S&P Global знизило рейтинг стабільності стейблкоіна USDT до мінімального рівня, пославшись на зростання частки волатильних активів у резервах компанії, включаючи біткоїн і золото.
Проте, сьогодні Tether — найбільший незалежний власник золота в світі — більше мають тільки центробанки економічно розвинених країн
Проте, сьогодні Tether — найбільший незалежний власник золота в світі — більше мають тільки центробанки економічно розвинених країн
👍77💯15🤨8👎2🥰1🤔1
Україна та МВФ домовилися про нову 4-річну програму підтримки на $8,1 млрд. За словами прем’єрки Юлії Свириденко, ці кошти допоможуть покривати критичні видатки, тримати макростабільність і залучати більше міжнародної допомоги. МВФ підтвердив — українська економіка демонструє стійкість, попри удари по енергосистемі.
Що вимагатиме МВФ:
• реалістичний бюджет-2026 та масштабні реформи доходів;
• боротьба з ухиленням від податків і розширення податкової бази (включно з оподаткуванням цифрових платформ — “податок на OLX”);
• скасування нових пільг, уникнення неефективних витрат;
• закриття “сірих” митних схем;
• підвищення конкуренції в держзакупівлях та зменшення тіньової зайнятості.
МВФ також наполягає на захисті антикорупційних органів, продовженні політики НБУ щодо інфляції та поступової гнучкості курсу.
За оцінками фонду, фінансовий розрив України у 2026–2029 роках — $136,5 млрд, з яких $63 млрд потрібно вже у 2026–2027 роках. Остаточне затвердження програми ще має ухвалити Виконавча рада МВФ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1👍79💯17🤨7🥰1🤔1
У Big Tech тепер важливіше мати софт-скіли, ніж писати ідеальний код
На тлі масових звільнень і впровадження ШІ співробітники помічають: залишають не найсильніших технічно, а найбільш комфортних у роботі.
Причина проста — у період невизначеності люди інстинктивно обирають передбачуваність і лояльність. А професійні навички відходять на другий план.
На тлі масових звільнень і впровадження ШІ співробітники помічають: залишають не найсильніших технічно, а найбільш комфортних у роботі.
Причина проста — у період невизначеності люди інстинктивно обирають передбачуваність і лояльність. А професійні навички відходять на другий план.
💯60🤝16🙏6🤔3
💰🤷♀️Приватизація в Україні: від корупційних схем до прозорих продажів
Державні підприємства в Україні десятиліттями залишаються ареною корупційних скандалів та неефективного управління. Мільярди гривень, які могли працювати на економіку, осідали у приватних кишенях через непрозорі угоди та продажі "для своїх". Найяскравіший приклад — "Криворіжсталь", яку спочатку продали за $800 млн, а після перепродажу на відкритому аукціоні отримали $4,8 млрд — у шість разів більше.
У 2024 році Україна встановила рекорд: держава отримала майже 10 млрд грн від приватизації, включаючи продаж готелю "Україна" та ОГХК. Проте значна частина держпідприємств досі залишається збитковою та потребує постійних бюджетних дотацій. Експерти пояснюють: держава не створена для ведення бізнесу — чиновники бояться відповідальності за будь-яке рішення, інвестиції не надходять, а підприємства стоять на місці.
❗️ Головна проблема не лише в неефективності, а й у корупції. Найгучніші політичні скандали останніх років були пов'язані саме з державними активами, де завжди існує спокуса "залізти в кишеню держави". Водночас ці підприємства створюють робочі місця та забезпечують бюджет доходами — тому завдання не ліквідувати їх, а перетворити на реально працюючі компанії.
Рішення експерти бачать у масовому залученні великих західних інвесторів, особливо європейських корпорацій. Вони здатні принести сучасні стандарти управління, інвестиції та зменшити корупційні ризики. Польща пройшла цей шлях — німецькі компанії перезапустили цілі галузі та забезпечили стійке економічне зростання. Після перемоги Україна може повторити цей сценарій через продаж частини акцій або передачу в концесію.
Система Prozorro вже довела свою ефективність для малих і середніх підприємств — ціни на аукціонах зростають у рази завдяки справжній конкуренції. Проте з великими активами ситуація складніша: держава іноді прописує такі умови, що частина інвесторів навіть не може подати заявку. Результат залежить від політичної волі — чи справді влада хоче передати підприємство в хороші руки за справедливою ціною, чи перемагають особисті інтереси.
Державні підприємства в Україні десятиліттями залишаються ареною корупційних скандалів та неефективного управління. Мільярди гривень, які могли працювати на економіку, осідали у приватних кишенях через непрозорі угоди та продажі "для своїх". Найяскравіший приклад — "Криворіжсталь", яку спочатку продали за $800 млн, а після перепродажу на відкритому аукціоні отримали $4,8 млрд — у шість разів більше.
У 2024 році Україна встановила рекорд: держава отримала майже 10 млрд грн від приватизації, включаючи продаж готелю "Україна" та ОГХК. Проте значна частина держпідприємств досі залишається збитковою та потребує постійних бюджетних дотацій. Експерти пояснюють: держава не створена для ведення бізнесу — чиновники бояться відповідальності за будь-яке рішення, інвестиції не надходять, а підприємства стоять на місці.
Рішення експерти бачать у масовому залученні великих західних інвесторів, особливо європейських корпорацій. Вони здатні принести сучасні стандарти управління, інвестиції та зменшити корупційні ризики. Польща пройшла цей шлях — німецькі компанії перезапустили цілі галузі та забезпечили стійке економічне зростання. Після перемоги Україна може повторити цей сценарій через продаж частини акцій або передачу в концесію.
Система Prozorro вже довела свою ефективність для малих і середніх підприємств — ціни на аукціонах зростають у рази завдяки справжній конкуренції. Проте з великими активами ситуація складніша: держава іноді прописує такі умови, що частина інвесторів навіть не може подати заявку. Результат залежить від політичної волі — чи справді влада хоче передати підприємство в хороші руки за справедливою ціною, чи перемагають особисті інтереси.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2👍73🤨18🤝7🤔3😁1
Влада хоче вичавити всі соки з ФОПів, прикриваючись "вимогами МВФ"
Черговий раз українська влада, посилаючись на МВФ, розглядає непопулярні зміни до оподаткування ФОПів другої та третьої групи. Але багато ініціатив, які подаються як "вимоги МВФ", де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів України.
⚖️ Роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків — дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування. Фонд ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики. Яким саме шляхом збалансовувати бюджет — рішення української влади.
ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні. Вони виконують критичні функції: інструмент самозайнятості для мільйонів людей, фундамент мікроекономіки громад, опора цифрової економіки та антикризовий механізм у воєнний час.
Основна проблема — не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові зміни несуть ризики тінізації та релокації бізнесу. Фокус має зміститися з масових рішень до адресної роботи контролюючих органів із використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів.
Черговий раз українська влада, посилаючись на МВФ, розглядає непопулярні зміни до оподаткування ФОПів другої та третьої групи. Але багато ініціатив, які подаються як "вимоги МВФ", де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів України.
ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні. Вони виконують критичні функції: інструмент самозайнятості для мільйонів людей, фундамент мікроекономіки громад, опора цифрової економіки та антикризовий механізм у воєнний час.
Основна проблема — не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові зміни несуть ризики тінізації та релокації бізнесу. Фокус має зміститися з масових рішень до адресної роботи контролюючих органів із використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍80💯14🤝7🤔1
До уваги бізнесу: українці масово думають про звільнення, — дослідження
Дослідження показує, що працівники цінують насамперед можливості розвитку, регулярний змістовний фідбек, визнання внеску та справедливу оплату.
Також важливими залишаються реалістичне навантаження та ефективна комунікація з керівництвом.
Дослідження показує, що працівники цінують насамперед можливості розвитку, регулярний змістовний фідбек, визнання внеску та справедливу оплату.
Також важливими залишаються реалістичне навантаження та ефективна комунікація з керівництвом.
💯65😨21👎12🤝3
Світ витратить $375 млрд на ШІ у 2025 році — більше, ніж на висадку на Місяць
Витрати на ШІ вибухово ростуть: $375 млрд уже у 2025 році, а до 2026-го — понад $500 млрд.
Це більше, ніж коштували історичні проєкти США — Манхеттенський проєкт ($30 млрд) та програма “Аполлон” ($298 млрд) у сучасних цінах.
Загалом інвестори вже влили у ШІ майже $1,6 трлн, і цей потік капіталу радикально змінює глобальну економіку.
Витрати на ШІ вибухово ростуть: $375 млрд уже у 2025 році, а до 2026-го — понад $500 млрд.
Це більше, ніж коштували історичні проєкти США — Манхеттенський проєкт ($30 млрд) та програма “Аполлон” ($298 млрд) у сучасних цінах.
Загалом інвестори вже влили у ШІ майже $1,6 трлн, і цей потік капіталу радикально змінює глобальну економіку.
🤨85💯14❤2👎1
Понад 111 млн грн витратили українці на різдвяний шопінг в Sinsay, - дані Monobank.
Це найбільший оборот серед усіх брендів, свідчать дані дашборду Monobank.
Друге місце за обсягом витрат посіла ZARA з показником 92,8 млн грн, а третю сходинку зайняв онлайн-магазин ANSWEAR — 50 млн грн.
До переліку лідерів також увійшли:
• H&M — 40,6 млн грн;
• LC Waikiki, Kasta та New Yorker — від 31,5 до 18,5 млн грн;
• HUMANA — майже 13 млн грн;
• Reserved — 12,6 млн грн.
Це найбільший оборот серед усіх брендів, свідчать дані дашборду Monobank.
Друге місце за обсягом витрат посіла ZARA з показником 92,8 млн грн, а третю сходинку зайняв онлайн-магазин ANSWEAR — 50 млн грн.
До переліку лідерів також увійшли:
• H&M — 40,6 млн грн;
• LC Waikiki, Kasta та New Yorker — від 31,5 до 18,5 млн грн;
• HUMANA — майже 13 млн грн;
• Reserved — 12,6 млн грн.
💯65👍13🙏2❤1
5 фактів про нові податки, що Україна пообіцяла МВФ
🔹Оподаткування посилок з-за кордону стане жорсткішим. Порог у 150 євро планують переглянути, а ПДВ і мито стягуватимуться через міжнародні платформи за моделлю one stop shop. Це має зменшити «поштову контрабанду» та вирівняти конкуренцію з українськими виробниками.
🔹З'явиться «податок на Uber» для онлайн-платформ. Пропонується ставка 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір). Оподатковуватимуться доходи користувачів платформ Uber, Uklon, Glovo тощо, якщо їхня діяльність має ознаки бізнесу.
🔹 Пороговим критерієм для цього податку можуть бути 2 000 євро на рік.Це дозволить відокремити випадкові продажі та разові послуги від підприємницької діяльності.
🔹Найбільш суперечливе рішення — запровадження ПДВ для ФОП із доходом понад 1 млн грн. Експерти вважають цей поріг надто низьким і попереджають, що це стимулюватиме тінізацію бізнесу та корупцію в податковій.
🔹Уряд розглядає відтермінування введення ПДВ для ФОП до 2027 року. Тема викликала потужний спротив бізнесу і депутатів, тому рішення відкладено для додаткових консультацій.
🔹Оподаткування посилок з-за кордону стане жорсткішим. Порог у 150 євро планують переглянути, а ПДВ і мито стягуватимуться через міжнародні платформи за моделлю one stop shop. Це має зменшити «поштову контрабанду» та вирівняти конкуренцію з українськими виробниками.
🔹З'явиться «податок на Uber» для онлайн-платформ. Пропонується ставка 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір). Оподатковуватимуться доходи користувачів платформ Uber, Uklon, Glovo тощо, якщо їхня діяльність має ознаки бізнесу.
🔹 Пороговим критерієм для цього податку можуть бути 2 000 євро на рік.Це дозволить відокремити випадкові продажі та разові послуги від підприємницької діяльності.
🔹Найбільш суперечливе рішення — запровадження ПДВ для ФОП із доходом понад 1 млн грн. Експерти вважають цей поріг надто низьким і попереджають, що це стимулюватиме тінізацію бізнесу та корупцію в податковій.
🔹Уряд розглядає відтермінування введення ПДВ для ФОП до 2027 року. Тема викликала потужний спротив бізнесу і депутатів, тому рішення відкладено для додаткових консультацій.
👎76🤔17🤡5😨4
ПДВ для ФОП: що планує уряд і чому це викликає спротив
В Україні знову спалахнула дискусія щодо оподаткування ФОП. Із 2027 року підприємців зі спрощеної системи та оборотом понад 1 млн грн можуть зобов’язати реєструватися платниками ПДВ. Це одна з вимог МВФ для відкриття нової кредитної програми на $8 млрд. Під можливі зміни підпадає понад 600 тисяч підприємців.
👉 У Мінфіні пояснюють: мета — детінізація та вирівнювання правил гри між бізнесом на спрощенці й платниками ПДВ. Адже спрощена система, за словами відомства, часто використовується великими компаніями для ухилення від податків.
Однак у парламенті й бізнес-середовищі ініціатива отримала жорстку критику. Депутати з різних фракцій наголошують: під час війни тиск на малий бізнес неприпустимий. Бізнес-асоціації попереджають про ризики дроблення ФОПів, збільшення витрат та стимулювання тінізації.
Економісти також сумніваються в ефективності ідеї. Багато хто пропонує підвищити поріг до 2–6 млн грн, адже нинішній показник у 1 млн був встановлений ще у 2015 році й давно не відповідає реаліям.
Дискусія триває. Але одна річ очевидна: будь-які зміни мають враховувати реальні можливості мікробізнесу та воєнний контекст.
В Україні знову спалахнула дискусія щодо оподаткування ФОП. Із 2027 року підприємців зі спрощеної системи та оборотом понад 1 млн грн можуть зобов’язати реєструватися платниками ПДВ. Це одна з вимог МВФ для відкриття нової кредитної програми на $8 млрд. Під можливі зміни підпадає понад 600 тисяч підприємців.
Однак у парламенті й бізнес-середовищі ініціатива отримала жорстку критику. Депутати з різних фракцій наголошують: під час війни тиск на малий бізнес неприпустимий. Бізнес-асоціації попереджають про ризики дроблення ФОПів, збільшення витрат та стимулювання тінізації.
Економісти також сумніваються в ефективності ідеї. Багато хто пропонує підвищити поріг до 2–6 млн грн, адже нинішній показник у 1 млн був встановлений ще у 2015 році й давно не відповідає реаліям.
Дискусія триває. Але одна річ очевидна: будь-які зміни мають враховувати реальні можливості мікробізнесу та воєнний контекст.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👎91😨23😱6👏2🤡1
💼 ПДВ для 644 тисяч ФОП: чому реформа може коштувати Україні 200 млрд грн
Україна та МВФ обговорюють розширення обов'язкової сплати ПДВ на всіх підприємців з річним оборотом понад 1 млн грн. Ініціатива може торкнутися понад 644 тисяч ФОП, які зараз працюють на спрощеній системі. Мінфін підтвердив, що зміни можуть відбутися з 2027 року – ця ідея вже закладена в Національній стратегії доходів, яку уряд ухвалив у 2023 році.
Економічна експертна платформа та асоціації бізнесу б'ють на сполох. Адміністрування ПДВ вимагає повноцінного бухобліку, що означає найм бухгалтерів, додаткові витрати та візити податкових інспекторів. У 2024 році понад 644 тис. ФОП мали дохід понад 1 млн грн – якщо всі вони стануть платниками ПДВ, це створить колосальне навантаження на систему й знадобляться сотні тисяч бухгалтерів, яких просто немає.
– застерігає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. За його оцінками, чисті втрати української економіки можуть досягти 120–180 млрд грн, а номінальний ВВП скоротитися майже на 2%.
– розповідає старший аналітик ІСЕТ В'ячеслав Черкашин про досвід Румунії, яка пішла шляхом погіршення умов для мікробізнесу. Зростання ВВП там у 2024 році становило лише 0,9%.
Навіть якщо бюджет отримає додаткові 10–13 млрд грн від боротьби зі зловживаннями спрощеною системою, втрати ВВП можуть виявитися у 14 разів більшими. Експерти радять не копіювати чужі помилки та зосередитися на боротьбі з конкретними схемами дроблення бізнесу, а не на масовому переведенні всіх ФОП на ПДВ.
Україна та МВФ обговорюють розширення обов'язкової сплати ПДВ на всіх підприємців з річним оборотом понад 1 млн грн. Ініціатива може торкнутися понад 644 тисяч ФОП, які зараз працюють на спрощеній системі. Мінфін підтвердив, що зміни можуть відбутися з 2027 року – ця ідея вже закладена в Національній стратегії доходів, яку уряд ухвалив у 2023 році.
Економічна експертна платформа та асоціації бізнесу б'ють на сполох. Адміністрування ПДВ вимагає повноцінного бухобліку, що означає найм бухгалтерів, додаткові витрати та візити податкових інспекторів. У 2024 році понад 644 тис. ФОП мали дохід понад 1 млн грн – якщо всі вони стануть платниками ПДВ, це створить колосальне навантаження на систему й знадобляться сотні тисяч бухгалтерів, яких просто немає.
Не маючи можливості легально продовжувати свою діяльність, переважна більшість цих підприємців піде з ринку, поїде з України чи перейде у "тінь". По факту уряд зобов'язався перед МВФ навпаки збільшити тіньову економіку та корупцію,
– застерігає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. За його оцінками, чисті втрати української економіки можуть досягти 120–180 млрд грн, а номінальний ВВП скоротитися майже на 2%.
Румунія вже йшла цим шляхом. Це призвело до наджорсткої трансформації податкового режиму і швидкого скорочення кількості мікропідприємств – більш ніж із 900 тис. у 2022 році до 326,5 тис. на початок поточного року. Але, головне, після цього ніякого бурхливого економічного зростання в Румунії не сталося,
– розповідає старший аналітик ІСЕТ В'ячеслав Черкашин про досвід Румунії, яка пішла шляхом погіршення умов для мікробізнесу. Зростання ВВП там у 2024 році становило лише 0,9%.
Навіть якщо бюджет отримає додаткові 10–13 млрд грн від боротьби зі зловживаннями спрощеною системою, втрати ВВП можуть виявитися у 14 разів більшими. Експерти радять не копіювати чужі помилки та зосередитися на боротьбі з конкретними схемами дроблення бізнесу, а не на масовому переведенні всіх ФОП на ПДВ.
👍71🤝23💯5😱3❤1
📊ПДВ для ФОПів: що це означає для малого бізнесу
Мінфін виніс на обговорення законопроєкт про запровадження ПДВ для спрощенців з оборотом понад 1 млн грн з 2027 року. Це частина домовленостей з МВФ про нову програму кредитування на $8,2 млрд. Держава очікує додаткових 40 млрд грн до бюджету, але експерти б'ють на сполох 🚨
Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак попереджає про серйозні ризики:
Особливо постраждають В2С-сегменти — роздріб, HoReCa, послуги населенню 💼
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман наводить конкретні цифри:
Бізнес-асоціації пропонують альтернативи: підвищити поріг до 85 тис. євро (як у Франції та Італії), таргетувати лише сектори зі зловживаннями, зберегти пільги для прифронтових регіонів. ЄБА наголошує на необхідності перехідного періоду та безкоштовного навчання підприємців.
🤝Публічне обговорення триватиме до початку 2025 року. Експерти сподіваються на діалог з Мінфіном та пошук збалансованого рішення, яке не знищить малий бізнес під час війни.
Мінфін виніс на обговорення законопроєкт про запровадження ПДВ для спрощенців з оборотом понад 1 млн грн з 2027 року. Це частина домовленостей з МВФ про нову програму кредитування на $8,2 млрд. Держава очікує додаткових 40 млрд грн до бюджету, але експерти б'ють на сполох 🚨
Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак попереджає про серйозні ризики:
ПДВ — один із найбільш адміністративно складних податків. Для мікро- та малих бізнесів з невеликою маржею витрати на облік та комплаєнс можуть перевищувати фіскальний ефект.
Особливо постраждають В2С-сегменти — роздріб, HoReCa, послуги населенню 💼
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман наводить конкретні цифри:
У 2024 році в Україні зареєстровано більше 644 тис. ФОП з доходом понад 1 млн грн. Прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150-180 млрд грн, або близько 1,5-2% ВВП.
Бізнес-асоціації пропонують альтернативи: підвищити поріг до 85 тис. євро (як у Франції та Італії), таргетувати лише сектори зі зловживаннями, зберегти пільги для прифронтових регіонів. ЄБА наголошує на необхідності перехідного періоду та безкоштовного навчання підприємців.
🤝Публічне обговорення триватиме до початку 2025 року. Експерти сподіваються на діалог з Мінфіном та пошук збалансованого рішення, яке не знищить малий бізнес під час війни.
👍82🤨19🤔3🤡1
Аналітичні центри закликали владу переглянути законопроект про впровадження ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн
Мінфін оприлюднив документ, який пропонує: зобов’язати реєструватися платниками ПДВ усіх ФОП на спрощеній системі, якщо їхній річний оборот перевищує 1 млн грн.
У пояснювальних матеріалах (аналіз регуляторного впливу, АРВ) Мінфін пише, що результат буде таким:
- вигода для бюджету: приблизно 40,1 млрд грн додаткових доходів;
- витрати держави: 0,179 млрд грн;
- отже, “чистий ефект” нібито 39,9 млрд грн;
- додаткові витрати бізнесу Мінфін оцінює у 2,09 млрд грн на рік;
- а витрат громадян, за їхнім розрахунком, “немає”.
Але аналітичні центри, які переглянули законопроєкт і АРВ, кажуть прямо: такі розрахунки не відповідають реальності.
Що саме не сходиться
1) У АРВ не врахували, що платитимуть споживачі
ПДВ – це податок на кінцеве споживання. Тобто додаткові гроші в бюджет планують отримати за рахунок кінцевого покупця. А це означає: громадяни понесуть додаткові витрати, і їхній розмір фактично буде на рівні заявленого фіскального ефекту.
2) Мінфін занизив реальні трудовитрати на адміністрування ПДВ
У АРВ закладено припущення (джерело не пояснено), що підприємцю потрібно лише 56 людино-годин на рік додатково для адміністрування ПДВ.
Але статус платника ПДВ майже завжди означає повноцінний бухгалтерський облік, який мікробізнес часто не веде за своєю моделлю роботи.
Що кажуть дослідження:
- Світовий банк: український бізнес витрачав лише на податкове адміністрування в середньому 74,4 дня на рік, тобто 595 людино-годин.
- CASE Україна (2025): середня різниця в трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ – 140,2 людино-дня на рік. Це приблизно у 20 разів більше, ніж у розрахунку Мінфіну.
Тобто проблема не “в кількох формах у кабінеті”, а в тому, що ПДВ для мікробізнесу = інша складність обліку, ризики та постійна бюрократія.
3) Мінфін рахував витрати за мінімальною зарплатою, але облік – це кваліфікована робота
У розрахунках Мінфіну використано мінімальну зарплату. Але облік ПДВ – це робота бухгалтера (часто навіть якщо на неповний день), і вона коштує дорожче. У підсумку витрати бізнесу в АРВ виходять штучно заниженими.
За оцінками, реальні непродуктивні витрати для 660 тис. підприємців, на яких (за оцінкою Мінфіну) пошириться регулювання, складуть:
- від 61,4 млрд грн на рік (оцінки трудовитрат за даними Світового банку, без повного обліку),
- до 115,7 млрд грн на рік (оцінка трудовитрат з повним обліком – CASE Україна).
І це ще “мінімум”. Бо:
- значна частина “спрощенців” працює в роздрібній торгівлі;
- після ухвалення закону різко зросте попит на бухгалтерів, а отже подорожчають їхні послуги через дефіцит;
- додайте витрати часу й грошей на перевірки, ризики штрафів, блокування документів тощо.
Плюс є ще один наслідок: ініціатива стимулюватиме тінізацію – “дроблення”, приховування оборотів, перехід у неформальну зайнятість. Тому на практиці теоретичні 28–40 млрд грн можуть виявитися в рази меншими.
Окремий ризик – удар по місцевих бюджетах: вони можуть втратити надходження від єдиного податку без компенсації. А для мікробізнесу з оборотом 1 млн грн легальна робота стає менш доцільною.
Також реформа не б’є по ключових схемах ухилення (контрабанда, “сірий” імпорт, підміна трудових відносин) і створює ризики для зайнятості та відновлення економіки, особливо в прифронтових регіонах.
Що пропонують аналітики
🔹Досвід Західної Європи (пороги 85–100 тис. євро) показує: високий поріг зменшує адмінтягар, підтримує самозайнятість і знижує неформальність (рекомендації ОЕСР). З урахуванням того, що адміністрування ПДВ в Україні складніше, поріг для України на старті має бути вищим за європейський.
🔹Провести експертну нараду за участі Мінекономіки, Мінфіну, профільних депутатів та аналітиків, узгодити єдину методологію розрахунків, зробити повний розрахунок впливів – і лише тоді визначати оптимальний поріг та пакет заходів проти “сірих” схем.
Мінфін оприлюднив документ, який пропонує: зобов’язати реєструватися платниками ПДВ усіх ФОП на спрощеній системі, якщо їхній річний оборот перевищує 1 млн грн.
У пояснювальних матеріалах (аналіз регуляторного впливу, АРВ) Мінфін пише, що результат буде таким:
- вигода для бюджету: приблизно 40,1 млрд грн додаткових доходів;
- витрати держави: 0,179 млрд грн;
- отже, “чистий ефект” нібито 39,9 млрд грн;
- додаткові витрати бізнесу Мінфін оцінює у 2,09 млрд грн на рік;
- а витрат громадян, за їхнім розрахунком, “немає”.
Але аналітичні центри, які переглянули законопроєкт і АРВ, кажуть прямо: такі розрахунки не відповідають реальності.
Що саме не сходиться
1) У АРВ не врахували, що платитимуть споживачі
ПДВ – це податок на кінцеве споживання. Тобто додаткові гроші в бюджет планують отримати за рахунок кінцевого покупця. А це означає: громадяни понесуть додаткові витрати, і їхній розмір фактично буде на рівні заявленого фіскального ефекту.
2) Мінфін занизив реальні трудовитрати на адміністрування ПДВ
У АРВ закладено припущення (джерело не пояснено), що підприємцю потрібно лише 56 людино-годин на рік додатково для адміністрування ПДВ.
Але статус платника ПДВ майже завжди означає повноцінний бухгалтерський облік, який мікробізнес часто не веде за своєю моделлю роботи.
Що кажуть дослідження:
- Світовий банк: український бізнес витрачав лише на податкове адміністрування в середньому 74,4 дня на рік, тобто 595 людино-годин.
- CASE Україна (2025): середня різниця в трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ – 140,2 людино-дня на рік. Це приблизно у 20 разів більше, ніж у розрахунку Мінфіну.
Тобто проблема не “в кількох формах у кабінеті”, а в тому, що ПДВ для мікробізнесу = інша складність обліку, ризики та постійна бюрократія.
3) Мінфін рахував витрати за мінімальною зарплатою, але облік – це кваліфікована робота
У розрахунках Мінфіну використано мінімальну зарплату. Але облік ПДВ – це робота бухгалтера (часто навіть якщо на неповний день), і вона коштує дорожче. У підсумку витрати бізнесу в АРВ виходять штучно заниженими.
За оцінками, реальні непродуктивні витрати для 660 тис. підприємців, на яких (за оцінкою Мінфіну) пошириться регулювання, складуть:
- від 61,4 млрд грн на рік (оцінки трудовитрат за даними Світового банку, без повного обліку),
- до 115,7 млрд грн на рік (оцінка трудовитрат з повним обліком – CASE Україна).
І це ще “мінімум”. Бо:
- значна частина “спрощенців” працює в роздрібній торгівлі;
- після ухвалення закону різко зросте попит на бухгалтерів, а отже подорожчають їхні послуги через дефіцит;
- додайте витрати часу й грошей на перевірки, ризики штрафів, блокування документів тощо.
Плюс є ще один наслідок: ініціатива стимулюватиме тінізацію – “дроблення”, приховування оборотів, перехід у неформальну зайнятість. Тому на практиці теоретичні 28–40 млрд грн можуть виявитися в рази меншими.
Окремий ризик – удар по місцевих бюджетах: вони можуть втратити надходження від єдиного податку без компенсації. А для мікробізнесу з оборотом 1 млн грн легальна робота стає менш доцільною.
Також реформа не б’є по ключових схемах ухилення (контрабанда, “сірий” імпорт, підміна трудових відносин) і створює ризики для зайнятості та відновлення економіки, особливо в прифронтових регіонах.
Що пропонують аналітики
🔹Досвід Західної Європи (пороги 85–100 тис. євро) показує: високий поріг зменшує адмінтягар, підтримує самозайнятість і знижує неформальність (рекомендації ОЕСР). З урахуванням того, що адміністрування ПДВ в Україні складніше, поріг для України на старті має бути вищим за європейський.
🔹Провести експертну нараду за участі Мінекономіки, Мінфіну, профільних депутатів та аналітиків, узгодити єдину методологію розрахунків, зробити повний розрахунок впливів – і лише тоді визначати оптимальний поріг та пакет заходів проти “сірих” схем.
👍91👎18💯10👌7❤3👏1
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації
▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу
▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.
▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою.
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації
▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу
▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.
▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою.
👍2❤1
Російські удари по енергетиці не зламали українську економіку — навпаки, прискорили її трансформацію. Михайло Непран, перший віцепрезидент ТПП України, пояснює парадокс: агресор став "повитухою" нової економічної моделі.
Вартість роботи генераторів (5000 грн/год у супермаркетах) впливає на ціни, але продовольчої кризи не буде. Олії виробляємо більше, ніж споживаємо. Овочі постачатимуться з Туреччини та Єгипту. Головний висновок: бізнес не зупинився, аптеки й кафе працюють, а високий рівень самоорганізації українців дозволяє витримати випробування.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍94🤣20🤝5😨4
🛒 Парадокс каси самообслуговування: як недосконалі технології змінюють світ
Уявіть винахід, який працює гірше за людину, загрожує робочим місцям і створює додаткові можливості для крадіжок. Здавалося б, у нього немає майбутнього. Проте каси самообслуговування стали притчею про те, як технології поширюються всупереч недолікам.
Перш ніж з’явилося самообслуговування, покупці просили продавців принести товар. Мережа Piggly-Wiggly (1916, Мемфіс) стала першою, де клієнти самі обирали продукти. Каси самообслуговування з’явилися 1986 року, але масово поширилися лише на початку XXI століття.
😤 Навіть зараз ці машини викликають роздратування: перевірка віку для алкоголю, десятикрокова процедура підтвердження, що це лимон. Досвідчений касир впорається миттєво і сканує швидше. Чому ж каси самообслуговування стали невід’ємною частиною магазинів? Головна причина — економічна.
💡 Привабливість дешевизни спонукала супермаркети переходити на ці технології, навіть коли клієнти скаржилися. Наполегливість дала покупцям змогу звикнути, а технологіям— вдосконалитися. Проте звичайні каси не зникнуть: старше покоління віддає перевагу касирам, молодше — автоматам.
Більшість супермаркетів мусить задовольнити всіх, балансуючи між зниженням витрат, якістю обслуговування та контролем крадіжок — цілями, які не завжди узгоджуються між собою.
Уявіть винахід, який працює гірше за людину, загрожує робочим місцям і створює додаткові можливості для крадіжок. Здавалося б, у нього немає майбутнього. Проте каси самообслуговування стали притчею про те, як технології поширюються всупереч недолікам.
Перш ніж з’явилося самообслуговування, покупці просили продавців принести товар. Мережа Piggly-Wiggly (1916, Мемфіс) стала першою, де клієнти самі обирали продукти. Каси самообслуговування з’явилися 1986 року, але масово поширилися лише на початку XXI століття.
Більшість супермаркетів мусить задовольнити всіх, балансуючи між зниженням витрат, якістю обслуговування та контролем крадіжок — цілями, які не завжди узгоджуються між собою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍54🤝5🥰1👌1
Одним із головних елементів підписки стане інтеграція Manus — передового ШІ-агента, якого Meta нещодавно придбала за $2 млрд. Компанія планує інтегрувати Manus у свої продукти (вже помічено розробку ярлика в Instagram), а також продавати окремі підписки для бізнесу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2👍61🤨13😱7👎3🔥1😁1
Згідно із попереднім прогнозом НБУ на цей рік:
- реальний ВВП зросте на 1,8% (замість 2%);
- індекс споживчих цін (зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг) буде складе 7,5% (замість 6,6%);
- базовий індекс споживчих цін (до розрахунку не включаються товари та послуги, ціни на які регулюються адміністративно або є сезонними) буде 6% (замість 5,8%);
- сальдо ( різниця між надходженнями з-за кордону та виплатами за кордон за операціями з товарами, послугами, доходами та поточними трансфертами) складе -$37.2 млрд (замість -$35.3 млрд)
- лише з міжнародними резервами буде добре.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔72😨20👎6💯3👏1