PERSONALITY
81 subscribers
361 photos
39 videos
Особисті нотатки, що стали суспільним надбанням
Download Telegram
Знаєте, це ж так чудово, що не існує загально прийнятої відповіді на
«В чому сенс життя?»
Хіба вам подобалось би жити чужим сенсом буття? Так чому же ви його шукаєте в інших?

Коли самі можете сказати
в чому ВАШ сенс життя


Усвідомлення, що твій сенс життя, залежить лише від тебе
є неймовірним.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«О панно Інно» Павло Тичина
У моєму виконанні
Хто такий, той божевільний?

Боже-вільний.
Це вільна людина. Вільна від Бога. Вона свій Бог, у цієї людини немає меж, правил, заповідів.

Така людина жива і вільна. Вона живе вільно.

Нам всім трішки бракує цієї БожеВільності.
...
ніби відповідала на образу.
Холодні і болючі поцілунки
Кістками впивалась в мої груди
Кусала губи
Плювала в душу.
...
Ті у кого за плечами важке життя, ті хто не зламався під натиском
вони — сильні, вони заслуговують поваги.

А ті хто мали звичайне життя, тим кому не потрібні були переломні моменти аби все змінити.
Ось ними варто надихатись.

Далеко не кожен зможе все змінити, жити тим життям про яке мріяв у дитинстві, якщо його носом не ткнути в болото.

Успішні із важким минулим — сильні і не більше того.
Успішні із звичайним минулим — неймовірні, і справді щасливі.
Десь там, де квітне лаванда
вона загравала із ранковими квітами,
Снідала храми,
Пьяніяніла росою.
Звучала так голосно!
Як тільки могла мовчати.
...
Все живе взаємодіє по законам Всесвіту, не залежно від того знають вони їх, чи ні.

Щоб перемогти у грі, слід спочатку вивчити її правила, бо на порушників завжди буде чекати покарання.
Для неї хобі все, що називають блудом
...
Ти поглянь на моє скалічене тіло
минуть віки, та я не покину
залишусь тут,
вскопай мені могилу!
«Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай.»

«А люди йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги й друзі, близькі й сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди своїх підошов. Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: «Тут вхід не вільний!»»

© «Intermezzo» Михайло Коцюбинський