Передивляюся Гру престолів і цього разу помічаю багато відсилок в міфологічні сюжети. Але зараз навіть не про них, а про яскравість архетипів та символізму, якими насичені персонажі.

На цій сцені прибуття делегації у Лігво Дракона, вражаюче підкреслена дуальність армії Дейєнеріс: функціональні, обділені вітальністю євнухи-воїни Бездоганні та абсолютно хаотичні, пристрасні дотракійці.

Поєднання мортідо (Бездоганні створені, щоб вбивати) і лібідо (дотракійці надзвичайно імпульсивні і тілесні) разом утворювали армію, яка здавалася непоборною. Дисципліна та імпульс, «треба» і «хочу», стійкість і рух.

Але ж бездоганні і дотракійці це не все. Дракони. Символ приборканої Тіні. І вивільненої сили з неї.

Дисципліна.
Лібідо.
Проявлена Тінь.

Прекрасна тріада для досягнення, руху і освоєння чи створення нового в житті.

«За словами
А. Малаховської, відмінність сюжетних ситуацій та образів казкових помічників залежить від того, хлопець чи дівчина є головним героєм: «Різниця між ними
в тому, що казковому герою в таких випадках, коли
він зовсім втрачає надію, інколи допомагає його жінка-чарівниця, а казковій героїні на допомогу коханого розраховувати не доводиться: його самого треба розчаровувати, йому самому треба допомагати.
Якщо хтось і допомагає дівчині у безвихідних ситуаціях, то це корова або лялька, благословення матері»

О. Тиховська, Українська народна чарівна казка, психоаналітичний аспект

«… психопатологія стає вивченням форм відсутності, а психотерапія - мистецтвом присутності»

Дж. Франчесетті, Основи феноменологічно-гештальтиської психопатології

«Слово «страждання» походить від латинського sufferre (su + ferre), що означає нести на собі. Оскільки я несу його на собі, воно не є мною: воно не асимільоване й не інтегроване в те, ким я є, в мою особистість. Тому пацієнт, який страждає, — це людина, яка щось приносить терапевту.»

Здається, перше місце, де має бути цей анонс - тут, але щось я забула 🙄 діліться з тими, кому це може бути цікаво❤️‍🔥

Що відрізняє головних героїв у фільмах від другорядних? Звісно, ступінь розкриття: характер, звички, історія, недоліки, внутрішні конфлікти, прогрес. Не зовнішній вигляд, не стиль в одязі і навіть не статус.

Головна героїня - багатогранна. Вона в центрі не кадру, а історії. Навіть коли її немає на екрані, ми відчуваємо, щось що відбувається - також про неї.

А як стати головною героїнею своєї історії?

Запрошую в подорож: ставати в фокусі власного погляду, створювати декорації під себе, писати правила та порушувати їх. Писати свій сценарій та втілювати його, чорт забирай!

«Головна героїня» - це груповий арт-цикл. Кожна зустріч - окрема тема. 12 зустрічей: знайомство, 10 тематичних блоків, асиміляція та завершення.

Це дослідження - цикл. Група закрита: ми стартуємо та завершуємо в стабільному складі. Раз на тиждень.

Початок - 15 січня, 19:00-22:00
Вартість зустрічі - 800 грн
Онлайн ❤️

«В гештальті сон - фігуро-фоновий процес. Те, що є в житті фоном - у сні стає фігурою, те, що в житті є фігурою - у сні стає фоном»

з супервізійної групи О. Демченко

«ВСІ стосунки формують і конфігурують нас»

Г. Смолін

Відпустка прекрасна штука хоча б для того, щоб звірити ритм, який був до. Навіть якщо в процесі все прекрасно, відпустка (сповільнення) дає можливість поглянути і відчути це все «зверху». Перевірити актуальність цілей. Помітити паразитуючі процеси.

Зупинка важлива навіть для найулюбленішої каруселі.

Ми дефіцитарні. Коли ми народжуємося, ми - потребуємо і воно повинно створитися, повинно сформуватися. Завдяки нашому розвитку, завдяки етапам нашого розвитку ми формуємо досвід, який потім залишається з нами, як опори [селф]. Досить багато в терапії ми працюємо довгостроково, ми працюємо над можливістю клієнтів отримати досвід задоволення потреб розвитку.

(з лекції Г. Смоліна з циклу Стилістики Self)

Єдине, жити інтірєсно - це база

7 травня стартує другий потік арт-циклу «Головна Героїня», сьогодні відкриваю попередній запис 🫶

https://forms.gle/zifM7JCY5NLqMaQSA

Що фон вдень – то фігура вночі. Про сновидіння.

«Дитина руйнує систему. Своєю появою вона руйнує систему діади тато+мама»… «але це важливо не знати на першому році життя. Батьківство – це достатньо брехлива робота. Дитині не треба знати про батьків правду. Їй треба знати правду згідно її віку»

Георгій Смолін, з лекції про депресивну стилістику Self