Це не АЦ Щастя
Я знову прокидаюсь, притиснутий до вікна. За склом прорізаються залишки того, що не встиг поїсти туман. Вкриті вологою поверхні повільно розчиняються, змішуючи світ у єдиній паровій каші. Помічаючи, як протискаючись крізь скло, вода ластиться до мене, лякаюсь.…
Так, певні помилки блокують певні маршрути, але коли самі блокування стають визначниками маршрутів, чи зміна це, чи абсолютне злиття із власною долею?
🕊1
Це не АЦ Щастя
Photo
Тут звісно ви можете мене упрєкнуть за рекурсивність й покладання й цього у текст, яи хоча б за те що не мені за мої пороги судити, але
Перший завжди долається, через помилки та тишу, через ізоляцію та пошук нового, через відродження справжнього, там де воно давно мовчить
✍1🕊1
Це не АЦ Щастя
Bridges
Тож і досягти розширення можливо, відпускаючи долю з рук
І це би нічого, розуміння, саморефлексія, тири-пири, але другий поріг - я хорні
🕊1
Це не АЦ Щастя
І це би нічого, розуміння, саморефлексія, тири-пири, але другий поріг - я хорні
Це я звісно про зумовленість власний дій, ви не подумайте (чи подумайте/). Тілесність обмежує висновки, і я не можу перестати боятись чого боюсь без роботи над цим, чи почати робити те що маю без навичку. Навіть склавши ідеальний фрейсворк й пустивши його у реальність, а не віртуальність, я все одно обмежений власним тілом, досвідом, хімією черепної коробки
Це не АЦ Щастя
Баланс порушується, коли поряд з Єдиним постає Інший. Двоє, це дійсно забагато, тому все починає шикуватися по парам, намагаючись відновити рівновагу. Жага втраченого безсмертя обертає пісок у владу, а деталі годинників на пір’я. Ось і тут, протягом трьох…
Чи варто казати що другий поріг складніше? Окрім того що концепт вже абортовано у реальність, тож не розвернутись бо позаду лишається поріг перший, частина складеного пазлу, рекурсія тільки посилюється. Я починаю відтворювати самогазлайтинг, що пориває відсутність досвідів, тих, на які не заслуговую, які не встигну отримати, які не здатен досягти
Це не АЦ Щастя
Одягнувши реальність у імена й символи, маємо постійно стежити щоб маркування поспівали за змінами. Оскільки час проявляється через відмінності, переінакшення декорацій попереднього моменту є тим очищенням, що фільтрує перебіг подій. Хворобливі розлади часу…
По стуті, щоб перетунти другий, треба вже бути за третім, обманути власне місце перебування, щоб отримати образ який стягуватиме власну гідність докупи
Це не АЦ Щастя
https://drukarnia.com.ua/articles/tri-z-polovinoyu-poradi-po-tolerantnosti-do-narkotikiv-cVbrm
Одже - перший поріг - воля, колапс у реальне. Другий - взаємодія з реальним, з Іншим. Уважні глядачі певно здогадались що третій - доля, шлях, маршрут
Йой, оце напостилось канєшно, вибачайте, got silly 😌
Всім гарного ранку й вдалого дня
Всім гарного ранку й вдалого дня
🕊5
Forwarded from utumno
#𖡧
Живу та сподіваюся, що колись, серед шуму машин та матюків на вулиці, почую слова, які справді важливі: "Ну досить, заспалася, давай вже вставай". Або ж якось дощові краплі будуть падати з даху й шепотітимуть мені: "Сестричко, ти ж ніколи справді не жила". Я така байдужа, якщо б ви знали, до всіх ваших важливих справ. Все така ж, як ти, безладна та розкидана. Лише хочу, щоб дерева стояли, а я час від часу заважала їм стояти.
Живу та сподіваюся, що колись, серед шуму машин та матюків на вулиці, почую слова, які справді важливі: "Ну досить, заспалася, давай вже вставай". Або ж якось дощові краплі будуть падати з даху й шепотітимуть мені: "Сестричко, ти ж ніколи справді не жила". Я така байдужа, якщо б ви знали, до всіх ваших важливих справ. Все така ж, як ти, безладна та розкидана. Лише хочу, щоб дерева стояли, а я час від часу заважала їм стояти.
🕊5