Борець з порушеннями закону на Львівській митниці сам ще той корупціонер?

Керівник відділу ВБ (внутрішнього контролю) у Львівської митниці це Юрій Пшеничний. У декларації для НАЗК все виглядає досить звично, якщо не зважати на реальне життя митника. У 2018 році Юрій Пшеничний розлучився з дружиною (Анжела Марко). В такому випадку побут припиняється. Майно ділиться між подружжям.

Юрій Пшеничний виписався з будинку площею 436 квадратних метрів у передмісті Львова (Дубляни). Однак за показами всіх сусідів, дані підтверджують що цей митник регулярно проживав на «старому» місці проживання весь 2024-2025 рік. Хоча жодних згадок про цю активність немає у декларації НАЗК. Відповідно до задекларованих даних, він мешкав у родичів у Львові та у батька в Бережанах.

Підтвердити факт недостовірного декларування виявилось нескладно, адже колишня дружина ще три роки після розлучення надавала своє авто у користування Юрію Пшеничному. Спільний побут завершився, але спільне майно ні.

У 2021 році Юрій Пшеничний задекларував наявність у себе іноземного громадянства. Хоча сам, по суті, має контролювати і перевіряти законність таких речей. Потім це іноземне громадянство він приховав. Саме із 2021 року він перестав користуватися автомобілем «колишньої» дружини та пересів на авто «батька».

Батько митника, Пшеничний Іван Васильович, 1945 року народження, має більше коштів на придбання синові автомобіля, ніж багаторічний керівник відділу внутрішнього контролю Львівської митниці. Таке буває лише у чиновників? За даними МВС, Іван Васильович часто порушував ПДР у Львові. Але нам відомо хто саме був за кермом.

У травні 2025 року Юрій Пшеничний здійснив витрату на купівлю нерухомого майна на суму 1,8 мільйона гривень. Можливо це нарешті покаже його реальне місце проживання, а не приховане.

Неякісні балістичні окуляри для військових на 154,8 млн грн: підозра постачальнику

Директор одного з приватних підприємств організував схему заволодіння бюджетними коштами шляхом постачання Міністерству оборони України для потреб сил оборони балістичних окулярів-масок неналежної якості.

Щоб формально відповідати вимогам закупівлі, компанія надала сертифікат відповідності від німецького виробника. Це дозволило їй у квітні 2023 року укласти державний контракт на постачання 100 тисяч одиниць продукції.

Товари були поставлені та прийняті Міністерством оборони України. Супровідна документація, зокрема щодо випробувань, відповідала вимогам.

Пізніше за оперативними даними з митниці з’ясувалося, що до України вказане ТОВ від офіційного іноземного виробника завезло лише 2 тисячі таких окулярів. Походження решти товару наразі невідоме, однак всю партію поставили під виглядом оригінальної німецької продукції.

Проведені комплексні судові експертизи відібраних зразків підтвердили невідповідність вимогам якості щодо захисту від балістичних та механічних уламків. Під час випробувань окуляри-маски прострілювалися, тоді як оригінальна продукція німецького виробника мала витримувати такий вплив.

Окуляри-маски військові використовують під час бойових дій, щоб захистити очі від уламків після вибухів, пилу, бруду та дрібних частинок металу чи скла. Тобто неналежна якість – це насамперед пряма загроза життю та здоров’ю наших захисників.

Директору підприємства повідомлено про підозру у заволодінні майном в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, сума завданих збитків становить 154,8 млн грн.

Підозрюваний перебуває за кордоном. Вживаються заходи щодо оголошення його у розшук.

Зазначу, що фігурант цієї справи виїхав за межі України одразу після того, як у січні цього року було повідомлено про підозру керівнику іншого комерційного підприємства за подібні схеми постачання. Обидві компанії підконтрольні одній особі. У попередньому випадку йшлося про постачання понад 40 тисяч одиниць балістичних окулярів та окулярів-масок на суму майже 60 млн грн. Підозрюваного оголошено у міжнародний розшук.

Працюємо далі

НАБУ повідомило про нові підозри в справі ексголови Фонду держмайна

Національне антикорупційне бюро й Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про нові підозри у справі злочинної організації, яку, ймовірно, очолював колишній голова Фонду державного майна.

НАБУ зазначило, що для відмивання корупційних статків підозрювані створювали за кордоном компанії, на які придбавали різні активи.

Серед них — земельні ділянки на території Хорватії, дороговартісні автомобілі, цілий поверх квартир у житловому будинку в Об'єднаних Арабських Еміратах тощо.

За словами Бюро, загальна сума легалізованого майна — понад 300 млн грн.

У Києві НАБУ викрило співробітника СБУ на одержанні 68 тис. доларів хабаря

Йдеться про співробітника одного з міжрайонних відділів Головного управління Служби безпеки України у Києві та області. За даними детективів, посадовець СБУ обіцяв двом військовозобовʼязаним зняти з розшуку в ТЦК й оформити відстрочку від мобілізації. За це співробітники СБУ вимагав та отримав 68 тис. доларів (по 34 тис. доларів з кожного).

«Відстрочка мала бути оформлена шляхом надання неправдивих документів про наявність трьох дітей, фіктивні свідоцтва про народження яких начебто повинні були видаватись за кордоном», – йдеться у повідомленні САП.

Вказується, що викритому співробітнику СБУ планують оголосити підозру в одержанні хабаря службовою особою, вчинене у великому розмірі (ч. 4 ст. 368 КК України). Максимальне покарання, передбачене санкцією статті, – увʼязнення строком на 10 років та конфіскація майна.

Заступник керівника відділу Бюро економічної безпеки (БЕБ) Віктор Зазулінський стверджує, що знайшов у сейфі покійного батька 583 тис. євро. Проте в Нацагентстві із запобігання корупції (НАЗК) не змогли встановити, що це відповідає дійсності – оскільки відповідний акт банку не містить такого опису грошових коштів.

За інформацією Держподаткової служби, батько Зазулінського не міг самотужки накопичити понад півмільйона євро. Адже, стверджується, розмір його можливих заощаджень не міг перевищувати 127,445 тис. євро, до яких входять, зокрема 106,202 тис. євро доходу від відчуження нерухомого майна Зазулінського його дружини на користь батька.

Також, зазначається, Зазулінський стверджує, що йому та його дружині подарували 4 годинники Rolex на 3 млн грн. При цьому він не надав НАЗК підтверджувальних документів на це майно. А також не зміг підтвердити вартість годинника.

У поясненнях НАЗК Зазулінський розповів, що годинник йому подарували до того, як він став посадовцем. Однак, підкреслюється, у самому НАЗК не змогли перевірити ці дані.

Загалом же, зазначається, НАЗК виявило в декларації Зазулінського недостовірних відомостей на 21,364 млн грн. А крім того, встановило в його діях ознаки правопорушення за ч.2 ст. 366-2 ККУ (декларування недостовірної інформації).

На Одещині засудили чоловіка, який намагався підкупити детектива БЕБ за 10 тисяч доларів

Слідство встановило, що під час розслідування справи про організацію підпільного онлайн-казино чоловік запропонував детективу БЕБ 10 тисяч доларів. За ці кошти, за даними БЕБ, він просив скасувати підозру одному з фігурантів та змінити правову кваліфікацію дій іншого учасника схеми.

Детективи задокументували спробу підкупу та відкрили окреме провадження за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція неправомірної вигоди службовій особі.

Суд визнав чоловіка винним. Його засудили до чотирьох років позбавлення волі з річним випробувальним терміном.

У Бюро зазначають, що спроба хабаря не зупинила розслідування основної справи. Наразі обвинувальний акт щодо двох організаторів онлайн-покеру, яких обвинувачують у легалізації понад 12,3 млн грн, скеровали до суду.

НАЗК перевіряє спосіб життя колишнього керівника БЕБ Закарпаття Євгенія Калугіна

Це сталося після виходу розслідування про те, що родина Калугіна за останні роки відкрила бізнеси та обросла майном на мільйони гривень.

Вища рада правосуддя підтримала звільнення підозрюваних суддів

Вища рада правосуддя (ВРП) підтримала подання про звільнення двох суддів, замішаних у корупційний скандал. Йдеться про Василя Артимовича та Ірину Малех. Суддів притягли до відповідальності за скаргою юристів Фундації DEJURE. Артимович та Малех підозрювані у справі про хабар розміром $1 мільйон.

За даними НАБУ та САП, суддя Артимович, судді у відставці Юркевич та Плотніцький вимагали кошти для впливу на суддів Західного апеляційного суду для ухвалення “потрібних” рішень. У матеріалах негласних слідчих дій зафіксовано, як Артимович мав вплинути на суддів Ірину Малех та Максима Желіка, які розглядали справу.

Під час обшуків у Малех знайшли мічені купюри. На засіданні ВРП Малех стверджувала, що мічені купюри у розмірі $20 тисяч, які знайшли в неї, — позичені їй Плотніцьким. Кошти нібито були потрібні їй на лікування дочки. Тільки от жодних документів на підтвердження цього немає. А в ході кримінального провадження Плотніцький не підтвердив, що давав Малех гроші в борг.

Адвокат судді Малех Ігор Фомін стверджував, що Вища рада правосуддя не має права використовувати матеріали кримінального провадження як доказ у дисциплінарному провадженні. Що ми вже тривалий час чуємо від інших суддів, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні злочинів, зокрема Павла Вовка. І якщо Велика Палата Верховного Суду стане на сторону ексочільника ОАСКу у справі про його поновлення на посаді, то це допоможе залишитись у мантіях і Артимовичу з Малех.

Кривонос вимагає дозволити НАБУ тримати громадян в СІЗО роками, якщо детективи не встигають, – ЗМІ

НАБУ прагне розширити власні повноваження та підслідність, вимагаючи змінити законодавство. Поміж найпомітніших новацій – максимальне збільшення строків досудового розслідування, обшуки без понятих та онлайн моніторинг банківських рахунків. Про це написала Судово-юридична газета, коментуючи відповідний законопроєкт.

Видання проаналізувало порівняльну таблицю до проєкту закону, підписану директором НАБУ Семеном Кривоносом.

"Національне антикорупційне бюро пропонує внести зміни до двох кодексів та трьох законів України. Серед головних новацій, які пропонує НАБУ, збільшення строків досудового розслідування, процесуальні дії без понятих, онлайн моніторинг банківських рахунків та можливість самостійно розслідувати злочини народних депутатів, голови СБУ, директорів ДБР та БЕБ та інших топ-посадовців", – написало видання.

За словами авторів статті, аналіз документа свідчить про прагнення Бюро не лише розширити власні повноваження та підслідність, а й фактично докорінно змінити підходи до кримінального процесу.

"Всі ці пропозиції обґрунтовані міфічними ризиками для їх роботи, які нібито настануть, якщо як терміново не переписати КПК, який мабуть "винен" в порушенні розумних строків розслідування та в тому що люди з підозрою роками знаходяться в СІЗО", – зазначили вони.

Видання наголошує, що Бюро пропонує кримінальні провадження проти парламентарів реєструвати без участі Генерального прокурора.

Також, повідомили вони, у Бюро пропонують скасувати обмеження на строки проведення досудового розслідування до моменту вручення особі підозри у так званих фактових справах.

Ще одним нововведенням від НАБУ, зазначили вони, може стати моніторинг рахунків в реальному часі.

"Процедура такого моніторингу отримає статус звичайних гласних слідчих дій. За ухвалою суду банки будуть зобовʼязані надавати НАБУ та БЕБ інформацію про рух коштів до виконання транзакції або негайно після неї в онлайн режимі", – попередило видання.

У Мурованській громаді на Львівщині зараз тривають обшуки. За попередньою інформацією, їх проводять детективи НАБУ у межах кримінального провадження, яке стосується можливих порушень з боку місцевого керівництва.

Слідство перевіряє рішення органів самоврядування, зокрема ті, що пов’язані із землею та комунальним майном. У справі також згадується Козицький, і це може означати, що розслідування стосується впливових осіб регіону.

Директорку Самбірської лікарні підозрюють у видачі фіктивних інвалідностей ухилянтам

КНП Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня» очолює Олена Легуцька, яку призначили на посаду директорки у грудні 2025 року. Олена Легуцька разом із медсестрою за 9,5 тис. доларів оформлювали підроблені діагнози.

Напередодні Олену Легуцьку також помітили на відео із затримання підозрюваного у хабарництві керівника самбірського КП «Об’єднане» Євгена Кваса. Правоохоронці зупинили їх поблизу пункту пропуску в елітному авто Mercedes S-Class.

Жінка підшуковувала «клієнтів» та передавала їм готові документи. Правоохоронці встановили, що за 9,5 тис. доларів медпрацівниці обіцяли оформити III групу інвалідності без законних підстав і навіть без присутності військовозобов’язаного. Для цього вони виготовляли фіктивні медичні довідки з неправдивими діагнозами.

Під час обшуків у помешканнях та на робочих місцях фігуранток правоохоронці вилучили медичну документацію, чорнові записи, понад 270 тис. доларів, близько 35 тис. євро та понад 800 тис. грн. Також вилучили елітні автомобілі, які належать підозрюваним.

Наразі директорці лікарні та медсестрі повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за перешкоджання діяльності ЗСУ та одержання неправомірної вигоди. Слідчі дії тривають, правоохоронці встановлюють інших людей, які могли бути причетними до схеми.

Ексдепутата з Самбора та його брата затримали за підкуп начальника Укртрансбезпеки Львівщини

Керівника Самбірського комунального підприємства «Об’єднане», ексдепутата райради від «Слуги народу» Євгена Кваса та його брата-підприємця Мар’яна Кваса затримали за спробу підкупу начальника підрозділу Укртрансбезпеки у Львівській області.

За версією слідства, керівник комунального підприємства звернувся до начальника Управління державного нагляду у Львівській області і запропонував щомісячну «абонплату». Посадовець управління про таку пропозицію повідомив правоохоронцям та далі діяв під їхнім контролем.

Після останньої передачі коштів братів затримали оперативники ДСР та СБУ на шляху до кордону з Польщею. Задокументовано, що загалом з лютого до травня цього року вони передали трьома частинами 900 доларів хабарів.

Обом братам повідомили про підозри у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3 ст. 369 ККУ).

Cуд обрав Євгену Квасу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою сплати 1 млн грн застави, а його братові Мар’янові – тримання під вартою на 60 діб з можливістю сплати 266 тис. грн застави.

Відомий львівський бізнесмен Олександра Свіщов купив два роки тому земельну ділянку площею 50 га і майже відразу перепродав її великій міжнародній компанії Kingspan. Свіщов перепродав ділянку втричі дорожче, ніж купив, заробивши на цьому близько 250 млн грн.

Проте це історія зовсім не про підприємницький талант, а радше про вигадливо збудовану схему, у якій задіяні ірландці та українці, приватні компанії, сільські чиновники і навіть урядова «інвестняня».

👉 Детальніше у матеріалі.

НАБУ збирає дані про засекречених співробітників СБУ: запити Бюро розкритикували юристи й депутати

Національне антикорупційне бюро України направило до міністерств та держорганів листи з вимогою надати детальну інформацію про секретних співробітників СБУ, які забезпечують взаємодію та координацію з відповідними відомствами в межах контррозвідувальної діяльності.

НАБУ просить у міністерств та відомств надати інформацію про співробітників СБУ за період із 2025 року до теперішнього часу. Йдеться про їхні прізвища, імена та по батькові, дати народження, військові звання, посади у державних органах, дати призначення та періоди перебування на посадах. Також Бюро запитує інформацію про посади, з яких ці особи були відряджені до державних органів із СБУ, а також перелік їхніх прав, обов’язків і повноважень. При цьому, ОДР (офіцер діючого резерву) СБУ часто - засекречений співробітник, який діє під прикриттям.

За наявною інформацією, ці запити не пов’язані з конкретним кримінальним провадженням. Відтак, йдеться про незаконний збір даних, заявив народний депутат, член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський.