Мене не можна пускати до ravedj (та й до інтернету мене пускати теж не можна)

снг"яяпл"н12

our worm yearns for radiance
so vacuum may bleed text

Індія стає четвертою (а якщо рахувати лише живі - третьою) державою, що спромоглася успішно сісти на Місяць. Тепер чекаємо на японську місію SLIM, що теж має бути запущена незабаром)

З Днем Незалежності, Друзі

снг"яяпл"н13

... та хоч кудись вже не пустіть

(я давно не задовольняв потребу бачити нових людей, та старих людей по новому)

This dude (@crows_nest) will be literally asking Mario for a meme

Цього разу одночасно були прочитані “The City & the City” by China Miéville та “Рівне/Ровно (Стіна)” Олександра Ірванця, після чого суспільний простір вже сам норовить розшаруватись і поза меж відповідних текстів. Нехай один твір хоче здаватись детективом, а інший — альтернативною хісторією. Нехай один створювався щоб дослідити сетинг породжений специфічною механікою поділу, тоді як інший задля артикулювання доволі конкретного поділу. Але розмежування міст є тим клеєм, що тримає обидві історії. Цікаво, як перетинаються ці тексти у деталях, чи то через загрозу злиття, чи то рекурсивною згадкою книг про відповідні міста, ба навіть у тому що ховає автор за останньою завісою.

Не беручи до уваги метафоричність поділу у обох творах, ми все ще можемо говорити їх мовою про те як ми сприймаємо місто. Без жодної фантастики, ми й так обділяємо увагою ті деталі міста, з якими не взаємодіємо, й з достатньо вираженою кластеризацією, це перетворюється зі сприйняття одного міста з різних сторін, у сприйняття принципово різних міст, захованих під абстракцією первинного міста. Щоб потрапити у деякі такі підміста, достатньо опинитися у потрібному місці з відповідним настроєм; деякі підміста пульсують, виникаючи у різний час у різних місцях, але наповнюються тими самими людьми; для деяких є потреба у специфічній мові або характерному образі. Іноді маємо розбачити Ровно, щоб розгледіти Рівне.

Дякую