«Боже!.. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной.»
— Четверта дія, 2
Сатирична комедія «Мина Мазайло» Микола Куліш


« ...
Хто гвалтував тебе? Безсила,
Безвладна, п'яна і німа
Неплодну плоть, убоге тіло
Давала кожному сама.

Мізерія чужих історій
Та сльози п'яних кобзарів —
Всією тучністю просторів
Повія ханів і царів.

Під сонні пестощі султана
Впивала царгородський чар,
Це ж ти — попівна Роксоляна,
Байстрюча матір яничар!
... »
«Діва-Обида» Євген Маланюк

Я перепрошую, але, є це але
на відео Ірина Фаріон

Не існує чогось середнього між любов’ю і ненавистю. Ти або любиш, або ненавидиш.

Почуття це завжди крайність, завжди абсолют. У почуття є антонім, але ти ніколи не знайдеш синонім, то буде вже зовсім інше.

Від ненависті до любові один крок, бо це частини одного цілого. Змія яка поїдає свій хвіст
Любов то хвіст, а голова, то ненависть. Перескочити з ненависті до любові набагато простіше, а ніж від байдужості до любові.

Світ побудований із полярностей, вони частини одного цілого, однієї змії.

Наш світ ідеальний і справедливий.
Існують тільки люди, які не розуміють для чого вони прийшли в цей світ. Через це незнання, нерозуміння, через минулі образи на долю, Бога, інших людей
вони і намагаються зруйнувати себе і життя яке їх оточує.

Ця образа керує ними і проживає за них це фантастичне життя.

Ти був народженним, щоб бути щасливим, зовсім не для того, аби страждати.
Ти створений для щастя, для любові
Ти і є та божественна любов, тільки відчуй це всередині і в ту ж мить зміниться все, що тебе оточує.

Фільм «Забороненний», історія Василя Стуса

4 вересня 1965-го - 55 років тому - в київському кінотеатрі "Україна" відбулася прем'єра славетної стрічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Ця подія увійшла до історії також як перша в СРСР публічна акція проти політики влади - її учасники висловили рішучу незгоду з арештами діячів української культури.

Подана нище історія, скоріше за все, є вигадкою, акція відбулась за інших обставин.
До зали вдерлися міліція та КДБ, людей "в'язали" просто під час перегляду "Тіней…", але деяким щасливчикам вдалося вислизнути через запасний хід. Або: в перерві між частинами фільму Василь Стус виступав перед публікою з палкими промовами (насправді між частинами фільмів перерв не робили взагалі). Чи таке: після сеансу кадебісти бігали уздовж рядів, щоб запам'ятати, хто підтримав заклик встати. І ще краще: при виході з кінотеатру в глядачів перевіряли документи, записували прізвища, а Дзюба, Стус і Чорновіл, очікуючи на арешт, йшли, взявшись за руки.