Волинь провела в останню путь навіки молодого Героя
Сьогодні, 1 травня 2025 року, горохівчани зустрічали на щиті молодого воїна, патріота, звитяжного захисника Возняка Романа Юрійовича. З сумом та невимовним болем, тіло захисника України зустріли живим коридором, встаючи на коліна перед траурним кортежем. Сьогодні ж Герой знайшов свій вічний спочинок на кладовищі в с. Мирне.
Підпишись|Напиши
Сьогодні, 1 травня 2025 року, горохівчани зустрічали на щиті молодого воїна, патріота, звитяжного захисника Возняка Романа Юрійовича. З сумом та невимовним болем, тіло захисника України зустріли живим коридором, встаючи на коліна перед траурним кортежем. Сьогодні ж Герой знайшов свій вічний спочинок на кладовищі в с. Мирне.
Підпишись|Напиши
«На війні немає другорядного». Історія захисника, який вчить бійців виживати
Едуард Цирон — людина, яка змогла в собі поєднати дві великі місії: вчителя і воїна. Він завжди вмів передавати знання, підтримувати та вести за собою — спочатку за шкільною партою, а тепер і на фронті. У 104-й окремій бригаді Сил ТрО України Едуард служить інструктором: вчить молодих бійців виживати, боротися й перемагати. Для нього навчання — це не просто тренування, а питання життя і смерті. Особлива гордість Едуарда — його син Костянтин, якого бойові побратими знають за позивним "Шило". Батько і син нині служать пліч-о-пліч, обидва пройшли непростий шлях у війні.
Читайте історію захисника за посиланням.
Підпишись|Напиши
Едуард Цирон — людина, яка змогла в собі поєднати дві великі місії: вчителя і воїна. Він завжди вмів передавати знання, підтримувати та вести за собою — спочатку за шкільною партою, а тепер і на фронті. У 104-й окремій бригаді Сил ТрО України Едуард служить інструктором: вчить молодих бійців виживати, боротися й перемагати. Для нього навчання — це не просто тренування, а питання життя і смерті. Особлива гордість Едуарда — його син Костянтин, якого бойові побратими знають за позивним "Шило". Батько і син нині служать пліч-о-пліч, обидва пройшли непростий шлях у війні.
Читайте історію захисника за посиланням.
Підпишись|Напиши
На Донеччині загинув захисник із Луцької громади.
Лучанин Корніюк Тарас Анатолійович, 04.08.1986 року народження був призваний на військову службу до складу військової частини на посаду стрільця-номера обслуги 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
Загинув лучанин 19.10.2023 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.
Вічна пам’ять Герою.
Підпишись|Напиши
Лучанин Корніюк Тарас Анатолійович, 04.08.1986 року народження був призваний на військову службу до складу військової частини на посаду стрільця-номера обслуги 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
Загинув лучанин 19.10.2023 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.
Вічна пам’ять Герою.
Підпишись|Напиши
Поховали ще одного воїна.
У церкві с. Коршовець відбулось відспівування Героя — Анатолія Левчука, який загинув на російсько-українській війні.
Левчук Анатолій Анатолійович (03.03.1987 року народження) загинув 25 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Новоукраїнка Донецької області.
Поховали Героя на сільському кладовищі с. Вербаїв.
Щирі співчуття рідним та близьким.
Підпишись|Напиши
У церкві с. Коршовець відбулось відспівування Героя — Анатолія Левчука, який загинув на російсько-українській війні.
Левчук Анатолій Анатолійович (03.03.1987 року народження) загинув 25 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Новоукраїнка Донецької області.
Поховали Героя на сільському кладовищі с. Вербаїв.
Щирі співчуття рідним та близьким.
Підпишись|Напиши
Історія кохання Олександра, на псевдо Мажор, та Іванни на псевдо Кара почалася ще до повномасштабного вторгнення.
Вони познайомилася під час служби в патрульній поліції, коли разом почали працювати в одному екіпажі.
Спочатку були просто колегами, виконували завдання, не акцентуючи при цьому уваги на особисті стосунки.
Проте з початком війни спілкування між ними почало набувати нового змісту. Несподівано для самих себе, в якийсь момент зрозуміли, що їх пов’язує не лише робота, а й глибокі почуття.
Коли Олександр вирішив приєднатися до Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють», Іванна спочатку хвилювалася, адже знала про всі можливі ризики. Проте його рішучість та почуття відповідальності вразили її, і вона підтримала вибір дорогої для себе людини, але за однієї умови...
Більше про історію кохання подружжя поліцейських читайте й дивіться за посиланням.
Підпишись|Напиши
Вони познайомилася під час служби в патрульній поліції, коли разом почали працювати в одному екіпажі.
Спочатку були просто колегами, виконували завдання, не акцентуючи при цьому уваги на особисті стосунки.
Проте з початком війни спілкування між ними почало набувати нового змісту. Несподівано для самих себе, в якийсь момент зрозуміли, що їх пов’язує не лише робота, а й глибокі почуття.
Коли Олександр вирішив приєднатися до Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють», Іванна спочатку хвилювалася, адже знала про всі можливі ризики. Проте його рішучість та почуття відповідальності вразили її, і вона підтримала вибір дорогої для себе людини, але за однієї умови...
Більше про історію кохання подружжя поліцейських читайте й дивіться за посиланням.
Підпишись|Напиши
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«На щиті» повертається у Ковель стрілець-снайпер 1-ї аеромобільної роти військової частини А4165, солдат Ткачук Максим Олегович (07.12.1992 р.н.).
Воїн загинув 25 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Білогорівка Сіверськодонецького району на Луганщині.
Прощання із захисником відбудеться сьогодні, 03.05.2025 р., за наступним порядком:
15.00 – служба у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці, після завершення – хода до центру міста;
16.00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану.
Поховають бійця на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам'ять Герою!
Підпишись|Напиши
Воїн загинув 25 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Білогорівка Сіверськодонецького району на Луганщині.
Прощання із захисником відбудеться сьогодні, 03.05.2025 р., за наступним порядком:
15.00 – служба у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці, після завершення – хода до центру міста;
16.00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану.
Поховають бійця на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам'ять Герою!
Підпишись|Напиши
Трагічна звістка сколихнула Сошичненську громаду. На полі бою загинув військовослужбовець Сергій Косей з Нуйна.
Життя захисника України обірвалося 30 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання. До лав оборонців рідної землі воїн-краянин приєднався з початку повномасштабного вторгнення.
Світла пам'ять Герою.
Підпишись|Напиши
Життя захисника України обірвалося 30 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання. До лав оборонців рідної землі воїн-краянин приєднався з початку повномасштабного вторгнення.
Світла пам'ять Герою.
Підпишись|Напиши
Мурал пам’яті хартійця Олександра «Капи» Ющенка відкрили в Луцьку.
Присвяту колишньому головному сержанту бригади «Хартія» родом із Луцька зробили в межах проєкту «Люди міста». Це творчий проєкт художника Юрія Чайки, що зображає на муралах відомих людей, які мешкали чи живуть у Луцьку. Мета – не дозволити забути історію свого міста та людей, які її творили.
Мурал розмістили поблизу факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки, де навчався Олександр Ющенко.
Підпишись|Напиши
Присвяту колишньому головному сержанту бригади «Хартія» родом із Луцька зробили в межах проєкту «Люди міста». Це творчий проєкт художника Юрія Чайки, що зображає на муралах відомих людей, які мешкали чи живуть у Луцьку. Мета – не дозволити забути історію свого міста та людей, які її творили.
Мурал розмістили поблизу факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки, де навчався Олександр Ющенко.
Підпишись|Напиши
У Ковелі попрощалися зі стрільцем-снайпером 1-ї аеромобільної роти в/ч А 4165, солдатом Максимом Олеговичем Ткачуком.
Він народився у Ковелі 7 грудня 1992 року. Навчався у Люблинецькому ліцеї, ПТУ №5. Працював на будівництвах в Україні та за кордоном.
Доля Максима була нелегкою: змалку залишився без материнської та батьківської опіки, а турботу й тепло дарували бабусі. Захоплювався рибальством, спілкувався з друзями, читав книги. Як і його однолітки, мріяв про майбутнє, шукав своє місце у професійному та особистому житті. Та війна зруйнувала плани й сподівання.
20 січня 2025 року Максима мобілізували. Після військових навчань вирушив на передову. 16 квітня він востаннє вийшов на зв’язок із рідними — перед виконанням чергового бойового завдання, з якого не повернувся. Максим Ткачук загинув 25 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Білогорівка Сіверськодонецького району на Луганщині. Назавжди 32...
Поховали захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам'ять Герою!
Підпишись|Напиши
Він народився у Ковелі 7 грудня 1992 року. Навчався у Люблинецькому ліцеї, ПТУ №5. Працював на будівництвах в Україні та за кордоном.
Доля Максима була нелегкою: змалку залишився без материнської та батьківської опіки, а турботу й тепло дарували бабусі. Захоплювався рибальством, спілкувався з друзями, читав книги. Як і його однолітки, мріяв про майбутнє, шукав своє місце у професійному та особистому житті. Та війна зруйнувала плани й сподівання.
20 січня 2025 року Максима мобілізували. Після військових навчань вирушив на передову. 16 квітня він востаннє вийшов на зв’язок із рідними — перед виконанням чергового бойового завдання, з якого не повернувся. Максим Ткачук загинув 25 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Білогорівка Сіверськодонецького району на Луганщині. Назавжди 32...
Поховали захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам'ять Герою!
Підпишись|Напиши
Трагічна звістка надійшла в Ковельську громаду.
При виконанні службових обов’язків із забезпечення національної безпеки і оборони України обірвалося життя Сергієнка Дмитра Володимировича (11.01.1990 р.н.), сержанта поліції поліцейської роти з обслуговування м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП.
Він загинув 2 травня 2025 року в м. Лиман Краматорського району на Донеччині.
Прощання із Захисником відбудеться у неділю, 4 травня, за наступним порядком:
13.00 – служба у соборі Святого Димитрія Солунського, після завершення – хода до центру міста;
14.00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану.
Останнім місцем спочинку Дмитра Сергієнка стане Алея Героїв міського кладовища.
Вічна слава і пам’ять Герою!
Підпишись|Напиши
При виконанні службових обов’язків із забезпечення національної безпеки і оборони України обірвалося життя Сергієнка Дмитра Володимировича (11.01.1990 р.н.), сержанта поліції поліцейської роти з обслуговування м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП.
Він загинув 2 травня 2025 року в м. Лиман Краматорського району на Донеччині.
Прощання із Захисником відбудеться у неділю, 4 травня, за наступним порядком:
13.00 – служба у соборі Святого Димитрія Солунського, після завершення – хода до центру міста;
14.00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану.
Останнім місцем спочинку Дмитра Сергієнка стане Алея Героїв міського кладовища.
Вічна слава і пам’ять Герою!
Підпишись|Напиши
На Театральному майдані Луцька впродовж суботи тривав четвертий ярмарок ветеранського бізнесу «Я зміг - і ти зможеш!».
Цього разу на площі свою продукцію презентували більше сорока ветеранів. Продавали одяг, м’ясні вироби, солодощі, чай, сувенірну та іншу продукцію.
У Луцьку ярмаркували бізнесмени з Ірпеня, Львова, Хмельницького та дуже багато з регіонів Волинської області. Раніше вони приїжджали лише на екскурсію, щоб ознайомитись, а тепер вже виставляють на продаж свою продукцію.
Більше – за посиланням.
Підпишись|Напиши
Цього разу на площі свою продукцію презентували більше сорока ветеранів. Продавали одяг, м’ясні вироби, солодощі, чай, сувенірну та іншу продукцію.
У Луцьку ярмаркували бізнесмени з Ірпеня, Львова, Хмельницького та дуже багато з регіонів Волинської області. Раніше вони приїжджали лише на екскурсію, щоб ознайомитись, а тепер вже виставляють на продаж свою продукцію.
Більше – за посиланням.
Підпишись|Напиши
Завтра Луцьк прощатиметься з Героєм.
У понеділок, 5 травня, об 11 годині у церкві «Дім Євангелія» (вул. Караїмська, 16) відбудеться прощання з військовослужбовцем Карчевським Олександром Олександровичем (07.07.1981 року народження).
Лучанин загинув 29 квітня під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Шахове Донецької області.
Поховають Героя у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа.
Щирі співчуття рідним та близьким!
Підпишись|Напиши
У понеділок, 5 травня, об 11 годині у церкві «Дім Євангелія» (вул. Караїмська, 16) відбудеться прощання з військовослужбовцем Карчевським Олександром Олександровичем (07.07.1981 року народження).
Лучанин загинув 29 квітня під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Шахове Донецької області.
Поховають Героя у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа.
Щирі співчуття рідним та близьким!
Підпишись|Напиши
Від важкої хвороби пішов у вічність захисник України з Волині Сегет Ігор Леонідович, 1972 р.н., житель села Скірче.
Ігор Леонідович з 2014 року став на захист Батьківщини, був учасником АТО, а з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році знову пішов боронити рідну землю від російських окупантів.
У вересні 2023 року під час відпустки дізнався про важку хворобу. Після встановлення 2 групи інвалідності звільнився зі служби за станом здоров’я.
Прощаєнняз Героєм у понеділок, 5 травня 2025 року. Початок об 11:00 від дому Ігоря Леонідовича у с. Скірче. Відспівування відбудеться у Свято-Миколаївському місцевому храмі.
Щирі співчуття рідним і близьким.
Підпишись|Напиши
Ігор Леонідович з 2014 року став на захист Батьківщини, був учасником АТО, а з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році знову пішов боронити рідну землю від російських окупантів.
У вересні 2023 року під час відпустки дізнався про важку хворобу. Після встановлення 2 групи інвалідності звільнився зі служби за станом здоров’я.
Прощаєнняз Героєм у понеділок, 5 травня 2025 року. Початок об 11:00 від дому Ігоря Леонідовича у с. Скірче. Відспівування відбудеться у Свято-Миколаївському місцевому храмі.
Щирі співчуття рідним і близьким.
Підпишись|Напиши