Новини Тернополя, України і світу
69 subscribers
689 photos
170 videos
25 files
1.5K links
Download Telegram
У чернівчанина Віктора Головченка є власна пасіка з 23-х вуликів. А ще два він тримає на балконі своєї міської квартири у багатоповерхівці.
– Наш будинок розташований неподалік парку "Жовтневого", де ростуть акації і липи, є багато різнотрав’я та квітів, отож бджоли мають що їсти, – розповідає пасічник. – Коли починається період цвітіння дерев, у променях сонця видно, як бджоли летять рівною доріжкою завширшки 40-50 сантиметрів. І так весь день мотаються туди-сюди. За минулорічний сезон, який триває чотири місяці, я відкачав 50 кілограмів меду. Сусіди навіть не здогадуються, що на моєму балконі стоять вулики, бо бджоли їм не заважають. Дружина спокійно вішає мокру білизну, а вони її обминають і летять собі у своїх справах. Потрібно лише не робити різких рухів. А ще ці комахи не люблять запахів парфумів, дезодорантів і особливо поту. Колись пасічники перед тим, як іти до бджіл, милися і одягали чисту сорочку. Цих правил треба дотримуватися і тепер.
Віктор Вадимович розповідає, що він знає ще декількох чернівчан, котрі тримають вулики на балконі. Щоправда, зізнається, що в місті важко тримати бджіл, хіба що на околицях – біля садів та лугів. Бо бджолина сім’я з’їдає за день кілограм меду. А голодні комахи стають злими і можуть покусати.
Двадцять років тому Вікторові Головченку подарували вулик із бджолами, і бджільництво стало його найбільшим захопленням.
– Якби людське суспільство було побудоване так, як бджолина сім’я, то ми жили би не те, що при комунізмі, а в раю, – впевнений Віктор Вадимович. – У цієї унікальної комахи розписаний кожен день – від народження до смерті. Скажімо, три дні бджола захищає гніздо, шість днів доглядає за личинками, певний час працює "вентилятором", виганяючи з вулика вологу. Деякі збирають і приносять мед, деякі його переробляють. Тобто організація праці цих комах перебуває на найвищому рівні. Бджоли весь час трудяться і ніколи, навіть уночі, не сплять.
Віктор Головченко не лише сам займається бджільництвом, а й навчає чернівецьких школярів та студентів своєї улюбленої справи. Ось уже шістнадцять років він веде в обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді гурток пасічників. Перші гуртківці вчилися на його власних бджолах. А вже пізніше завели п’ять вуликів, отож тепер центр має невеличку пасіку. На літо вивозять її на гречку в село Стара Жадова Сторожинецького району і качають по сотні-дві кілограмів меду.
– Наші діти пишуть наукові роботи про бджіл, складають вірші та оповідання про них, збирають загадки і прислів’я, – хвалиться наставник. – А деякі гуртківці починають серйозно займатися бджільництвом і заводять власні пасіки. І я цим дуже тішуся. На жаль, останнім часом дедалі менше школярів бажають записатися в гуртки юних пасічників, яких на Буковині лише сім. Отож, з роками, ймовірно, скорочуватиметься кількість бджіл. А вони, крім збору меду, воску та пилку, виконують ще одну – чи не найголовнішу роль: запилюють сади. Науковці довели: якщо поблизу є пасіка, урожайність плодових дерев збільшується на 25-30 відсотків. Крім того, люди, котрі тримають бджіл, менше хворіють і довше живуть. Бджоли замінять будь-якого лікаря. Особливо корисно бувати на пасіці тим, у кого проблеми з серцем та органами дихання.