🇺🇦 Вітаємо з Днем Державного Прапору! Віримо, що скоро він замайорить в українському Донецьку, Луганську, Севастополі, Маріуполі, Бердянську та в інших містах, тимчасово окупованих росіянами.

І пропонуємо наблизити цю мить, задонативши Віталію Терещуку, фахівцю з мікромоделювання, який тримав оборону на Харківському та Покровському напрямку, і чий транспорт потребує ремонту. Завтра, у День Незалежності, ми відправимо усі зібрані кошти, тож будемо вдячні, якщо долучитеся до збору, чим підтримаєте Сили оборони України та діяльність нашого каналу. Зробити це можна за посиланням 👉 https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K

Слава Україні!

🌉 Журналісти LIGA.net випустили важливий текст, присвячений мосту Патона. У ньому вони спробували розібратися, у якому стані міст сьогодні, а також які кроки потрібні для його реставрації та відновлення, аби повернути міст Патона до його нормального стану.

10 років тому Київ допустив "недбалість", яка стала початком критичних аварійних процесів на мосту. Валерій Позняков, заступник директора Інституту електрозварювання, пояснює, що у 2013 році на мосту Патона оновлювали комунікації — для цього довелось розібрати тротуари по обидва боки мосту. Виникло дуже багато будівельного сміття, яке осіло на металевих конструкціях. Після дощу у смітті накопичувалась волога, яка й пришвидшила корозію металу. Найбільше корозія зачепила поздовжні металеві конструкції по обидва боки мосту.

Вже у 2014 році міст Патона було визнано частково аварійним, а 2017 року його зарахували до п‘ятого — "червоного" — стану експлуатації, який за усіма правилами вимагає перекриття споруди для ремонту.

💵 Детальніше про те, які проблеми в мосту, пропонуємо почитати всередині статті – там і про результати обстеження мосту в 2020-му році, і про те, як реставрувати міст. І якщо вирішити цю проблему теоретично можливо, то постає логічне запитання – де взяти гроші на практичне вирішення? Адже, за попередніми підрахунками німецьких інженерів, вартість реставрації мосту складає від 300 млн до 500 млн євро (13-22 млрд грн) – в середньому це четверта частина річного бюджету Києва.

Журналісти звернулися за коментарем у цьому питанні до директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова. Він пояснює, що виходом можуть стати гроші інвесторів або кредитні кошти міжнародних донорів. Ще один варіант – створення так званого консорціуму, коли за фінансування візьмуться декілька міжнародних організацій, кожна з яких вкладе свою частку інвестицій. Також можна розглядати варіант гібридного фінансування – коли частину зобов’язань бере на себе Україна, а іншу частину – міжнародні донори.

"Найбільш реалістичним, на мою думку, є сценарій, коли на проєкт зайде якась міжнародна організація з грошима або кредитор. Так, потім нам доведеться повертати ці гроші, можливо, навіть згодом доведеться реструктуризувати борги, але проблему буде вирішено – міст відновлять", – пояснює Дмитро Беспалов.

У 2023 році обов’язок Києва врятувати міст Патона взяла Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. Тоді фахівці й почали шукати донорів, які готові взятися за цей проєкт. І знайшли – першим потенційним інвестором стала Британська торгово-промислова палата, яка попередньо зацікавилася в тому, щоб дати кошти на реставрацію мосту. Але проєкт так і не пішов далі переговорів.

"Причиною цього стало те, що британське фінансування виявилось для нас дуже дорогим. Річ у тому, що 60% робіт та матеріалів мали бути британського походження, а ціни там дуже високі. Тобто замість української балки ми мали купувати британську, яка утричі дорожча. І наші чиновники навіть не знали, як це вписати у законодавство", – розповів Дмитро Беспалов.

Пізніше, у 2024 році, у ролі донора до проєкту намагались залучити Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), а сам проєкт з реставрації мала розробляти японська компанія Miyamoto. Переговори з інвесторами затягнулись, а коли міністра інфраструктури Олександра Кубракова звільнили з посади, японці взагалі вийшли з проєкту.

"Усі інші спроби залучити міжнародні організації на проєктування чи реставрацію були безрезультатними — ніхто не хоче з нами розмовляти, – ділиться Беспалов й додає, що у донорів до українців є дві претензії: – Ми не можемо нормально підготувати первинні документи й у нас не налагоджений проєктний менеджмент – постійні перестановки, плинність кадрів, ми не вміємо нормально комунікувати".

🇺🇦 Вітаємо, друзі! Ми вдячні кожному, хто долучився до збору на ремонт автівок для друга "ПроМобільності", фахівця з мікромоделювання, Віталія Терещука.

Разом ми змогли зібрати 10 тисяч гривень, і цю суму ми вирішили подвоїти та вже відправили Віталію 20 тисяч.

На цьому ми не припиняємо збирати донати для Сил оборони України, тож наша банка залишається відкритою, і ви можете підтримувати транспортних планувальників та планувальниць, які захищають Україну в лавах наших військ. Нагадуємо, що ваш донат – також підтримка діяльності нашого каналу. Підтримати банку можна за посиланням 👉 https://send.monobank.ua/jar/4msAsWwZ4K.

Про кожен збір обіцяємо звітувати!

🛤 "Укрзалізниця" показала процес будівництва євроколії на ділянці Чоп – Ужгород. Наразі компанія вже розпочала комплекс робіт з підготовки земельного полотна до укладення євроколії 1435 мм. Наразі залізничники збирають на власних потужностях рейкошпальну решітку.

Також триває ремонт штучних споруд, які знаходяться вздовж дільниці.

Будівництво європейської колії Чоп – Ужгород йде за графіком і буде завершене до липня 2025 року.

Проєкт передбачає:

🛑 будівництво 22 км залізничної колії європейського стандарту;
🛑 реконструкцію штучних споруд, об'єктів та мереж інженерного забезпечення;
🛑 оснащення колії двостороннім напівавтоматичним блокуванням та пристроями мікропроцесорної диспетчерської централізації.

Загальна вартість проєкту — 1,3 млрд грн, 50% фінансується з фонду ЄС Connecting Europe Facilit (CEF).

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України