Два найвеличніші почуття
Дві полярності, які завжди існували, існують і будуть існувати в цьому світі.
Перше, як диявол, — руйнує, спокушає, отруює, розчаровує.
Друге, як Бог, точніше, вона і є Бог — створює, окриляє, зцілює, надихає.
Ці дві крайності:
Страх і Любов
Без страху не було би любові
Як і без любові не було би страху.
Добро і зло. Світло і пітьма.
Вони зажди ідуть пліч-о-пліч.
Але один із законів Всесвіту говорить нам про право вибору, яке дано кожному від народження. Це право є в тебе.
Ти ЗАВЖДИ можеш обирати, чому піддатися.
Лагідному страху, якій все життя буде тебе тримати в маленькому, тепленькому і солодкому світі.
Чи віддатись екстазу любові, жити яскраво, в гармонії зі світом. Зробити те, за чим ти прийшов в цей світ.
Я вірю в тебе. І в те, що ти обереш найкраще для себе.
Дві полярності, які завжди існували, існують і будуть існувати в цьому світі.
Перше, як диявол, — руйнує, спокушає, отруює, розчаровує.
Друге, як Бог, точніше, вона і є Бог — створює, окриляє, зцілює, надихає.
Ці дві крайності:
Страх і Любов
Без страху не було би любові
Як і без любові не було би страху.
Добро і зло. Світло і пітьма.
Вони зажди ідуть пліч-о-пліч.
Але один із законів Всесвіту говорить нам про право вибору, яке дано кожному від народження. Це право є в тебе.
Ти ЗАВЖДИ можеш обирати, чому піддатися.
Лагідному страху, якій все життя буде тебе тримати в маленькому, тепленькому і солодкому світі.
Чи віддатись екстазу любові, жити яскраво, в гармонії зі світом. Зробити те, за чим ти прийшов в цей світ.
Я вірю в тебе. І в те, що ти обереш найкраще для себе.
«Боже!.. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной.»
— Четверта дія, 2
Сатирична комедія «Мина Мазайло» Микола Куліш
« ...
Хто гвалтував тебе? Безсила,
Безвладна, п'яна і німа
Неплодну плоть, убоге тіло
Давала кожному сама.
Мізерія чужих історій
Та сльози п'яних кобзарів —
Всією тучністю просторів
Повія ханів і царів.
Під сонні пестощі султана
Впивала царгородський чар,
Це ж ти — попівна Роксоляна,
Байстрюча матір яничар!
... »
«Діва-Обида» Євген Маланюк
— Четверта дія, 2
Сатирична комедія «Мина Мазайло» Микола Куліш
« ...
Хто гвалтував тебе? Безсила,
Безвладна, п'яна і німа
Неплодну плоть, убоге тіло
Давала кожному сама.
Мізерія чужих історій
Та сльози п'яних кобзарів —
Всією тучністю просторів
Повія ханів і царів.
Під сонні пестощі султана
Впивала царгородський чар,
Це ж ти — попівна Роксоляна,
Байстрюча матір яничар!
... »
«Діва-Обида» Євген Маланюк
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Я перепрошую, але, є це але
на відео Ірина Фаріон
на відео Ірина Фаріон
Не існує чогось середнього між любов’ю і ненавистю. Ти або любиш, або ненавидиш.
Почуття це завжди крайність, завжди абсолют. У почуття є антонім, але ти ніколи не знайдеш синонім, то буде вже зовсім інше.
Від ненависті до любові один крок, бо це частини одного цілого. Змія яка поїдає свій хвіст
Любов то хвіст, а голова, то ненависть. Перескочити з ненависті до любові набагато простіше, а ніж від байдужості до любові.
Світ побудований із полярностей, вони частини одного цілого, однієї змії.
Почуття це завжди крайність, завжди абсолют. У почуття є антонім, але ти ніколи не знайдеш синонім, то буде вже зовсім інше.
Від ненависті до любові один крок, бо це частини одного цілого. Змія яка поїдає свій хвіст
Любов то хвіст, а голова, то ненависть. Перескочити з ненависті до любові набагато простіше, а ніж від байдужості до любові.
Світ побудований із полярностей, вони частини одного цілого, однієї змії.