Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
9 лютого 2024 року трагічно загинула прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Ольга Путятіна разом зі своєю родиною — чоловіком і трьома дітьми.
Їхні життя обірвалися внаслідок цинічної атаки росії на Харків.
Старшому сину Олексію було 7 років, середньому Михайлу — майже 4. Найменший — Павло, йому було лише 10 місяців.
Сім’я стала заручником ворожого вогню у своєму будинку.
Ользі було 35 років. Вона працювала в органах прокуратури Харківської області з червня 2012 року. На цей час перебувала у декретній відпустці.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
9 лютого 2024 року трагічно загинула прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Ольга Путятіна разом зі своєю родиною — чоловіком і трьома дітьми.
Їхні життя обірвалися внаслідок цинічної атаки росії на Харків.
Старшому сину Олексію було 7 років, середньому Михайлу — майже 4. Найменший — Павло, йому було лише 10 місяців.
Сім’я стала заручником ворожого вогню у своєму будинку.
Ользі було 35 років. Вона працювала в органах прокуратури Харківської області з червня 2012 року. На цей час перебувала у декретній відпустці.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
Forwarded from Руслан Кравченко
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ліки для реанімації за завищеними цінами. Понад 80 млн грн збитків бюджетам
Є сфери, де зловживання мають особливо високу ціну. Одна з них закупівля ліків, від яких у критичний момент може залежати людське життя.
Йдеться про препарати, які переважно застосовують у стаціонарах: під час невідкладних станів, у реанімації, анестезіології, інтенсивній терапії та для лікування складних інфекцій.
За даними слідства, група підприємців і посадовців комерційних підприємств організувала постачання цих ліків бюджетним установам за завищеними цінами.
Препарати закуповували безпосередньо у виробників та імпортерів, після чого через пов’язані компанії продавали медзакладам. При цьому встановлену державою граничну 10-відсоткову постачальницько-збутову надбавку перевищували.
Унаслідок схеми державному та місцевим бюджетам завдано понад 80,9 млн грн збитків.
Слідство також отримало дані про використання афілійованих підприємств для формування штучного податкового кредиту та подальшого переведення незаконно отриманих коштів у готівку.
Правоохоронці провели 16 обшуків у Києві, Київській і Львівській областях та Дніпрі. Вилучено документи, комп’ютерну техніку, телефони, банківські картки, печатки, електронні носії та кошти.
Схему припинено.
Чотирьом керівникам і посадовцям підприємств повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. Одному з них – заочно. Щодо трьох підозрюваних до суду подано клопотання про тримання під вартою.
Досудове розслідування триває. Встановлюємо всіх причетних.
Працюємо далі
Є сфери, де зловживання мають особливо високу ціну. Одна з них закупівля ліків, від яких у критичний момент може залежати людське життя.
Йдеться про препарати, які переважно застосовують у стаціонарах: під час невідкладних станів, у реанімації, анестезіології, інтенсивній терапії та для лікування складних інфекцій.
За даними слідства, група підприємців і посадовців комерційних підприємств організувала постачання цих ліків бюджетним установам за завищеними цінами.
Препарати закуповували безпосередньо у виробників та імпортерів, після чого через пов’язані компанії продавали медзакладам. При цьому встановлену державою граничну 10-відсоткову постачальницько-збутову надбавку перевищували.
Унаслідок схеми державному та місцевим бюджетам завдано понад 80,9 млн грн збитків.
Слідство також отримало дані про використання афілійованих підприємств для формування штучного податкового кредиту та подальшого переведення незаконно отриманих коштів у готівку.
Правоохоронці провели 16 обшуків у Києві, Київській і Львівській областях та Дніпрі. Вилучено документи, комп’ютерну техніку, телефони, банківські картки, печатки, електронні носії та кошти.
Схему припинено.
Чотирьом керівникам і посадовцям підприємств повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. Одному з них – заочно. Щодо трьох підозрюваних до суду подано клопотання про тримання під вартою.
Досудове розслідування триває. Встановлюємо всіх причетних.
Працюємо далі
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Під час масованої російської атаки на столицю 28 серпня 2025 року загинула працівниця Київської міської прокуратури Марія Бурдюх. Вона стала жертвою чергового воєнного злочину держави-агресора — удару по житловій забудові.
Жінку знайшли під завалами будинку в Дарницькому районі, але врятувати її, на жаль, не вдалося. Внаслідок отриманих важких травм вона померла у лікарні.
Марії Бурдюх було 65 років, з яких 15 вона працювала в прокуратурі.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
Під час масованої російської атаки на столицю 28 серпня 2025 року загинула працівниця Київської міської прокуратури Марія Бурдюх. Вона стала жертвою чергового воєнного злочину держави-агресора — удару по житловій забудові.
Жінку знайшли під завалами будинку в Дарницькому районі, але врятувати її, на жаль, не вдалося. Внаслідок отриманих важких травм вона померла у лікарні.
Марії Бурдюх було 65 років, з яких 15 вона працювала в прокуратурі.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
Forwarded from Руслан Кравченко
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Турбота» для своїх: п`ятьом депутатам Київської облради повідомлено про підозру у шахрайстві з бюджетними коштами
Програму «Турбота» створили для людей, які справді потребують допомоги: сімей осіб та дітей з інвалідністю, людей у складних життєвих обставинах і постраждалих від війни, ветеранів, військовослужбовців та родин загиблих захисників.
Упродовж 2021-2025 років на її реалізацію спрямували близько 384 млн грн бюджетних коштів.
Я добре пам’ятаю, яких зусиль коштувало забезпечити фінансування цієї програми, коли очолював Київську ОВА. Кожна гривня мала працювати для тих, хто справді потребував підтримки. І дійсно багато депутатів чесно виконували свої обов’язки, спілкувалися з людьми, з’ясовували їхні потреби у складних життєвих ситуаціях і реально допомагали.
Однак знайшлися й ті, хто, за даними слідства, перетворив механізм допомоги на схему особистого збагачення. Встановлено, що частину бюджетних коштів за програмою «Турбота» отримували не ті, для кого вона була створена, а родичі та близьке оточення окремих депутатів Київської обласної ради.
Схема була простою. На родичів оформлювали фіктивні медичні документи. На їх підставі депутати зверталися щодо виплати матеріальної допомоги. При цьому реальної потреби в лікуванні чи соціальній підтримці одержувачі не мали.
Отримані з бюджету гроші витрачали на послуги естетичної медицини, придбання дорогих автомобілів та інші особисті потреби.
В окремих випадках частину допомоги повертали депутатам – десятки тисяч гривень переказували безпосередньо на їхні особисті банківські картки.
Сьогодні за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру п`ятьом депутатам Київської обласної ради та чотирьом їхнім родичам.
Залежно від ролі їхні дії кваліфіковано як організацію, виконання та пособництво у шахрайстві, вчиненому у великих та особливо великих розмірах, зокрема організованою групою – чч. 2, 3, 5 ст. 27, чч. 4, 5 ст. 190 КК України.
Слідство триває. Встановлюємо інших можливих учасників схеми.
Бюджетні програми створюють для допомоги людям, а не для збагачення тих, хто має доступ до розподілу коштів.
Коли гроші, призначені для людей у складних обставинах, спрямовують «своїм», а частину потім повертають депутатам, – це вже не «Турбота». Це шахрайство з бюджетними коштами.
Програму «Турбота» створили для людей, які справді потребують допомоги: сімей осіб та дітей з інвалідністю, людей у складних життєвих обставинах і постраждалих від війни, ветеранів, військовослужбовців та родин загиблих захисників.
Упродовж 2021-2025 років на її реалізацію спрямували близько 384 млн грн бюджетних коштів.
Я добре пам’ятаю, яких зусиль коштувало забезпечити фінансування цієї програми, коли очолював Київську ОВА. Кожна гривня мала працювати для тих, хто справді потребував підтримки. І дійсно багато депутатів чесно виконували свої обов’язки, спілкувалися з людьми, з’ясовували їхні потреби у складних життєвих ситуаціях і реально допомагали.
Однак знайшлися й ті, хто, за даними слідства, перетворив механізм допомоги на схему особистого збагачення. Встановлено, що частину бюджетних коштів за програмою «Турбота» отримували не ті, для кого вона була створена, а родичі та близьке оточення окремих депутатів Київської обласної ради.
Схема була простою. На родичів оформлювали фіктивні медичні документи. На їх підставі депутати зверталися щодо виплати матеріальної допомоги. При цьому реальної потреби в лікуванні чи соціальній підтримці одержувачі не мали.
Отримані з бюджету гроші витрачали на послуги естетичної медицини, придбання дорогих автомобілів та інші особисті потреби.
В окремих випадках частину допомоги повертали депутатам – десятки тисяч гривень переказували безпосередньо на їхні особисті банківські картки.
Сьогодні за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру п`ятьом депутатам Київської обласної ради та чотирьом їхнім родичам.
Залежно від ролі їхні дії кваліфіковано як організацію, виконання та пособництво у шахрайстві, вчиненому у великих та особливо великих розмірах, зокрема організованою групою – чч. 2, 3, 5 ст. 27, чч. 4, 5 ст. 190 КК України.
Слідство триває. Встановлюємо інших можливих учасників схеми.
Бюджетні програми створюють для допомоги людям, а не для збагачення тих, хто має доступ до розподілу коштів.
Коли гроші, призначені для людей у складних обставинах, спрямовують «своїм», а частину потім повертають депутатам, – це вже не «Турбота». Це шахрайство з бюджетними коштами.
⚡Учасника псевдовиборів у Бахчисараї засуджено за колабораційну діяльність
⚖️За публічного обвинувачення прокуратури АР Крим та м. Севастополя учасника незаконних виборів в окупованому Бахчисараї заочно засуджено за колабораційну діяльність (ч. 5 ст. 111-1 КК України).
🔹Суд призначив йому 8 років ув’язнення з конфіскацією майна. Також його позбавлено права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування на строк 12 років.
🔹Прокурори довели, що у 2024 році засудженого за його добровільною згодою зареєстрували кандидатом у депутати «Бахчисарайського городского совета» від прокремлівської партії «Единая россия».
🔹За підсумками «голосування» він був оголошений переможцем по одномандатному виборчому округу №2 та приступив до виконання обов’язків депутата незаконного органу місцевого самоврядування.
🔹Нині чоловік бере участь у пленарних засіданнях, роботі «комісії», голосує за незаконні рішення, організовує прийоми громадян, чим сприяє укріпленню влади держави-агресора на тимчасово окупованій території півострова.
📄Нагадаємо, що справа так званої «голови територіальної виборчої комісії Бахчисарайського району», яка обвинувачується в організації незаконних виборів, вже перебуває на розгляді в суді.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювало ГУ СБУ в АР Крим.
⚖️За публічного обвинувачення прокуратури АР Крим та м. Севастополя учасника незаконних виборів в окупованому Бахчисараї заочно засуджено за колабораційну діяльність (ч. 5 ст. 111-1 КК України).
🔹Суд призначив йому 8 років ув’язнення з конфіскацією майна. Також його позбавлено права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування на строк 12 років.
🔹Прокурори довели, що у 2024 році засудженого за його добровільною згодою зареєстрували кандидатом у депутати «Бахчисарайського городского совета» від прокремлівської партії «Единая россия».
🔹За підсумками «голосування» він був оголошений переможцем по одномандатному виборчому округу №2 та приступив до виконання обов’язків депутата незаконного органу місцевого самоврядування.
🔹Нині чоловік бере участь у пленарних засіданнях, роботі «комісії», голосує за незаконні рішення, організовує прийоми громадян, чим сприяє укріпленню влади держави-агресора на тимчасово окупованій території півострова.
📄Нагадаємо, що справа так званої «голови територіальної виборчої комісії Бахчисарайського району», яка обвинувачується в організації незаконних виборів, вже перебуває на розгляді в суді.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювало ГУ СБУ в АР Крим.
👍2
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
Всеукраїнська конференція прокурорів призначила членів Ради прокурорів України
27 серпня 2026 року в Офісі Генерального прокурора відбулася всеукраїнська конференція прокурорів.
Під час конференції делегати шляхом таємного голосування призначили 11 членів Ради прокурорів України.
Від Офісу Генерального прокурора до складу Ради прокурорів обрано Романа Трача та Дмитра Явдокименка.
Від обласних прокуратур - Анастасію Боровікову, Олександра Ковалевського, Василя Мартинюка та Михайла Савватеєва.
Від окружних прокуратур - Любов Грицаєнко, Максима Михайлова, Оксану Михальчук, Крістіну Мордовченко та Володимира Федоренка.
Також делегати затвердили зміни та доповнення до Положення про Раду прокурорів України, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.
Окрім того, делегати конференції обговорили та прийняли зміни і доповнення до Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження та Регламенту всеукраїнської конференції прокурорів.
27 серпня 2026 року в Офісі Генерального прокурора відбулася всеукраїнська конференція прокурорів.
Під час конференції делегати шляхом таємного голосування призначили 11 членів Ради прокурорів України.
Від Офісу Генерального прокурора до складу Ради прокурорів обрано Романа Трача та Дмитра Явдокименка.
Від обласних прокуратур - Анастасію Боровікову, Олександра Ковалевського, Василя Мартинюка та Михайла Савватеєва.
Від окружних прокуратур - Любов Грицаєнко, Максима Михайлова, Оксану Михальчук, Крістіну Мордовченко та Володимира Федоренка.
Також делегати затвердили зміни та доповнення до Положення про Раду прокурорів України, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.
Окрім того, делегати конференції обговорили та прийняли зміни і доповнення до Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження та Регламенту всеукраїнської конференції прокурорів.
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
6 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання у Синельниківському районі Дніпропетровської області, загинув Кирило Вітько - Захисник України, молодший лейтенант, працівник Офісу Генерального прокурора. Йому було 38 років.
З березня 2014 року працював у Генеральній прокуратурі України, а з 2021 року обіймав посаду провідного консультанта відділу охорони праці та режиму Департаменту управління об’єктами державної власності, організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Офісу Генерального прокурора.
Після початку повномасштабного вторгнення Кирило добровільно став до лав захисників України. Під час служби отримав військове звання «молодший лейтенант» та був заступником командира артилерійської батареї з психологічної підтримки персоналу.
Учасник бойових дій, він був прикладом мужності, стійкості й самовідданого виконання військового обов’язку.
Світла пам’ять про Кирила Вітька назавжди залишиться в наших серцях.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
6 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання у Синельниківському районі Дніпропетровської області, загинув Кирило Вітько - Захисник України, молодший лейтенант, працівник Офісу Генерального прокурора. Йому було 38 років.
З березня 2014 року працював у Генеральній прокуратурі України, а з 2021 року обіймав посаду провідного консультанта відділу охорони праці та режиму Департаменту управління об’єктами державної власності, організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Офісу Генерального прокурора.
Після початку повномасштабного вторгнення Кирило добровільно став до лав захисників України. Під час служби отримав військове звання «молодший лейтенант» та був заступником командира артилерійської батареї з психологічної підтримки персоналу.
Учасник бойових дій, він був прикладом мужності, стійкості й самовідданого виконання військового обов’язку.
Світла пам’ять про Кирила Вітька назавжди залишиться в наших серцях.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
⚡Будували «кар'єру» в окупаційних органах прокуратури: засуджено трьох колишніх прокурорів АР Крим
⚖️За публічного обвинувачення прокурорів автономії в порядку спеціального судового розгляду (in absentia) ухвалено обвинувальні вироки щодо трьох експрацівників органів прокуратури Криму.
🔹Доведено, що у 2014 році вказані громадяни України залишилися в тимчасово окупованому Криму, а згодом знехтували присягою працівників прокуратури та перейшли на службу до окупантів.
🔹Зокрема, засуджені погодилися обійняти посади у так званій «прокуратурі Республіки Крим», а саме:
- начальника управління нагляду за виконанням федерального законодавства - начальника відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері економіки;
- прокурора управління з нагляду за виконанням федерального законодавства;
- старшого помічника прокурора м. Євпаторії;
🔹«Прокурори» виконували покладені на них обов’язки, тим самим сприяли функціонуванню незаконно створеної системи органів прокуратури, що діє на півострові.
🔹У 2017-2018 роках двоє із
них продовжили «будувати кар’єру» в окупаційних структурах на посадах «помічника прокурора Ленінського району» та «керівника департаменту майнових та земельних відносин адміністрації м. Євпаторії».
🔹Усіх трьох визнано винуватими у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України). Суд призначив їм покарання – від 13 до 14 років з конфіскацією майна.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювали слідчі ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі.
⚖️За публічного обвинувачення прокурорів автономії в порядку спеціального судового розгляду (in absentia) ухвалено обвинувальні вироки щодо трьох експрацівників органів прокуратури Криму.
🔹Доведено, що у 2014 році вказані громадяни України залишилися в тимчасово окупованому Криму, а згодом знехтували присягою працівників прокуратури та перейшли на службу до окупантів.
🔹Зокрема, засуджені погодилися обійняти посади у так званій «прокуратурі Республіки Крим», а саме:
- начальника управління нагляду за виконанням федерального законодавства - начальника відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері економіки;
- прокурора управління з нагляду за виконанням федерального законодавства;
- старшого помічника прокурора м. Євпаторії;
🔹«Прокурори» виконували покладені на них обов’язки, тим самим сприяли функціонуванню незаконно створеної системи органів прокуратури, що діє на півострові.
🔹У 2017-2018 роках двоє із
них продовжили «будувати кар’єру» в окупаційних структурах на посадах «помічника прокурора Ленінського району» та «керівника департаменту майнових та земельних відносин адміністрації м. Євпаторії».
🔹Усіх трьох визнано винуватими у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України). Суд призначив їм покарання – від 13 до 14 років з конфіскацією майна.
❗Спеціальне досудове розслідування здійснювали слідчі ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі.
🔥2
Forwarded from Руслан Кравченко
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Чорні трансплантологи»: викрито схему незаконного продажу анатомічних матеріалів померлих
Правоохоронці викрили схему незаконної торгівлі органами і тканинами померлих людей на Буковині. Злочинну діяльність організували посадові особи Чернівецького обласного патологоанатомічного бюро.
Кожен учасник виконував свою роль – від взаємодії з родичами померлих та підготовки фіктивної документації до безпосереднього вилучення анатомічних матеріалів та їх подальшої логістики до замовників.
З тіл померлих вилучали шкіру, кістки, сухожилля, рогівки та інші тканини. Їх продавали підприємствам, які виготовляють біоімпланти для хірургії та стоматології.
Ліцензії на медичну практику трансплантології бюро не мало, тому торгівлю з підприємствами-отримувачами прикривали фіктивними договорами про «науково-медичне співробітництво», а передачу тканин оформлювали як «постачання сировини для виготовлення біоімплантів». З деяким клієнтами працювали без договірних відносин.
Родичів померлих маніпулятивно схиляли до згоди на такі процедури, пропонуючи в обмін безкоштовне бальзамування чи зберігання тіла, а також знижки на інші послуги. При цьому люди не знали про реальні обсяги вилучень і подальший продаж тканин.
Також задокументовано випадки, коли рідні померлих відмовлялися надати згоду, але анатомічні матеріали вилучали всупереч їхній волі. Ще в одному з епізодів згоду отримали від працівника геріатричного пансіонату, який опікувався померлою людиною, хоча похованням займалися родичі, яких ні про що не запитували.
Зібрані матеріали доставлялися отримувачам залізницею у контейнерах із холодоагентом. Зафіксовано, зокрема, передачу десяти коробок біоматеріалів, а також відправлення рогівок потягом Чернівці – Одеса.
Офіційна оплата за такі «послуги» надходила на рахунок бюро за актами приймання-передачі наданих послуг. Паралельно щомісяця через відділення обміну валют учасники схеми отримували «тіньову готівку», яку ділили між собою залежно від ролей та кількості вилучень.
Наразі чотирьох працівників Чернівецького обласного патологоанатомічного бюро затримано. Їм повідомлено про підозру у незаконній торгівлі анатомічними матеріалами людини, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 143 КК України). У приміщеннях бюро, а також за місцями проживання та авто підозрюваних проведено обшуки.
Тіло людини – не товар, а горе родини – не можливість для заробітку. Кожному, хто перетворив медичну діяльність на «чорний ринок», буде надана відповідна правова оцінка.
Слідство триває.
Працюємо далі
Правоохоронці викрили схему незаконної торгівлі органами і тканинами померлих людей на Буковині. Злочинну діяльність організували посадові особи Чернівецького обласного патологоанатомічного бюро.
Кожен учасник виконував свою роль – від взаємодії з родичами померлих та підготовки фіктивної документації до безпосереднього вилучення анатомічних матеріалів та їх подальшої логістики до замовників.
З тіл померлих вилучали шкіру, кістки, сухожилля, рогівки та інші тканини. Їх продавали підприємствам, які виготовляють біоімпланти для хірургії та стоматології.
Ліцензії на медичну практику трансплантології бюро не мало, тому торгівлю з підприємствами-отримувачами прикривали фіктивними договорами про «науково-медичне співробітництво», а передачу тканин оформлювали як «постачання сировини для виготовлення біоімплантів». З деяким клієнтами працювали без договірних відносин.
Родичів померлих маніпулятивно схиляли до згоди на такі процедури, пропонуючи в обмін безкоштовне бальзамування чи зберігання тіла, а також знижки на інші послуги. При цьому люди не знали про реальні обсяги вилучень і подальший продаж тканин.
Також задокументовано випадки, коли рідні померлих відмовлялися надати згоду, але анатомічні матеріали вилучали всупереч їхній волі. Ще в одному з епізодів згоду отримали від працівника геріатричного пансіонату, який опікувався померлою людиною, хоча похованням займалися родичі, яких ні про що не запитували.
Зібрані матеріали доставлялися отримувачам залізницею у контейнерах із холодоагентом. Зафіксовано, зокрема, передачу десяти коробок біоматеріалів, а також відправлення рогівок потягом Чернівці – Одеса.
Офіційна оплата за такі «послуги» надходила на рахунок бюро за актами приймання-передачі наданих послуг. Паралельно щомісяця через відділення обміну валют учасники схеми отримували «тіньову готівку», яку ділили між собою залежно від ролей та кількості вилучень.
Наразі чотирьох працівників Чернівецького обласного патологоанатомічного бюро затримано. Їм повідомлено про підозру у незаконній торгівлі анатомічними матеріалами людини, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 143 КК України). У приміщеннях бюро, а також за місцями проживання та авто підозрюваних проведено обшуки.
Тіло людини – не товар, а горе родини – не можливість для заробітку. Кожному, хто перетворив медичну діяльність на «чорний ринок», буде надана відповідна правова оцінка.
Слідство триває.
Працюємо далі
❤2
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Вони віддали своє життя, щоб Україна мала майбутнє.
На жаль, їх фізично немає поруч, але їхній мужній подвиг назавжди залишиться у нашій пам’яті, свободі й державі.
Пам’ятаємо кожного. Схиляємо голови перед полеглими Захисниками і Захисницями України.
На жаль, їх фізично немає поруч, але їхній мужній подвиг назавжди залишиться у нашій пам’яті, свободі й державі.
Пам’ятаємо кожного. Схиляємо голови перед полеглими Захисниками і Захисницями України.
Forwarded from Руслан Кравченко
За клопотанням прокурорів Шевченківський районний суд міста Чернівці обрав запобіжні заходи всім чотирьом підозрюваним.
Їх узято під варту з можливістю внесення застави розміром 1,5 мільйонів гривень для кожного.
Їх узято під варту з можливістю внесення застави розміром 1,5 мільйонів гривень для кожного.
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Сергій Цимбал спершу працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, а згодом — у Дніпровській екологічній прокуратурі.
У липні 2014 року Сергій став до лав 25-го батальйону «Київська Русь». Вже за кілька тижнів, у серпні, він вирушив на фронт, де батальйон вів запеклі бої за Дебальцівський плацдарм — одне з наймасштабніших зіткнень війни на Донбасі.
7 жовтня 2014 року, виконуючи бойове завдання, Сергій разом із трьома побратимами вирушив у розвідку. Група потрапила у засідку спецпризначенців рф. За спогадами одного з учасників бою, саме Сергій перший почув шум та побачив російських військових. Кількість окупантів значно перевищувала склад розвідгрупи: п’ятнадцять проти чотирьох. Потрапивши в оточення, Сергій Цимбал прийняв удар на себе: сказав побратимам — «Відходьте, я вас прикрию», — вибіг на горб, відволікаючи вогонь на себе, й до останнього відстрілювався з кулемета. Рішучі дії воїна врятували життя розвідувальної групи ціною власного: побратими змогли вирватися із засідки.
10 жовтня 2014 року Сергія поховали на центральному кладовищі в селищі Ставище Київської області. Сергій Цимбал посмертно удостоєний звання Героя України із Золотою Зіркою, недержавної нагороди «Народний герой України» та медалі УПЦ КП «За жертовність і любов до України». У селищі його іменем названа вулиця, а на фасаді освітнього закладу відкрито меморіальну дошку. Рішенням селищної ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Ставище».
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Цимбала — прокурора і воїна, який до останнього подиху охороняв закон та незалежність України.
Сергій Цимбал спершу працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, а згодом — у Дніпровській екологічній прокуратурі.
У липні 2014 року Сергій став до лав 25-го батальйону «Київська Русь». Вже за кілька тижнів, у серпні, він вирушив на фронт, де батальйон вів запеклі бої за Дебальцівський плацдарм — одне з наймасштабніших зіткнень війни на Донбасі.
7 жовтня 2014 року, виконуючи бойове завдання, Сергій разом із трьома побратимами вирушив у розвідку. Група потрапила у засідку спецпризначенців рф. За спогадами одного з учасників бою, саме Сергій перший почув шум та побачив російських військових. Кількість окупантів значно перевищувала склад розвідгрупи: п’ятнадцять проти чотирьох. Потрапивши в оточення, Сергій Цимбал прийняв удар на себе: сказав побратимам — «Відходьте, я вас прикрию», — вибіг на горб, відволікаючи вогонь на себе, й до останнього відстрілювався з кулемета. Рішучі дії воїна врятували життя розвідувальної групи ціною власного: побратими змогли вирватися із засідки.
10 жовтня 2014 року Сергія поховали на центральному кладовищі в селищі Ставище Київської області. Сергій Цимбал посмертно удостоєний звання Героя України із Золотою Зіркою, недержавної нагороди «Народний герой України» та медалі УПЦ КП «За жертовність і любов до України». У селищі його іменем названа вулиця, а на фасаді освітнього закладу відкрито меморіальну дошку. Рішенням селищної ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Ставище».
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Цимбала — прокурора і воїна, який до останнього подиху охороняв закон та незалежність України.
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
У квітні 2026 року після важкої хвороби пішов із життя Вадим Каракай — Захисник України, штаб-сержант, працівник Офісу Генерального прокурора.
Вадим розпочав свій професійний шлях у серпні 2010 року. Працював у прокуратурі Дніпропетровської області, а з 2017 року обіймав посади слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та прокурора відділу Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора. За сумлінну службу неодноразово отримував заохочення від Генерального прокурора.
З початком повномасштабного вторгнення він добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Пройшов шлях від солдата-стрільця до штаб-сержанта. Брав участь у звільненні Київщини, Харківщини та у запеклих боях на Донеччині.
Колеги та друзі пам’ятають Вадима як висококваліфікованого і принципового фахівця, порядну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Навіть під час служби він мужньо боровся з підступною хворобою, до останнього залишаючись вірним своїй справі.
Світла пам’ять про Вадима Каракая назавжди залишиться в наших серцях.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
У квітні 2026 року після важкої хвороби пішов із життя Вадим Каракай — Захисник України, штаб-сержант, працівник Офісу Генерального прокурора.
Вадим розпочав свій професійний шлях у серпні 2010 року. Працював у прокуратурі Дніпропетровської області, а з 2017 року обіймав посади слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та прокурора відділу Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора. За сумлінну службу неодноразово отримував заохочення від Генерального прокурора.
З початком повномасштабного вторгнення він добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Пройшов шлях від солдата-стрільця до штаб-сержанта. Брав участь у звільненні Київщини, Харківщини та у запеклих боях на Донеччині.
Колеги та друзі пам’ятають Вадима як висококваліфікованого і принципового фахівця, порядну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Навіть під час служби він мужньо боровся з підступною хворобою, до останнього залишаючись вірним своїй справі.
Світла пам’ять про Вадима Каракая назавжди залишиться в наших серцях.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
Forwarded from Руслан Кравченко
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Від наказу до пуску: двом російським командирам повідомлено про підозру за удари по «Охматдиту» та «Сапфіру»
Кадри з розбитого «Охматдиту» неможливо забути.
Діти з крапельницями просто неба. Лікарі, батьки та рятувальники, які розбирали завали. Зруйновані оперблоки, де ще за мить до удару боролися за дитячі життя.
8 липня 2024 року російська крилата ракета Х-101 влучила в лікувальний корпус найбільшої дитячої лікарні країни. Там перебували понад 600 дітей.
Загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей.
Через півтора місяця, 24 серпня, російська балістична ракета «Іскандер-М» зруйнувала готель «Сапфір» у Краматорську. У ньому жили представники іноземних медіа, які розповідали світові правду про російську агресію.
Загинув 38-річний радник Reuters із безпеки Райан Еванс. Ще десятеро людей дістали поранення, серед них 4 громадян України, 5 міжнародних журналістів-працівників зазначеного інформаційного агентства та одна журналістка з Польщі.
Російські ракети не обирають цілі самі.
Координати вводять люди. Накази віддають люди. Пуски здійснюють люди.
Сьогодні ще двом російським командирам повідомлено про підозру у воєнних злочинах. За даними слідства, удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор – командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації зс рф.
Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні.
Атаку на готель «Сапфір», за даними слідства, забезпечив полковник – командир 1-ї ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії зс рф.
Перебуваючи в ростовській області, він віддавав накази підлеглим, координував їхні дії та контролював завдання удару.
Дії обох командирів кваліфіковано за ч. 2 ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Обидва злочини росія одразу намагалася прикрити брехнею.
Після удару по «Охматдиту» російська пропаганда вигадувала версії про «падіння української ракети ППО», «військовий госпіталь» та «склад зброї».
Після атаки на «Сапфір» російські ресурси заявили про нібито «ліквідацію іноземних найманців». Коли стало відомо про загибель члена команди Reuters та поранення журналістів, удар почали називати «покаранням».
Лікарня, де рятували дітей. Готель, де жили журналісти.
Жодної воєнної необхідності. Жодної військової переваги. Лише цілеспрямований терор проти цивільних.
Ми послідовно відновлюємо весь шлях злочинного наказу: від вищого командування, яке планувало та санкціонувало атаки, до командирів і військовослужбовців, які забезпечували їх виконання.
За кожен воєнний злочин відповідатиме кожен причетний.
Працюємо далі
Кадри з розбитого «Охматдиту» неможливо забути.
Діти з крапельницями просто неба. Лікарі, батьки та рятувальники, які розбирали завали. Зруйновані оперблоки, де ще за мить до удару боролися за дитячі життя.
8 липня 2024 року російська крилата ракета Х-101 влучила в лікувальний корпус найбільшої дитячої лікарні країни. Там перебували понад 600 дітей.
Загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей.
Через півтора місяця, 24 серпня, російська балістична ракета «Іскандер-М» зруйнувала готель «Сапфір» у Краматорську. У ньому жили представники іноземних медіа, які розповідали світові правду про російську агресію.
Загинув 38-річний радник Reuters із безпеки Райан Еванс. Ще десятеро людей дістали поранення, серед них 4 громадян України, 5 міжнародних журналістів-працівників зазначеного інформаційного агентства та одна журналістка з Польщі.
Російські ракети не обирають цілі самі.
Координати вводять люди. Накази віддають люди. Пуски здійснюють люди.
Сьогодні ще двом російським командирам повідомлено про підозру у воєнних злочинах. За даними слідства, удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор – командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації зс рф.
Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні.
Атаку на готель «Сапфір», за даними слідства, забезпечив полковник – командир 1-ї ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії зс рф.
Перебуваючи в ростовській області, він віддавав накази підлеглим, координував їхні дії та контролював завдання удару.
Дії обох командирів кваліфіковано за ч. 2 ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Обидва злочини росія одразу намагалася прикрити брехнею.
Після удару по «Охматдиту» російська пропаганда вигадувала версії про «падіння української ракети ППО», «військовий госпіталь» та «склад зброї».
Після атаки на «Сапфір» російські ресурси заявили про нібито «ліквідацію іноземних найманців». Коли стало відомо про загибель члена команди Reuters та поранення журналістів, удар почали називати «покаранням».
Лікарня, де рятували дітей. Готель, де жили журналісти.
Жодної воєнної необхідності. Жодної військової переваги. Лише цілеспрямований терор проти цивільних.
Ми послідовно відновлюємо весь шлях злочинного наказу: від вищого командування, яке планувало та санкціонувало атаки, до командирів і військовослужбовців, які забезпечували їх виконання.
За кожен воєнний злочин відповідатиме кожен причетний.
Працюємо далі
Forwarded from Руслан Кравченко
Воєнні злочини 2014 року – вирок у Фінляндії: російського бойовика засуджено до 12 років і 6 місяців ув’язнення
Апеляційний суд Гельсінкі визнав громадянина рф Яна Петровського, відомого за позивним «Славян» та другим імям Воїслав Торден, винним у воєнних злочинах проти українських військовослужбовців на Луганщині у 2014 році. Йому призначено 12 років і 6 місяців позбавлення волі.
Принципово важливо, що це перший прецедент, коли винуватість російського бойовика у найтяжчих міжнародних злочинах, вчинених на території України, встановлена судом іншої держави.
Суд установив, що Торден був заступником командира диверсійно-штурмової групи «Русич» і 5 вересня 2014 року брав участь у засідці на українських військових. Під час нападу було незаконно використано державний прапор України. Торден вів вогонь із ручного кулемета у напрямку наших захисників.
Унаслідок засідки загинули 22 українські військовослужбовці, ще четверо були поранені.
Також доведено, що він зробив і поширив у соціальних мережах принизливе фото із загиблим українським військовим та публічно заявляв, що учасники «Русича» не братимуть українських військових у полон і не даватимуть їм пощади.
Ця справа – важливий практичний приклад застосування універсальної юрисдикції. Розслідування і підтримання обвинувачення здійснювали фінські правоохоронці та прокурори.
Українська сторона надала матеріали, необхідні для встановлення обставин злочинів, і забезпечила виконання запитів про міжнародну правову допомогу. Саме так має працювати міжнародна система відповідальності.
Офіс Генерального прокурора передав фінським колегам матеріали, зібрані в межах кримінального провадження в Україні. За участю фінських слідчих в Україні проведено 13 допитів, досліджено фото- та відеоматеріали, проведено комісійну судово-медичну експертизу.
Ми також забезпечили участь потерпілих і свідків, які перебували в Україні, у засіданнях фінського суду в режимі відеоконференції.
Дякую фінським слідчим і прокурорам за професійну та принципову роботу. Дякую прокурорам Офісу Генерального прокурора, слідчим Служби безпеки України та українським експертам.
Окрема вдячність потерпілим і свідкам, які через роки знайшли сили знову повернутися до цих подій і дати свідчення.
Ці злочини були вчинені у 2014 році – задовго до повномасштабного вторгнення. Майже дванадцять років потому винуватість одного з їхніх учасників встановлено в іншій державі.
Ми й надалі використовуватимемо всі доступні правові механізми – українські суди, міжнародні інституції та національні суди держав-партнерів.
Для воєнних злочинців не має бути безпечних кордонів і безпечних юрисдикцій.
Працюємо далі
Апеляційний суд Гельсінкі визнав громадянина рф Яна Петровського, відомого за позивним «Славян» та другим імям Воїслав Торден, винним у воєнних злочинах проти українських військовослужбовців на Луганщині у 2014 році. Йому призначено 12 років і 6 місяців позбавлення волі.
Принципово важливо, що це перший прецедент, коли винуватість російського бойовика у найтяжчих міжнародних злочинах, вчинених на території України, встановлена судом іншої держави.
Суд установив, що Торден був заступником командира диверсійно-штурмової групи «Русич» і 5 вересня 2014 року брав участь у засідці на українських військових. Під час нападу було незаконно використано державний прапор України. Торден вів вогонь із ручного кулемета у напрямку наших захисників.
Унаслідок засідки загинули 22 українські військовослужбовці, ще четверо були поранені.
Також доведено, що він зробив і поширив у соціальних мережах принизливе фото із загиблим українським військовим та публічно заявляв, що учасники «Русича» не братимуть українських військових у полон і не даватимуть їм пощади.
Ця справа – важливий практичний приклад застосування універсальної юрисдикції. Розслідування і підтримання обвинувачення здійснювали фінські правоохоронці та прокурори.
Українська сторона надала матеріали, необхідні для встановлення обставин злочинів, і забезпечила виконання запитів про міжнародну правову допомогу. Саме так має працювати міжнародна система відповідальності.
Офіс Генерального прокурора передав фінським колегам матеріали, зібрані в межах кримінального провадження в Україні. За участю фінських слідчих в Україні проведено 13 допитів, досліджено фото- та відеоматеріали, проведено комісійну судово-медичну експертизу.
Ми також забезпечили участь потерпілих і свідків, які перебували в Україні, у засіданнях фінського суду в режимі відеоконференції.
Дякую фінським слідчим і прокурорам за професійну та принципову роботу. Дякую прокурорам Офісу Генерального прокурора, слідчим Служби безпеки України та українським експертам.
Окрема вдячність потерпілим і свідкам, які через роки знайшли сили знову повернутися до цих подій і дати свідчення.
Ці злочини були вчинені у 2014 році – задовго до повномасштабного вторгнення. Майже дванадцять років потому винуватість одного з їхніх учасників встановлено в іншій державі.
Ми й надалі використовуватимемо всі доступні правові механізми – українські суди, міжнародні інституції та національні суди держав-партнерів.
Для воєнних злочинців не має бути безпечних кордонів і безпечних юрисдикцій.
Працюємо далі
Forwarded from Офіс Генерального прокурора
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.
Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.
У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.
Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.
Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати, і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.
Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.
Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.
Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.
У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.
Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.
Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати, і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.
Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.