голоси подорожують далі холодним повітрям

праця пускає увагу по лініях
справжнє повертається крізь щілини вітром
коли сиплеться стара цегла

знайомий намагається ревіталізувати український вольт, якщо кому цікаво
https://t.me/redrusmem/12364

Подекуди ста

Час знову підтримувати втому традиції. Вкотре намагатись порахувати поправку напрямку, для мап галуження подієвості. Фігури на них збираються у цикли, лінії, гумових хробаків, які спіралями тягнуться шахтою ліфту. Захоплива геометрія, хоча сходами звісно надійніше. Коли поверхи починають дублюватись, постає питання купівлі нового дому. Під вибухи законсервованих у бронзу декад, криза має сприяти падінню цін. Ось і тепер, "старі" ліхтарі майже згасли, але крізь туман не розгледіти джерел свіжого світла. Маємо готуватись до найгіршого, незалежно від того, чи пустять антракт посеред крещендо. Робити максимум, поки обмежений ресурс уваги поїдає алгоритмічна іржа, а на опорах помираючих інститутів більшає слідів від куль. Це поки яка сурма, третя? Безпечніше не буде.

Відтинаючи кінцівки дракону, даємо змогу вислизнути змію

library of ruina looks good so far

Ось воно! Довелося наслідувати логіку ранкового сну, що був перерваний дієгетичним хвилюванням та контактувати з містом у найненадійнішу пору року. Але я знайшов його - новорічний сніг, і поширюю його для вас ❄️

ну, знову у новому, всіх вітаю, йтимемо далі

yeah, it sounds like something someone who lives near the sea would say

https://www.youtube.com/watch?v=w1dqyKy3xnI
Алгоритм хоче мого повернення до пережитих гіперфіксацій...

цей дощ не скінчиться ніколи