Подієва гуща, розігріваючись, просочується увагою, залучаючи до процесу все більше життєвої енергії. Під час вистоювання, дії галузяться спіралевидними побічними сюжетами, стягуючи поверхню докупи. Етапи повторюються. Маса почергово то булькотить сотнями срачів то стигне в розфокусі апатії. Дуже часто мішати під час варіння не варто, оскільки виділяється забагато соку. Слід уникати карамелізації та екстремальних температур.
Дії закручуються до в'язкості, прирікаючи до постійного повернення. З кожним циклом - все густіше. Змушені згадувати проблеми проминувших життів з ностальгією. Українська сансара, консервована по банках
Forwarded from Лабіринти постмодернізму
написали з братом по розуму ґрунтовну статтю про те, чи є сучасні відеогри новою формою роману (спойлер: радше ні, аніж так )
Від літератури до клавіатури. Відеогра — новий роман чи чергова трансформація книги?
дуже рекомендую всім сайт і загалом проєкт Культ Критики - там уже багато цікавого, а буде ще більше
Від літератури до клавіатури. Відеогра — новий роман чи чергова трансформація книги?
дуже рекомендую всім сайт і загалом проєкт Культ Критики - там уже багато цікавого, а буде ще більше
Останні зупинки та відсутність сонця. Подобається проходити повороти. Нехай символи у небі погано видно з вікна, натомість тролейбуси пропонують достатньо простору, щоб його викривлення викривало за собою кривизну часу. Рух у часі потребує адаптацій, вигинаючись за якими пряма лінія штучного коридору ламається. Певно, градусів 120-ти у просторі достатньо, щоб захлинутися у тактильності даної топології. Врешті-решт, логічний каркас не витримує покладених на нього вайбів, і гармошка транспортного засобу видихає надлишкові вібрації. Звісно, ширяться вони людьми, а не повітрям, але музика від того не втрачає своїх чар
Серед тих цілей ведення каналу, які можливо викласти текстом, налагодження зв'язків є однією з найприємніших. Від впізнавання у чатах, до впізнавання у натовпі, відбувається розширення довірчого периметру. Хоча механізми взаємопроникнення схильні до множення варіацій, у своїй основі вони залишаються іманентно-механістичними. І тоді вже не є значущим, чи це бажання проговорити годинами з малознайомою людиною, чи це бажання бігти посеред ночі сповненим спирту після. Оголеність досвіду компенсується ростом фабрики. Логістика виробництва вразлива до ескалаційних дій, але важливість не залишає простору для зупинки. Тому бажання постійно гарцює на грані колапсу, що періодично кидає споглядача у моховиння відчаю. Чашка гарячого чаю - і знову на дроті, бо фінальність це лиш іспо лінійного часу.
✍1