Спорт не означає безпамʼятство, а олімпійський рух має допомагати зупиняти війни, а не підігравати агресору. На жаль, рішення Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікувати українського скелетоніста Владислава Гераскевича говорить про інше. Це точно не про принципи олімпізму, які засновані на справедливості та підтримці миру.

Я дякую нашому атлету за чітку позицію. Його шолом із портретами загиблих українських спортсменів – це про шану і памʼять. Це нагадування всьому світові, що таке російська агресія і яка ціна боротьби за незалежність. І в цьому немає порушення жодного правила.

Це Росія постійно порушує олімпійські принципи і використовує час проведення Олімпіади для війни. У 2008-му – війна проти Грузії, у 2014-му – окупація Криму, у 2022-му – повномасштабне вторгнення в Україну. І зараз, у 2026-му, попри численні заклики припинити вогонь на час проведення зимових Олімпійських ігор – повна зневага з боку Росії і збільшення ударів ракетами й дронами по нашій енергетиці та наших людях.

660 українських атлетів і тренерів були вбиті Росією за час повномасштабної війни. Сотні наших спортсменів більше ніколи не зможуть взяти участь ні в Олімпійських іграх, ні в будь-яких інших міжнародних змаганнях. Але при цьому 13 росіян зараз в Італії і беруть участь в Олімпіаді. Це на Олімпійських іграх вони під «нейтральними» прапорами, а в житті публічно підтримують російську агресію проти України та окупацію наших територій. І саме вони заслуговують на дискваліфікацію.

Пишаємося Владиславом та його вчинком. Мати сміливість – це більше ніж мати медалі.

Дозволити агресору щось забрати – це велика помилка. Це була велика помилка від самого початку, ще з 2014 року. І навіть раніше – під час нападу та окупації частини Грузії. І ще раніше, під час окупації Чечні, коли все було зруйновано й був мільйон жертв – вбитих і поранених.

Багато помилок було зроблено. Саме тому зараз я не хочу бути Президентом, який повторить помилки своїх попередників або інших людей. І йдеться не лише про Україну. Я кажу про лідерів різних країн, які дозволили такій агресивній країні, як Росія, зайти на їхню територію.

Бо Путіна не можна зупинити поцілунками чи квітами. Я цього ніколи не робив, і тому не вважаю, що це правильно. Моя порада всім: не робіть цього з Путіним.

Інакше буде перший крок, а потім за п'ять років він відновить своє військо, збільшить кількість солдатів, і його армія буде добре навчена. Бо він втратив багато навчених людей. Зараз він втрачає 30–35 тис. людей на місяць.

Можете собі це уявити у XXI столітті? Можете собі уявити: він втрачає 35 тис. щомісяця? Я не впевнений, що він про це знає.

Передусім про масований удар, яким росіяни цей день почали. Двадцять дев’ять ракет різних типів було, і 25 вдалося збити. Це важливий результат нашої протиповітряної оборони, і ще раз підкреслюємо, що ППО – це щоденна потреба. Дякую всім нашим партнерам, які це розуміють. Навіть день старту чергових форматів у Женеві – тристоронніх, двосторонніх, з Америкою, – Росія зустрічає ударом. Це дуже чітко демонструє, чого Росія хоче і на що вони налаштовані. Було ще майже 400 дронів.

Буде ще сьогодні доповідь делегації – після першого раунду перемовин у Женеві. Хлопці точно мають поставити питання щодо цих ударів – питання передусім американській стороні, яка і нам, і Росії пропонувала утриматись від ударів. Україна – готова. Нам війна не потрібна. І ми діємо завжди дзеркально: ми захищаємо свою державу, свою незалежність. Так само ми готові швидко рухатись до достойної угоди про завершення війни. Питання лише до росіян: чого вони хочуть. І також чи будуть наслідки для Росії за те, що «шахеди», ракети та фентезійні балачки на історичну тематику для них мають більше значення, ніж реальна дипломатія і тривалий мир.