Буває патріотична небайдужа медійна людина, (яка щось робить для армії та усвідомлює, що зараз все йде не так), закликає до здорового глузду, єднання та критичного мислення....
... а потім така зненацька - "ми в 2014 році в карманах бойовиків знаходили цукерки "Рошен", ніде правди діти". І моргає.
От вам і все критичне мислення з єднанням, як це поєднати з абирвалгом - непонятно.
Хто ж це такий експеримент над людьми провів, що у них від слова "Порошенко" починає слина на клавіатуру текти?
... а потім така зненацька - "ми в 2014 році в карманах бойовиків знаходили цукерки "Рошен", ніде правди діти". І моргає.
От вам і все критичне мислення з єднанням, як це поєднати з абирвалгом - непонятно.
Хто ж це такий експеримент над людьми провів, що у них від слова "Порошенко" починає слина на клавіатуру текти?
Forwarded from Петро Порошенко
Тисяча днів. Це цифра, яка сьогодні звучить у кожній домівці, у кожному серці. Для когось ці дні — це тисячі вибухів, тисячі сліз, тисячі втрат. Для когось — це тисячі дронів, сотні тисяч кілометрів доріг, мільйони незламних рішень. Для мене — це тисячі подвигів українців, які щодня робили те, чого не робила жодна інша нація.
З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої.
Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля.
Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим.
Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень.
Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними.
Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри.
Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні.
Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі.
І разом ми переможемо.
📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
З перших хвилин вторгнення ми діяли разом. Я згадую перші години, коли на Лаврській ми зібрали добровольців, які приходили з одним проханням: «Дайте зброю, ми захищатимемо Київ». Тоді в наших руках не було магічних рішень, але було головне — віра в нашу перемогу. Так і з’явився 206 батальйон. Тоді ж ми почали роздавати зброю та набої.
Далі була евакуація з Бучі, Ірпеня, Гостомеля.
Тисяча днів — це тисячі людей, яких я зустрів за цей час. Це воїни, які тримають фронт. Волонтери, які забезпечують армію всім: від бронежилетів до дронів. Пересічні українці, які віддають останнє, щоб допомогти іншим.
Це блокпости, укріплення, розбиті дороги й нескінченні поїздки. Це обличчя тих, хто отримує довгоочікувану допомогу. Це дрони, вантажівки, пікапи, прально-душові комплекси, Shield’и, екскаватори, комплекси «Ай-Петрі» які ми доставляємо на фронт. Це численні контракти та мільярди гривень.
Хоч зараз ми проходимо найважче випробування — війну, але ми тримаємося. Єдність, сміливість, жертовність — це те, що робить нас незламними.
Тисяча днів — це наші сльози за Глібом Бабічем, Сергієм Іконніковим, Юрієм Каракаєм, Олегом Барною, Тарасом Жеребецьким… Це наші сльози, але водночас наша гордість. Ми втратили багато. Кожна втрата — це частина душі. Але кожна дія, кожна людина, яка робила неможливе, додає сили й віри.
Ці тисяча днів — це не тільки історія про війну. Це історія про народ, який знайшов у собі надзвичайну силу. Про державу, яка вчиться бути сильнішою. І про нас, українців, які довели собі й світу, що ми непереможні.
Ми боротимемося далі. Ми працюватимемо більше, стрілятимемо частіше, винаходитимемо нове. Ми захищатимемо кожен метр нашої землі.
І разом ми переможемо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Петро Порошенко
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ми послухали у Верховній Раді не просто план. Це не план перемоги. Це не план миру. Це — конституційний документ. Його важко критикувати, бо там за все хороше і проти всього поганого.
Дивлячись на Бюджет-2025, я з сумом і подивом побачив, що уряд перейшов в опозицію до президента. Бо нічого, що ми почули в залі від президента, уряд не врахував і не міг врахувати.
Пропоную поставити на голосування мою пропозицію повернути бюджет до уряду для врахування того, що ми почули в цій залі з вуст президента.
Між планом і бюджетом немає нічого спільного. Цей бюджет мав би бути бюджетом перемоги. Про яку перемогу ви говорите, якщо фінансування Збройних Сил не збільшилося на жодну копійку? У цьому бюджеті ми мали б збільшувати зарплати військовим, а не зарплати прокурорам, суддям і силовикам. У кого підніметься рука за це голосувати?
У цьому бюджеті мало б бути не крадівництво дорожнього фонду, а будівництво фортифікаційних споруд і ліній захисту.
Нарешті позицію «Європейської Солідарності» почули: гроші ПДФО треба віддати бригадам. Коли кажуть, що у бригад достатньо грошей, з’їздіть на фронт, подивіться. У бригад немає ні FPV, ні РЕБів, ні зброї, ні боєприпасів, ні техніки. Коли кажуть: у нас розподіл 45-45-10, то 10 — це бригадам. Заберіть у корумпованого ДССЗЗІ та у повному обсязі передайте воїнам. Тим більше, що це була позиція президента.
Коли кажуть, що ми рухаємося в Європу, то треба враховувати і звіт із розширення ЄС, де стверджується: заберіть гроші в брехливого, неправдивого і пропагандистського телемарафону. І сьогодні президент теж казав про чесність.
Коли кажуть — це не про вибори, то я повністю підтримую, що вибори зараз проводити не можна. То 1000 гривень, які ви хабарем заклали для кожного українця, — це якраз про вибори. Але українці хабарів не беруть.
📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Дивлячись на Бюджет-2025, я з сумом і подивом побачив, що уряд перейшов в опозицію до президента. Бо нічого, що ми почули в залі від президента, уряд не врахував і не міг врахувати.
Пропоную поставити на голосування мою пропозицію повернути бюджет до уряду для врахування того, що ми почули в цій залі з вуст президента.
Між планом і бюджетом немає нічого спільного. Цей бюджет мав би бути бюджетом перемоги. Про яку перемогу ви говорите, якщо фінансування Збройних Сил не збільшилося на жодну копійку? У цьому бюджеті ми мали б збільшувати зарплати військовим, а не зарплати прокурорам, суддям і силовикам. У кого підніметься рука за це голосувати?
У цьому бюджеті мало б бути не крадівництво дорожнього фонду, а будівництво фортифікаційних споруд і ліній захисту.
Нарешті позицію «Європейської Солідарності» почули: гроші ПДФО треба віддати бригадам. Коли кажуть, що у бригад достатньо грошей, з’їздіть на фронт, подивіться. У бригад немає ні FPV, ні РЕБів, ні зброї, ні боєприпасів, ні техніки. Коли кажуть: у нас розподіл 45-45-10, то 10 — це бригадам. Заберіть у корумпованого ДССЗЗІ та у повному обсязі передайте воїнам. Тим більше, що це була позиція президента.
Коли кажуть, що ми рухаємося в Європу, то треба враховувати і звіт із розширення ЄС, де стверджується: заберіть гроші в брехливого, неправдивого і пропагандистського телемарафону. І сьогодні президент теж казав про чесність.
Коли кажуть — це не про вибори, то я повністю підтримую, що вибори зараз проводити не можна. То 1000 гривень, які ви хабарем заклали для кожного українця, — це якраз про вибори. Але українці хабарів не беруть.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Як же все гротескно повертається - дегенаративному йуморку Маска обурюються автори і споживачі "сіньйора-голодомора", "порнозвєзди" та інших "просто пєрєдвігают граніцу".
Якщо хтось вважає, що "ето друґоє", то може продовжувати насолоджуватись ржанієм тамбовського Жіdдкова під "для відновлення популяції багато чоловіків не треба, ахахаa!" (с) і одночасно очікувати поваги від цинічного світу.
Всім іншим краще нарешті спершу припинити подібним чином обсміювати своїх, щоби з нами так не вчиняли чужі.
Якщо хтось вважає, що "ето друґоє", то може продовжувати насолоджуватись ржанієм тамбовського Жіdдкова під "для відновлення популяції багато чоловіків не треба, ахахаa!" (с) і одночасно очікувати поваги від цинічного світу.
Всім іншим краще нарешті спершу припинити подібним чином обсміювати своїх, щоби з нами так не вчиняли чужі.
Щось вже тиждень не чути Подоляка з інформацією про "покращення фронта" та "смерть путіна".
Міша, отзовісь, кофє в Ялтє в має саме себе не вип'є.
Та і Лєщ вже заговорив словами Ківи про "прозахідний реванш", ви шо так палитись.
Міша, отзовісь, кофє в Ялтє в має саме себе не вип'є.
Та і Лєщ вже заговорив словами Ківи про "прозахідний реванш", ви шо так палитись.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ракети ракетами - але йбнрсня має страждати 24/7.
Deus vult
Deus vult
Forwarded from Tanya Adams
Напевно вперше мені нічого не хочеться писати до Дня гідності та свободи.
Бо ті полеглі за свободу сотні завжди виливаються в полеглі тисячі.
Раз за разом.
Після кожного всплеску національного духу, настає прірва національного похуя або хоч паржома.
Після кожного разу, коли ми намагаємося підняти з ярма гриву, на нас насипається все більше і все важче.
Причому всі ті, хто стояв на Майдані, так чи інакше досі стоять там. На майдані фронту, волонтерства, донатів, небайдужості. І завжди падають раніше за тих, хто спочатку пиздів про ебонітові палички, потім став президентом і має наглість вітати націю цього дня. Вітати "свій народ".
Я не знаю, чим закінчиться наша боротьба з зовнішнім агрессорам і внутрішніми гнідами.
Не знаю,чи вистачить сил. Чи вистачить поштучно тих, хто ЗАВЖДИ на Майдані.
Але виходу у нас нема.
Або ми вистоїмо, або зникнемо і навіть історію нашу вкотре перепишуть імперці з похуями.
Здохнути ніколи не пізно, тому стоїмо. Краще бути країною барикад, ніж країною автозаків.
Бо ті полеглі за свободу сотні завжди виливаються в полеглі тисячі.
Раз за разом.
Після кожного всплеску національного духу, настає прірва національного похуя або хоч паржома.
Після кожного разу, коли ми намагаємося підняти з ярма гриву, на нас насипається все більше і все важче.
Причому всі ті, хто стояв на Майдані, так чи інакше досі стоять там. На майдані фронту, волонтерства, донатів, небайдужості. І завжди падають раніше за тих, хто спочатку пиздів про ебонітові палички, потім став президентом і має наглість вітати націю цього дня. Вітати "свій народ".
Я не знаю, чим закінчиться наша боротьба з зовнішнім агрессорам і внутрішніми гнідами.
Не знаю,чи вистачить сил. Чи вистачить поштучно тих, хто ЗАВЖДИ на Майдані.
Але виходу у нас нема.
Або ми вистоїмо, або зникнемо і навіть історію нашу вкотре перепишуть імперці з похуями.
Здохнути ніколи не пізно, тому стоїмо. Краще бути країною барикад, ніж країною автозаків.
Пересленці мітингували під Верховною Радою🇺🇦
20 листопада Асоціація молодих ВПО разом з активістами з усієї України вийшла на мирну акцію під Верховною Радою на підтримку законопроєкту №11161!
📢Під час заходу лунали чіткі заклики до прийняття закону та надання внутрішньо переміщеним особам компенсації за їхнє зруйноване житло!
Протягом мирної акції до мітингувальників виходили і народні депутати України, які підтримують проєкт закону.
🗣️Ми продовжуємо доносити важливість цього законопроєкту до депутатів і сподіваємось, що законопроєкт буде винесено на голосування наступного пленарного засідання і підтриманий каже голова Асоціації Аркадій Петросян
20 листопада Асоціація молодих ВПО разом з активістами з усієї України вийшла на мирну акцію під Верховною Радою на підтримку законопроєкту №11161!
📢Під час заходу лунали чіткі заклики до прийняття закону та надання внутрішньо переміщеним особам компенсації за їхнє зруйноване житло!
Протягом мирної акції до мітингувальників виходили і народні депутати України, які підтримують проєкт закону.
🗣️Ми продовжуємо доносити важливість цього законопроєкту до депутатів і сподіваємось, що законопроєкт буде винесено на голосування наступного пленарного засідання і підтриманий каже голова Асоціації Аркадій Петросян