Англійська, як ковток повітря 🌬
50 хвилин — і в голові тихіше.

📍Не треба бути ідеальним, не треба встигати все.
Антидот від «я нічого не встигаю»😱Мова не тисне. Вона підтримує.

Один урок - і вже легше дихати, зʼявляється фокус, а тривога відступає.

Не терапія. Але дуже схоже 🫂
Коли все валиться з рук, допомагає просте: слово, яке ти запамʼятав(-ла), викладач, який справді слухає, маленький прогрес, що повертає віру у власні сили.

Коли не знаєш, з чого почати - почни з англійської.

🎁 Безкоштовний пробний урок

🎯 А зараз ще й до -37% на курс + 120 speaking clubs у подарунок

промо

Одяг та стиль впливають на настрій

Персональна карта стилю від стилістки Аліни Аддамс, яка допоможе :
• зрозуміти, що справді пасує
• знайти свій стиль і перестати губитися в речах
• скласти гардероб, який працює кожен день.

Замовляйте індивідуальну роботу зі стилісткою під запити, ритм життя, фігуру, зовнішність і настрій.

В результаті:
• сформований стиль, який відповідає особистості
• розбір по кольорам, силуетам та деталям, які гармонійні саме для вас
• дізнаєтесь, що підкреслює ваші сильні сторони

Виглядайте впевнено в кожному образі🫶🏻

Написати персональній стилістці💌

​Малювання аніме — безоплатний онлайн-марафон для дітей від GoITeens

Ваша дитина захоплюється аніме? Тепер у неї є можливість не лише дивитися улюблені серіали, а й створити власного аніме-персонажа! GoITeens запрошує дітей на безоплатний онлайн-марафон «Малювання аніме: намалюй улюбленого героя» — подію, яка допоможе розкрити талант і знайти нове хобі.

Який формат?
Марафон триватиме 3 дні в онлайн-форматі. Усі заняття супроводжуються покроковими поясненнями — навіть новачки зможуть легко включитися в процес. Програма розроблена спеціально для дітей, які цікавляться малюванням, креативністю та японською культурою.

Під час марафону учасники:
🎨 створять власного аніме-персонажа з нуля;
💬 познайомляться з однолітками в чаті та знайдуть нових друзів;
🌟 відкриють для себе світ цифрового малювання та аніме як джерело натхнення.

Коли старт?
Початок вже 3 червня!
Участь — безоплатна, потрібна лише попередня реєстрація.

Не втрачайте шанс дати дитині можливість проявити креативність, поринути у світ улюблених героїв та зробити перший крок у мистецтво ілюстрації!

👉🏻 Зареєструватися можна за посиланням
https://ua-it.co/4kAoZGM

промо

​Що скажуть люди: тривога про чужу думку
(і чому вона взагалі з’являється?)

Ми всі час від часу хвилюємося, як виглядаємо збоку. Це нормально. Але що, коли тривога стає надмірною? Коли ви десять разів прокручуєте розмову з колегою, гадаючи, чи не були занадто емоційними. Коли боїтеся опублікувати допис, бо "а раптом подумають, що я виставляюся?"...
Чому думка інших іноді болить більше, ніж своя?

🔸 Початок — у дитинстві

Психоаналітик Дональд Віннікотт писав: "Погляд матері — перше дзеркало". Через її очі дитина вчиться розуміти: чи добре бути собою. Якщо цей погляд був холодним, роздратованим або вимогливим — це дзеркало спотворює. І далі ми шукаємо схвалення в інших, бо не отримали його вчасно.

🔸 Що думає інший = що скаже внутрішній критик

Фрейд писав, що моральна інстанція психіки — Суперего — може бути жорстокішою за будь-яку реальну людину. Ми не боїмось інших — ми боїмося осуду, який уже живе в нас. І приписуємо його тим, хто поруч.

🔸 Чим більше критики в нас — тим більше страху назовні

Якщо ви самі себе часто оцінюєте, картаєте, порівнюєте — світ здається ворожим. Люди навколо ніби завжди щось "не те" про вас думають. Але це часто не їх думка. Це — відлуння вашої.

🔸 Контроль як спосіб уникнути болю

Ми починаємо контролювати: як виглядаємо, що говоримо, що постимо, кого зустрічаємо. Така людина може годинами редагувати повідомлення, не носити яскраве, уникати виступів. Але чим більше ми намагаємось подобатися — тим менше лишається нас самих.

🔸 Як проявляється страх бути осудженим?

✅ Ви мовчите замість сказати.
✅ Ви виправдовуєтеся, навіть коли не потрібно.
✅ Ви не дозволяєте собі помилятись.
✅ Ви весь час щось “доводите” — собі, іншим, усім.
Це не про характер. Це про ранню психічну структуру.
Як казав Біон — думати страшно, бо це завжди ризик. А що, якщо думка виведе мене з безпечного кола очікувань?

🔸 Що з цим робити?

✅ Розпізнати свій внутрішній голос.

Запитайте: чий це голос каже "ти не маєш права"? Це точно ви? Чи, може, відлуння мами, вчительки, батька?

✅ Помічайте, як ви самі судите інших.

Проєкція — це коли ми боїмось осуду, бо самі в думках часто осуджуємо. Чим більше внутрішньої доброзичливості — тим менше страху перед поглядами.

✅ Поверніться до себе.

Віннікотт казав: коли істинне Я витіснене — з’являється хибне, зручне для інших. Але воно не витримує життя. І постійно шукає підтвердження, що його "люблять". Справжнє ж — не просить дозволу на існування.

🔸 Памʼятайте: чужа думка — це просто думка. Не вирок. Не правда. Не основа вашої цінності.
Іноді те, чого ми так боїмося, — це власна глибина, спонтанність, сила, яка не вміщується в чужі рамки.

Джерело: психологиня Ольга Корбут

🫂 Ближче до себе: набір на терапевтичні групи для підлітків у Києві

10 червня стартує новий курс терапевтичних груп для підлітків «Ближче до себе». Це 6 тижнів підтримки, де діти вчитимуться розуміти свої емоції, говорити про себе, довіряти, будувати здорові стосунки.
Це не про терапію «з проблемами». Це про розуміння себе — у безпечному колі підтримки.

📍 Де? Місце Сили — затишний простір у центрі Києва (вул. Ігорівська 1/8)

📅 Коли? Старт — 10 червня. Тривалість — 6 тижнів. Формат — щотижневі зустрічі

👥 Для кого? підлітки 10–17 років (окремі групи за віком: 10–12, 12–14, 15–17)

👩‍⚕️ Хто працює? Сертифіковані психологи, досвідчені в роботі з підлітками

💸 Участь — безкоштовна

✨ Як долучитися?
Реєстрація — https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScrhIG8FzYMG3PUkGfUubb2h4v_Il8vPfRQf_Z4k1o5lkBEIQ/viewform

Сайт простору — https://space-dobrodiy.club/events/

🎯 Як дітей вербують в інтернеті на підпали та диверсії?!

Сьогодні підлітки щодня стикаються з фейками, маніпуляціями, російською пропагандою, спробами вербування та шахрайськими схемами в соцмережах.

За даними СБУ, 22% затриманих завербованих диверсантів - неповнолітні.

Як захистити дитину? Як пояснити, що не все, що пишуть в Інтернеті - правда? Кому можна вірити, а кого потрібно одразу блокувати?

Провідні українські експертки Оксана Мороз (комунікаційниця та засновниця проекту «Як не стати овочем») та Катерина Гольцберг (дитячий та сімейний психолог) розробили безоплатний онлайн-курс з Інфогігієни для підлітків.

Навчання має вигляд комп'ютерної гри, яку батьки можуть пройти разом із дітьми.

Курс допоможе сформувати навичку критично ставиться до інформації, розпізнавати фейки, шахрайство, вербування та маніпуляції.

🛡 Якщо ви хвилюєтеся за свою дитину - скористайтеся цією можливістю:
https://unicorn.itstep.org/infohygiene-training-course

⚡️Шановні підписники для вас діє спеціальна знижка на каву!

Виробники натуральної свіжообсмаженої кави 25 Coffee Roasters дарують 15% знижки на зернову каву (окрім дріпів, комбо та наборів).

Назва промокоду: PSY20 дійсний в онлайн-магазині

Сайт має функцію підбору ідеальної кави за вашими вподобаннями. В асортименті більше 40 кавових позицій з 13 країн світу. Завжди безкоштовний помел.

На сайті є Підвішена кава для ЗСУ, придбаючи яку, ви даруєте її захисникам. Також, з кожної пачки кави лінійки 25 Coffee Roasters, перераховують 25 грн на допомогу армії.

®️

​Чому мені не подобається моє тіло?

Мало хто з нас повністю задоволений своїм тілом. То здається, що щось не так із животом. То – з обличчям. То – з ногами. Хтось соромиться шкіри, хтось – ваги, хтось – зморшок. Чому ми так часто живемо з думкою: «я не такий»?

🔸 Все починається з дитинства
Коли ми були малими, ми вчилися любити себе через погляди інших. Через маму, тата, вчителів. Якщо поруч були люди, які приймали нас такими, як є — ми росли з відчуттям: "зі мною все гаразд". Якщо ж часто звучали критика, невдоволення, порівняння — зʼявлялася думка: "я поганий", "я не такий". І це відчуття могло залишитися з нами надовго.

🔸 В голові — чужий голос
Це вже не мама чи вчителька говорить, а наш власний внутрішній голос. Той, що каже: "ти товстий", "ти виглядаєш погано", "на тебе всі дивляться". Але цей голос — не завжди наш. Він народився десь там, у минулому. І досі живе всередині.

🔸 Світ показує "ідеальних" — і ми віримо
Соцмережі, реклама, журнали — скрізь «правильні» тіла. А своє здається недостатньо хорошим. Ми забуваємо, що реальні люди не виглядають як відфотошоплені картинки. І намагаємось "дотягнутись" до стандарту, якого в житті не існує.

🔸 Сором — це не про тіло, це про біль всередині
Коли ми не любимо своє тіло — ми, насправді, не любимо частинку себе. Свою вразливість, слабкість, недосконалість. Нам здається: "я буду щасливим, коли схудну / підтягнусь / зміню щось у собі". Але проблема — не в тілі. Вона глибше.

🔸 Як це проявляється?
✅ Уникаєте дзеркал і фотографій. ✅ Постійно думаєте: "що скажуть інші?" ✅ Окремий одяг — "на потім, коли схудну". ✅ Порівнюєте себе з іншими — і завжди не на свою користь. ✅ Відмовляєте собі в радощах: фотосесіях, пляжах, нових речах.

🔸 Що з цим робити?
✅ Почути цей голос. Коли зʼявляється думка "я поганий/некрасивий" — спитайте: "А чий це голос? Мій — чи з дитинства? Чи може чийсь чужий?"
✅ Дивитися на себе по-іншому. Не як на «проєкт для покращення», а як на живу людину. Тіло — не для того, щоб подобатися іншим. Воно — щоб жити, відчувати, любити, дихати.
✅ Дати собі право бути різним. Всі ми різні. І в цьому сила. Ідеалу немає — він завжди десь "там". А життя — тут і зараз.
✅ Змінити свої слова про себе. Замість: "я товста / не така" — сказати: "я жива", "я відчуваю", "я — це я". Це вже багато.

🔸 Запамʼятайте: Ваше тіло — не ворог. Не помилка. Не "робота над помилками". Це — ваш дім. Воно заслуговує на турботу, рух, дотик, тепло. Навіть якщо інші думають інакше — це їхні думки, не ваша цінність.

​Чому партнер ображається, коли я злюся?

Це питання можуть ставити багато пар. Ось типова ситуація: ви злитесь — це нормально, ви переживаєте. Але партнер ображається, а вам незрозуміло — що не так? Чому він сприймає ваш гнів як напад?
🔸 Гнів = сигнал тривоги
Коли ви демонструєте емоції, партнер може сприймати це як знак, що щось "не так" з вами або з вашими стосунками. Він починає боятися, що ви його більше не цінуєте, відсторонитесь чи навіть зрадите.
🔸 Пасивна агресія і мовчанка
Раптовий гнів чи мовчанка — часто це захисна реакція. Наприклад, коли ви злитесь, припиняєте розмову, чекаєте реакції — партнер залишається без пояснень. І це викликає у нього почуття провини й ображення. Він може подумати: «Я винен, але не знаю за що».
🔸 Проекція минулого досвіду
У кожного з нас є свій « багаж» — травматичний досвід чи образи. І ваш партнер може реагувати на ваш гнів не так до вас особисто, а до свого минулого — до ситуацій, де гнів спричинив біль чи відчуження.
🔸 Несподіванка лякає
Мабуть, ви не прагнули образити. Ваш гнів — це сигнал, але партнер не готовий його приймати. Це як несподівана буря — страшно, хоч вона й не спрямована проти нього.

💡 Як жити з цим?
✅ Усвідомити емоції
Коли з’являється гнів — запитайте себе: "Що я відчуваю зараз?" — можливо, це страх, розчарування, роздратування. Це допоможе зрозуміти, чи адресований гнів партнеру, чи іншим речам.
✅ Знайти в правильний момент
Якщо ви готові висловити емоції — оберіть час, коли партнер може слухати. Скажіть: «Мені важливо, щоб ти мене вислухав(ла). Це не про тебе — це моє почуття».
✅ Слухати і чути
Коли гнів пройшов — запитайте у партнера: «Що ти відчував, коли я злiлась?» Дайте йому слово. Це знизить напругу і покаже, що вам важливі його почуття.
✅ Обійняти, якщо потрібен контакт
Іноді після гніву потрібне тепло — просте «пробач» чи обійми допоможуть відновити близькість.
✅ Разом розчистити контекст
Сядьте поговорити: «Чому мені боляче, коли ти не чуєш…», «Чому тебе бентежить мій гнів?». Якщо повторюються ті ж реакції — варто звернутися до психолога, щоби розібратися «за» і «після».

📌 Пам'ятайте:
Ваш гнів — не напасть. Це сигнал, що щось вас турбує.
Партнер може сприймати гнів як критику. Він — не злочинець, просто не готовий до емоційного навантаження.
Важливо проговорити і слухати. Таким чином ви будуєте контакт замість стіни.
Гнів — можливість. Якщо ви навчитеся його використовувати конструктивно, ваші стосунки стануть глибшими та щирішими.

​Фрустрація та травма

🔸 Фрустрація — частина життя
Іноді ми стикаємося із ситуацією, де щось йде не так: не отримали обіцяне, затримка, конфлікт або неочікуваний результат. Це приносить невдале, роздратування — frustraція. Вона змушує нас зупинитися, розібратися — але не знищує. Якщо є внутрішня безпека, фрустрація — це виклик, а не катастрофа.

🔸 Травма — коли фрустрація занадто сильна
Але якщо досвід дитинства або минулого був дуже болючим (наприклад, залишити без підтримки занадто рано) — невдача в дорослому житті може викликати "привид тоді”. Це травма: в душі створюється порожнеча або паніка, ніби ваша безпека знищена.

🔸 Реактивна безпорадність
Навіть без ранньої травми, сильний стрес (втрата, катастрофа, жорстка розлука) може раптово відкрити відчуття безвиході. Але це сигнал: зараз не час боротися — потрібно дати собі паузу, прийти до себе.

🔸 Ретравматизація
Якщо травма не оброблена, подібна ситуація може викликати її знову. Так, ніби ми занурюємося у давню біль. І тоді фрустрація — це не просто неприємний збій. Це сигнал до глибшої роботи.

Як жити з фрустрацією і травмою?

✅ 1. Відрізнити фрустрацію від травми
Фрустрація: звична реакція на невдачу, мине, без втрати себе.
Травма: боляче, як зрада свого "я", повернення до старих переживань.

✅ 2. Дати місце емоціям
Якщо боляче — дайте собі право відчути: сум, злість, розчарування. Якщо це просто "матеріал" — постарайтеся "відпустити", рухаючись далі.

✅ 3. Допомога важлива
Терапія — безпечний простір, де емоції можна прожити і інтегрувати. Там, де просто — фрустрація піднімає сили, глибока вибухає — іноді потрібна опора, щоб піднятися.

✅ 4. Навчитися помічати сигнали
Фрустрація — коли просто щось не вдалося. Травма — коли ниє в тілі чи душі, болить, утримує. Помітивши — можна діяти: або перепочинок, або звернення за допомогою.

Пам’ятайте:

Не кожна фрустрація — знак травми.

Травма не обов’язково є у всіх. Але якщо біль повертає вас у минуле — допомога потрібна.

Фрустрація — це розвиток. Травма — це прохання про підтримку.

Обидва досвіди — реальні й важливі. Психотерапія допомагає розрізняти їх і рухатися до життя 🌱

​Чому люди зраджують?

Зрада — болюче і часто незрозуміле рішення. Але що справді стоїть за ним?

🔸 Розщеплення — дві реальності
Іноді ми розділяємо своє життя і партнерів на «хороших» і «поганих». Ідеалізуємо одного — бачимо в ньому стабільність і безпеку. Водночас шукаємо іншого — для яскравих емоцій. Таким чином, романи на стороні стають способом зберегти відчуття «цілого життя», уникнувши конфліктів у відносинах

🔸 Комплекс «Мадонни-Блудниці»
Ми можемо кохати одного і бажати зовсім іншого. Створюємо два образи: одному довіряємо серце, іншому — тіло. І часто навіть не усвідомлюємо цього: коли закохуємось — не прагнемо володіння, а коли воліємо — не бажаємо близькості.

🔸 Доповнення власного "Я"
Ми шукаємо партнера, який уособлює ті наші риси, яких нам не вистачає. Якщо партнер вірно виконує роль — все добре. Але якщо змінює свою роль або виявляє слабкість — можемо звернутись до когось, хто заповнить цей дефіцит.

🔸 Табу й спокуса забороненого
Зрада — це порушення правил, заборона. І іноді вона саме через це стає привабливою. Наразі емоційний трикутник — спосіб уникнути відкритого конфлікту і зберігати відносини без змін.

🔸 Уникання справжньої близькості
Люди з типом прив'язаності «уникаючий» можуть шукати сексу з кимось іншим — бо емоційна близькість їм лякає, нагадує дитячу травму. Така зрада — спосіб бути близько, без серйозних емоційних інвестицій.

Як жити з цим?

✅ 1. Усвідомити мотив — про що сигналить зрада?
Чи ви бажаєте нового відчуття? Чи біжите від близькості? Або шукаєте підтвердження власної привабливості?
✅ 2. Відвертість — ключ до порозуміння
Навіть болісний момент можна зробити можливістю: запитати себе і у партнера, що дійсно не працює у відносинах.
✅ 3. Не осуд, а розуміння
Зрада — не завжди свідоме зло. Це спроба задовольнити глибинні потреби. Важливо розпізнати — а чи може це іншим шляхом?
✅ 4. Звернення до терапії
Сімейна або парна терапія допоможе зрозуміти, які травми або розщеплення сприяли такому вибору. І дати стосункам новий шанс.

📌 Пам’ятайте:
Зрада — це не просто «сексуальна помилка» чи зрада довіри. Це складний психологічний механізм.
Часто це про невирішені частини себе, про потребу в чомусь, чого не вистачає у відносинах.
Зрада — виклик, який відкриває можливість говорити про справжнє «що не так».
І навіть після зради можна знайти шлях до нової близькості — але лише через усвідомлення, розмову і, можливо, допомогу фахівця.