важко сприймати, а ще важче – пережити. Але навіть за таких обставин необхідно не забувати дбати про себе. Це важливо, бо це допоможе вам легше впоратися з болем втрати і поступово повернутися до життя.
⚠️Не нехтуйте фізичним здоров’ям. За необхідності обов’язково зверніться до лікаря. Якщо до втрати близької людини ви займалися спортом – спробуйте поступово відновлювати фізичні вправи.
⚠️Піклуйтеся про харчування. Їжа – це енергія. Не нехтуючи харчуванням, ви зможете відновити в собі сили і енергію продовжувати жити.
⚠️Говоріть про померлого. Це нормально часто говорити про людину, яку ви втратили. Згадуйте. Говоріть із кожним, хто може вас слухати. Розповідайте, як настала смерть. Навіть якщо вам здається, що ви нав’язливі. Це не так. Це нормально. Навіть добре.
⚠️Якщо ви відчуваєте, що вам потрібно усамітнитися, зробіть це. Плачте. Жалійте себе. Співчувайте собі. Горюйте.
⚠️Говоріть вголос "... помер (або померла)". Не кажіть "пішов", скажіть "помер". Навіть якщо язик не повертається, вимовляйте. Ви маєте почути себе.
⚠️Усі емоції при втраті близьких є нормальними. Не бійтеся своїх емоцій. Не лякайтеся сильних емоцій чи істерик – це нормальні реакції, і вони вам не зашкодять.
⚠️Дотримуйтеся свого режиму. Виходьте на вулицю, дихайте. Не варто заспокоювати себе пігулками чи алкоголем.
⚠️Дозвольте друзям/знайомим підтримати вас. Багато хто не знає, що сказати, але це не має значення. Важлива їхня присутність.
⚠️Якщо ви вірянин/вірянка, ви можете помітити, що вам складно молитися. Це нормально. Ви можете сердитися на Бога – це теж нормально. Віра все одно може вам допомогти.
⚠️Дозволяйте собі злі емоції. Не забороняйте собі сердитися, не блокуйте лють. Навіть якщо ви забаните весь світ загалом, і навіть Бога – це не нашкодить їм. І вам також. Не заважайте собі відчувати ці почуття. Бог точно зрозуміє вас.
⚠️Дозволяйте собі задавати заборонені запитання "чому?". Це природньо, навіть якщо ви знаєте відповідь.
⚠️У кожного свій процес горювання. Він індивідуальний. Ви можете горювати стільки – скільки необхідно. Лише, коли вам важко, ви не витримуєте – просіть про допомогу. Зверніться до фахівців.
Джерело: Наталія Простун, психологиня.
Як припинити жалкувати про минуле?
Почуття жалю часто супроводжується деструктивними емоціями та станами як: смуток, каяття, агресивність і сором. Тому, жалкуючи про щось, ми часто змушуємо себе переживати реальний стрес. Які є методи повністю позбутися цього почуття або принаймні приборкати його?
🔹 Висловіть свої емоції
Якщо є ситуація, що змушує вас повертатися в минуле знову та знову, проговоріть її. Головне – дати вихід емоціям. Іноді достатньо попросити вибачення в людини, про вчинок стосовно якої ви жалкуєте. Коли такої можливості немає, запишіть свої емоції на папері, поясніть собі, в чому причина вашого жалю, і можна навіть провести символічний ритуал. Спалити цей клаптик паперу або порвати – здійснити конкретну дію, яка дозволить відпустити те, що сталося.
🔹 Проведіть чітку межу
Замість того, щоб постійно мучити себе запитанням «Що я міг зробити тоді», запитайте себе: «Що я здатен зробити тепер». Поясніть собі, що ви сьогодні й у минулому – різні. Можливо, кілька років тому у вас було менше життєвого досвіду і ви по-іншому оцінювали ситуацію. В майбутньому нічого подібного тепер ви не допустите. Проведіть чітку межу між собою в минулому і зараз.
🔹 «Рефреймінг» або переосмислене сприйняття
Існують різні способи «перепрограмувати» своє сприйняття. Часто такі методи необхідні, щоб побороти почуття жалю. Серед них – «вигідне порівняння» та переосмислення причинно-наслідкових зв'язків.
Наприклад:
🟢 «Рік тому я не зміг вступити до вишу, але зараз у мене більш вигідна позиція, адже я вже знаю, як відбуватиметься іспит» (вигідне порівняння).
🟢 «Рік тому мене звільнили з роботи, але це дало мені можливість більше часу приділити собі» (переосмислення причинно-наслідкових зв'язків).
Джерела: психологиня Тетяна Декало, видання Ukr Media.
Почуття жалю часто супроводжується деструктивними емоціями та станами як: смуток, каяття, агресивність і сором. Тому, жалкуючи про щось, ми часто змушуємо себе переживати реальний стрес. Які є методи повністю позбутися цього почуття або принаймні приборкати його?
🔹 Висловіть свої емоції
Якщо є ситуація, що змушує вас повертатися в минуле знову та знову, проговоріть її. Головне – дати вихід емоціям. Іноді достатньо попросити вибачення в людини, про вчинок стосовно якої ви жалкуєте. Коли такої можливості немає, запишіть свої емоції на папері, поясніть собі, в чому причина вашого жалю, і можна навіть провести символічний ритуал. Спалити цей клаптик паперу або порвати – здійснити конкретну дію, яка дозволить відпустити те, що сталося.
🔹 Проведіть чітку межу
Замість того, щоб постійно мучити себе запитанням «Що я міг зробити тоді», запитайте себе: «Що я здатен зробити тепер». Поясніть собі, що ви сьогодні й у минулому – різні. Можливо, кілька років тому у вас було менше життєвого досвіду і ви по-іншому оцінювали ситуацію. В майбутньому нічого подібного тепер ви не допустите. Проведіть чітку межу між собою в минулому і зараз.
🔹 «Рефреймінг» або переосмислене сприйняття
Існують різні способи «перепрограмувати» своє сприйняття. Часто такі методи необхідні, щоб побороти почуття жалю. Серед них – «вигідне порівняння» та переосмислення причинно-наслідкових зв'язків.
Наприклад:
🟢 «Рік тому я не зміг вступити до вишу, але зараз у мене більш вигідна позиція, адже я вже знаю, як відбуватиметься іспит» (вигідне порівняння).
🟢 «Рік тому мене звільнили з роботи, але це дало мені можливість більше часу приділити собі» (переосмислення причинно-наслідкових зв'язків).
Джерела: психологиня Тетяна Декало, видання Ukr Media.
Що подивитись у вихідні:
"Тигр і я" (2022)
Неймовірно зворушлива історія про пригоди та дружбу хлопчика-сироти та врятованого ним від рук жорстоких браконьєрів дитинчати бенгальського тигра.
"Щедрик" (2022)
Дія фільму відбувається у тридцяті роки минулого століття в Івано-Франківську, який тоді називали Станіславів. Змінюються імперії та правлячі режими, що ворогують між собою. Фільм знайомить глядачів з історіями декількох сімей різних національностей, що живуть в одному будинку.
"Між минулим та майбутнім" (2021)
Саманта, в минулому популярна співачка, стоїть на життєвому роздоріжжі. Завершена кар'єра, хворий батько, який накопичив купу мотлоху, останні творчі невдачі — все це занурює її в депресію. Але іронічне ставлення до себе та до навколишніх проблем дозволяє Саманті знайти причини для нового життя.
Джерело: психологиня Юлія Ворман.
"Тигр і я" (2022)
Неймовірно зворушлива історія про пригоди та дружбу хлопчика-сироти та врятованого ним від рук жорстоких браконьєрів дитинчати бенгальського тигра.
"Щедрик" (2022)
Дія фільму відбувається у тридцяті роки минулого століття в Івано-Франківську, який тоді називали Станіславів. Змінюються імперії та правлячі режими, що ворогують між собою. Фільм знайомить глядачів з історіями декількох сімей різних національностей, що живуть в одному будинку.
"Між минулим та майбутнім" (2021)
Саманта, в минулому популярна співачка, стоїть на життєвому роздоріжжі. Завершена кар'єра, хворий батько, який накопичив купу мотлоху, останні творчі невдачі — все це занурює її в депресію. Але іронічне ставлення до себе та до навколишніх проблем дозволяє Саманті знайти причини для нового життя.
Джерело: психологиня Юлія Ворман.
Де взяти сили та як зберегти внутрішній ресурс
Внутрішній ресурс – це фізичні й моральні сили, які потрібні для повсякденного життя і трохи більше. Навіть у найскладніші часи важливо знаходити джерела, які хоча б на один відсоток поповнюватимуть внутрішній ресурс.
Є два способи, як поводитися із цим ресурсом собі на користь.
1. Навчитися не витрачати наявний ресурс
🔹Тимчасово не включайтеся в ситуації, які вас безпосередньо не стосуються. Наприклад, у конфлікти й розмови людей, які вас оточують: вони розмовляють між собою, але не з вами.
🔹Не виконуйте роботу, якої від вас не вимагають.
🔹Не витрачайте внутрішній ресурс на відстоювання не принципової для вас думки. Суперечки через дрібниці – заняття ресурсне тільки в тому разі, якщо за це платять. Але найчастіше не принципові питання більше забирають сили на обстоювання, ніж дають задоволення.
🔹Не ігноруйте фізичних потреб. Якщо вам хочеться пити – пийте, відчуваєте, що голодні – поїжте, якщо вам необхідно прогулятися чи полежати – зробіть це. Але важливо ставити своєму тілу запитання усвідомлено, з паузами і з концентрацією на відчуттях тіла.
🔹Відпочивайте. Наше тіло здебільшого відпочиває під час сну, а от мозок відпочиває в інформаційній тиші. Для нормального відпочинку зменшіть кількість спожитої інформації. Якщо видалася вільна хвилинка, відпочиньте. А це значить, залиште навколо тільки фонові шуми. Прямої, спрямованої в очі, вуха інформації (новин, фільмів, книжок), краще уникати.
🔹Відмовляйтеся від способів проведення дозвілля, які вас стомлюють. Приміром, від зустрічей із людьми, якщо ви перенасичені контактами за день. Від поїздок на громадському транспорті, якщо є можливість пройтися. І взагалі запитуйте: «Чи хочу я насправді зараз нових стимулів – зорових, слухових, тактильних?»
2. Зберегти і накопичити ресурс
Коли вдається зберігати ресурс на стабільному рівні тривалий час, ви можете поступово його нарощувати. Для цього:
🔸Структуруйте свій час так, щоб спочатку враховувалися ваші повсякденні потреби, а потім справи.
🔸Намагайтеся регулярно отримувати нові позитивні враження, шукайте джерела навколо. Йдеться про те, щоб відстежити речі, явища й події, які наповнюють вас і при цьому не стомлюють.
🔸Знаходьте приємні для вас події, образи, запахи в навколишньому світі.
🔸Ретельно підходьте до вибору кола свого спілкування й учіться оточувати себе людьми, з якими вам цікаво й при цьому неважко спілкуватися. Дозвольте собі відмовлятися від того, щоб вислуховувати скарги інших людей, давати їм поради і брати активну участь у плітках і чварах. Ви побачите, що якість людей навколо вас підвищиться. Разом із самооцінкою і самопочуттям. Не лінуйтеся шукати навколо людей за інтересами.
🔸Піклуйтеся про себе фізично, вчасно звертайте увагу на біль, порушення в роботі організму, симптоми втоми нервової системи й звертайтеся по допомогу. Здоров’я – це основа всього. Будь-які симптоми, які проявляються регулярно й тривають понад тиждень, – привід пройти клінічну діагностику. Не ігноруйте своїх захворювань.
Джерело: Анастасія Сухорукова, психологиня.
Внутрішній ресурс – це фізичні й моральні сили, які потрібні для повсякденного життя і трохи більше. Навіть у найскладніші часи важливо знаходити джерела, які хоча б на один відсоток поповнюватимуть внутрішній ресурс.
Є два способи, як поводитися із цим ресурсом собі на користь.
1. Навчитися не витрачати наявний ресурс
🔹Тимчасово не включайтеся в ситуації, які вас безпосередньо не стосуються. Наприклад, у конфлікти й розмови людей, які вас оточують: вони розмовляють між собою, але не з вами.
🔹Не виконуйте роботу, якої від вас не вимагають.
🔹Не витрачайте внутрішній ресурс на відстоювання не принципової для вас думки. Суперечки через дрібниці – заняття ресурсне тільки в тому разі, якщо за це платять. Але найчастіше не принципові питання більше забирають сили на обстоювання, ніж дають задоволення.
🔹Не ігноруйте фізичних потреб. Якщо вам хочеться пити – пийте, відчуваєте, що голодні – поїжте, якщо вам необхідно прогулятися чи полежати – зробіть це. Але важливо ставити своєму тілу запитання усвідомлено, з паузами і з концентрацією на відчуттях тіла.
🔹Відпочивайте. Наше тіло здебільшого відпочиває під час сну, а от мозок відпочиває в інформаційній тиші. Для нормального відпочинку зменшіть кількість спожитої інформації. Якщо видалася вільна хвилинка, відпочиньте. А це значить, залиште навколо тільки фонові шуми. Прямої, спрямованої в очі, вуха інформації (новин, фільмів, книжок), краще уникати.
🔹Відмовляйтеся від способів проведення дозвілля, які вас стомлюють. Приміром, від зустрічей із людьми, якщо ви перенасичені контактами за день. Від поїздок на громадському транспорті, якщо є можливість пройтися. І взагалі запитуйте: «Чи хочу я насправді зараз нових стимулів – зорових, слухових, тактильних?»
2. Зберегти і накопичити ресурс
Коли вдається зберігати ресурс на стабільному рівні тривалий час, ви можете поступово його нарощувати. Для цього:
🔸Структуруйте свій час так, щоб спочатку враховувалися ваші повсякденні потреби, а потім справи.
🔸Намагайтеся регулярно отримувати нові позитивні враження, шукайте джерела навколо. Йдеться про те, щоб відстежити речі, явища й події, які наповнюють вас і при цьому не стомлюють.
🔸Знаходьте приємні для вас події, образи, запахи в навколишньому світі.
🔸Ретельно підходьте до вибору кола свого спілкування й учіться оточувати себе людьми, з якими вам цікаво й при цьому неважко спілкуватися. Дозвольте собі відмовлятися від того, щоб вислуховувати скарги інших людей, давати їм поради і брати активну участь у плітках і чварах. Ви побачите, що якість людей навколо вас підвищиться. Разом із самооцінкою і самопочуттям. Не лінуйтеся шукати навколо людей за інтересами.
🔸Піклуйтеся про себе фізично, вчасно звертайте увагу на біль, порушення в роботі організму, симптоми втоми нервової системи й звертайтеся по допомогу. Здоров’я – це основа всього. Будь-які симптоми, які проявляються регулярно й тривають понад тиждень, – привід пройти клінічну діагностику. Не ігноруйте своїх захворювань.
Джерело: Анастасія Сухорукова, психологиня.
💬Як спілкуватися правильно: книги, які допоможуть у комунікації з людьми, що вас оточують
Багато в чому наш емоційний стан, настрій, внутрішній ресурс, те, як ми поводимось і які рішення приймаємо, залежить від комунікації. Уміння правильно будувати розмову, розуміти, що означають жести, тон та міміка співрозмовника, знання, коли краще промовчати, а коли, навпаки, наполягти на своїй думці. Це ті, часто непомітні базові речі, які суттєво впливають на нашу поведінку, емоційний стан та якість життя загалом.
Ловіть добірку книг, в яких ви знайдете багато корисних порад, практичних випадків, наукових фактів і рекомендацій про те, як краще комунікувати з людьми.
📖Карнегі Д. «Як набувати друзів і завойовувати увагу людей». Книга про базові принципи комунікації та взагалі розуміння того, як будується взаємодія між людьми.
📖Шостром Е. «Анти-Карнегі або Людина-маніпулятор». Прекрасна книга в гуманістичному стилі, яку бажано читати перед тим, як брати до рук будь-яку книгу про ефективне спілкування. Це свого роду профілактичне щеплення від успішного успіху, досягнення і маніпуляцій. ⠀
📖Піз А. «Мова рухів тіла». Книга про важливість невербального спілкування. Як зрозуміти, що означають хаотичні рухи співрозмовника? Дуже цікаво та пізнавально.
📖Сатир У. «Комунікація у психотерапії». Комунікація сприймається не як засіб досягнення мети, а спосіб зрозуміти одне одного і бути ближче. У книзі знайдете багато вправ та завдань, які можна застосовувати на практиці.
📖Роджерс К. «Становлення особистості: погляд на психотерапію». Ця книга більше про те, як задля очікувань не втратити себе. І в цьому важлива роль належить саме комунікації.
📖Гоулман Д. «Емоційний інтелект». Must read як для тих, хто хоче розібратися в комунікації, так і для тих, хто просто хоче бути в курсі трендових тем для розмови.
📖Готтман Дж. «Емоційний інтелект дитини». Книжка насправді більше про емоційний інтелект дорослого, і буде суперкорисною для батьків. ⠀
📖Зімбардо Ф. «Як подолати сором'язливість». Сором’язливість заважає багатьом жити на повну. Книга базується на наукових даних, наповнена статистикою, аналізом та практичними рекомендаціями.
📖Гоулстон М. «Я чую вас наскрізь». У цій книзі ви знайдете багато інформації про рептильний мозок і про роботу із запереченнями. ⠀
📖Роудз М. «Як розмовляти з ким завгодно». Книга про страх спілкування та те, як його подолати.
⠀
Джерело: Надія Терещенко, психологиня.
Багато в чому наш емоційний стан, настрій, внутрішній ресурс, те, як ми поводимось і які рішення приймаємо, залежить від комунікації. Уміння правильно будувати розмову, розуміти, що означають жести, тон та міміка співрозмовника, знання, коли краще промовчати, а коли, навпаки, наполягти на своїй думці. Це ті, часто непомітні базові речі, які суттєво впливають на нашу поведінку, емоційний стан та якість життя загалом.
Ловіть добірку книг, в яких ви знайдете багато корисних порад, практичних випадків, наукових фактів і рекомендацій про те, як краще комунікувати з людьми.
📖Карнегі Д. «Як набувати друзів і завойовувати увагу людей». Книга про базові принципи комунікації та взагалі розуміння того, як будується взаємодія між людьми.
📖Шостром Е. «Анти-Карнегі або Людина-маніпулятор». Прекрасна книга в гуманістичному стилі, яку бажано читати перед тим, як брати до рук будь-яку книгу про ефективне спілкування. Це свого роду профілактичне щеплення від успішного успіху, досягнення і маніпуляцій. ⠀
📖Піз А. «Мова рухів тіла». Книга про важливість невербального спілкування. Як зрозуміти, що означають хаотичні рухи співрозмовника? Дуже цікаво та пізнавально.
📖Сатир У. «Комунікація у психотерапії». Комунікація сприймається не як засіб досягнення мети, а спосіб зрозуміти одне одного і бути ближче. У книзі знайдете багато вправ та завдань, які можна застосовувати на практиці.
📖Роджерс К. «Становлення особистості: погляд на психотерапію». Ця книга більше про те, як задля очікувань не втратити себе. І в цьому важлива роль належить саме комунікації.
📖Гоулман Д. «Емоційний інтелект». Must read як для тих, хто хоче розібратися в комунікації, так і для тих, хто просто хоче бути в курсі трендових тем для розмови.
📖Готтман Дж. «Емоційний інтелект дитини». Книжка насправді більше про емоційний інтелект дорослого, і буде суперкорисною для батьків. ⠀
📖Зімбардо Ф. «Як подолати сором'язливість». Сором’язливість заважає багатьом жити на повну. Книга базується на наукових даних, наповнена статистикою, аналізом та практичними рекомендаціями.
📖Гоулстон М. «Я чую вас наскрізь». У цій книзі ви знайдете багато інформації про рептильний мозок і про роботу із запереченнями. ⠀
📖Роудз М. «Як розмовляти з ким завгодно». Книга про страх спілкування та те, як його подолати.
⠀
Джерело: Надія Терещенко, психологиня.
Як допомогти дітям, які постраждали від війни: підказки та поради
Через війну багато українців виїхали з дітьми за кордон. Малеча втратила безпечне постійне місце проживання, свою кімнату, ліжко, друзів, спілкування, вулиці, звичну їжу. Діти травмувалися вже самим переїздом. Значно гірше, коли дитина була в окупації, чула вибухи і бачила зруйновані будівлі, стала свідком поранень чи смертей або ж втратила рідних. Це колосальний стрес і порушення для дитини відчуття внутрішньої безпеки.
Як допомогти дитині з усім цим впоратися?
🔵Слід пам’ятати, що мама, батьки чи опікуни передусім повинні стабілізувати свій стан. Адже дитина зчитує імпульси тривоги, неспокою, які ви відчуваєте. Вона хоче мати опору, бачити поруч того, на кого можна покластись. А якщо ви не в ресурсі, дитина переживає травматичні події значно важче. Тому стабілізувати свій стан – завдання №1. Це допоможе вам зрозуміти, куди далі рухатися і як допомагати своїй дитині.
🔵Не менш важливо розуміти, як говорити з дитиною про події, які вона пережила, і робити це. Якщо цього уникати, всі переживання дитини «забиваються» в тіло, і проявляються психосоматичною симптоматикою. У кожного це відбувається індивідуально, але завжди дуже неприємно.
🔵Запишіться в тій країні, де ви знаходитеся, до лікаря-педіатра, паралельно, коли є вже складна симптоматика, до психіатра, та йдіть туди з дитиною.
🔵Занотуйте симптоми, які спостерігаються в дитини: безсоння, розмови у сні, тривога, закреп, понос, нудота, постійне чухання тіла, раптовий кашель, страхи, фізичне знесилення, втрата орієнтації тощо. Це потрібно, аби ви могли докладно розповісти лікарю, що саме відбувається з дитиною. Це важливо.
Як говорити з дитиною про психологічну допомогу:
✅Передусім необхідно усвідомлювати, що ви мама (батько, опікун), і саме ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини.
✅Поясніть, що ви хочете допомогти, але не можете цього зробити так якісно, як фахівець. Для цього існують психотерапевти – спеціально навчені люди, які допомагають дітям пережити травму.
✅Не варто очікувати, що ваша дитина погодиться піти до лікаря чи терапевта після першої розмови. Адже психіка дитини травмована, і крім травми, вона може більше нічого не сприймати. Це може бути складно, але ви повинні говорити без тиску. Поясніть, що запрошуєте її піти разом. Бо ви мама (батько, опікун), ви доросла людина, піклуєтеся про дитину і завжди знайдете рішення, як їй допомогти.
✅Коли дитина втрачає своє безпечне і звичне життя, свій дім, утворюється «пустка», яку необхідно заповнити. Якщо цього не робити, може відбутися надлом у психіці дитини. Він може призвести до розвитку психічних розладів, якщо не звертатися по допомогу вчасно. Не зволікайте. Якщо ви бачите, що ваш малюк не «ок», не відкладайте візит до фахівця. Зробіть це.
❗️Пам’ятайте, психотерапія це не назавжди. А те, що ви отримаєте від неї, стане вам опорою на все життя!
Джерело: Тетяна Пелех, психотерапевтка.
Через війну багато українців виїхали з дітьми за кордон. Малеча втратила безпечне постійне місце проживання, свою кімнату, ліжко, друзів, спілкування, вулиці, звичну їжу. Діти травмувалися вже самим переїздом. Значно гірше, коли дитина була в окупації, чула вибухи і бачила зруйновані будівлі, стала свідком поранень чи смертей або ж втратила рідних. Це колосальний стрес і порушення для дитини відчуття внутрішньої безпеки.
Як допомогти дитині з усім цим впоратися?
🔵Слід пам’ятати, що мама, батьки чи опікуни передусім повинні стабілізувати свій стан. Адже дитина зчитує імпульси тривоги, неспокою, які ви відчуваєте. Вона хоче мати опору, бачити поруч того, на кого можна покластись. А якщо ви не в ресурсі, дитина переживає травматичні події значно важче. Тому стабілізувати свій стан – завдання №1. Це допоможе вам зрозуміти, куди далі рухатися і як допомагати своїй дитині.
🔵Не менш важливо розуміти, як говорити з дитиною про події, які вона пережила, і робити це. Якщо цього уникати, всі переживання дитини «забиваються» в тіло, і проявляються психосоматичною симптоматикою. У кожного це відбувається індивідуально, але завжди дуже неприємно.
🔵Запишіться в тій країні, де ви знаходитеся, до лікаря-педіатра, паралельно, коли є вже складна симптоматика, до психіатра, та йдіть туди з дитиною.
🔵Занотуйте симптоми, які спостерігаються в дитини: безсоння, розмови у сні, тривога, закреп, понос, нудота, постійне чухання тіла, раптовий кашель, страхи, фізичне знесилення, втрата орієнтації тощо. Це потрібно, аби ви могли докладно розповісти лікарю, що саме відбувається з дитиною. Це важливо.
Як говорити з дитиною про психологічну допомогу:
✅Передусім необхідно усвідомлювати, що ви мама (батько, опікун), і саме ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини.
✅Поясніть, що ви хочете допомогти, але не можете цього зробити так якісно, як фахівець. Для цього існують психотерапевти – спеціально навчені люди, які допомагають дітям пережити травму.
✅Не варто очікувати, що ваша дитина погодиться піти до лікаря чи терапевта після першої розмови. Адже психіка дитини травмована, і крім травми, вона може більше нічого не сприймати. Це може бути складно, але ви повинні говорити без тиску. Поясніть, що запрошуєте її піти разом. Бо ви мама (батько, опікун), ви доросла людина, піклуєтеся про дитину і завжди знайдете рішення, як їй допомогти.
✅Коли дитина втрачає своє безпечне і звичне життя, свій дім, утворюється «пустка», яку необхідно заповнити. Якщо цього не робити, може відбутися надлом у психіці дитини. Він може призвести до розвитку психічних розладів, якщо не звертатися по допомогу вчасно. Не зволікайте. Якщо ви бачите, що ваш малюк не «ок», не відкладайте візит до фахівця. Зробіть це.
❗️Пам’ятайте, психотерапія це не назавжди. А те, що ви отримаєте від неї, стане вам опорою на все життя!
Джерело: Тетяна Пелех, психотерапевтка.
Топ-5 причин газлайтингу в стосунках
Газлайтинг — маніпулятивна поведінка стосовно інших, мета якої змусити людину засумніватися в адекватності власного сприйняття дійсності або в об'єктивності того, що її оточує, взагалі.
Газлайтинг може бути свідомим або ні. Так само і наміри газлайтингу можуть бути продиктовані різними мотивами.
🚩Бажання уникнути відповідальності
Однією з найпоширеніших причин газлайтингу є бажання уникнути відповідальності. Це може означати, що людина не бере на себе відповідальність за певні дії: такі як невірність або інша недоречна чи образлива поведінка.
🚩Бажання контролю
Ще одна поширена причина газлайтингу — спроба контролювати. Газлайтер прагне, щоб партнер поводився певним чином, формував свою поведінку відповідно до потреб газлайтера. А це неодмінно веде до обмеження власних потреб людини, її автономії та свободи.
🚩Недовіра
Часто газлайтер тотально не довіряє іншим людям, навіть близьким. Ця тривога змушує щосили намагатися контролювати інших і обставини в цілому. Такі люди бояться втратити контроль за власним життям і використовують тактику маніпулювання, щоб відновити почуття контролю.
🚩Бажання перемогти
Людина може вважати, що її цінність залежить від того, чи знаходиться вона в домінуючому становищі. Тому, на її думку, будь-які методи збереження домінуючого становища в різних чи окремій сфері життя — цілком виправдані.
🚩Вивчена поведінка
У дітей, які виросли з газлайтерами, така поведінка нормалізується, і вони можуть не усвідомлювати своїх дій. Формується розуміння, що для того, щоб отримати бажане, потрібно маніпулювати іншими людьми.
Джерело: Ганна Дрешер, фахівчиня із психічного здоров'я.
Газлайтинг — маніпулятивна поведінка стосовно інших, мета якої змусити людину засумніватися в адекватності власного сприйняття дійсності або в об'єктивності того, що її оточує, взагалі.
Газлайтинг може бути свідомим або ні. Так само і наміри газлайтингу можуть бути продиктовані різними мотивами.
🚩Бажання уникнути відповідальності
Однією з найпоширеніших причин газлайтингу є бажання уникнути відповідальності. Це може означати, що людина не бере на себе відповідальність за певні дії: такі як невірність або інша недоречна чи образлива поведінка.
🚩Бажання контролю
Ще одна поширена причина газлайтингу — спроба контролювати. Газлайтер прагне, щоб партнер поводився певним чином, формував свою поведінку відповідно до потреб газлайтера. А це неодмінно веде до обмеження власних потреб людини, її автономії та свободи.
🚩Недовіра
Часто газлайтер тотально не довіряє іншим людям, навіть близьким. Ця тривога змушує щосили намагатися контролювати інших і обставини в цілому. Такі люди бояться втратити контроль за власним життям і використовують тактику маніпулювання, щоб відновити почуття контролю.
🚩Бажання перемогти
Людина може вважати, що її цінність залежить від того, чи знаходиться вона в домінуючому становищі. Тому, на її думку, будь-які методи збереження домінуючого становища в різних чи окремій сфері життя — цілком виправдані.
🚩Вивчена поведінка
У дітей, які виросли з газлайтерами, така поведінка нормалізується, і вони можуть не усвідомлювати своїх дій. Формується розуміння, що для того, щоб отримати бажане, потрібно маніпулювати іншими людьми.
Джерело: Ганна Дрешер, фахівчиня із психічного здоров'я.
5 міфів про самооцінку
Ми звикли детермінувати самооцінку як високу або низьку та ставимося до цього стану як чогось стабільного, перманентного. Насправді ж самооцінка людини дуже ситуативна, а її рівень може змінюватися часто упродовж усього життя.
Які ще міфи про самооцінку існують та чому їх варто позбутися просто зараз, щоб покращити якість свого життя?
🔸 Міф 1: Завищена самооцінка — ознака нарцисизму
Високу самооцінку нерідко плутають із марнославством та нарцисизмом, розцінюють як якість виключно негативну. Але чи це так? Якщо дивитися на самооцінку як на ставлення до себе, то висока самооцінка має на увазі позитивне ставлення до себе та прийняття себе цілком і без умов. Це визнання своїх досягнень та адекватне сприйняття своїх недоліків. Якщо подумати, то саме цього прагне психотерапія.
🔸 Міф 2: Самооцінка — це щось вроджене
Самооцінка змінюється протягом життя. На неї впливають суспільство, повсякденні успіхи, стосунки з близькими людьми, самопочуття. Вона може змінюватися незалежно від зусиль та бажання людини. А може усвідомлено коригуватися, коли ми працюємо над собою і позбавляємося хибних переконань про себе.
🔸 Міф 3: Впевненість людини в собі залежить від самооцінки
Ми звикли сприймати невпевнених у собі людей як людей із низькою самооцінкою. Проте невпевненість у собі передбачає передусім нестійке ставлення до себе. Залежно від оточення та обставин людина може почуватися чудово в одній ситуації та «падати з коня» в іншій. Цілком нормально за певних обставин сумніватися в собі.
🔸 Міф 4: Самооцінка людини залежить від сприйняття навколишніх
Якщо люди поряд розумітимуть і підтримуватимуть людину, самооцінка підвищиться. Раціональне зерно в цьому є, але наші потреби належать лише нам. Якщо людина хоче почуватися краще поряд з іншими, їй насамперед варто бути уважною до своїх потреб та бажань, кордонів та стосунків. Зрештою, найважливіша людина у вашому житті — це ви самі. І найважливіші стосунки — це стосунки із собою.
🔸 Міф 5: Висока самооцінка породжує егоїзм
У здоровому егоїзмі немає нічого поганого. Навпаки. Найчастіше деструктивні прояви егоїзму властиві людям саме з низькою самооцінкою. Адже коли людині вкрай важлива оцінка оточення, вона сумнівається у своїй «окейності» і вимагає її підтвердження від інших. Саме це і сприймається як нездоровий егоїзм, начебто люди довкола повинні переконувати та підживлювати самооцінку іншого.
Чим щасливіша людина, тим менше вона фіксується на собі й вимагає такого від інших. Вона знаходиться в гармонії із собою й навколишнім світом.
Джерело: психологиня Анастасія Сухорукова.
Ми звикли детермінувати самооцінку як високу або низьку та ставимося до цього стану як чогось стабільного, перманентного. Насправді ж самооцінка людини дуже ситуативна, а її рівень може змінюватися часто упродовж усього життя.
Які ще міфи про самооцінку існують та чому їх варто позбутися просто зараз, щоб покращити якість свого життя?
🔸 Міф 1: Завищена самооцінка — ознака нарцисизму
Високу самооцінку нерідко плутають із марнославством та нарцисизмом, розцінюють як якість виключно негативну. Але чи це так? Якщо дивитися на самооцінку як на ставлення до себе, то висока самооцінка має на увазі позитивне ставлення до себе та прийняття себе цілком і без умов. Це визнання своїх досягнень та адекватне сприйняття своїх недоліків. Якщо подумати, то саме цього прагне психотерапія.
🔸 Міф 2: Самооцінка — це щось вроджене
Самооцінка змінюється протягом життя. На неї впливають суспільство, повсякденні успіхи, стосунки з близькими людьми, самопочуття. Вона може змінюватися незалежно від зусиль та бажання людини. А може усвідомлено коригуватися, коли ми працюємо над собою і позбавляємося хибних переконань про себе.
🔸 Міф 3: Впевненість людини в собі залежить від самооцінки
Ми звикли сприймати невпевнених у собі людей як людей із низькою самооцінкою. Проте невпевненість у собі передбачає передусім нестійке ставлення до себе. Залежно від оточення та обставин людина може почуватися чудово в одній ситуації та «падати з коня» в іншій. Цілком нормально за певних обставин сумніватися в собі.
🔸 Міф 4: Самооцінка людини залежить від сприйняття навколишніх
Якщо люди поряд розумітимуть і підтримуватимуть людину, самооцінка підвищиться. Раціональне зерно в цьому є, але наші потреби належать лише нам. Якщо людина хоче почуватися краще поряд з іншими, їй насамперед варто бути уважною до своїх потреб та бажань, кордонів та стосунків. Зрештою, найважливіша людина у вашому житті — це ви самі. І найважливіші стосунки — це стосунки із собою.
🔸 Міф 5: Висока самооцінка породжує егоїзм
У здоровому егоїзмі немає нічого поганого. Навпаки. Найчастіше деструктивні прояви егоїзму властиві людям саме з низькою самооцінкою. Адже коли людині вкрай важлива оцінка оточення, вона сумнівається у своїй «окейності» і вимагає її підтвердження від інших. Саме це і сприймається як нездоровий егоїзм, начебто люди довкола повинні переконувати та підживлювати самооцінку іншого.
Чим щасливіша людина, тим менше вона фіксується на собі й вимагає такого від інших. Вона знаходиться в гармонії із собою й навколишнім світом.
Джерело: психологиня Анастасія Сухорукова.
Як навчитися домовлятися, коли конфлікт неминучий
Конфлікт – це не смерч і не хаос, а структуроване явище. Досить передбачуване і кероване. В міжособистісному конфлікті не може бути переможця.
Але й уникати конфлікту, час якого настав, теж небезпечно. Тому вміти конфліктувати – це мистецтво, якому варто вчитися. Не уникати суперечки, не нападати і не захищатися, а поводитися в конфлікті психологічно грамотно.
🔸Правило 1. Дайте опоненту висловитися, не перебиваючи його при цьому. Іноді для вирішення конфлікту цього буває достатньо.
🔸Правило 2. Показуйте опоненту щирий інтерес до того, що він каже. Не в суперечках народжується істина, а в дискусіях. А для цього потрібно дозволити людині висловити свою позицію.
🔸Правило 3. Завжди залишайте можливість опоненту зберегти обличчя. Навіть якщо він на всі 100% помиляється, ніколи не вказуйте на це прямо.
🔸Правило 4. Демонструйте повагу до опонента. Для цього достатньо стежити за своїми інтонаціями та не допускати жодних різких висловлювань.
🔸Правило 5. Залишайтеся відкритим і чесним. Натяки та недомовки лише посилюють конфлікт.
🔸Правило 6. Не шукайте винних. Звинувачення на адресу опонента – це найкращий спосіб влаштувати затяжний конфлікт без шансу його вирішити.
🔸Правило 7. Допускайте, що і ви можете бути неправі. Визнайте це щиро, якщо аргументи опонента розумні й очевидні. Зробити це буває найтяжче, але людина, яка вміє просити вибачення, – сильна людина.
Джерело: Оксана Ткач, психотерапевтка.
Конфлікт – це не смерч і не хаос, а структуроване явище. Досить передбачуване і кероване. В міжособистісному конфлікті не може бути переможця.
Але й уникати конфлікту, час якого настав, теж небезпечно. Тому вміти конфліктувати – це мистецтво, якому варто вчитися. Не уникати суперечки, не нападати і не захищатися, а поводитися в конфлікті психологічно грамотно.
🔸Правило 1. Дайте опоненту висловитися, не перебиваючи його при цьому. Іноді для вирішення конфлікту цього буває достатньо.
🔸Правило 2. Показуйте опоненту щирий інтерес до того, що він каже. Не в суперечках народжується істина, а в дискусіях. А для цього потрібно дозволити людині висловити свою позицію.
🔸Правило 3. Завжди залишайте можливість опоненту зберегти обличчя. Навіть якщо він на всі 100% помиляється, ніколи не вказуйте на це прямо.
🔸Правило 4. Демонструйте повагу до опонента. Для цього достатньо стежити за своїми інтонаціями та не допускати жодних різких висловлювань.
🔸Правило 5. Залишайтеся відкритим і чесним. Натяки та недомовки лише посилюють конфлікт.
🔸Правило 6. Не шукайте винних. Звинувачення на адресу опонента – це найкращий спосіб влаштувати затяжний конфлікт без шансу його вирішити.
🔸Правило 7. Допускайте, що і ви можете бути неправі. Визнайте це щиро, якщо аргументи опонента розумні й очевидні. Зробити це буває найтяжче, але людина, яка вміє просити вибачення, – сильна людина.
Джерело: Оксана Ткач, психотерапевтка.
Що подивитись у вихідні:
"Супергерої" (2021)
Імпульсивна Анна займається
створенням коміксів, а професор фізичних наук Марко всі події в житті пояснює формулами та фактами. Їхня випадкова зустріч відбувається під час зливи, і саме в той момент вони закохуються. Чи зможуть герої пережити всі розбіжності й не втратити свої почуття?
"Бандит" (2022)
Харизматичний злочинець
Гілберт Галван-молодший тікає з мічиганської в'язниці та ховається в Канаді. Там він купує собі нову особистість, але знову береться за старе. У картині продемонстровано, чим обернеться для головного героя такий спосіб життя.
"Прислуга" (2011)
Відмінна екранізація однойменного бестселера Кетрін Стокетт, одного з найбільш обговорюваних творів останнього десятиліття, який тривалий час займав перший рядок у списку бестселерів New York Times.
Настали 60-ті, і часи неволі вже давно пішли в небуття, але на півдні Америки час ніби зупинився. Дві темношкірі служниці, Ейбілін і Мінні, а також білошкіра дівчина Скітер із заможної родини борються за справедливість, бажаючи щось змінити. Чи зможуть вони перемогти в цьому протистоянні — дивіться у фільмі.
Джерело: психологиня Юлія Ворман.
"Супергерої" (2021)
Імпульсивна Анна займається
створенням коміксів, а професор фізичних наук Марко всі події в житті пояснює формулами та фактами. Їхня випадкова зустріч відбувається під час зливи, і саме в той момент вони закохуються. Чи зможуть герої пережити всі розбіжності й не втратити свої почуття?
"Бандит" (2022)
Харизматичний злочинець
Гілберт Галван-молодший тікає з мічиганської в'язниці та ховається в Канаді. Там він купує собі нову особистість, але знову береться за старе. У картині продемонстровано, чим обернеться для головного героя такий спосіб життя.
"Прислуга" (2011)
Відмінна екранізація однойменного бестселера Кетрін Стокетт, одного з найбільш обговорюваних творів останнього десятиліття, який тривалий час займав перший рядок у списку бестселерів New York Times.
Настали 60-ті, і часи неволі вже давно пішли в небуття, але на півдні Америки час ніби зупинився. Дві темношкірі служниці, Ейбілін і Мінні, а також білошкіра дівчина Скітер із заможної родини борються за справедливість, бажаючи щось змінити. Чи зможуть вони перемогти в цьому протистоянні — дивіться у фільмі.
Джерело: психологиня Юлія Ворман.
Емоційна регуляція дозволяє людині тримати свій емоційний стан у межах, комфортних для неї самої
Це усвідомлена зміна чи подолання актуального емоційного стану: хвилювання, відчаю або сильної радості. Проте методи, до яких люди вдаються, аби регулювати свій емоційний стан, різні. Серед них є так звані здорові стратегії та нездорові.
🟢 Здорові стратегії:
– медитація
– участь у терапії
– обговорення емоцій з близькими
– ведення щоденника емоцій
– фіксування випадків, коли потрібна перерва та тимчасове зниження соціальної активності
– гігієна сну
🔴 Нездорові стратегії:
– самоушкоджуюча поведінка
– зловживання алкоголем та психоактивними речовинами
– емоційне харчування
– надмірне використання соціальних мереж
– соціальна ізоляція
Будьте уважними до свого емоційного стану та слідкуйте за поведінкою і звичками як власними, так і близьких. Можливо, певні дії людини поруч вказують на поганий емоційний стан та необхідність допомоги.
Джерело: доктор філософії, дослідник та викладач психології Сол Маклеод.
Це усвідомлена зміна чи подолання актуального емоційного стану: хвилювання, відчаю або сильної радості. Проте методи, до яких люди вдаються, аби регулювати свій емоційний стан, різні. Серед них є так звані здорові стратегії та нездорові.
🟢 Здорові стратегії:
– медитація
– участь у терапії
– обговорення емоцій з близькими
– ведення щоденника емоцій
– фіксування випадків, коли потрібна перерва та тимчасове зниження соціальної активності
– гігієна сну
🔴 Нездорові стратегії:
– самоушкоджуюча поведінка
– зловживання алкоголем та психоактивними речовинами
– емоційне харчування
– надмірне використання соціальних мереж
– соціальна ізоляція
Будьте уважними до свого емоційного стану та слідкуйте за поведінкою і звичками як власними, так і близьких. Можливо, певні дії людини поруч вказують на поганий емоційний стан та необхідність допомоги.
Джерело: доктор філософії, дослідник та викладач психології Сол Маклеод.
Як побороти стрес на роботі
Дозуйте робоче навантаження
Уточніть, який мінімальний обсяг роботи необхідно виконати, і дозвольте собі не виконувати більше. Розподіліть завдання за пріоритетністю. Обов’язково робіть перерви в роботі. Відмовляйте тим, хто додатково навантажує вас не вашими обов’язками.
Делегуйте і розподіляйте обов’язки та завдання
Навчіться передавати частину функцій підлеглим, а не замикайте всі робочі процеси на собі. Концентруйтеся на власних робочих функціях і не беріть на себе чужі.
Відпочивайте, робіть перерви
Щоб подолати стрес на роботі, потрібно час від часу виходити за межі стресових умов. Для цього і передбачений відпочинок.
🔹вийдіть на свіже повітря
🔹зателефонуйте друзям чи родичам
🔹зробіть вправу для очей, помалюйте чи подрімайте 15 хвилин, якщо маєте можливість
Рухайтесь
Прогулянка, офісна зарядка, кількахвилинний танок – чудові способи зняти напругу і відновити ресурси. Не засиджуйтеся на місці, за можливості завжди рухайтесь.
Оптимізуйте раціон харчування
🔹обмежте споживання цукру і рафінованих вуглеводів
🔹обмежте споживання кофеїну, алкоголю, трансжирів
🔹збільште споживання омега-3 жирних кислот
🔹уникайте вживання нікотину
🔹пийте зелений чай чи воду
Джерело: Анастасія Сухорукова, психологиня.
Дозуйте робоче навантаження
Уточніть, який мінімальний обсяг роботи необхідно виконати, і дозвольте собі не виконувати більше. Розподіліть завдання за пріоритетністю. Обов’язково робіть перерви в роботі. Відмовляйте тим, хто додатково навантажує вас не вашими обов’язками.
Делегуйте і розподіляйте обов’язки та завдання
Навчіться передавати частину функцій підлеглим, а не замикайте всі робочі процеси на собі. Концентруйтеся на власних робочих функціях і не беріть на себе чужі.
Відпочивайте, робіть перерви
Щоб подолати стрес на роботі, потрібно час від часу виходити за межі стресових умов. Для цього і передбачений відпочинок.
🔹вийдіть на свіже повітря
🔹зателефонуйте друзям чи родичам
🔹зробіть вправу для очей, помалюйте чи подрімайте 15 хвилин, якщо маєте можливість
Рухайтесь
Прогулянка, офісна зарядка, кількахвилинний танок – чудові способи зняти напругу і відновити ресурси. Не засиджуйтеся на місці, за можливості завжди рухайтесь.
Оптимізуйте раціон харчування
🔹обмежте споживання цукру і рафінованих вуглеводів
🔹обмежте споживання кофеїну, алкоголю, трансжирів
🔹збільште споживання омега-3 жирних кислот
🔹уникайте вживання нікотину
🔹пийте зелений чай чи воду
Джерело: Анастасія Сухорукова, психологиня.
Ознаки посттравматичного зростання – як знайти сили після кризи?
📌 Посттравматичне зростання – це досвід позитивних змін, що відбуваються з людиною після зіткнення з кризовими життєвими ситуаціями.
До ознак посттравматичного зростання належать:
🔸Повернення відчуття внутрішнього контролю та потенціалу. Проявляється у розумінні людиною, що вона має необхідні знання, вміння і внутрішній ресурс, щоб вистояти у складних обставинах.
🔸Відчуття появи можливостей у житті. В умовах кризи чи складних життєвих обставин, перша реакція людини, як правило, – це просто перечекати складний період. Посттравматичне зростання настає на етапі усвідомлення й прийняття ситуації такою, як вона є. Це дозволяє рухатись далі, шукати можливості та нові сенси. Навіть у найтемніші часи.
🔸Зміни світоглядні або духовні. Після кризи людина часто приходить до переоцінки власних цінностей.
🔸Відчуття цінності власного життя. Розуміння того, що не потрібно відкладати життя на потім. Кожен день є цінним й несе в собі низку можливостей.
Джерело: психологиня Юлія Ворман
📌 Посттравматичне зростання – це досвід позитивних змін, що відбуваються з людиною після зіткнення з кризовими життєвими ситуаціями.
До ознак посттравматичного зростання належать:
🔸Повернення відчуття внутрішнього контролю та потенціалу. Проявляється у розумінні людиною, що вона має необхідні знання, вміння і внутрішній ресурс, щоб вистояти у складних обставинах.
🔸Відчуття появи можливостей у житті. В умовах кризи чи складних життєвих обставин, перша реакція людини, як правило, – це просто перечекати складний період. Посттравматичне зростання настає на етапі усвідомлення й прийняття ситуації такою, як вона є. Це дозволяє рухатись далі, шукати можливості та нові сенси. Навіть у найтемніші часи.
🔸Зміни світоглядні або духовні. Після кризи людина часто приходить до переоцінки власних цінностей.
🔸Відчуття цінності власного життя. Розуміння того, що не потрібно відкладати життя на потім. Кожен день є цінним й несе в собі низку можливостей.
Джерело: психологиня Юлія Ворман
Три найбільші ілюзії, через які ми тривожимося
Війна актуалізувала в кожного свій спектр переживань – в одних це тривога за майбутнє, в інших – переживання через втрату близьких, домівки, звичного життя. Більшість цих тривог пов’язані із втратою трьох найбільших ілюзій людства:
1️⃣ Ілюзія контролю власного життя
Більшість наших планів через війну зазнали змін, бо наше життя докорінно змінилося. Подумайте, що можна реалізувати не повністю, а хоча б частково? Змініть фокус на те, що можете контролювати. Це допоможе рухатися далі. Випишіть свої плани, що були на початку року, і напроти кожного пункту пропишіть альтернативу, яку ви можете здійснити з огляду на обставини.
2️⃣ Ілюзія безпеки та справедливості світу
Абсолютної безпеки немає ніде. Війна це довела. Сьогодні наше основне завдання – створити для себе і своїх близьких максимально безпечні умови. Змініть фокус із образ та читання новин на те, що додасть вам ресурсу вже сьогодні. Нехай це будуть хоча б маленькі радощі. Пам’ятайте, все минає, а тому мине і цей важкий період нашого життя!
3️⃣ Ілюзія безсмертя
Смерть та втрата – це одне з найскладнішого, з чим абсолютно кожна людина стикається в житті. Не всі до цього готові. Якщо вам потрібна допомога в переживанні втрати – звертайтеся до фахівців, не нехтуйте підтримкою.
Джерело: Оксана Ступенко, психологиня.
Війна актуалізувала в кожного свій спектр переживань – в одних це тривога за майбутнє, в інших – переживання через втрату близьких, домівки, звичного життя. Більшість цих тривог пов’язані із втратою трьох найбільших ілюзій людства:
1️⃣ Ілюзія контролю власного життя
Більшість наших планів через війну зазнали змін, бо наше життя докорінно змінилося. Подумайте, що можна реалізувати не повністю, а хоча б частково? Змініть фокус на те, що можете контролювати. Це допоможе рухатися далі. Випишіть свої плани, що були на початку року, і напроти кожного пункту пропишіть альтернативу, яку ви можете здійснити з огляду на обставини.
2️⃣ Ілюзія безпеки та справедливості світу
Абсолютної безпеки немає ніде. Війна це довела. Сьогодні наше основне завдання – створити для себе і своїх близьких максимально безпечні умови. Змініть фокус із образ та читання новин на те, що додасть вам ресурсу вже сьогодні. Нехай це будуть хоча б маленькі радощі. Пам’ятайте, все минає, а тому мине і цей важкий період нашого життя!
3️⃣ Ілюзія безсмертя
Смерть та втрата – це одне з найскладнішого, з чим абсолютно кожна людина стикається в житті. Не всі до цього готові. Якщо вам потрібна допомога в переживанні втрати – звертайтеся до фахівців, не нехтуйте підтримкою.
Джерело: Оксана Ступенко, психологиня.
Що подивитись у вихідні:
1. «Батько» — фільм 2020 року режисера Флоріана Зеллера, який розповідає історію чоловіка на ім'я Ентоні, який страждає від деменції, та його дочки, яка намагається знайти спосіб допомогти батькові. Фільм знятий у формі психологічної драми, що вражає своїм реалізмом й емоційністю. Головну роль зіграв Ентоні Хопкінс, який отримав за цей образ «Оскар» за найкращу чоловічу роль. Фільм має багато нагород і високу оцінку критиків. Він відкриває глядачеві тему деменції, її впливу на життя людини та її родини.
2. «У ритмі серця» — фільм 2021 року від режисера Сіан Гедера. Це зворушлива інді-драмеді про сім’ю глухих рибалок та їхню доньку, яка мріє вступити до коледжу й стати співачкою. Дівчині всього 17. Вона не має проблем із порушенням слуху, тому для свого сімейства виступає перекладачем і необхідним містком з рештою світу.
3. «Хвилі» — драматичний фільм 2019 року від американського режисера Трея Едварда Шалтса. Старшокласника Тайлера із забезпеченої афроамериканської родини, яка живе на півдні Флориди, в житті хвилюють лише дві речі: спорт та його дівчина Алексіс. Хлопець ходить у перспективних борцях і більшість часу присвячує тренуванням. Але незабаром світ Тайлера починає валитися — лікар наполягає на терміновій операції плеча, після якої про спорт доведеться надовго забути, а Алексіс з'ясовує, що вагітна.
1. «Батько» — фільм 2020 року режисера Флоріана Зеллера, який розповідає історію чоловіка на ім'я Ентоні, який страждає від деменції, та його дочки, яка намагається знайти спосіб допомогти батькові. Фільм знятий у формі психологічної драми, що вражає своїм реалізмом й емоційністю. Головну роль зіграв Ентоні Хопкінс, який отримав за цей образ «Оскар» за найкращу чоловічу роль. Фільм має багато нагород і високу оцінку критиків. Він відкриває глядачеві тему деменції, її впливу на життя людини та її родини.
2. «У ритмі серця» — фільм 2021 року від режисера Сіан Гедера. Це зворушлива інді-драмеді про сім’ю глухих рибалок та їхню доньку, яка мріє вступити до коледжу й стати співачкою. Дівчині всього 17. Вона не має проблем із порушенням слуху, тому для свого сімейства виступає перекладачем і необхідним містком з рештою світу.
3. «Хвилі» — драматичний фільм 2019 року від американського режисера Трея Едварда Шалтса. Старшокласника Тайлера із забезпеченої афроамериканської родини, яка живе на півдні Флориди, в житті хвилюють лише дві речі: спорт та його дівчина Алексіс. Хлопець ходить у перспективних борцях і більшість часу присвячує тренуванням. Але незабаром світ Тайлера починає валитися — лікар наполягає на терміновій операції плеча, після якої про спорт доведеться надовго забути, а Алексіс з'ясовує, що вагітна.
🔥 Екологічні способи виражати злість
Вияв негативних емоцій та злості – це норма життя. Особливо в сучасних умовах, коли мільйони українців відчувають агресію та образу через дії ворога.
Пригнічувати ці емоції – не вихід, адже це лише може зашкодити вашому емоційному стану, зробити вас дратівливою людиною та призвести до конфліктів із близькими.
✅ Натомість існують екологічні способи виражати злість:
📍Активна ходьба або спорт – бойові мистецтва, силові вправи, динамічні танці.
📍Побийте подушку або покидайте каміння у воду. Під час процесу проговорюйте свої почуття, образи та гнів. Говоріть усе, про що думаєте, навіть якщо це дуже погані слова.
📍Можна взяти ковдру за кінці й витрушувати її з усієї сили. Або міцно скрутити рушник.
📍Розслабити тіло і звільнитися від внутрішньої напруги та агресії допомагає масаж.
📍Лайка вголос – це також дієвий спосіб звільнитися від агресії.
📍Гучний спів та агресивна музика.
📍Прибирання та впорядкування речей як один із видів активності також є дієвим способом вивільнити внутрішню злість.
Вияв негативних емоцій та злості – це норма життя. Особливо в сучасних умовах, коли мільйони українців відчувають агресію та образу через дії ворога.
Пригнічувати ці емоції – не вихід, адже це лише може зашкодити вашому емоційному стану, зробити вас дратівливою людиною та призвести до конфліктів із близькими.
✅ Натомість існують екологічні способи виражати злість:
📍Активна ходьба або спорт – бойові мистецтва, силові вправи, динамічні танці.
📍Побийте подушку або покидайте каміння у воду. Під час процесу проговорюйте свої почуття, образи та гнів. Говоріть усе, про що думаєте, навіть якщо це дуже погані слова.
📍Можна взяти ковдру за кінці й витрушувати її з усієї сили. Або міцно скрутити рушник.
📍Розслабити тіло і звільнитися від внутрішньої напруги та агресії допомагає масаж.
📍Лайка вголос – це також дієвий спосіб звільнитися від агресії.
📍Гучний спів та агресивна музика.
📍Прибирання та впорядкування речей як один із видів активності також є дієвим способом вивільнити внутрішню злість.
📖 Книги, які допоможуть розвинути емпатію
Емпатія – це усвідомлене співпереживання поточному емоційному стану іншої людини без втрати відчуття походження цього переживання. Наступні книги допоможуть вам більш докладно познайомитися з цим поняттям, а також попрацювати над розвитком емпатії та самоемпатії.
1️⃣ Хелен Рісс "Ефект емпатії"
Емпатія – це ключ до успіху, стверджує автор.
За допомогою цієї книги ви навчитеся не тільки ставити себе на місце іншої людини, а й прийняти той факт, що чужі переконання можуть відрізнятися від ваших. Книга дасть вам 7 ключів, завдяки яким ви навчитеся знаходити підхід до різних людей, бути терплячим і не потрапляти в незручні ситуації.
2️⃣ Девід Річо "Емоційні тригери. Як зрозуміти, що вас засмучує, злить чи лякає, та перетворити реакцію в ресурс"
Відомий психотерапевт та сімейний психолог розповідає про тригери – неусвідомлені механізми, які часто викликають бурхливі реакції, оскільки спираються на застарілі травми і сховані у глибині душі образи.
Автор не лише докладно розбирає тригери та емоції, а й пояснює, як упоратися з невирішеними проблемами та послабити вплив тригерів.
Книга зацікавить тих, хто хоче краще зрозуміти свій внутрішній світ, опрацювати травми та навчитися адекватно реагувати навіть у складних ситуаціях.
3️⃣ Патрік Кінг "Як тренувати емпатію"
У книзі доступно й цікаво розповідається про сутність емпатії, її значення та способи тренування й розвитку.
Джерело: Юлія Ворман, психологиня.
Емпатія – це усвідомлене співпереживання поточному емоційному стану іншої людини без втрати відчуття походження цього переживання. Наступні книги допоможуть вам більш докладно познайомитися з цим поняттям, а також попрацювати над розвитком емпатії та самоемпатії.
1️⃣ Хелен Рісс "Ефект емпатії"
Емпатія – це ключ до успіху, стверджує автор.
За допомогою цієї книги ви навчитеся не тільки ставити себе на місце іншої людини, а й прийняти той факт, що чужі переконання можуть відрізнятися від ваших. Книга дасть вам 7 ключів, завдяки яким ви навчитеся знаходити підхід до різних людей, бути терплячим і не потрапляти в незручні ситуації.
2️⃣ Девід Річо "Емоційні тригери. Як зрозуміти, що вас засмучує, злить чи лякає, та перетворити реакцію в ресурс"
Відомий психотерапевт та сімейний психолог розповідає про тригери – неусвідомлені механізми, які часто викликають бурхливі реакції, оскільки спираються на застарілі травми і сховані у глибині душі образи.
Автор не лише докладно розбирає тригери та емоції, а й пояснює, як упоратися з невирішеними проблемами та послабити вплив тригерів.
Книга зацікавить тих, хто хоче краще зрозуміти свій внутрішній світ, опрацювати травми та навчитися адекватно реагувати навіть у складних ситуаціях.
3️⃣ Патрік Кінг "Як тренувати емпатію"
У книзі доступно й цікаво розповідається про сутність емпатії, її значення та способи тренування й розвитку.
Джерело: Юлія Ворман, психологиня.
