Руслан Стрілець: Без реформування державного екологічного контролю, ми можемо гнатися за порушниками, але не захистимо довкілля

Минулого тижня мережу сколихнула новина про затримання на одному зі столичних блокпостів мікроавтобуса, у якому транспортувалися 9 парнокопитних плямистих оленів. Один із них був без ознак життя, інший мав пошкоджені кінцівки. Дозвільних документів на перевезення правоохоронці не виявили. У тварин не було корму та поїлок з водою. Постраждалих оленів транспортовано до “Київського зоопарку”, слідство триває.

❓Чому без реформи Державної екологічної інспекції України попередити схожі випадки та захистити дику природу неможливо?

Уявіть, що під час свого створення ще у 1993 році, Держекоінспекція мала функції, більш схожі до функцій екологічного контролю сучасних європейських країн. Однак, змінювалося законодавство, трансформувалися підходи – як результат, сьогодні екологічний інспектор не може вплинути на ситуацію та попередити її наслідки. Наприклад, він не має права затримувати транспортні та плавучі засоби, діяльність яких може нести загрозу для довкілля. За цей час екологічна інспекція перетворилася на контролюючий орган, який не попереджає порушення і не усуває наслідки.

За словами Руслана Стрільця, реформа ДЕІ покликана відродити втрачені функції та забезпечити захист природи повного циклу – від попередження до контролю за діяльністю та відновлення довкілля у випадку порушень. Екологічна інспекція нового зразка має супроводжувати весь спектр захисту довкілля “від А до Я”. Зокрема, на базі власної аналітики надавати рекомендації щодо раціонального природокористування, стежити за їх виконанням, виявляти порушення та супроводжувати ліквідацію їх наслідків.

«Держекоінспекція більше не може залишатися каральним органом. Це не допоможе попередити кричущі випадки. Маємо повернутися до суті і мети державного екологічного контролю, які були втрачені протягом 30 років, та зробити Держекоінспекцію по-справжньому дієвим органом європейського зразка», - наголошує Руслан Стрілець.