Чудом живі, вибрались з завалів, цілі. Квартиру завалило, машина згоріла, в машині була гітара і педалборд, не знаю чи шось вціліло вдома

...

Коли над нами пролітала ракета, я обійняв Мальву як можна сильніше і закрив її своїм тілом. Пара секунд і над нами вибух. В моменті все стає інакше. Адреналін їбашить по тілу, стеля і меблі валяться на нас, повсюду скло, пил і дим. Вона починає плакати. Піднімаю голову, вздихаю, фух, живі, цілі. Пора вибиратись із цієї діри. Хапаю її за руку і намагаємось пролізти в двері. Але Мальва боса, на підлозі скло, у взутті що стояло в коридорі теж повно скла, знайшлись босоніжки, витрусили пішли. Спускаємось, з квартир виходять вцілілі сусіди, усі в повному ахуї. Прохід заблокували упавші двері, я їх підняв і ми пройшли. Виходимо і бачимо як горить моя машина, мій рідний ланос, там ще була гітара і педалборд. Повернувши голову бачимо, що сусіднього під'їзду не існує, і та половина дому завалилась. Одне радує, ми живі і це вже добре.