Весна, літо, осінь, зима... і знову весна

Подібно тому як перетравлюються мережею реакції більш живіючих моментів, повторюване до сухості в роті "після перемоги" перестає означати. Якої перемоги? Ті самі вхідні "навіть якщо відновити кордон, це не відміняє ракет та необхідності його тримати", ті самі вихідні "єдиний запобіжник, це знищення [можливостей] імперії". Наголошена відсутність [деталей як і після] є майже ідеальним відкладеним посиланням.

Партеногенез суб'єктності питання цікаве (Вставити жарт про "свідомість народжується не в мозку, а на майдані"), проте для кольорових революцій придбаної фарби не буває достатньо. А значить, народжувати складне з простого ще вчитись і вчитись, технологічно, соціокультурно, політично... І ніяк не після, а лише задля

Дякую всім хто поширив, люблю всіх хто задонатив. Сформувалась потреба у зарядних станціях. Реквізити ті самі, збір не закривався, попередньо зібрані кошти пішли на придбання тепловізору

❤️

sexual tension between you and the person who edited the wikipage you created

Декада за декадою, тане вкотре перший сніг

Іноді руки тягнуться по наукову фантастику, тож цього разу до списку згаданих на каналі книжок додаємо “Children of Time” by Adrian Tchaikovsky. Час виходить з ладу, фундаментальні вузли семантичної павутини чіпляються за розриви у світосприйнятті, а головне - павуки одомашнюють мурах. Ну нравиця мені як воно еволюціонує, розколюється щоб потім зіткнутися і дивиться на всесвіт розуміючими очима. Слава нановірусу - the dead language lives on

Ютуб підкидує читання Іздрика про Прохаська, Жадана, Андруховича. Ну, а мені що, як каже алгоритм місяць варитись у Забужко - добре, дає Стасіневича - дякую. Подкаст наразі без назви - спасибі. Шануй машину, і не ображений нею будеш

Редагуєш статтю на вікіпедії ->
редагуєш статтю, на яку посилається стаття ->
редагуєш статтю, на яку посилається стаття ->
редагуєш статтю, на яку посилається стаття ->
Zakir Hussain Meets Berklee

Порівнюючи цьогорічний Книжковий Арсенал, KyivBookFest та Kyiv Book Weekend - у останнього виявились неочікувані вухаті переваги, і це не про косплеєрів. Ну і лекції непогані звісно, так)

Періодично перекидати якір, принаймні для оцінки того, які слова відмирають (навіть за ширини формулювань, направленої віднадити від редагування), а які все ще резонують. Хаотизація вимагає точок повернення, тож варто слідкувати коли деякі з них йдуть під землю, разом із великими містами та стільниковим зв'язком. За таких умов еджити катастрофу не просто, але що ще залишається, поки маятник "це вже кінець, все лише починається" розливає вібрації з тріщин на плити усталеної світобудови. Доводиться відмовлятись від антропоцентризму, щоб зберегти людяність перед проявленням нелюдського. Свої агентності воно черпає з-під капсидів, атмосфери, дата-центрів та смішних картинок у мережі. Час теж вивалює свої нутрощі з іронії та відсилок, ставлячи перед фактом власної матеріальності.

Якось так і має відчуватись хрускіт скелету за трансмутації кролика у дракона