непоганий тред про те скільки розробники отримують з продажи кожної копії гри. З мого досвіду це приблизно 40-50%. https://www.reddit.com/r/indiegames/comments/16e1gpj/indie_developer_how_valve_your_bank_and_your

Ось бачиш, як пані Зінаїда з Донецької області освоює інтернети, підліткині розвозять пакунки бабусям, а посеред Львова збирається черга за безкоштовними веганськими обідами 😲

Такі дива на вас чекають у новому репортажі проєкту «Ось бачиш!» про волонтерські будні Львова. Цього разу ми поспілкувалися з учасницями ГО «Феміністична майстерня» — організаторками шелтеру для жінок ВПО і курʼєрської служби безкоштовних обідів, а також з членами і членкинями «Годівнички» та людьми, яким вони допомагають.

Тож вмикайте YouTube, надихайтеся силою самоорганізації та дізнавайтеся більше про низові ініціативи Львова.

❗️ І важливо ❗️Ми запрошуємо вас підтримати мешканок шелтеру і долучитися до збору 50 000 грн на їхні потреби — донатами або репостами репортажу й посилання на банку.

🫙 Реквізити для донатів на банку тут https://send.monobank.ua/jar/9jESDSz4dc
🌍 Перекази з-за кордону можна надсилати сюди:
Name: Alona Liasheva
IBAN: DE33 1001 1001 2620 9735 58
BIC: NTSBDEB1XXX
(поширюйте серед іноземних друзів і подруг).

Заздалегідь усім вдячні за те, що ви разом із нами змінюєте світ на краще 💛

"Пошумите, если вы принадлежите к рабочему классу!"

Комик левых взглядов и мастер ролевых игр Бреннан Ли Маллиган проводит массовую ролевую игру с классово верными акцентами в поддержку продолжающуюся в США забастовки сценаристов 🚩✊

Министрка социальной политики призывает сломать все социальное. Потому что ленивые и безответственные украинцы. Что ж, пожелаем ей начать с себя

​​Міністерство антисоціальної політики

💭 "Аби Україна була успішною державою за 10 років, необхідно не роздувати існуючу кількість соціальних виплат, а спонукати людей розвиватися та йти "у вільне плавання"".

Ні, це не цитата чергового випадкового маргінала, що не розуміє, як влаштована економіка і державні інститути. Це слова міністерки соціальної політики Оксани Жолнович.

Здивовані? Цим перлом пані міністр не обмежилася. Цитуємо далі:

💭 "Нам треба зламати все, що є сьогодні соціального, і просто з нуля переформатувати новий суспільний договір про соціальну політику в нашій державі. Багато взагалі громадян є в певному сенсі підлітками: "Держава винна нам: дбати, допомагати, але я не буду брати участі у своєму особистому розвитку, особистому житті, я не готовий брати відповідальність на себе". І це та філософія, яку ми точно мусимо зламати".

🤬 Далі з вуст Оксани Жолнович пролунали відверто обурливі твердження про "інфантильність та несамостійність українських громадян, які отримують соцвиплати" і тому подібне. Ми поважаємо час наших читачів, тому не бачимо доречності в цитуванні кожного її абсурдного вислову.

👩‍🎓 Принагідно зазначимо, що сама пані міністерка отримала безкоштовну середню та вищу освіту. Пані Жолнович є авторкою десятків наукових робіт та учасницею міжнародних конференцій. Вагомий науковий доробок, напевно, дозволяє їй дивитися звисока на примітивні проблеми українців, яким не так сильно пощастило отримати "шкідливу" державну допомогу.

☝🏻Нагадаємо, що пані Оксану з її людоїдськими ідеями радо підтримують інші народні обранці. Ми вже розповідали, як Галина Третьякова не раз відзначалася одіозними заявами щодо "неякісних дітей" - вони народжуються саме в родинах, яким допомагає держава.

І, змушені вас засмутити, подібні заяви лунатимуть від слуг народу все частіше. Війна затягується, а кількість українців, що потребують державної підтримки, лише зростає.

✂️ Неоліберальна політика українського уряду, як виявилося, неспроможна забезпечити навіть базовий рівень соціального захисту. А кожна нова реформа означає лише урізання і так мізерних соціальних виплат.

⚡️Нас не дивує така позиція, адже пані Жолнович, як і багато з її колег, радше руйнують державні інституції, аніж створюють щось нове. Здивувала нас нахабна відвертість - якщо раніше чиновники принаймні намагалися імітувати піклування про громадян, то нинішні управлінці навіть не приховують свого хижого нутра.

🤬Вони хизуються тим, що добивають останні інститути, які наділяють існування держави сенсом для громадян. Схоже на те, що сидячи за широкими стінами міністерських кабінетів, вони вже забули відчуття страху перед хвилею народного гніву, яка в один момент може просто їх змити.

ПРОЛОМ

⚠️ Експансія гіг-контрактів виявляє все більшу їх невідповідність реаліям України.

🕹️Ця форма зайнятості була запроваджена у 2021 р. задля спрощення найму ІТ-спеціалістів. Гіг-контракт являє собою вигідну корпораціям цивільно-правову угоду, хоча й «приправлену» мізерними соціальними гарантіями.

❌ Нещодавно суд постановив, що фірма, колектив якої складають гіг-спеціалісти, не має дотримуватися квоти на працевлаштування 👩‍🦽 осіб з інвалідністю. Адже цей обов'язок поширюється лише на компанії, де мінімум 8 осіб працюють саме на підставі трудових договорів. Позиція відповідача (ТОВ «ПраймХост») базувалась на листі Мінцифри.

⚠️ Такі законодавчі баги (чи фічі?) виглядають цинічно на тлі збільшення за час війни кількості людей з інвалідністю на 300 тисяч. Наразі в Реєстрі Дія.City нараховується понад 700 резидентів, значна частина яких застосовує саме гіг-контракти. Нещодавно про перехід на них заявили розробники софту з GlobalLogic. Але ця новація не посприяла детінізації відносин з платформами доставки

7 жовтня - міжнародний день за гідну працю.

На жаль це поняття у нашому деформованому суспільстві стереотипізовано. Я б виділив 2 типові реакціі споживача цифрового контенту:
1. Гідна праця? Це щось радянське типу пам'ятника колхозниці, черги в поліклініці чи карбюратора з дідового жигуля.
2. Гідна праця? Треба працювати старанніше, проявляти креативність і скоро прийде успіх.

Я ж кажу, що без гідної праці немає гідності взагалі. Тут мова йде як про повагу до людини, що чесно жиє зі своєї праці, а не фіглює, так і про повагу до себе, власну гідність - тобто відстоювання своїх прав і інтересів у сфері праці.

У червні 2023 Мінекономіки дозволило Держпраці знову проводити позапланові перевірки підприємств. Мораторій на перевірки був встановлений з початком повномасштабної війни. Тобто до червня цього року скарги на порушення трудових прав не мали фактичного адресата.

Послухайте передачу Українського радіо на цю тему.

Типові порушення - заборгованість із заробітної плати, незаконне звільнення і неоформлення працівників (приховування трудових відносин). Я б ще додав сюди приховування трудових відносин через схему з ФОП (зі спрощеною системою опдаткування), так зазвичай роблять з кваліфікованими працівниками з немалими зарплатами. Усі ці порушення наносять шкоду не тільки самим працюючим, а й підривають обороноздатность. Недоброчесний бізнес просто виправдовує свою жадібність “скрутними часами”, “затягнути пояси” пропонують в першу чергу тим, хто й так не надто шикує.

Гідна праця, соціальна справедливість, взаємоповага, народовладдя - це наша національна ідея відбудови. Інакше - розруха і депопуляція.

Вчера был день психического здоровья, а я была занята своим физическим здоровьем и подготовкой к экзаменам.

Сегодня хочу поздравить всех с тем, что у нас есть добросовестная психиатрия и развитая наука психология. Так было не всегда.

Хочу напомнить, что если вам плохо, если разрушен сон, не строится общение с окружающими, если исчезла радость, или наоборот, эмоциональные подъёмы-спады не дают остановиться и выдохнуть (если всё время нужно куда-то бежать и что-то делать), если вы чувствуете, что больше не справляетесь, возможно, вам пора обратиться к психологу или даже к психиатру. Несмотря этом ничего постыдного. Советская психиатрия ушла в прошлое и теперь психиатр это такой же врач, как и стоматолог. Благодаря работе пси активистов стигматизация психических заболеваний от депрессии до шизофрении уходит в прошлое и сегодня мы можем говорить об этом, не боясь презрения.

(Кстати, где-то читала, что было проведено исследование, согласно которому люди в депрессии более адекватно оценивают риски, чем условно здоровые)

Психические расстройства не появляются просто так - у них есть причины. Это не с нами что-то не так - а реальность действительно тяжёлая и она нас ломает психически также, как мы получаем физические травмы и профдеформации на работе. И также, как сломанные конечности, сломанную психику можно и нужно лечить и переобучать на исправное функционирование. Особенно это актуально в условиях военного времени и зимы, которая близко и которая будет сопровождаться усиленными атаками страны оккупанта(( нам нужно пережить эту зиму, пережить войну, победить и жить дальше, а без крепкого тыла это будет трудно

Я думаю, разрушение стереотипов о психических расстройствах стоит того, чтобы радоваться жизни, быть полными сил и экологично общаться с окружающими

Всем психического здоровья и сил🍃

Бюро економічної безпеки провело обшуки у центральному офісі компанії fest, якій належить купа ресторанів у Львові та інших містах.

Підозрюють очікувано в ухилянні від сплати податків. Самі топ-менеджери у прес-релізі визнають, що частково ведуть бізнес через ФОП.

Можу припустити, що ці ФОПи сплачують податки за спрощеною схемою, тобто платять єдиний податок. Для ФОП І групи це 268,40 грн, ІІ групи - 1340 грн, ІІІ групи - 3 або 5% доходу, плюс для всіх 1474 грн єдиного соціального внеску.

Не виключаю, що і наймані працівники там отримують мінімалку, а все інше - в конверті.

Якщо ви колись відвідували бізнес-семінари з «оптимізації оподаткування», то знаєте, що це найпростіші і найрозповсюджені схеми фіглярства.

В прес-релізі топ-менеджери висловлюють сподівання щодо змін у законодавстві, коли працівники самі платитимуть за себе податки з зарплати. Мовляв це сприятиме їх свідомості вимагати ефективного використання цих коштів. А я от думаю, що свідомості не вистачає бізнесу, який навіть у часи війни не свідомий дотримання закону і хоче зняти з себе соціальну відповідальність. Але при цьому продовжувати заробляти.

Чи це єдині такі оптимізатори? Звісно ні. Вся сфера послуг і it так вчиняє. За рідким виключенням. Від цього втрачають тисячі людей і суспільство вцілому. А виграють власники.

новий відос про недовольних студіків

https://youtu.be/rDnCXqEQ24M?si=4Q0rUCxsZ7QfjpCb

Вийшов новий епізод Indiepocalypse Radio з моєю участю. Говоримо про ігри, каміння і трошки про трудові урядове свавілля в Україні

https://podcasts.apple.com/ua/podcast/indiepocalypse-radio/id1544540838?i=1000631433002

Где мы сейчас и куда мы движемся

Часть 1. Слепые зоны

Вчера Epic Games уволила 16% своих сотрудников — 830 человек остались без работы, хоть и с полугодовой компенсацией. Среди этих людей весь штат студии Mediatonic, тех людей, кто сделал одну из самых популярных игр 2020 года Fall Guys.

В ноябре 2020 года ребята радостно открывали новое подразделение на фоне успехов игры. Через 3 месяца, в марте 2021 года, их купит Epic Games и уберет игру в EGS. Вчера, 28 сентября 2023 года, их всех уволили — никакой студии больше нет.

Unity пробует новые способы монетизации, получает серьезное недовольство коммьюнити, меняет подход и откатывает часть изменений, но дает сигнал другим игрокам — у кого-то рано или поздно такое получится. Многие узнают про Джона Ричителло, CEO Unity. Несмотря на его прямую ответственность, он выступает лишь одним из тысячи бизнесменов. Все, что происходит с игровой индустрией, не сводится к отдельным акторам — важен, в первую очередь, экономический контекст.

Параллельно всему этому Embracer Group, скупившая кучу студий в период пандемии, проводит «реструктуризацию» — закрывает целые студии, увольняя сотни людей. Сокращения не закончились, и будут продолжаться, пока инвесторы Embracer Group не окажутся удовлетворены. Это происходит, скорее всего, из-за сорвавшейся сделки с неизвестной группой инвесторов из Саудовской Аравии на 2 миллиарда долларов, на которую Embracer имела огромные планы.

В то же время продолжается монополизация всей индустрии (которую некоторые смешно называют «консолидацией»), о которой я пишу уже много лет: Microsoft уже год завершает сделку с Activision под радостные крики части игроков. Тем же самым занимается Tencent и Sony.

Потоки капитала теряют свою текучесть, замыкаясь на нескольких крупных игроках. У игровых корпораций появляются фанаты, за них даже начинают болеть и желают им удачи в победе над «конкурентами».

Горячо любимая игроками Prey плохо продалась, после чего, предвосхищая серьезные перемены, оттуда ушел ее основатель Рафаэль Колантино. Некогда талантливая студия Arkane в этом году выпускает Redfall — кооперативный шутер-фиаско, рожденный в переработках и производственном аду. В голове вертится мысль: «Какие-то люди отдали этому бессмысленному проекту 3 года своей жизни и много сил». Bethesda, владеющая Arkane, обещает исправить шутер по аналогии с Fallout 76. «Она станет хорошей игрой», говорит Пит Хайнц.

Microsoft, владеющая Bethesda, не очень довольна своим игровым направлением, и, скорее всего, скоро тоже начнет проводить «реструктуризацию», на что указывает много вещей. До этого она давала много денег разным студиям, но лавочка, судя по всему, скоро закроется. Также делает Sony, давая денег Кодзиме на Death Stranding — это не подарок, а инвестиция, которая должна окупиться. Какой будет судьба Arkane в этой ситуации, как скоро она станет лишь историей?

ZA/UM, создавшая Disco Elysium, одну из лучших RPG за всю историю жанра, была украдена у своих создателей никем иным, как бизнесменами (еще и мошенниками). Революционная творческая идея была захвачена капиталом и обескровлена. Произошла рекуперация, или даже, может быть, прекорпорация, как хорошо заметил Марк Фишер?

За последние десять лет закрылось множество хороших студий, выпускавших отличные одиночные игры. Как пример, EA уничтожила Black Box Games и Visceral Games. Издатель мотивировал сокращение Black Box так: «EA в Ванкувере трансформирует свои студии в соответствии с переходом всей EA на быстрорастущие цифровые форматы, включая онлайн и социальные игры, а также F2P».

С 2010-ых годов такая вещь, как микротранзакции, прошла длинный путь: сначала игроки не могли принять внутриигровые покупки в платных онлайн-играх, ведь раньше такое было маркером F2P-игр.

Через более чем десять лет мы имеем внутриигровые магазины во многих крупных одиночных играх — а всего 6 лет назад Warner Bros., потребовав на правах издателя добавить в Shadow of War лутбоксы, вызвал волну возмущения в сторону игры. Некогда новое словосочетание «игры-сервисы» уже прижилось и стало данностью.

Часть 2. Скорость

То, что мы наблюдаем сейчас — это плоды быстрого развития игровой индустрии и ее полноценного превращения в место, где вертятся огромные деньги. За 2021 год игровая индустрия произвела прибыли на 214 миллиардов долларов: это в почти три раза больше, чем производит глобально индустрия кино. 2023 год, несмотря на все проблемы, очень богат на хорошие игры — дела у индустрии идут отлично.

В нашей экономической системе успех выражается не просто в росте, но и в самой динамике этого роста. Если рост замедляется — это плохо, в идеале все должно бесконечно ускоряться.

Ускорение, которым грезят директора и менеджеры — это ускорение в пустоту. Продукт, который может предложить такая система, вам всем давно известен — сильно-монетизируемые однообразные онлайн-игры. Капитал редуцирует любую вещь до легко воспроизводимого и популярного продукта. Эта история не нова, вы могли наблюдать похожие процессы на примере кино, музыки и книг. «Capitalism breeds innovation», говорите?

На фоне этого однообразия независимые разработчики каждый год рискуют, выпуская то хиты, то полные провалы. Любой провал для них может быть фатальным — это либо банкротство и закрытие студии, либо продажа себя крупным игрокам (а потом и сокращения). А как показывает опыт Mediatonic, даже успешный проект не гарантирует, что покупатель от вас потому не избавится.

В то время как многие крупные игроки (за парой исключений) меряются графикой, трассировкой лучей, количеством планет и размером карт, и не предлагают почти ничего интересного, независимые разработчики и небольшие студии (которым сейчас, в том числе, пока еще дают деньги крупные игроки) двигают индустрию вперед. Компании, не ставшие публичными и не вышедшие на биржу (например Valve), продолжают делать много чего полезного — но это не всем доступно, это большая роскошь, большинство всё-таки уходит на биржу.

Тем временем работа в ААА-индустрии теряет свою ауру и превращается в обычную работу, а не дело мечты — меньше креативности и экспериментов, больше «продуктивности», «недельной нормы задач», «выполнения плана». Эффективные менеджеры проникают во все структуры разработки, так как бизнес хочет расти. Риски — это глупость и ребячество, серьезные дяди делают все по уму, поэтому скоро во всех крупных студиях воцарится порядок. Каждый будет знать свое место в отделе и выполнять свою функцию, необходимую бизнесу.

За такими изменениями всегда следует отчуждение, а за ним и выгорание — ты больше не полноценный участник креативного процесса, ты просто «выполняешь задачи». К тому же, в постоянных кранчах в погоне за сроками перемалывается много команд и талантливых людей, которых навсегда теряет индустрия.

Практики разработки, изначально появившиеся у тех, кто делал мобильные игры с жесткой монетизацией, просочились повсюду. Теперь и не поймешь, что лучше: делать очередную игру-сервис или три-в-ряд — во втором случае еще и больше платят, и работа легче.

Индустрия очень сильно меняется, поэтому держите нос по ветру и не теряйтесь. Мы с вами все в одной лодке: сейчас самое время начать проявлять солидарность, выстраивать горизонтальные связи, организовываться в профсоюзы и защищать те вещи, из-за которых мы любим свою работу.

Капитал везде пытается стать хозяином: навязывает свои правила игры и условия. Поэтому важно давать ему отпор — все-таки игровая индустрия это, в первую очередь, наша индустрия, индустрия креативных людей, мечтающих делать хорошие игры. Мы создаем ее своими силами, и мы имеем право выбирать, куда ей двигаться.

Довольно важная новость для индустрии: недавно работники CD Projekt вместе с другими польскими разработчиками игр объединились в профсоюз PWGU (Polish Gamedev Workers Union).

Своими целями они ставят борьбу за честное обращение с сотрудниками, повышенную безопасность рабочих мест и их здоровую культуру.

«Мы планируем достигнуть этого с помощью взаимопомощи, образования и установления равной коммуникации с сотрудниками в качестве сильного голоса рабочих. Наша цель не начать сражение, а установить диалог».

Это очень важный шаг в сторону развития игровой индустрии из токсичного места в место, где все люди смогут заниматься любимым делом, получая достойную зарплату и не боясь потерять свое здоровье в бесконечных переработках.

Запрошую російськомовних жінок на очну групу підтримки у Львові🙏
Групу проводитиму я - арт-терапевт, практичний психолог Дарія Селищева.

Поговоримо про наболівше, про те, де брати ресурс, також звернемося до арт-терапевтичних технік.

Безпечний простір у центрі Львова, дружная спільнота і чай зі смаколиками☕
Але наша першочергова мета - створити простір, комфортний для висловлення кожної

Планується 4 очних зустрічі раз на тиждень, починаючи з 16-го листопада. Кількість місць обмежена. Анкета для реєстрації:
https://forms.gle/36Ahm7Rjhn4iPEJbA

Захід проводиться за підтримки громадської організації Соціальний Рух❤️

А ось оригінал інтерв'ю з Левом та Павлом з CD Projekt, співзасновниками профспілки робітників ігрової індустрії у Польщі.

Коротко по суті:
1️⃣ приводом для створення профспілки стало звільнення близько 100 людей під час реструктуризації в компанії;
2️⃣ профспілка створена в рамках мережі профспілок OZZ „Inicjatywa Pracownicza” (наші товарищі), спираючись на досвід працівників Allegro та Amazon Cloud в Польщі;
3️⃣ наразі профспілка налічує не менше 10 людей (точна кількість не повідомляється);
4️⃣ новозареєстрована профспілка поки що не зустріла жодного опору з боку адміністрації компанії, хоча та наголосила на тому, що в компанії вже є представницький робітничий орган, Teams Representatives (RTR);
5️⃣ основний напрямок роботи профспілки - освітній, оскільки "працівники, особливо молоді, не мають уявлення про те, що таке профспілка, як вона працює, які права та обов’язки має";
6️⃣ хоча профспілка створена на базі CDPR (в якому зараз все відносно добре і навіть змогли подолати кранч), її мета - розширити діяльність на весь ігровий сектор країни.

Хто у Львові - виходьте на підтримку прогресивного студентства. Фаріон давно пора зняти з посади викладачки.

​​🚨 НЕОБХІДНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ СОЛІДАРНОСТІ

Завтра, 14 листопада, о 12:00, біля головного корпусу НУ "Львівська політехніка" за адресою вул. Бандери, 12, відбудеться акція протесту, основною вимогою якої є звільнення Ірини Фаріон з посади викладачки Політехніки на підставі її ксенофобних заяв щодо російськомовних військовослужбовців ЗСУ.

Окрім відверто ненависницьких заяв, нещодавня діяльність Ірини Дмитрівни призвела до реальної шкоди студентам, що її підтримували: за даними ЗМІ, на Телеграм-каналі Фаріон з'явився приватний лист студента з Криму, де останній висловив проукраїнську позицію. Через те, що в публікації Фаріон містились персональні дані студента, невдовзі його було затримано російськими спецслужбами.

Вкотре наголошуємо, що розсадникам ненависті і мракобісся не місце у викладацькому складі університету. Закликаємо всіх небайдужих доєднуватися до акції, приводити друзів та приносити плакати, аби показати адміністрації ЛП та самій пані Фаріон, що студенти не потерплять її чергових спроб розпалити ворожнечу на мовному ґрунті.

ОСВІТА БЕЗ НЕНАВИСТІ - ПОЛІТЕХНІКА БЕЗ ФАРІОН!

Люди, які ділять людей за ознакою мови, глибоко помиляються і що це супер допомогає російській пропаганді, яка почала війну з захисту нас, російськомовних громадян України. Фаріон відверто допомагає Росії, коли гонить на російськомовне населення, остання крапля - це коли вона назвала російськомовних азовців росіянами. Щось таке говорили і мені рік тому в погрозах, які ініціювала львівська не дуже розумна активістка Ярина. Ця точка зору позорна і таких людей слід шеймити. А Сама остання крапля - це те, що Фаріон відверто нашкодила патріоту України, опублікувавши його листа, і деанонімізувавши його тим самим.

Нам, українцям, чия рідна мова російська, не потрібно захист Росії, але нас не треба обзивати жертвами, і на нас не можна тиснути, примушуючи говорити українською. Ми такі, які ми є, судить нас (і всіх інших людей) по змісту, по принципах, а не по мові. Якщо ми за Україну, нас треба сприймати, як українців, а не обзивати нас "москворотими" і всім тим зоопарком, який видумали ультраправі. Ми втратили свої домівки і мир ще у 2014, і шеймить нас за мову - це віктімблеймінг. Відстоюю право на свободу вибору мови (окрім необхідного мінімуму: документація та публічні заходи
Ну і я розмовляю українською, коли співрозмовник нею говоре, і коли він нормально ставиться до моєї російськомовністі). Відстоюю право на безпеку, право говорити як нам зручно, вільно виражати думки, право на самовизначення, на те, щоб ніхто не намагався знищити мою донбаську ідентичність, а подавали українізацію як тортик, а не як удари палкою. Бо все це частина мене, і якщо боїтеся пропаганди, то і бійтеся саме пропаганди. А людям треба довіряти. Схід України не гірший за Захід.

Я хочу, щоб люди тут у Львові зрозуміли, що
1. Російськомовні громадяни - це не проросійські.
2. Агресувати на російськомовних - це відштовхуватм нас, а значить, ділити країну на культурний захід і бидло схід. А це підгодовує рос пропаганду.
3. Це не правильно, що ми ризикуємо втратити роботу, не отримати зйомну квартиру або ж просто бути побитими на вулицях за мову. Нас російськомовних треба поважати, ми нічим не гірші за україномовних.

Сподіваюся, що Фаріон звільнять, і що це буде початком усвідомлення цих простих для розуміння істин. Що змі, блогери і всі інші відреагують розумінням і нарешті тренд на хейт російськомовних піде на спад.

Лайк і репост, будь ласка❤️