«Боже!.. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной.»
— Четверта дія, 2
Сатирична комедія «Мина Мазайло» Микола Куліш


« ...
Хто гвалтував тебе? Безсила,
Безвладна, п'яна і німа
Неплодну плоть, убоге тіло
Давала кожному сама.

Мізерія чужих історій
Та сльози п'яних кобзарів —
Всією тучністю просторів
Повія ханів і царів.

Під сонні пестощі султана
Впивала царгородський чар,
Це ж ти — попівна Роксоляна,
Байстрюча матір яничар!
... »
«Діва-Обида» Євген Маланюк

Я перепрошую, але, є це але
на відео Ірина Фаріон

Не існує чогось середнього між любов’ю і ненавистю. Ти або любиш, або ненавидиш.

Почуття це завжди крайність, завжди абсолют. У почуття є антонім, але ти ніколи не знайдеш синонім, то буде вже зовсім інше.

Від ненависті до любові один крок, бо це частини одного цілого. Змія яка поїдає свій хвіст
Любов то хвіст, а голова, то ненависть. Перескочити з ненависті до любові набагато простіше, а ніж від байдужості до любові.

Світ побудований із полярностей, вони частини одного цілого, однієї змії.