Брала цю книгу в бібліотеці, бо цікаво було познайомитися з ілюстраціями Джюнджі Іто, і от вони (а також його бонусна манґа) мені найбільше сподобалися, треба буде ще щось взяти. Мальовка прямо дуже гарна і подекуди моторошна (дівчинка, що біжить в бібліотеці, страшнюча, не хотіла б я таку побачити). Щодо оповідань — все ж чогось не вистачило. Не вважаю, що обовʼязково має бути пояснення та логічний фінал, але все одно якись вони незавершені (хіба що про кімоно). Міні-манґа, в принципі, теж не зовсім завершена, але там пояснюється, чому.

В принципі, це було ок, не нудно, але короткувато. Ну й ілюстрації не розчарували, а саме заради них я книгу і взяла. Купувати не раджу, хіба що збираєте творчість Джюнджі Іто, а от позичити — це хороший варіант. А ще можу вписати це у #бінго_іншого_культу (горорна збірка), ура!

#прочитане_2026 #stitches #junjiito #hirokatsukihara

нарешті допустили петицію проти ухвалення нового Цивільного Кодексу:
https://petition.president.gov.ua/petition/264376

авторка: Христина Ратушна (Морозова)

якщо ви теж проти, будь ласка, підпишіть

Chloe Michelle Howarth. Sunburn

Оповідачка Люсі — старшокласниця, яка живе в ірландському селі в 90-х, і її життя, як і життя інших тамтешніх підлітків та дітей, вже спрогнозоване наперед — більшість хлопців мають стати фермерами, як і їхні предки, а на дівчат очікує карʼєра дружини та матері. У Люсі є друг Мартін, і всі очікують, що скоро це буде втілення тропу «від друзів до закоханих», бо як інакше? Але Люсі раптом відчуває нестримну пристрасть до своєї подруги Сюзанни… І от наскільки це все нелегко у той час та у тому середовищі (памʼятаємо, що в Ірландії на той момент ще функціонували пральні Магдалини; а ще є дуже показовий епізод зі старшою дівчиною, яка, за чутками, їздила до Англії робити аборт).

Тут дуже цікаво погода та сезони відтінюють атмосферу; більшість подій, незважаючи на назву, відбувається у холодну пору, але той вибух пристрасті стається саме в літню спеку. Почуття дівчат з одного боку нагадують релігійний екстаз, що й не дивно, а з іншого — тут дуже багато тілесного, фізіологічного (сцен 18+ немає), що в якійсь іншій книзі викликало б огиду, але тут авторка зробила все майстерно (хоча особисто мені такі почуття невідомі і навряд чи буду захоплюватись чиєюсь амілазою 😀).

Чому я раніше згадувала про «Мері Джейн»? Бо тут трішки схожі умови: Люсі — дівчинка з консервативного середовища, а родина Сюзанни виділяється на фоні оточення; наркотики тут теж є, але не як ключовий елемент. І на щастя, тут немає розмитих кордонів, романтичні стосунки відбуваються між однолітками і дорослі не розмахують перед ними трусами. Складні стосунки з батьками тут прописані набагато краще.

Далі не те що спойлери, але мої думки. Але спойлери теж є.

Ми все бачимо очима Люсі, яка весь час боїться, що Сюзанна її використовує, але по факту це Люсі використовує і Сюзанну, і бідного Мартіна, і ще одну персонажку. Люсі маніпулятивна, не надто приємна, але їй хочеться виглядати позитивною героїнею, яка любить та вміє любити. Але вона надто захоплюється саморефлексією і не любить нікого, а от її люблять і страждають через це. Недарма ж Сюзанна називає її Люцифером. Ні, сама Сюзанна теж не свята (не розумію її бажання аутнути Люсі перед усіма, та й до матері вона ставиться по-свинськи), але Люсі токсичніша. І ще не зрозуміла страждання Люсі через те, що мати її не годувала та припинила прати, бо образилась. Ти ж майже доросла дівчина, обслуговуй себе сама (тут 1:0 на користь Мері Джейн). Звісно, у Люсі були тоді інші переживання, ну в такому випадку можна було б не робити акцент на побутових проблемах.

Але книга неймовірна та прекрасна попри це. Та й хто сказав, що на кохання заслуговують тільки хороші люди? Але хочеться сподіватися, що Сюзанна і Мартін зустріли кращих дівчат.

#прочитане_2026 #sunburn #chloemichellehowarth

Сподіваюсь ви в порядку.

Кілька зборів:

Збір Регіни
Банка: https://send.monobank.ua/jar/4KuqSUNouk

Збір Крипти Архівіста
Банка: https://send.monobank.ua/jar/8GS3N33kBt

Збір Оксани Павленко
Банка: https://send.monobank.ua/jar/A6Euki3aTk