Все почалося з ранкової риби. Я наступив на неї поки плавав. Як взагалі можна наступити на рибу. Я зміг.

Потім були цикади та пташки, але в цьому немає нічого нового. Поки я працював, мимо пробігла ціла колонія мурах, як не дивно, вони не затрималися. В туалеті в кафе як завжди були гекони.

Ввечері, коли ми сиділи на пляжі і будували замки з піску, прибіжали дві собаки, розвалили наші замки, обтрусили в нас пісок і почали прям по нам бігати. Чудові тварини, вони здається взагалі не помітили що ми живі, прогацали прям по нам.

На цьому можна було б і закінчити, ми з Феєю повернулися додому і я пішов спати. Не пройшло і пари хвилин, як в кімнату вбігли панічні Сайбо і сказали що в них косметичка жужить і шевелиться. Я перевірив, косметичка жужала і шевелилася.

Сайбо взяли її в руки і переклали на підлогу... буквально в 10 сантиметрах від гіганського паука.

На цьому моменті навіть Фея прокинулася. Паука ми забулили веніком і він збіжав у вікно. Косметичку відкрили, виявилося що там сидів величезний жук. Його вдалося підцепити паличками для їжі і перетащити на волю.

На цьому моменті я реально іду спати і сподіваюся що неочікуваних тварин на сьогодні більше не буде.

...поки писав це речення, підняв очі, а там по колоні на терасі повзе гекон.

The Song of Achilles

What has Hector ever done to me? (с) Achilles

Якщо б я мав звичку плакати читаючі книжки - я би плакав. Неймовірна книга. Якщо попитати буктокерів про сучасну квір-літературу, це перше про що вони згадають і це абсолютно заслуговано. І щоб ви розуміли, я не фанат і не знавець грецьких міфів, через це прям декілька років відкладав прочитання, але в ітозі я залишився в абсолютному захваті.

Сюжет дуже складно заспойлерити, бо це переказ Іліади з точки зору Патрокла - друга дитинсва, компаньона та правої руки Ахілеса. В оригінальному епосі він другорядний персонаж, але його історія є фактично каталізатором всієї розвʼязки. На Вікіпеції є окрема стаття з розмірковуваннями на тему чи були їх стосунки романтичними, наявна девʼятьма мовами, в тому числі українською.

В цій історії Патрокл і Ахілл - коханці, але це не історія про те як вони усвідомлюють почуття. Їх кохання - данність, вони разом з дитинства і між ними немає проблем які вони не можуть подолати. Проблеми тут в навколишньому світі, війні, пророцтвах і людських якостях, що заважають їм нормально жити це життя.

Це історія в першу чергу про ціну людської гордості, до чого призводить бажання слави і на що люди ідуть (або не ідуть) заради кохання.

Якщо чесно, за вайбом ця книга ніби плод любові She Who Bacame the Sun та This is How You Lose the Time War. Не питайте, це мої асоціації, плюс я в курсі що обидві ці книги були написані пізніше. В будь-якому випадку, авторка є експерткою з грецьких міфів та мови, книга просто набита відсилками до якихось нішевих і не дуже штук. Але найголовніше, вона чудово описує персонажів незвичної нам культури.

Що мені сподобалося
- Як раз цей дуже верібельний опис зовсім іншої культури і зовсім інших цінностей. Герої не мислять як сучасні люди, для них є важливими якась дичина не дуже зрозумілі нам речі, від їх понять про честь взагалі вивертає, я вже мовчу про ставлення до жінок
- Різниця в логіці, поведінці і сприйнятті реальності у богів, людей та напівбогів. Через це боги здаються просто рідкісними виродками, як власне і в міфах. Герої теж здаються рідкісними виродками, але з інших, абсолютно смертних, причин
- Чудова аверсія міфу про ахілесову пʼяту
- Хитрий противний жук Одіссей та здорова батьківська фігура Хірон
- Як воно написано. Це дуже приємно читати, поетично і кожне слово на своєму місці (ну крім одного моменту губастого алігатора в середині). Настільки поетично, що деякі вважають це за мінус
- Безкінечна кількість відсилок до міфів, мовних приколів і всього що повʼязано з епохою. І частину з них можна відловити навіть просто памʼятаючи щось рандомне зі шкільної програми чи маскультури
- Foreshadowing. Авторка ідеально в це вміє і я не знаю як їй в це вдається зважаючі на загальну відомість сюжету
- Романтичні стосунки головних героїв та дружба між Патроклом та Брісеїдою. Здорова комунікація. Ви же не думали що я про це не згадаю? Пффф
- Те, що на відміну від міфів, в цій книжці Патрокл не є воїном
- Історично корректна та дуже дивна грецька гомофобія. Ну і що що він мужик, але він тобі не ровня! Плюс, ви вже якось старуваті для гейства
- Важливість обрядів, особливо жертвоприношень та поховань. Переплетення містики з якимось дуже людськими штуками
- Пророцтва. Просто проротства та фаталізм. Загалом відношення до смерті

І загалом, мені здається це потребує якоїсь особливої майстерності - написати цікаву книгу коли більшості читачів вже відомий фінал, а всі інші можуть його без проблем нагуглити. Бо основне питання це не "що станеться", а "як вони до цього дійшли взагалі". Для мене це завжди показник гарної історії, коли абсолютно неможливо відірватися навіть знаючи фінал.

Короче, 10/10, рекомендую прям усім хто ще не читав, неймовірно.

P.S. Він Ахілл чи Ахілес в українській традиції? Суффікс -ес це наче суто англійська тема?

Бачили як люди в тіктоці шукають сніданок, який вони могли б їсти кожен день?

Я бачив. І, незважаючі на те що в плані їжі я трошки консерватор, завжди вважав дуже дивним ідею їсти щось одне і те саме кожен день. Тим паче на сніданок.

Так було до вчорашнього дня поки я не спробував ОСЬ ЦЕ.

Це - конджі, рисова каша, хоча більше схоже на суп. Конкретно тайська її варіація, хоча вона розповсюджена по всьому півдню та сходу Азії і найчастіше асоціюється з Китаєм.

Найчастіше цю кашу їдять на сніднок але вона несолодка. Конкретно тайська подається зазвичай зі свиними мітболами, напівсирим яйцем, маринованою азійською редискою та всякими іншими спеціями. Імбир, чорний перець, всяка зелень. Подають ще зі шматочками смаженного тіста.

Рис вариться в купі води чи бульйоні, співвідношення десь 1/8. Якщо не помиляюся, раніше це був спосіб приготувати шось за ніч. Коли в залишки вечірного супу доливають рідини, сиплять рис та залишають на маленькому вогні на ніч. Але звісно ж там купа різних рецептів та варіацій.

Воно неймовірно смачне та ідеально збалансоване для ранку, особливо коли взагалі неможливо нічого в себе впихнути. Не знаю як у вас, але в мене зранку вічна проблема з жуванням.

І якщо чесно, давно знав про цю штуку, але ніколи не хотів спробувати бо опис для мене звучить не прям супер. Але як бачите, це я був неправий.

...звісно я не їв би це кожен день, мої гіперфіксації на їжі тривають максимум пару місяців.

Хто про шо, а Ро про їжу.

До вашої уваги - McGriddle! Це бургер де замість стандартної булки кладуть два солодких панкейки з краплями кленового сиропу всередині. В якості начинки конкретно тут - яєчко, свинні патіс, бекон та сир.

І я не знаю від чого мені погано більше - від того що ця штука існує чи від того яка вона смачна.

А взагалі я тут давно думаю, я не можу назвати жодної страви з солодким мʼясом з української кухні чи дотичних. І часто від друзів чую що такі поєднання це дуже дивно і вони не хочуть пробувати.

Але воно є буквально де завгодно ще. Американські цинабони з беконом чи просто карамелізований бекон, шведські мітболи з варенням, індійське манго каррі, німецька свинина з яблучним соусом, корейська смажена курка, знову з варенням.

Може в нас таке теж є, а я не знаю? Згадується хіба курка з чорносливом з дитинства.

Бо мені здається воно повинно бути в досовкових традиціях.

Також, до вашої уваги - sir!

Вже декілька людей в двох (!) азійських країнах назвали мене sir, кожен не один раз так що я не наплутав. Я спочатку думав може то сінгліш, але адміністраторка готелю тільки що переді мною вибачилася коли зрозуміла що я в жіночій кімнаті.

Якщо чесно, sir чути приємніше ніж ma’am, а madam взагалі робить мені боляче.

Можна я постійно буду sir?

Ну і раз я уже на цю тему заговорив. Фан факт, але серед найбільш популярних європейських мов, тільки в англійській все ще офіційно використовуються звертання до жінок і залежності від шлюбного статусу.

В Німеччині мене називають виключно Frau. Ну чи ma’am 🤣.

Fräulein (фройляйн) це не просто застаріле звернення, це образа і зневага. В сучасній німецькій це щось типу «дівка» і то в кращому випадку. Схожа ситуація з Mademoiselle та Señorita, це теж звучить жахливо. Але тільки в Європі, в латинській Америці наприклад зовсім інші правила.

В той час як мати приставку Dr до фамілії це прям неймовірна шана яка справді відкриває купу дверей. Не дарма існує стільки жартів про «ви помилилися, я доктор».

А я просто сподіваюся що ніколи нікому не прийде в голову назвати мене Mrs.

Якщо ви ще не бачили і вам треба трохи радості в цьому житті. Відкриття BAFTA Девідом Теннантом, я просто в захваті.

https://youtu.be/gyGTEHyUysM?si=nuaccTbErYWiQzDD

Хто про що, а Ро про їжу (2)

Зараз розповім про штуку, яка більшості українців за описом буде здаватися бридотою. Я звісно проти того щоб відбиватися погано про будь-яку їжу, бо їжа це культура, а культура не погана сама по собі. Але ви зрозумієте.

Це - сінгапурський сніданок. Придуманий імігрантами з Хенані під британським впливом, розповсюджений також в Малайзії. Але саме Сінгапур популяризував цю штуку.

Підсмажений тостовий хліб, солодка кокосова паста kaya, величезний шматок вершкового масла. І не так як німці свій brot мазюкають, треба прям шматок масла!

Подається з азійським напівзвареним яєчком, политим соєвим соусом та посипаним білим перцем. Також, традиційною кавою зі згущіком.

Half-boiled eggs дуже популярні на південному сході Азії, для нас реально незвичні, але це насправді один з моїх улюблених способів приготувати яйце. Як пашот, тільки білок мʼякий. Він повністю готовий і трошки нагадує custard, чомусь. Для того щоб приготувати тре просто залити яйця кипʼятком та залишити хвилин на 8 під кришкою.

Кароче про цей тост. Неймовірно смачно. Я сприймаю це як солодкий сніданок незважаючи на всі ці яйця і соєвий соус, тому часто таке не зʼїш. Але коли це тост який треба макати в жовток був чимось несмачним.

Якщо колись на це натрапите - спробуйте бо воно того варте.

А я тим часом пережила найдовший переліт в своєму житті, 12 годин. Зараз буде ще один. Подивилася купу фільмів на які було вломи йти в кіно. Намагаюся не думати про orange asshole. Працюю. Джет лег та ще сволота.

Фото жахливе бо воно з аеропорта, але кріпити щось нагуглене якось не хочеться.

P.S. для турків я теж sir. Ха.

Що зараз відбувається у Німеччині

Я жодним чином не експерт, просто спілкуюся з німцями

Сьогодні проходять дострокові вибори у парламент. Вони є результатом минулорічної кризи, коли канцлер Шольц розвалив парламентську більшість, прибравши голову однієї з трьох формуючих коаліцію партій з посади міністра фінансів (FDP). Це призвило до утровення уряду меншості та програшу самим Шольцем вотуму довіри.

Німці будуть обирати скільки місць яка партія отримає в парламенті, кандидат від партії-переможця вирогідно займе позицію канцлера за результатом парламентського голочування.

По всім соцопитуванням, зараз з великим відривом лідують CDU/CSU, християнські демократи, зараз в опозиції. Тобто наступним канцлером Німеччини скоріше за все буде Фрідріх Мерц. Мало про нього знаю і в Німеччині його не дуже люблять. Він старий консерватор і не популіст, давній політичний противник Меркель. Виступає за жорстке вирішення проблеми з мігрантами шляхом скорочення виплат і допомоги з інтеграцією. Але найголовніше, він неодноразово критикував правлячу коаліцію за зволікання допомоги Україні, зволікання з наданням зброї та підкреслював, що наша перемога у війні це одна з його найвизначніших цілей.

Після виборів, лідуюча партія має сформувати коаліцію, тобто домовитися з кимось ще. І там прям якась дичина відбувається, якщо чесно. Скоріше за все CDU/CSU буде вести перемовини з SPD (партія Шольца) чи з Зеленими (члени діячої коаліції). Але там лідер CSU каже що вони з Зеленими просто срати на одному полі не сядуть, а SPD розглянуть тільки якщо ті приберуть з парламенту Шольца. Є ще демократи, лідера яких Шольц як раз і звільнив з поста міністра фінансів запустивши весь цей месс, вони теж не дуже хочуть знову в коаліцію з його партією. Але найважливіше - всі впевнені що Мерц ніколи не піде на співпрацю з AfD.

AfD (Alternative für Deutschland) це ультраправа, популіська партія, що виступає за абсолютне людожерство. Підтримка РФ, антисимітизм, "перегляд" нациського минулого, традиційні цінності, антимігрантський націоналізм, антиЛГБТ, заперечення зміни клімату. Їх підтримує Ілон Маск, хто б сумнівався. Так, це та сама партія, лідерка якої (Аліс Вайдель) перебуває у шлюбі з міграткою зі Шрі-Ланки і вони обоє живуть у Швейцарії, просто уявіть як вони пояснюють своїм дітям чим займається їх мати.

Всі знають що вони абсолютні людожери, але проблема в тому, що по соцопитуванням вони отримують 20% голосів виборців. Тобто кожен 5 німець що прийде сьогодні на ділянку, проголосує за ось це.

Фрау Вайдель не стане канцлеркою Німеччини, але той факт що вона взагалі розглядається як кандидатка, а AfD отримує площадку для висловлення своїх позицій - честно кажучі це вже викликає багато запитань. Також дуже показово, що виборці AfD переважно зі сходу Німеччини і переважно чоловіки. На щастя, вони скоріше за все опиняться в опозиції.

Не знаю до чого це все призведе, але Німеччина неймовірно тормознута і зараз просто найгірший час для зволікання. Можуть піти місяці на формування нової коаліції, тим часом як Трамп коїть якусь нову дичину буквально кожен день. Виглядає так, що лідуючу роль у Европі взяв на себе Макрон, але все одно сподіваюся що німці все вчасно порішають і ЕС вийде з цієї кризи сильнішим ніж є зараз.

Якось так, виправляйте якщо я щось наплутала. Ось тут один комік дуже круто пояснює як так взагалі сталося.

https://youtu.be/bLWLb0RM7HQ?si=HXANVyeNruIBS2k-

Вестерни: а зараз ми будемо дивитися як ви приготуєте вишукані страви з філе міньон!
Азійці: ваш головний інгрідієнт на сьогодні - сушені стрючки гіркої корейської редьки. якщо не хочете, в нас є ще ферментованний скат.

Ви вже знаєте про одне з моїх guilty pleasure, так що зараз розкажу про інше. Ще кулінарні шоу, як може здогадатися будь-хто, хто був в мене в гостях. Зазвичай я дивлюсь щось типу ютуб відосів чи якоїсь пекельної кухні, але пару днів назад натрапила на Нетфліксі на цей ШЕДЕВР.

Перший плюс, він на Нетфліксі. Але взагалі це корейське кулінарне шоу. Корейською, з корейськими шефами та корейськими стравами. Воно як аніме. Реально ніби дивишся лайф екшон Shokugeki no Soma, тільки в жюрі замість шкільниці з десятим розміром, два дуже вічливих мужика в костюмах-трійках. Що згодьтеся, набагато краще. І я знаю що аніме це японське, it's not the point.

Там є все. Пафосні жести, по типу як не дати більшій частині учасників користуватися своїми справжніми іменами. Неймовірний теншн від ведучого і відчуття що програвшего шефа зараз привселюдно стратять, а не просто виженуть із конкурсу. Безкінечні азійські поклони, в тому числі і падіння в ноги перед старшими колегами. Чітка ієрархія. "Мені тре послухати опінью іншого судьї, бо я боюся що не зможу винести справедливе рішення через сентиментальність". Зворушливі історії. Купа азійських страв і незнайомих інгрідієнтів.

Я особливо кекав кожен раз від чогось типу "ми приготували картопляне пюре по-західному". Справедливо, раз в Европі тут кожен раз хтось курку по-азійстки смажить. Що ну блін, яка ще курка по-азіатськи. Картоха має більше сенсу.

Ну і мене як цінительку особливо радує різноманіття контенту, а не вічне - а тепер подивимося хто краще приготує філе морського окуня. А потім вони всі крошать мірпуа, заливають деміглясом і кладуть зверху яйце-пашот. До того ж, відразу зрозуміло що шеф неймовірний, якщо він здатен приготувати щось чудове зі шматка тофу.

Кароче. Ну раптом вам щось таке треба було.
https://www.netflix.com/title/81728365

Друзі, в мене зараз абсолютно завалена лічка.

Вибачте що я не відповідаю, але я не в змозі зараз адекватно і швидко на все реагувати, занадто багато різних справ. Я до вас повернуся.

Якщо щось термінове, напишіть пліз що воно термінове. Або дзвоніть.

26

Доречі, якщо ви раптом хочете мене привітати - буду надзвичайно вдячна якщо ви закинете додатковий донат на ЗСУ чи на допомогу волонтерам зі здоровʼяєм.
Якщо вам раптом хочеться щоб саме я щось отримала, я завжди рада книжкам, паперовим чи кіндлу. Правда донатам я буду рада більше.

So, I just had a nice talk with my roommate Viola during dinner. Unfortunately, I made a silly German mistake: I said "Ich bin Recht" instead of "Ich habe Recht." 

"It's not working that way", Viola said. Because apparently, where "Ich habe Recht" is simply "I'm right", the first one is used only in a political context. So basically "I'm right-wing, conservative, republican"
"Oh, it could've been an almost unforgivable mistake", I replied. "Ich glaube Ich bin Link". 
"Yeah, but you should say "Links", otherwise you are telling me that you are a mean cheater"

Honestly, I don't even know which is worse.

But don't you worry, I had my revenge. After that, I told her all I knew about transgender mice.