Новік, місяць😍

Лікарі розповіли, із якими розладами психіки можуть визнати придатним для військової служби.

"Зазвичай під формулюванням "легкі розлади психіки", за яких людину визнають повністю придатною, мають на увазі депресію, що не переходить у клінічний стан, тривожність, нав'язливі стани в легкій формі, хронічну втому.
Загалом такі захворювання критично не заважають людині проходити службу. Якщо вона сильно на чомусь зациклена, але це не впливає на повсякденне життя — це легка форма", — розповіли "Фокусу" лікарі, які погодилися говорити на умовах анонімності.

ПТСР, залежно від стану хворого, відносять, зокрема, і до легких розладів. У такому разі людину можуть скерувати на службу в ТЦК або частину забезпечення.

"Найчастіше, якщо вже діагностували ПТСР, імовірність переходу в більш гостру форму велика через відсутність необхідної медичної допомоги. Тому такий стан може перерости в гостру форму психозу.
Але робота в ТЦК необов'язково погіршить ситуацію, якщо не йдеться про службу близько до лінії фронту", —зауважують лікарі.


**Чи стане полегшенням скасування статусу "обмежено придатний" для тих, хто підлягає мобілізації, але має серйозні хвороби в інтерв’ю Аллі Котляр розповіла директорка департаменту охорони здоров’я Міноборони Оксана Сухорукова.

🌥 Прогноз погоди на 12 травня від Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології 🌥

Мінлива хмарність. Без істотних опадів. Вітер північний, 7-12 м/с. Температура: вночі 3-8°, місцями на поверхні ґрунту заморозки 0-2°, вдень 13-18° тепла.

Наталка Самарка

У 9 числі газети «Новомосковська правда» (сподіваємося, що вже незабаром матимемо нагоду привітати її з новою назвою – «На Самарі») за 9 травня 2024 р. вміщено статтю безіменного автора «Перейменування міста відкладається: Верховна Рада у роздумах». Думки цього добре відомого в місті «невідомого» автора загальновідомі, але цей раз найпекучіші свої бажання він виклав «між рядками» і ми не будемо з ними дискутувати…
Але є одне питання, про яке варто поговорити: «як називатимуть жителів міста». Цілком погоджуюся з думкою: «найбільш милозвучними для нашого міста можуть стати назви жителів: «самарець - самарка - самарці». Далі, на жаль, – звична ложка дьогтю («самарцы» в рашці, шило на мило…). Та годі вже щоразу, треба-не треба оглядатися на Московію! Куди уже пішов крейсер «Москва»? Отим же курсом хай іде і вся інша Московія і все, що в ній було, є і буде! Нам своє робити і своїм розумом жити! «Самар» – це НАША історія, а «самарці» – НАША самоназва. Про це вже писав раніше, але варто повторити:

«Самарець» - мешканець міста Самар, «самарка» - мешканка міста Самар, «самарці» - мешканці міста Самар. Саме така самоназва - «самарці» - зафіксована у джерелах середини ХІХ ст.: «Живутъ въ Новомосковскѣ весело; приглашаютъ не на обѣдъ, а на водку: «а ну те, Самарці, потягнемъ по чарці!» (...)». Григорій Надхінъ. «Воспоминаніе о Новомосковскѣ (Изъ дорожныхъ записокъ 1861 года.)». «Основа». Жовтень (сентябрь) 1862. Кн. 9. (с.16-17).
Від слова «самарець» походить прізвище «Самарець». За інформацією сайту «Рідні» в Україні є 664 носіїв цього прізвища. Що характерно – найбільше «Самарців» живе в Дніпрі (85), Кам’янському (65), Новомосковську (26) та Новомосковському районі (30) (із них у Піщанці – 24), 28 – в П’ятихатському, 25 – в Солонянському районах, 23 – у Кривому Розі і 14 – в Синельниківському районі, тобто найгустіше «Самарців» саме неподалік нашого «Самару».

Щодо «самарки». Справді, погодимося з автором, що «не всі назви звучать красиво». Але біда тут не у назві міста, це проблема мови (і нашої, і не лише нашої). Адже усі вони формувалися і багато віків розвивалися в умовах патріархального суспільства, де чоловік – голова і все чоловіче – головне, а жінка і жіноче – це щось похідне, другорядне, додаток. До того ж «жіночі» варіанти часто набувають значення геть далекого від чоловічого: «киянин» і «киянка», «болгарин» і «болгарка», «іспанець» та «іспанка», «поляк» і «полька», «угорець» та «угорка», «кореєць» та «корейка», «китаєць» і «китайка»…
Але, перш ніж «фекати» на «самарку», згадаймо, чи часто ви чули: «я – новомосковКА»? А чи «красиво» звучить «москвичКА»? То й самий зменшувально-зневажливий суфікс «-К-». А що робити мешканцям сусідньої Піщанки. Вони – «піщанці», він – «піщанець», вона – ??? – «піщанка», «піщанівка» ??? Чи як іще, що б і правильно, і милозвучно?
Тож і нам доведеться не фантазувати-вигадувати, а взоруватися на те, що вже є. Тому «самарець - самарка - самарці» - подібно до «полтавець - полтавка - полтавці», «херсонець - херсонка - херсонці», «чернігівець - чернігівка - чернігівці».
Приклад, гідний наслідування, – велика річ. Іван Котляревський 200 літ тому прославив ім’я Наталки Полтавки, то чим Наталка Самарка гірше?

https://www.facebook.com/share/p/b3pd98iGuefF47Sv/