Стрім лекція «Horizon Zero Dawn: повернення знайомої історії».

Лекторка Альона Сіліна
Існує безліч жанрів відеоігр і кожен гравець може собі світ до смаку. Для когось важливіший сюжет, для когось - складні механіки, гарні картинка і музика чи цікавий головний герой. Ми поговоримо про одну з ігр, якій вдалося поєднати у собі багато складових успіху та приділити особливу увагу історії головного персонажа, наблизившись у цьому до гарно пропрацьованого роману. «Horizon Zero Dawn» успішно використовує схему «шляху героя», але не забуває про світобудову, емоційну замученість гравців та кінематографічність світу. Давайте помандруємо шляхом героїв разом з Елой, і побачимо, завдяки яким елементам «Горизонт: Новий світанок» став видатною подією, сильні та слабкі сторони проєкту, і чому невід’ємною складовою успіху виступив його сюжет.

26 червня о 19:00

https://youtube.com/live/hDPoXIjOWEg

#альмор #allmor #стрім

Ми їх не помічаємо

#альмор #allmor

Мій почерк в університеті називали "мертва мова"😂

#альмор #allmor

Торакойші (虎子石) — це великий камінь з лапами та хвостом тигра.

Не є особливо небезпечним йокаєм.

Йому подобається лякати людей, але він не завдає шкоди.

Шінва ⛩

Лунаса або Лугнасад - гельське свято початку збору врожаю сезону. Історично його широко святкували по всій Ірландії, Шотландії та на острові Мен. Традиційно проводиться 1 серпня, або приблизно по середині між літнім сонцестоянням та осіннім рівноденням.
Свято назване на честь бога Луга. Вважається, що він надихнув людей на великі зібрання, які включали релігійні церемонії, ритуальні спортивні змагання (насамперед Ігри в Таїльті), бенкети, сватання та торгівлю. Традиційними також були відвідування святих криниць. За словами фольклориста Маера МакНіла, що релігійні обряди включали приношення "перших фруктів", свято нової їжі та чорниці, жертву бика та ритуальну танцювальну гру, в якій бог Луг збирає врожай для людства і перемагає злі сили. Звичаї Лугнасаду широко зберігалися до поч. ХХ ст. Звичай сходження на пагорби та гори в Лугнасад досі зберігся в деяких районах, хоча його знову виділили як християнську прощу. Сьогодні деякі неоязичники або віккани також святкують Лугнасад.