6 способів залучення користувача у мобільний застосунок через web

Розбираємо з нашим куратором Стасом Беркутовим — Marketing Lead у Reface.

При роботі з трафіком часто використовують web2app рішення: підхід, коли користувачі спочатку потрапляють на вебсторінку.

Web2App можна описати двома моделями:
1. Рекламний креатив → Вебсторінка → Оплата додатку на вебсторінці → Магазин додатків
2. Рекламний креатив → Вебсторінка → Магазин додатків → Оплата додатку

Нижче зібрано 6 найпоширеніших способів використання web2app:

🔹 Загальний лендінг

Користувач потрапляє на вебсторінку, яка містить посилання на магазини додатків.

🔹 Спеціальний лендінг

Кастомізована сторінка, створена у відповідності до певної теми, стилю чи запиту. Так само як ми кастомізуємо креативи, можна кастомізувати і сторінку, на яку переходить користувач.

🔹 Fake store-лендінг

Сторінка, яка копіює UI оригінального магазину додатків. Це робиться в якості прокладки, яка дозволяє відстежити юзера. Важливо зберігати візуальну консистентність між тим, що користувач бачить на фейковому та оригінальному сторі.

🔹 Quiz

Вебопитувальник, метою якого є підвищення цінності продукту в очах користувача та персоналізація досвіду користувача. Наприклад, питання про ваші фізіологічні характеристики та рухливість, на основі яких буде створено «персональну програму тренувань», доступну в додатку.

🔹 Blog post

Контентна сторінка сайту, яка містить посилання на ваш сайт або застосунок. Допомагає нативно пояснювати цінність застосунку, вплітаючи користь від його використання у контекст статті.

🔹 Redirect

Технічна уловка: користувач натискає на onelink, яке збирає всі потрібні для ідентифікації користувача дані і перенаправляє у потрібний магазин додатків. Можна відкрити одне й те саме посилання з android та iOS, і в обох випадках потрапити на відповідний операційній системі магазин додатків. Це відбувається без жодних видимих прокладок.

Якщо хочете залучати користувачів ефективно — приходьте вивчати базу User Acquisition Management у Projector.

UPD. Друзі, дякуємо за вашу активність — реєстрація на подію завершена! 💙

Наступного четверга Projector Publishing збирається на виставку «Алла Горська. Боривітер»: поговорити про Волю і боротьбу художниць XX століття (за мотивами артбуку Telegraf.Воля).

Про те, як чинили опір своїм мистецтвом Алла Горська, Любов Панченко та Тетяна Яблонська. Які контексти закладені в роботи художниць та як в цьому проявляється українська Воля?

Спікерки:
▫️Олена Зарецька — художниця, ілюстраторка, дизайнерка, кураторка, онука Алли Горської.
▫️Оксана Семенік — історикиня мистецтва, журналістка, авторка радіоблогу «Українське мистецтво в іменах».
▫️Катерина Яковленко — українська публіцистка, журналістка, дослідниця візуальної культури, кураторка.

▫️Модераторка: Тетяна Волошина — співкураторка виставки «Алла Горська. Боривітер», мистецтвознавиця, артдиректорка Stedley Art Foundation.

📌 11 квітня о 18:00
📍 Національний центр «Український Дім» (Хрещатик, 2, Київ).

А/Б-тести: 3 типових помилки на старті

А/Б-тести — це потужний інструмент для перевірки гіпотез, проте його ефективність багато в чому залежить від дій того, хто проводить тест. Сергій Гудков, Product Lead у Mailtrap, якось підняв цю тему на DOU. Сергій запускає А/Б тести з 2011, а ще вчить цьому студентів на курсі A/B Testing.

ТОП-3 ПОМИЛКИ НОВАЧКІВ:

1. HiPPO (Highest Paid Person’s Opinion, «думка людини з найбільшою зарплатнею»).

СУТЬ: керівник хоче змінити дизайн кнопки на сайті, стверджуючи, що це збільшить конверсії. При цьому він не підкріплює своє твердження даними.

НАСЛІДКИ:
🔹 витрачаються ресурси на тестування непідкріплених гіпотез;
🔹 команда зневірюється в тестуванні як інструменті;
🔹 не впроваджуються корисні зміни, які могли б бути знайдені.

РІШЕННЯ:
🔹 запропонуйте керівнику навести дані, що підтверджують гіпотезу;
🔹 запропонуйте альтернативні гіпотези, які ґрунтуються на даних;
🔹 використовуйте RICE для пріоритезації гіпотез.

2. Копіювання кейсів

СУТЬ: ви бачите, що конкурент успішно запустив нову фічу, і копіюєте її.

НАСЛІДКИ:
🔹 вона може не відповідати потребам вашої ЦА;
🔹 ви витрачаєте час і ресурси на потенційно непотрібну функцію;
🔹 є ризик втратити свою унікальність і конкурентні переваги.

РІШЕННЯ:
🔹 проведіть дослідження, щоб зрозуміти, чому конкурент так зробив;
🔹 визначте, чи відповідає це рішення потребам вашої ЦА;
🔹 адаптуйте фічу, щоб вона відповідала вашим цінностям.

3. Дострокове завершення тесту

СУТЬ: команда запускає тест і за кілька днів бачить, що одна з варіацій дає кращі результати. Тест зупиняється, варіація впроваджується.

НАСЛІДКИ:
🔹 результати можуть бути випадковими і не підтвердитися впродовж тривалішого періоду;
🔹 команда втрачає можливість знайти кращу варіацію;
🔹 неперевірена варіація може обвалити наявні продажі.

РІШЕННЯ:
🔹 дотримуйтесь запланованих термінів;
🔹 якщо ваш інструмент не дає однозначної оцінки перемоги, зверніться до аналітиків;
🔹 приходьте на курс A/B Testing, щоб зануритися в усі нюанси тестів та інтерпретації результатів.

Ділимося крутими новинами та просимо вашої підтримки!

Проєкт «Шрифтова абетка української ідентичності», створений у колаборації Projector Creative & Tech Foundation та Фундації ЗМІN, номіновано на The Webby Awards у категорії Cultural Blog/Website!

🔹 The Webby Awards — щорічна премія, яка проводиться з 1996 року Міжнародною академією цифрових мистецтв і наук і вважається однією з найпрестижніших нагород у галузі.

🔹 «Шрифтова абетка української ідентичності» — 33 літери про події та постаті, які стали яскравими прикладами українського спротиву. Дизайн проєкту розробила студія Obys. Продюсерка — Кайя Нащук, головна редакторка — Юля Клебан, шрифтова кураторка — Катерина Королевцева.

Ця номінація — неймовірне визнання нашої роботи, і ми хочемо показати ще більшій кількості людей українську ідентичність в літерах. Щоб це стало реальністю, просимо підтримати нас голосом, адже лише разом ми — сила.

Проголосувати можна тут💙

Через які помилки в резюме вас не кличуть на інтерв’ю? Розбираємо поради зі створення резюме для middle+ спеціалістів з Русланом Назаренко — Head of Growth у Scale, автором курсів на Reforge, Advisor у Reface, колишнім Senior Growth Manager у Vimeo, Braid & Bird і куратором курсу Growth у Проджі.

🔹 Описуйте досвід через outcome, а не output

Пишіть не що ви робили, а що ви зробили. Це допоможе не тільки показати, чим ви займалися, а й проілюструвати ефективність вашої роботи. Тож, не «займався експертиментами», а «знизив CAC з $200 до $40, побудувавши швидкісний експериментальний процес».

🔹 Для опису досягнень використовуйте структуру «дієслово + іменник + цифри»

Запам’ятали, що треба згадувати досягнення. Як описати їх правильно? Поясніть, що ви зробили, з чим і наскільки успішно. Наприклад, «Масштабував [дієслово] acquisition [іменник] в 4 рази за кількістю користувачів [цифри]».

🔹 Не використистовуйте оцінки для своїх скілів

«Знаю Amplitude на 5 з 5», «англійська: 3 з 5 зірочок» — забуваємо про цей формат. Ми або володіємо навчикою чи інструментом, або ні. У випадку зі знанням мов же використовуємо міжнародний формат: це той, що «B2 (Upper-Intermediate)», «C2 (Proficient)», тощо.

🔹 Вміщайте свій досвід у 1 сторінку

Це best practice. Ви можете користуватися шаблоном Harvard Business School. А якщо у такий спосіб вся інформація не вміщається — спробуйте зробити 2 колонки.

🔹 Шукайте реферали, а не правте резюме

В умовах поточного ринку праці варто фокусуватися на пошуку людей, які можуть вас порекомендувати у майбутню компанію. Для цього розшируйте коло знайомств: вступайте у нові професійні спільноти та не бійтеся просити порадити вас на бажане місце роботи.

А щоб мати ширший нетворк, кейси у портфоліо та володіти необхідними скілами та тулами, які опиняться у вашому резюме — приходьте вчитися у Projector.

Продуктові гіпотези: яких помилок припускаються менеджери у роботі з гіпотезами, навіщо вони потрібні, та де їх брати?

Розбираємося з Микитою Артемчуком — Chief Product Officer в Prom.ua, куратором курсу Unit Economics, завкафом у Проджі.

Гіпотеза — це припущення, що певна дія чи зміна призведе до ситуації краще, ніж вона є зараз.

Щоб що потрібні гіпотези?

Продуктовий менеджер має рухати метрики вгору. Але не можливо працювати над усім одночасно, покращуючи все можливе та неможливе.

Є пріорітетніші цілі та метрики. Над ними ми і працюємо у першу чергу.

🔹 Гіпотеза — не постріл навмання. Вона має на меті підвищувати конкретні показники і виконувати чіткі цілі.

Гіпотеза припускає, що за рахунок певних дій певна частина продукту може стати кращою. Під час створення та перевірки гіпотези дії мають слідувати з кінцевої цілі та постійно з нею звірятися.

Важливо не скотитися до поганого поставленого завдання, наприклад: «ми покращуємо клієнтський досвід».

Що таке клієнтський досвід? Як через півроку ми зрозуміємо, що клієнтський досвід став краще? У яких метриках ми це вимірюємо: це NPS, CSI чи кількість сторінок сайту, переглянутих користувачем?

Якщо ми тримаємо в голові ціль покращити певні показники, ми маємо дати відповідь на всі ці питання.

🔹 Тож, гіпотеза має пропонувати вимірюваний шлях для вимірюваного поліпшення.

Що можна покращувати і як це можна вимірювати?

— бізнес показники (дохід, прибуток, товарообіг);
— операційні показники (швидкість відповіді, середній чек);
— продуктові показники (конверсія);
— технічні показники (швидкість завантаження, пропускна здатність);
— клієнтський досвід (NPS, CSI);
— unit economics (CAC, LTV);
…і напевно ще 1000 і 1 річ.

Але де знайти гіпотези для покращення показників та як коректно підійти до їхньої перевірки?

👀 П’ять джерел для пошуку гіпотез і два основних підходи до процесу їхньої перевірки дивіться у повній лекції у Projector Library.

А для глибшого вивчення роботи з гіпотезами — приходьте на курси з продакт менеджменту: для початківців і мідлів.