​​11/05 SEXY TALKS
"Все, що ви хотіли знати про еротичні масажі, але не знали у кого спитати" від Лабораторії тіла та F bar&cocktails.

Online, offline

Що таке еротичний масаж: самостійний вид насолоди чи лише прелюдія до сексу❓
Ходити за ним до професіоналів чи смачніше розділити із близькою людиною❓
Такому необхідно навчатись окремо чи достатньо лише сексуального тяжіння один до одного❓
Сходити на чуттєвий масаж, то зрада чи "масаж то просто масаж"❓
Як бути із соромом, якщо хочеться але колеться❓

Це лише маленька частина питань, які виникають, коли ми згадаємо про еротичні масажі.

✔️Як робити і на що звертати увагу
✔️Техніка або атмосфера та внутрішній стан
✔️Як обрати саме свого майстра, якщо хочеться отримати це як послугу
Як привнести такий масаж у пару чи парою завітати до профі
✔️Лайфхаки та життєві масажні кейси
✔️Основні міфи, помилки та маніпуляції навколо і йоні, і лінгам масажів.

Про це будемо говорити на зустрічі Sexy Talks Лабораторії тіла та F bar&cocktails у цей четвер 11 травня о 19:00.
Також для тих, хто не у Києві трансляція буде на каналі Лабораторія тіла.

Ділитись своїм досвідом будуть:
Ігнатова Ірина - сексолог, майстер лінгам та йоні масажу, автор тілесних практик "Культура дотиків", " Чуттєвість у парі та 2+", naked yoga, редактор каналів Лабораторія тіла і MI Guide.
Орловський Ігор - майстер чуттєвого та йоні массажів, масажист з класичного та гавайського масажів в 15 річним досвідом, спеціаліст з авторськими техніками естетичних та аромамасажів

Зустріч буде цікава тим, хто:
❤️‍🔥давно хотів задати будь-які питання щодо еротичних масажів, але не знав кому
❤️‍🔥планує навчитись техніці чуттєвих масажів та відвідати МК з еротичного масажу
❤️‍🔥хоче ввести цю практику у своє життя і не знає з чого почати
❤️‍🔥та всім, кому цікаві тілесні задоволення.

Масажна пара поділиться своїм досвідом і отримання таких масажів, і як майстри, який роблять масажі індивідуально та для пар. А також відповість на будь-які ваші питання.

💬 відгуки

🗓 Четвер 11.05 19:00-22:00 орієнтовно
📍 offline - Поділ, F bar&cocktails, online - Лабораторія тіла
🎫 безкоштовно при реєстрації
🖍 Питання та реєстрація @Irina_i79

🔔@bodylaboratori
#bodylaboratori #sexy_talks #анонс #сексуальність #еротичні_масажі

📝 Лекція: «Культури Стосунків»
16.07 | 17:00 (неділя) | F

​​Цієї неділі в F відбудеться лекція на тему "Культури стосунків» від Єлизавети Хоменок - засновниці та керівника відкритого лекторію Sex education Ukraine.

◼️ Про що лекція

◾Розвиток стосунків з погляду традицій, форм взаємодії, табу;
◾ Стосунки через призму історії та науки, а також перспективи майбутніх форм;
◾ Моногамія, поліаморія, поліандрія, емоції в комунікації, ревнощі.

◼️ Коли — 16.07 (неділя), 17:00
◼️ Де — F
◼️ Вартість — 300 грн (за дві години до початку лекції — 400 грн)
◼️ Тривалість — 90 хвилин (буде перерва)

❗Після лекції буде можливість поспілкуватися з лекторкою, запитати все, що вас цікавить та подискутувати.

До зустрічі ❤️

Нащі українські колеги Вітають всіх. І повертаються до невеличкого освітнього задуму. Радо та з трепітом оголошую вам нову подію, яка може вас зацікавити.
6-го серпня запрошую вас на багатогранний захід, де ви можете дізнатися багато цікавого та чудово і корисно провести час. #Київ

🫥Лекція “Ревнощі”. Лекційно-дискусійний формат.
Час: 13:00-15:00
Міні-лекція про ревнощі.
У питаннях відносин одне з найчастіших є ревнощі. Що це і звідки береться. Що закладено у цьому комплексі почуттів та як розбиратися з нею екологічно. Розберемо разом. Дискусія учасників про рішення, шляхи та помилки.

🫥Лекція “Поліамор, але дружина\чоловік не знає” Лекційно-дискусійний формат.
Час: 15:30-17:30
Розбір ситуацій, можливих подій, дій та рекомендації по екологічним рішенням в стосунках та переходу в етичний спектр.

👩‍👩‍👧‍👦Поліаморна зустріч.
Вино, кальян, знайомство та тепле спілкування з людьми, які розділяють вашу цікавість до світу етичної немоногамії.
Шерінг
Кальян
Спілкування з френдлі поліаморними людьми.
Легкі закуски. Дозволено свій алкоголь.
Час: 18:00-22:00
Лекція про ревнощі – 350 грн.
Лекція про етичний вихід зі складних ситуації – 350 грн.
Поліаморний чілл з кальяном та закусками - 150 грн.
Участь у всіх заходах 650 грн.
Кількість місць обмежена. Місце проведення район м. Сирець. Точна адреса після оплати.
Реєстрація у телеграмі @carnivorafeliformia

Панове тут така новина, дуже хочу почути вашу точку зору с приводу такої новини :

Чи можуть притягнути до відповідальності людей, які шукають собі партнерів для сексу й організовують такі зустрічі?

Так, можуть. Якщо люди шукають партнерів для сексу, то їм можуть інкримінувати злочин згідно 1-ї частини статті 302 ККУ «Створення або утримання місць розпусти і звідництво».
2-га частина цієї статті передбачає відповідальність за організацію зустрічей з корисливою метою. А 1-ша частина передбачає відповідальність за будь-які дії з організації, утримання «місць розпусти» або звідництва для розпусти.

https://vechir.media/bilshe-dvoh-na-seks-ne-zbyratys-stattya-svingery-i-yuryst-pro-te-yak-zustrichatys-dlya-intymu-bez-porushennya-zakonu/?fbclid=IwAR2YAy6j_XUGHFjsmCN1bcJ9J-wzc63UN9IvdnCv7YfNVUl1O59Qlg4eXMg_aem_AXvqJTiz7RfRrG2Hxcn2XX-M1xvMez6JHoHddRWBHfTfFS8z9pqMCEdOiUK7SZ09jE4

Це перший змістовний матеріл що я бачила з приводу законів щодо регуляції приватного життя в Україні. Хочуть це визнавати чи ні нащі чинуші, але факт є - моралізаторство та втручання в приватне життя атавізм минулого сторічча. І якщо легалізувати, або хоча б декриміналізувати секс індустрію «не на часі» то чому витрачати мільйони гривень на работу цілого штабу борців з добровільним сексом та на «контрольну закупівлю» порнографії це на часі. https://youtu.be/J-5UEn2Ekw0?si=L8RZHakW5ED-X-uH

​​Ну що ! Останній тиждень драг рейс і скоро вже фінал ! Запрошую вас ЗАВЧАСНО ПРИДБАТИ КВИТОЧКИ ! Можна купити лише онлайн 🔥

Кількість сидячих місць у сцени обмежені, якшо хочете сидіти вальяжно попиваючи дрінк і дивитися наше шоу в комфорті - бронюй квиточок вже зараз!


19 КВІТНЯ 19:00 !



https://aqualatex.space/finalaqdr


Супер-фінал шоу AquaLatex DragRace в клубі Теплий Ламповий!

Нарешті настав той довгоочікуваний момент - фінал цього незабутнього шоу! Це буде вечір, який запам'ятається нам назавжди, де ми дізнаємось, хто стане королевою сезону, хто вийде переможницею цих захоплюючих гонок!На сцені вас чекають всі учасниці з їх неповторними номерами, виступи від суддів та запрошених гостей, а також супер-фінал - останній батл у цьому сезоні!

Це шоу обіцяє бути неймовірним!Не пропустіть цей захоплюючий вечір!

У нашій фан-зоні доступні стоячі місця всього за 100 грн, сидячі місця біля сцени - за 300 грн, а ВІП-квиток, який дає можливість потрапити на бекстейдж, поговорити та підтримати своїх учасників особисто - всього за 1000 грн.

Чекаємо вас з нетерпінням! Ви не можете це пропустити!

​​Я буду закривати проекти по секс education і чистити всі сторінки, групи та канали. Не те, щоб я «зробив усе, що зміг», а ось просто вважатимемо, що я образилася. На суспільство, на людей з якими співпрацювала і таке інше. Не на всіх звичайно, за ці роки було багато чудових знайомств, багато веселощів та багато кохання, але….
Але кожен перший з ким я співпрацювала, мріяв на «сексі» заробити. І скільки б я не довбала що «сексуальність самоцінна», навіть БЕЗЦІННА практично у кожного було бажання повісити на свою чи чужу сексуальність цінник і продати подорожче. Я вже мовчу про індустрію кінки вечірок, де організатори наживаються на сексуальних фетишах своїх відвідувачів, абсолютно не поважаючи ні ці фетиші, ні відвідувачів.

Ну і свою роль звісно зіграло те, що безпринципні, жадібні люди без довгострокових планів двічі «віджимали» у мене проекти під різними соусами. Спочатку sex education week, а потім kinky friendly family. Дехто з колишніх колеги навіть казали, що рятували від мене кінкіфф (дуже хороший проект був, чомусь тепер не працює, напевно врятували так само як рососіянці Маріуполь) 😅
Від моєї руйнівної уваги та нескінченної вимоги дотримання етичних принципів проект був врятований так ефективно, що тепер не функціонує. Ну і звичайно можна сказати «неначасi», але чомусь фетишденспати від Психеї йдуть як і проходили, а панове з френдлі фемелі дружньо мовчать.

Ну звісно, повага, толерантність, прийняття - це те, що можна зробити безкоштовно, але від чогось це так складно робиться навіть якщо за це заплатити. За роки заняття цією темою я відчуваю втому, розпач і сором за деяких колишніх колег. Невігластво, жадібність і скутість розуму заважає займатися сексом і отримувати задоволення. Задоволення за яким стоїть сама таємниця існування людини. Таємниця життя що вислизає крізь пальці там, де їм хочуть заволодіти як річчю. Там де задоволення визначають як «прийнятні» чи «не прийнятні», там де є табу, там де бог (або будь що то ще) суддя та рефері у ліжку, там екстаз не можливий. Там де задоволення хочуть продати як цукерку, або відібрати як щось не твоє (привіт усім дівчаткам яким не можна хотіти сексу) або ще гірше просто знецінити, сказавши, що це, мовляв, «не найважливіше» у житті - в такому місці, в таких обставинах, там - екстаз не можливий і саме життя не можливе. Тому що може секс і не найважливіше, але ти ось це все читаєш, бо колись у когось цей секс таки був. І будемо сподіватися що був він у насолоду, і ти продовжуєш це задоволення в собі своїм життям.

Іноді я дивлюся на природу і думаю що все це секс. Тополиний пух - сперма, квіти - статеві губи, бджілки зі своїми вібраціями роблять фрикції і все навколо в безкінечному екстазі перетікає з однієї форми в іншу. І я просто одна із цих форм. Моє бачення здається божевіллям тому хто хоче грошей чи прагне слави. Ну, власне тому я все. Я не хочу більше витрачати сили на «відкриття очей» безнадійно сліпим. На розмови з відчайдушно дурними і тим більше на запевнення, що задоволення має бути і можливе лише за взаємною згодою. Коротше, пацани, далі без мене. Обійняв припідняв, мікрофон викинув. До кінця місяця почищу всі сторінки. Добре вам поібстись без мене 😅

Мені вже так остогидло самій писати тексти про права лгбт, що сил нема навіть про це казати. Тим не менш Грузія вирішила попрактикуватися у мракобісся і прийняти закон про заборону пропаганди лгбт.

Тож в мене сил нема, проте є чат гпт. На ньому і тримаємося :

Державне регулювання того, яку сексуальну орієнтацію людина може практикувати в суспільстві, піднімає серйозні питання з точки зору етики, біології та анатомії людини.

З точки зору біології та анатомії:

1. Природа сексуальної орієнтації:
- Біологічні фактори: Сексуальна орієнтація формується під впливом складної взаємодії генетичних, гормональних та нейробіологічних факторів. Дослідження показують, що вона не є результатом свідомого вибору або впливу оточення в зрілому віці.
- Анатомічні особливості: Немає суттєвих анатомічних відмінностей між людьми різної сексуальної орієнтації. Це вказує на те, що орієнтація не пов'язана з фізичними аномаліями або відхиленнями.

2. Неможливість зміни орієнтації:
- Спроби змінити сексуальну орієнтацію людини, наприклад, через так звані "репаративні терапії", визнані неефективними та потенційно шкідливими провідними медичними організаціями по всьому світу.

З етичної точки зору:

1. Права людини та автономія особистості:
- Право на особисте життя: Кожна людина має право на приватність та автономію в питаннях, що стосуються її особистого життя та інтимних відносин, за умови згоди всіх залучених сторін та відсутності шкоди іншим.
- Недискримінація: Етичні принципи та міжнародні правові норми підкреслюють важливість рівності та недискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.

2. Етична неприпустимість втручання:
- Повага до індивідуальності: Нав'язування державою певних норм поведінки в особистій сфері порушує повагу до індивідуальності та гідності кожної людини.
- Негативні наслідки: Обмеження або переслідування на основі сексуальної орієнтації може призвести до стигматизації, маргіналізації та погіршення психічного здоров'я людей.

3. Соціальна справедливість та гармонія:
- Інклюзивність: Суспільство, яке приймає різноманітність, сприяє соціальній гармонії та знижує рівень конфліктів і упереджень.
- Етична відповідальність держави: Держава повинна захищати права всіх громадян, а не обмежувати їх без вагомих підстав.

Висновок:

З урахуванням біологічних та анатомічних даних, сексуальна орієнтація є природною та невід'ємною частиною особистості людини, на яку вона не може впливати за власним бажанням. З етичної точки зору, державне втручання в цю сферу порушує фундаментальні права людини, такі як право на особисте життя, свободу вираження та недискримінацію.

Тому держава не повинна визначати законодавчо, яку сексуальну орієнтацію людина може практикувати в суспільстві. Натомість вона повинна забезпечувати захист прав усіх громадян, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації, та сприяти розвитку толерантного і справедливого суспільства.

Я все чекаю, коли вже почнуть забороняти пропаганду блакитних і зелених очей.

І для самих маленьких, пояснюю на пальцях:

В одній далекій країні влада раптово оголосила війну пропаганді блакитних очей. “Блакитні очі руйнують наші традиційні цінності!” — кричали з високих трибун. Тепер усі власники цього небезпечного відтінку райдужки зобов’язані носити спеціальні лінзи, щоб не збентежувати інших громадян.

Чиновники, які лобіюють такі абсурдні закони, становлять реальну загрозу суспільству. Поки вони старанно борються з уявними ворогами, реальні проблеми залишаються без уваги. Екологічні катастрофи? “Це потім!” Корупція на всіх рівнях? “Не відволікайтеся від блакитноокої загрози!” Поліцейське свавілля? “Головне — захистити традиції!”

Схоже, що заборона пропаганди блакитних очей — чудовий спосіб відволікти людей від дійсно важливих питань. Адже набагато легше створювати ілюзію боротьби за мораль, ніж вирішувати нагальні проблеми країни.

Сексуальна орієнтація, подібно до кольору очей, не є результатом свідомого вибору людини. Вона формується під впливом багатьох біологічних, генетичних і психологічних факторів. Тому ідея “пропаганди” ЛГБТ не має підстав: неможливо переконати людину змінити те, що закладено в її природі.

Заборона на обговорення або представлення інформації про ЛГБТ-спільноту не захищає суспільство, а лише сприяє поширенню невігластва та упереджень. Натомість важливо просувати розуміння і прийняття, визнаючи, що різноманітність людської природи — це норма, а не відхилення. Обмеження доступу до інформації порушує основні права людини і перешкоджає розвитку толерантного та інформованого суспільства.

Хочу росповісти один цікавий кейс про українську культуру-політику і устрій держави. Ну і про державу як контролюючий орган взагалі. Це буде про те що закони пишуть ті кому це вигідно і так як це вигідно. Послухайте і робіть висновки:

В Україні існує закон, який регулює створення, розповсюдження та використання порнографії. Відповідно до Кримінального кодексу України, виробництво, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів є кримінальними правопорушеннями.

Стаття 301 Кримінального кодексу України охоплює такі моменти:

1. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів:
• Заборонено ввозити, виробляти, продавати, розповсюджувати та пропагувати порнографічні матеріали в будь-яких формах (відео, фото, друковані видання тощо).
• Порушення цієї статті карається штрафом, обмеженням волі або позбавленням волі, залежно від тяжкості злочину. Наприклад, за виготовлення або розповсюдження порнографії може бути накладений штраф до кількох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або до 5 років позбавлення волі.
2. Участь у створенні порнографії:
• Особи, які беруть участь у створенні порнографічних матеріалів (наприклад, моделі, актори, режисери), також можуть бути притягнуті до відповідальності.
• Якщо встановлено, що хтось із учасників створює матеріали з метою їх розповсюдження або публічного показу, це може стати підставою для кримінального переслідування.

За період з 2022 по 2024 рік в Україні значно збільшилась кількість кримінальних справ, відкритих за статтею 301. Зокрема, було зазначено, що кількість таких справ зросла на 77% порівняно з попередніми роками. У 2023 році за перші сім місяців було порушено понад 1900 кримінальних справ, що більше, ніж за весь 2022 рік.

Що стосується платформ, таких як Telegram та OnlyFans, судові справи, пов’язані з розповсюдженням контенту через ці платформи, також збільшуються. Наприклад, за продаж відвертих фото та відео через OnlyFans моделі можуть бути оштрафовані на значні суми (до 68 тисяч гривень). Контент, який класифікується як порнографічний, підпадає під дію статті 301, і розповсюдження такого матеріалу без відповідного дозволу може призвести до кримінальної відповідальності. Процедури отримання «дозволу» в Україні не існує, так само як і чіткого розмежування в законі, що таке порно, а що є еротикою. В законі України еротика прямо не визначена і не згадується як окреме поняття.

На практиці ж, тобто при відкритті кримінального провадження для того щоб визначити, чи є певний матеріал порнографією або еротикою, можуть призначатися експертні дослідження (наприклад, культурологічні або мистецтвознавчі експертизи). Тобто за ващі податки панове, якісь «експерти призначені судом» будуть уважно перевіряти контент і вирішувати чи порно це чи ні. Експерти оцінюють контент на наявність або відсутність культурної цінності, відвертості сцен та мети створення матеріалу. Мети створенні матеріалу для OnlyFans якщо що.

При цьому важливо враховувати, що питання про межу між порнографією та еротикою залишається дискусійним. Законопроєкти, пов’язані з декриміналізацією порнографії, обговорюються, але поки що не прийняті. До того часу поширення контенту, який може бути розцінений як порнографічний, залишається під забороною, і продаж таких матеріалів через платформи, як OnlyFans та Telegram, може призвести до кримінального переслідування.

І в цей сами час дівчатам моїм знайомим, що власне заробляють з онліфанс надійши «листи щастя» з податкової. Адже онліфанс тепер надає звітні матеріали в украінську податкову щодо клієнток сервісу і скільки вони з того заробляють. Тобто українська податкова хоче щоб жіночки платили податки. Податки які якщо що підуть на оплату роботи «експертів» що визначать чи цей контент порно чи ні. Інтересне кіно, чи не так?

Як там це було? «Ви або труси надіньте, або хрестик зніміть.»

Тож шановне панство вимене питання, що мають робити пересічні громадяни? Що саме платити державі? Штраф за розповсюдження порнографії чи податки? Цікаве

Тим хто зараз мені скаже «не на часі» одне питання: цей закон існує з часів незалежності. То чього раніше не чухалися? Не на часі було? Чи то всьо попередники?

Якщо ви так само стурбовані поточним порядком денним, як і я пропоную ознайомитися з наступною концепцією: Патріархат – пастка для чоловіків
Коли говорять про патріархат, увага зазвичай зосереджується на його негативному впливі на жінок, але рідко згадують, що він також обмежує чоловіків. У суспільстві, побудованому на патріархальних нормах, чоловіки потрапляють у жорсткі межі очікувань.

Патріархат вселяє чоловікам, що прояв емоцій – це слабкість. З дитинства хлопчиків вчать придушувати свої почуття, не плакати і показувати вразливість. Підсумок – емоційна ізоляція, труднощі у відносинах та зростання психологічних проблем, таких як депресія та тривожність. Придушення емоцій руйнує вміння взаємодіяти з партнером, викликає труднощі у вибудовуванні близькості, що може переростати у почуття фрустрації, агресію і навіть сексуальне насильство.

Чоловіки, позбавлені можливості обговорювати свої почуття та приймати відмову, можуть використовувати насильство як «владу» або компенсацію своїх внутрішніх травм.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), близько 736 мільйонів жінок – майже кожна третя жінка у світі – зазнавали фізичного та/або сексуального насильства з боку інтимного партнера чи іншої особи хоча б раз у житті.

Але також і чоловіки зазнають сексуального насильства. З боку чоловіків. Згідно з даними Національного центру із запобігання насильству (NSVRC), 1 із 71 чоловік у США пережив зґвалтування або спробу зґвалтування протягом свого життя.

У проблеми сексуального насильства є коріння. І це не лише відсутність відповідного соціального регулювання, системи покарання, об'єктивізація сексуальності, і як результат прояв влади через сексуальне доменування, а й відсутність елементарних комунікаційних навичок.

В основі цього лежить нездатність взаємодіяти з іншими, висловлювати свої почуття чи враховувати межі партнера. Насильник може не розуміти чи навмисно ігнорувати концепцію особистих кордонів. Відсутність навички запитувати та приймати явну згоду партнера, здавалося б це база, але ні. Цей дефіцит може бути пов'язаний із відсутністю виховання, знань про культуру згоди або токсичних соціальних норм.

Нездатність поставити себе на місце іншої людини і зрозуміти її почуття призводить до ігнорування болю та страху. Відсутність емпатії робить людину менш чутливою до страждань інших і схильною до використання насильства для досягнення своїх цілей.

І знаєте звідки виростає «відсутність емпатії» воно росте на грядці «хлопчики не плачуть» як проекція шляху де твої почуття нівелює найближча тобі людина – твоя мати.

Люди, які не вміють відкрито говорити про свої бажання чи потреби, можуть намагатися компенсувати це через примус. Замість комунікації вони використовують насильство як досягнення бажаного. Тому що так простіше, тому що «я сильней и они не могут сдачи дать мне…»

Нездатність справлятися з власними емоціями, такими, як гнів або фрустрація, може призвести до спалахів агресії. А звідки взяти таку здатність, якщо суспільство такі твої прояви ігнорує? Насильницькі дії можуть бути пов'язані з бажанням контролювати ситуацію, особливо у стані емоційної напруги.

Мені сподобалася фраза з однієї нещодавно прочитаної книги «чоловіки найбільше бояться, що жінка може їх висміяти. Жінка – що чоловік її вб'є».

Багато ґвалтівників не приймають відмову, бачачи в ній виклик своєму его або владі. Це про відсутність навичок сприйняття відмови як нормального елемента спілкування, а не особистої образи. У ситуаціях, де є розбіжність чи конфлікт, людина без навичок ненасильницького спілкування може використовувати агресію чи примус замість діалогу та пошуку компромісу.

Без уміння аналізувати свої дії та поведінка людина може не усвідомлювати, як її дії впливають на інших. Відсутність досвіду саморефлексії також знижує можливість коригувати свої руйнівні моделі поведінки.

Традиційні патріархальні настанови, які вселяють людині, що партнер “зобов'язаний” задовольняти її потреби, позбавляють поваги до свободи вибору іншого. А це безпосередньо пов'язано з проблемами соціалізації та виховання.

Чоловіків змушують відповідати нереалістичним стандартам: бути "сильним", "успішним", "домінуючим". Це створює тиск, який часто призводить до вигоряння, страху невдачі та низької самооцінки, якщо чоловік не може відповідати цим вимогам.

Патріархальна культура заохочує агресивну поведінку чоловіків, ти переміг, якщо пройшов по головах інших. І перетворюючи насильство на соціально прийнятний засіб вирішення конфліктів чоловіків вчать придушувати свої почуття через жорстокість, що призводить до насильства як до жінок, так і до інших чоловіків.

Ця культура агресії виходить за межі особистих відносин і стає основою для систематичних проблем: військові конфлікти, геноцид та інші форми організованого насильства, де чоловіки виявляються як агресорами, так і жертвами. Більше того, більшість чоловіків, які потрапляють на війну, стають інструментами патріархальних систем, тоді як їхні страждання залишаються невидимими. А вони страждають. Ми жінки не позбавлені емпатії, знаємо це.

Патріархат обмежує вибір чоловіків: вони мають бути добувачами, кар'єристами та «головою сім'ї». Ті, хто хоче, наприклад, присвятити себе вихованню дітей чи зайнятися творчістю замість гонитви за грошима, стикаються із засудженням суспільства. Я вже мовчу про тих, хто хоче займатися не конвенційною діяльністю – модою, макіяжем, танцями. Начебто можна, але можна вихопити по обличчю за довге волосся або бути звільненим за манікюр.

Ідея, що чоловіки мають бути безстрашними та не боятися небезпеки, часто призводить до шкідливих рішень. Чоловіки частіше за жінок роблять ризиковані вчинки, що відбивається на статистиці нещасних випадків, смертності на роботі та проблемах зі здоров'ям. І говорити, що це «в їхній природі» нісенітниця. Немає такої природи, яка створює небезпечні для життя змагання.

У межах патріархальних норм чоловіки рідше формують близькі дружні зв'язки. Вони бояться здатися вразливими, що призводить до емоційної ізоляції. Згодом ця самота посилюється, особливо у літньому віці. Лайк якщо ти мужик і не маєш «Друзів».

Як вийти із пастки?

Визнання, що патріархат шкідливий всім – перший крок. Чоловіки повинні звільнитися від нав'язаних очікувань, вчитися бути чесними із собою, висловлювати емоції та вибирати те життя, яке приносить їм щастя, а не схвалення суспільства. Руйнування патріархату – це не тільки про рівність, а й про припинення насильства, гноблення та війни, де всі – і чоловіки, і жінки – зможуть бути вільними.

Здавалося б - до чого тут трансгендерність і лгбт співтовариство? І чому права цих «неконвенційних ґендерів» такі важливі? Зараз поясню.

Існування трансгендерів та інших гендерних ідентичностей ставить під сумнів самі основи патріархальної культури, яка будується на бінарному поділі статей (чоловік та жінка) із жорстко закріпленими ролями. Патріархат покладається ідею “природності” цих ролей: чоловіки мають бути домінуючими, жінки — підлеглими. Однак трансгендерні люди та представники негетеронормативних гендерних ідентичностей демонструють, що стать та гендер — це соціальні конструкції, а не незмінні біологічні реалії. Це руйнує центральний стовп патріархату, який стверджує неминучість та природну “заданість” чоловічої влади. Більше того, існування безлічі ґендерів створює простір для рівності, де більше не існує обов'язкової ієрархії, заснованої на ґендері, і дозволяє кожній людині самостійно визначати свою роль, звільняючи як чоловіків, так і жінок від тиску традиційних патріархальних норм.

Що можна зробити прямо зараз. Не знаю. Думаю запустити курс з комунікативних практик, щоб створити кістяк із людей, які вміють у культуру згоди та ненасильницьке спілкування. А що ви думаєте? А що ти зробив для падіння патріархату сьогодні?

Про свободу жіночої сексуальності та вплив патріархальних норм

Серед незліченних парадоксів людського існування одним із найбільш очевидних є протиріччя між прагненням до індивідуальної свободи та суспільним прагненням до контролю.

Жіноча сексуальність, мабуть, найяскравіша ілюстрація цього протиріччя - піддаючись придушенню протягом століть під гнітом соціальних, культурних і релігійних норм. Її зневажають, жбурляють у бруд, продають і покупают, виставляють на полицю, нею шантажують, за неї вмирають, її бояться.

У цій боротьбі із заборонами та соромом ми бачимо не лише історичну спадщину патріархату, а й глибшу філософську проблему: як суспільні настанови обмежують індивідуальну самореалізацію.

Витоки цього придушення лежать у природі патріархальних структур. Суспільство, засноване на ієрархії, завжди прагнуло контролювати те, що вважає потенційно дестабілізуючим. А сексуальність вона така - дестабілізуюча.

Жіноча сексуальність, з її природною свободою та зв'язком з емоційною та фізичною автономією, загрожувала цьому порядку. Тож придушення сексуальності через моральні догми чи дихотомії, такі як «мадонна-повія», стало способом зміцнити соціальний контроль, спрямований на збереження статусу жінки, як підлеглої.

Однак питання тут не лише у соціальних структурах. Це ще й питання внутрішньої волі. У своїх найінтимніших аспектах людського життя ми часто виявляємо протиріччя, засвоєні в результаті виховання та культурних норм.

Жінка, вихована в патріархальному суспільстві, як правило, засвоює подвійне ставлення до своєї сексуальності: з одного боку, її вчили прагнути чистоти та моралі, з іншого — очікується, що вона відповідатиме об'єкталізуючим стандартам краси та привабливості. Це породжує внутрішній конфлікт, у якому пригнічена частина особистості (те, що Юнг назвав би «тінью») стає джерелом сорому і почуття провини.

Вирішення цієї проблеми вимагає не лише соціальної революції, а й глибокої особистої роботи. Звільнення від патріархальних стереотипів починається з усвідомлення, що у ролі, які суспільство нав'язує жінкам, немає жодної об'єктивної необхідності. Те, що ми називаємо «повією», це лише архетип, що означає свободу, пристрасть і непокору умовностям. Так само, як розум повинен звільнитися від догм релігії, так і людське тіло повинне звільнитися від догм моралі.

У цьому контексті вся сучасна психологія пропонує важливі інструменти. (Тут могла би бути рекламна інтеграція, але мені ніхто нічого не платить)

Робота з архетипами, дослідження «тіні», гештальт-терапія та когнітивно-поведінкові техніки допомагають жінкам усвідомити, що їхня сексуальність — це частина їхньої цілісності, а не щось ганебне чи руйнівне. Подібно до того, як ми вчимося приймати свої емоції, ми повинні навчитися приймати своє тіло і бажання.

Важливо відзначити, що цей рух до свободи не повинен бути помилково зрозумілим як заклик до анархії. Навпаки, це шлях до гармонії: гармонії між внутрішніми бажаннями та усвідомленим вибором, гармонії між індивідуальною свободою та повагою до інших. Жінка, яка приймає свою сексуальність, перестає бути об'єктом зовнішнього контролю та стає суб'єктом власного життя. Страшний сон нашої сучасності.

Патріархат, як і будь-яка догматична система, вмирає повільно. Однак його закони перестають діяти там, де з'являється світло розуму та усвідомлення. Звільнення жіночої сексуальності - це не просто крок до особистої свободи, а й важлива частина еволюції людського суспільства, що прагне рівності та справедливості.

Зрештою, світ, де жінка може бути цілісною та вільною, — це світ, де свобода стає не привілеєм, а правом кожного.