Під час будь-яких серйозних потрясінь в економіці в першу чергу на ринку праці страждають трейнішки та джуни.
За останні 10 років у нас такі ситуації траплялися тричі - у 2014-2015 році у зв’язку з захопленням росією Криму та нападом на Донбас, у 2019, коли ковід вигнав всіх на карантин, а також зараз, у 2022 у зв’язку з повномасштабною війною.
Але панікувати не варто, у мене є конкретні рецепти що можна робити, щоб отримати роботу.
Сьогодні на ДОУ буде голосовий чат, буду там розповідати разом з представниками інших компаній. Деталі скину окремим повідомленням.
За останні 10 років у нас такі ситуації траплялися тричі - у 2014-2015 році у зв’язку з захопленням росією Криму та нападом на Донбас, у 2019, коли ковід вигнав всіх на карантин, а також зараз, у 2022 у зв’язку з повномасштабною війною.
Але панікувати не варто, у мене є конкретні рецепти що можна робити, щоб отримати роботу.
Сьогодні на ДОУ буде голосовий чат, буду там розповідати разом з представниками інших компаній. Деталі скину окремим повідомленням.
Forwarded from SoftServe Education
📩 Яка зараз ситуація з наймом джуніорів?
📩 Чи є вакансії?
📩 Що зараз відбувається з навчальними програмами?
Аби розкрити усі ці запитання, уже завтра DOU вестиме лайв-стрім, де одним зі спікерів буде В‘ячеслав Колдовський, SoftServe IT Academy Competence Manager.
Долучайтесь, аби дізнатись про все безпосередньо, а також залишайте запитання спікерам на форумі.
🔈Додати нагадування можна за лінком.
📩 Чи є вакансії?
📩 Що зараз відбувається з навчальними програмами?
Аби розкрити усі ці запитання, уже завтра DOU вестиме лайв-стрім, де одним зі спікерів буде В‘ячеслав Колдовський, SoftServe IT Academy Competence Manager.
Долучайтесь, аби дізнатись про все безпосередньо, а також залишайте запитання спікерам на форумі.
🔈Додати нагадування можна за лінком.
Коли на ринку стає менше вакансій, то це не означає, що роботу не можна отримати, це означає, що для того щоб її отримати потрібно просто бути кращим за інших кандидатів. В принципі це завжди так, просто зараз треба бути ще більш кращим, хоча б зовсім трішки. :)
Кандидати дуже часто фокусуються на технічних навичках, а насправді гарне володіння англійською та чудові soft skills можуть суттєво вас виділити серед інших кандидатів. Тому качайте англійську та сотф скіли, для цього є повно ресурсів і можливостей - гугл ваш найкращий помічник.
Від себе хочу підкинути телеграм-канальчик з англійської та софтскілам, котрий ведуть люди, яких я знаю і можу рекомендувати. Зараз там кілька останніх повідомлень, що будуть в нагоді під час війни. Не дякуйте :)
https://t.me/softcom_eng_for_work_and_life
Кандидати дуже часто фокусуються на технічних навичках, а насправді гарне володіння англійською та чудові soft skills можуть суттєво вас виділити серед інших кандидатів. Тому качайте англійську та сотф скіли, для цього є повно ресурсів і можливостей - гугл ваш найкращий помічник.
Від себе хочу підкинути телеграм-канальчик з англійської та софтскілам, котрий ведуть люди, яких я знаю і можу рекомендувати. Зараз там кілька останніх повідомлень, що будуть в нагоді під час війни. Не дякуйте :)
https://t.me/softcom_eng_for_work_and_life
Telegram
SoftCom | English
Це проект про soft & communication skills in English.
Our soft & com skills matter. They change work & life for the better.
Засновниця @virachernyukh
Мови каналу - Ukrainian & English exclusively!
Our soft & com skills matter. They change work & life for the better.
Засновниця @virachernyukh
Мови каналу - Ukrainian & English exclusively!
Запис трансляції вчора на тему що з ринком праці для джунів під час війни
Forwarded from Junior дайджест dou.ua
⏱ Таймкоди до войсчату про найм джунів під час воєнного стану
00:00 Вступ та вітання
02:38 Яка нині ситуація на ринку джунів? Чи є вакансії? І чи продовжуєте наймати працівників з мінімальним досвідом роботи або взагалі без нього?
12:25 Чи варто шукати роботу оффлайн? Як себе подати компанії? Чи нормально самому “прийти” в компанію і запитати про відкриті вакансії?
19:29 Які зміни відбулися в процесах найму джуніорів з моменту повномасштабної війни? Як компанії адаптувалися?
29:35 Що зараз з вашими навчальними центрами/програмами? Чи відновили роботу?
26:47 Чи беруть на роботу студентів?
48:15 Чи адаптувалася вища освіта до нинішніх умов? Чи є плани у компаній реформувати вищу освіту?
58:25 Шукаю довго роботу. Чи можна потрапити на позицію Trainee у компанії, якщо завершив не їх програми навчання?
01:03:52 Чи будуть в компаніях відкриватися інтернатури для Front end чи Full-stack
01:05:03 На яких напрямках фокусуються компанії? Чому?
01:08:00 Чи враховується роботодавцем при наймі нового працівника ризики його мобілізації?
01:10:14 Світчинг: чи бачите зараз сенс перепрофільовуватися в ІТ?
01:13:17 Чи зупинялися навчальні програми у компаніях спікерів?
01:16:22 Англійська мова. Чи це важливо? Що робити якщо низький рівень?
01:21:41 Підбиваємо підсумки. Поради спікерів джунам.
01:28:06 Прощаємося
00:00 Вступ та вітання
02:38 Яка нині ситуація на ринку джунів? Чи є вакансії? І чи продовжуєте наймати працівників з мінімальним досвідом роботи або взагалі без нього?
12:25 Чи варто шукати роботу оффлайн? Як себе подати компанії? Чи нормально самому “прийти” в компанію і запитати про відкриті вакансії?
19:29 Які зміни відбулися в процесах найму джуніорів з моменту повномасштабної війни? Як компанії адаптувалися?
29:35 Що зараз з вашими навчальними центрами/програмами? Чи відновили роботу?
26:47 Чи беруть на роботу студентів?
48:15 Чи адаптувалася вища освіта до нинішніх умов? Чи є плани у компаній реформувати вищу освіту?
58:25 Шукаю довго роботу. Чи можна потрапити на позицію Trainee у компанії, якщо завершив не їх програми навчання?
01:03:52 Чи будуть в компаніях відкриватися інтернатури для Front end чи Full-stack
01:05:03 На яких напрямках фокусуються компанії? Чому?
01:08:00 Чи враховується роботодавцем при наймі нового працівника ризики його мобілізації?
01:10:14 Світчинг: чи бачите зараз сенс перепрофільовуватися в ІТ?
01:13:17 Чи зупинялися навчальні програми у компаніях спікерів?
01:16:22 Англійська мова. Чи це важливо? Що робити якщо низький рівень?
01:21:41 Підбиваємо підсумки. Поради спікерів джунам.
01:28:06 Прощаємося
Про айтішку та економіку війни
Війна вже перетворилася на марафон і нам ймовірно доведеться перебирати досвід Ізраїлю, коли вона фактично не припиняєтсья, лише змінюються її фази. І саме Ізраїль показує своїм прикладом як можна перемогти чисельно переважаючого ворога.
Ця країна має відносно нечисельну, але добре оснащену і навчену армію, на яку працює потужна економіка. У випадку загострення чисельність може швидко збільшуватися за рахунок резерву, бо в країні практично кожен проходить службу. Однак уряд намагається тримати активними службовцями лише мінімально потрібну кількість людей, бо завжди є два сторони: чи ти утримуєш когось коли працюєш, чи тебе утримують, коли служиш.
Взагалі, будь-яка війна - це дорого, особливо сучасна, де перемагають не чисельністю, а сукупністю факторів - умінням, мотивацією, але в першу чергу - технічно просунутую зброєю. І хоча значну частину зброї нам надають у вигляді допомоги, це не перекриває всіх потреб армії, і живити її повинна економіка, бо потрібна не лише зброя, війна потребує купу ресурсів.
Навіть просто купуючи горнятко кави ви підтримуєте економіку, бо кожна транзакція, яка відбувається легально, оподатковується і гроші йдуть у бюджет. Фактично будь-який законний бізнес забезпечує створення доданої вартості, рух коштів і надходження до бюджету, що дозволяє витримувати навантаження війни.
Це відповідь на питання тих, хто соромиться працювати і заробляти в час війни - саме так, якщо ти не на фронті, то крім донату і волонтерства ти маєш працювати, заробляти і витрачати, бо так функціонує економіка. Звичайно, щось можна і потрібно роздавати безкоштовно, волонтерити і донатити, але по-любому потрібно забезпечувати постійний дохід. Можливо доречно знизити ціни де це можливо, давати додаткові знижки тому, хто потребує, але для роботи економіки потрібно щоб працював обмін товарів і послуг на гроші, і ніяк інакше.
Також важливо розуміти, що найбільшу користь економіці приносять галузі, які працюють на експорт, вони приводять в країну валюту, суттєво підвищують купівельну спроможність країни, можливість купувати імпортну продукцію взагалі.
У 2021 році експорт української IT-галузі оцінювався на рівні $6,8 млрд. - на третьому місці після АПК і металургії - $10,8 млрд. та $7,0 млрд. відповідно. Цього року ні АПК, ні металургія вже точно не повторять попередні показники. IT теж постраждала, це факт, однак ця галузь може швидко відновитися, важливо щоб були люди - це головний ресурс.
Неймовірно, але найбільше підготувало галузь IT до роботи під час війни - це коронавірус та карантин. Пам’ятаю що з початком карантину доводилося багатьох переконувати, що працювати можна так, щоб не ходити в офіс, головне, щоб був комп’ютер, інтернет та якесь більш-менш придатне для цього приміщення. Зараз вже переконувати нікого не треба, люди просто беруть і працюють, часто із самих неочікуваних місць, включаючи бомбосховища та прямо з розсташувань ЗСУ/ТрО (є і таке).
Також на відміну від АПК та металургії, IT як галузь ще унікальна тим, що основна частина надходжень - це заробітна плата співробітників чи дохід ФОП, який оподатковується сам по собі, а потім формує внутрішній попит, що оподатковується надалі і генерує ланцюгову реакцію зі створення доданої вартості в економіці. Один айтішник приносить в середньому понад $30 тис. в економіку країни. Спочатку ці гроші конвертуються в гривні і таким чином підтримують її курс. Далі умовно з 1 млн. грн. сплачується 50 тис. податку ФОП, 17 тис. ЄСВ, але найбільше сплачується в бюджет - це ПДВ, коли айтішник ці гроші витрачає, який становить 20%, тобто порядка 187 тис. грн., якщо витратити весь залишок. Відповідно наш умовний айтішник, навіть не враховуючи що він напряму може задонатити ЗСУ, з 1 млн. грн. віддасть податками 250 тис. грн., а ще 750 тис. спрямує на те, щоб запрацювали бізнеси всередині країни, які потім самі згенерують робочі місця і податки і т.д. і т.п.
Війна вже перетворилася на марафон і нам ймовірно доведеться перебирати досвід Ізраїлю, коли вона фактично не припиняєтсья, лише змінюються її фази. І саме Ізраїль показує своїм прикладом як можна перемогти чисельно переважаючого ворога.
Ця країна має відносно нечисельну, але добре оснащену і навчену армію, на яку працює потужна економіка. У випадку загострення чисельність може швидко збільшуватися за рахунок резерву, бо в країні практично кожен проходить службу. Однак уряд намагається тримати активними службовцями лише мінімально потрібну кількість людей, бо завжди є два сторони: чи ти утримуєш когось коли працюєш, чи тебе утримують, коли служиш.
Взагалі, будь-яка війна - це дорого, особливо сучасна, де перемагають не чисельністю, а сукупністю факторів - умінням, мотивацією, але в першу чергу - технічно просунутую зброєю. І хоча значну частину зброї нам надають у вигляді допомоги, це не перекриває всіх потреб армії, і живити її повинна економіка, бо потрібна не лише зброя, війна потребує купу ресурсів.
Навіть просто купуючи горнятко кави ви підтримуєте економіку, бо кожна транзакція, яка відбувається легально, оподатковується і гроші йдуть у бюджет. Фактично будь-який законний бізнес забезпечує створення доданої вартості, рух коштів і надходження до бюджету, що дозволяє витримувати навантаження війни.
Це відповідь на питання тих, хто соромиться працювати і заробляти в час війни - саме так, якщо ти не на фронті, то крім донату і волонтерства ти маєш працювати, заробляти і витрачати, бо так функціонує економіка. Звичайно, щось можна і потрібно роздавати безкоштовно, волонтерити і донатити, але по-любому потрібно забезпечувати постійний дохід. Можливо доречно знизити ціни де це можливо, давати додаткові знижки тому, хто потребує, але для роботи економіки потрібно щоб працював обмін товарів і послуг на гроші, і ніяк інакше.
Також важливо розуміти, що найбільшу користь економіці приносять галузі, які працюють на експорт, вони приводять в країну валюту, суттєво підвищують купівельну спроможність країни, можливість купувати імпортну продукцію взагалі.
У 2021 році експорт української IT-галузі оцінювався на рівні $6,8 млрд. - на третьому місці після АПК і металургії - $10,8 млрд. та $7,0 млрд. відповідно. Цього року ні АПК, ні металургія вже точно не повторять попередні показники. IT теж постраждала, це факт, однак ця галузь може швидко відновитися, важливо щоб були люди - це головний ресурс.
Неймовірно, але найбільше підготувало галузь IT до роботи під час війни - це коронавірус та карантин. Пам’ятаю що з початком карантину доводилося багатьох переконувати, що працювати можна так, щоб не ходити в офіс, головне, щоб був комп’ютер, інтернет та якесь більш-менш придатне для цього приміщення. Зараз вже переконувати нікого не треба, люди просто беруть і працюють, часто із самих неочікуваних місць, включаючи бомбосховища та прямо з розсташувань ЗСУ/ТрО (є і таке).
Також на відміну від АПК та металургії, IT як галузь ще унікальна тим, що основна частина надходжень - це заробітна плата співробітників чи дохід ФОП, який оподатковується сам по собі, а потім формує внутрішній попит, що оподатковується надалі і генерує ланцюгову реакцію зі створення доданої вартості в економіці. Один айтішник приносить в середньому понад $30 тис. в економіку країни. Спочатку ці гроші конвертуються в гривні і таким чином підтримують її курс. Далі умовно з 1 млн. грн. сплачується 50 тис. податку ФОП, 17 тис. ЄСВ, але найбільше сплачується в бюджет - це ПДВ, коли айтішник ці гроші витрачає, який становить 20%, тобто порядка 187 тис. грн., якщо витратити весь залишок. Відповідно наш умовний айтішник, навіть не враховуючи що він напряму може задонатити ЗСУ, з 1 млн. грн. віддасть податками 250 тис. грн., а ще 750 тис. спрямує на те, щоб запрацювали бізнеси всередині країни, які потім самі згенерують робочі місця і податки і т.д. і т.п.
Ми відбудуємо промисловість, засіємо наші поля і зберемо врожай. Але навряд чи вийде це зробити швидко. То я вірю, що саме IT - це та галузь, яка має зараз витягувати нашу економіку в тяжкі часи і бачу свою місію в тому, щоб максимально цьому сприяти. Разом з колегами ми зараз працюємо по 12 годин на добу, рухаючи вперед купу навчальних рішень, даючи змогу навчитися всім бажаючим. Для тих, хто залишився без роботи чи довго роздумував про те щоб зайнятися IT - зараз саме час, країні потрібні люди не лише на передовій, а і в тилу.
Сьогодні починаємо весняну групу джедайського курсу з JavaScript. У зв’язку з війною я максимально знизив його вартість, ще можна встигнути зареєструватися сьогодні і протягом кількох найближчих днів.
Але зараз я хочу розказати історію про мову курсу, бо проводжу його українською з моменту запуску у 2019.
Справа в тому, що ще з 2014 року я вирішив не створювати контент російською. До того я писав переважно російською багато статей для різних журналів, і навіть українських, наприклад “Комп’ютерное обозрение”, ДОУ теж був російськомовним. Також в той час у мене був досить популярний в СНД російськомовний сайт по тайм-менеджменту, який приносив мені досить немаленькі гроші, але у 2014 я вирішив його вимкнути.
Відповідно з питанням мови для свого курсу по JavaScript у мене було вирішено заздалегідь - я проводжу його українською, роблю для нього відосики теж українською і звісно використовую багато англомовних матеріалів, але не російськомовних.
Проте з запуском курсу ще у 2019 мене багато людей намагалося переконати, що потрібно його робити російською. Після того як він здобув певну популярність, то до мене навіть приходили “партнеритися” з популярних в росії сервісів і говорили, що можна в рази заробляти більше, якщо вести російською. Звісно я їх всіх відправляв у відомому напрямку. Але прикро, що багато російськомовних навчальних платформ і курсів мали українських засновників і працювали з України також. Сподіваюся хоч зараз наважаться на те, що я зробив у 2014.
https://sj42.programmingmentor.com/
Але зараз я хочу розказати історію про мову курсу, бо проводжу його українською з моменту запуску у 2019.
Справа в тому, що ще з 2014 року я вирішив не створювати контент російською. До того я писав переважно російською багато статей для різних журналів, і навіть українських, наприклад “Комп’ютерное обозрение”, ДОУ теж був російськомовним. Також в той час у мене був досить популярний в СНД російськомовний сайт по тайм-менеджменту, який приносив мені досить немаленькі гроші, але у 2014 я вирішив його вимкнути.
Відповідно з питанням мови для свого курсу по JavaScript у мене було вирішено заздалегідь - я проводжу його українською, роблю для нього відосики теж українською і звісно використовую багато англомовних матеріалів, але не російськомовних.
Проте з запуском курсу ще у 2019 мене багато людей намагалося переконати, що потрібно його робити російською. Після того як він здобув певну популярність, то до мене навіть приходили “партнеритися” з популярних в росії сервісів і говорили, що можна в рази заробляти більше, якщо вести російською. Звісно я їх всіх відправляв у відомому напрямку. Але прикро, що багато російськомовних навчальних платформ і курсів мали українських засновників і працювали з України також. Сподіваюся хоч зараз наважаться на те, що я зробив у 2014.
https://sj42.programmingmentor.com/
Свої скромні успіхи на фронті ворог намагається компенсувати терором мирного населення і регулярно скеровує десятки ракет на наші міста.
Майже щодня повітряна тривога лунає по всій країні і заганяє мільйони людей до укриттів.
Якщо просто перемножити цей час на кількість людей, то вийдуть просто колосальні обсяги втрачених людино-годин, що наносить значну шкоду нашій економіці.
Але у мене є дещо з найкращих технік тайм менеджменту, що можна протиставити пустому перечікуванню доки сили зла творять свої темні справи. Замість того щоб вважати цей час “втраченим” і просто вбивати його, можна сприймати його як “подарований” і спрямувати на найкраще, що можна робити з власним часом - це навчання і розвиток.
Якщо є можливість взяти з собою до сховища ноутбук - найкращий варіант, беріть його, проходьте курсики, робіть якісь проекти і завдання. Якщо ноутбук взяти не виходить - не біда, беріть з собою смартфон/планшет. Якщо у сховищі немає інтернету - скачайте собі книжки/відео заздалегідь.
Почніть робити це просто заради принципу, не витрачайте цей час на щось інше, дозволяючи ворогу його забирати, і намагайтеся продовжувати навчатися коли виходите з укриттів, а також не чекайте тривог щоб знайти будь-яку можливість продовжити.
Ви досить швидко побачите, що починаєте суттєво прогресувати в своєму навчанні, яким би воно не було, бо в навчанні дуже важлива систематичність і максимальне занурення. І чим частіше ворог буде кидати свої ракети, тим продуктивнішими ви будете в своєму навчанні, а не будете просто сидіти в очікуванні та думати про зло, бо саме цього воно і добивається.
Майже щодня повітряна тривога лунає по всій країні і заганяє мільйони людей до укриттів.
Якщо просто перемножити цей час на кількість людей, то вийдуть просто колосальні обсяги втрачених людино-годин, що наносить значну шкоду нашій економіці.
Але у мене є дещо з найкращих технік тайм менеджменту, що можна протиставити пустому перечікуванню доки сили зла творять свої темні справи. Замість того щоб вважати цей час “втраченим” і просто вбивати його, можна сприймати його як “подарований” і спрямувати на найкраще, що можна робити з власним часом - це навчання і розвиток.
Якщо є можливість взяти з собою до сховища ноутбук - найкращий варіант, беріть його, проходьте курсики, робіть якісь проекти і завдання. Якщо ноутбук взяти не виходить - не біда, беріть з собою смартфон/планшет. Якщо у сховищі немає інтернету - скачайте собі книжки/відео заздалегідь.
Почніть робити це просто заради принципу, не витрачайте цей час на щось інше, дозволяючи ворогу його забирати, і намагайтеся продовжувати навчатися коли виходите з укриттів, а також не чекайте тривог щоб знайти будь-яку можливість продовжити.
Ви досить швидко побачите, що починаєте суттєво прогресувати в своєму навчанні, яким би воно не було, бо в навчанні дуже важлива систематичність і максимальне занурення. І чим частіше ворог буде кидати свої ракети, тим продуктивнішими ви будете в своєму навчанні, а не будете просто сидіти в очікуванні та думати про зло, бо саме цього воно і добивається.
Тут Microsoft зарелізила Github Copilot.
Зробив нове відео на своєму каналі - розбираємося, чи дійсно заміняє він програміста?
Спойлер: допомагає сильно, але JavaScript все одно треба вчити :)
https://youtu.be/udjCwCUFiI8
Зробив нове відео на своєму каналі - розбираємося, чи дійсно заміняє він програміста?
Спойлер: допомагає сильно, але JavaScript все одно треба вчити :)
https://youtu.be/udjCwCUFiI8
YouTube
Чи заміняє GitHub Copilot програміста?
На днях Microsoft зарелізила GitHub Copilot - інструмент, що допомагає писати код за допомогою штучного інтелекту 🤖. Дехто почав говорити, що він може замінити розробника і програмування вчити більше не потрібно. Перевіряємо чи це дійсно так на простих прикладах…
Без досвіду на мідла.
Зараз на внутрішньому ринку праці спостерігається кризова ситуація, що цілком передбачувано в умовах війни. Хоча масштабна війна вперше, криза далеко не перша. І відбувається все за типовим сценарієм - відразу зникають чи сильно скорочуються трейнішні/джуновські вакансії.
Для підтвердження зібрав для вас свіженьку статистику по роботі на DOU (просто фільтр по рівню вакансії без огляду на технології).
Як бачимо, картинка невесела - трейнішних та джуновських вакансій в сумі 191 що майже на порядок менше ніж мідлових та сеньйорних - 1687.
Зазвичай навіть до завершення кризи початкового рівня вакансії повертаються, бо як не крути джуни потрібні хоча б тому, що мідли стають сеньорами, вчорашні джуни стають мідлами і джуновську роботу теж комусь робити потрібно. Ми насправді зараз це спостерігаємо, бо на початку війни показники були взагалі в районі нуля, але так, якщо порівнювати з довоєнними показниками, то падіння в рази, і конкуренція на місце суттєво вища.
Однак в поточний момент бачу досить цікаву можливість, якої здається не було раніше - коли на вакансії мідлів починають брати добре підготовлених людей без досвіду, які раніше могли йти лише на джуновські вакансії.
Як таке можливо? Якщо розуміти, чим відрізняється трейні/джун від мідла, то нічого дивного. Всі знають, що це досвід роботи. Але “досвід роботи” - то щось досить абстрактне. Якщо конкретно, то це здатність виконувати роботу самостійно без того, щоб відволікати когось на пояснення процесів як все працює.
Навіть питання не в технічному рівні - гарний джун зі свіжими знаннями після курсів в цьому плані може нічим не поступатися мідлу, питання в тому, що зазвичай коли компанія відкриває вакансію рівня трейні/джун, то передбачає, що до цієї людини буде прикріплений хтось більш досвідчений, хто пояснить що до чого і буде допомагати з питаннями процесу - де таск-трекер і як отримати в ньому задачу, як провести рев’ю коду, з якою гілкою його змерджити, як провести білд проекту, що слід вважати умовою завершення проекту, що говорити на статус мітингах і тому подібне. І оскільки час досвідченої людини коштує дорого, то простіше взяти не джуна/трейнішку, а готового мідла. Ось така проста економіка, що все пояснює.
Ще одне цікаве спостереження - зараз відкривається дуже багато можливостей дистанційної роботи, у тому числі на іноземні компанії. І виглядає так, що у них очікування до джунів є нижчими ніж у нас, бо вони традиційно брали на таку роботу випускників технічних вишів, на які доводилося витрачати додаткові ресурси щоб включити їх у всі процеси компанії. Відповідно “не джун” для них - це просто той, хто здатен виконувати роботу без зайвих запитань. І формальний досвід в роках насправді для них далеко не такий критичний.
Але тут зрозумілим стає і лайфхак - якщо достатньо підготуватися, не лише по мовах/фреймворках, але і по процесах роботи, то можна спробувати подаватися на мідловські вакансії, бо їх достатньо багато, відповідно кількість кандидатів на місце суттєво нижче ніж на трейні/джуна. І обманювати нікого не потрібно, достатньо пояснити працедавцеві що знаєте всі процеси і додаткових витрат часу на вас не буде потрібно. А якщо врахувати, що останнім часом мідлові зарплати суттєво виросли, то ви можете озвучити більш скромні зарплатні очікування ніж у “справжнього” мідла, і таким чином ще можете навіть виглядати більш цікавим кандидатом для працедавця. Однак сильно демпінгувати не треба, бо тоді за мідла не сприймуть :)
Ну і нарешті - це все не якісь мої теоретичні роздуми, це те що я спостерігаю - вже кілька моїх падаванів з початку війни пішли саме таким шляхом, за що мені дуже приємно. Ні на що не натякаю, але всі вони закінчували джедайський курс JavaScript, і хоча там ми лише JS вивчаємо, але формуємо навички і закриваємо те питання на такому рівні, що інтерв’юери дивуються, коли кандидати говорять, що ще не мають комерційного досвіду :) https://sj42.programmingmentor.com/
Зараз на внутрішньому ринку праці спостерігається кризова ситуація, що цілком передбачувано в умовах війни. Хоча масштабна війна вперше, криза далеко не перша. І відбувається все за типовим сценарієм - відразу зникають чи сильно скорочуються трейнішні/джуновські вакансії.
Для підтвердження зібрав для вас свіженьку статистику по роботі на DOU (просто фільтр по рівню вакансії без огляду на технології).
Як бачимо, картинка невесела - трейнішних та джуновських вакансій в сумі 191 що майже на порядок менше ніж мідлових та сеньйорних - 1687.
Зазвичай навіть до завершення кризи початкового рівня вакансії повертаються, бо як не крути джуни потрібні хоча б тому, що мідли стають сеньорами, вчорашні джуни стають мідлами і джуновську роботу теж комусь робити потрібно. Ми насправді зараз це спостерігаємо, бо на початку війни показники були взагалі в районі нуля, але так, якщо порівнювати з довоєнними показниками, то падіння в рази, і конкуренція на місце суттєво вища.
Однак в поточний момент бачу досить цікаву можливість, якої здається не було раніше - коли на вакансії мідлів починають брати добре підготовлених людей без досвіду, які раніше могли йти лише на джуновські вакансії.
Як таке можливо? Якщо розуміти, чим відрізняється трейні/джун від мідла, то нічого дивного. Всі знають, що це досвід роботи. Але “досвід роботи” - то щось досить абстрактне. Якщо конкретно, то це здатність виконувати роботу самостійно без того, щоб відволікати когось на пояснення процесів як все працює.
Навіть питання не в технічному рівні - гарний джун зі свіжими знаннями після курсів в цьому плані може нічим не поступатися мідлу, питання в тому, що зазвичай коли компанія відкриває вакансію рівня трейні/джун, то передбачає, що до цієї людини буде прикріплений хтось більш досвідчений, хто пояснить що до чого і буде допомагати з питаннями процесу - де таск-трекер і як отримати в ньому задачу, як провести рев’ю коду, з якою гілкою його змерджити, як провести білд проекту, що слід вважати умовою завершення проекту, що говорити на статус мітингах і тому подібне. І оскільки час досвідченої людини коштує дорого, то простіше взяти не джуна/трейнішку, а готового мідла. Ось така проста економіка, що все пояснює.
Ще одне цікаве спостереження - зараз відкривається дуже багато можливостей дистанційної роботи, у тому числі на іноземні компанії. І виглядає так, що у них очікування до джунів є нижчими ніж у нас, бо вони традиційно брали на таку роботу випускників технічних вишів, на які доводилося витрачати додаткові ресурси щоб включити їх у всі процеси компанії. Відповідно “не джун” для них - це просто той, хто здатен виконувати роботу без зайвих запитань. І формальний досвід в роках насправді для них далеко не такий критичний.
Але тут зрозумілим стає і лайфхак - якщо достатньо підготуватися, не лише по мовах/фреймворках, але і по процесах роботи, то можна спробувати подаватися на мідловські вакансії, бо їх достатньо багато, відповідно кількість кандидатів на місце суттєво нижче ніж на трейні/джуна. І обманювати нікого не потрібно, достатньо пояснити працедавцеві що знаєте всі процеси і додаткових витрат часу на вас не буде потрібно. А якщо врахувати, що останнім часом мідлові зарплати суттєво виросли, то ви можете озвучити більш скромні зарплатні очікування ніж у “справжнього” мідла, і таким чином ще можете навіть виглядати більш цікавим кандидатом для працедавця. Однак сильно демпінгувати не треба, бо тоді за мідла не сприймуть :)
Ну і нарешті - це все не якісь мої теоретичні роздуми, це те що я спостерігаю - вже кілька моїх падаванів з початку війни пішли саме таким шляхом, за що мені дуже приємно. Ні на що не натякаю, але всі вони закінчували джедайський курс JavaScript, і хоча там ми лише JS вивчаємо, але формуємо навички і закриваємо те питання на такому рівні, що інтерв’юери дивуються, коли кандидати говорять, що ще не мають комерційного досвіду :) https://sj42.programmingmentor.com/
До речі, щойно на ДОУ вийшла моя свіженька стаття про те чи ходити в універ https://dou.ua/forums/topic/39342/
DOU
Університет для ІТ: якщо йти, то навіщо
"Формальна університетська освіта сама собою нічого не гарантує, але з правильним підходом вона може суттєво допомогти, хоча, дійсно, і не є необхідною." Так вважає учасник нашої спільноти В'ячеслав Колдовський. Свої аргументи наводить у статті, тож читає
Сьогодні святкуємо День Незалежності. Як і очікувалося весь день лунає повітряна тривога. Ворог хоче залякати терором, але дійсно геть погано нас розуміє, якщо вважає що такий сценарій пройде. Віримо в ЗСУ і підтримуємо всім чим можемо.
Проте на думку спадає, що вже за тиждень перше вересня, а Україна вперто готується до того, щоб відправляти дітей та підлітків на навчання офлайн, незважаючи на купу руйнувань шкіл та університетів.
Як би це не цинічно звучало, але ніщо так не сприяло переходу до життя в онлайн, як коронавірус та карантин. Але навіть після його відміни багато компаній продовжують працювати повністю дистанційно або запропонували якісь змішані формати, коли відвідування офісів стає чимось опційним, а не обов’язковим.
Особисто я був активним прихильником віддаленої роботи ще до того як воно “стало трендом”. Дійсно, якщо тобі треба попрацювати за комп’ютером, то ти можеш це зробити з дому, десь з острова в Середземному морі (як на постері з мого каналу в ютубі), чи взагалі звідки завгодно ще. Мало того, робота з дому для мене особливо продуктивна, бо дає змогу максимально зосередитися, не втрачати час і енергію на дорогу та й значно більш передбачувано розпоряджатися власним часом взагалі.
Проблема хіба була в тому, що віддалений режим роботи погано розуміли колеги - не дуже вміли вирішувати питання дистанційно, ще багато хто хворів стереотипом, що якщо тебе немає на робочому місці, то значить що ти й не працюєш. Але подякуємо коронавірусу, що таке мислення він для більшості “полікував”.
Похвально, що українські IT компанії зрозуміли, що ніякого “повернення в офіс” не буде, особливо в умовах війни, і дуже швидко адаптувалися, надаючи можливість людям працювати не лише з гнучкого робочого місця, а ще й за гнучким графіком, перетворивши офіси на щось типу коворкінгу, куди можеш прийти за бажанням, а можеш і не показуватися взагалі, просто виконуй свою роботу і будь на зв’язку.
Однак виглядає так, що “полікував” не всіх. І навіть Ілон Маск намагається загнати своїх співробітників назад в офіс, хоча й виходить не дуже добре. Люди просто почали масово йти з Тесли. Наприклад, нещодавно навіть пішов один з ключових співробітників Андрей Карпати, який займався автопілотом. Хоч він причину й не озвучив, але бажання звільнитися співпало з примусовим поверненням в офіс. Тут важливо зрозуміти, що він далеко не один, хто вирішив покинути компанію саме в цей час - можна говорити що співпадіння перетворюються на закономірність.
Але в штатах війни немає, і я дивуюся від того, що наше міносвіти не спромоглося налаштувати дистанційну освіту, наче війна не така страшна як коронавірус, та й ніякого досвіду онлайн-навчання не було зовсім.
Не складно передбачити, що крім повітряних тривог нас з вересня будуть чекати масові замінування, ще й не факт, що завжди будуть фейковими. Як тут можна говорити про якийсь навчальний процес, коли постійно треба буде відміняти заняття та бігати в укриття? А що робити в гуртожитках університетів, чи дійсно вдастся серед ночі всіх евакуювати в безпечне місце? Якось погано собі це уявляю взагалі. То питання жертв серед наших дітей тут буде стояти в ракурсі не “якщо”, а “коли”.
Крім того зараз за кордоном багато не лише дітей з батьками, а й вчителів. Одні готові навчатися онлайн, а інші - навчати. Якщо намагатися повертати їх примусово, не пропонуючи альтернативи дистанційного навчання, то нічого з того не вийде - ми просто втратимо і одних, і інших.
То власне про що тут говорити - робота вже перейшла в онлайн і “як було” вже не буде. І навчання вже треба було б перевести в онлайн, тим паче в умовах війни. Не бачу жодних аргументів щоб зараз в офлайн всіх заганяти, на думку приходить хіба те що в онлайні на фіранки збирати проблематично.
Проте на думку спадає, що вже за тиждень перше вересня, а Україна вперто готується до того, щоб відправляти дітей та підлітків на навчання офлайн, незважаючи на купу руйнувань шкіл та університетів.
Як би це не цинічно звучало, але ніщо так не сприяло переходу до життя в онлайн, як коронавірус та карантин. Але навіть після його відміни багато компаній продовжують працювати повністю дистанційно або запропонували якісь змішані формати, коли відвідування офісів стає чимось опційним, а не обов’язковим.
Особисто я був активним прихильником віддаленої роботи ще до того як воно “стало трендом”. Дійсно, якщо тобі треба попрацювати за комп’ютером, то ти можеш це зробити з дому, десь з острова в Середземному морі (як на постері з мого каналу в ютубі), чи взагалі звідки завгодно ще. Мало того, робота з дому для мене особливо продуктивна, бо дає змогу максимально зосередитися, не втрачати час і енергію на дорогу та й значно більш передбачувано розпоряджатися власним часом взагалі.
Проблема хіба була в тому, що віддалений режим роботи погано розуміли колеги - не дуже вміли вирішувати питання дистанційно, ще багато хто хворів стереотипом, що якщо тебе немає на робочому місці, то значить що ти й не працюєш. Але подякуємо коронавірусу, що таке мислення він для більшості “полікував”.
Похвально, що українські IT компанії зрозуміли, що ніякого “повернення в офіс” не буде, особливо в умовах війни, і дуже швидко адаптувалися, надаючи можливість людям працювати не лише з гнучкого робочого місця, а ще й за гнучким графіком, перетворивши офіси на щось типу коворкінгу, куди можеш прийти за бажанням, а можеш і не показуватися взагалі, просто виконуй свою роботу і будь на зв’язку.
Однак виглядає так, що “полікував” не всіх. І навіть Ілон Маск намагається загнати своїх співробітників назад в офіс, хоча й виходить не дуже добре. Люди просто почали масово йти з Тесли. Наприклад, нещодавно навіть пішов один з ключових співробітників Андрей Карпати, який займався автопілотом. Хоч він причину й не озвучив, але бажання звільнитися співпало з примусовим поверненням в офіс. Тут важливо зрозуміти, що він далеко не один, хто вирішив покинути компанію саме в цей час - можна говорити що співпадіння перетворюються на закономірність.
Але в штатах війни немає, і я дивуюся від того, що наше міносвіти не спромоглося налаштувати дистанційну освіту, наче війна не така страшна як коронавірус, та й ніякого досвіду онлайн-навчання не було зовсім.
Не складно передбачити, що крім повітряних тривог нас з вересня будуть чекати масові замінування, ще й не факт, що завжди будуть фейковими. Як тут можна говорити про якийсь навчальний процес, коли постійно треба буде відміняти заняття та бігати в укриття? А що робити в гуртожитках університетів, чи дійсно вдастся серед ночі всіх евакуювати в безпечне місце? Якось погано собі це уявляю взагалі. То питання жертв серед наших дітей тут буде стояти в ракурсі не “якщо”, а “коли”.
Крім того зараз за кордоном багато не лише дітей з батьками, а й вчителів. Одні готові навчатися онлайн, а інші - навчати. Якщо намагатися повертати їх примусово, не пропонуючи альтернативи дистанційного навчання, то нічого з того не вийде - ми просто втратимо і одних, і інших.
То власне про що тут говорити - робота вже перейшла в онлайн і “як було” вже не буде. І навчання вже треба було б перевести в онлайн, тим паче в умовах війни. Не бачу жодних аргументів щоб зараз в офлайн всіх заганяти, на думку приходить хіба те що в онлайні на фіранки збирати проблематично.