#історія
"Марксизм был религией, чем-то вроде религии с другого конца, с другой стороны. Игнорируя все составляющие подлинной религии, отвергая трансцендентный, духовный мир, проповедуя исторический материализм устами Маркса и его толкователей вроде Бухарина и марксистскую биологию устами Пренана, вмешиваясь во все уголки мысли и культуры, будучи тоталитарным, он, однако, дополнялся реквизитом, свойственным религиозным движениям, которые претендуют на управление человеческой жизнью от рождения до смерти, как брахманизм, иудаизм, магометанство и то же христианство в лице иезуитства и «опусдеизма». Создаётся впечатление, будто некий Архетип, чуждый всему и независимый, обладающий странным чувством юмора, завладел «товарищами», атеистами и материалистами, подчинив их дисциплине и ортодоксии, которые делают необходимой веру, чтобы поддерживать эту странную постройку и саму жизнь иерархов <…>. Уже диалектика Гегеля создавала странную атмосферу во всей ленинской системе, нанеся ей ту же травму, от которой изначально страдал иудаизм. Чтобы сделать это темное дело еще более странным, другой независимый архетип проник в него тайком почти с самого начала; иная «троица», уже не гегелевская, а Отец, Сын и Дух Святой воплотились в Марксе, Энгельсе и Ленине, а Священное Писание заменил «Капитал». И все это, следуя церковной логике, было делом чистой веры, неоспоримой и неопровержимой".
Мигель Серрано - "Воспоминания о нём и о себе. Адольф Гитлер и Великая война".
"Марксизм был религией, чем-то вроде религии с другого конца, с другой стороны. Игнорируя все составляющие подлинной религии, отвергая трансцендентный, духовный мир, проповедуя исторический материализм устами Маркса и его толкователей вроде Бухарина и марксистскую биологию устами Пренана, вмешиваясь во все уголки мысли и культуры, будучи тоталитарным, он, однако, дополнялся реквизитом, свойственным религиозным движениям, которые претендуют на управление человеческой жизнью от рождения до смерти, как брахманизм, иудаизм, магометанство и то же христианство в лице иезуитства и «опусдеизма». Создаётся впечатление, будто некий Архетип, чуждый всему и независимый, обладающий странным чувством юмора, завладел «товарищами», атеистами и материалистами, подчинив их дисциплине и ортодоксии, которые делают необходимой веру, чтобы поддерживать эту странную постройку и саму жизнь иерархов <…>. Уже диалектика Гегеля создавала странную атмосферу во всей ленинской системе, нанеся ей ту же травму, от которой изначально страдал иудаизм. Чтобы сделать это темное дело еще более странным, другой независимый архетип проник в него тайком почти с самого начала; иная «троица», уже не гегелевская, а Отец, Сын и Дух Святой воплотились в Марксе, Энгельсе и Ленине, а Священное Писание заменил «Капитал». И все это, следуя церковной логике, было делом чистой веры, неоспоримой и неопровержимой".
Мигель Серрано - "Воспоминания о нём и о себе. Адольф Гитлер и Великая война".
То що ж не так із Сергієм Стерненко та чому українські праві скептично ставляться до нього?
Спойлер: тут не буде нічого про наркотики, викрадення ватника та всілякі заказухи.
https://telegra.ph/SHCHo-tam-po-Sternenku-02-23-2
Спойлер: тут не буде нічого про наркотики, викрадення ватника та всілякі заказухи.
https://telegra.ph/SHCHo-tam-po-Sternenku-02-23-2
Telegraph
Що там по Стерненку?
Дуже не хотілося нічого писати про ситуацію зі Сергієм Стерненко, але хочеться трохи свої 5 коп додати.
PETLYARIS DEATH BRIGADE pinned «То що ж не так із Сергієм Стерненко та чому українські праві скептично ставляться до нього? Спойлер: тут не буде нічого про наркотики, викрадення ватника та всілякі заказухи. https://telegra.ph/SHCHo-tam-po-Sternenku-02-23-2»
🔥 Леся Українка — 150 років від народження
"Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита".
Такий заповіт лишила нам видатна поетеса минулого століття. За своє коротке життя вона встигла пережити не мало горя. Хвороба зломила її тіло, але взамін подарувала залізний дух та козацьку волю. Будучи прикутою до ліжка, вона своїм словом пробудила нове покоління на боротьбу за рідний край. На її віршах зростали крутянці, петлюрівці та холодноярівці.
🇺🇦 Допоки живуть українці, доти живе пам'ять про наших великих предків. Ми запрошуємо всіх киян прийти 25 лютого та вшанувати пам'ять видатної української поетеси.
⏰ Час: 18:00
📍 Місце: м. Печерська, пам'ятник Лесі Українки
Приходьте самі та запрошуйте друзів, знайомих, родичів. Ми маємо пам'ятати свою культуру та боротися за неї.
"Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита".
Такий заповіт лишила нам видатна поетеса минулого століття. За своє коротке життя вона встигла пережити не мало горя. Хвороба зломила її тіло, але взамін подарувала залізний дух та козацьку волю. Будучи прикутою до ліжка, вона своїм словом пробудила нове покоління на боротьбу за рідний край. На її віршах зростали крутянці, петлюрівці та холодноярівці.
🇺🇦 Допоки живуть українці, доти живе пам'ять про наших великих предків. Ми запрошуємо всіх киян прийти 25 лютого та вшанувати пам'ять видатної української поетеси.
⏰ Час: 18:00
📍 Місце: м. Печерська, пам'ятник Лесі Українки
Приходьте самі та запрошуйте друзів, знайомих, родичів. Ми маємо пам'ятати свою культуру та боротися за неї.
Знайшла канал про заходи та вечірки збоченців в Україні
https://t.me/guide_ua
Дайте скинемося репортами разом.
https://t.me/guide_ua
Дайте скинемося репортами разом.
"Нам тут обрезали все" – каже Дудкін. Поки що не всьо, бо пункт про кастрацію ватників забули додати в законопроєкт про боротьбу з колаборантами. Дякую за ідею, півнику. 🐓
До речі, у нас з'явився чат:
https://t.me/joinchat/lsRV1DJuxjQ3YWMy
До речі, у нас з'явився чат:
https://t.me/joinchat/lsRV1DJuxjQ3YWMy
#хуйове_мистецтво
Афроамериканська художниця Карі Вокер "створила" скульптуру з цукру. Створила вона її як данину поваги неоплачуваним і перепрацьованим ремісникам.
Може їм натякнути на те, що вони більше соромляться, аніж дійсно щось корисне роблять?
Афроамериканська художниця Карі Вокер "створила" скульптуру з цукру. Створила вона її як данину поваги неоплачуваним і перепрацьованим ремісникам.
Може їм натякнути на те, що вони більше соромляться, аніж дійсно щось корисне роблять?
Ну й вечірня порція гендерофілії. Смачного.
https://telegra.ph/Hrobacke-znovu-postukalo-z-p%D1%96d-dna-02-24
https://telegra.ph/Hrobacke-znovu-postukalo-z-p%D1%96d-dna-02-24
Telegraph
Хробацьке знову постукало з-під дна.
Гендерофіли випустили новий мерч — типу про проблеми домашнього насильства. Але ми ж розуміємо, що залетів черговий гендерний грант та треба відпрацювати кейс боротьби зі стереотипами та сексизмом.
PETLYARIS DEATH BRIGADE
🔥 Леся Українка — 150 років від народження "Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита". Такий заповіт лишила нам видатна поетеса минулого століття. За своє коротке життя вона встигла пережити не мало горя. Хвороба зломила її тіло, але взамін подарувала…
🇺🇦 Вже за кілька годин зустрічаємося з нагоди 150 років від дня народження Лесі Українки!
Леся Українка не належить смерті 🔥
Вогонь. Рівні ряди в одностроях. Полум'яна промова. Квіти, такі ж красиві, як і сама Лариса Косач.
Якщо намагатись описати, як пройшов день вшанування Лесі Українки – то лише такими словами.
Ми певні, що Герої не належать смерті. Постать Лесі Українки давно вийшла за межі тілесного буття і набула сакрального образу. І сьогодні вона спостерігає за нами, направляє нас – через свої вірші, поеми, твори, слова, залишені у численних листах.
А нам належно бути сумлінними учнями, якщо ми прагнемо здобути ту Велику Україну, про яку мріяла Леся.
Вогонь. Рівні ряди в одностроях. Полум'яна промова. Квіти, такі ж красиві, як і сама Лариса Косач.
Якщо намагатись описати, як пройшов день вшанування Лесі Українки – то лише такими словами.
Ми певні, що Герої не належать смерті. Постать Лесі Українки давно вийшла за межі тілесного буття і набула сакрального образу. І сьогодні вона спостерігає за нами, направляє нас – через свої вірші, поеми, твори, слова, залишені у численних листах.
А нам належно бути сумлінними учнями, якщо ми прагнемо здобути ту Велику Україну, про яку мріяла Леся.
#новини
Сьогодні всіх сколихнула новина, що якісь тітушки серед білого дня стріляли в активістів та місцевих в Києві. Як потім стало відомо, були це не просто тітушки, а політично вмотивовані озброєні загони ватноголових півнів із двіжу Ківи. Мабуть ситуація на трасі Харків-Київ та інші опиздюлювання нічому їх не вчать, бо інстинкт самозбереження відсутній наглухо.
Також стало відомо трохи пізніше про проведення обшуків та затримання в одному з офісів ОПЗЖ в Києві. Є інфа про 9 затриманих ватників. Затримували не просто так, а з wow-ефектом: було оголошено план-"перехоплення". Одна з машин була затримана в самому Києві, інша – в Київській області.
Я приємно вражена тим, що поліція взялася нарешті за те, за що мала взятися ще 7 років тому. Але на "безриб'я"...
Тільки от наскільки вистачить цієї проукраїнської позиції правоохоронних органів та влади в цілому – хто знає?
Будемо спостерігати. У будь-якому випадку, на дворі не 2014. Націоналісти готові до ватних провокацій, а відповідь буде жорсткіше, аніж вата може собі уявити.
Сьогодні всіх сколихнула новина, що якісь тітушки серед білого дня стріляли в активістів та місцевих в Києві. Як потім стало відомо, були це не просто тітушки, а політично вмотивовані озброєні загони ватноголових півнів із двіжу Ківи. Мабуть ситуація на трасі Харків-Київ та інші опиздюлювання нічому їх не вчать, бо інстинкт самозбереження відсутній наглухо.
Також стало відомо трохи пізніше про проведення обшуків та затримання в одному з офісів ОПЗЖ в Києві. Є інфа про 9 затриманих ватників. Затримували не просто так, а з wow-ефектом: було оголошено план-"перехоплення". Одна з машин була затримана в самому Києві, інша – в Київській області.
Я приємно вражена тим, що поліція взялася нарешті за те, за що мала взятися ще 7 років тому. Але на "безриб'я"...
Тільки от наскільки вистачить цієї проукраїнської позиції правоохоронних органів та влади в цілому – хто знає?
Будемо спостерігати. У будь-якому випадку, на дворі не 2014. Націоналісти готові до ватних провокацій, а відповідь буде жорсткіше, аніж вата може собі уявити.
#новини
Недовго музика грала.
Не встиг новий канал медведчуківських журналістів запрацювати, як його вимкнули. Десь годину пропрацював, наче.
Ось вона, cancel culture по-українськи 🌝
Недовго музика грала.
Не встиг новий канал медведчуківських журналістів запрацювати, як його вимкнули. Десь годину пропрацював, наче.
Ось вона, cancel culture по-українськи 🌝
Forwarded from :VOLKSTU(r)M:
Так-с кароче, ну в мене ж тут тіпа ОСОБИСТИЙ КАНАЛ, тому я мушу мутить ПОЛІТИЧНУ АНАЛІТИКУ, треба ще якось буде в окулярах сфоткатися типу я ПОЛІТИЧНИЙ ЕКСПЕРТ і все таке – але раз непряма метаполітична робота здебільшого не зачіпає «широкі общественні масси», то виникає потреба виражати свою позицію hic et nunc. Чисто роздуплить шо блять відбувається навколо. Так ось!
Сьогодні в протестному екстазі сплелися всі субкультурні тусовки з патріотичним кольором оперення: порошенківські путчісти, націонал-гомосексуалісти з Київпрайда, активісти демсокири (ці навіть вигадування оригінальних епітетів не потребують), блогєри, ютьюбєри, лідери мнєній і норміси, яким треба бодай раз на 7-8 років обов’язково кілька тижнів побути дохуя політично ангажованими. Це я так перефразував світоча української лівої думки.
Дійсно, усіх цих людей, як говорить світоч, об’єднав саме Стерненко – і якщо взяти до уваги лише «проукраїнський сегмент гражданского общества» (зрозуміло, що Шарія і Ківу маленький компромісний крок у вигляді посадки Стерненка не може не обрадувати, хоча у них зовсім не лишається часу на радощі: зелений фашизм наступає, і їм самим пора би збирати речі у подорож на етап), то з цього поганого екс-репера виходить непогана демаркаційна лінія, яка відділяє увесь цей хтонічний зумерський ужас від нас, «неприсоєдінівшихся».
Перше, що треба всім нам вбити собі та оточуючим в голову – це те, що «проукраїнський сегмент гражданского общества» по суті є – і завжди був, давайте бодай цього разу будемо чесними – не більше як амальгамою, сплавом із різних абсолютно різнорідних політичних тіл, об’єднаних виключно геополітичним фактором. Сказати, що з усіма цими людьми можна сісти на один медійно-ідеологічній стіл лише через те, що усі ми тут тіпа за Україну – про що сьогодні звідусіль сурмлять орди малохольних патріотів – це як виписати собі квиток в один кінець й розчинитися у цій макабрі. Але якщо бачення майбутнього взагалі відсутнє, то да, можна й присісти… і неминуче закінчити як Стерненко чи ГОNOР імені Масі Найєма і Сергія Філімонова. «Правих» хотіли би бачити саме такими – тупоголовими їбланами, які угарають по сєкторам (чи то дінамовським, чи то правим), нейтрально-позитивно ставляться до ліволіберальної риторики (главне шоби не як у москалєй) та час від часу виходять покачати щось з мусорамі. Як армія мерців з Дунхарроу – мутні, моторошні, мертві, але свої – вони приходять у найскрутнішу мить великої битви проти антинаціонального аваківського режиму і допомагають картавим хоббітам з д7 не потрапити до автозаків, зайнявши усі вільні місця своїми татуйованими тілами.
І усьому цьому «проукраїнському сегментові гражданского общества» – порошенковським путчістам, націонал-гомосексуалістам з Київпрайда, блогєрам, ютьюбєрам, нормісам і останнім капіталістам – становиться дуже прикро, коли хтось із правих займає інакшу позицію. Панове, нас на це свято життя зовсім не кличуть.
Звідси випливає, що раз нас із «проукраїнським сегментом гражданского общества» насправді нас геть нічого не об’єднує (повторюся – геть нічого, адже не лише відсутність бачення майбутнього, але й історична пам’ять у нас принципово різна – у нас з вами всілякі там козаки, Донцов, дивізійники, Улас Самчук і вісниківська квадриґа, а в них Грушевський з Петлюрою, євреї в лавах УПА, Шептицький і всеможливі нацмени), то й нєхуй туди лізти. Чесно. Політика – це динамічний процес, тут немає «чорних» і «білих» як у шахах, у нашому випадку «синьо-жовтих» і «зелених» – і Зеленський сьогодні до величезної прикрості «проукраїнської общественності» діє набагато рішучіше в «геополітичних» інтересах України, аніж можна було би навіть мріяти при його попереднику...
Сьогодні в протестному екстазі сплелися всі субкультурні тусовки з патріотичним кольором оперення: порошенківські путчісти, націонал-гомосексуалісти з Київпрайда, активісти демсокири (ці навіть вигадування оригінальних епітетів не потребують), блогєри, ютьюбєри, лідери мнєній і норміси, яким треба бодай раз на 7-8 років обов’язково кілька тижнів побути дохуя політично ангажованими. Це я так перефразував світоча української лівої думки.
Дійсно, усіх цих людей, як говорить світоч, об’єднав саме Стерненко – і якщо взяти до уваги лише «проукраїнський сегмент гражданского общества» (зрозуміло, що Шарія і Ківу маленький компромісний крок у вигляді посадки Стерненка не може не обрадувати, хоча у них зовсім не лишається часу на радощі: зелений фашизм наступає, і їм самим пора би збирати речі у подорож на етап), то з цього поганого екс-репера виходить непогана демаркаційна лінія, яка відділяє увесь цей хтонічний зумерський ужас від нас, «неприсоєдінівшихся».
Перше, що треба всім нам вбити собі та оточуючим в голову – це те, що «проукраїнський сегмент гражданского общества» по суті є – і завжди був, давайте бодай цього разу будемо чесними – не більше як амальгамою, сплавом із різних абсолютно різнорідних політичних тіл, об’єднаних виключно геополітичним фактором. Сказати, що з усіма цими людьми можна сісти на один медійно-ідеологічній стіл лише через те, що усі ми тут тіпа за Україну – про що сьогодні звідусіль сурмлять орди малохольних патріотів – це як виписати собі квиток в один кінець й розчинитися у цій макабрі. Але якщо бачення майбутнього взагалі відсутнє, то да, можна й присісти… і неминуче закінчити як Стерненко чи ГОNOР імені Масі Найєма і Сергія Філімонова. «Правих» хотіли би бачити саме такими – тупоголовими їбланами, які угарають по сєкторам (чи то дінамовським, чи то правим), нейтрально-позитивно ставляться до ліволіберальної риторики (главне шоби не як у москалєй) та час від часу виходять покачати щось з мусорамі. Як армія мерців з Дунхарроу – мутні, моторошні, мертві, але свої – вони приходять у найскрутнішу мить великої битви проти антинаціонального аваківського режиму і допомагають картавим хоббітам з д7 не потрапити до автозаків, зайнявши усі вільні місця своїми татуйованими тілами.
І усьому цьому «проукраїнському сегментові гражданского общества» – порошенковським путчістам, націонал-гомосексуалістам з Київпрайда, блогєрам, ютьюбєрам, нормісам і останнім капіталістам – становиться дуже прикро, коли хтось із правих займає інакшу позицію. Панове, нас на це свято життя зовсім не кличуть.
Звідси випливає, що раз нас із «проукраїнським сегментом гражданского общества» насправді нас геть нічого не об’єднує (повторюся – геть нічого, адже не лише відсутність бачення майбутнього, але й історична пам’ять у нас принципово різна – у нас з вами всілякі там козаки, Донцов, дивізійники, Улас Самчук і вісниківська квадриґа, а в них Грушевський з Петлюрою, євреї в лавах УПА, Шептицький і всеможливі нацмени), то й нєхуй туди лізти. Чесно. Політика – це динамічний процес, тут немає «чорних» і «білих» як у шахах, у нашому випадку «синьо-жовтих» і «зелених» – і Зеленський сьогодні до величезної прикрості «проукраїнської общественності» діє набагато рішучіше в «геополітичних» інтересах України, аніж можна було би навіть мріяти при його попереднику...
#усвітітварин
Макдональдс збирається штрафувати керівників, які беруть на роботу занадто багато білих чоловіків.
Сподіваюся, що до України ця шиза не дійде.
Макдональдс збирається штрафувати керівників, які беруть на роботу занадто багато білих чоловіків.
Сподіваюся, що до України ця шиза не дійде.
Всіх вітаю. Завтра буде анонс дуже цікавого заходу, тому чекайте, це буде бомба 💥💥💥
Костел Св. Франциска Борджія в Розлучі — рідкісний зразок дерев’яного католицького храму в неоготичному стилі. Побудований на поч. XX ст. як каплиця німецьких колоністів на кошти парафіян і братства Boni Pastoris.
Костел є унікальним зразком дерев’яних храмів, в якому неоготичні елементи об’єднані з прийомами народного зодчества, що особливо помітно в інтер’єрі.
Після Другої світової війни костел використовувався як колгоспного складу добрив, а пізніше – як зерносховище. Інших варіантів використання совки просто не знали.
Костел є унікальним зразком дерев’яних храмів, в якому неоготичні елементи об’єднані з прийомами народного зодчества, що особливо помітно в інтер’єрі.
Після Другої світової війни костел використовувався як колгоспного складу добрив, а пізніше – як зерносховище. Інших варіантів використання совки просто не знали.