#Подзаборноебогословие
Веселый поп Дрочка проповедовал:
- Найстрашніший наслідок гріхопадіння - це порушення гармонії. Найяскравішим прикладом порушення гармонії - є те, коли цей жорстокий світ зранку своїми залізними та безжальними кігтями розриває гармонію тебе, ковдри та подушок.
Веселый поп Дрочка проповедовал:
- Найстрашніший наслідок гріхопадіння - це порушення гармонії. Найяскравішим прикладом порушення гармонії - є те, коли цей жорстокий світ зранку своїми залізними та безжальними кігтями розриває гармонію тебе, ковдри та подушок.
#Подзаборноебогословие
Спрашивают веселого попа Дрочку студенты:
- Хеллоуин приближается, можно ли его праздновать?
- Ох дурні діти, ну навіщо нам святкувати казна що та й ще надумане. В нас є свій хеллоуин - це "гробки". Коли всі ми не просто переодягаємось в потвор, та вимагаємо солодощі, а разом з нашими померлими святкуємо Пасху. Наступає справжне літо.... Тоді і солодощів повно, і домашньої ковбаски, піріжків... ням-ням... Да і потвор, як понапиваються, теж, бува, немало вилазить. Справжніх, а не штучних. А я от на нашому сільському цвинтарі розвагу придумав з хлопцями. Як відслужимо вже всі панахідки, беремо кожен по відру води, тай гуляємо серед могил. А як побачимо пьяного, так з ведра його і поливаемо. Оце справжні веселощі. Спочатку вони сердились, а потім бухать перестали. У наступному році буду цю традицію у сусідніх селах запроваджувати.
Спрашивают веселого попа Дрочку студенты:
- Хеллоуин приближается, можно ли его праздновать?
- Ох дурні діти, ну навіщо нам святкувати казна що та й ще надумане. В нас є свій хеллоуин - це "гробки". Коли всі ми не просто переодягаємось в потвор, та вимагаємо солодощі, а разом з нашими померлими святкуємо Пасху. Наступає справжне літо.... Тоді і солодощів повно, і домашньої ковбаски, піріжків... ням-ням... Да і потвор, як понапиваються, теж, бува, немало вилазить. Справжніх, а не штучних. А я от на нашому сільському цвинтарі розвагу придумав з хлопцями. Як відслужимо вже всі панахідки, беремо кожен по відру води, тай гуляємо серед могил. А як побачимо пьяного, так з ведра його і поливаемо. Оце справжні веселощі. Спочатку вони сердились, а потім бухать перестали. У наступному році буду цю традицію у сусідніх селах запроваджувати.
#Подзаборноебогословие
Собрались в сень подзаборную к веселому попу Дрочке батюшки за жизнь поговорить. Тяжко сельскому пастырю от Престола прожить, нужно подрабатывать, детей учить-кормить. Отец Петр рассказывает что устроился в детский садик ночным сторожем. Отец Иван смеется и тычет пальцем:
- Це позор! Як можна на пана працювати! Ось я свиней годую. Нормально виходить. Зараз такі комбікорма, що вони наче пухнуть - швидко ростуть. Правда ті, що для себе вирощуваємо, ті повільніше, бо їм шо попало не даєм, це ж не на продаж.
Дрочка, хитро прищурившись, спрашивает у отца Петра:
- А розскажи, отче, що ти там в садочку вночі робиш?
- Ну як що... Спочатку помолюся, псалтир почитаю, Євангелію, трохи посплю.
- А ти, отець Іван, як часто своїм свиням Євангеліє читаєш? Га?
Говорят, через некоторое время отец Иван устроился в свою сельраду водителем.
Собрались в сень подзаборную к веселому попу Дрочке батюшки за жизнь поговорить. Тяжко сельскому пастырю от Престола прожить, нужно подрабатывать, детей учить-кормить. Отец Петр рассказывает что устроился в детский садик ночным сторожем. Отец Иван смеется и тычет пальцем:
- Це позор! Як можна на пана працювати! Ось я свиней годую. Нормально виходить. Зараз такі комбікорма, що вони наче пухнуть - швидко ростуть. Правда ті, що для себе вирощуваємо, ті повільніше, бо їм шо попало не даєм, це ж не на продаж.
Дрочка, хитро прищурившись, спрашивает у отца Петра:
- А розскажи, отче, що ти там в садочку вночі робиш?
- Ну як що... Спочатку помолюся, псалтир почитаю, Євангелію, трохи посплю.
- А ти, отець Іван, як часто своїм свиням Євангеліє читаєш? Га?
Говорят, через некоторое время отец Иван устроился в свою сельраду водителем.
#Подзаборноебогословие
В місцевому АТБ веселий поп Дрочка спочатку відчув пронизливий погляд, а потім його позвали поставленим та виразним баритоном:
- Отець Василь, можна з Вами поговорити!?
Поруч стояв отець Симеон, благочинний з МП, з окладистою та дуже презентабельною бородою, у довгому пальті та миловидною матушкою. Раніше, зазвичай, при зустрічах отець Симеон або погрожував веселого попу Дрочці повисмикувати бороду, або просто відвертався, а тут, схоже, і справді бажав якогось спілкування.
- Добре, - відповів отець Василь, та покатив свій візочок у відділ з міцними напоями, бо там було менше народу, - слухаю.
- Отець Василь! - продовжив благочинний альтернативного патріархату, - ну ми вже з Вами знайомі багато років! Війна в країні! Не потрібно розхитувати човен та сварити українців! Неначасі! Навпаки необхідно разом сплотитися та вболювати за Україну!
Під час цієї промови отець Василь чомусь згадав, як цей Симеон та іже з ним, роками розповідали про неканонічність та безблагодатність української Церкви, як перекрещували, переосвячували та перехоронювали після отця Василя, але мпшник продовжував!
- Ну в нас же українська Церква і у Вас! Ми однакові! Нам немає чого ділити! І Україна у нас одна! Дослухайтеся, отче! Не вносіть розбрат! Не треба допомагати ворогу та зводити наклепи на нас! Ну скажіть, чого Ви розповідаєте скрізь, що це московський патріархат привів війну, що ми агенти ФСБ, і що ходити у нашу церкву - це зрада та служіння рашистам? Дивіться, ми парафією і військовим допомагаємо, і за президента молимося, і гуманітарку біженцям збираємо. Не нагнітайте, прошу, це погано.
- Звісно погано. - відповів отець Василь. - Потім трішки помовчав та додав: Погано для агентів ФСБ та сатани, бо це їх викриває.
- Ну які ми агенти ФСБ! Ми ж військовим допомагаємо!
- Угу, допомагаєте, саме як агенти ворога, бо агенти так само мають робити, щоби маскуватися.
Отець Симеон почервонів, розсердився, та випалив.
- Та якби мені зараз сюди рашиста, я б його власноруч придушив!
- Певно придушив би, - спокійно продовжив отець Василь, - бо Ви агент ФСБ. Агенти так і мають поступати, для маскування. Ви так все життя поводилися. І тут, вбили би демонстративно одного свого, щоби потім знищити духовно мільйон українців, втовкмачити їм ідеї руського міра та збудувати чергову рашку. Відійдіть, агенте ворога, Ви мені затуляєте "цинандалі" та свободу. Бо матушка моя вже приготувала пюрешечку та смаженого пангасіуса, я сюди у справах зайшов, а не з ворогом триндіти.
В місцевому АТБ веселий поп Дрочка спочатку відчув пронизливий погляд, а потім його позвали поставленим та виразним баритоном:
- Отець Василь, можна з Вами поговорити!?
Поруч стояв отець Симеон, благочинний з МП, з окладистою та дуже презентабельною бородою, у довгому пальті та миловидною матушкою. Раніше, зазвичай, при зустрічах отець Симеон або погрожував веселого попу Дрочці повисмикувати бороду, або просто відвертався, а тут, схоже, і справді бажав якогось спілкування.
- Добре, - відповів отець Василь, та покатив свій візочок у відділ з міцними напоями, бо там було менше народу, - слухаю.
- Отець Василь! - продовжив благочинний альтернативного патріархату, - ну ми вже з Вами знайомі багато років! Війна в країні! Не потрібно розхитувати човен та сварити українців! Неначасі! Навпаки необхідно разом сплотитися та вболювати за Україну!
Під час цієї промови отець Василь чомусь згадав, як цей Симеон та іже з ним, роками розповідали про неканонічність та безблагодатність української Церкви, як перекрещували, переосвячували та перехоронювали після отця Василя, але мпшник продовжував!
- Ну в нас же українська Церква і у Вас! Ми однакові! Нам немає чого ділити! І Україна у нас одна! Дослухайтеся, отче! Не вносіть розбрат! Не треба допомагати ворогу та зводити наклепи на нас! Ну скажіть, чого Ви розповідаєте скрізь, що це московський патріархат привів війну, що ми агенти ФСБ, і що ходити у нашу церкву - це зрада та служіння рашистам? Дивіться, ми парафією і військовим допомагаємо, і за президента молимося, і гуманітарку біженцям збираємо. Не нагнітайте, прошу, це погано.
- Звісно погано. - відповів отець Василь. - Потім трішки помовчав та додав: Погано для агентів ФСБ та сатани, бо це їх викриває.
- Ну які ми агенти ФСБ! Ми ж військовим допомагаємо!
- Угу, допомагаєте, саме як агенти ворога, бо агенти так само мають робити, щоби маскуватися.
Отець Симеон почервонів, розсердився, та випалив.
- Та якби мені зараз сюди рашиста, я б його власноруч придушив!
- Певно придушив би, - спокійно продовжив отець Василь, - бо Ви агент ФСБ. Агенти так і мають поступати, для маскування. Ви так все життя поводилися. І тут, вбили би демонстративно одного свого, щоби потім знищити духовно мільйон українців, втовкмачити їм ідеї руського міра та збудувати чергову рашку. Відійдіть, агенте ворога, Ви мені затуляєте "цинандалі" та свободу. Бо матушка моя вже приготувала пюрешечку та смаженого пангасіуса, я сюди у справах зайшов, а не з ворогом триндіти.
#Подзаборноебогословие
У Семенівни зібрався одружуватися любимий синочка і прийшла вона за порадою до веселого попа Дрочки, щоби розуміти як себе з невісткою поводити. Бо якось бентежилася, хотілося б щоб і по-християнськи, і не розбалувати, і синочку щоб не ображала, і внуків щоби потім давала нянчити. Весь цей спектр незрозумілих та незбагненних питань вивалила вона на отця Василя. А той відповів:
- Та все просто, дитино моя, стався до неї як Вірсавія, мати Соломона, до її єгипетської невістки.
- Як це? - спитала Семенівна.
- Ну дивись, - розповів отець Василь. - Коли Соломон взяв собі за дружину єгипетську принцесу, одним з подарунків був балдахін із коштовними самоцвітами, що блестіли наче зірки. І якось прокидається цар, а над ним зірки, він продовжує спати, бо думає, що ще ніч. І так декілька разів, а день то давно настав, потрібно відчиняти храм та молитися, жертви приносити, юрба євреїв вже зібралася, а цар спить і храм зачинений, бо ключи від храму під подушкою у Соломона, і ніхто не наважується підійти розбудити царя. Тоді один міністр звернувся до Вірсавії, щоби спитати її поради. Вона сказала: "Щас, будуть ключи, не хвилюйся!", пішла в опочивальню царя, зняла капець як ляснула ним Соломона, та крикнула: "А ну прокидайся! Тебе купа людей чекає! А ти ключи заникав!". Вихопила з під подушки ключ та віддала міністрові. Ось так і ти, Семенівна, з невісткою поступай! Зрозуміла?
- Чесно кажучи нічого не зрозуміла. Вірсавія невістці і слова не сказала, всі покарання лише синочці дісталися.
- Отож, - відповів отець Василь, - і ти так роби, щоб було всім щастя.
У Семенівни зібрався одружуватися любимий синочка і прийшла вона за порадою до веселого попа Дрочки, щоби розуміти як себе з невісткою поводити. Бо якось бентежилася, хотілося б щоб і по-християнськи, і не розбалувати, і синочку щоб не ображала, і внуків щоби потім давала нянчити. Весь цей спектр незрозумілих та незбагненних питань вивалила вона на отця Василя. А той відповів:
- Та все просто, дитино моя, стався до неї як Вірсавія, мати Соломона, до її єгипетської невістки.
- Як це? - спитала Семенівна.
- Ну дивись, - розповів отець Василь. - Коли Соломон взяв собі за дружину єгипетську принцесу, одним з подарунків був балдахін із коштовними самоцвітами, що блестіли наче зірки. І якось прокидається цар, а над ним зірки, він продовжує спати, бо думає, що ще ніч. І так декілька разів, а день то давно настав, потрібно відчиняти храм та молитися, жертви приносити, юрба євреїв вже зібралася, а цар спить і храм зачинений, бо ключи від храму під подушкою у Соломона, і ніхто не наважується підійти розбудити царя. Тоді один міністр звернувся до Вірсавії, щоби спитати її поради. Вона сказала: "Щас, будуть ключи, не хвилюйся!", пішла в опочивальню царя, зняла капець як ляснула ним Соломона, та крикнула: "А ну прокидайся! Тебе купа людей чекає! А ти ключи заникав!". Вихопила з під подушки ключ та віддала міністрові. Ось так і ти, Семенівна, з невісткою поступай! Зрозуміла?
- Чесно кажучи нічого не зрозуміла. Вірсавія невістці і слова не сказала, всі покарання лише синочці дісталися.
- Отож, - відповів отець Василь, - і ти так роби, щоб було всім щастя.