PETLYARIS DEATH BRIGADE

Андрій Назаров – в строю!

"Апостол 200",– відбивається мені повідомлення громом у скронях.
30 січня війна відібрала в нас ще одного друга, бойового побратима та просто крутого діда, як ми називали його поміж собою.

Перший його бій від початку повномасштабної війни стався в Мощуні. Опинившись в промерзлому окопі під обстрілами з арти, авіації та ще бог зна чого, Андрій з хлопцями перебував на передніх позиціях нашої оборони. Ліс, в якому знаходились ті позиції, буквально за одну ніч було стерто з обличчя землі.
Потім була запорізька область та Оріхів, де Андрій був командиром відділення. Той напрямок став для нас цікавим практикумом із розвідувальної роботи та ще більше об'єднав колектив.

Загинув Апостол на Сході, воюючи вже в складі іншого підрозділу. Того дня був його останній штурм, тепер Андрій в ролі глядача споглядатиме за тим, як крок за кроком ми будемо винищувати імперську наволоч, яка прийшла на нашу землю та в ній й залишиться, бо той, хто прийшов до нас із мечем, від нього й загине.

Насправді, не вистачить символів, відведених телеграмом на один пост, щоб розповісти про те, яка це була людина. Схоже, смерть дійсно підбирає собі найкращих із нас.
Так оживають старі міфи про головне.
Так продовжують жити вічні сенси.
Історії про таких людей оповідатимуть дітям, згадуючи буремні часи останньої російсько-української війни.

У нашого побратима залишилися старенькі батьки, на картку, яку я залишу нижче, можна кинути їм кілька гривень. Андрій був єдиною їх дитиною, але навіть попри це не став ховатися та вже 25 лютого тримав зброю в руках. Зі зброєю в руках й загинув.

Реквізити рідних
5375414108534453

P. S. Старый, не скучай, ещё встретимся!

😢32🫡20

3.52K views19:51